-
1 мати ремінь безпеки
( про автомобіль) wear a seat beltУкраїнсько-англійський юридичний словник > мати ремінь безпеки
-
2 Бентам, Єремія
Бентам, Єремія (1748, Лондон - 1832) - англ. філософ, етик, основоположник утилітаризму. Освіту отримав в Оксфорді. Його філософсько-етична концепція, в основу якої покладено принцип корисності, розкрита у праці "Деонтологія, або наука про мораль". Б. вважав, що природу людини визначають почуття задоволення і страждання, які постійно і в усьому керують індивідом. Поведінка людини спирається на прагнення до щастя через збільшення задоволення і зменшення страждання, тому моральним є все, що корисне для досягнення цієї мети. Основна максима теорії утилітаризму Б. - найбільше щастя для найбільшої кількості людей. Етику він визначав як вчення про засоби досягнення щастя, а мораль - як мистецтво його максимально збільшити. Реальними інтересами вважав лише інтереси індивідів, тому інтереси держави і громадянств в цілому - це ніщо інше, як "сума інтересів індивідів". Етику Б. характеризує зв'язок з економічною теорією; принцип свободи індивіда в господарській діяльності є одночасно і засадничим принципом моралі. Політичні погляди Б. близькі до лібералізму, хоч він відкидав теорії природного права та суспільного договору.[br]Осн. тв.: "Принципи моралі і законодавства" (1789); "Нариси нової системи логіки" (1827); "Деонтологія, або наука про мораль" (1834). -
3 creep
In1) pl розм. здригання; мурашки (по тілу)2) лаз для худоби (в загорожі)3) дуже повільний рух4) військ. трал для підводних човнів5) тех. повзучість6) ел. просочування7) геол. зсуванняIIv (past і p.p. crept)1) повзати, повзти2) ледь пересуватися (про старих, хворих)3) крастися, підкрадатися4) стелитися, витися (про рослини)5) плазувати, прислужуватися, підлабузнюватися; раболіпствувати6) перен. втиратися (в довір'я)1) здригатися8) мор. тралити* * *I [kriːp] n1) pl здригання; мурашки3) лаз для худоби ( в огорожі)4) прост. покидьок, гадина; зануда5) прост. злодій, злодюжка; дрібна крадіжка6) вiйcьк. трал для підводних човнів7) тex. крип, повзучість8) eл. просочування, витік по поверхні9) гeoл. сповзання, зсування10) зaл. угон коліїII [kriːp] v( crept)1) плазувати, повзти, сповзати3) крастися, підкрадатися; (over, upon) підкрадатися, насуватися непомітно (про час, вік)4) стелитися, витися ( про рослини)5) плазувати, прислужуватися, підлизуватися, раболіпствувати6) ( into) украдатися, закрадатися7) відчувати мурашки по тілу, здригатися8) мop. тралити9) тex. набігати по інерції ( про ремінь) -
4 creep
I [kriːp] n1) pl здригання; мурашки3) лаз для худоби ( в огорожі)4) прост. покидьок, гадина; зануда5) прост. злодій, злодюжка; дрібна крадіжка6) вiйcьк. трал для підводних човнів7) тex. крип, повзучість8) eл. просочування, витік по поверхні9) гeoл. сповзання, зсування10) зaл. угон коліїII [kriːp] v( crept)1) плазувати, повзти, сповзати3) крастися, підкрадатися; (over, upon) підкрадатися, насуватися непомітно (про час, вік)4) стелитися, витися ( про рослини)5) плазувати, прислужуватися, підлизуватися, раболіпствувати6) ( into) украдатися, закрадатися7) відчувати мурашки по тілу, здригатися8) мop. тралити9) тex. набігати по інерції ( про ремінь) -
5 zu
zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на направле́ние, коне́чный пункт движе́ния к, на; вzur Tür gehen идти́ к две́риzu Boden fallen упа́сть на зе́млюj-m zu Füßen fallen упа́сть [бро́ситься] к чьим-л. нога́мzum Himmel blicken смотре́ть на не́боdie Herden ziehen zu Berg [zu Tal] ста́да поднима́ются в го́ры [спуска́ются в доли́ну]der Weg zum Bahnhof доро́га на вокза́лzur Stadt gehen идти́ в го́родzum Markt gehen идти́ на ры́нокzum Schneider gehen пойти́ к портно́муzu seinen Freunden gehen пойти́ к свои́м друзья́мzur Mutter laufen побежа́ть к ма́териfahre zu ihm! поезжа́й к нему́!sie setzte sich zu mir она́ подсе́ла ко мнеvon Haus zu Haus от до́ма к до́му; из до́ма в домvon Tür zu Tür eilen спеши́ть от две́ри к две́риzum Essen eingeladen sein быть приглашё́нным на обе́д [к обе́ду]zur Versammlung [zum Tanzvergnügen] gehen идти́ на собра́ние [на та́нцы]er geht zur Schule он идё́т в шко́лу; он хо́дит в шко́лу (у́чится в ней)zum Dienst gehen пойти́ на слу́жбуsie ist zum Theater gegangen она́ пошла́ к теа́тру; она́ пошла́ на сце́ну [ста́ла актри́сой]sie geht zum Film она́ бу́дет киноактри́сойgegen j-n zu Felde ziehen вы́ступить в похо́д, ополчи́ться про́тив кого́-л. (тж. перен.), zu Bett gehen ложи́ться спатьzur Ruhe gehen ложи́ться спать; опочи́ть, почи́ть наве́киmit sich zu Rate gehen хороше́нько поразмы́слить [обду́мать]zu Pferde steigen сади́ться на ло́шадьetw. zu Papier bringen изложи́ть что-л. пи́сьменно, написа́тьes kam mir zu Ohren дошло́ до мои́х уше́йdas Blut stieg ihm zu Kopfe кровь уда́рила ему́ в го́ловуsich (D) etw. zu Herzen nehmen принима́ть что-л. бли́зко к се́рдцуzu Ende kommen [sein] прийти́ к концу́, око́нчитьсяzu Schaden kommen потерпе́ть убы́токzur Tür hereinsehen загля́дывать в дверьzum Hause hinausgehen выходи́ть из до́муzum Fenster hinaussehen смотре́ть из окна́etw. zum Fenster hinauswerfen вы́бросить что-л. за [в] окно́zum Fenster heraussteigen вы́лезти че́рез окно́zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на местонахожде́ние в, на, за, поer wurde zu Berlin geboren он роди́лся в Берли́неder Dom zu Köln Кё́льнский собо́рhier zu Lande здесь, в э́той ме́стности, в зде́шних края́хzu Wasser und zu Lande на мо́ре и на су́шеzu ebener Erde wohnen жить на пе́рвом этаже́zu Hause до́маzu Bett liegen лежа́ть в посте́ли (отдыха́ть и́ли боле́ть), zu Häupten в голова́хzu Füßen в нога́х, у ногzur Rechten [zur Linken] по пра́вую [ле́вую] ру́куzu beiden Seiten der Straße по обе́им сторона́м у́лицыGraf zu Mansfeld граф Мансфельдский (ти́тул), ein Herr von und zu разг. настоя́щий аристокра́т, представи́тель родово́го и поме́стного дворя́нства; шутл. вы́литый аристокра́т, настоя́щий "фон-баро́н"zur Hand sein быть поле́зным, помога́тьj-m zur Seite stehen стоя́ть ря́дом с кем-л.; помога́ть, соде́йствовать кому́-л., защища́ть чьи-л. интере́сыüber j-n zu Gericht sitzen суди́ть кого́-л., устра́ивать суд над кем-л.zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на вре́мя в, наzur Mitternacht в по́лночьzu Anfang des Jahres в нача́ле го́даzu Weihnachten на рождество́zum Geburtstag ко дню рожде́нияzur Zeit (сокр. z. Z.) в настоя́щее вре́мя, в настоя́щий моме́нт; во́времяzu rechter [zur rechten] Zeit во́времяzu jeder Zeit в любо́е вре́мяzu (den) Zeiten Luthers, zu Luthers Zeiten во времена́ Лю́тераzur Unzeit не во́время, некста́ти, невпопа́дalles zu seiner Zeit всему́ своё́ вре́мяzum nächsten Tag к сле́дующему днюzum ersten Male в пе́рвый разsie geht zum 1. April она́ уйдё́т (с рабо́ты) 1 апре́ляin der Nacht zum 1. Mai в ночь на пе́рвое ма́яvon Tag zu Tag и́зо дня в деньzu Abend essen у́жинатьzu Mittag essen обе́датьetw. zu Ende führen конча́ть [зако́нчить] что-л.zu I prp (D) (сокр. z.)ука́зывает на назначе́ние, цель для, к, наWasser zum Trinken питьева́я вода́, вода́ для питья́der Stoff zu einem Anzug отре́з на костю́мGummitiere zum Aufblasen надувны́е рези́новые игру́шки (в ви́де разли́чных живо́тных), sich zum Aufbruch rüsten гото́виться к ухо́ду [к отъе́зду], собира́ться в путьj-m zu Hilfe eilen спеши́ть на по́мощь к кому́-л.eine Akte zur Unterschrift vorlegen дать бума́гу на по́дписьdie Wange zum Kusse hinhalten подста́вить щё́ку для поцелу́яich tue es zu meiner Unterhaltung я де́лаю э́то для со́бственного развлече́нияzu seinem Vergnügen reisen путеше́ствовать для [ра́ди] со́бственного удово́льствияder Mensch ist zum Schaffen geboren челове́к рождё́н для тво́рчества [для того́, что́бы созида́ть]er ist zum Dichter [zum Künstler] geboren он прирождё́нный поэ́т [арти́ст]j-m zur Verfügung stehen быть в чьём-л. распоряже́нииzum Schmuck dienen служи́ть украше́ниемer ist zum Heiraten zu jung он сли́шком мо́лод для того́, что́бы жени́тьсяes ist mit ihm nicht zum Aushalten он невыноси́мdas ist zum Lachen! э́то (про́сто) смешно́!mir ist nicht zum Lachen мне не до сме́хаes ist zum Ersticken heiß hier здесь мо́жно задохну́ться от жары́zur Versöhnung bereit гото́вый к примире́ниюzum Widerstand entschlossen реши́вшийся на сопротивле́ниеzu deinem Besten на по́льзу тебе́zu deiner Beruhigung ра́ди [для] твоего́ успокое́нияzur Freude der anderen на ра́дость други́мzum Glück к сча́стьюzur Not на худо́й коне́цzu meiner Überraschung к мо́ему удивле́ниюzu meiner Schande muß ich bekennen к стыду́ своему́ я до́лжен призна́тьсяzum Spaß, zum Scherz в шу́ткуdir zum Trotz на́зло́ тебе́zu Diensten! к (ва́шим) услу́гам!zum Beispiel наприме́рzu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на перехо́д в но́вое состоя́ние, превраще́ние в, насочета́ние с существи́тельным перево́дится на ру́сский язы́к тж. твори́тельным падежо́м соотве́тствующего существи́тельного: zum Manne heranwachsen преврати́ться в [во взро́слого] мужчи́нуzum Verräter werden стать преда́телемzum Spott [zum Gespott, zum Narren] werden стать посме́шищемder Ausspruch ist zum Sprichwort geworden э́то выска́зывание ста́ло посло́вицей [преврати́лось в посло́вицу]zu Staub werden обрати́ться в пыль [в прах]zu nichts werden перен. преврати́ться в ничто́, обрати́ться в пыль [в прах]j-n zum Offizier befördern произвести́ кого́-л. в офице́рыj-n zum Direktor einer Schule ernennen назна́чить кого́-л. дире́ктором шко́лыj-n zum Abgeordneten wählen избра́ть кого́-л. депута́томsich j-n zum Feinde machen сде́лать кого́-л. свои́м враго́мj-n zum Narren halten [haben] дура́чить кого́-л., издева́ться над кем-л.j-n zu Gaste laden приглаша́ть кого́-л. в го́стиetw. zu Pulver zerstoßen растоло́чь что-л. в порошо́кetw. zu Brei verkochen развари́ть что-л. в каш (иц)уHanf zu Seilen verarbeiten (с)де́лать из пеньки́ кана́тыzu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на о́браз де́йствия, сочета́ние его́ с существи́тельным ча́сто перево́дится на ру́сский язы́к твори́тельным падежо́м соотве́тствующего существи́тельного и́ли наре́чием: zu Fuß, z.F пешко́мsie ist gut zu Fuß она́ хоро́ший xoäokzu Pferde верхо́м на ло́шадиzu Rad на велосипе́деzu Schiff на парохо́де, мо́ремzu Wagen в экипа́же, в пово́зкеetw. zu Dutzenden [zu Hunderten] verkaufen продава́ть что-л. дю́жинами [со́тнями]die Spesen zur Hälfte ersetzen возмести́ть изде́ржки наполови́нуzu einem Drittel на (одну́) третьzum Teil отча́сти, части́чноzu zweit вдвоё́мzum ersten во-пе́рвыхzum zweiten во-вторы́хzum mindesten, zum wenigsten по ме́ньшей ме́реzu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на отноше́ние к кому́-л., чему́-л., соотноше́ние с чем-л. к, сaus Freundschaft [aus Liebe] zu ihm из дру́жбы [из любви́] к нему́Neigung zu etw. (D) скло́нность к чему́-л.in einem freundschaftlichen Verhältnis zu j-m stehen относи́ться к кому́-л. по-дру́жескиim Vergleich zu dir ist er ein Riese по сравне́нию с тобо́й он велика́нzwei verhält sich zu vier wie sechs zu zwölf два отно́сится к четырё́м, как шесть к двена́дцатиdas Spiel steht nach der ersten Halbzeit 3 zu 2 по́сле пе́рвого та́йма счёт игры́ 3:2 (футбо́л)zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на сто́имость чего́-л. заeine Zigarette zu zwanzig Pfennig одну́ сигаре́ту [папиро́су] за [по] два́дцать пфе́нниговdas Kilo zu zehn Mark оди́н килогра́мм за [по] де́сять ма́рокetw. zu einem Preis von fünfzig Pfennig für ein Kilo verkaufen прода́ть что-л. по цене́ пятьдеся́т пфе́ннигов за килогра́ммzu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на добавле́ние к чему́-л. кZucker zum Tee nehmen взять саха́ру к ча́юlegt diese Bücher zu den anderen! положи́те э́ти кни́ги к други́м [вме́сте с други́ми]!zu II adv ука́зывает на направле́ние: nach Norden zu к се́веру, се́вернее; der Stadt zu (по направле́нию) к го́родуzu II adv ука́зывает на нахожде́ние в закры́том состоя́нии: die Tür ist zu разг. дверь закры́та; Tür zu! закры́ть дверь!; zu закры́то (на́дпись на чем-л.)zu II adv ука́зывает на продолже́ние како́го-л. де́йствия: nur (immer) zu! разг. продолжа́й!, смеле́е!schreie nur zu! разг. кричи́, кричи́ (всё равно́ не помо́жет)!ab und zu иногда́in einem zu беспреры́вно, без у́сталиzu III prtc усили́тельная части́ца сли́шкомzu jung сли́шком молодо́й [мо́лод]zu teuer сли́шком дорого́й [до́рого]das Paket ist zu groß паке́т сли́шком вели́кzu sehr сли́шком; чересчу́рzu viel сли́шком мно́гоzu wenig сли́шком ма́лоzu spät! сли́шком по́здно!в сочета́ниях инфинити́ва с глаго́лами haben и sein ука́зывает на долженствова́ние и́ли возмо́жность, в сочета́ниях инфинити́ва с существи́тельным и други́ми частя́ми ре́чи - на предназначе́ние, не перево́дится: er bemüht sich, mir zu helfen он стара́ется мне помо́чьich habe heute noch zu arbeiten я до́лжен [мне ну́жно, мне сле́дует] сего́дня ещё́ порабо́татьich habe viel zu tun у меня́ мно́го дел (а)die Rechnung ist zu bezahlen необходи́мо [сле́дует] оплати́ть счётdas Haus ist zu verkaufen дом може́т быть про́дан; дом сле́дует прода́тьdie Wohnung ist zu vermieten сдаё́тся кварти́раdies ist zu berücksichtigen э́то сле́дует приня́ть во внима́ниеes ist nicht zu beschreiben, wie glücklich ich bin не поддаё́тся описа́нию, как я сча́стливdas Buch ist zu haben э́ту кни́гу мо́жно купи́тьer ist heute nicht anzutreffen с ним сего́дня нельзя́ встре́титься; сего́дня его́ не заста́нешьzu III prtc части́ца пе́ред part I, ука́зывает на долженствова́ние, предназначе́ние, не перево́дится: die zu treffenden Maßnahmen ме́ры, кото́рые должны́ быть при́няты, ме́ры, кото́рые надлежи́т приня́тьdas zu erwartende Ereignis ожида́емое собы́тиеzu= отпд. преф. гл., ука́зывает на приближе́ние, устремлё́нность в сто́рону кого́-л., чего́-л.: zufahren подъезжа́тьzufließen притека́ть; стека́тьсяzuhören слы́шать, прислу́шиватьсяzurufen крича́ть (что-л. кому́-л.), оклика́тьzu= отпд. преф. гл., ука́зывает на присоедине́ние одно́й ча́сти к друго́й, закры́тие: zukleben закле́ивать; zulöten запа́ивать; zufallen захло́пыватьсяzu= отпд. преф. гл., ука́зывает на присоедине́ние, добавле́ние: zugießen подлива́ть, долива́ть; zulegen добавля́ть, прибавля́ть; zunähen зашива́ть, пришива́тьzu= отпд. преф. гл., ука́зывает на присвое́ние припи́сывание чего́-л.: zuerkennen присужда́ть (награ́ду), zuschreiben припи́сывать (посту́пки)zu= отпд. преф. гл., ука́зывает на заверше́ние проце́сса: zufrieren замерза́ть (о воде́), zuschließen запира́ть; закрыва́тьzu= отпд. преф. гл., ука́зывает на изготовле́ние чего́-л.: zubereiten приготовля́ть (пи́щу), zuschneiden (с)крои́ть -
6 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
7 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
8 нык
1. прил.1)а) кре́пкий, про́чный, добро́тныйнык тукыма — добро́тная ткань
нык боз — кре́пкий лёд
нык җеп — про́чная нить
йорт нык нарат бүрәнәләреннән салынган — дом постро́ен из про́чных сосно́вых брёвен
б) кре́пкий, це́лый, не рва́ный, не изно́шенный (об обуви, одежде)баланың пальтосы нык әле — пальто́ у ребёнка ещё кре́пкое
итекләрем нык әле — сапоги́ ещё не изно́шенные
в) кре́пкий, про́чный; усто́йчивыйнык урындык — про́чный стул
нык багана — усто́йчивый столб
г) кре́пкий, твёрдый, не мя́гкий, не дря́блыйнык мускуллар — твёрдые му́скулы
нык гөмбә — кре́пкий гриб
нык тәнле спортчы — спортсме́н кре́пкого телосложе́ния
2)а) кре́пкий, здоро́вый, си́льный, выно́сливыйнык организм — выно́сливый органи́зм
нык карт — кре́пкий стари́к
б) си́льный, зы́чный; твёрдый ( о голосе)тавышы нык — го́лос его́ си́льный
в) перен. кре́пкий, про́чный, твёрдый, постоя́нныйнык гаилә — про́чная семья́
нык тәртип — твёрдый поря́док
3) перен.а) кре́пкий, твёрдый, сто́йкий, непоколеби́мыйавырлыкларга бирешми торган, нык кеше — неподдаю́щийся тру́дностям, сто́йкий челове́к
күңеле нык кешедән чир үзе качар — (погов.) от си́льного ду́хом боле́знь сама́ убежи́т
бу эшкә корыч нервлы, нык кеше кирәк — для э́той рабо́ты ну́жен челове́к сто́йкий, со стальны́ми не́рвами
б) кре́пкий, твёрдый, надёжный, ве́рный, серьёзныйсин миңа нык сүз бир — ты дай мне твёрдое сло́во
нык вәгъдә — твёрдое обеща́ние
нык киләчәк — надёжное бу́дущее
в) кре́пкий, неизме́нный, глубо́кий (о чувствах, мыслях)нык мәхәббәт — кре́пкая (глубо́кая) любо́вь
4) кре́пкий, твёрдый, си́льный, реши́тельный, непрекло́нныйнык ихтыяр — твёрдая во́ля
