Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

про+ремінь

  • 1 мати ремінь безпеки

    ( про автомобіль) wear a seat belt

    Українсько-англійський юридичний словник > мати ремінь безпеки

  • 2 Бентам, Єремія

    Бентам, Єремія (1748, Лондон - 1832) - англ. філософ, етик, основоположник утилітаризму. Освіту отримав в Оксфорді. Його філософсько-етична концепція, в основу якої покладено принцип корисності, розкрита у праці "Деонтологія, або наука про мораль". Б. вважав, що природу людини визначають почуття задоволення і страждання, які постійно і в усьому керують індивідом. Поведінка людини спирається на прагнення до щастя через збільшення задоволення і зменшення страждання, тому моральним є все, що корисне для досягнення цієї мети. Основна максима теорії утилітаризму Б. - найбільше щастя для найбільшої кількості людей. Етику він визначав як вчення про засоби досягнення щастя, а мораль - як мистецтво його максимально збільшити. Реальними інтересами вважав лише інтереси індивідів, тому інтереси держави і громадянств в цілому - це ніщо інше, як "сума інтересів індивідів". Етику Б. характеризує зв'язок з економічною теорією; принцип свободи індивіда в господарській діяльності є одночасно і засадничим принципом моралі. Політичні погляди Б. близькі до лібералізму, хоч він відкидав теорії природного права та суспільного договору.
    [br]
    Осн. тв.: "Принципи моралі і законодавства" (1789); "Нариси нової системи логіки" (1827); "Деонтологія, або наука про мораль" (1834).

    Філософський енциклопедичний словник > Бентам, Єремія

  • 3 creep

    I
    n
    1) pl розм. здригання; мурашки (по тілу)
    2) лаз для худоби (в загорожі)
    3) дуже повільний рух
    4) військ. трал для підводних човнів
    5) тех. повзучість
    6) ел. просочування
    7) геол. зсування
    II
    v (past і p.p. crept)
    1) повзати, повзти
    2) ледь пересуватися (про старих, хворих)
    3) крастися, підкрадатися
    4) стелитися, витися (про рослини)
    5) плазувати, прислужуватися, підлабузнюватися; раболіпствувати
    6) перен. втиратися (в довір'я)
    1) здригатися
    8) мор. тралити
    * * *
    I [kriːp] n
    1) pl здригання; мурашки
    4) прост. покидьок, гадина; зануда
    5) прост. злодій, злодюжка; дрібна крадіжка
    6) вiйcьк. трал для підводних човнів
    7) тex. крип, повзучість
    8) eл. просочування, витік по поверхні
    9) гeoл. сповзання, зсування
    10) зaл. угон колії
    II [kriːp] v
    1) плазувати, повзти, сповзати
    3) крастися, підкрадатися; (over, upon) підкрадатися, насуватися непомітно (про час, вік)
    4) стелитися, витися ( про рослини)
    5) плазувати, прислужуватися, підлизуватися, раболіпствувати
    6) ( into) украдатися, закрадатися
    7) відчувати мурашки по тілу, здригатися
    8) мop. тралити
    9) тex. набігати по інерції ( про ремінь)

    English-Ukrainian dictionary > creep

  • 4 creep

    I [kriːp] n
    1) pl здригання; мурашки
    4) прост. покидьок, гадина; зануда
    5) прост. злодій, злодюжка; дрібна крадіжка
    6) вiйcьк. трал для підводних човнів
    7) тex. крип, повзучість
    8) eл. просочування, витік по поверхні
    9) гeoл. сповзання, зсування
    10) зaл. угон колії
    II [kriːp] v
    1) плазувати, повзти, сповзати
    3) крастися, підкрадатися; (over, upon) підкрадатися, насуватися непомітно (про час, вік)
    4) стелитися, витися ( про рослини)
    5) плазувати, прислужуватися, підлизуватися, раболіпствувати
    6) ( into) украдатися, закрадатися
    7) відчувати мурашки по тілу, здригатися
    8) мop. тралити
    9) тex. набігати по інерції ( про ремінь)

    English-Ukrainian dictionary > creep

  • 5 zu

    zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на направле́ние, коне́чный пункт движе́ния к, на; в
    zur Tür gehen идти́ к две́ри
    zu Boden fallen упа́сть на зе́млю
    j-m zu Füßen fallen упа́сть [бро́ситься] к чьим-л. нога́м
    zum Himmel blicken смотре́ть на не́бо
    die Herden ziehen zu Berg [zu Tal] ста́да поднима́ются в го́ры [спуска́ются в доли́ну]
    der Weg zum Bahnhof доро́га на вокза́л
    zur Stadt gehen идти́ в го́род
    zum Markt gehen идти́ на ры́нок
    zum Schneider gehen пойти́ к портно́му
    zu seinen Freunden gehen пойти́ к свои́м друзья́м
    zur Mutter laufen побежа́ть к ма́тери
    fahre zu ihm! поезжа́й к нему́!
    sie setzte sich zu mir она́ подсе́ла ко мне
    von Haus zu Haus от до́ма к до́му; из до́ма в дом
    von Tür zu Tür eilen спеши́ть от две́ри к две́ри
    zum Essen eingeladen sein быть приглашё́нным на обе́д [к обе́ду]
    zur Versammlung [zum Tanzvergnügen] gehen идти́ на собра́ние [на та́нцы]
    er geht zur Schule он идё́т в шко́лу; он хо́дит в шко́лу (у́чится в ней)
    zum Dienst gehen пойти́ на слу́жбу
    sie ist zum Theater gegangen она́ пошла́ к теа́тру; она́ пошла́ на сце́ну [ста́ла актри́сой]
    sie geht zum Film она́ бу́дет киноактри́сой
    gegen j-n zu Felde ziehen вы́ступить в похо́д, ополчи́ться про́тив кого́-л. (тж. перен.), zu Bett gehen ложи́ться спать
    zur Ruhe gehen ложи́ться спать; опочи́ть, почи́ть наве́ки
    mit sich zu Rate gehen хороше́нько поразмы́слить [обду́мать]
    zu Pferde steigen сади́ться на ло́шадь
    etw. zu Papier bringen изложи́ть что-л. пи́сьменно, написа́ть
    es kam mir zu Ohren дошло́ до мои́х уше́й
    das Blut stieg ihm zu Kopfe кровь уда́рила ему́ в го́лову
    sich (D) etw. zu Herzen nehmen принима́ть что-л. бли́зко к се́рдцу
    zu Ende kommen [sein] прийти́ к концу́, око́нчиться
    zu Schaden kommen потерпе́ть убы́ток
    zur Tür hereinsehen загля́дывать в дверь
    zum Hause hinausgehen выходи́ть из до́му
    zum Fenster hinaussehen смотре́ть из окна́
    etw. zum Fenster hinauswerfen вы́бросить что-л. за [в] окно́
    zum Fenster heraussteigen вы́лезти че́рез окно́
    zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на местонахожде́ние в, на, за, по
    er wurde zu Berlin geboren он роди́лся в Берли́не
    der Dom zu Köln Кё́льнский собо́р
    hier zu Lande здесь, в э́той ме́стности, в зде́шних края́х
    zu Wasser und zu Lande на мо́ре и на су́ше
    zur See (fahren) (плыть) мо́рем [по мо́рю]
    zu ebener Erde wohnen жить на пе́рвом этаже́
    zu Hause до́ма
    zu Tisch (e) sitzen сиде́ть за столо́м [за едо́й]
    zu Bett liegen лежа́ть в посте́ли (отдыха́ть и́ли боле́ть), zu Häupten в голова́х
    zu Füßen в нога́х, у ног
    zur Rechten [zur Linken] по пра́вую [ле́вую] ру́ку
    zu beiden Seiten der Straße по обе́им сторона́м у́лицы
    Gasthof " Zur Linde" гости́ница "У ли́пы"
    Graf zu Mansfeld граф Мансфельдский (ти́тул), ein Herr von und zu разг. настоя́щий аристокра́т, представи́тель родово́го и поме́стного дворя́нства; шутл. вы́литый аристокра́т, настоя́щий "фон-баро́н"
    zur Hand sein быть поле́зным, помога́ть
    j-m zur Seite stehen стоя́ть ря́дом с кем-л.; помога́ть, соде́йствовать кому́-л., защища́ть чьи-л. интере́сы
    über j-n zu Gericht sitzen суди́ть кого́-л., устра́ивать суд над кем-л.
    zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на вре́мя в, на
    zur Mitternacht в по́лночь
    zu Anfang des Jahres в нача́ле го́да
    zu Weihnachten на рождество́
    zum Geburtstag ко дню рожде́ния
    zur Zeit (сокр. z. Z.) в настоя́щее вре́мя, в настоя́щий моме́нт; во́время
    zu rechter [zur rechten] Zeit во́время
    zu jeder Zeit в любо́е вре́мя
    zu (den) Zeiten Luthers, zu Luthers Zeiten во времена́ Лю́тера
    zur Unzeit не во́время, некста́ти, невпопа́д
    alles zu seiner Zeit всему́ своё́ вре́мя
    zum nächsten Tag к сле́дующему дню
    zum ersten Male в пе́рвый раз
    sie geht zum 1. April она́ уйдё́т (с рабо́ты) 1 апре́ля
    in der Nacht zum 1. Mai в ночь на пе́рвое ма́я
    von Tag zu Tag и́зо дня в день
    zu Abend essen у́жинать
    zu Mittag essen обе́дать
    etw. zu Ende führen конча́ть [зако́нчить] что-л.
    zu I prp (D) (сокр. z.)ука́зывает на назначе́ние, цель для, к, на
    Wasser zum Trinken питьева́я вода́, вода́ для питья́
    der Stoff zu einem Anzug отре́з на костю́м
    Gummitiere zum Aufblasen надувны́е рези́новые игру́шки (в ви́де разли́чных живо́тных), sich zum Aufbruch rüsten гото́виться к ухо́ду [к отъе́зду], собира́ться в путь
    j-m zu Hilfe eilen спеши́ть на по́мощь к кому́-л.
    eine Akte zur Unterschrift vorlegen дать бума́гу на по́дпись
    die Wange zum Kusse hinhalten подста́вить щё́ку для поцелу́я
    ich tue es zu meiner Unterhaltung я де́лаю э́то для со́бственного развлече́ния
    zu seinem Vergnügen reisen путеше́ствовать для [ра́ди] со́бственного удово́льствия
    der Mensch ist zum Schaffen geboren челове́к рождё́н для тво́рчества [для того́, что́бы созида́ть]
    er ist zum Dichter [zum Künstler] geboren он прирождё́нный поэ́т [арти́ст]
    j-m zur Verfügung stehen быть в чьём-л. распоряже́нии
    zum Schmuck dienen служи́ть украше́нием
    er ist zum Heiraten zu jung он сли́шком мо́лод для того́, что́бы жени́ться
    es ist mit ihm nicht zum Aushalten он невыноси́м
    das ist zum Lachen! э́то (про́сто) смешно́!
    mir ist nicht zum Lachen мне не до сме́ха
    es ist zum Ersticken heiß hier здесь мо́жно задохну́ться от жары́
    zur Versöhnung bereit гото́вый к примире́нию
    zum Widerstand entschlossen реши́вшийся на сопротивле́ние
    zu deinem Besten на по́льзу тебе́
    zu deiner Beruhigung ра́ди [для] твоего́ успокое́ния
    zur Freude der anderen на ра́дость други́м
    j-m zu Ehren, zu Ehren j-s в честь кого́-л., чего́-л.
    zum Glück к сча́стью
    zur Not на худо́й коне́ц
    zu meiner Überraschung к мо́ему удивле́нию
    zu meiner Schande muß ich bekennen к стыду́ своему́ я до́лжен призна́ться
    zum Spaß, zum Scherz в шу́тку
    dir zum Trotz на́зло́ тебе́
    zu Diensten! к (ва́шим) услу́гам!
    zum Beispiel наприме́р
    zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на перехо́д в но́вое состоя́ние, превраще́ние в, на
    сочета́ние с существи́тельным перево́дится на ру́сский язы́к тж. твори́тельным падежо́м соотве́тствующего существи́тельного: zum Manne heranwachsen преврати́ться в [во взро́слого] мужчи́ну
    zum Verräter werden стать преда́телем
    zum Spott [zum Gespott, zum Narren] werden стать посме́шищем
    der Ausspruch ist zum Sprichwort geworden э́то выска́зывание ста́ло посло́вицей [преврати́лось в посло́вицу]
    zu Staub werden обрати́ться в пыль [в прах]
    zu nichts werden перен. преврати́ться в ничто́, обрати́ться в пыль [в прах]
    j-n zum Offizier befördern произвести́ кого́-л. в офице́ры
    j-n zum Direktor einer Schule ernennen назна́чить кого́-л. дире́ктором шко́лы
    j-n zum Abgeordneten wählen избра́ть кого́-л. депута́том
    sich j-n zum Feinde machen сде́лать кого́-л. свои́м враго́м
    j-n zum Narren halten [haben] дура́чить кого́-л., издева́ться над кем-л.
    j-n zu Gaste laden приглаша́ть кого́-л. в го́сти
    etw. zu Pulver zerstoßen растоло́чь что-л. в порошо́к
    etw. zu Brei verkochen развари́ть что-л. в каш (иц)у
    Hanf zu Seilen verarbeiten (с)де́лать из пеньки́ кана́ты
    zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на о́браз де́йствия, сочета́ние его́ с существи́тельным ча́сто перево́дится на ру́сский язы́к твори́тельным падежо́м соотве́тствующего существи́тельного и́ли наре́чием: zu Fuß, z.F пешко́м
    sie ist gut zu Fuß она́ хоро́ший xoäok
    zu Pferde верхо́м на ло́шади
    zu Rad на велосипе́де
    zu Schiff на парохо́де, мо́рем
    zu Wagen в экипа́же, в пово́зке
    etw. zu Dutzenden [zu Hunderten] verkaufen продава́ть что-л. дю́жинами [со́тнями]
    die Spesen zur Hälfte ersetzen возмести́ть изде́ржки наполови́ну
    zu einem Drittel на (одну́) треть
    zum Teil отча́сти, части́чно
    zu zweit вдвоё́м
    zum ersten во-пе́рвых
    zum zweiten во-вторы́х
    zum mindesten, zum wenigsten по ме́ньшей ме́ре
    zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на отноше́ние к кому́-л., чему́-л., соотноше́ние с чем-л. к, с
    aus Freundschaft [aus Liebe] zu ihm из дру́жбы [из любви́] к нему́
    Neigung zu etw. (D) скло́нность к чему́-л.
    in einem freundschaftlichen Verhältnis zu j-m stehen относи́ться к кому́-л. по-дру́жески
    zu j-m halten сохраня́ть ве́рность кому́-л.
    im Vergleich zu dir ist er ein Riese по сравне́нию с тобо́й он велика́н
    zwei verhält sich zu vier wie sechs zu zwölf два отно́сится к четырё́м, как шесть к двена́дцати
    das Spiel steht nach der ersten Halbzeit 3 zu 2 по́сле пе́рвого та́йма счёт игры́ 3:2 (футбо́л)
    zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на сто́имость чего́-л. за
    eine Zigarette zu zwanzig Pfennig одну́ сигаре́ту [папиро́су] за [по] два́дцать пфе́ннигов
    das Kilo zu zehn Mark оди́н килогра́мм за [по] де́сять ма́рок
    etw. zu einem Preis von fünfzig Pfennig für ein Kilo verkaufen прода́ть что-л. по цене́ пятьдеся́т пфе́ннигов за килогра́мм
    zu I prp (D) (сокр. z.) ука́зывает на добавле́ние к чему́-л. к
    Zucker zum Tee nehmen взять саха́ру к ча́ю
    legt diese Bücher zu den anderen! положи́те э́ти кни́ги к други́м [вме́сте с други́ми]!
    zu II adv ука́зывает на направле́ние: nach Norden zu к се́веру, се́вернее; der Stadt zu (по направле́нию) к го́роду
    zu II adv ука́зывает на нахожде́ние в закры́том состоя́нии: die Tür ist zu разг. дверь закры́та; Tür zu! закры́ть дверь!; zu закры́то (на́дпись на чем-л.)
    zu II adv ука́зывает на продолже́ние како́го-л. де́йствия: nur (immer) zu! разг. продолжа́й!, смеле́е!
    schreie nur zu! разг. кричи́, кричи́ (всё равно́ не помо́жет)!
    ab und zu иногда́
    in einem zu беспреры́вно, без у́стали
    zu III prtc усили́тельная части́ца сли́шком
    zu jung сли́шком молодо́й [мо́лод]
    zu teuer сли́шком дорого́й [до́рого]
    das Paket ist zu groß паке́т сли́шком вели́к
    zu sehr сли́шком; чересчу́р
    zu viel сли́шком мно́го
    zu wenig сли́шком ма́ло
    zu spät! сли́шком по́здно!
    das geht zu weit!, das ist zu viel! э́то сли́шком!, э́то уже́ чересчу́р!
    zu III prtc части́ца пе́ред inf
    в сочета́ниях инфинити́ва с глаго́лами haben и sein ука́зывает на долженствова́ние и́ли возмо́жность, в сочета́ниях инфинити́ва с существи́тельным и други́ми частя́ми ре́чи - на предназначе́ние, не перево́дится: er bemüht sich, mir zu helfen он стара́ется мне помо́чь
    ich habe heute noch zu arbeiten я до́лжен [мне ну́жно, мне сле́дует] сего́дня ещё́ порабо́тать
    ich habe viel zu tun у меня́ мно́го дел (а)
    die Rechnung ist zu bezahlen необходи́мо [сле́дует] оплати́ть счёт
    das Haus ist zu verkaufen дом може́т быть про́дан; дом сле́дует прода́ть
    die Wohnung ist zu vermieten сдаё́тся кварти́ра
    dies ist zu berücksichtigen э́то сле́дует приня́ть во внима́ние
    es ist nicht zu beschreiben, wie glücklich ich bin не поддаё́тся описа́нию, как я сча́стлив
    das Buch ist zu haben э́ту кни́гу мо́жно купи́ть
    er ist heute nicht anzutreffen с ним сего́дня нельзя́ встре́титься; сего́дня его́ не заста́нешь
    zu III prtc части́ца пе́ред part I, ука́зывает на долженствова́ние, предназначе́ние, не перево́дится: die zu treffenden Maßnahmen ме́ры, кото́рые должны́ быть при́няты, ме́ры, кото́рые надлежи́т приня́ть
    das zu erwartende Ereignis ожида́емое собы́тие
    zu= отпд. преф. гл., ука́зывает на приближе́ние, устремлё́нность в сто́рону кого́-л., чего́-л.: zufahren подъезжа́ть
    zufließen притека́ть; стека́ться
    zuhören слы́шать, прислу́шиваться
    zurufen крича́ть (что-л. кому́-л.), оклика́ть
    zu= отпд. преф. гл., ука́зывает на присоедине́ние одно́й ча́сти к друго́й, закры́тие: zukleben закле́ивать; zulöten запа́ивать; zufallen захло́пываться
    zu= отпд. преф. гл., ука́зывает на присоедине́ние, добавле́ние: zugießen подлива́ть, долива́ть; zulegen добавля́ть, прибавля́ть; zunähen зашива́ть, пришива́ть
    zu= отпд. преф. гл., ука́зывает на присвое́ние припи́сывание чего́-л.: zuerkennen присужда́ть (награ́ду), zuschreiben припи́сывать (посту́пки)
    zu= отпд. преф. гл., ука́зывает на заверше́ние проце́сса: zufrieren замерза́ть (о воде́), zuschließen запира́ть; закрыва́ть
    zu= отпд. преф. гл., ука́зывает на изготовле́ние чего́-л.: zubereiten приготовля́ть (пи́щу), zuschneiden (с)крои́ть

