-
1 підкоряти
-
2 підкоряти
compel, reduce, subject, subjugate -
3 підкоряти
= підко́рювати, підкори`типодчиня́ть, подчини́ть; (завоёвывать; перен.: внушать к себе доверие, любовь) покоря́ть, покори́ть; ( обращать в рабство) порабоща́ть, поработи́ть -
4 підкоряти
матем. подчиня́ть -
5 підкоряти
апанавацьмайстармайстра -
6 підкоряти
tabi etmek -
7 subdue
v1) підкоряти; підпорядковувати; придушувати2) переборювати, долати; оволодівати; угамовувати3) ослабляти, пом'якшувати; зменшувати, знижуватиto subdue a fever — мед. збити температуру
4) обробляти землю* * *v1) підкоряти, придушувати2) долати; опановувати, оволодівати; упокорювати3) послабляти, пом'якшувати, зменшувати -
8 bend
1. n1) згин, вигин; дуга2) згинання3) поворот4) нахил (корпусу, голови тощо)5) прагнення; схильність, потяг6) тех. коліно, відвід7) pl мор. шпангоути8) pl розм. кесонна хвороба; повітряна емболія9) мор. вузол2. v (past і p.p. bent)2) нахилятися3) повертати, завертати4) підкоряти, підпорядковувати5) спрямовувати (погляд, увагу тощо)7) зважитися на щось8) мор. прив'язувати (троси тощо)to bend the knee — преклонити коліна; молитися
to bend the neck — гнути шию; принижуватися
to bend the brow — насуплювати брови; хмурніти
* * *I [bend] n1) згин, вигин; кривизна; дуга; згинання; зігнутий стан2) поворот3) нахил (корпуса, голови)4) прагнення; схильність, потяг5) тex. коліно, відвід6) pl; мop. вельси; шпангоути7) pl кесонна хвороба; повітряна емболіяII [bend] v1) гнути, згинати; вигинати; гнутися, згинатися2) нахиляти; нахилятися3) повертати, звертати; направлятися4) скоряти, підкоряти; покорятися, підкорятися5) шотл. пиячити6) звернути (погляд, увагу)8) to be bent on smth (on doing smth) зважитися на що-небудь; твердо вирішити що-небудь зробитиIII [bend] n; мор. IV [bend] v; мор.( bent) прив'язувати (троси, вітрила)V [bend] n1) гepaльд. пояс2) cпeц. найтовстіша частина шкури бика (що йде на виготовленняя ременів, підметок)3) гeoл. тверда, злежала глина -
9 colonize
v1) колонізувати, підкоряти своєму пануванню2) заселяти3) оселятися* * *v1) колонізувати, підкоряти своєму пануванню2) заселяти; поселятися3) aмep.; cл. надавати право голосу4) проникати ( куди-небудь) для підривної діяльності -
10 conquer
v1) завойовувати, підкоряти2) перемагати; переборювати3) долати, пересилювати* * *v1) завойовувати, підкоряти2) перемагати; переборювати; перемагати ( погані звички) -
11 harness
1. n1) збруя, упряж2) інвентар; опорядження; приладдя3) спорт. м'яке кріплення4) мор. вітрильне оснащення5) ав. підвісна система парашута6) ав. прив'язні ремені (льотчика)7) текст. ремізаin harness — зайнятий щоденною роботою; який тягне лямку
to die in harness — померти за роботою; померти на посту
double harness — жарт. шлюб, подружнє життя
2. v1) запрягати, впрягати2) приборкувати; загнуздувати; підкоряти* * *I n1) упряж; збруя; віжки, повідець ( для дитини); ремені безпеки ( в автомобілі)2) icт. збруя3) інвентар; спорядження4) cпopт. м'яке кріплення5) мop. вітрильне спорядження; рангоут, такелаж6) aв. підвісна система ( парашута)7) aв. прив'язні ремені ( льотчика)8) тeкcт. ремізаII v1) запрягати; приборкувати, підкоряти2) icт. надягти військову збрую, панцир -
12 reduce
v1) знижувати; зменшувати; скорочуватиto reduce temperature — знижувати (збивати) температуру
2) послаблювати, полегшувати3) худнути, додержувати дієти, щоб схуднути4) спричинювати схуднення, виснажуватиreduced almost to nothing — худий, як тріска
5) перетворювати, обертати (на щось)to reduce to ashes — спалити дощенту, спопелити
6) дати лад, навести порядок; упорядкувати; систематизуватиto reduce to order — навести порядок, упорядкувати
7) доводити (до певного стану)8) зводити (до чогось)9) знижувати в посаді (у званні)to reduce to the ranks — військ. розжалувати в рядові
10) примушувати, змушувати11) підкоряти, підпорядковувати; перемагати12) військ. подавляти (вогневу точку)13) стримувати (гнів, бажання)14) спрощувати15) укорочувати, підкорочувати17) відновлювати18) фон. редукувати; послаблювати19) тех. подрібнювати; розмелювати20) розводити (фарбу тощо)21) фот. зменшувати щільність (негатива)22) хім. розкисляти* * *[ri'djuːs]v(to)1) знижувати; зменшувати; скорочувати2) послабляти, зменшувати3) худнути; дотримуватися дієти для схуднення; викликати схуднення, виснажувати4) перетворювати, обертатиto reduce to ashes — спалити вщент; переводити, перетворювати (в інші, більш дрібні міри, одиниці); мaт. скорочувати, перетворювати; зводити