нык характер — непрекло́нный хара́ктер
5) разг. кре́пкий, про́чный, зажи́точныйнык хуҗалык — кре́пкое хозя́йство
6) в сочет. с гл. выраж. знач. русских приставок: ис-, вос-, у-, раз-, за-, рас-, на-, про-, из-, пере-, от-нык мактау — восхваля́ть
нык ялгышу — просчита́ться
нык ябыгу — исхуда́ть
нык рәнҗетү — разоби́деть
2. нареч.нык тәнкыйть итү — раскритикова́ть
1) кре́пко, твёрдо, про́чнонык тору — про́чно стоя́ть
2) кре́пко, твёрдо, си́льнонык куркыту — си́льно напуга́ть
нык ачулану — кре́пко отруга́ть
нык истә калдыру — твёрдо запо́мнить
3) неруши́мо, сто́йко, упо́рно, непоколеби́монык каршы тору — упо́рно сопротивля́ться
•- нык торучан
- нык торучанлык -
9 withers
n pl1) холка, загривок (у коня)2) шийний ремінь; ремінь на холці* * *n; pl2) нашийний ремінь; ремінь на холці•• -
10 Платон
Платон (справжнє ім'я Аристокл) (427, Афіни чи о-в Егіна - 347 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, постать якого стала уособленням філософії як такої. Походив зі старовинного аристократичного роду (серед предків - останній афінський цар Кодр і уславлений реформатор Солон, один із "семи мудреців"). П. починав як поет і драматург, але вже в 20 років, завдяки Сократу і Кратилу, захопився філософією, відмовившись від поетичної творчості. Як мислитель сформувався під вирішальним впливом Сократа, після страти якого (399 р. до н. е.) переїжджає до м. Мегари, де зібрався осередок сократівських учнів. У 388 р. здійснює подорож до Пд. Італії та Сицилії, маючи на меті познайомитися з вченнями піфагорійців. У Сиракузах здобуває прихильність тирана Дионісія Старшого (той зацікавився ідеями П. щодо перетворення держави). Але невдовзі П. арештовують, передають спартанцям і виставляють для продажу на ринку рабів (о-в Егіна). Його викупив киренець Аннікерид і дарував свободу. На гроші, зібрані друзями П. для викупу (Аннікерид відмовився їх узяти), була куплена ділянка у передмісті Афін (гай героя Академа), де бл. 387 р. П. заснував власну філософську школу - Академію (див. платонізм). П. є першим в історії філософом, більша частина творчої спадщини котрого дійшла до наших днів. Але це ж створює проблему авторизації і хронологізації творів, що існують в історичній традиції під ім'ям П. (т. зв. "платонівське питання"). Корпус платонівських творів, що збереглися, обіймає 34 діалоги (з них 23 вважаються автентичними, а 11 - сумнівними), "Апологію Сократа" і 13 листів; до нього входять також "Визначення" та 7 неавтентичних діалогів Р. ізні критичні дослідження піддавали сумніву платонівське авторство щодо більшості діалогів, достеменність яких відстоювали інші. Окрему частину творчості становлять т. зв. "езотеричні", або "неписані" вчення ("Навколо Блага"), які П. вважав за можливе викладати лише усно. В останні десятиліття робилися неодноразові спроби їх реконструкції і визначення їх ролі у філософії П. Одна з найавторитетніших сучасних періодизацій (Теслеф) створення діалогів П. така: 1) ранній період (до першої поїздки на Сицилію у 388 р.) - "Апологія", початок роботи над "Державою"; 2) "академічний" період (387 - 367) - дев'ять книг "Держави", "Горгій", "Менексен", "Протагор", "Менон", "Федон", "Симпозіон", "Федр", "Евтидем", "Лісид", "Хармід", "Теетет", "Кратил". У той же час в Академії створені "Клітофонт", "Критон", "Лахет", "Алківіад І", "Феаг", "Гіппій Менший", "Йона", "Коханці", "Ериксій", "Евтифрон"; 3) "сицилійський" період, між другою і третьою поїздками на Сицилію (366 - 361) - десята книга і повна редакція "Держави", "Парменід", початок "Законів"; 4) завершальний період (360 - 347) - "Тимей", "Критій", "Софіст", "Політик", "Філеб", "Закони" і "Післязаконня", VII (автобіографічний) лист. У цей же час в академічному колі створені "Гіппій Більший", "Гіппарх", "Сизиф", "Мінос", "Демодок", "Про чесноту", "Про справедливість", "Листи". Всі ці твори вважаються Теслефом написаними за життя П., - ним особисто або під його вирішальним впливом. Виняток - "Алківіад II", "Аксиох", "Алкіона", "Визначення" Д. іалогова форма творів П. не випадкова і відповідає специфіці платонівського методу. П. розвиває і доводить до досконалості сократівське "шукаюче мислення" на противагу закінченому софістичному "вченню". Основа методу П. - це діалектика в її античному розумінні: вміння ставити питання і відшукувати на них відповіді; через аналіз свідчень досвіду і окремих опіній, що відображають речі в їх чуттєвій даності, досягати знання надчуттєвого буття. Разом з тим форма діалогу відбиває досягнуту в античному Просвітництві (софісти і Сократ) впевненість, що істина не може належати окремій свідомості і має інтерсуб'єктивний характер. її оприявнення є справою не окремої особи, а спілкування мислеників. Філософія П. охоплює безліч найважливіших тем і сюжетів, але не становить єдиної теоретичної системи. Стрижневі платонівської творчості - як життєвої, так і інтелектуальної - є намагання подолати глибоку кризу і руйнацію основ суспільного устрою, що стали ознакою епохи. П. створює грандіозну полісну утопію - зразок досконалого суспільства, завдяки чому стає засновником соціального конструктивізму у західній метафізиці. Разом з тим, вирішити проблему досконалого суспільства - того, що не є мінливим встановленням людей, а відображає природу речей, - неможливо без з'ясування сутності самого буття. Вирішення питання "що насправді є, існує?" стало визначальним для творчості Π. П. створює теорію ейдосів (ідей) як незмінних, вічних, неподільних, надчуттєвих зразків всього сущого ("ейдос" по-грецьки означає "вид", "вигляд"). Ейдоси уособлюють достеменне буття, яке є незмінним, вічно перебуває і як таке протистоїть чуттєвому світу, що весь занурений у процес нескінченного становлення. Світ ейдосів - не проста сукупність першозразків, а має свою впорядкованість. Найвищим ейдосом є ідея Блага. Всі речі цього світу - лише чуттєві відбитки ейдосів, їх недосконалі відображення. Напр., всій сукупності фізично існуючих столів відповідає ейдос стольності. Така диспозиція буття можлива тому, що існує матерія (просторовість). Вона сама не є буттям, що стоїть поряд зі світом ейдосів. П. називає її "приймальницею всього" - тим, у чому виникає чуттєва подоба безтілесного зразка (ейдоса): тобто визначає її як можливість усім речам існувати. У "Філебі" цей зв'язок набуває закінченого вигляду: божествений розум-деміург створює всі речі чуттєвого світу (Космосу), керуючись ейдосами як їх зразками, а матерію використовуючи як субстрат. Відтак поруч з власне буттям П. концептуалізує мислення про небуття, яке виступає не як просте відкидання сущого, а як іншість буття, його "інаковість" - інобуття. Онтологія становить наріжний камінь філософії П., хоча її систематична концептуальна розробка відноситься, вірогідно, до пізнього періоду платонівської творчості. Вона є теоретично необхідною основою вчення П. про державу (в обширі якого осмислюються всі інші соціальні та гуманітарні сюжети) і так само зумовлює вчення про пізнання світу. Космологічне вчення (його П. розгортає у "Тимеї") має на меті показати вкоріненість досконалої держави у структурі універсуму. Космогонія тут завершується антропогонією, а вчення про державу є одночасно вченням про гідний людини спосіб буття. Основою досконалої держави є нерозривний зв'язок і взаємообумовленість індивідуальної доброчесності і суспільної справедливості Ц. е робить етику і політику принципово неподільними. У "Державі" П. виділяє сім типів державного устрою. Перший - "царство Кроноса" - додержавне буття людей, коли ними безпосередньо керували божественні посланці. Власне держава і законодавство виникають як засоби компенсувати відсутність прямого Божого керування, що його люди втратили С. еред існуючих типів держави П. вважає два правильними (монархія, аристократія) і чотири спотвореними (тимократія, олігархія, демократія, тиранія). ("Політик" містить інший розподіл типів, близький до Аристотеля). Відповідно до кожного устрою П. виокремлює створюваний ним тип людини С. труктуру досконалої держави утворюють три класи: виробники (селяни і ремісники - ті, хто забезпечує суспільство необхідним статком), воїни-стражі (ті, хто боронить місто і забезпечує внутрішній порядок), політики-філософи (ті, хто володіє мистецтвом виховувати громадян і керувати ними). Кожному класу відповідає своя чеснота: стриманість - виробникам, мужність - воїнам, мудрість - філософам. Засадниче значення має четверта чеснота - справедливість В. она притаманна усім і покликана підтримувати існуючий порядок, залишаючи кожного у межах його соціальної ролі. Держава та її устрій уподібнюються людській душі, яка також має три головні частини (засновки): жага (бажання), запал (воля), розмисл. Вони є основними силами, котрі визначають життя душі. їм відповідають три суспільних класи, а також три головні чесноти. Залежно від переваги того чи того засновку, утворюються різні типи душі. Онтологія і вчення про душу визначають теорію пізнання П. Суб'єктом пізнання є душа, а сам процес пізнання спрямований на достеменне буття - вічне і непроминальне (світ ейдосів). Можливість його пізнати принципово відкрита тому, що сама душа як безтілесна, ідеальна сутність походить зі світу ейдосів і контактувала з ними; пізнання - це процес пригадування (анамнезис) душею своїх вражень від ейдосів. Анамнезис ускладнюється тим, що в людині душа поєднана з тілом, для якого реальністю є чуттєві сприйняття; вони заступають людині справжнє буття і навіюють хибні уявлення, від яких душі потрібно звільнитися С. итуацію пізнання П. передає образом печери, в якій знаходяться прикуті до стіни невільники, котрі бачать лише тіні речей, що проносяться повз них. Ці тіні - чуттєві враження, подоба дійсних речей, від яких слід дістатися світла безтілесного світу, щоб побачити достеменну реальність. Оскільки предметом пізнання є безтілесні сутності, то головна пізнавальна здатність - це умоглядність. В умоглядному світі є сфера "нічим не зумовлених начал усього", яка осягається таким самим безпосереднім умоспогляданням (ноезис), і сфера обумовленого, яку можливо пізнавати шляхом розсуду, розмірковування (діанойя). Досягнення знання - це сходження від меншої достовірності до більшої. Його чотири щаблі: ім'я, визначення, зображення, знання як таке ("VII лист"). Кожен ступінь є певним етапом пізнання, послідовне сходження по яких дозволяє досягти знання достеменного буття. П. відіграв ключову роль у розвитку західної метафізики: вчення про буття надало вищого онтологічного статусу конкретностям навколишнього світу, подавши все розмаїття його форм у вигляді незмінних першообразів; полісна утопія створила ідеал досконалого суспільства і обґрунтувала практику соціальних перетворень. П. мав вирішальний вплив не лише на подальшу античну думку (див. Аристотель, платонізм), а й на всю європейську філософську традицію.[br]Осн. тв.: "Держава"; "Теетет"; "Парменід"; "Тимей"; "Критій"; "Закони". -
11 a/c payee
скор. від account payee onlyтільки на рахунок ремітента ( про чек); підлягає зарахуванню тільки на рахунок ремітента ( про чек) -
12 account payee only
скор. a/c payeeтільки на рахунок ремітента ( про чек); підлягає зарахуванню тільки на рахунок ремітента ( про чек) -
13 машина
engine, frame текст., machine* * *маши́на ж.1. machine2. ( двигатель) engine3. ( автомобиль) car; truck; vehicleагломерацио́нная маши́на — sintering machineагломерацио́нная маши́на для пе́рвой ста́дии о́бжига — first-pass sintering machineагломерацио́нная маши́на непреры́вного де́йствия — continuous sinter machineагрега́тная маши́на — integrated machineадресова́льная маши́на полигр. — addressing machineалфави́тная маши́на полигр. — alphabet cutting and printing machineаппретиро́вочная маши́на кож. — finishing [seasoning, sizing] machineаппретиро́вочная, щё́точная маши́на кож. — brushing machineаппрету́рная маши́на текст. — finishing machineармату́рно-намо́точная маши́на — wire-winding machineба́герно-элева́торная маши́на — dredging-and-hoisting machineбалансиро́вочная маши́на — balancing machineбалластиро́вочная маши́на — ballasting machine, ballast routerбанда́жно-ги́бочная маши́на — tyre-bending machineбандеро́льная маши́на — banderoling machineбанкоукла́дочная маши́на — can packing machineбё́рдочная маши́на текст. — reed-making machineбетони́рующая маши́на — concreting machineбетоноотде́лочная маши́на — concrete-finishing machineбетонораспредели́тельная маши́на — concrete-distributing [concrete-spreading] machineбетоноукла́дочная маши́на — concrete-placing machineбетоноукла́дочная маши́на с уплотня́ющим вибробру́сом — concrete vibratory machine, vibratory concrete placerбигова́льная маши́на полигр. — bending machineбилетопеча́тающая маши́на — ticket printing machineбинторе́зальная маши́на текст. — cloth-slitting machineбланширо́вочная маши́на — blanching machine, blancherбланширо́вочно-очисти́тельная маши́на — peeling scalder, scalder-peelerбобине́товая маши́на текст. — curtain-lace machineбобине́товая, двухря́дная маши́на текст. — double-tier net machineбобиноре́зальная маши́на и перемо́точная маши́на полигр. — slitting-and-rewinding machineборторе́зательная маши́на рез. — bead cutter, debeading machineботвоубо́рочная маши́на — haulm gatherer, top-gathering machineботвоудаля́ющая маши́на — haulm removing machineбочкоразли́вочная маши́на — cask racking machine, cask rackerбракера́жная маши́на ( для бутылок) — quality-control machineбрако́вочно-нака́тная маши́на текст. — cloth rolling-and-inspection machineбрикетиро́вочная маши́на с.-х. — tableting machine; ( для сена) wafering machine, hay cuberбронзирова́льная маши́на полигр. — bronzing machineброшюро́вочная маши́на — bookbinding machineбуквонабо́рная маши́на — typesetterбуквофотографи́рующая маши́на — photocomposing machine, photosetterбумагоде́лательная маши́на — paper-making machineбумагообмо́точная маши́на — paper-lapping machineбумагоре́зальная маши́на — paper-curting machine, (paper) cutterбунтовяза́льная маши́на прок. — wiring machineбури́льная маши́на1. rock drill, drilling machine, stoper, drifter2. ( для установки столбов электролиний) pole-hole diggerбури́льная, враща́тельная маши́на — rotative drill, rotative drilling machineбури́льная, коло́нковая маши́на — air-leg rock drill, air drifterбури́льная, молотко́вая маши́на — hammer drill, hammer drilling machineбури́льная, пневмати́ческая маши́на — compressed-air drill, compressed-air drilling machineбури́льная, ручна́я маши́на — hand-held [jack hammer] drill, hand-held drilling machineбури́льная, телескопи́ческая маши́на — air-feed [telescopic] drill, air-feed stoper, telescope drilling machineбури́льная, уда́рно-враща́тельная маши́на — rotative-percussive drill, rotative-percussive drilling machineбури́льная, уда́рно-поворо́тная маши́на — percussive drill, percussive drilling machineбури́льная, электри́ческая маши́на — electric drill, electric drilling machineбуросбо́ечная маши́на — hole drilling machineбутылкомо́ечная маши́на — bottle washing machineбухга́лтерская маши́на — accounting machineва́куум-зака́точная маши́на — vacuum seaming machineва́куум-меси́льная маши́на — vacuum kneading machineва́куум-разли́вочная маши́на — vacuum filling machine, vacuum fillerва́куум-укупо́рочная маши́на — vacuum capping [vacuum closing] machineва́куум-упако́вочная маши́на — vacuum packing machine, vacuum packerва́куум-формо́вочная маши́на — vacuum-forming machineва́личная маши́на кож. — striking-out machineва́личная, разводна́я маши́на кож. — scouring rollerва́лочная маши́на лес. — felling machineваля́льная маши́на — planking machineваля́льная, цилиндри́ческая маши́на — rotary milling machineваля́льно-во́йлочная маши́на — bumping machineва́фельная маши́на — wafer machineве́ечная маши́на — winnowing machine, winnowerвероя́тностная маши́на киб. — probabilistic machineвертика́льно-ко́вочная маши́на — vertical forging machineвзбива́льная маши́на пищ. — beater, beating [wrip(ping), whisk(ing) ] machineвибрацио́нная маши́на — vibration machineвибрацио́нная, безуда́рная маши́на — shock-free vibration machineвибрацио́нная, резона́нсная маши́на — resonant vibration machineвиброукла́дочная маши́на пищ. — vibropackerвоздуходу́вная маши́на — air blowerволокноотдели́тельная