    Allgemeines Lexikon > zu

  • 6 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 7 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 8 нык

    1. прил.
    1)
    а) кре́пкий, про́чный, добро́тный

    нык тукыма — добро́тная ткань

    нык боз — кре́пкий лёд

    нык җеп — про́чная нить

    йорт нык нарат бүрәнәләреннән салынган — дом постро́ен из про́чных сосно́вых брёвен

    б) кре́пкий, це́лый, не рва́ный, не изно́шенный (об обуви, одежде)

    баланың пальтосы нык әле — пальто́ у ребёнка ещё кре́пкое

    итекләрем нык әле — сапоги́ ещё не изно́шенные

    в) кре́пкий, про́чный; усто́йчивый

    нык урындык — про́чный стул

    нык багана — усто́йчивый столб

    г) кре́пкий, твёрдый, не мя́гкий, не дря́блый

    нык мускуллар — твёрдые му́скулы

    нык гөмбә — кре́пкий гриб

    нык тәнле спортчы — спортсме́н кре́пкого телосложе́ния

    2)
    а) кре́пкий, здоро́вый, си́льный, выно́сливый

    нык организм — выно́сливый органи́зм

    нык карт — кре́пкий стари́к

    б) си́льный, зы́чный; твёрдый ( о голосе)

    тавышы нык — го́лос его́ си́льный

    в) перен. кре́пкий, про́чный, твёрдый, постоя́нный

    нык гаилә — про́чная семья́

    нык тәртип — твёрдый поря́док

    3) перен.
    а) кре́пкий, твёрдый, сто́йкий, непоколеби́мый

    авырлыкларга бирешми торган, нык кеше — неподдаю́щийся тру́дностям, сто́йкий челове́к

    күңеле нык кешедән чир үзе качар(погов.) от си́льного ду́хом боле́знь сама́ убежи́т

    бу эшкә корыч нервлы, нык кеше кирәк — для э́той рабо́ты ну́жен челове́к сто́йкий, со стальны́ми не́рвами

    б) кре́пкий, твёрдый, надёжный, ве́рный, серьёзный

    син миңа нык сүз бир — ты дай мне твёрдое сло́во

    нык вәгъдә — твёрдое обеща́ние

    нык киләчәк — надёжное бу́дущее

    в) кре́пкий, неизме́нный, глубо́кий (о чувствах, мыслях)

    нык мәхәббәт — кре́пкая (глубо́кая) любо́вь

    4) кре́пкий, твёрдый, си́льный, реши́тельный, непрекло́нный

    нык ихтыяр — твёрдая во́ля

    нык характер — непрекло́нный хара́ктер

    5) разг. кре́пкий, про́чный, зажи́точный

    нык хуҗалык — кре́пкое хозя́йство

    6) в сочет. с гл. выраж. знач. русских приставок: ис-, вос-, у-, раз-, за-, рас-, на-, про-, из-, пере-, от-

    нык мактау — восхваля́ть

    нык ялгышу — просчита́ться

    нык ябыгу — исхуда́ть

    нык рәнҗетү — разоби́деть

    нык тәнкыйть итү — раскритикова́ть

    2. нареч.
    1) кре́пко, твёрдо, про́чно

    нык тору — про́чно стоя́ть

    2) кре́пко, твёрдо, си́льно

    нык куркыту — си́льно напуга́ть

    нык ачулану — кре́пко отруга́ть

    нык истә калдыру — твёрдо запо́мнить

    3) неруши́мо, сто́йко, упо́рно, непоколеби́мо

    нык каршы тору — упо́рно сопротивля́ться

    - нык торучан
    - нык торучанлык

    Татарско-русский словарь > нык

  • 9 withers

    n pl
    1) холка, загривок (у коня)
    2) шийний ремінь; ремінь на холці
    * * *
    n; pl
    1) холка ( коня); загривок
    2) нашийний ремінь; ремінь на холці
    ••