5) приводити (у певну систему, порядок)6) доводити ( до якого-небудь стану); зводити ( до чого-небудь)7) понижувати в посаді, званніto reduce to the ranks — вiйcьк. розжалувати в рядові
8) примушувати, змушувати9) скоряти, підкоряти собі, перемагати; вiйcьк. подавляти ( вогневу точку)10) спрощувати ( що-небудь); мaт. зводити /перетворювати/ до більш простого вигляду11) укорочувати; скорочувати, урізати12) мeд. вправляти ( вивих); виправляти положення уламків кістки14) гpaм. редукувати, послабляти15) тex. подрібнювати; розмелювати18) метал. розкисняти; xiм. відновлювати19) cпeц. перераховувати показники на нормальну температуру е тиск -
13 subject
I1. n1) предмет (розмови); питання; темаa subject for discussion — тема (предмет) дискусії
2) сюжет, тема3) (навчальний) предмет, дисципліна4) об'єкт, предмет5) привід6) підданий7) суб'єкт, людина8) мед. труп (під час розтину)9) грам. підмет10) філос. суб'єкт11) муз. тема2. adj1) підкорений, залежний, підвладнийto be subject to the laws of nature — підкорятися (бути підвладним) законам природи
2) схильний (до чогось — to)to be subject to call — а) підлягати поверненню за першою вимогою; б) військ. піддягати призову
4) розташований нижчеsubject to — якщо, за умови, з додержанням (певної умови)
IIv1) підкоряти, підпорядковувати (комусь, чомусь — to)to subject smb. to an operation — зробити комусь операцію
3) представляти, подаватиto subject a plan to smb.'s consideration — подати план на чийсь розгляд
4) поставати перед очима* * *I n1) предмет, тема ( розмови); сюжет, тема2) предмет, дисциплінаsubject label — пoлiгp. галузева позначка ( у словнику)
3) об'єкт, предмет; мeд. труп ( при розтині)4) привід, підстава5) підданий6) суб'єкт, людина7) гpaм. підмет8) фiлoc., юp. суб'єкт; субстанція, реальність9) мyз. темаII a1) підлеглий, залежний, підвладний2) (to) підданий ( чому-небудь), схильний ( до чого-небудь)3) (to) підлягаючий ( чому-небудь); залежний ( від чого-небудь), обумовлений ( чим-небудь)4) інформ. предметнийIII vsubject index — предметний покажчик; індекс
(to)1) підкоряти2) піддавати ( чому-небудь)3) представляти (нaпp., на розгляд) -
14 subjugate
v1) підкоряти; підпорядковувати2) поневолювати* * *vпоневолювати, підкоряти -
15 подчинять
подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;2) см. Подчинённый.* * *несов.; сов. - подчин`ить1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)4) см. подвергать 1) -
16 compel
змушувати, примушувати; підпорядковувати, підкорятиcompel testimony under grants of immunity — примушувати давати свідчення, обіцяючи недоторканість ( свідку)
- compel obedience to the lawcompel the attendance of favorable witnesses — вимагати явки свідків, які свідчать на користь сторони
- compel silence
- compel testimony
- compel to give evidence
- compel to have sex
- compel to incriminate oneself
- compel to testify -
17 reduce
знижувати, зменшувати, урізати; скорочувати (в т. ч. термін покарання); понижувати ( у посаді); підкоряти, перемагатиreduce the number of capital offences — = reduce the number of capital offenses зменшувати кількість злочинів, за які встановлено смертну кару
- reduce crime ratereduce the number of capital offenses — = reduce the number of capital offences
- reduce in rank
- reduce recidivism
- reduce sentence
- reduce the degree of crime
- reduce the power of religion
- reduce the sentence
- reduce the tax burden
- reduce the use of imprisonment
- reduce to a lower rank
- reduce unemployment -
18 subject
1) питання; предмет (в т. ч. угоди, позову), об'єкт; підвладний (ім.), підданий (ім.); привід; труп ( для розтину)2) підлеглий, підвладний, залежний3) піддавати ( впливу тощо); підкоряти•subject administrative authority to judicial control — піддавати адміністративну владу судовому контролю
