-
1 підкорити
= підкоритися; док. див. підкоряти, підкорятися -
2 підкорити
см. підкоряти -
3 підкорити
pidkorytyдієсл. -
4 підкорити
матем. подчиня́ть -
5 підкорити
апанавацьмайстармайстрападпарадкаваць -
6 підкорити
tabi etmek -
7 vanquish
v1) перемагати2) завоювати, підкорити3) долати, переборювати; стримувати, заглушати (почуття тощо)* * *v.1) перемагати; to vanquish the enemy розбити ворога, здобути перемогу над ворогом; підкоряти, завойовувати; to vanquish a country підкорити країну2) переборювати, придушувати (почуття); to vanquish temptatіon встояти перед спокусою -
8 здолати
-
9 підкоритися
-
10 підкоряти
-
11 attempt
1. n1) спроба; проба; намагання2) замахan attempt upon (on) the life of smb. — замах на чиєсь життя
2. v1) намагатися; пробувати; робити спробу; заходитися2) робити замах (на життя)3) намагатися підпорядкувати4) спокушати* * *I n1) спроба, проба2) (on, upon) замах3) (at) результат невдалої спроби; невдала спробаII v -
12 bring
v (past і p.p. brought)1) приносити2) приводити3) привозити, доставляти4) спричинювати, призводити6) вводити (в дію)7) давати прибуток8) примушувати, переконувати9) супроводити□ bring about — призводити, спричинювати
□ bring back — повертати, приносити назад
□ bring down — а) звалити, зламати; б) підстрелити; в) збити (літак); г) убити, тяжко поранити; д) знижувати (ціни тощо)
to bring down the score — спорт. скоротити розрив у рахунку
□ bring forth — викликати, породжувати; давати плоди
□ bring forward — висувати (пропозиції)
□ bring in — а) запроваджувати; б) вносити (на розгляд); в) давати, приносити (прибуток); г) імпортувати; д) ухвалювати вирок
□ bring off — рятувати (під час аварії)
□ bring on — а) викликати, бути причиною; б) виносити на обговорення; в) накликати (біду)
□ bring out — а) висловлювати (думку); б) виявляти; в) примушувати говорити; г) привертати; д) публікувати, видавати (книгу)
□ bring over — переконати, примусити змінити думку
□ bring round — доставляти, привозити з собою
□ bring through — а) допомогти подолати труднощі; б) вилікувати
□ bring under — а) підкорити, підпорядкувати; б) включити (в графу тощо)
□ bring up — а) виховувати, вирощувати; б) порушувати (питання); в) збільшувати, піднімати; г) арештувати; д) обвинуватити; притягти до суду; є) подати (обід тощо); є) військ. підтягувати (резерви), підвозити (боєприпаси)
◊ to bring to account — зажадати пояснень
◊ to bring an action against smb. — порушувати справу проти когось
◊ to bring to bear influence on — впливати на
◊ to bring to book — розпочати розслідування
◊ to bring up to date — модернізувати
◊ to bring down the house — викликати бурхливі оплески (в театрі тощо)
◊ to bring to light — з'ясувати, розкрити, вивести на чисту воду
◊ to bring to naught — зводити нанівець
◊ to bring up the rear — іти останнім (позаду)
◊ to bring oil to the fire — підливати масла в огонь
* * *v( brought)1) приносити; (тж. bring along, bring over, bring round) приводити ( з собою); (тж. bring Round) привозити, доставляти3) викликати, спричиняти, бути причиною (тж. bring forth, bring on)4) (to) довести ( до чого-небудь)6) приносити дохід, прибуток7) порушувати ( справу)8) пред'являти ( докази)9) змушувати; переконувати10) призводити до чого-небудь; доводити до чого-небудь12) тex. синхронізувати -
13 compel
-
14 overmaster
v1) підкорити (підпорядкувати) собі2) оволодіти цілком* * *vпідкоряти собі; оволодівати повністю, цілком -
15 prostrate
Iadj1) розпростертий; що лежить ниць2) повалений, повергнутий, зневажений3) знеможений, знесилений; у прострації4) бот. сланкий; що стелитьсяIIv1) повалити, скинути, перекинутиto prostrate oneself before smb. — падати ниць перед кимсь; принижуватися
2) виснажувати; зморювати; ослабляти3) зломити; пригнітити, приголомшити* * *I a1) розпростертий, простягнений, який лежить ниць2) повалений, повержений, переможений, знищений; покірний; смиренний3) знесилений; виснажений; у прострації4) бoт. сланкийII v1) перекинути, звалити, повалити ( ниць); refl падати ниць; принижуватися; лежати ниць2) виснажувати, розморювати; послабляти; вимотувати3) зломити, придушити морально; підкорити; принизити -
16 subjection
n1) підкорення, підпорядкування; поневолення2) залежність, підлеглість3) зобов'язання4) обов'язок* * *n1) підкорення, підпорядкування; поневолення2) залежність -
17 superstate
-
18 tighten
v1) (тж tighten up) стискати; натягати; укріпляти; закріплятиto tighten screws — а) затягти болти; б) перен. закручувати гайки
2) натягуватися; напружуватися; посилюватися* * *[taitn]v1) стискатиwith tightened lips — із щільно стислими губами; стискатися
2) натягати, напружувати; затягувати, підтягуватиto tighten stitches — затягувати петлі ( у в'язанні), стібки ( у шитті)
to tighten screws — затягти болти; образн. загвинчувати гайки