маши́на — fibre-extracting machineволососго́нная маши́на — unhairing machineволочи́льная маши́на — drawing machineворсова́льная маши́на — carding [raising, nepping] machineворсова́льная маши́на двойно́го де́йствия — double-acting raising machineворсова́льная, ши́шечная маши́на — gig(ging) [raising (teasel)] machineворсова́льная, щё́точная маши́на — brushing machineворсоре́зная ди́сковая маши́на — circular knife fustian machineвру́бовая маши́на — coal cutterвру́бовая, ба́шенная маши́на — turret coal cutterвру́бовая, ди́сковая маши́на — disk coal cutterвру́бовая маши́на для ве́рхней подру́бки — overcut coal cutterвру́бовая маши́на для дугово́го вру́ба — arcwaller, arcwall cutterвру́бовая маши́на для ни́жней зару́бки — undercut coal cutterвру́бовая, короткозабо́йная цепна́я маши́на — chain breast coal cutterвру́бовая, многоба́ровая маши́на — multijib coal cutterвру́бовая маши́на на гу́сеничном ходу́ — crawler-mounted coal cutterвру́бовая маши́на на ре́льсовом ходу́ — track-mounted coal cutterвру́бовая, уда́рная маши́на — percussive coal cutterвру́бовая, универса́льная маши́на1. long wall — short wall coal cutter2. universal coal cutterвру́бовая маши́на, устано́вленная на конве́йере — conveyer-mounted coal cutterвру́бовая, электри́ческая маши́на — electric coal cutterвру́бо(во)-нава́лочная маши́на — cutting-loading machineвру́бо(во)-отбо́йная маши́на — cutting-winning machineвста́вочная маши́на полигр. — inserterвста́вочно-шве́йная маши́на полигр. — inserter-stitcherвстря́хивающая маши́на литейн. — jarring machineвыбивна́я маши́на — shake-out machineвы́бойная маши́на пищ. — (flour) packing machine, (flour) packerвы́мольная маши́на — bran finisherвысадкопоса́дочная маши́на — planterвы́садочная маши́на метал. — upsetting [beading] machineвысека́льная маши́на полигр. — die-cutting machineвычисли́тельная маши́на [ВМ] — computing machine, computerвычисли́тельная маши́на рабо́тает в и́стинном масшта́бе вре́мени — a computer operates in real timeнастра́ивать вычисли́тельную маши́ну на реше́ние зада́чи — set up a computer for a (given) problemосуществля́ть обще́ние (челове́ка) с вычисли́тельной маши́ной — interact with a computer, carry out a dialogue with a computerприменя́ть вычисли́тельную маши́ну для автоматиза́ции прое́ктных рабо́т — use a computer as a design tool [as an aid to design]рабо́тать на вычисли́тельной маши́не — run a computerвычисли́тельная, автокорреляцио́нная маши́на — autocorrelation computerвычисли́тельная, ана́логовая маши́на [АВМ] — analog computerана́логовая вычисли́тельная маши́на не произво́дит дискре́тного счё́та — an analog computer does not operate on digital numbersвычисли́тельная, ана́логовая пневмати́ческая маши́на — pneumatic analog computerвычисли́тельная, ана́лого-цифрова́я маши́на — analog-digital [hybrid] computerвычисли́тельная, асинхро́нная маши́на — asynchronous computerвычисли́тельная, беза́дресная маши́на — no-address [zero-address] computerвычисли́тельная, биони́ческая маши́на — bionic computerвычисли́тельная, быстроде́йствующая маши́на — high-speed computerвычисли́тельная маши́на второ́го поколе́ния — second-generation computerвычисли́тельная, гибри́дная маши́на — hybrid [analog-digital] computerвычисли́тельная, двои́чная маши́на — binary [radix two] computerвычисли́тельная, двуха́дресная маши́на — two-address computerвычисли́тельная, десяти́чная маши́на — decimal computerвычисли́тельная маши́на для автомати́ческого [маши́нного] перево́да — translation machineвычисли́тельная маши́на для аэрокосми́ческих иссле́дований — aerospace computerвычисли́тельная маши́на для комме́рческих расчё́тов — business computerвычисли́тельная маши́на для нау́чных расчё́тов — scientific computerвычисли́тельная маши́на для обрабо́тки да́нных — data-processing computerвычисли́тельная маши́на для обрабо́тки результа́тов пе́реписи — census computerвычисли́тельная маши́на для регистра́ции предвари́тельных зака́зов на биле́ты — reservation computerвычисли́тельная маши́на для реше́ния экономи́ческих или комме́рческих зада́ч — business computerвычисли́тельная маши́на для управле́ния произво́дственными проце́ссами — process control computerвычисли́тельная, игрова́я маши́на — game(-playing) machineвычисли́тельная, информацио́нно-логи́ческая маши́на — information-logical machineвычисли́тельная, информацио́нно-статисти́ческая маши́на — fife computerвычисли́тельная, кла́вишная маши́на — keyboard computerвычисли́тельная, координа́тная маши́на — point-to-point computerвычисли́тельная маши́на косми́ческого корабля́ — spaceborne computerвычисли́тельная, ла́мповая маши́на — electron(ic) tube computerвычисли́тельная маши́на ма́лого быстроде́йствия — low-speed computerвычисли́тельная, многоа́дресная маши́на — multiaddress computerвычисли́тельная, навигацио́нная маши́на — navigation computerвычисли́тельная маши́на на микроминиатю́рных бло́ках — microcircuit computerвычисли́тельная маши́на на мо́дулях — modular(ized) computerвычисли́тельная маши́на на перфока́ртах — punch(ed)-card computerвычисли́тельная, насто́льная маши́на — desk(-top) computerвычисли́тельная маши́на на стру́йных элеме́нтах — fluid [fluidics] computerвычисли́тельная маши́на на твё́рдых элеме́нтах — solid-state computerвычисли́тельная маши́на на транзи́сторах — transistor(ized) computerвычисли́тельная, обуча́ющая маши́на — teaching machineвычисли́тельная, одноа́дресная маши́на — single-address computerвычисли́тельная, опти́ческая маши́на — optical computerвычисли́тельная маши́на паралле́льного де́йствия — parallel computerвычисли́тельная, перифери́ческая маши́на — peripheral computerвычисли́тельная, перфорацио́нная маши́на — ( на картах) punched-card computer; ( на лентах) punched-tape computerвычисли́тельная, полупроводнико́вая маши́на — solid-state [transistor] computerвычисли́тельная маши́на последова́тельного де́йствия — serial computerвычисли́тельная маши́на потенциа́льного ти́па — direct-current computerвычисли́тельная маши́на, рабо́тающая в и́стинном масшта́бе вре́мени — real-time computerвычисли́тельная, реле́йная маши́на — relay computerвычисли́тельная маши́на с автомати́ческой после́довательностью опера́ций — automatic sequence computerвычисли́тельная, самоорганизу́ющаяся маши́на — self-organizing computerвычисли́тельная, самопрограмми́рующая маши́на — self-programming computerвычисли́тельная, сверхма́лая маши́на — minicomputerвычисли́тельная маши́на с вне́шним программи́рованием — externally program computerвычисли́тельная маши́на с жё́сткой програ́ммой — fixed-program computerвычисли́тельная маши́на с запомина́емой програ́ммой — stored-program computerвычисли́тельная, синхро́нная маши́на — synchronous computerвычисли́тельная маши́на с набо́рной програ́ммой — wired program computerвычисли́тельная маши́на с набо́рными ди́сками — dialing set computerвычисли́тельная маши́на с переме́нной длино́й сло́ва — variable word length computerвычисли́тельная маши́на с периодиза́цией реше́ния — repetitive computerвычисли́тельная, специализи́рованная маши́на — special purpose computerвычисли́тельная маши́на с пла́вающей запято́й — floating-point computerвычисли́тельная маши́на с програ́ммным управле́нием — program-controlled computerвычисли́тельная маши́на с програ́ммным управле́нием от перфока́рт — card-programmed computerвычисли́тельная маши́на с совмеще́нием опера́ций — simultaneous computerвычисли́тельная, статисти́ческая маши́на — statistical machineвычисли́тельная маши́на с фикси́рованной запято́й — fixed-point computerвычисли́тельная, универса́льная маши́на — general-purpose [universal, all-purpose] computerвычисли́тельная, управля́ющая маши́на — control computerвычисли́тельная, центра́льная маши́на — central computerвычисли́тельная, цифрова́я маши́на [ЦВМ] — digital computerвычисли́тельная, цифрова́я интегри́рующая маши́на — incremental computerвычисли́тельная, электромехани́ческая маши́на — electromechanical machineвычисли́тельная, электро́нная маши́на — electronic computerвышива́льная маши́на — embroidery machineвяза́льная маши́на1. текст. knitting machine2. с.-х. tying [bale tie] machineвяза́льная маши́на ворсово́го переплете́ния — burl-knitting machineвяза́льная, ла́стичная пло́ская маши́на — flat rib knitting machineвяза́льная маши́на ни́зкого кла́сса — coarse-gauge machineвяза́льная, ова́льная маши́на — oval knitting machineвяза́льная, шту́чная маши́на — body-length machineгазоопа́ливающая маши́на текст. — gassing [gas-singeing] machineгазоре́зательная маши́на — gas-cutting [flame-cutting] machineгазоре́зательная, ацетиле́но-кислоро́дная маши́на — oxyacetylene-cutting machineгазоре́зательная, двухконсо́льная маши́на — double-cantilever cutting machineгазоре́зательная, копирова́льная маши́на — flame-profiling machineгазоре́зательная, многопла́менная маши́на — multiple-blowpipe [multiple-burner] machineгазоре́зательная, поля́рно-координа́тная маши́на — radial articulated-arm cutting machineгазоре́зательная, порта́льная маши́на — gantry cutting machineгазоре́зательная, порта́льная маши́на для ре́зки двух листо́в — double portal cutting machineгазоре́зательная, прямоуго́льно-координа́тная маши́на — cross carriage cutting machineгазоре́зательная, тру́бная маши́на — pipe cutting machineгазосва́рочная маши́на — gas welding machine, gas welderгалто́вочная маши́на — tumbling machineгарди́нно-тю́левая маши́на — bobbinnet machineгвоздезабивна́я маши́на — nailing machine, nailerгвозди́льная маши́на — wire-nail machineги́бочная маши́на — bending [forming] machine, benderги́бочная, валко́вая маши́на — roller-bending machineги́бочная, полосова́я маши́на — bar-bending machineгидравли́ческая маши́на — hydraulic machineгилпавли́ческая, диагона́льная маши́на — mixed-flow machineгидравли́ческая, клепа́льная маши́на — hydraulic rivet(t)ing machineгидравли́ческая, лопа́точная маши́на — impeller machineгидравли́ческая, объё́мная маши́на — positive-displacement machineгидравли́ческая, одноколё́сная маши́на — single-impeller machineгидравли́ческая, осева́я маши́на — axial-flow machineгидроочистна́я маши́на — hydroblasting machineглади́льная маши́на — ironing machine, ironerглазиро́вочная маши́на — glazing [coating, covering, icing] machine, enroberглянцева́льная маши́на кфт. — glazing machineго́рная маши́на — mining machineгорячевы́садочная маши́на — hot upsetting machineмаши́на горя́чей полиро́вки кож. — burnishing machineгофриро́вочная маши́на1. текст. crimping [pleating] machine2. метал. corrugatorгравирова́льная маши́на полигр. — engraving machine, engraverгребнечеса́льная маши́на — comb(er), combing machine, nip comb(er)гребнечеса́льная, двупо́льная маши́на — double-action comberгребнечеса́льная, двусторо́нняя маши́на — two-sided rectilinear comberгребнечеса́льная маши́на непреры́вного де́йствия — square motion comberгребнечеса́льная, одина́рная маши́на — single-nip comberгребнечеса́льная, односторо́нняя маши́на — one-sided rectilinear comberгребнечеса́льная, прямолине́йная маши́на — continental comberгребнечеса́льная маши́на с кру́глыми гре́бнями — circular [round] comberгрузова́я маши́на см. грузовой автомобильгрузоподъё́мные маши́ны ( собирательный термин) — hoisting apparatus, hoisting machineryгрунтова́льная маши́на текст. — coating machineгрунтосмеси́тельная маши́на — soil-mixing machine, soil [ground] mixerгузоубо́рочная маши́на с.-х. — cotton stalk cutterдвои́льная маши́на кож. — splitting machine, (band-knife) splitterдеаэрацио́нная маши́на — deairing machineдекортикацио́нная маши́на — decorticator, stripping machineделинтеро́вочная маши́на с.-х. — delinting machineдели́тельная маши́на1. опт. ruling machine2. метал. dividing machineдетермини́рованная маши́на киб. — determinate machineдиагона́льно-закро́йная маши́на — bias-cutting machineмаши́на для бесшве́йного скрепле́ния бло́ков полигр. — perfect binderмаши́на для брикети́рования кормо́в — foragizer, forage cuber, forage wafererмаши́на для буре́ния кро́вли — roof drilling machineмаши́на для внесе́ния аммиака́тов — ammonia solution applicatorмаши́на для внесе́ния гербици́дов — herbicide applicatorмаши́на для внесе́ния минера́льных удобре́ний и ядохимика́тов — chemical applicatorмаши́на для внесе́ния удобре́ний — fertilizer placerмаши́на для возведе́ния кре́пи — support-setting machineмаши́на для волокна́-сырца́, отбе́ливающая — raw stock bleaching machineмаши́на для вскры́тия лё́тки — tapping drillмаши́на для встря́хивания консе́рвных ба́нок — can shakerмаши́на для выкола́чивания мешко́в — sack beating [sack cleaning] machine, sack cleanerмаши́на для выра́внивания дета́лей о́буви — levellerмаши́на для вы́резки образцо́в текст. — cloth-pinking machineмаши́на для выстила́ния та́ры — lining machineмаши́на для гидропескостру́йной очи́стки — sand-water cleanerмаши́на для горя́чей штампо́вки — rot die-forging machineмаши́на для драже́, глянцо́вочная — dragee polishing machineмаши́на для жакка́рдовых карт, копирова́льная — card-repeating machineмаши́на для зака́тки борто́в метал. — closing machineмаши́на для зачи́стки метал. — deseamerмаши́на для земляны́х рабо́т — earth-moving machineмаши́на для караме́льной ма́ссы, промина́льная — sugar mass kneading machine, sugar mass kneaderмаши́на для кислоро́дной ре́зки — oxygencutting machineмаши́на для литья́ под давле́нием, литьева́я пласт. — injection moulding machineмаши́на для мерсериза́ции пря́жи в мотка́х — hank-mercerizing machineмаши́на для мо́крой декатиро́вки, декатиро́вочная — wet decatizing machineмаши́на для мы́ла, пили́рная — soap milling machineмаши́на для намо́тки кишо́к — casing skeming machineмаши́на для наре́зки маре́н — embossing [pebbling, printing] machineмаши́на для наре́зки ниш горн. — stable hole machineмаши́на для объё́мной штампо́вки — die-forging machineмаши́на для овоще́й, пучковяза́льная — vegetable tier, vegetable buncherмаши́на для очи́стки отли́вок — casting cleaning machineмаши́на для паке́тов, ва́куум-заде́лочная — vacuum bag closing [vacuum bag sealing] machineмаши́на для перемо́тки с мотко́в на ко́нусные боби́ны, бобина́жная — cone winding [coning] machineмаши́на для пода́чи карто́нной та́ры — carton feeding machineмаши́на для подмета́ния у́лиц — streetsweeperмаши́на для подпо́чвенного внесе́ния удобре́ний — subsurface applicatorмаши́на для подре́зки живо́й и́згороди — ledgecutterмаши́на для подры́вки кро́вли горн. — roof ripping machineмаши́на для подры́вки по́чвы горн. — floor ripping machineмаши́на для поли́вочного кра́шения кож. — curtain coating machineмаши́на для прове́рки гермети́чности консе́рвных ба́нок — can testing machine, can testerмаши́на для разли́вки мета́лла, карусе́льная — casting wheelмаши́на для разли́вки мета́лла, ле́нточная — straight-line casting machineмаши́на для раска́тки труб — expanding [reeling] machineмаши́на для расшлихто́вки текст. — desizing machineмаши́на для ре́зки армату́рных сте́ржней — bar cutter, bar cropperмаши́на для ре́зки корнепло́дов — root vegetable cutterмаши́на для ре́зки труб — tube-cutting machineмаши́на для ре́зки черенко́в — graft cutterмаши́на для ро́злива в буты́лки — bottle fillerмаши́на для ро́злива молока́ во фля́ги — churn filling machineмаши́на для ро́спуска руло́нов полигр. — roll slitting machineмаши́на для ры́бы, головоотсека́ющая — fish beheading machineмаши́на для сбо́рки карто́нной та́ры — carton erecting machineмаши́на для сня́тия заусе́нцев — (de)burring machineмаши́на для спека́ния руд — ore sintering machineмаши́на для стекле́ния кож. — graterмаши́на для стри́жки кру́пного рога́того скота́ — cattle clipperмаши́на для сухо́го протра́вливания семя́н — seed-dusting machineмаши́на для сухо́й очи́стки яи́ц — egg bufferмаши́на для сшива́ния кишо́к — casing sewing machineмаши́на для твё́рдой па́йки — brazing machineмаши́на для тендериза́ции мя́са — meat renderizing machine, meat tenderizerмаши́на для термофикса́ции тка́ни — fabric-baking machineмаши́на для тка́ни, контро́льно-упако́вочная — cloth-inspection [cloth-looking, examining] machineмаши́на для удале́ния метё́лок кукуру́зы — detasseling machineмаши́на для удале́ния сердцеви́ны плодо́в — coring machine, corerмаши́на для удале́ния щети́ны со свины́х туш — hog dehairing machineмаши́на для упако́вки в бо́чки — barrel packing