    English-Ukrainian dictionary > withers

  • 10 Платон

    Платон (справжнє ім'я Аристокл) (427, Афіни чи о-в Егіна - 347 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, постать якого стала уособленням філософії як такої. Походив зі старовинного аристократичного роду (серед предків - останній афінський цар Кодр і уславлений реформатор Солон, один із "семи мудреців"). П. починав як поет і драматург, але вже в 20 років, завдяки Сократу і Кратилу, захопився філософією, відмовившись від поетичної творчості. Як мислитель сформувався під вирішальним впливом Сократа, після страти якого (399 р. до н. е.) переїжджає до м. Мегари, де зібрався осередок сократівських учнів. У 388 р. здійснює подорож до Пд. Італії та Сицилії, маючи на меті познайомитися з вченнями піфагорійців. У Сиракузах здобуває прихильність тирана Дионісія Старшого (той зацікавився ідеями П. щодо перетворення держави). Але невдовзі П. арештовують, передають спартанцям і виставляють для продажу на ринку рабів (о-в Егіна). Його викупив киренець Аннікерид і дарував свободу. На гроші, зібрані друзями П. для викупу (Аннікерид відмовився їх узяти), була куплена ділянка у передмісті Афін (гай героя Академа), де бл. 387 р. П. заснував власну філософську школу - Академію (див. платонізм). П. є першим в історії філософом, більша частина творчої спадщини котрого дійшла до наших днів. Але це ж створює проблему авторизації і хронологізації творів, що існують в історичній традиції під ім'ям П. (т. зв. "платонівське питання"). Корпус платонівських творів, що збереглися, обіймає 34 діалоги (з них 23 вважаються автентичними, а 11 - сумнівними), "Апологію Сократа" і 13 листів; до нього входять також "Визначення" та 7 неавтентичних діалогів Р. ізні критичні дослідження піддавали сумніву платонівське авторство щодо більшості діалогів, достеменність яких відстоювали інші. Окрему частину творчості становлять т. зв. "езотеричні", або "неписані" вчення ("Навколо Блага"), які П. вважав за можливе викладати лише усно. В останні десятиліття робилися неодноразові спроби їх реконструкції і визначення їх ролі у філософії П. Одна з найавторитетніших сучасних періодизацій (Теслеф) створення діалогів П. така: 1) ранній період (до першої поїздки на Сицилію у 388 р.) - "Апологія", початок роботи над "Державою"; 2) "академічний" період (387 - 367) - дев'ять книг "Держави", "Горгій", "Менексен", "Протагор", "Менон", "Федон", "Симпозіон", "Федр", "Евтидем", "Лісид", "Хармід", "Теетет", "Кратил". У той же час в Академії створені "Клітофонт", "Критон", "Лахет", "Алківіад І", "Феаг", "Гіппій Менший", "Йона", "Коханці", "Ериксій", "Евтифрон"; 3) "сицилійський" період, між другою і третьою поїздками на Сицилію (366 - 361) - десята книга і повна редакція "Держави", "Парменід", початок "Законів"; 4) завершальний період (360 - 347) - "Тимей", "Критій", "Софіст", "Політик", "Філеб", "Закони" і "Післязаконня", VII (автобіографічний) лист. У цей же час в академічному колі створені "Гіппій Більший", "Гіппарх", "Сизиф", "Мінос", "Демодок", "Про чесноту", "Про справедливість", "Листи". Всі ці твори вважаються Теслефом написаними за життя П., - ним особисто або під його вирішальним впливом. Виняток - "Алківіад II", "Аксиох", "Алкіона", "Визначення" Д. іалогова форма творів П. не випадкова і відповідає специфіці платонівського методу. П. розвиває і доводить до досконалості сократівське "шукаюче мислення" на противагу закінченому софістичному "вченню". Основа методу П. - це діалектика в її античному розумінні: вміння ставити питання і відшукувати на них відповіді; через аналіз свідчень досвіду і окремих опіній, що відображають речі в їх чуттєвій даності, досягати знання надчуттєвого буття. Разом з тим форма діалогу відбиває досягнуту в античному Просвітництві (софісти і Сократ) впевненість, що істина не може належати окремій свідомості і має інтерсуб'єктивний характер. її оприявнення є справою не окремої особи, а спілкування мислеників. Філософія П. охоплює безліч найважливіших тем і сюжетів, але не становить єдиної теоретичної системи. Стрижневі платонівської творчості - як життєвої, так і інтелектуальної - є намагання подолати глибоку кризу і руйнацію основ суспільного устрою, що стали ознакою епохи. П. створює грандіозну полісну утопію - зразок досконалого суспільства, завдяки чому стає засновником соціального конструктивізму у західній метафізиці. Разом з тим, вирішити проблему досконалого суспільства - того, що не є мінливим встановленням людей, а відображає природу речей, - неможливо без з'ясування сутності самого буття. Вирішення питання "що насправді є, існує?" стало визначальним для творчості Π. П. створює теорію ейдосів (ідей) як незмінних, вічних, неподільних, надчуттєвих зразків всього сущого ("ейдос" по-грецьки означає "вид", "вигляд"). Ейдоси уособлюють достеменне буття, яке є незмінним, вічно перебуває і як таке протистоїть чуттєвому світу, що весь занурений у процес нескінченного становлення. Світ ейдосів - не проста сукупність першозразків, а має свою впорядкованість. Найвищим ейдосом є ідея Блага. Всі речі цього світу - лише чуттєві відбитки ейдосів, їх недосконалі відображення. Напр., всій сукупності фізично існуючих столів відповідає ейдос стольності. Така диспозиція буття можлива тому, що існує матерія (просторовість). Вона сама не є буттям, що стоїть поряд зі світом ейдосів. П. називає її "приймальницею всього" - тим, у чому виникає чуттєва подоба безтілесного зразка (ейдоса): тобто визначає її як можливість усім речам існувати. У "Філебі" цей зв'язок набуває закінченого вигляду: божествений розум-деміург створює всі речі чуттєвого світу (Космосу), керуючись ейдосами як їх зразками, а матерію використовуючи як субстрат. Відтак поруч з власне буттям П. концептуалізує мислення про небуття, яке виступає не як просте відкидання сущого, а як іншість буття, його "інаковість" - інобуття. Онтологія становить наріжний камінь філософії П., хоча її систематична концептуальна розробка відноситься, вірогідно, до пізнього періоду платонівської творчості. Вона є теоретично необхідною основою вчення П. про державу (в обширі якого осмислюються всі інші соціальні та гуманітарні сюжети) і так само зумовлює вчення про пізнання світу. Космологічне вчення (його П. розгортає у "Тимеї") має на меті показати вкоріненість досконалої держави у структурі універсуму. Космогонія тут завершується антропогонією, а вчення про державу є одночасно вченням про гідний людини спосіб буття. Основою досконалої держави є нерозривний зв'язок і взаємообумовленість індивідуальної доброчесності і суспільної справедливості Ц. е робить етику і політику принципово неподільними. У "Державі" П. виділяє сім типів державного устрою. Перший - "царство Кроноса" - додержавне буття людей, коли ними безпосередньо керували божественні посланці. Власне держава і законодавство виникають як засоби компенсувати відсутність прямого Божого керування, що його люди втратили С. еред існуючих типів держави П. вважає два правильними (монархія, аристократія) і чотири спотвореними (тимократія, олігархія, демократія, тиранія). ("Політик" містить інший розподіл типів, близький до Аристотеля). Відповідно до кожного устрою П. виокремлює створюваний ним тип людини С. труктуру досконалої держави утворюють три класи: виробники (селяни і ремісники - ті, хто забезпечує суспільство необхідним статком), воїни-стражі (ті, хто боронить місто і забезпечує внутрішній порядок), політики-філософи (ті, хто володіє мистецтвом виховувати громадян і керувати ними). Кожному класу відповідає своя чеснота: стриманість - виробникам, мужність - воїнам, мудрість - філософам. Засадниче значення має четверта чеснота - справедливість В. она притаманна усім і покликана підтримувати існуючий порядок, залишаючи кожного у межах його соціальної ролі. Держава та її устрій уподібнюються людській душі, яка також має три головні частини (засновки): жага (бажання), запал (воля), розмисл. Вони є основними силами, котрі визначають життя душі. їм відповідають три суспільних класи, а також три головні чесноти. Залежно від переваги того чи того засновку, утворюються різні типи душі. Онтологія і вчення про душу визначають теорію пізнання П. Суб'єктом пізнання є душа, а сам процес пізнання спрямований на достеменне буття - вічне і непроминальне (світ ейдосів). Можливість його пізнати принципово відкрита тому, що сама душа як безтілесна, ідеальна сутність походить зі світу ейдосів і контактувала з ними; пізнання - це процес пригадування (анамнезис) душею своїх вражень від ейдосів. Анамнезис ускладнюється тим, що в людині душа поєднана з тілом, для якого реальністю є чуттєві сприйняття; вони заступають людині справжнє буття і навіюють хибні уявлення, від яких душі потрібно звільнитися С. итуацію пізнання П. передає образом печери, в якій знаходяться прикуті до стіни невільники, котрі бачать лише тіні речей, що проносяться повз них. Ці тіні - чуттєві враження, подоба дійсних речей, від яких слід дістатися світла безтілесного світу, щоб побачити достеменну реальність. Оскільки предметом пізнання є безтілесні сутності, то головна пізнавальна здатність - це умоглядність. В умоглядному світі є сфера "нічим не зумовлених начал усього", яка осягається таким самим безпосереднім умоспогляданням (ноезис), і сфера обумовленого, яку можливо пізнавати шляхом розсуду, розмірковування (діанойя). Досягнення знання - це сходження від меншої достовірності до більшої. Його чотири щаблі: ім'я, визначення, зображення, знання як таке ("VII лист"). Кожен ступінь є певним етапом пізнання, послідовне сходження по яких дозволяє досягти знання достеменного буття. П. відіграв ключову роль у розвитку західної метафізики: вчення про буття надало вищого онтологічного статусу конкретностям навколишнього світу, подавши все розмаїття його форм у вигляді незмінних першообразів; полісна утопія створила ідеал досконалого суспільства і обґрунтувала практику соціальних перетворень. П. мав вирішальний вплив не лише на подальшу античну думку (див. Аристотель, платонізм), а й на всю європейську філософську традицію.
    [br]
    Осн. тв.: "Держава"; "Теетет"; "Парменід"; "Тимей"; "Критій"; "Закони".

    Філософський енциклопедичний словник > Платон

  • 11 a/c payee

    скор. від account payee only
    тільки на рахунок ремітента ( про чек); підлягає зарахуванню тільки на рахунок ремітента ( про чек)

    The English-Ukrainian Dictionary > a/c payee

  • 12 account payee only

    скор. a/c payee
    тільки на рахунок ремітента ( про чек); підлягає зарахуванню тільки на рахунок ремітента ( про чек)