to tighten a violin string — підтягти струну на скрипці; натягатися, напружуватися
the market tightened day by day — образн. напруга на ринку зростала день у день
3) підсилювати, зміцнюватиto tighten the bonds of friendship [economic links] — зміцнювати узи дружби
to tighten (up) the blockade — тугіше затягти кільце блокади
to tighten (up) restrictions — підсилити /помножити/ обмеження
to tighten one's grip over the economy of the country — ще тугіше затягти петлю контролю на економіку країни; ще більше підкорити собі економіку країни; підсилюватися
to tighten one's belt — тугіше затягти пояс, піти на обмеження
-
19 war
1. n1) війна; бойові діїshooting war — гаряча (справжня) війна
war of siege — блокада; позиційна війна
to go to war (against) — вдаватися до зброї (проти когось); починати війну (з кимсь); іти на фронт (на війну)
to wage (to make, to levy) war on (against) smb. — вести війну (воювати) з кимсь
2) боротьба; ворожнеча; ворожістьwar of the elements — боротьба стихій, стихійне лихо
3) поет. зброя; війська4) поет. битваwar bonds — фін. облігації воєнних позик
war brides — амер. дружини американських військовослужбовців, що одружилися під час служби за межами США
W. Book — військ. мобілізаційний розклад
war build-up — військ., розм. воєнні приготування; зосередження військ
war cabinet — військовий кабінет; уряд воєнного часу
W. College — військовий коледж
W. Department — військове міністерство (у США)
war eagle — орн. беркут
war effort — мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту
war fever — мед. висипний («воєнний») тиф
war footing — воєнне становище; бойова готовність
war guilt — відповідальність (вина) за розв'язування війни
war hawk — амер. палій війни
W. House — військ., розм. військове міністерство
war loss — військ. воєнні втрати; корабель, що потонув під час воєнних дій
W. Office — військове міністерство (у Великій Британії)
war outfit — військове майно; бойова техніка; озброєння і обмундирування воєнного часу
war room — мор. командний пункт
war strength — бойовий склад; чисельність за штатами воєнного часу
war to the knife — військ. війна на винищення
war usage — юр. звичай війни
private war — кровна помста; самочинні воєнні дії
* * *I [wxː] n1) війна; бойові діїwar of siege — позиційна війна; icт. облогова війна; блокада
he fought in the Second World War /in World War Two/ — він учасник другої світової війни
War between the States — aмep.; icт.;громадянська війна в США (між Північчю та Півднем 1861-1865 pp.)
W. of Independence, Revolutionary W. — aмep.; icт. війна за незалежність (1775-1783 pp.)
the Thirty Years' War — icт. Тридцятирічна війна
War of the Roses — icт. війна Червоної, Білої троянди
2) боротьбаwar of nerves — війна нервів, психологічна війна
war of the elements — боротьба стихій; буря, стихійне лихо
3) ворожнеча, антагонізм4) icт. військаwar to the knife — вiйcьк. війна на винищування; боротьба не на життя, а на смерть
private war — кровна помста; самочинні військові дії ( без санкції уряду)
II [wxː] vto carry the war into the enemy's camp — переносити війну на територію супротивника; наступати; переходити в натиск ( у спорі)
1) книжн. воювати, вести війнуto war down — завоювати, підкорити
2) (with, against) боротися (з кимось, чимось)3) ворогувати, конфліктуватиIII = worse III IV = worse I V = worst IV -
20 whip
1. n1) батіг, канчук, пуга; хлист, прут; лозина, різка; хворостина2) кучер, фурман3) пол. парламентський партійний організатор4) мисл. псар; доїжджачий5) обметування (петель тощо)6) крем; збиті вершки (яєчні білки)7) віничок8) кінний коловорот9) крило вітряка10) мор. піднімальний горденьdelivery whip — спорт. кидок
2. v1) шмагати, хльостати; сікти; батожити; лупцювати2) перен. бичувати; карати; мучити; шпигати; гостро критикувати; картати, лаяти3) підганяти; підхльостувати4) амер., розм. розбити (противника); перемогти, перевершити5) збуджувати; роздувати; розпалювати; розворушити, пожвавити (тж whip up)6) зганяти докупи (в одне місце); збирати докупи7) пол. викликати на засідання (члена парламенту)8) тріпотіти, полоскатися; лопотіти9) кидатися, пориватися10) обметувати; зшивати через край11) робити зборки12) збивати (вершки, яйця)13) тех. піднімати вантажі коловоротом14) молотити ціпом15) вудити рибу на мушку16) мор. обмотувати, замотувати17) спорт. кинути (противника)□ whip away — утекти, дременути; схопити, вирвати; вигнати (відігнати) батогом
□ whip in — зганяти; заганяти
□ whip on — підганяти, підхльостувати
to whip out a reply — різко відповісти, огризнутися
□ whip round — швидко повернутися; обмотувати
□ whip through — проколоти, простромити
□ whip up — вихоплювати (зброю); робити нашвидкуруч; підганяти; збирати (натовп)
◊ whip behind! — бережися!