machineмаши́на для упако́вки в карто́нную та́ру — carton packing machine, carton packerмаши́на для упако́вки в я́щики — casing [case packing] machine, case packerмаши́на для устано́вки столбо́в — pole setterмаши́на для устано́вки шта́нговой кре́пи — roof bolting machineмаши́на для чи́стки ламе́лей текст. — drop-wire cleaning machineмаши́на для чи́стки лица́ кож. — scudding [slating] machineмаши́на для шитья́ внаки́дку полигр. — saddle stitch machineмаши́на для шитья́ вта́чку полигр. — side stitch machineмаши́на для штампо́вки ма́триц полигр. — die-making machineмаши́на для штенгелё́вки колб — bulb tubulating machineмаши́на для электролити́ческого луже́ния — electrolytic tinning machineмаши́на для электроэрозио́нной обрабо́тки — electrical discharge machineмаши́на для эмульсио́нного травле́ния полигр. — powderless etcherдобы́чная маши́на горн. — winning [getting] machineдово́дочная маши́на — lapping machineдождева́льная маши́на — sprinkling machine, sprinklerдождева́льная, дальнестру́йная маши́на — long-range sprinkling machineдождева́льная, консо́льная маши́на — boom(-type) sprinkling machineдождева́льная, короткостру́йная маши́на — short-range sprinkling machineдождева́льная, самохо́дная маши́на — self-propelled rainerдождева́льная, среднестру́йная маши́на — medium-range sprinkling machineдои́льная маши́на — milking machine, milkerдои́льная маши́на с вё́драми — bucker milking machineдоро́жно-строи́тельная маши́на — road-building machineдревотё́рочная маши́на полигр. — pulpwood log grinderдрена́жная маши́на — drainage machineдрена́жно-крото́вая маши́на — mole ditcherдреноукла́дочная маши́на — drain-installing machine, drainlayerдробестру́йная маши́на — shot blasting machineдробестру́йная маши́на для очи́стки прока́та от ока́лины — blast descalerдроби́льная маши́на лес. — hogging machineдрожжеформо́вочная маши́на — yeast extruding machineдублиро́вочная маши́на — doubling machine, plying-up equipmentжакка́рдовая маши́на — jacquard loom, jacquard machineжакка́рдовая, двухподъё́мная маши́на с полуоткры́тым зе́вом — open shed jacquard loomжакка́рдовая, двухпри́зменная маши́на — two-cylinder jacquard loomжакка́рдовая, одноподъё́мная маши́на — single-lift jacquard loomжакка́рдовая, одноподъё́мная однореми́зная маши́на — single-lift single-cylinder jacquard loomжакка́рдовая маши́на с па́дающими крючка́ми — dropper jacquard loomжгутоотжи́мная маши́на текст. — rope squeezerжгутопромы́вная маши́на текст. — dolly [rope-washing] machineжестепеча́тная маши́на полигр. — tin printing pressзава́лочная маши́на — charging machine, chargerзава́лочная маши́на для концентра́та — concentrate charging machineзава́лочная маши́на для ло́ма — scrap chargerзава́лочная маши́на для сли́тков — ingot chargerзава́лочная маши́на кра́нового ти́па — overhead(-type) charging machineзава́лочная, лотко́вая маши́на — Calderon scrap chargerзава́лочная, напо́льная маши́на — low-ground (type) charging machineзава́лочная, передвижна́я маши́на — mobile box chargerзава́лочная, поворо́тная маши́на — rotary chargerзава́лочная, подвесна́я маши́на — overhead(-type) charging machineзава́рочная маши́на свз. — sealing-in machineзавё́рточная маши́на — wrapping machine, wrapperзаги́бочная маши́на — collaring machineзагру́зочная маши́на — charging machine, chargerзака́лочная маши́на — quenching [hardening] machineзака́точная маши́на1. метал. beading machine2. ( для консервных банок) (can-)sealing [seaming, edge-curling] machine, seamerзака́точная маши́на для сига́р — cigar rolling machine, cigar rollerзакла́дочная маши́на горн. — packing [stowing] machine, stowerзакла́дочная, мета́тельная маши́на — gob stowerзакла́дочная, пневмати́ческая маши́на — blast stowerзакла́дочная, пневмати́ческая маши́на ни́зкого давле́ния — low pressure air stowerзакле́ивающая маши́на пищ. — glu(e)ing [gumming] machineзаклё́почно-обка́тная маши́на — rivet spinnerзакре́почная маши́на кож. — bar tacking machineзакро́йная маши́на — cloth-cutting machineзама́сливающая маши́на текст. — oil padding machineзапа́ечная маши́на ( для запайки концов жестяных консервных банок) — end soldering machineзапра́вочная маши́на метал. — fettling machineзатяжна́я маши́на кож. — lasting machine, lasterзацентро́вочная маши́на ( для трубных заготовок) — centring machineзачи́стная маши́на для огнево́й зачи́стки кислоро́дно-ацетиле́новым пла́менем — oxy-acetylene scarfing machineзачи́стная маши́на для сли́тков — pecling machineзачи́стная маши́на для шпал — tie spot machineзачи́стная, фре́зерная маши́на — milling machineзаши́вочная маши́на ( для мешкотары) — (bag-)closing machineземлеро́йная маши́на — earth-moving machineземлеро́йно-фре́зерная маши́на — excavating milling machineзерни́льная маши́на полигр. — grainer, graining machineзерноочисти́тельная маши́на — grain-cleaning machine, grain cleanerзерноочисти́тельная, ветрорешё́тная маши́на — air-and-screen cleanerзерносортиро́вочная маши́на — grain graderзолотопромы́вочная маши́на — gold washerзубозака́лочная маши́на — tooth-quenching machineизвестегаси́льная маши́на — lime-slaking machineизмельчи́тельная маши́на пищ. — mincer, mincing [reducing] machine, shredderизмери́тельная маши́на кож. — leather-measuring machineинерцио́нно-уда́рная маши́на — impact power toolинформацио́нная маши́на — data-processing [information] machineиспыта́тельная маши́на — testing machine, testerиспыта́тельная маши́на для испыта́ния на абрази́вное изна́шивание — abrasive testerиспыта́тельная маши́на для испыта́ния на растяже́ние — сжа́тие — direct stress machineиспыта́тельная маши́на для испыта́ния на скру́чивание — torsion testing machineиспыта́тельная маши́на для испыта́ния на твё́рдость — hardness testing machineиспыта́тельная маши́на для испыта́ния на уста́лость — fatigue [endurance] testing machineиспыта́тельная маши́на для испыта́ния на уста́лость при изги́бе — rotating beam-type machineиспыта́тельная маши́на для испыта́ния при знакопереме́нной динами́ческой нагру́зке — alternating impact machineиспыта́тельная маши́на для материа́лов — (materials) testing machineиспыта́тельная маши́на для рессо́р — spring testing machine, spring testing rigиспыта́тельная маши́на для труб — pipe-testing machineиспыта́тельная, разры́вная маши́на — tensile-testing machineкабелеразмо́точная маши́на — paying-out machineкалибро́вочная маши́на1. прок. gauging machine2. пищ. size-grading [sizing] machine, size grader, sizerкамнебури́льная маши́на — rock-boring [rock-drilling] machineкамнеотбо́рочная маши́на пищ. — stoning machine, stonerкамнере́зная маши́на — rock-cutting [stone-cutting] machineкамнеубо́рочная маши́на — stone-picking machine, stone [rock] pickerканатокрути́льная маши́на — rope-twisting machineканто́вочная маши́на полигр. — flat-and-back stripping machineкапта́льно-окле́ечная маши́на полигр. — head-banding machineкарбонизацио́нная маши́на текст. — carbonizing machineкардовяза́льная маши́на — card-binding [card-lacing] machineкардочеса́льная маши́на — card, carder, carding machineкартоноде́лательная маши́на — cardboard machineкартонораскро́йная маши́на — case making machineкартоноре́зальная маши́на — cardboard cutterкартоносека́тельная маши́на текст. — card-cutting [card-punching, card-stamping] machineкетлё́вочная маши́на — binding-off [looping, linking] machineке́ттельная маши́на — binding-off [looping, linking] machineклеема́зальная маши́на полигр. — gluerклеема́зальная и окле́ечная маши́на полигр. — back glueing-and-stripping machineклеенама́зывающая маши́на пищ. — glu(e)ing [gumming] machineклеепрома́зочная маши́на пласт., кож. — spreaderклейми́льная маши́на кож. — stamping machine, markerклеймо́вочная маши́на маш. — stamping [marking] machineклепа́льная маши́на — rivet(t)ing machine, rivet(t)erклепа́льная, пневмати́ческая маши́на — pneumatic riveting machineклепа́льная, уда́рная маши́на — percussion riveting machineкниговста́вочная маши́на полигр. — casing-in machineко́вочная маши́на — forging machine; ( в производстве ковкого вольфрама) swagerко́вочная, горизонта́льная маши́на — horizontal forging machineко́вочная, оса́дочная маши́на — upsetting machineко́вочная, ротацио́нная маши́на — swaging machineко́кильная маши́на — chill casting machineкоконокалибро́вочная маши́на — cocoonriddling machineкокономота́льная маши́на — cocoon winding machineкоконорастря́сочная маши́на — coccoon beating [beetling] machineколле́кторная маши́на эл. — commutator machineколоти́льная маши́на кож. — beetleкондиро́вочная маши́на — syrup crystallizing machineконфетоотса́дочная маши́на — candy deposing machineконцерва́льная маши́на текст. — pulling machineкоордина́тно-измери́тельная маши́на астр. — plate-measuring engineкопирова́льно-мно́жительная маши́на полигр. — step-and-repeat (printing down) machineкормоприготови́тельная маши́на — food preparing machineкорморазда́точная маши́на — feed distributorкорнова́льная маши́на полигр. — grainer, graining machineкорпусообразу́ющая маши́на ( для консервных банок) — body-making machineкорпусоотли́вочная маши́на ( для драже) — core depositing machine, core depositorкорчева́льная маши́на — root extractor, brush plough; stamperкосточковыбивна́я маши́на — pitting [stoning] machine, pitterкраси́льная маши́на — dyeing machineкраси́льная маши́на для пря́жи в мотка́х — hank-dyeing machineкраси́льная маши́на для пря́жи на пако́вках — cop-dyeing machineкраси́льная маши́на конве́йерного ти́па — conveyer piece dyeing machineкраси́льная, ло́пастная маши́на — paddle dyeing machineкраси́льная, рециркуляцио́нная маши́на — circulating dyeing machineкраси́льная, ро́ликовая маши́на — jig dyeing machineкраси́льная, ротацио́нная маши́на — rotary dyeing machineкраси́льная маши́на с вибра́тором — pulsator dyeing machineкремовзбива́льная маши́на — cream beating machine, creamerкромкозаги́бочная маши́на1. edging machine2. ( для консервных банок) beading machineкругли́льно-каширова́льная маши́на полигр. — rounder-and-backerкругловяза́льная маши́на — circular knitter, circular knitting machine, round knitting frameкругловяза́льная маши́на ворсово́го переплете́ния — circular fleece knitting machineкругловяза́льная, корса́жная маши́на — circular bodice machineкругловяза́льная, однофонту́рная маши́на — circular knitting machine with one set of needleкругловяза́льная маши́на с крючко́выми и́глами — circular beard-needle [spring-needle] knitting machineкругловяза́льная маши́на с язычко́выми и́глами — circular latch-needle knitting machineкругловяза́льная, уто́чная маши́на — circular weft-knitting machineкругловяза́льная, шту́чная маши́на — body-size circular knitting machineкруглочуло́чная маши́на — circular footwear machine, circular hose knitterкрупосорти́ровочная маши́на — groats graderкрупошлифова́льная маши́на — pearl mill, pearlerкрути́льная маши́на текст. — twisting frameкрути́льная маши́на двойно́го круче́ния — double-twist twisting machineкрути́льная, двухъя́русная маши́на — two-decker machineкрути́льная, реверси́вная маши́на мех. — reversed torsion machineкры́твенная маши́на полигр. — covering machineкрышкоде́лательная маши́на полигр. — case-making machine, case makerкрышкосбо́рочная маши́на полигр. — case assembling machineкуделеприготови́тельная маши́на — flax tow preparing machine, tow cleaner, tow scutcherкуколеотбо́рочная маши́на — cockle separator, cocklerкули́рная маши́на — loop-forming sinker web machineкуракоубо́рочная маши́на — cotton-scraping machineлакирова́льная маши́на полигр. — varnishing machineламе́льно-пробо́рная маши́на текст. — dropper pinning machineла́стичная маши́на текст. — cotton rib top frameлегкова́я маши́на см. легковой автомобильлентоотли́вочная маши́на — sheet-forming machineлентосва́рочная маши́на — strip-welding machineлентосоедини́тельная маши́на текст. — sliver lap machineле́нточная маши́на текст. — drawing frameлесова́лочная маши́на — tree breaker, tree dozerлесопогру́зочная маши́на — timber loaderлесопоса́дочная маши́на — tree planting machine, tree planterлинова́льная ди́сковая маши́на полигр. — disc ruling machineли́нтерная маши́на — delinterлистоги́бочная маши́на — plate-bending [sheet-bending] machine, sheet benderлистоги́бочная, валко́вая маши́на — roller sheet-metal bending machineлистообразу́ющая маши́на пласт. — sheet-forming machineлистоподбо́рочная маши́на полигр. — collating(-and-gathering) machine, collatorлистоправи́льная маши́на — sheet-straightening [plate-levelling] machine, sheet straightener, sheet levellerлистоправи́льная маши́на без регули́рования проги́ба валко́в — non-pressure regulating roller levellerлистоправи́льная, многовалко́вая маши́на — backed-up roller levellerлисторе́зальная маши́на полигр. — sheeting machineлистосва́рочная (стыкова́я) маши́на — straight-line seam welderлистосортиро́вочная маши́на — sheet classifierлите́йная маши́на — casting [foundry] machineлите́йная маши́на для литья́ в постоя́нные фо́рмы — permanent-mould casting machineлите́йная маши́на для литья́ под давле́нием — die casting machineлите́йная маши́на для центробе́жного литья́ — centrifugal casting machineлитеронабо́рная маши́на — letter-setting machineлитогра́фская маши́на — lithographic pressлоги́ческая маши́на — logic(al) machineломтере́зальная маши́на — slicing machine, slicerлощи́льная маши́на кож. — glazing machineлуди́льная маши́на — tinning machineлущи́льная маши́на — hulling machine, hullerльнорассти́лочная маши́на — flax spreading machineльнотрепа́льная маши́на — flax scutching machine, flax scutcherмагнитоэлектри́ческая маши́на — permanent-magnet machineмалоформа́тная вкла́дочная маши́на полигр. — stufferмаркирова́льная маши́на ( для почты) — frankerмаркиро́вочная маши́на — labelling [marking] machineмаркиро́вочная, краскопеча́тная маши́на — ink markerматемати́ческая маши́на — mathematical machineма́трично-гравирова́льная маши́на — matrix-engraving machineмездри́льная маши́на кож. — pelt fleshing machineмере́йная маши́на кож. — boarding machineмери́льная маши́на текст. — measuring machineмери́льно-нака́тная маши́на текст. — cloth winding-and-measuring machineмери́льно-склада́льная маши́на текст. — cloth measuring-and-lapping machineмерсеризацио́нная маши́на — mercerizing machineмеси́льная маши́на (напр. тестомесительная машина) — kneading machine, kneader (e. g., dough-kneader machine, dough-kneader)мно́жительная маши́на — duplicating machine, duplicatorмно́жительная, офсе́тная маши́на — offset duplicatorмо́ечная маши́на — washing machine, washerмо́ечная, бараба́нная маши́на — drum-type washerмо́ечная, бесщё́точная маши́на — brushless washerмо́ечная, вентиля́торная маши́на — ventilator washerмо́ечная, вибрацио́нная маши́на — shaker washerмо́ечная, карусе́льная маши́на — wheel washerмо́ечная, ло́пастная маши́на — paddle-type [flapper] washerмо́ечная, противото́чная маши́на — counter-current washerмо́ечная, прямото́чная маши́на — straight-through [straightway(-type) ] washerмо́ечная, ро́торно-элева́торная маши́на — squirrel cage washerмо́ечная, тунне́льная маши́на — tunnel washerмо́ечная, цепна́я маши́на — chain-type washerмо́ечная, шне́ковая маши́на — screw-type washing machineмо́ечная, шпри́цевая маши́на — spray washerмо́ечная, щё́точная маши́на — brush washerмо́ечная, элева́торная маши́на — elevator washing machine, elevator washerмаши́на мо́крого шлифова́ния кож. — wet-buffing machineмонпансе́йная маши́на — drop roller machineмота́льная маши́на текст. — winding machine, winderмота́льная, веретё́нная маши́на — spindle winding machineмота́льная, горизонта́льная маши́на — drum winding machine, winding frame with horizontal spindlesмота́льная, двусторо́нняя маши́на — double-faced [double-sided] winding machineмота́льная, клубо́чная маши́на — balling [ball-winding] machineмота́льная, паралле́льная маши́на — cheese-winding machineмота́льная, перего́нная маши́на — redrawing [rewinding] machineмота́льная, поча́точная маши́на — cop-winding machineмота́льная маши́на с кана́вчатыми бараба́нчиками — drum winding machine, split drum winderмота́льная маши́на с разрезны́ми бараба́нчиками — slit-drum winding machineмягчи́льная маши́на текст. — cloth mellowing machineмя́льная маши́на текст. — breaking machineмя́льно-трепа́льная маши́на — scutching-and-braking machine, breaker