    The English-Ukrainian Dictionary > account payee only

  • 13 машина

    engine, frame текст., machine
    * * *
    маши́на ж.
    1. machine
    2. ( двигатель) engine
    3. ( автомобиль) car; truck; vehicle
    агломерацио́нная маши́на — sintering machine
    агломерацио́нная маши́на для пе́рвой ста́дии о́бжига — first-pass sintering machine
    агломерацио́нная маши́на непреры́вного де́йствия — continuous sinter machine
    агрега́тная маши́на — integrated machine
    адресова́льная маши́на полигр.addressing machine
    алфави́тная маши́на полигр.alphabet cutting and printing machine
    аппретиро́вочная маши́на кож. — finishing [seasoning, sizing] machine
    аппретиро́вочная, щё́точная маши́на кож.brushing machine
    аппрету́рная маши́на текст.finishing machine
    армату́рно-намо́точная маши́на — wire-winding machine
    ба́герно-элева́торная маши́на — dredging-and-hoisting machine
    балансиро́вочная маши́на — balancing machine
    балластиро́вочная маши́на — ballasting machine, ballast router
    банда́жно-ги́бочная маши́на — tyre-bending machine
    бандеро́льная маши́на — banderoling machine
    банкоукла́дочная маши́на — can packing machine
    бё́рдочная маши́на текст.reed-making machine
    бетони́рующая маши́на — concreting machine
    бетоноотде́лочная маши́на — concrete-finishing machine
    бетонораспредели́тельная маши́на — concrete-distributing [concrete-spreading] machine
    бетоноукла́дочная маши́на — concrete-placing machine
    бетоноукла́дочная маши́на с уплотня́ющим вибробру́сом — concrete vibratory machine, vibratory concrete placer
    бигова́льная маши́на полигр.bending machine
    билетопеча́тающая маши́на — ticket printing machine
    бинторе́зальная маши́на текст.cloth-slitting machine
    бланширо́вочная маши́на — blanching machine, blancher
    бланширо́вочно-очисти́тельная маши́на — peeling scalder, scalder-peeler
    бобине́товая маши́на текст.curtain-lace machine
    бобине́товая, двухря́дная маши́на текст.double-tier net machine
    бобиноре́зальная маши́на и перемо́точная маши́на полигр.slitting-and-rewinding machine
    борторе́зательная маши́на рез. — bead cutter, debeading machine
    ботвоубо́рочная маши́на — haulm gatherer, top-gathering machine
    ботвоудаля́ющая маши́на — haulm removing machine
    бочкоразли́вочная маши́на — cask racking machine, cask racker
    бракера́жная маши́на ( для бутылок) — quality-control machine
    брако́вочно-нака́тная маши́на текст.cloth rolling-and-inspection machine
    брикетиро́вочная маши́на с.-х. — tableting machine; ( для сена) wafering machine, hay cuber
    бронзирова́льная маши́на полигр.bronzing machine
    брошюро́вочная маши́на — bookbinding machine
    буквонабо́рная маши́на — typesetter
    буквофотографи́рующая маши́на — photocomposing machine, photosetter
    бумагоде́лательная маши́на — paper-making machine
    бумагообмо́точная маши́на — paper-lapping machine
    бумагоре́зальная маши́на — paper-curting machine, (paper) cutter
    бунтовяза́льная маши́на прок.wiring machine
    бури́льная маши́на
    1. rock drill, drilling machine, stoper, drifter
    бури́льная, враща́тельная маши́на — rotative drill, rotative drilling machine
    бури́льная, коло́нковая маши́на — air-leg rock drill, air drifter
    бури́льная, молотко́вая маши́на — hammer drill, hammer drilling machine
    бури́льная, пневмати́ческая маши́на — compressed-air drill, compressed-air drilling machine
    бури́льная, ручна́я маши́на — hand-held [jack hammer] drill, hand-held drilling machine
    бури́льная, телескопи́ческая маши́на — air-feed [telescopic] drill, air-feed stoper, telescope drilling machine
    бури́льная, уда́рно-враща́тельная маши́на — rotative-percussive drill, rotative-percussive drilling machine
    бури́льная, уда́рно-поворо́тная маши́на — percussive drill, percussive drilling machine
    бури́льная, электри́ческая маши́на — electric drill, electric drilling machine
    буросбо́ечная маши́на — hole drilling machine
    бутылкомо́ечная маши́на — bottle washing machine
    бухга́лтерская маши́на — accounting machine
    ва́куум-зака́точная маши́на — vacuum seaming machine
    ва́куум-меси́льная маши́на — vacuum kneading machine
    ва́куум-разли́вочная маши́на — vacuum filling machine, vacuum filler
    ва́куум-укупо́рочная маши́на — vacuum capping [vacuum closing] machine
    ва́куум-упако́вочная маши́на — vacuum packing machine, vacuum packer
    ва́куум-формо́вочная маши́на — vacuum-forming machine
    ва́личная маши́на кож.striking-out machine
    ва́личная, разводна́я маши́на кож.scouring roller
    ва́лочная маши́на лес.felling machine
    валя́льная маши́на — planking machine
    валя́льная, цилиндри́ческая маши́на — rotary milling machine
    валя́льно-во́йлочная маши́на — bumping machine
    ва́фельная маши́на — wafer machine
    ве́ечная маши́на — winnowing machine, winnower
    вероя́тностная маши́на киб.probabilistic machine
    вертика́льно-ко́вочная маши́на — vertical forging machine
    взбива́льная маши́на пищ. — beater, beating [wrip(ping), whisk(ing) ] machine
    вибрацио́нная маши́на — vibration machine
    вибрацио́нная, безуда́рная маши́на — shock-free vibration machine
    вибрацио́нная, резона́нсная маши́на — resonant vibration machine
    виброукла́дочная маши́на пищ.vibropacker
    воздуходу́вная маши́на — air blower
    волокноотдели́тельная маши́на — fibre-extracting machine
    волососго́нная маши́на — unhairing machine
    волочи́льная маши́на — drawing machine
    ворсова́льная маши́на — carding [raising, nepping] machine
    ворсова́льная маши́на двойно́го де́йствия — double-acting raising machine
    ворсова́льная, ши́шечная маши́на — gig(ging) [raising (teasel)] machine
    ворсова́льная, щё́точная маши́на — brushing machine
    ворсоре́зная ди́сковая маши́на — circular knife fustian machine
    вру́бовая маши́на — coal cutter
    вру́бовая, ба́шенная маши́на — turret coal cutter
    вру́бовая, ди́сковая маши́на — disk coal cutter
    вру́бовая маши́на для ве́рхней подру́бки — overcut coal cutter
    вру́бовая маши́на для дугово́го вру́ба — arcwaller, arcwall cutter
    вру́бовая маши́на для ни́жней зару́бки — undercut coal cutter
    вру́бовая, короткозабо́йная цепна́я маши́на — chain breast coal cutter
    вру́бовая, многоба́ровая маши́на — multijib coal cutter
    вру́бовая маши́на на гу́сеничном ходу́ — crawler-mounted coal cutter
    вру́бовая маши́на на ре́льсовом ходу́ — track-mounted coal cutter
    вру́бовая, уда́рная маши́на — percussive coal cutter
    вру́бовая, универса́льная маши́на
    1. long wall — short wall coal cutter
    2. universal coal cutter
    вру́бовая маши́на, устано́вленная на конве́йере — conveyer-mounted coal cutter
    вру́бовая, электри́ческая маши́на — electric coal cutter
    вру́бо(во)-нава́лочная маши́на — cutting-loading machine
    вру́бо(во)-отбо́йная маши́на — cutting-winning machine
    вста́вочная маши́на полигр.inserter
    вста́вочно-шве́йная маши́на полигр.inserter-stitcher
    встря́хивающая маши́на литейн.jarring machine
    выбивна́я маши́на — shake-out machine
    вы́бойная маши́на пищ. — (flour) packing machine, (flour) packer
    вы́мольная маши́на — bran finisher
    высадкопоса́дочная маши́на — planter
    вы́садочная маши́на метал. — upsetting [beading] machine
    высека́льная маши́на полигр.die-cutting machine
    вычисли́тельная маши́на [ВМ] — computing machine, computer
    вычисли́тельная маши́на рабо́тает в и́стинном масшта́бе вре́мени — a computer operates in real time
    настра́ивать вычисли́тельную маши́ну на реше́ние зада́чи — set up a computer for a (given) problem
    осуществля́ть обще́ние (челове́ка) с вычисли́тельной маши́ной — interact with a computer, carry out a dialogue with a computer
    применя́ть вычисли́тельную маши́ну для автоматиза́ции прое́ктных рабо́т — use a computer as a design tool [as an aid to design]
    рабо́тать на вычисли́тельной маши́не — run a computer
    вычисли́тельная, автокорреляцио́нная маши́на — autocorrelation computer
    вычисли́тельная, ана́логовая маши́на [АВМ] — analog computer
    ана́логовая вычисли́тельная маши́на не произво́дит дискре́тного счё́та — an analog computer does not operate on digital numbers
    вычисли́тельная, ана́логовая пневмати́ческая маши́на — pneumatic analog computer
    вычисли́тельная, ана́лого-цифрова́я маши́на — analog-digital [hybrid] computer
    вычисли́тельная, асинхро́нная маши́на — asynchronous computer
    вычисли́тельная, беза́дресная маши́на — no-address [zero-address] computer
    вычисли́тельная, биони́ческая маши́на — bionic computer
    вычисли́тельная, быстроде́йствующая маши́на — high-speed computer
    вычисли́тельная маши́на второ́го поколе́ния — second-generation computer
    вычисли́тельная, гибри́дная маши́на — hybrid [analog-digital] computer
    вычисли́тельная, двои́чная маши́на — binary [radix two] computer
    вычисли́тельная, двуха́дресная маши́на — two-address computer
    вычисли́тельная, десяти́чная маши́на — decimal computer
    вычисли́тельная маши́на для автомати́ческого [маши́нного] перево́да — translation machine
    вычисли́тельная маши́на для аэрокосми́ческих иссле́дований — aerospace computer
    вычисли́тельная маши́на для комме́рческих расчё́тов — business computer
    вычисли́тельная маши́на для нау́чных расчё́тов — scientific computer
    вычисли́тельная маши́на для обрабо́тки да́нных — data-processing computer
    вычисли́тельная маши́на для обрабо́тки результа́тов пе́реписи — census computer
    вычисли́тельная маши́на для регистра́ции предвари́тельных зака́зов на биле́ты — reservation computer
    вычисли́тельная маши́на для реше́ния экономи́ческих или комме́рческих зада́ч — business computer
    вычисли́тельная маши́на для управле́ния произво́дственными проце́ссами — process control computer
    вычисли́тельная, игрова́я маши́на — game(-playing) machine
    вычисли́тельная, информацио́нно-логи́ческая маши́на — information-logical machine
    вычисли́тельная, информацио́нно-статисти́ческая маши́на — fife computer
    вычисли́тельная, кла́вишная маши́на — keyboard computer
    вычисли́тельная, координа́тная маши́на — point-to-point computer
    вычисли́тельная маши́на косми́ческого корабля́ — spaceborne computer
    вычисли́тельная, ла́мповая маши́на — electron(ic) tube computer
    вычисли́тельная маши́на ма́лого быстроде́йствия — low-speed computer
    вычисли́тельная, многоа́дресная маши́на — multiaddress computer
    вычисли́тельная, навигацио́нная маши́на — navigation computer
    вычисли́тельная маши́на на микроминиатю́рных бло́ках — microcircuit computer
    вычисли́тельная маши́на на мо́дулях — modular(ized) computer
    вычисли́тельная маши́на на перфока́ртах — punch(ed)-card computer
    вычисли́тельная, насто́льная маши́на — desk(-top) computer
    вычисли́тельная маши́на на стру́йных элеме́нтах — fluid [fluidics] computer
    вычисли́тельная маши́на на твё́рдых элеме́нтах — solid-state computer
    вычисли́тельная маши́на на транзи́сторах — transistor(ized) computer
    вычисли́тельная, обуча́ющая маши́на — teaching machine
    вычисли́тельная, одноа́дресная маши́на — single-address computer
    вычисли́тельная, опти́ческая маши́на — optical computer
    вычисли́тельная маши́на паралле́льного де́йствия — parallel computer
    вычисли́тельная, перифери́ческая маши́на — peripheral computer
    вычисли́тельная, перфорацио́нная маши́на — ( на картах) punched-card computer; ( на лентах) punched-tape computer
    вычисли́тельная, полупроводнико́вая маши́на — solid-state [transistor] computer
    вычисли́тельная маши́на последова́тельного де́йствия — serial computer
    вычисли́тельная маши́на потенциа́льного ти́па — direct-current computer
    вычисли́тельная маши́на, рабо́тающая в и́стинном масшта́бе вре́мени — real-time computer
    вычисли́тельная, реле́йная маши́на — relay computer
    вычисли́тельная маши́на с автомати́ческой после́довательностью опера́ций — automatic sequence computer
    вычисли́тельная, самоорганизу́ющаяся маши́на — self-organizing computer
    вычисли́тельная, самопрограмми́рующая маши́на — self-programming computer