subject to mandatory retirement at a fixed age — який підлягає обов'язковому виходу у відставку ( на пенсію) після досягнення визначеного віку
- subject in issuesubject to strict judicial control — під суворим контролем суду ( або судових органів)
- subject invention
- subject-matter
- subject-matter jurisdiction
- subject-matter of action
- subject-matter of case
- subject-matter of dispute
- subject-matter of suit
- subject nation
- subject of action
- subject of bailment
- subject of charge
- subject of contention
- subject of controversy
- subject of inquiry
- subject of international law
- subject of invention
- subject of law
- subject of rights and duties
- subject of suit
- subject of taxation
- subject of the crown
- subject of theft
- subject oneself to a judgement
- subject oneself to a judgment
- subject state
- subject to
- subject to alteration
- subject to appeal
- subject to be proven
- subject to approval
- subject to call
- subject to censorship
- subject to conditions
- subject to confirmation
- subject to consideration
- subject to contract
- subject to cross-examination
- subject to duty
- subject to final payment
- subject to forced treatment
- subject to interrogation
- subject to notification
- subject to paragraph
- subject to persecution
- subject to prosecution
- subject to proviso
- subject to ratification
- subject to repression
- subject to reservations
- subject to review by the court
- subject to revision
- subject to risk
- subject to state control
- subject to state regulation
- subject to tax
- subject to taxation
- subject to torture
- subject to tortures
- subject to victimization
- subject to waiver -
19 subjugate
підкоряти; колонізувати -
20 згинати
= зігнути1) ( гнути) to bend; to crook, to curve; (коліно, руку) to flex; ( нахиляти) to incline, to tilt; to bowзгинати в дугу — to bring under, to compel to submit
2) (долати, підкоряти) to overcome, to overpower
См. также в других словарях:
підкоряти — я/ю, я/єш і рідко підко/рювати, юю, юєш, недок., підкори/ти, корю/, ко/риш, док., перех. 1) Силою захоплювати країну, місто і т. ін., встановлюючи свою владу; завойовувати (у 1 знач.). || Змушувати кого небудь коритися чиїйсь владі, ставити в… … Український тлумачний словник
підкоряти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
приборкувати — ую, уєш, недок., прибо/ркати, аю, аєш, док., перех. 1) Підкоряти інстинкти тварини волі людини. || Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. || Підкоряти собі яку небудь стихію, сили природи. 2) перен. Утихомирювати, закликати до… … Український тлумачний словник
завойовувати — ую, уєш, недок., завоюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Силою війська підкоряти, загарбувати країни, поневолювати народи і т. ін. 2) перен. У боротьбі, праці, переборюючи труднощі і т. ін., добиватися, досягати чого небудь, здобувати щось.… … Український тлумачний словник
підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… … Український тлумачний словник
полонити — лоню/, ло/ниш, недок. і док., перех. 1) Насильно захоплювати кого небудь під час воєнних дій. 2) Силою війська підкоряти, загарбувати; завойовувати. 3) перен. Підкоряти своєму впливові. || Справляти надзвичайно приємне враження; зачаровувати.… … Український тлумачний словник
рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… … Український тлумачний словник
скоряти — я/ю, я/єш, недок., скори/ти, скорю/, ско/риш, док., перех. 1) Насильно встановлювати свою владу, завойовувати (країну, місто і т. ін.); підкоряти. || Змушувати коритися. 2) перен. Повністю оволодівати чим небудь, робити придатним для… … Український тлумачний словник
охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… … Словник синонімів української мови
владний — а, е. Здатний, схильний нав язувати свою волю, підкоряти собі. || Який виражає владу, волю, рішучість … Український тлумачний словник
володіти — і/ю, і/єш, недок., ким, чим. 1) Мати що небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). 2) також без додатка. Те саме, що володарювати. 3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові,… … Український тлумачний словник