and scutcherнабивна́я маши́на пищ. — stuffing machine, stufferнабивна́я, поршнева́я маши́на — piston-type stufferнабо́рная маши́на — typesetting [composing] machine, typesetterнабо́рная, буквоотливна́я маши́на — typecasting machineнабо́рная, буквоотливна́я крупноке́гельная маши́на — display type-casting machineнабо́рная маши́на для отли́вки стереоти́пов — stereotype plate casting machineнабо́рная, пробе́льно-лине́ечная маши́на — material makerнабо́рная, строкоотливна́я маши́на — slug-casting machineнабо́рная, строкоотливна́я крупноке́гельная маши́на — display type linecasterнабо́рная, строкопеча́тающая маши́на — composition-by-typing systemнабо́рная, строкопроеци́рующая маши́на — photographic type composition machineнабо́рно-пи́шущая маши́на — typewriterнабо́рно-фотографи́рующая маши́на — phototypesetting machineмаши́на на железнодоро́жном ходу́, бурова́я — rail-riding drilling machineнака́тная маши́на1. метал. knurling machine2. текст. rolling(-up) [batching] machineнамо́точная маши́на — winding machineнаполни́тельная маши́на пищ. — filler, filling machineнаполни́тельная и заде́лочная маши́на ( для тары) — filling-and-sealing machineнаполни́тельная, многопатро́нная маши́на — multihead fillerнасти́лочная маши́на текст. — cloth-laying machineмаши́на непреры́вного де́йствия — continuous(-type) machineмаши́на непреры́вного де́йствия, отва́рочная — continuous boil-off machineмаши́на непреры́вной разли́вки — continuous casting machineниткошве́йная маши́на полигр. — book sewing machine, book sewerносо́чная маши́на — half-hose machineнумерацио́нная маши́на кфт. — numbering machineобва́лочная маши́на — boning machineобвя́зочная маши́на — banding machineобвя́зочная маши́на для руло́нов прок. — coil banding machineобвя́зочная маши́на для таба́чных ли́стьев — tobacco looperобди́рочная маши́на — shucking machine, shucker; stripping machineобезрепе́ивающая маши́на — burring machineобё́рточная маши́на — covering [overwrapping] machine, wrapperобё́рточная маши́на для карто́нной та́ры — carton wrapping machine, carton wrapperобё́рточная маши́на для плё́нки — film overwrapping machine, film wrapperобжа́рочная маши́на — roasting machine, roasterобо́ечная маши́на — hulling machine, huller; scouring machine, scourerобо́ечная, нажда́чная маши́на — emery scouring machine, emery scourerобо́ечно-шелуши́льная маши́на — scouring-and-peeling machineобрезна́я маши́на — corner-cutting machineобрезна́я маши́на для кни́жных бло́ков — book trimming machineобручеоса́дочная маши́на — claw trussing machineобтяжна́я маши́на кож. — pulling-over machineобуча́ющая маши́на — teaching machineовсюгоотбо́рочная маши́на — oat separatorмаши́на огнево́й зачи́стки метал. — scarfing machine, (flame) scarferмаши́на огнево́й фасо́нной ре́зки — flame-shape cutting machineоканто́вочная маши́на полигр. — flat-and-back stripping machineокле́ечно-капта́льная маши́на полигр. — back-lining [lining-and-head-banding] machine, backlinerоко́рочная маши́на — barking machineопа́ливающая, пли́тная маши́на — plate singeing machineопа́ливающая, цилиндри́ческая маши́на — cylinder [rotary] singeing machineопа́лочная маши́на ( для свиных туш) — singeing machineоплё́точная маши́на текст. — braiding machineопола́скивающая маши́на — rinsing machine, rinserопры́скивающая маши́на — spraying machine, sprayerмаши́на опти́ческой печа́ти — optical printing machine, optical printerосмо́лочная маши́на — pitching machineоснововяза́льная маши́на — warp-knitting machine, warp loomоснововяза́льная, двойна́я маши́на — double-tricot machineоснововяза́льная, двухфонту́рная маши́на — double-warp machineоснововяза́льная, кру́глая маши́на — circular warp-knitting machineоснововяза́льная, трикота́жная маши́на — raschel machineоснововяза́льная, филе́йная маши́на — fillet machineостри́льная маши́на метал. — bar pointerостри́льная, ручна́я маши́на — hand pointerостри́льная маши́на с электропри́водом — electric-power pointerотбрако́вочная маши́на — quality-control machineотбрако́вочная маши́на для консе́рвных ба́нок — can rejecting machineотде́лочная маши́на — finishing machine, finisherотде́лочная маши́на для листово́го мета́лла — plate-working machineотде́лочная, нажда́чная маши́на текст. — emerizing machineотде́лочная, противоуса́дочная маши́на текст. — compressive shrinking machineотжи́мная маши́на1. кож. wringing machine, leather wringer, samming machine2. текст. extracting machineотжи́мно-обезжи́ривающая маши́на ( для черёв) — casing stripping-and-fatting machineотса́дочная маши́на ( в процессе обогащения) метал. — jigging machine, jig(ger)отса́дочная, беспоршнева́я маши́на — air-driven pulsating jigотса́дочная, быстрохо́дная маши́на — fast jig washerотса́дочная, вибрацио́нная маши́на — pulsator jigотса́дочная, вибрацио́нно-поршнева́я маши́на — vibro-piston [vibro-pneumatic] jigотса́дочная, диафра́гмовая маши́на — diaphragm jigотса́дочная, дово́дочная маши́на — finishing jigотса́дочная, ло́пастная маши́на — paddle jigотса́дочная, пневмати́ческая маши́на — air-pulsated [pneumatic] jigотса́дочная, поршнева́я маши́на — piston [plunger] jigотса́дочная маши́на с механи́ческой отмы́вкой — vanning jigотса́дочная маши́на с неподви́жным решето́м — fixed-sieve jigотса́дочная маши́на с подви́жным решето́м — buddle [movable sieve] jigотса́дочно-формо́вочная маши́на пищ. — depositing machineоцинко́вочная маши́на — galvanizing machineочисти́тельная маши́на1. cleaning machine, cleaner2. ( для снятия кожуры с плодов) peeling machine, peelerочисти́тельная, абрази́вная маши́на — abrasive peelerочисти́тельная, возду́шно-решё́тная маши́на — air-and-screen cleanerочисти́тельная маши́на для дрена́жных труб — drain cleanerочисти́тельная маши́на для форм — mould cleaning machineочисти́тельная, решё́тная маши́на — screen cleanerочисти́тельная, щё́точная маши́на — brush cleaner, brusherочи́стная, галто́вочная маши́на — cleaning tumbler, tumbling machineочи́стная маши́на для труб — pipe-swabbing machineочи́стная, дробемё́тная маши́на — shot-throwing machineочи́стная, дробестру́йная маши́на — shot-blasting machineпа́голечная котто́нная маши́на — cotton legging machineпа́ечная маши́на — soldering machineпа́ечная маши́на для жестяны́х консе́рвных ба́нок — can soldering machineпакетиро́вочная маши́на ( для бунтов) — capstanпакетиро́вочная, шестишта́нговая маши́на ( для бунтов) — six pronged capstanпакетоде́лательная маши́на — bag making machine, bag makerпакетоформиру́ющая маши́на — bag forming machine, bag formerпакова́льная маши́на полигр. — bundling machineпаниро́вочная маши́на — breading machine, breaderпаркетоотде́лочная маши́на — floor-polisher machineпаркетостро́гальная маши́на — floor dresserпарова́я маши́на — steam engineпарова́я маши́на компа́унд — compound steam engineпарова́я, прямото́чная маши́на — uniflow steam engineпарова́я маши́на с противодавле́нием — back-pressure steam engineпарова́я маши́на танде́м — tandem steam engineпемзова́льная маши́на кож. — rasping machineпемзова́льная маши́на для отде́лки тка́ни под за́мшу — cloth pumicing machineпензело́вочная маши́на пищ. — casing farting machineпенькотрепа́льная маши́на — hemp-scutching machineперего́нная маши́на текст. — taping [warp rebeaming] machineпереплё́тная маши́на — bookbinding machineмаши́на периоди́ческого де́йствия — batch(-type) machineпероощи́пывающая маши́на — defeathering [plucking] machine, pluckerпескостру́йная маши́на — sandblast machineпетлеобмё́точная маши́на — button-hole machineпеча́тная маши́на — printing machine, (printing) pressпеча́тная маши́на балко́нного ти́па — balcony-type (printing) pressпеча́тная, ва́личная маши́на текст. — roller printing machineпеча́тная маши́на высо́кой печа́ти — letter (printing) press, relief printing pressпеча́тная маши́на глубо́кой печа́ти — intaglio (printing) pressпеча́тная, двухкра́сочная маши́на — two-color (printing) pressпеча́тная, двухоборо́тная маши́на — two-revolution (printing) pressпеча́тная, двухсекцио́нная маши́на — two-unit (printing) pressпеча́тная, двухъя́русная маши́на — two-decker (printing) pressпеча́тная маши́на для акциде́нтной проду́кции — job press, jobberпеча́тная маши́на для двусторо́нней печа́ти — perfecting machine, perfecting press, perfectorпеча́тная маши́на для печа́ти с ги́бких форм — wrap-around (printing) pressпеча́тная маши́на для печа́ти спо́собом сухо́го офсе́та — dry offset pressпеча́тная маши́на для термографи́ческой печа́ти — thermographic machineпеча́тная маши́на для трафаре́тной печа́ти — screen (process printing) pressпеча́тная маши́на для шёлкотрафаре́тной печа́ти — silk-screen pressпеча́тная, листова́я маши́на — sheet-fed machine, sheet-fed (printing) pressпеча́тная, одноя́русная маши́на — floor level (printing) pressпеча́тная, одноя́русная многосекцио́нная маши́на — tandem-type pressпеча́тная, офсе́тная маши́на — offset pressпеча́тная, офсе́тная маши́на для двусторо́нней печа́ти — offset perfectorпеча́тная, офсе́тная маши́на для пло́ской печа́ти — flat-bed offset pressпеча́тная, ротацио́нная маши́на — rotary pressпеча́тная, руло́нная маши́на — web(-fed) pressпеча́тная маши́на с набо́рными шабло́нами текст. — block printing machineпеча́тная, стоп-цили́ндровая маши́на — stopcylinder (printing) pressпеча́тная, термографи́ческая маши́на — thermographic (printing) machineпеча́тная, ти́гельная маши́на — platen (printing) pressпеча́тная, трёхсекцио́нная маши́на двойно́й ширины́ — sextuple (printing) pressпеча́тная, универса́льная маши́на — multipurpose pressпеча́тная, фототи́пная маши́на — phototype (printing) pressпеча́тная, цилиндри́ческая маши́на текст. — cylinder printing machineпеча́тно-высека́льная маши́на — printing and die-cutting machineписьмосортиро́вочная маши́на — letter-sorting machineпластифици́рующая маши́на ( для масла) — plasticizing machineплиссиро́вочная маши́на — pleating machineплосковяза́льная маши́на — flat knitting machineплоскопеча́тная маши́на1. полигр. flat-bed printing machine2. текст. copper-plate printing machineплющи́льная маши́на — upsetting machine, upsetterподбо́рочно-скле́ечная маши́на — glueing collectorподбо́рочно-шве́йная маши́на — gatherer-stitcherподъё́мная маши́на — hoist engineподъё́мная маши́на на копре́ — tower winder, tower hoistподъё́мная маши́на слепо́го ствола́ горн. — aple-shaft hoistподъё́мная, ша́хтная маши́на — mine winder, mine hoistподъё́мная, электри́ческая маши́на — electric winder, electric hoistпожа́рная маши́на — fire engineполивна́я маши́на — irrigating machineполиро́вочная маши́на — polishing machineпомадовзбива́льная маши́на — fondant boiling and creaming [fondant cream beating] machineпопере́чно-ре́зальная маши́на полигр. — rotary cross cutterпопере́чно-стрига́льная маши́на текст. — cross-cutting [cross-shearing] machineпородопогру́зочная маши́на — rock loader, muckerпородоубо́рочная маши́на — muckerпородоубо́рочная, стволова́я маши́на — shaft muckerпородоубо́рочная, стволова́я гре́йферная маши́на — grab-bucket shaft muckerпоса́дочная маши́на — planting machine, plant setter, transplanted, mechanical planterпосудомо́ечная маши́на — dish washing machineпочвообраба́тывающая маши́на — tilling [cultivating] machineпочвообраба́тывающая, фре́зерная маши́на — rotary cultivator, rotary tillerправи́льная маши́на — straightening [gag-straightening, flattening] machine, levellerправи́льная маши́на для ба́лок — beam straightenerправи́льная маши́на для кру́глой ста́ли — round straigntenerправи́льная маши́на для то́лстых листо́в — plate-levelling [plate-straightening] machineправи́льная маши́на для труб и кру́глых штанг — bar-and-tube straightening machineправи́льная маши́на для угловы́х про́филей — angle straightening machineправи́льная, многовалко́вая маши́на — multiroll straightenerправи́льная, многоро́ликовая маши́на — multiroll straightening machineправи́льная маши́на плу́нжерного ти́па — plunger-type leveling machineправи́льная, прецизио́нная маши́на — precision levellerправи́льная, прутко́во-тру́бная маши́на — bar-and-tube straightening machineправи́льная, растя́жная маши́на — stretching machine, stretcher levellerправи́льная, ро́ликовая маши́на — roller-type straightening machine, roll straightenerправи́льная, ротацио́нная маши́на с косы́ми ро́ликами — cross-roll straightenerправи́льная маши́на с геликоида́льными ро́ликами — concave roll straightenerправи́льная маши́на с двумя́ ряда́ми ро́ликов — two-high roller levellerправи́льная маши́на с опо́рными ро́ликами — backed-up type roller levellerправи́льная маши́на с регули́рованием проги́ба валко́в — pressure regulatingправи́льная маши́на с четырёхря́дным расположе́нием ро́ликов — four-high roller levellerправи́льно-растяжна́я, гидравли́ческая маши́на — hydraulic stretcherпрессовыдувна́я маши́на — press-and-blow machineприви́вочная маши́на — grafting machineприпра́вочная маши́на полигр. — make-ready machineпробкоукупо́рочная маши́на — corking machine, corkerпроволокообвя́зывающая маши́на — wire-tying [wiring] machineпроволокошве́йная маши́на полигр. — wire stitcher, staplerпроволокошве́йная, коро́бочная маши́на — wire-stitching box-making machineпроволокошве́йная, одноаппара́тная маши́на — single-bead wire stitcherпроволокосшивна́я маши́на пищ. — wire stitching machine, wire stitcherпрома́зочная маши́на пласт. — spreading [coating] machineпрома́сливающая маши́на — oiling machineпрома́сливающая, ро́ликовая маши́на — oil roll machineпромывна́я маши́на текст. — scouring machine, scourerпромывна́я маши́на для кусково́го това́ра — piece-scouring machineпромывна́я маши́на для пря́жи в мотка́х — hank-scouring machineпромывна́я маши́на для тка́ни враспра́вку — broad-washing [full-width scouring] machineпромывна́я, многоба́рочная маши́на — multitube scouring machineпромывна́я, одноба́рочная маши́на — onetube scouring machineпромывна́я маши́на с отжимны́ми вала́ми — roller washing [rollex] machineпромывна́я маши́на с эллипти́ческими бараба́нчиками — elliptical wince washing machineпропи́точная маши́на — impregnating machineпропи́точная, краси́льная маши́на — penetrating-type dyeing machineпросе́ивающая маши́на — sifting [screening, bolting] machine, bolter, bolting millпросе́ивающая, щё́точная маши́на — brush sifting machine, brush sifterпроти́рочная маши́на1. пищ. pulping machine, pulper2. с.-х. trituratorпроти́рочная, центробе́жная маши́на — centrifugal pulping machineпрофилеги́бочная маши́на — profile-iron bending machineпрохо́дческая маши́на — beading [bead-road, tunneling] machine, head-roaderпрохо́дческая, погру́зочная маши́на — tunneling loading machine; headroad loaderпрошивна́я маши́на кож. — Blake [sewing] machineпроя́вочная маши́на — processing [developing] machineпроя́вочная, стру́йная маши́на — spray developing machineпряди́льная маши́на — spinning frameпряди́льная, боби́нная маши́на — bobbin spinning machineпряди́льная, камво́льная маши́на — worsted spinning machineпряди́льная, односторо́нняя маши́на — single-sided spinning machineпряди́льная маши́на периоди́ческого де́йствия — muleпряди́льная, центрифуга́льная маши́на — centrifugal spinning machineпу́говичная маши́на — button machineпульпоотделя́ющая маши́на — depulping machineпутеочисти́тельная маши́на ( для откаточных путей) — haulageway cleanerпутерихто́вочная маши́на ж.