    вычисли́тельная, сверхма́лая маши́на — minicomputer
    вычисли́тельная маши́на с вне́шним программи́рованием — externally program computer
    вычисли́тельная маши́на с жё́сткой програ́ммой — fixed-program computer
    вычисли́тельная маши́на с запомина́емой програ́ммой — stored-program computer
    вычисли́тельная, синхро́нная маши́на — synchronous computer
    вычисли́тельная маши́на с набо́рной програ́ммой — wired program computer
    вычисли́тельная маши́на с набо́рными ди́сками — dialing set computer
    вычисли́тельная маши́на с переме́нной длино́й сло́ва — variable word length computer
    вычисли́тельная маши́на с периодиза́цией реше́ния — repetitive computer
    вычисли́тельная, специализи́рованная маши́на — special purpose computer
    вычисли́тельная маши́на с пла́вающей запято́й — floating-point computer
    вычисли́тельная маши́на с програ́ммным управле́нием — program-controlled computer
    вычисли́тельная маши́на с програ́ммным управле́нием от перфока́рт — card-programmed computer
    вычисли́тельная маши́на с совмеще́нием опера́ций — simultaneous computer
    вычисли́тельная, статисти́ческая маши́на — statistical machine
    вычисли́тельная маши́на с фикси́рованной запято́й — fixed-point computer
    вычисли́тельная, универса́льная маши́на — general-purpose [universal, all-purpose] computer
    вычисли́тельная, управля́ющая маши́на — control computer
    вычисли́тельная, центра́льная маши́на — central computer
    вычисли́тельная, цифрова́я маши́на [ЦВМ] — digital computer
    вычисли́тельная, цифрова́я интегри́рующая маши́на — incremental computer
    вычисли́тельная, электромехани́ческая маши́на — electromechanical machine
    вычисли́тельная, электро́нная маши́на — electronic computer
    вышива́льная маши́на — embroidery machine
    вяза́льная маши́на
    1. текст. knitting machine
    2. с.-х. tying [bale tie] machine
    вяза́льная маши́на ворсово́го переплете́ния — burl-knitting machine
    вяза́льная, ла́стичная пло́ская маши́на — flat rib knitting machine
    вяза́льная маши́на ни́зкого кла́сса — coarse-gauge machine
    вяза́льная, ова́льная маши́на — oval knitting machine
    вяза́льная, шту́чная маши́на — body-length machine
    газоопа́ливающая маши́на текст. — gassing [gas-singeing] machine
    газоре́зательная маши́на — gas-cutting [flame-cutting] machine
    газоре́зательная, ацетиле́но-кислоро́дная маши́на — oxyacetylene-cutting machine
    газоре́зательная, двухконсо́льная маши́на — double-cantilever cutting machine
    газоре́зательная, копирова́льная маши́на — flame-profiling machine
    газоре́зательная, многопла́менная маши́на — multiple-blowpipe [multiple-burner] machine
    газоре́зательная, поля́рно-координа́тная маши́на — radial articulated-arm cutting machine
    газоре́зательная, порта́льная маши́на — gantry cutting machine
    газоре́зательная, порта́льная маши́на для ре́зки двух листо́в — double portal cutting machine
    газоре́зательная, прямоуго́льно-координа́тная маши́на — cross carriage cutting machine
    газоре́зательная, тру́бная маши́на — pipe cutting machine
    газосва́рочная маши́на — gas welding machine, gas welder
    галто́вочная маши́на — tumbling machine
    гарди́нно-тю́левая маши́на — bobbinnet machine
    гвоздезабивна́я маши́на — nailing machine, nailer
    гвозди́льная маши́на — wire-nail machine
    ги́бочная маши́на — bending [forming] machine, bender
    ги́бочная, валко́вая маши́на — roller-bending machine
    ги́бочная, полосова́я маши́на — bar-bending machine
    гидравли́ческая маши́на — hydraulic machine
    гилпавли́ческая, диагона́льная маши́на — mixed-flow machine
    гидравли́ческая, клепа́льная маши́на — hydraulic rivet(t)ing machine
    гидравли́ческая, лопа́точная маши́на — impeller machine
    гидравли́ческая, объё́мная маши́на — positive-displacement machine
    гидравли́ческая, одноколё́сная маши́на — single-impeller machine
    гидравли́ческая, осева́я маши́на — axial-flow machine
    гидроочистна́я маши́на — hydroblasting machine
    глади́льная маши́на — ironing machine, ironer
    глазиро́вочная маши́на — glazing [coating, covering, icing] machine, enrober
    глянцева́льная маши́на кфт.glazing machine
    го́рная маши́на — mining machine
    горячевы́садочная маши́на — hot upsetting machine
    маши́на горя́чей полиро́вки кож.burnishing machine
    гофриро́вочная маши́на
    1. текст. crimping [pleating] machine
    2. метал. corrugator
    гравирова́льная маши́на полигр. — engraving machine, engraver
    гребнечеса́льная маши́на — comb(er), combing machine, nip comb(er)
    гребнечеса́льная, двупо́льная маши́на — double-action comber
    гребнечеса́льная, двусторо́нняя маши́на — two-sided rectilinear comber
    гребнечеса́льная маши́на непреры́вного де́йствия — square motion comber
    гребнечеса́льная, одина́рная маши́на — single-nip comber
    гребнечеса́льная, односторо́нняя маши́на — one-sided rectilinear comber
    гребнечеса́льная, прямолине́йная маши́на — continental comber
    гребнечеса́льная маши́на с кру́глыми гре́бнями — circular [round] comber
    грузова́я маши́на см. грузовой автомобиль
    грузоподъё́мные маши́ны ( собирательный термин) — hoisting apparatus, hoisting machinery
    грунтова́льная маши́на текст.coating machine
    грунтосмеси́тельная маши́на — soil-mixing machine, soil [ground] mixer
    гузоубо́рочная маши́на с.-х.cotton stalk cutter
    двои́льная маши́на кож. — splitting machine, (band-knife) splitter
    деаэрацио́нная маши́на — deairing machine
    декортикацио́нная маши́на — decorticator, stripping machine
    делинтеро́вочная маши́на с.-х.delinting machine
    дели́тельная маши́на
    1. опт. ruling machine
    2. метал. dividing machine
    детермини́рованная маши́на киб.determinate machine
    диагона́льно-закро́йная маши́на — bias-cutting machine
    маши́на для бесшве́йного скрепле́ния бло́ков полигр.perfect binder
    маши́на для брикети́рования кормо́в — foragizer, forage cuber, forage waferer
    маши́на для буре́ния кро́вли — roof drilling machine
    маши́на для внесе́ния аммиака́тов — ammonia solution applicator
    маши́на для внесе́ния гербици́дов — herbicide applicator
    маши́на для внесе́ния минера́льных удобре́ний и ядохимика́тов — chemical applicator
    маши́на для внесе́ния удобре́ний — fertilizer placer
    маши́на для возведе́ния кре́пи — support-setting machine
    маши́на для волокна́-сырца́, отбе́ливающая — raw stock bleaching machine
    маши́на для вскры́тия лё́тки — tapping drill
    маши́на для встря́хивания консе́рвных ба́нок — can shaker
    маши́на для выкола́чивания мешко́в — sack beating [sack cleaning] machine, sack cleaner
    маши́на для выра́внивания дета́лей о́буви — leveller
    маши́на для вы́резки образцо́в текст.cloth-pinking machine
    маши́на для выстила́ния та́ры — lining machine
    маши́на для гидропескостру́йной очи́стки — sand-water cleaner
    маши́на для горя́чей штампо́вки — rot die-forging machine
    маши́на для драже́, глянцо́вочная — dragee polishing machine
    маши́на для жакка́рдовых карт, копирова́льная — card-repeating machine
    маши́на для зака́тки борто́в метал.closing machine
    маши́на для зачи́стки метал.deseamer
    маши́на для земляны́х рабо́т — earth-moving machine
    маши́на для караме́льной ма́ссы, промина́льная — sugar mass kneading machine, sugar mass kneader
    маши́на для кислоро́дной ре́зки — oxygencutting machine
    маши́на для литья́ под давле́нием, литьева́я пласт.injection moulding machine
    маши́на для мерсериза́ции пря́жи в мотка́х — hank-mercerizing machine
    маши́на для мо́крой декатиро́вки, декатиро́вочная — wet decatizing machine
    маши́на для мы́ла, пили́рная — soap milling machine
    маши́на для намо́тки кишо́к — casing skeming machine
    маши́на для наре́зки маре́н — embossing [pebbling, printing] machine
    маши́на для наре́зки ниш горн.stable hole machine
    маши́на для объё́мной штампо́вки — die-forging machine
    маши́на для овоще́й, пучковяза́льная — vegetable tier, vegetable buncher
    маши́на для очи́стки отли́вок — casting cleaning machine
    маши́на для паке́тов, ва́куум-заде́лочная — vacuum bag closing [vacuum bag sealing] machine
    маши́на для перемо́тки с мотко́в на ко́нусные боби́ны, бобина́жная — cone winding [coning] machine
    маши́на для пода́чи карто́нной та́ры — carton feeding machine
    маши́на для подмета́ния у́лиц — streetsweeper
    маши́на для подпо́чвенного внесе́ния удобре́ний — subsurface applicator
    маши́на для подре́зки живо́й и́згороди — ledgecutter
    маши́на для подры́вки кро́вли горн.roof ripping machine
    маши́на для подры́вки по́чвы горн.floor ripping machine
    маши́на для поли́вочного кра́шения кож.curtain coating machine
    маши́на для прове́рки гермети́чности консе́рвных ба́нок — can testing machine, can tester
    маши́на для разли́вки мета́лла, карусе́льная — casting wheel
    маши́на для разли́вки мета́лла, ле́нточная — straight-line casting machine
    маши́на для раска́тки труб — expanding [reeling] machine
    маши́на для расшлихто́вки текст.desizing machine
    маши́на для ре́зки армату́рных сте́ржней — bar cutter, bar cropper
    маши́на для ре́зки корнепло́дов — root vegetable cutter
    маши́на для ре́зки труб — tube-cutting machine
    маши́на для ре́зки черенко́в — graft cutter
    маши́на для ро́злива в буты́лки — bottle filler
    маши́на для ро́злива молока́ во фля́ги — churn filling machine
    маши́на для ро́спуска руло́нов полигр.roll slitting machine
    маши́на для ры́бы, головоотсека́ющая — fish beheading machine
    маши́на для сбо́рки карто́нной та́ры — carton erecting machine
    маши́на для сня́тия заусе́нцев — (de)burring machine
    маши́на для спека́ния руд — ore sintering machine
    маши́на для стекле́ния кож.grater
    маши́на для стри́жки кру́пного рога́того скота́ — cattle clipper
    маши́на для сухо́го протра́вливания семя́н — seed-dusting machine
    маши́на для сухо́й очи́стки яи́ц — egg buffer
    маши́на для сшива́ния кишо́к — casing sewing machine
    маши́на для твё́рдой па́йки — brazing machine
    маши́на для тендериза́ции мя́са — meat renderizing machine, meat tenderizer
    маши́на для термофикса́ции тка́ни — fabric-baking machine
    маши́на для тка́ни, контро́льно-упако́вочная — cloth-inspection [cloth-looking, examining] machine
    маши́на для удале́ния метё́лок кукуру́зы — detasseling machine
    маши́на для удале́ния сердцеви́ны плодо́в — coring machine, corer
    маши́на для удале́ния щети́ны со свины́х туш — hog dehairing machine
    маши́на для упако́вки в бо́чки — barrel packing machine
    маши́на для упако́вки в карто́нную та́ру — carton packing machine, carton packer
    маши́на для упако́вки в я́щики — casing [case packing] machine, case packer
    маши́на для устано́вки столбо́в — pole setter
    маши́на для устано́вки шта́нговой кре́пи — roof bolting machine
    маши́на для чи́стки ламе́лей текст.drop-wire cleaning machine
    маши́на для чи́стки лица́ кож. — scudding [slating] machine
    маши́на для шитья́ внаки́дку полигр.saddle stitch machine
    маши́на для шитья́ вта́чку полигр.side stitch machine
    маши́на для штампо́вки ма́триц полигр.die-making machine
    маши́на для штенгелё́вки колб — bulb tubulating machine
    маши́на для электролити́ческого луже́ния — electrolytic tinning machine
    маши́на для электроэрозио́нной обрабо́тки — electrical discharge machine
    маши́на для эмульсио́нного травле́ния полигр.powderless etcher
    добы́чная маши́на горн. — winning [getting] machine
    дово́дочная маши́на — lapping machine
    дождева́льная маши́на — sprinkling machine, sprinkler
    дождева́льная, дальнестру́йная маши́на — long-range sprinkling machine
    дождева́льная, консо́льная маши́на — boom(-type) sprinkling machine
    дождева́льная, короткостру́йная маши́на — short-range sprinkling machine
    дождева́льная, самохо́дная маши́на — self-propelled rainer
    дождева́льная, среднестру́йная маши́на — medium-range sprinkling machine
    дои́льная маши́на — milking machine, milker
    дои́льная маши́на с вё́драми — bucker milking machine
    доро́жно-строи́тельная маши́на — road-building machine
    древотё́рочная маши́на полигр.pulpwood log grinder