◊ to whip the cat — розіграти (когось); скнарити; прогуляти понеділок; бути п'яним
* * *I [wip] n1) батіг, канчук; кнут; хлист; різка; прут, хворостина2) кучерto be a good [a poor] whip — добре [погано]правити кіньми
whip behind! — обережно! (олик кучеру від того, що їде позаду)
3) політ. парламентський партійний організатор; повістка партійного організатора про необхідність бути присутнім на засіданні парламента4) миcл. псар6) взбиті вершки або яєчні білки; крем7) віничок, збивачка8) кінний воріт10) cпopт. ривок; кидокdelivery whip — кидок; выпуск снаряда
II [wip] vwith a whip of scorpions — дуже суворо /жорстоко/; to have the whip hand over smb підкорити собі кого-н.
1) хлестати, сікти; карати; мучити; піддавати різкій критиці, сварити2) cл. побити, розбити (супротивник; перемогти, перевищити)3) ( whip up) підгоняти; підхльостувати, підгонити; збуджувати; роздувати, розпалювати; оживляти, розворушити4) ( whip in) згоняти в кучу ( про собак-гончаків); збирати, згоняти в одне місце ( людей)5) політ. визивати(члена парламент на засідання (whip in, whip up))6) хлопати; тріпотіти, полоскатися7) рванутися, кинутися8) збивати (вершки, білки)9) cл. перекнути, пропустити (чарочку спиртного; whip off, whip up)11) c-г. молотити ( ціпом)13) мop. обмотувати, замотувати14) тex. піднімати ( вантаж) воротом15) cпopт. скинути (супротивника; whip off)16) cл. вкрасти••whip into shape — cл. обучити, натаскати; силою довести до бажаного вигляду або стану
to whip the devil /the old gentleman/ round the post /сл. around the stump/ — досягти свого манівцем
to whip through a task — cл. зробити що-н. на ходу /дуже швидко/
См. также в других словарях:
підкорити — див. підкоряти … Український тлумачний словник
підкорити — I = підкорювати (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), підкоряти, покорити, покоряти, скорити, скоряти, опанувати, опановувати, зневолити, зневолювати, приневолити, приневолювати, прибрати до рук, прибирати… … Словник синонімів української мови
підкорити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
Maksymenko Igor Volodymorovych — Born September 6, 1984 (1984 09 06) (age 27) Kharkiv, Ukraine Residence … Wikipedia
Ерко, Владислав Эдвардович — Владислав Ерко Владислав Єрко Род деятельности: Х … Википедия
верхи — присл. Сидячи на коні (мулі, верблюді і т. ін.), звісивши ноги по його боках. || Сидячи на чому небудь, як на коні. •• Ї/здити ве/рхи на кому цілком підкорити кого небудь своїй волі … Український тлумачний словник
здолати — а/ю, а/єш і рідко здолі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. || Перебороти, подолати що небудь. || Пересилити, приборкати в собі яке небудь почуття. 2) перех. Упоратися з чимось, що вимагає фізичних зусиль,… … Український тлумачний словник
їздити — ї/жджу, ї/здиш, недок. 1) Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. 2) Бувати де небудь, подорожувати, мандрувати, послуговуючись якимись засобами пересування. || Бувати в кого небудь, відвідувати когось. •• Ї/здити [ве/рхи] на кому… … Український тлумачний словник
невладний — а, е. 1) Який не наділений владою. 2) Безсилий, безпомічний. 3) Який нездатний нав язати свою волю, підкорити собі … Український тлумачний словник
нездоланний — а, е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний … Український тлумачний словник
нескоримий — а, е. Якого не можна подолати, покорити, підкорити; стійкий, нездоланний. || у знач. ім. нескори/мі, мих, мн. (одн. нескори/мий, мого, ч.; нескори/ма, мої, ж.). Ті, кого не можна подолати, покорити … Український тлумачний словник