-д. — track-lining machine, track linerпятновыводна́я маши́на — cleansing-and-spotting machineрабо́чие маши́ны — (собирательный термин: технологические) material-working machinery; ( транспортные) materials-handling machineryразби́вочная маши́на кож. — stakerразводна́я маши́на кож. — putting-out [setting-out] machineразгру́зочная маши́на — discharging machineразли́вочная маши́на1. метал. casting machine2. пищ. (liquid) filling machine, fillerразли́вочная, гравитацио́нная маши́на — gravity filling machineразли́вочная маши́на для буты́лок — bottle filling machine, bottle fillerразли́вочная, изобари́ческая маши́на — pressure-type filling machineразли́вочная, поршнева́я маши́на — piston filling machineразли́вочная, ротацио́нная маши́на — rotary filling machine, rotary fillerразли́вочная маши́на с противодавле́нием — counter-pressure rackerразли́вочно-укупо́рочная маши́на — filling-and-capping machineразме́точная маши́на прок. — measuring machineразмоле́вочная маши́на ( устройство для роспуска пучков брёвен) — unbundling machineразмо́льная маши́на — milling [grinding] machineразрывна́я маши́на полигр. — tearing machineрантовшивна́я маши́на — welt-sewing machineраскла́дочно-подбо́рочная маши́на ( для перфокарт) вчт. — collatorраскла́дочно-подбо́рочная маши́на выполня́ет объедине́ние двух масси́вов перфока́рт, располо́женных в поря́дке возраста́ния или убыва́ния при́знаков, в оди́н масси́в с таки́м же поря́дком при́знаков — a collator merges two decks of cards in a ascending or descending order into a single deck of the same orderраскла́дочно-подбо́рочная маши́на осуществля́ет отбо́р карт с па́рными при́знаками в двух масси́вах карт — a collator selects pairs of cards having exactly matching keys from two decksраскла́дочно-подбо́рочная маши́на отбира́ет и объединя́ет масси́вы карт — a collator carries out a match-merge operationsраспако́вочная маши́на — unpacking machine, unpackerраспило́вочная маши́на кож. — splitting machineраспыли́тельная маши́на — pulverizing machine, pulverizerрассадопоса́дочная маши́на — seedling [vegetable] planter, planting machineрастяжна́я маши́на — stretching machineрасфасо́вочно-упако́вочная маши́на — weighing-and-packing machineрасфасо́вочно-упако́вочная маши́на в карто́нную та́ру — carton-filling-and-sealing machineрасфасо́вочно-упако́вочная маши́на в паке́ты или мешки́ — bag-filling-and-closing machineре́зальная маши́на — cutting machine, cutterре́зальная маши́на гильоти́нного ти́па — guillotine-type cutting machine, guillotine-type cutterре́зальная, двухножева́я маши́на полигр. — double-knife cutting machine, duple cutterре́зальная, ротацио́нная маши́на — rotary cutting machine, rotary cutterре́зальная маши́на с враща́ющимися лопастя́ми — rotary blade cutting machine, rotary blade cutterре́зально-упако́вочная маши́на — cut-wrap machineре́зательная маши́на кфт. — film-slitting machineре́зательная маши́на для про́фильной ре́зки метал. — profile cutting machineрельсоги́бочная маши́на — rail-cambering machineрельсоправи́льная маши́на — rail straightenerрельсосверли́льная маши́на — rail drilling machine, bonding drillремизолачи́льная маши́на — varnishing machineрилева́льная маши́на полигр. — creasing machineрисообди́рочная маши́на — rice-milling machine, rice scourer, rice millрихтова́льная маши́на — flattenerро́вничная маши́на текст. — roving frameро́вничная, перего́нная маши́на — intermediate roving frameро́вничная, та́зовая маши́на — slubbing frameро́ликовая, зака́лочно-рихто́вочная маши́на — rolling-quench machineро́ликовая, листоги́бочная маши́на — roll-bending [roll-forming] machineроликоги́бочная, непреры́вная маши́на — continuous roll-forming machineросткоотбо́йная маши́на — germ separating machine, germ separator, degerminating machine, degerminatorротацио́нно-обжи́мная маши́на — rotary-swaging machineруби́льная маши́на — chipping machine, wood cripperрулева́я маши́на — steering engineрулева́я, ло́пастная маши́на — vane-type steering engineрыборазде́лочная маши́на — fish dressing machine, fish dresserрыборе́зальная маши́на — fish cutting machine, fish cutterрыборе́зальная, ди́сковая маши́на — disk fish cutting machineрыбоупако́вочная маши́на — fish packing machineса́дочная маши́на — charging machine, chargerсажа́льная маши́на — plant setter, planterсамообуча́ющаяся маши́на — learning machineсба́вочная маши́на текст. — narrowing knitterмаши́на с безреду́кторным при́водом — direct-driven machineсваебо́йная маши́на — ram, pile driverсва́рочная маши́на — welding machine, welderсва́рочная маши́на для металли́ческих се́ток — wire-mesh welding machineсва́рочная маши́на для релье́фной сва́рки — projection welding machineсва́рочная маши́на для ро́ликовой сва́рки — seam-welding machineсва́рочная маши́на для ро́ликовой сва́рки встык — butt-seam welding machineсва́рочная маши́на для ро́ликовой сва́рки с ле́нточными накла́дками — foil butt-seam welding machineсва́рочная маши́на для стыково́й конта́ктной сва́рки — resistance [upset] butt-welding machineсва́рочная маши́на для стыково́й сва́рки — butt welding machine, butt welderсва́рочная маши́на для стыково́й сва́рки оплавле́нием — flash butt welding machineсва́рочная маши́на для то́чечной сва́рки — spot-welding machineсва́рочная маши́на для уда́рной сва́рки — percussion-welding machineсва́рочная маши́на для шо́вно-стыково́й сва́рки — butt-seam welding machineсва́рочная, и́мпульсная маши́на — shot welding machineсва́рочная, конденса́торная маши́на — storage-battery welding machine, electrostatic welderсва́рочная, конта́ктная маши́на — spot-welding [resistance welding] machineсва́рочная, лине́йно-ро́ликовая маши́на — seam-welding machineсва́рочная, многодугова́я маши́на — multiple-arc welding machineсва́рочная, многото́чечная маши́на — multiple-spot welding machineсва́рочная, однопостова́я маши́на — single-operator welding machineсва́рочная маши́на с педа́льным при́водом — foot-operated welding machineсва́рочная маши́на с ручны́м при́водом — hand-operated welding machineсва́рочная, стыкова́я маши́на — butt welding machineсва́рочная, то́чечная маши́на — spot-welding machineсва́рочная, то́чечная двусторо́нняя маши́на — duplex spot welding machineсва́рочная, то́чечная односторо́нняя маши́на — single-spot welderсва́рочная, то́чечно-ро́ликовая маши́на — stitch welding machineсва́рочная, электри́ческая маши́на — electric welding machineсвеклоре́зальная маши́на — beet slicing machine, beet slicerсветокопирова́льная маши́на — blueprinting machineсвива́льная маши́на текст. — closing machineсдва́ивающе-нака́тная маши́на текст. — cloth winder-and-doubler machineсемеочисти́тельная маши́на — seed separator, seed dresser, seed-cleaning machine, seed cleaner, seed sorterсемепротра́вочная маши́на — seed-treating machineсеноубо́рочная маши́на — hay-making machine, grass harvesterсигаре́тная маши́на — cigarette making machineсигаретоупако́вочная маши́на — cigarette packing machineсироподозиро́вочная маши́на — syruper(-filler)сиропоразли́вочная маши́на — syrup filling [syruping] machineситове́ечная маши́на — sieve purifierситцепеча́тная маши́на — cotton printing machineсклада́льная маши́на текст. — fabric-packaging machine; cloth-piling machineследова́я чуло́чно-носо́чная маши́на — footerсливковзбива́льная маши́на — creaming [cream beating] machine, creamerсмесова́я маши́на текст. — blending machineсме́шивающая маши́на — blending [mixing] machine, blender, mixerснегова́льная маши́на — snow making machineснегоубо́рочная маши́на — snow removal machineснова́льная маши́на — beaming [chain beaming, warping] machine, warping millснова́льная маши́на для жгу́товой осно́вы — warp-linking machineснова́льная, ле́нточная маши́на — cylinder [direct] warping machineснова́льная, партио́нная маши́на — beam [ordinary] warping machineснова́льная, партио́нная маши́на для сно́вки с кату́шек — cheese-warping machineснова́льная, партио́нная маши́на для сно́вки с ко́нусных боби́н — cone warping machineснова́льная, секцио́нная маши́на — section(al) warping machineснова́льная, секцио́нная маши́на для сно́вки с клубко́в — ball warp beaming machineснова́льная, секцио́нная маши́на с перего́нным механи́змом — sectional warping-and-beaming machineснова́льная маши́на с ко́нусным бараба́ном — cone warping machineсокоотжи́мная маши́на — juicing machineсортирова́льная маши́на1. ( для перфокарт) (card) sorterсортирова́льная маши́на группиру́ет перфока́рты по при́знаковым проби́вкам — a (card) sorter arranges (a deck of input) cards in sequence by a common key, a (card) sorter arranges [separates] (punched) cards according to a common key [a set of keys]2. с.-х. sizer, sorting machine, sorter, grading machine, graderсортирова́льная, ремё́нная маши́на с.-х. — belt sorterсортирова́льная, решё́тная маши́на с.-х. — screen grader, screen sizerсортирова́льная, ро́ликовая маши́на с.-х. — roller sizerсортирова́льно-подбо́рочная маши́на вчт. — collatorсортиро́вочная маши́на1. пищ. sorting machine, sorter, grading machine, grader2. прок. classifierсортиро́вочная, листова́я маши́на — sheet classifierсортоправи́льная маши́на прок. — section [shape, bar] straightenerсортоправи́льная, многоро́ликовая маши́на — multiroll bar-straightening machineсортоправи́льная, ро́ликовая маши́на — roller section-straightening [roller shape-straightening] machineмаши́на с отпа́ривающим столо́м, щё́точная — brushing-and-steaming machineспека́тельная маши́на метал. — sintering machineспло́точная маши́на ( для сплотки лесоматериалов) — bundling machineмаши́на с поворо́тным рабо́чим о́рганом горн. — ranging arm machineмаши́на с ремё́нным при́водом — belt-driven machineста́лкивательная маши́на полигр. — paper sheet joggerстеклоду́вная маши́на ( в производстве ламп) — bulb-blowing machineстеклоформу́ющая маши́на — glass-forming machineстержнева́я маши́на литейн. — core(-making) machineстержнева́я, поворо́тная маши́на литейн. — core roll-over machineстира́льная маши́на — washing machine, washerстрига́льная маши́на — shearing machine, shearer, blade-shearing machineстрига́льная, бараба́нная маши́на — cylinder shearing machineстрига́льная, двухцили́ндровая маши́на — double-cutter shearing machineстрига́льная маши́на с ва́куумным при́водом — vacuum-operated clipperстри́пперная маши́на метал. — stripping [stripper] machineстро́гальная маши́на1. пищ. chipping machine, chipper2. кож. shaving machine, shaverструноре́зальная маши́на пищ. — wire cut machineстыкова́я листосва́рочная маши́на — straight line seam welderсучкоре́зная маши́на лес. — lopping [pruning] machineмаши́на с цепны́м стежко́м, вымё́тывающая текст. — chain-stitch basting machineсчё́тная маши́на — calculating [adding] machine, calculatorсчё́тная, автомати́ческая маши́на — automatic calculatorсчё́тная, насто́льная маши́на — desk calculatorсчё́тная, портати́вная маши́на — hand-held calculatorсчё́тная, ручна́я маши́на — manual calculatorсчё́тная маши́на с вы́бором после́довательности де́йствий — selective-sequence calculatorсчё́тная, сдво́енная маши́на — duplex calculating machineсчё́тная, электро́нная маши́на — electronic calculatorсчё́тно-аналити́ческая маши́на — punched-card installation, punched-card machineсчё́тно-перфорацио́нная маши́на — punched-card installation, punched-card machineсчё́тно-сортиро́вочная маши́на — counting-and-sorting machineсшивна́я маши́на прок. — stitcherтабакоувлажни́тельная маши́на — tobacco humidifying machineтаблетиро́вочная маши́на — tablet compressing [powder tabletting] machineтаблетиро́вочная, одношта́мповая маши́на — single-punch tablet machineтеленабо́рная маши́на — teletypesetterтемпери́рующая маши́на — tempering machineтеплова́я маши́на — heat engineтё́рочная маши́на — grating [rubbing] machine, graterтестовальцо́вочная маши́на — dough rolling machine, dough sheeter dough sheeting rollerтестодели́тельная маши́на — dough dividing machine, dough dividerтестозака́точная маши́на — dough forming machineтестомеси́льная маши́на — doughing [dough-making, dough kneading, dough mixing] machine, dough mixer, dough kneaderтестомеси́льная, ви́лочная маши́на — fork-type blade dough mixerтестомеси́льная маши́на с враща́ющимся меси́тельным о́рганом — revolving arm dough mixerтестомеси́льная маши́на с двумя́ меси́льными о́рганами Z-обра́зной фо́рмы — double-Z-arm dough mixerтестомеси́льная, скоростна́я автомати́ческая маши́на — automatic high-speed dough mixerтестомеси́льная маши́на со стациона́рной дежо́й — stationary bowl dough mixerтестоокругли́тельная маши́на — dough rounding machine, dough rounder, dough ballerтестоотса́дочная маши́на — dough depositing machine, dough depositorтесторазде́лочная маши́на — dough make-up unitтестоформо́вочная маши́на — dough moulding [dough forming] machine, dough shaperтрави́льная маши́на1. полигр. etching machine, etcher2. метал. pickling machineтрави́льная, вертика́льная маши́на полигр. — vertical spray etcherтрави́льная, однопроце́ссная маши́на полигр. — powderless etcherтрави́льная маши́на периоди́ческого де́йствия метал. — rocker-type pickling machineтрави́льная маши́на с коромы́слом метал. — arm pickling machineтрамбо́вочная маши́на ( коксовой батареи) — ramming machineтрелё́вочная маши́на — skidding machineтрепа́льная маши́на — spreading machine, scutcherтрепа́льная, бараба́нная маши́на — turbine scutcherтрепа́льная, ва́тная маши́на — batting machineтрепа́льная маши́на для табака́ — tobacco ripping machineтрепа́льная, одноби́льная маши́на — single-scutcher [swingling] machineтрепа́льная, отде́лочная маши́на — finisher scutcherтрости́льная маши́на текст. — slubbing frameтрубоги́бочная маши́на — pipe-bending [tube-bending] machineтрубонаполни́тельная и уку́порочная маши́на — tube filling-and-closing machineтрубоправи́льная, ротацио́нная маши́на — rotary tube straightenerтруборе́зательная маши́на — pipe-cutting [tube-cutting] machineтрубосва́рочная маши́на — pipe-welding [tube-welding] machine, pipe welderтрубоформо́вочная маши́на — pipe-moulding machineмаши́на трю́ковой опти́ческой печа́ти кфт. — special-effects optical printerмаши́на Тью́ринга киб. — Turing('s) machineтяну́льная маши́на кож. — staking machine, stakerтяну́льная маши́на для караме́льной ма́ссы — candy pulling machineубо́рочная маши́на с.-х. — harvester; ( для корнеплодов) digger; ( для плодов кустовых культур) pickerубо́рочная, бу́нкерная маши́на — tanker harvesterубо́рочная, ва́куумная маши́на — vacuum harvesterубо́рочная маши́на для вы́борочной убо́рки — selective harvesterубо́рочная маши́на для двухфа́зной убо́рки — indirect [two-phase] harvesterубо́рочная маши́на для са́харного тростника́ — cane cutterубо́рочная, навесна́я маши́на — linkage-mounted harvesterубо́рочная, одноря́дная маши́на — single-row harvesterубо́рочная, пневмати́ческая маши́на — suction harvesterубо́рочная маши́на с боковы́м выгрузны́м элева́тором — side-elevator harvesterубо́рочная маши́на с измельча́ющим аппара́том — chopper harvesterубо́рочная маши́на с рассти́лочным аппара́том — mat harvesterубо́рочная маши́на с цеповы́м измельча́ющим аппара́том — flail-type harvesterубо́рочная, узкозахва́тная маши́на — narrow-cut harvesterувлажни́тельная маши́на1. пищ. humidifying machine, humidifier2. текст. damping [dewing] machineугароочища́ющая маши́на — waste cleaning machine, waste cleanerуглепогру́зочная маши́на — coal loaderуда́рно-вибрацио́нная маши́на — shock-and-vibration machineузловяза́льная маши́на — knotting machineуку́порочная маши́на — capping machine, capper; ( для укупорки корковой пробкой) corking machineуку́порочная, ротацио́нная маши́на — rotary capping machine, rotary capperупако́вочная маши́на — packing machine, packerупако́вочная, универса́льная маши́на — multipacking machineупако́вочно-вяза́льная маши́на полигр. — package-tying [bundle-tying] machineуплотня́ющая вибрацио́нная маши́на — vibrotampering machineуто́чно-мота́льная маши́на — cop(-winding) [weft-winding] machineуто́чно-мота́льная, ди́сковая, универса́льная маши́на — universal winding-and-quilling machineуто́чно-мота́льная маши́на с воро́нками — cop-winding machine with guiding conesуто́чно-насти́лочная маши́на — cop(-winding) [weft-winding] machineфакту́рная маши́на — accounting machineфальцева́льная маши́на полигр. — folding machine, folderфальцева́льная маши́на для бума́жных листо́в полигр. — paper-folding machineфальцева́льная, кассе́тная маши́на полигр. — buckle section folderфальцева́льная, многосекцио́нная маши́на полигр. — section folding machineфальцева́льная, ножева́я маши́на полигр. — blade [knife-type] folding machine, knife folderфальцева́льная, ножева́я, двухтетра́дная маши́на полигр. — duplex folderфальцева́льно-шве́йная маши́на полигр. — section folding-and-stitching machineфальцо́вочная маши́на1. дер.-об. rabbeting machine2. метал. seaming machineфасо́вочная маши́на — weighing-and-filling machineфасо́вочно-упако́вочная маши́на — weighing-and-packing machineфилетиро́вочная маши́на — (fish) filleting machineфланжиро́вочная маши́на — flangerфлотацио́нная маши́на — floatation machineфлотацио́нная, комбини́рованная маши́на — composite floatation machineфлотацио́нная, механи́ческая маши́на — mechanical floatation machineфлотацио́нная, многока́мерная маши́на — multicompartment floatation machineфлотацио́нная, пе́нная маши́на с переме́шиванием — agitation-froth machineфлотацио́нная, пневмати́ческая маши́на — pneumatic floatation machineфлотацио́нная маши́на с меша́лкой — agitator machineфольгозавё́рточная маши́на — foiling machineфольгозавё́рточная и этикетиро́вочная маши́на — foiling-and-banding machineфорзацприкле́ечная маши́на — end-and-front sheet pasting machineформиру́ющая маши́на дер.