    дрена́жная маши́на — drainage machine
    дрена́жно-крото́вая маши́на — mole ditcher
    дреноукла́дочная маши́на — drain-installing machine, drainlayer
    дробестру́йная маши́на — shot blasting machine
    дробестру́йная маши́на для очи́стки прока́та от ока́лины — blast descaler
    дроби́льная маши́на лес.hogging machine
    дрожжеформо́вочная маши́на — yeast extruding machine
    дублиро́вочная маши́на — doubling machine, plying-up equipment
    жакка́рдовая маши́на — jacquard loom, jacquard machine
    жакка́рдовая, двухподъё́мная маши́на с полуоткры́тым зе́вом — open shed jacquard loom
    жакка́рдовая, двухпри́зменная маши́на — two-cylinder jacquard loom
    жакка́рдовая, одноподъё́мная маши́на — single-lift jacquard loom
    жакка́рдовая, одноподъё́мная однореми́зная маши́на — single-lift single-cylinder jacquard loom
    жакка́рдовая маши́на с па́дающими крючка́ми — dropper jacquard loom
    жгутоотжи́мная маши́на текст.rope squeezer
    жгутопромы́вная маши́на текст. — dolly [rope-washing] machine
    жестепеча́тная маши́на полигр.tin printing press
    зава́лочная маши́на — charging machine, charger
    зава́лочная маши́на для концентра́та — concentrate charging machine
    зава́лочная маши́на для ло́ма — scrap charger
    зава́лочная маши́на для сли́тков — ingot charger
    зава́лочная маши́на кра́нового ти́па — overhead(-type) charging machine
    зава́лочная, лотко́вая маши́на — Calderon scrap charger
    зава́лочная, напо́льная маши́на — low-ground (type) charging machine
    зава́лочная, передвижна́я маши́на — mobile box charger
    зава́лочная, поворо́тная маши́на — rotary charger
    зава́лочная, подвесна́я маши́на — overhead(-type) charging machine
    зава́рочная маши́на свз.sealing-in machine
    завё́рточная маши́на — wrapping machine, wrapper
    заги́бочная маши́на — collaring machine
    загру́зочная маши́на — charging machine, charger
    зака́лочная маши́на — quenching [hardening] machine
    зака́точная маши́на
    1. метал. beading machine
    2. ( для консервных банок) (can-)sealing [seaming, edge-curling] machine, seamer
    зака́точная маши́на для сига́р — cigar rolling machine, cigar roller
    закла́дочная маши́на горн. — packing [stowing] machine, stower
    закла́дочная, мета́тельная маши́на — gob stower
    закла́дочная, пневмати́ческая маши́на — blast stower
    закла́дочная, пневмати́ческая маши́на ни́зкого давле́ния — low pressure air stower
    закле́ивающая маши́на пищ. — glu(e)ing [gumming] machine
    заклё́почно-обка́тная маши́на — rivet spinner
    закре́почная маши́на кож.bar tacking machine
    закро́йная маши́на — cloth-cutting machine
    зама́сливающая маши́на текст.oil padding machine
    запа́ечная маши́на ( для запайки концов жестяных консервных банок) — end soldering machine
    запра́вочная маши́на метал.fettling machine
    затяжна́я маши́на кож. — lasting machine, laster
    зацентро́вочная маши́на ( для трубных заготовок) — centring machine
    зачи́стная маши́на для огнево́й зачи́стки кислоро́дно-ацетиле́новым пла́менем — oxy-acetylene scarfing machine
    зачи́стная маши́на для сли́тков — pecling machine
    зачи́стная маши́на для шпал — tie spot machine
    зачи́стная, фре́зерная маши́на — milling machine
    заши́вочная маши́на ( для мешкотары) — (bag-)closing machine
    землеро́йная маши́на — earth-moving machine
    землеро́йно-фре́зерная маши́на — excavating milling machine
    зерни́льная маши́на полигр. — grainer, graining machine
    зерноочисти́тельная маши́на — grain-cleaning machine, grain cleaner
    зерноочисти́тельная, ветрорешё́тная маши́на — air-and-screen cleaner
    зерносортиро́вочная маши́на — grain grader
    золотопромы́вочная маши́на — gold washer
    зубозака́лочная маши́на — tooth-quenching machine
    известегаси́льная маши́на — lime-slaking machine
    измельчи́тельная маши́на пищ. — mincer, mincing [reducing] machine, shredder
    измери́тельная маши́на кож.leather-measuring machine
    инерцио́нно-уда́рная маши́на — impact power tool
    информацио́нная маши́на — data-processing [information] machine
    испыта́тельная маши́на — testing machine, tester
    испыта́тельная маши́на для испыта́ния на абрази́вное изна́шивание — abrasive tester
    испыта́тельная маши́на для испыта́ния на растяже́ние — сжа́тие — direct stress machine
    испыта́тельная маши́на для испыта́ния на скру́чивание — torsion testing machine
    испыта́тельная маши́на для испыта́ния на твё́рдость — hardness testing machine
    испыта́тельная маши́на для испыта́ния на уста́лость — fatigue [endurance] testing machine
    испыта́тельная маши́на для испыта́ния на уста́лость при изги́бе — rotating beam-type machine
    испыта́тельная маши́на для испыта́ния при знакопереме́нной динами́ческой нагру́зке — alternating impact machine
    испыта́тельная маши́на для материа́лов — (materials) testing machine
    испыта́тельная маши́на для рессо́р — spring testing machine, spring testing rig
    испыта́тельная маши́на для труб — pipe-testing machine
    испыта́тельная, разры́вная маши́на — tensile-testing machine
    кабелеразмо́точная маши́на — paying-out machine
    калибро́вочная маши́на
    1. прок. gauging machine
    2. пищ. size-grading [sizing] machine, size grader, sizer
    камнебури́льная маши́на — rock-boring [rock-drilling] machine
    камнеотбо́рочная маши́на пищ. — stoning machine, stoner
    камнере́зная маши́на — rock-cutting [stone-cutting] machine
    камнеубо́рочная маши́на — stone-picking machine, stone [rock] picker
    канатокрути́льная маши́на — rope-twisting machine
    канто́вочная маши́на полигр.flat-and-back stripping machine
    капта́льно-окле́ечная маши́на полигр.head-banding machine
    карбонизацио́нная маши́на текст.carbonizing machine
    кардовяза́льная маши́на — card-binding [card-lacing] machine
    кардочеса́льная маши́на — card, carder, carding machine
    картоноде́лательная маши́на — cardboard machine
    картонораскро́йная маши́на — case making machine
    картоноре́зальная маши́на — cardboard cutter
    картоносека́тельная маши́на текст. — card-cutting [card-punching, card-stamping] machine
    кетлё́вочная маши́на — binding-off [looping, linking] machine
    ке́ттельная маши́на — binding-off [looping, linking] machine
    клеема́зальная маши́на полигр.gluer
    клеема́зальная и окле́ечная маши́на полигр.back glueing-and-stripping machine
    клеенама́зывающая маши́на пищ. — glu(e)ing [gumming] machine
    клеепрома́зочная маши́на пласт., кож.spreader
    клейми́льная маши́на кож. — stamping machine, marker
    клеймо́вочная маши́на маш. — stamping [marking] machine
    клепа́льная маши́на — rivet(t)ing machine, rivet(t)er
    клепа́льная, пневмати́ческая маши́на — pneumatic riveting machine
    клепа́льная, уда́рная маши́на — percussion riveting machine
    книговста́вочная маши́на полигр.casing-in machine
    ко́вочная маши́на — forging machine; ( в производстве ковкого вольфрама) swager
    ко́вочная, горизонта́льная маши́на — horizontal forging machine
    ко́вочная, оса́дочная маши́на — upsetting machine
    ко́вочная, ротацио́нная маши́на — swaging machine
    ко́кильная маши́на — chill casting machine
    коконокалибро́вочная маши́на — cocoonriddling machine
    кокономота́льная маши́на — cocoon winding machine
    коконорастря́сочная маши́на — coccoon beating [beetling] machine
    колле́кторная маши́на эл.commutator machine
    колоти́льная маши́на кож.beetle
    кондиро́вочная маши́на — syrup crystallizing machine
    конфетоотса́дочная маши́на — candy deposing machine
    концерва́льная маши́на текст.pulling machine
    координа́тно-измери́тельная маши́на астр.plate-measuring engine
    копирова́льно-мно́жительная маши́на полигр.step-and-repeat (printing down) machine
    кормоприготови́тельная маши́на — food preparing machine
    корморазда́точная маши́на — feed distributor
    корнова́льная маши́на полигр. — grainer, graining machine
    корпусообразу́ющая маши́на ( для консервных банок) — body-making machine
    корпусоотли́вочная маши́на ( для драже) — core depositing machine, core depositor
    корчева́льная маши́на — root extractor, brush plough; stamper
    косточковыбивна́я маши́на — pitting [stoning] machine, pitter
    краси́льная маши́на — dyeing machine
    краси́льная маши́на для пря́жи в мотка́х — hank-dyeing machine
    краси́льная маши́на для пря́жи на пако́вках — cop-dyeing machine
    краси́льная маши́на конве́йерного ти́па — conveyer piece dyeing machine
    краси́льная, ло́пастная маши́на — paddle dyeing machine
    краси́льная, рециркуляцио́нная маши́на — circulating dyeing machine
    краси́льная, ро́ликовая маши́на — jig dyeing machine
    краси́льная, ротацио́нная маши́на — rotary dyeing machine
    краси́льная маши́на с вибра́тором — pulsator dyeing machine
    кремовзбива́льная маши́на — cream beating machine, creamer
    кромкозаги́бочная маши́на
    1. edging machine
    кругли́льно-каширова́льная маши́на полигр.rounder-and-backer
    кругловяза́льная маши́на — circular knitter, circular knitting machine, round knitting frame
    кругловяза́льная маши́на ворсово́го переплете́ния — circular fleece knitting machine
    кругловяза́льная, корса́жная маши́на — circular bodice machine
    кругловяза́льная, однофонту́рная маши́на — circular knitting machine with one set of needle
    кругловяза́льная маши́на с крючко́выми и́глами — circular beard-needle [spring-needle] knitting machine
    кругловяза́льная маши́на с язычко́выми и́глами — circular latch-needle knitting machine
    кругловяза́льная, уто́чная маши́на — circular weft-knitting machine
    кругловяза́льная, шту́чная маши́на — body-size circular knitting machine
    круглочуло́чная маши́на — circular footwear machine, circular hose knitter
    крупосорти́ровочная маши́на — groats grader
    крупошлифова́льная маши́на — pearl mill, pearler
    крути́льная маши́на текст.twisting frame
    крути́льная маши́на двойно́го круче́ния — double-twist twisting machine
    крути́льная, двухъя́русная маши́на — two-decker machine
    крути́льная, реверси́вная маши́на мех.reversed torsion machine
    кры́твенная маши́на полигр.covering machine
    крышкоде́лательная маши́на полигр. — case-making machine, case maker
    крышкосбо́рочная маши́на полигр.case assembling machine
    куделеприготови́тельная маши́на — flax tow preparing machine, tow cleaner, tow scutcher
    куколеотбо́рочная маши́на — cockle separator, cockler
    кули́рная маши́на — loop-forming sinker web machine
    куракоубо́рочная маши́на — cotton-scraping machine
    лакирова́льная маши́на полигр.varnishing machine
    ламе́льно-пробо́рная маши́на текст.dropper pinning machine
    ла́стичная маши́на текст.cotton rib top frame
    легкова́я маши́на см. легковой автомобиль
    лентоотли́вочная маши́на — sheet-forming machine
    лентосва́рочная маши́на — strip-welding machine
    лентосоедини́тельная маши́на текст.sliver lap machine
    ле́нточная маши́на текст.drawing frame
    лесова́лочная маши́на — tree breaker, tree dozer
    лесопогру́зочная маши́на — timber loader
    лесопоса́дочная маши́на — tree planting machine, tree planter
    линова́льная ди́сковая маши́на полигр.disc ruling machine
    ли́нтерная маши́на — delinter
    листоги́бочная маши́на — plate-bending [sheet-bending] machine, sheet bender
    листоги́бочная, валко́вая маши́на — roller sheet-metal bending machine
    листообразу́ющая маши́на пласт.sheet-forming machine
    листоподбо́рочная маши́на полигр. — collating(-and-gathering) machine, collator
    листоправи́льная маши́на — sheet-straightening [plate-levelling] machine, sheet straightener, sheet leveller
    листоправи́льная маши́на без регули́рования проги́ба валко́в — non-pressure regulating roller leveller
    листоправи́льная, многовалко́вая маши́на — backed-up roller leveller
    листоре́зальная маши́на полигр.sheeting machine
    листосва́рочная (стыкова́я) маши́на — straight-line seam welder
    листосортиро́вочная маши́на — sheet classifier
    лите́йная маши́на — casting [foundry] machine
    лите́йная маши́на для литья́ в постоя́нные фо́рмы — permanent-mould casting machine