-об. — forming machineформо́вочная маши́на1. метал. moulding machine, moulder2. пищ. moulding [forming] machine, moulder3. кож. squeezerформо́вочная, встря́хивающая маши́на — jolt moulding machineформо́вочная маши́на для по́чвенных горшо́чков — soil-block machineформо́вочная маши́на для торфоперегно́йных горшо́чков — peat-soil block press, peat-soil block machineформо́вочная, пескоду́вная маши́на — mould blowerформо́вочная, пневмати́ческая маши́на — pneumatic moulding machineформо́вочная, пре́ссовая маши́на — squeeze moulding machineформо́вочная маши́на с поворо́тным столо́м пищ. — rotary table moulding machineфотокопирова́льная маши́на — photocopying machineфотонабо́рная маши́на — photocomposing machine, photosetterфотосбо́рочная маши́на — step-and-repeat machineфранкирова́льная маши́на — frankerхлопкоубо́рочная маши́на — cotton pickerхлопкоубо́рочная, бараба́нная шпи́ндельная маши́на — drum-type spindle pickerхлопкоубо́рочная, двухря́дная маши́на — two-row cotton pickerхлопкоубо́рочная, цепна́я маши́на — chain (belt) cotton pickerхлопкоубо́рочная, шпи́ндельная маши́на — spindle cotton pickerхлопкоубо́рочная, щё́точная маши́на — brush-type cotton harvesterхмелеубо́рочная маши́на — hop pickerхолоди́льная маши́на — refrigerating machineхолоди́льная, абсорбцио́нная маши́на — absorption refrigerating machineхолоди́льная, абсорбцио́нная водоаммиа́чная маши́на — ammonia-water absorption refrigerating machineхолоди́льная, абсорбцио́нно-компрессио́нная маши́на — absorption-compression refrigerating machineхолоди́льная, агрегати́рованная маши́на — packaged refrigerating unitхолоди́льная, аммиа́чная маши́на — ammonia refrigerating machineхолоди́льная, аммиа́чно-компрессио́нная маши́на — ammonia-compression refrigerating machineхолоди́льная, ва́куумная маши́на — vacuum refrigerating machineхолоди́льная, возду́шная маши́на — (cold-)air refrigerating machineхолоди́льная, компрессио́нная маши́на — compression refrigerating machineхолоди́льная, низкотемперату́рная маши́на — low-temperature refrigerating machineхолоди́льная, парова́я маши́на — vapour refrigerating machineхолоди́льная, пароводяна́я маши́на — water vapour refrigerating machineхолоди́льная, парокомпрессио́нная маши́на — vapour compression refrigerating machineхолоди́льная, пароэже́кторная маши́на — steam-jet ejector refrigerating machineхолоди́льная, фрео́новая маши́на — freon refrigerating machineхолоди́льная, центробе́жная маши́на — centrifugal refrigerating machineхолодновы́садочная маши́на — cold-upsetting machineхолстовытяжна́я маши́на — ribbon lap(ping) machineцветодели́тельная маши́на — colour scannerцементоупако́вочная маши́на — cement bag packerциклё́вочная маши́на — floor grinderчаеглазиро́вочная маши́на — tea glazing machine, tea glazerчаезавя́лочная маши́на — tea leaf withering machineчаеподре́зочная маши́на — tea prunerчаеполирова́льная маши́на — tea polishing machine, tea polisherчаесбо́рочная маши́на го́рного ти́па — hill-side tea-leaf harvesterчаесбо́рочная, гребе́нчатая маши́на — comb-type tea-leaf harvesterчаесбо́рочная, мотови́льная маши́на — reel-type tea-leaf harvesterчаесбо́рочная маши́на равни́нного ти́па — level-land tea-leaf harvesterчаесбо́рочная, самохо́дная маши́на — self-propelled tea-leaf harvesterчаескру́чивающая маши́на — tea-leaf rollerчаесортирова́льная маши́на — tea-leaf sorterчаесуши́льная маши́на — tea firing machineчаеупако́вочная маши́на — tea packing machine, tea packer, tea packet forming-and-filling machineчаеутру́сочная маши́на — tea shaker, tea packerчаеформо́вочная маши́на — tea moulding machineчертё́жная маши́на — drawing machineчеса́льная маши́на1. с.-х. hackle2. текст. card(er), carding machineчеса́льная, ва́личная маши́на — roller cardчеса́льная, ва́лично-шля́почная маши́на — roller top [mixed, union] cardчеса́льная, ва́тная маши́на — wadding cardчеса́льная, во́йлочная маши́на — felt cardчеса́льная, иго́льчатая маши́на — wire cardчеса́льная, камво́льная маши́на — worsted cardчеса́льная, приготови́тельная маши́на — breaker cardчеса́льная, приготови́тельная однобараба́нная маши́на — single-cylinder breaker cardчеса́льная маши́на с двумя́ съё́мными бараба́нами — double-doffer cardчеса́льная, ро́вничная маши́на с ремешко́вым дели́телем — condenser card (with tape divider)чеса́льная, то́нкая маши́на — finisher cardчи́стильная маши́на1. кфт. film-cleaning machine2. ( для жести) branning machineчи́стильная, щё́точная маши́на текст. — cloth brushing machine; brushing machineчи́стильно-мо́ечная маши́на прок. — scrubbing machineчи́стильно-реставрацио́нная маши́на кфт. — film-renovating machineчулочновяза́льная маши́на — hosiery [stocking] knitterчулочнокраси́льная маши́на — hosiery dyeing machineшве́йная маши́на1. stitch(ing) machine, stitcher2. кож. seamerшве́йная маши́на с цепны́м стежко́м — chain-stitch machineшелуши́льная маши́на — hulling machine, huller, dehuller, scouring machine, scourer, sheller, shuckerшерстомо́йная маши́на — wool-scouring [wool-washing, fleece-washing, desuinting] machineшерстомо́йная, ло́пастная маши́на — paddle wool-washing machineшерстосго́нная маши́на — unhairing machineшинкова́льная маши́на — chopping machineшинкова́льная маши́на для капу́сты — cabbage shredderшкуросъё́мная маши́на1. skinning machine, skinner2. hide pulling machine, dehiderшле́ечная маши́на текст. — thread extractor, thread pickerшлифова́льная маши́на1. пищ. polishing machine, polisher, glazing machine, glazer2. кож. buffing machineшлифова́льная, проходна́я маши́на кож. — through-out buffing machineшлихтова́льная маши́на текст. — sizing machineшлихтова́льная, бараба́нная маши́на текст. — cylinder sizing machineшлихтова́льная маши́на для пря́жи текст. — yarn sizing machineшлихтова́льная, жгу́товая маши́на текст. — tape [ball] sizing machineшлихтова́льная маши́на с возду́шной суши́лкой — hot air sizing machineшлихтова́льная маши́на со щё́точным прибо́ром — dressing machineшлямо́вочная маши́на пищ. — sliming machineшлямодроби́льная маши́на пищ. — slime crushing machine, slime crusherшнекобурова́я маши́на — augering machine, augerшнурова́льная маши́на для загото́вок ве́рха кож. — upper-lacing machineшнурова́льная маши́на для табака́ — tobacco stringing machine, tobacco stringerшнуро́чная маши́на — banding machineшпулеочисти́тельная маши́на — bobbin-stripping machineшпунто́вочная маши́на дер.-об. — grooving machineшрифтолите́йная маши́на — typecasting machineштабелеразбо́рочная маши́на ( для разгрузки с поддонов) — depalletizing machine, depalletizerштампо́вочно-ко́вочная маши́на — forging-and-stamping machineштамповысека́льная маши́на полигр. — die-cutting machineштанцева́льная маши́на полигр. — punching machineштемпелева́льная маши́на ( для писем) — stamping machineщетиноскру́чивающая маши́на — hair curling machineщипа́льная маши́на текст. — willowing machineэлектри́ческая маши́на см. соответствующие термины под рубриками электри́ческий генера́тор и электродви́гательэлектри́ческая, вольтодоба́вочная маши́на — positive boosterэлектри́ческая, вольтопонижа́ющая маши́на — negative boosterэлектрографи́ческая маши́на полигр. — electrographic machineэлектрографи́ческая, ротацио́нная маши́на — rotary electrographic [rotary electrographic copy-making] machineэлектро́нно-вычисли́тельная маши́на — electronic computer (см. тж. ЭВМ)электросва́рочная маши́на — electric welding machine, electric welderэлектрострига́льная маши́на — electric clipperэлектрофо́рная маши́на — electrostatic [induction] machineэмульсио́нная маши́на — emulsifying machineэнергети́ческие маши́ны (собирательный термин, общетеоретическое понятие) — energy-converting machineryэпилиро́вочная маши́на — fur-cutting machineэтикетиро́вочная маши́на — labelling machine, labeller -
14 mal
%=1 m1. (moral) зло;faire (rendre) le bien pour le mal — плати́ть/от= (отвеча́ть/отве́тить, воздава́ть/возда́ть élevé.) добро́м за зло; quel mal y a-t-il à...? — что плохо́го <дурно́го> в том, что...?; il n'y a pas de mal à... — нет ничего́ плохо́го в том, что...; il n'y a pas de mal — ничего́ (formule de politesse); rien de mal — ничего́ дурно́го; il n'y a là rien de mal — в э́том нет ничего́ плохо́го, что за беда́? fam.; il ne vous arrivera aucun mal — с ва́ми не случи́тся ничего́ плохо́го; «les Fleurs du Mal» de Baudelaire «— Цветы́ зла» Бодле́ра; délivrez-nous du mal bibl. — и избави́ нас от лука́вого; la guerre est le pire des maux — война́ — ху́дшее из зол; ● aux grands maux les grands remèdes — ж клин кли́ном вышиба́ют; il a le génie du mal — он одержи́м злым ду́хом ║ faire du mal à qn. — причиня́ть/причи́нить кому́-л. зло; il n'a jamais fait de mal à personne — он никогда́ ∫ никого́ не оби́дел <никому́ не причи́нил зла>; faire le mal — ду́рно поступа́ть/поступи́ть; греши́ть/со= (pêcher); sans penser à mal — без зло́го у́мысла; без вся́кой дурно́й мы́сли; il ne pensait pas à mal en faisant cela — он не ду́мал ничего́ плохо́го, ∫ поступа́я так <де́лая э́то>; он не име́л дурно́го у́мысла ║ vouloir du mal à qn. — жела́ть ipf. зла кому́-л.; je n'y vois aucun mal — не ви́жу в э́том ничего́ дурно́го ║ dire du mal de qn. — злосло́вить ipf. о ком-л.; руга́ть ipf. кого́-л.; говори́ть ipf. га́дости о ком-л. <про кого́-л.>le bien et le mal — добро́ и зло;
je me suis fait mal au bras — я уши́б ру́ку; il a eu plus de peur que de mal — он бо́льше испу́гался, чем уда́рился; он отде́лался испу́гом; prendre mal — заболева́ть/заболе́ть; cette égratignure prend mal — э́та цара́пина гнои́тся <воспаля́ется>; vous me faites mal — вы мне де́лаете бо́льно; ces chaussures me font mal — э́ти ту́фли мне жмут; ça me ferait mal fam. — э́тот но́мер не пройдёт; не вы́йдет ║ avoir mal: j'ai mal ∑ — мне бо́льно; j'ai mal là ∑ — мне бо́льно в э́том ме́сте, ∑ у меня́ боли́т тут; j'ai mal à la tête, la tête me fait mal ∑ — у меня́ боли́т голова́; je n'ai plus mal à la tête — у меня́ голова́ прошла́; j'ai mal au bras ∑ — у меня́ боли́т рука́; le mal de tête — головна́я боль; elle souffre de violents maux de tête — она́ страда́ет си́льными головны́ми бо́лями; les cigarettes me donnent mal à la tête ∑ — от сигаре́т у меня́ боли́т голова́; j'ai mal au cœur ∑ — меня́ тошни́т (↓подта́шнивает); cela me ferait mal au cœur de le lui donner fam. ∑ — мне бы́ло бы оби́дно <доса́дно, жа́лко> отда́ть ему́ э́то; les maux de reins — бо́ли в поясни́це, простре́л; j'ai mal aux reins ∑ — у меня́ бо́ли (↑ло́мит) в поясни́це; j'ai mal au ventre (à l'estomac) ∑ — у меня́ боли́т живо́т (желу́док); il a le mal de mer ∑ — у него́ морска́я боле́знь; ∑ его́ укача́ло impers; il a le mal des montagnes ∑ — у него́ го́рная <высо́тная> боле́знь; il a mal aux cheveux fam. ∑ — у него́ с похме́лья трещи́т голова́ ║ un mal blanc — панари́ций (au doigt); le haut mal — паду́чая [боле́знь] vx., эпиле́псия; ● le mal du pays — тоска́ по ро́дине, ностальги́я; le mal du siècle — боле́знь века́ ║ être en mal de... — страда́ть ipf. от отсу́тствия (+ G); un journaliste en mal de copie — журнали́ст ∫ в по́исках материа́ла (, кото́рому не хвата́ет материа́ла)se faire mal — ушиби́ться/ушиби́ться;
3. (dommage) убы́ток; уще́рб, уро́н;mettre à mall'orage a fait du mal aux récoltes — бу́ря нанесла́ большо́й уще́рб <уро́н> урожа́ю, ∑ от бу́ри пострада́л урожа́й;
1) (personne) избива́ть/изби́ть2) (choses) причиня́ть/причини́ть большо́й уще́рб;il ne ferait pas de mal à une mouche — он и му́хи не оби́дит
4. (peine) затрудне́ние; тру́дность;avoir du mal à — с трудо́м; il a du mal à marcher — он с трудо́м хо́дит; j'ai eu bien du mal (un mal de chien, un mal fou) à réussir ∑ — мне удало́сь э́то с огро́мным трудо́м; donner du mal — доставля́ть/доста́вить тру́дности ou se traduit par — тру́дно; cela ne vous donnera pas de mal — э́то бу́дет вам не тру́дно; il nous donne bien du mal ∑ — нам пришло́сь с ним нелегко́, ∑ мы с ним наму́чились; он прино́сит нам мно́го хлопо́т; cela m'a donné bien du mal — э́то сто́ило мне мно́гих трудо́в; cela te donnera un mal de chien — от э́того семь пото́в с тебя́ сойдёт; avec bien du mal — с больши́м трудо́м; наси́лу; с го́рем <с грехо́м> попола́м; on n'a rien sans mal — без уси́лий <без труда́> ничего́ не добьёшься; терпе́ние и труд всё перетру́тse donner du mal pour (à)... — о́чень стара́ться ipf. (↑из ко́жи лезть ipf. pop.), что́бы... ; прилага́ть/приложи́ть все си́лы <уси́лия> к тому́, что́бы...; би́ться ipf. над (+);
MAL %=2 adv.1. (moral) ду́рно vx., пло́хо, скве́рно;il a mal agi envers nous — он пло́хо <скве́рно> поступи́л с на́ми; il ne pense qu'à mal faire — он ду́мает то́лько, как причини́ть <сде́лать> зло; un bien mal acquis — добро́, полу́ченное нече́стным путём; bien mal acquis ne profite jamais — чужо́е добро́ впрок не идёт; ● il est trcsmal vu — он на плохо́м счету́, ∑ ↓на него́ ко́со смо́трят; je suis très mal (au plus mal) avec lui — я с ним в о́чень плохи́х отноше́ниях; il finira mal — он пло́хо ко́нчит: il a mal tourné — он пошёл по плохо́й доро́жке, ton — пло́хо ко́нчил; l'affaire a mal tourne — де́ло при́няло плохо́й оборо́т; il a mal pris mes observations — он оби́делся на мой замеча́ния, ∑ мой замеча́ния ему́ не понра́вились; mal lui en prit — не повезло́ ему́, не получи́лось у него́; ● ça la fout mal — э́то про́сто насме́шка neutre; — э́то безобра́зие neutreil se conduit mal — он пло́хо ведёт себя́;
2. (défaut) пло́хо; недоста́точно;un travail mal fait — пло́хо сде́ланная рабо́та: ↑ халту́ра (gâché); ● il est mal luné — он не в ду́хе; il est mal fichuil entend mal — он пло́хо слы́шит; он глухова́т;
1) он пло́хо сложён2) ∑ ему́ нездоро́вится (santé);il est mal en point — он в пи́ковом положе́нии; je me sens mal — я себя́ пло́хо чу́вствую; elle s'est trouvée mal — она́ упа́ла в о́бморок, ∑ ей сде́лалось ду́рно <пло́хо>il est au plus mal — он тяжело́ бо́лен; ↑он совсе́м плох, ∑ ему́ совсе́м пло́хо;
3. (insuffisance) ма́ло*, недоста́точно;je dors mal — я пло́хо сплю; je me sens mal à l'aise ∑ — мне не ни себе́, ∑ мне нело́вко; je m'explique mal ce retard ∑ — мне тру́дно поня́ть э́то опозда́ние; ● mal à propos — некста́ти, неуме́стно, невпопа́д; не во́время, не к ме́сту; 1) (en qualité) непло́хо;ils sont mal payés ∑ — им ма́ло пла́тят;
on n'est pas mal ici — здесь непло́хо; il ne s'en est pas mal tiré — он непло́хо вы́шел из положе́ния; je m'en moque pas mal ∑ — мне на э́то [соверше́нно] наплева́ть; elle n'est pas mal du tout — она́ [да́же] о́чень недурна́ [собо́й]— comment ça va? — Pas mal — — как дела́? — Непло́хо (Ничего́; Так себе́);
2) (en quantité) нема́ло, мно́го;j'ai appris pas mal de choses — я нема́ло узна́л ║ il s'est débrouillé tant bien que mal — он с го́рем <с грехо́м> попола́м вы́шел из положе́ния; les choses vont de mal en pis — дела́ иду́т всё ху́же и ху́жеil y avait pas mal de monde — там бы́ло мно́го наро́ду;
MAL %=3 -E, adj.:bon gré mal gré — понево́ле; во́лей-нево́лей; хо́чешь — не хо́чешь; il est mal de... — нехорошо́, ду́рно (un peu vx.); ce qu'il a fait est très mal — то, что он сде́лал — о́чень нехорошо́bon an mal an — в сре́днем; год на год не прихо́дится;
-
15 Гізель, Інокентій
Гізель, Інокентій (бл. 1600 - 1683) - видатний церковний, культурний і суспільний діяч України, богослов і філософ. Освіту здобув у КМА, по закінченні якої продовжив навчання за кордоном, імовірно, в Англії. 31645 р. - проф., а згодом ректор КМА. Брав активну участь у створенні "Києво-Печерського патерика" (1661), першого підручника укр. історії ("Синопсис", 1674), в якому, одначе, було запропоновано штучну схему східноєвропейської історії, що ґрунтувалася на династичних зв'язках та якоюсь мірою узаконювала експансіоністські зазіхання Москви щодо України. Г. є автором полемічних творів, спрямованих проти унії та єзуїтів. У філософських розмислах спирався на спадщину античності, патристики, схоластики; з новітніх учених використовував ідеї Кардано, Галілея, Тихо де Браге, Коперника та ін. Чільний представник академічного аристотелізму, дещо ускладненого традиційними для укр. думки неоплатонівськими ідеями. Переконаний у раціональності світу, вважав, що істину можна знайти, досліджуючи наслідки Божої діяльності - створеної природи (natura naturata), яка уявлялася йому сукупністю ідеальних сутностей-універсалій, закорінених у довколишніх речах. У розв'язанні проблеми універсалій Г. тяжів до поміркованого варіанта схоластичної реалістичної традиції. Надаючи значної ваги чуттєвому досвідові, Г. водночас справжнім джерелом пізнання істини вважав чисту інтелектуальну діяльність, ускладнену миттєвостями інтуїтивного осяяння. В натурфілософії обстоював тезу про ненароджуваність і незнищенність матерії, про однорідність земної і небесної матерії, про її постійну кількість у світі, про невіддільність форм від матерії. Рух Г. розглядав переважно з якісного боку - як форми руху природи, різноманітні зміни, що відбуваються у матеріальному світі. Водночас в його філософському курсі присутні елементи створеної школою оккамістів XIV ст. концепції "інтенсифікації і ремісії форм", а також Буриданового вчення про "impetus" (поштовх), що свідчить про виникнення певних підходів до механістичного розуміння руху. У поглядах на проблему перервного й неперервного, на проблему простору Г. дотримувався лінії Аристотеля - Декарта - Ляйбніца. Складна ієрархічна структура часу відображала тяжіння укр. вченого до схоластичного розуміння цієї проблеми. Етичні погляди Г. являють інтерес з огляду на розв'язання ним проблем сенсу життя, можливості досягнення щастя, взаємозв'язку волі й розуму. Як і інші могилянці, сенс життя Г. вбачав у творчій праці, спрямованій на власне й громадське добро. Виходячи із світоглядних тенденцій барокової доби, він був переконаний, що щастя можна здобути шляхом компромісного поєднання задоволення потреб різних частин душі - тілесних і духовних. Проблему взаємозв'язку волі й розуму Г. розв'язував, спираючись на концепцію етичного інтелектуалізму. Визнаючи свободу волі, він надавав пріоритетного значення розуму, який, на його думку, даючи волі різні варіанти вибору між добром і злом, здійснює на волю моральний вплив. У сфері політико-правової думки найбільшу увагу приділяв проблемі незалежності укр. церкви від рос. держави, а також питанням полеміки з католиками й уніатами.[br]Осн. тв.: "Твір про всю філософію" (1646); "Філософські аксіоми" (1646); "Мир з Богом людині" (1669). -
16 заниматься
занятьсяI. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;2) см. Заимствоваться.II. Заниматься, заняться -1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.* * *Iпозича́тисяII несов.; сов. - зан`яться1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами\заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́
\заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти
\заниматься ться — ремесло́м
сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти
\заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти
2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)\заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті
3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тисяIII несов.; сов. - зан`яться1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися\заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є
-
17 bounce
1. n1) стрибок; підскік2) сильний, раптовий удар3) пружність4) хвастощі, похвальба; перебільшення5) розм. звільнення, увільнення6) розм. енергія, відвага7) військ. рикошет8) амер., кін. яскравість2. v1) підстрибувати; підскакувати; відстрибнути2) стрибати (по дорозі — про автомашину тощо)3) ходити підстрибуючи; рухатися з шумом4) військ. рикошетувати5) ускакувати, заскакувати, уриватися (into)6) вискакувати (out of)7) хвастати, хвалитися8) умовити, примусити, схилити (зробити щось)9) розм. увільняти, виганяти, проганяти3. advраптом, раптово, несподівано4. intбум!* * *I [bauns] n1) стрибок; відскок; підскік ( літака) при посадці; підскакування ( автомашини) на дорозі; рикошет2) сильний, раптовий удар; гeoл. гірський удар3) пружність4) хвастощі, похваляння5) звільнення ( з роботи)6) cл. енергія, відвага7) aмep.; кiнo яскравістьII [bauns] v1) підстрибувати; відскакувати; підстрибувати при посадці ( про літак); підстрибувати на дорозі ( про автомашину); рикошетувати2) ходити підскакуючи; рухатися незграбно, з шумом4) хвастати5) ( залякуванням або обманом) змусити, умовити, схилити зробити ( що-небудь)6) звільняти, виганяти7) cпopт. бити ( об що-небудь) м'ячем8) фін. бути повернутим банком ремітенту ( про чек); виписувати чек на суму, відсутню на поточному рахунку вкладника9) cл. дати прочуханку ( кому-небудь)III [bauns] advраптом; несподіваноIV [bauns]int бум! -
18 передача
communications, communication, dispatch, (напр. сигналов) dissemination, drive, exchange, gear авто, gearing, passing вчт., ( сигнала) propagation, relay, relaying, rendering, rendition, sending, speed, transfer, transference, transmission* * *переда́ча ж.1. свз. transmission; (передаваемая информация, сообщения) traffic [exchange] of messages; (особ. метод передачи в линию) signallingпереда́ча А сбра́сывает переда́чу Б — transmission A silences transmission Bвести́ переда́чу «вслепу́ю» — send [transmit] blindвести́ переда́чу для опознава́ния ав. — transmit for identificationвести́ переда́чу с буквопеча́тающим контро́лем — type the home copy while sendingзапи́сывать переда́чу ( об операторе) — transcribe [record] a transmission [a message]2. ( вид излучения) emission, transmission3. ( механизм передачи движения) transmission, gearна второ́й переда́че — in second gearна пе́рвой переда́че — in first gearна прямо́й переда́че — on direct gearна тре́тьей переда́че — in third gearпереключа́ть переда́чу авто — change [shift] the gearsпереходи́ть на вы́сшую переда́чу авто — upshiftпереходи́ть на ни́зшую переда́чу авто — downshiftрабо́тать че́рез повыша́ющую переда́чу мех. — be geared upрабо́тать че́рез понижа́ющую переда́чу мех. — be geared down4. ( перенос изделия на агрегатных станках) transferамплиту́дно-модули́рованная переда́ча — amplitude-modulated [AM] transmissionпереда́ча «бли́ндом» рад. — blind transmissionве́дущаяся переда́ча свз. — transmission [communication] in progressпереда́ча в зо́не прямо́й ви́димости рад. — line-of-sight transmissionпереда́ча да́нных с непреры́вным автомати́ческим запро́сом подтвержде́ния — continuous-ARQ data communicationпереда́ча да́нных с ожида́нием подтвержде́ния — stop-and-wait ARQ data communicationвнестуди́йная переда́ча — outside broadcasting; outdoor pick-upгидравли́ческая переда́ча — hydraulic transmissionгидродинами́ческая переда́ча — hydrodynamic [hydraulic rotary] transmissionгидростати́ческая переда́ча — hydrostatic [(positive-)displacement hydraulic] transmissionгла́вная переда́ча — final driveпереда́ча да́нных — ( внутри и между ЭВМ и периферийными устройствами) data transfer; ( по линиям связи) data communication, data transmissionпереда́ча двумя́ боковы́ми полоса́ми — double-sideband [DSB] transmissionзубча́тая переда́ча — gearing, gear train, gear transmissionзубча́тая, винтова́я переда́ча — crossed-axis helical [hypoid] gearing, skew gearingзубча́тая, геликоида́льная переда́ча — crossed-axis helical gearingзубча́тая, гиперболо́идная переда́ча — hyperboloid(al) gearingзубча́тая, гипо́идная переда́ча — hypoid gearingзубча́тая, глобо́идная переда́ча — globoid gearingзубча́тая, кони́ческая переда́ча — bevel gearingзубча́тая, многоступе́нчатая переда́ча — multiple gearingзубча́тая переда́ча Но́викова — Novikov gearingзубча́тая, одноступе́нчатая переда́ча — single gearingзубча́тая, планета́рная переда́ча — planetary [epicyclic, sun-and-planet] gearзубча́тая, повыша́ющая переда́ча — step-up gear(ing)зубча́тая, понижа́ющая переда́ча — step-down gear(ing)зубча́тая, проста́я переда́ча — simple gearingзубча́тая переда́ча с вне́шним зацепле́нием — external gear trainзубча́тая переда́ча с вну́тренним зацепле́нием — internal gear trainзубча́тая, торо́идная переда́ча — toroidal-worm [globoid-worm] gearingзубча́тая, цикло́идная переда́ча — cycloidal gearingзубча́тая, цилиндри́ческая переда́ча — ( общий термин) cylindrical gearing; ( с косозубыми колёсами) helical gearing; ( с прямозубыми колёсами) spur gearing; ( с шевронными колёсами) herring-bone gearingзубча́тая, цилиндри́ческая, эвольве́нтная переда́ча — involute gearingзубча́тая, шевро́нная переда́ча — herring-bone gear, chevron gear driveиндика́торная, дистанцио́нная переда́ча1. ( процесс) self-synchronous remote indication transmission2. ( устройство) (direct) self-synchronous transmission systemкана́тная переда́ча — rope transmissionкарда́нная переда́ча — gimbal drive, gimbal gearклиноремё́нная переда́ча — V-belt transmissionмногокана́льная переда́ча — multichannel transmissionмногокра́тная переда́ча свз. — multiplex transmissionпереда́ча на одно́й боково́й полосе́ — single-sideband [SSB] transmissionпереда́ча негати́вным сигна́лом ( в фототелеграфной связи) — white transmissionпереда́ча непреры́вным излуче́нием без модуля́ции — unmodulated CW transmission, unmodulated CW emissionнереверси́вная переда́ча — unidirectional driveплоскоремё́нная переда́ча — flat-belt [band] transmissionпереда́ча положи́тельным сигна́лом ( в фототелеграфной связи) — black transmissionпро́бная переда́ча в полё́те ав. — signal checkпро́бная, назе́мная переда́ча ав. — maintenance checkпро́бная переда́ча пе́ред вы́летом ав. — preflight checkре́ечная переда́ча — rack-and-gear drive, rack gearремё́нная переда́ча — belt transmissionпереда́ча ре́чи ( системы передачи данных) — voice transmission (capability)блоки́ровать переда́чу ре́чи — depress voice capabilityрыча́жная переда́ча — linkageпереда́ча с акти́вной па́узой свз. — nonreturn-to-zero [NRZ] signallingпереда́ча с амплиту́дной манипуля́цией [АТ] — on-off keying, on-off [A1] transmissionсинхро́нная переда́ча (напр., сельсинная) — synchronized transmission (system) (as exemplified by synchro systems)синхро́нная, сельси́нная переда́ча в дифференциа́льном режи́ме — differential synchro systemсинхро́нная, сельси́нная переда́ча в индика́торном режи́ме — synchro repeater [synchro direct transmission] systemсинхро́нная, сельси́нная переда́ча в трансформа́торном режи́ме — synchro control-transformer [synchro detector] systemсинхро́нная, сельси́нная индика́торная переда́ча — synchro repeater [synchro direct transmission] systemпереда́ча с относи́тельной фа́зовой манипуля́цией [ОФМ] — phase-difference-shift keying [PDSK] transmissionпереда́ча с пасси́вной па́узой свз. — return-to-zero [RZ] signallingпереда́ча с пода́вленной несу́щей — suppressed-carrier [SC] transmissionпереда́ча с части́чно пода́вленной боково́й полосо́й — asymmetrical-sideband [vestigial-sideband] transmissionпереда́ча с часто́тной манипуля́цией — frequency-shift-keying [FSK, F1] transmissionпереда́ча телевизио́нных изображе́ний — picture [video] transmissionтелегра́фная переда́ча — telegraph transmissionпереда́ча тепла́ — heat transferпереда́ча управле́ния вчт. — transfer (of control)переда́ча управле́ния по, напр. отрица́тельному результа́ту — transfer (of control) on, e. g., negativeпереда́ча управле́ния, безусло́вная вчт. — unconditional transfer of control, jumpпереда́ча управле́ния, усло́вная — conditional transfer of control, branchфототелегра́фная переда́ча — facsimile transmissionфрикцио́нная переда́ча — friction transmission, friction gear(ing)цветна́я переда́ча тлв. — colour transmissionцепна́я переда́ча — chain gear, chain(-and-sprocket) transmission; chain drive gearing, chain(-and-sprocket) driveчасто́тно-модули́рованная переда́ча — frequency-modulated [FM] transmissionчервя́чная переда́ча — worm gearingшароди́сковая переда́ча — ball-and-disk gear(ing)электри́ческая переда́ча — electrical transmissionэлектромехани́ческая переда́ча — electromechanical transmissionпереда́ча эне́ргии1. (явление в физических процессах, напр. при соударениях) energy transfer2. ( электроснабжение) power transmissionпереда́ча эне́ргии на постоя́нном то́ке — direct-current power transmission* * *1) transfer; 2) gear -
19 whang
розм.1. n1) гучний удар; звук удару2) ремінь2. v розм.1) ударити; ляпнути3) шмагати ременем; бити, лупцювати* * *I n; діал.гучний удар; звук ударуII v; діал.1) вдарити; нанести дзвінкий удар2) вдарити (про грім, вибух); бити ( о барабане)III v; діал. IV n; діал.1) пасок2) великий кусень ( хліб); шмат ( сиру) -
20 bounce
I [bauns] n1) стрибок; відскок; підскік ( літака) при посадці; підскакування ( автомашини) на дорозі; рикошет2) сильний, раптовий удар; гeoл. гірський удар3) пружність4) хвастощі, похваляння5) звільнення ( з роботи)6) cл. енергія, відвага7) aмep.; кiнo яскравістьII [bauns] v1) підстрибувати; відскакувати; підстрибувати при посадці ( про літак); підстрибувати на дорозі ( про автомашину); рикошетувати2) ходити підскакуючи; рухатися незграбно, з шумом4) хвастати5) ( залякуванням або обманом) змусити, умовити, схилити зробити ( що-небудь)6) звільняти, виганяти7) cпopт. бити ( об що-небудь) м'ячем8) фін. бути повернутим банком ремітенту ( про чек); виписувати чек на суму, відсутню на поточному рахунку вкладника9) cл. дати прочуханку ( кому-небудь)III [bauns] advраптом; несподіваноIV [bauns]int бум!
См. также в других словарях:
Рем Дигга — В этой биографической статье о человеке из России или страны СНГ не указано отчество. Вы можете помочь проекту, добавив отчество в текст статьи и переименовав её соответственно … Википедия
ремісничий — а, е. 1) Прикм. до ремісник 1). || Який носять ремісники (у 3 знач.) (про одяг). || у знач. ім. ремісни/че, чого, с., розм. Те саме, що Ремісни/че учи/лище. •• Ремісни/че учи/лище професійно технічний навчальний заклад, що готує кваліфікованих… … Український тлумачний словник
ремісницький — (який стосується ремісника, ремісництва), ремісничий, ремісний; майстровий (про людину) … Словник синонімів української мови
ремінісценція — (лат.) Невизначена згадка про минуле і прагнення зіставити його з явищами сучасної дійсності. Тенденції Р. періодично проявлялися в духовному житті суспільства та мистецькому розвитку, провокуючи на повторення певних пластичних і просторових форм … Архітектура і монументальне мистецтво
Промысл — Промысел (или промысл) в общем смысле совокупность действий, целью которых является достижение определённого результата. Промыслом обычно называют занятие, с целью получения выгоды, каким либо делом в объёме, который может обеспечить, полностью … Википедия
Промысел — (или промысл) в общем смысле совокупность действий, целью которых является достижение определённого результата. Промыслом обычно называют занятие, с целью получения выгоды, каким либо делом в объёме, который может обеспечить,… … Википедия
простий — про/ста/, про/сте/. 1) тільки про/сти/й.Елементарний за складом, однорідний; прот. складний, складений. || Нескладний за будовою, устроєм. || Первинний, основний, вихідний. Прості форми монополії. •• Про/ста/ речовина/ сполука, що складається з… … Український тлумачний словник
Назви книг Святого Письма та їх скорочення і цитування — Повна назва // Скорочена назва (в таблицях, списках) // Скорочення для загальної богослов. літератури // Скорочення для вузьких біблійних студій СТАРИЙ ЗАВІТ Книга Буття // Буття // Бут. // Бт Книга Виходу // Вихід // Вих. // Вх Книга Левіта //… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Украинская Советская Социалистическая Республика — УССР (Украïнська Радянська Социалicтична Республika), Украина (Украïна). I. Общие сведения УССР образована 25 декабря 1917. С созданием Союза ССР 30 декабря 1922 вошла в его состав как союзная республика. Расположена на… … Большая советская энциклопедия
Цыгане — Запрос «Цыган» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Цыгане Самоназвание рома … Википедия
Ленинская премия в области науки и техники — Ленинские премии в СССР одна из высших форм поощрения граждан за наиболее крупные достижения в области науки, техники, литературы, искусства и архитектуры. Содержание 1 История премии 2 Лауреаты 2.1 Премия и … Википедия