    лите́йная маши́на для литья́ под давле́нием — die casting machine
    лите́йная маши́на для центробе́жного литья́ — centrifugal casting machine
    литеронабо́рная маши́на — letter-setting machine
    литогра́фская маши́на — lithographic press
    логи́ческая маши́на — logic(al) machine
    ломтере́зальная маши́на — slicing machine, slicer
    лощи́льная маши́на кож.glazing machine
    луди́льная маши́на — tinning machine
    лущи́льная маши́на — hulling machine, huller
    льнорассти́лочная маши́на — flax spreading machine
    льнотрепа́льная маши́на — flax scutching machine, flax scutcher
    магнитоэлектри́ческая маши́на — permanent-magnet machine
    малоформа́тная вкла́дочная маши́на полигр.stuffer
    маркирова́льная маши́на ( для почты) — franker
    маркиро́вочная маши́на — labelling [marking] machine
    маркиро́вочная, краскопеча́тная маши́на — ink marker
    математи́ческая маши́на — mathematical machine
    ма́трично-гравирова́льная маши́на — matrix-engraving machine
    мездри́льная маши́на кож.pelt fleshing machine
    мере́йная маши́на кож.boarding machine
    мери́льная маши́на текст.measuring machine
    мери́льно-нака́тная маши́на текст.cloth winding-and-measuring machine
    мери́льно-склада́льная маши́на текст.cloth measuring-and-lapping machine
    мерсеризацио́нная маши́на — mercerizing machine
    меси́льная маши́на (напр. тестомесительная машина) — kneading machine, kneader (e. g., dough-kneader machine, dough-kneader)
    мно́жительная маши́на — duplicating machine, duplicator
    мно́жительная, офсе́тная маши́на — offset duplicator
    мо́ечная маши́на — washing machine, washer
    мо́ечная, бараба́нная маши́на — drum-type washer
    мо́ечная, бесщё́точная маши́на — brushless washer
    мо́ечная, вентиля́торная маши́на — ventilator washer
    мо́ечная, вибрацио́нная маши́на — shaker washer
    мо́ечная, карусе́льная маши́на — wheel washer
    мо́ечная, ло́пастная маши́на — paddle-type [flapper] washer
    мо́ечная, противото́чная маши́на — counter-current washer
    мо́ечная, прямото́чная маши́на — straight-through [straightway(-type) ] washer
    мо́ечная, ро́торно-элева́торная маши́на — squirrel cage washer
    мо́ечная, тунне́льная маши́на — tunnel washer
    мо́ечная, цепна́я маши́на — chain-type washer
    мо́ечная, шне́ковая маши́на — screw-type washing machine
    мо́ечная, шпри́цевая маши́на — spray washer
    мо́ечная, щё́точная маши́на — brush washer
    мо́ечная, элева́торная маши́на — elevator washing machine, elevator washer
    маши́на мо́крого шлифова́ния кож.wet-buffing machine
    монпансе́йная маши́на — drop roller machine
    мота́льная маши́на текст. — winding machine, winder
    мота́льная, веретё́нная маши́на — spindle winding machine
    мота́льная, горизонта́льная маши́на — drum winding machine, winding frame with horizontal spindles
    мота́льная, двусторо́нняя маши́на — double-faced [double-sided] winding machine
    мота́льная, клубо́чная маши́на — balling [ball-winding] machine
    мота́льная, паралле́льная маши́на — cheese-winding machine
    мота́льная, перего́нная маши́на — redrawing [rewinding] machine
    мота́льная, поча́точная маши́на — cop-winding machine
    мота́льная маши́на с кана́вчатыми бараба́нчиками — drum winding machine, split drum winder
    мота́льная маши́на с разрезны́ми бараба́нчиками — slit-drum winding machine
    мягчи́льная маши́на текст.cloth mellowing machine
    мя́льная маши́на текст.breaking machine
    мя́льно-трепа́льная маши́на — scutching-and-braking machine, breaker and scutcher
    набивна́я маши́на пищ. — stuffing machine, stuffer
    набивна́я, поршнева́я маши́на — piston-type stuffer
    набо́рная маши́на — typesetting [composing] machine, typesetter
    набо́рная, буквоотливна́я маши́на — typecasting machine
    набо́рная, буквоотливна́я крупноке́гельная маши́на — display type-casting machine
    набо́рная маши́на для отли́вки стереоти́пов — stereotype plate casting machine
    набо́рная, пробе́льно-лине́ечная маши́на — material maker
    набо́рная, строкоотливна́я маши́на — slug-casting machine
    набо́рная, строкоотливна́я крупноке́гельная маши́на — display type linecaster
    набо́рная, строкопеча́тающая маши́на — composition-by-typing system
    набо́рная, строкопроеци́рующая маши́на — photographic type composition machine
    набо́рно-пи́шущая маши́на — typewriter
    набо́рно-фотографи́рующая маши́на — phototypesetting machine
    маши́на на железнодоро́жном ходу́, бурова́я — rail-riding drilling machine
    нака́тная маши́на
    1. метал. knurling machine
    2. текст. rolling(-up) [batching] machine
    намо́точная маши́на — winding machine
    наполни́тельная маши́на пищ. — filler, filling machine
    наполни́тельная и заде́лочная маши́на ( для тары) — filling-and-sealing machine
    наполни́тельная, многопатро́нная маши́на — multihead filler
    насти́лочная маши́на текст.cloth-laying machine
    маши́на непреры́вного де́йствия — continuous(-type) machine
    маши́на непреры́вного де́йствия, отва́рочная — continuous boil-off machine
    маши́на непреры́вной разли́вки — continuous casting machine
    ниткошве́йная маши́на полигр. — book sewing machine, book sewer
    носо́чная маши́на — half-hose machine
    нумерацио́нная маши́на кфт.numbering machine
    обва́лочная маши́на — boning machine
    обвя́зочная маши́на — banding machine
    обвя́зочная маши́на для руло́нов прок.coil banding machine
    обвя́зочная маши́на для таба́чных ли́стьев — tobacco looper
    обди́рочная маши́на — shucking machine, shucker; stripping machine
    обезрепе́ивающая маши́на — burring machine
    обё́рточная маши́на — covering [overwrapping] machine, wrapper
    обё́рточная маши́на для карто́нной та́ры — carton wrapping machine, carton wrapper
    обё́рточная маши́на для плё́нки — film overwrapping machine, film wrapper
    обжа́рочная маши́на — roasting machine, roaster
    обо́ечная маши́на — hulling machine, huller; scouring machine, scourer
    обо́ечная, нажда́чная маши́на — emery scouring machine, emery scourer
    обо́ечно-шелуши́льная маши́на — scouring-and-peeling machine
    обрезна́я маши́на — corner-cutting machine
    обрезна́я маши́на для кни́жных бло́ков — book trimming machine
    обручеоса́дочная маши́на — claw trussing machine
    обтяжна́я маши́на кож.pulling-over machine
    обуча́ющая маши́на — teaching machine
    овсюгоотбо́рочная маши́на — oat separator
    маши́на огнево́й зачи́стки метал. — scarfing machine, (flame) scarfer
    маши́на огнево́й фасо́нной ре́зки — flame-shape cutting machine
    оканто́вочная маши́на полигр.flat-and-back stripping machine
    окле́ечно-капта́льная маши́на полигр. — back-lining [lining-and-head-banding] machine, backliner
    око́рочная маши́на — barking machine
    опа́ливающая, пли́тная маши́на — plate singeing machine
    опа́ливающая, цилиндри́ческая маши́на — cylinder [rotary] singeing machine
    опа́лочная маши́на ( для свиных туш) — singeing machine
    оплё́точная маши́на текст.braiding machine
    опола́скивающая маши́на — rinsing machine, rinser
    опры́скивающая маши́на — spraying machine, sprayer
    маши́на опти́ческой печа́ти — optical printing machine, optical printer
    осмо́лочная маши́на — pitching machine
    основовяза́льная маши́на — warp-knitting machine, warp loom
    основовяза́льная, двойна́я маши́на — double-tricot machine
    основовяза́льная, двухфонту́рная маши́на — double-warp machine
    основовяза́льная, кру́глая маши́на — circular warp-knitting machine
    основовяза́льная, трикота́жная маши́на — raschel machine
    основовяза́льная, филе́йная маши́на — fillet machine
    остри́льная маши́на метал.bar pointer
    остри́льная, ручна́я маши́на — hand pointer
    остри́льная маши́на с электропри́водом — electric-power pointer
    отбрако́вочная маши́на — quality-control machine
    отбрако́вочная маши́на для консе́рвных ба́нок — can rejecting machine
    отде́лочная маши́на — finishing machine, finisher
    отде́лочная маши́на для листово́го мета́лла — plate-working machine
    отде́лочная, нажда́чная маши́на текст.emerizing machine
    отде́лочная, противоуса́дочная маши́на текст.compressive shrinking machine
    отжи́мная маши́на
    1. кож. wringing machine, leather wringer, samming machine
    2. текст. extracting machine
    отжи́мно-обезжи́ривающая маши́на ( для черёв) — casing stripping-and-fatting machine
    отса́дочная маши́на ( в процессе обогащения) метал. — jigging machine, jig(ger)
    отса́дочная, беспоршнева́я маши́на — air-driven pulsating jig
    отса́дочная, быстрохо́дная маши́на — fast jig washer
    отса́дочная, вибрацио́нная маши́на — pulsator jig
    отса́дочная, вибрацио́нно-поршнева́я маши́на — vibro-piston [vibro-pneumatic] jig
    отса́дочная, диафра́гмовая маши́на — diaphragm jig
    отса́дочная, дово́дочная маши́на — finishing jig
    отса́дочная, ло́пастная маши́на — paddle jig
    отса́дочная, пневмати́ческая маши́на — air-pulsated [pneumatic] jig
    отса́дочная, поршнева́я маши́на — piston [plunger] jig
    отса́дочная маши́на с механи́ческой отмы́вкой — vanning jig
    отса́дочная маши́на с неподви́жным решето́м — fixed-sieve jig
    отса́дочная маши́на с подви́жным решето́м — buddle [movable sieve] jig
    отса́дочно-формо́вочная маши́на пищ.depositing machine
    оцинко́вочная маши́на — galvanizing machine
    очисти́тельная маши́на
    1. cleaning machine, cleaner
    очисти́тельная, абрази́вная маши́на — abrasive peeler
    очисти́тельная, возду́шно-решё́тная маши́на — air-and-screen cleaner
    очисти́тельная маши́на для дрена́жных труб — drain cleaner
    очисти́тельная маши́на для форм — mould cleaning machine
    очисти́тельная, решё́тная маши́на — screen cleaner
    очисти́тельная, щё́точная маши́на — brush cleaner, brusher
    очи́стная, галто́вочная маши́на — cleaning tumbler, tumbling machine
    очи́стная маши́на для труб — pipe-swabbing machine
    очи́стная, дробемё́тная маши́на — shot-throwing machine
    очи́стная, дробестру́йная маши́на — shot-blasting machine
    па́голечная котто́нная маши́на — cotton legging machine
    па́ечная маши́на — soldering machine
    па́ечная маши́на для жестяны́х консе́рвных ба́нок — can soldering machine
    пакетиро́вочная маши́на ( для бунтов) — capstan
    пакетиро́вочная, шестишта́нговая маши́на ( для бунтов) — six pronged capstan
    пакетоде́лательная маши́на — bag making machine, bag maker
    пакетоформиру́ющая маши́на — bag forming machine, bag former
    пакова́льная маши́на полигр.bundling machine
    паниро́вочная маши́на — breading machine, breader
    паркетоотде́лочная маши́на — floor-polisher machine
    паркетостро́гальная маши́на — floor dresser
    парова́я маши́на — steam engine
    парова́я маши́на компа́унд — compound steam engine
    парова́я, прямото́чная маши́на — uniflow steam engine
    парова́я маши́на с противодавле́нием — back-pressure steam engine
    парова́я маши́на танде́м — tandem steam engine
    пемзова́льная маши́на кож.rasping machine
    пемзова́льная маши́на для отде́лки тка́ни под за́мшу — cloth pumicing machine
    пензело́вочная маши́на пищ.casing farting machine
    пенькотрепа́льная маши́на — hemp-scutching machine
    перего́нная маши́на текст. — taping [warp rebeaming] machine
    переплё́тная маши́на — bookbinding machine
    маши́на периоди́ческого де́йствия — batch(-type) machine
    пероощи́пывающая маши́на — defeathering [plucking] machine, plucker
    пескостру́йная маши́на — sandblast machine
    петлеобмё́точная маши́на — button-hole machine
    печа́тная маши́на — printing machine, (printing) press
    печа́тная маши́на балко́нного ти́па — balcony-type (printing) press
    печа́тная, ва́личная маши́на текст.roller printing machine
    печа́тная маши́на высо́кой печа́ти — letter (printing) press, relief printing press
    печа́тная маши́на глубо́кой печа́ти — intaglio (printing) press
    печа́тная, двухкра́сочная маши́на — two-color (printing) press
    печа́тная, двухоборо́тная маши́на — two-revolution (printing) press
    печа́тная, двухсекцио́нная маши́на — two-unit (printing) press
    печа́тная, двухъя́русная маши́на — two-decker (printing) press
    печа́тная маши́на для акциде́нтной проду́кции — job press, jobber
    печа́тная маши́на для двусторо́нней печа́ти — perfecting machine, perfecting press, perfector
    печа́тная маши́на для печа́ти с ги́бких форм — wrap-around (printing) press
    печа́тная маши́на для печа́ти спо́собом сухо́го офсе́та — dry offset press
    печа́тная маши́на для термографи́ческой печа́ти — thermographic machine
    печа́тная маши́на для трафаре́тной печа́ти — screen (process printing) press
    печа́тная маши́на для шёлкотрафаре́тной печа́ти — silk-screen press
    печа́тная, листова́я маши́на — sheet-fed machine, sheet-fed (printing) press
    печа́тная, одноя́русная маши́на — floor level (printing) press
    печа́тная, одноя́русная многосекцио́нная маши́на — tandem-type press
    печа́тная, офсе́тная маши́на — offset press
    печа́тная, офсе́тная маши́на для двусторо́нней печа́ти — offset perfector
    печа́тная, офсе́тная маши́на для пло́ской печа́ти — flat-bed offset press
    печа́тная, ротацио́нная маши́на — rotary press
    печа́тная, руло́нная маши́на — web(-fed) press
    печа́тная маши́на с набо́рными шабло́нами текст.block printing machine
    печа́тная, стоп-цили́ндровая маши́на — stopcylinder (printing) press
    печа́тная, термографи́ческая маши́на — thermographic (printing) machine
    печа́тная, ти́гельная маши́на — platen (printing) press
    печа́тная, трёхсекцио́нная маши́на двойно́й ширины́ — sextuple (printing) press
    печа́тная, универса́льная маши́на — multipurpose press
    печа́тная, фототи́пная маши́на — phototype (printing) press
    печа́тная, цилиндри́ческая маши́на текст.cylinder printing machine
    печа́тно-высека́льная маши́на — printing and die-cutting machine
    письмосортиро́вочная маши́на — letter-sorting machine
    пластифици́рующая маши́на ( для масла) — plasticizing machine
    плиссиро́вочная маши́на — pleating machine
    плосковяза́льная маши́на — flat knitting machine
    плоскопеча́тная маши́на
    1. полигр. flat-bed printing machine
    2. текст. copper-plate printing machine
    плющи́льная маши́на — upsetting machine, upsetter
    подбо́рочно-скле́ечная маши́на — glueing collector
    подбо́рочно-шве́йная маши́на — gatherer-stitcher
    подъё́мная маши́на — hoist engine
    подъё́мная маши́на на копре́ — tower winder, tower hoist
    подъё́мная маши́на слепо́го ствола́ горн.aple-shaft hoist
    подъё́мная, ша́хтная маши́на — mine winder, mine hoist
    подъё́мная, электри́ческая маши́на — electric winder, electric hoist
    пожа́рная маши́на — fire engine
    поливна́я маши́на — irrigating machine
    полиро́вочная маши́на — polishing machine
    помадовзбива́льная маши́на — fondant boiling and creaming [fondant cream beating] machine
    попере́чно-ре́зальная маши́на полигр.rotary cross cutter
    попере́чно-стрига́льная маши́на текст. — cross-cutting [cross-shearing] machine
    породопогру́зочная маши́на — rock loader, mucker
    породоубо́рочная маши́на — mucker
    породоубо́рочная, стволова́я маши́на — shaft mucker
    породоубо́рочная, стволова́я гре́йферная маши́на — grab-bucket shaft mucker
    поса́дочная маши́на — planting machine, plant setter, transplanted, mechanical planter
    посудомо́ечная маши́на — dish washing machine
    почвообраба́тывающая маши́на — tilling [cultivating] machine
    почвообраба́тывающая, фре́зерная маши́на — rotary cultivator, rotary tiller
    прави́льная маши́на — straightening [gag-straightening, flattening] machine, leveller
    прави́льная маши́на для ба́лок — beam straightener
    прави́льная маши́на для кру́глой ста́ли — round straigntener
    прави́льная маши́на для то́лстых листо́в — plate-levelling [plate-straightening] machine
    прави́льная маши́на для труб и кру́глых штанг — bar-and-tube straightening machine
    прави́льная маши́на для угловы́х про́филей — angle straightening machine
    прави́льная, многовалко́вая маши́на — multiroll straightener
    прави́льная, многоро́ликовая маши́на — multiroll straightening machine
    прави́льная маши́на плу́нжерного ти́па — plunger-type leveling machine
    прави́льная, прецизио́нная маши́на — precision leveller
    прави́льная, прутко́во-тру́бная маши́на — bar-and-tube straightening machine
    прави́льная, растя́жная маши́на — stretching machine, stretcher leveller
    прави́льная, ро́ликовая маши́на — roller-type straightening machine, roll straightener
    прави́льная, ротацио́нная маши́на с косы́ми ро́ликами — cross-roll straightener
    прави́льная маши́на с геликоида́льными ро́ликами — concave roll straightener
    прави́льная маши́на с двумя́ ряда́ми ро́ликов — two-high roller leveller
    прави́льная маши́на с опо́рными ро́ликами — backed-up type roller leveller
    прави́льная маши́на с регули́рованием проги́ба валко́в — pressure regulating
    прави́льная маши́на с четырёхря́дным расположе́нием ро́ликов — four-high roller leveller
    прави́льно-растяжна́я, гидравли́ческая маши́на — hydraulic stretcher
    прессовыдувна́я маши́на — press-and-blow machine
    приви́вочная маши́на — grafting machine
    припра́вочная маши́на полигр.make-ready machine
    пробкоукупо́рочная маши́на — corking machine, corker
    проволокообвя́зывающая маши́на — wire-tying [wiring] machine
    проволокошве́йная маши́на полигр. — wire stitcher, stapler
    проволокошве́йная, коро́бочная маши́на — wire-stitching box-making machine
    проволокошве́йная, одноаппара́тная маши́на — single-bead wire stitcher
    проволокосшивна́я маши́на пищ. — wire stitching machine, wire stitcher
    прома́зочная маши́на пласт. — spreading [coating] machine
    прома́сливающая маши́на — oiling machine
    прома́сливающая, ро́ликовая маши́на — oil roll machine
    промывна́я маши́на текст. — scouring machine, scourer
    промывна́я маши́на для кусково́го това́ра — piece-scouring machine
    промывна́я маши́на для пря́жи в мотка́х — hank-scouring machine
    промывна́я маши́на для тка́ни враспра́вку — broad-washing [full-width scouring] machine
    промывна́я, многоба́рочная маши́на — multitube scouring machine
    промывна́я, одноба́рочная маши́на — onetube scouring machine
    промывна́я маши́на с отжимны́ми вала́ми — roller washing [rollex] machine
    промывна́я маши́на с эллипти́ческими бараба́нчиками — elliptical wince washing machine
    пропи́точная маши́на — impregnating machine
    пропи́точная, краси́льная маши́на — penetrating-type dyeing machine
    просе́ивающая маши́на — sifting [screening, bolting] machine, bolter, bolting mill
    просе́ивающая, щё́точная маши́на — brush sifting machine, brush sifter
    проти́рочная маши́на
    1. пищ. pulping machine, pulper
    2. с.-х. triturator
    проти́рочная, центробе́жная маши́на — centrifugal pulping machine
    профилеги́бочная маши́на — profile-iron bending machine
    прохо́дческая маши́на — beading [bead-road, tunneling] machine, head-roader
    прохо́дческая, погру́зочная маши́на — tunneling loading machine; headroad loader
    прошивна́я маши́на кож. — Blake [sewing] machine
    проя́вочная маши́на — processing [developing] machine
    проя́вочная, стру́йная маши́на — spray developing machine
    пряди́льная маши́на — spinning frame
    пряди́льная, боби́нная маши́на — bobbin spinning machine
    пряди́льная, камво́льная маши́на — worsted spinning machine
    пряди́льная, односторо́нняя маши́на — single-sided spinning machine
    пряди́льная маши́на периоди́ческого де́йствия — mule
    пряди́льная, центрифуга́льная маши́на — centrifugal spinning machine
    пу́говичная маши́на — button machine
    пульпоотделя́ющая маши́на — depulping machine
    путеочисти́тельная маши́на ( для откаточных путей) — haulageway cleaner
    путерихто́вочная маши́на ж.-д. — track-lining machine, track liner
    пятновыводна́я маши́на — cleansing-and-spotting machine
    рабо́чие маши́ны — (собирательный термин: технологические) material-working machinery; ( транспортные) materials-handling machinery
    разби́вочная маши́на кож.staker
    разводна́я маши́на кож. — putting-out [setting-out] machine
    разгру́зочная маши́на — discharging machine
    разли́вочная маши́на
    1. метал. casting machine
    2. пищ. (liquid) filling machine, filler
    разли́вочная, гравитацио́нная маши́на — gravity filling machine
    разли́вочная маши́на для буты́лок — bottle filling machine, bottle filler
    разли́вочная, изобари́ческая маши́на — pressure-type filling machine
    разли́вочная, поршнева́я маши́на — piston filling machine
    разли́вочная, ротацио́нная маши́на — rotary filling machine, rotary filler
    разли́вочная маши́на с противодавле́нием — counter-pressure racker
    разли́вочно-укупо́рочная маши́на — filling-and-capping machine
    разме́точная маши́на прок.measuring machine
    размоле́вочная маши́на ( устройство для роспуска пучков брёвен) — unbundling machine
    размо́льная маши́на — milling [grinding] machine
    разрывна́я маши́на полигр.tearing machine
    рантовшивна́я маши́на — welt-sewing machine
    раскла́дочно-подбо́рочная маши́на ( для перфокарт) вчт.collator
    раскла́дочно-подбо́рочная маши́на выполня́ет объедине́ние двух масси́вов перфока́рт, располо́женных в поря́дке возраста́ния или убыва́ния при́знаков, в оди́н масси́в с таки́м же поря́дком при́знаков — a collator merges two decks of cards in a ascending or descending order into a single deck of the same order
    раскла́дочно-подбо́рочная маши́на осуществля́ет отбо́р карт с па́рными при́знаками в двух масси́вах карт — a collator selects pairs of cards having exactly matching keys from two decks
    раскла́дочно-подбо́рочная маши́на отбира́ет и объединя́ет масси́вы карт — a collator carries out a match-merge operations
    распако́вочная маши́на — unpacking machine, unpacker
    распило́вочная маши́на кож.splitting machine
    распыли́тельная маши́на — pulverizing machine, pulverizer
    рассадопоса́дочная маши́на — seedling [vegetable] planter, planting machine
    растяжна́я маши́на — stretching machine
    расфасо́вочно-упако́вочная маши́на — weighing-and-packing machine
    расфасо́вочно-упако́вочная маши́на в карто́нную та́ру — carton-filling-and-sealing machine
    расфасо́вочно-упако́вочная маши́на в паке́ты или мешки́ — bag-filling-and-closing machine
    ре́зальная маши́на — cutting machine, cutter
    ре́зальная маши́на гильоти́нного ти́па — guillotine-type cutting machine, guillotine-type cutter
    ре́зальная, двухножева́я маши́на полигр. — double-knife cutting machine, duple cutter
    ре́зальная, ротацио́нная маши́на — rotary cutting machine, rotary cutter
    ре́зальная маши́на с враща́ющимися лопастя́ми — rotary blade cutting machine, rotary blade cutter
    ре́зально-упако́вочная маши́на — cut-wrap machine
    ре́зательная маши́на кфт.film-slitting machine
    ре́зательная маши́на для про́фильной ре́зки метал.profile cutting machine
    рельсоги́бочная маши́на — rail-cambering machine
    рельсоправи́льная маши́на — rail straightener
    рельсосверли́льная маши́на — rail drilling machine, bonding drill
    ремизолачи́льная маши́на — varnishing machine
    рилева́льная маши́на полигр.creasing machine
    рисообди́рочная маши́на — rice-milling machine, rice scourer, rice mill
    рихтова́льная маши́на — flattener
    ро́вничная маши́на текст.roving frame
    ро́вничная, перего́нная маши́на — intermediate roving frame
    ро́вничная, та́зовая маши́на — slubbing frame
    ро́ликовая, зака́лочно-рихто́вочная маши́на — rolling-quench machine
    ро́ликовая, листоги́бочная маши́на — roll-bending [roll-forming] machine
    роликоги́бочная, непреры́вная маши́на — continuous roll-forming machine
    росткоотбо́йная маши́на — germ separating machine, germ separator, degerminating machine, degerminator
    ротацио́нно-обжи́мная маши́на — rotary-swaging machine
    руби́льная маши́на — chipping machine, wood cripper
    рулева́я маши́на — steering engine
    рулева́я, ло́пастная маши́на — vane-type steering engine
    рыборазде́лочная маши́на — fish dressing machine, fish dresser
    рыборе́зальная маши́на — fish cutting machine, fish cutter
    рыборе́зальная, ди́сковая маши́на — disk fish cutting machine
    рыбоупако́вочная маши́на — fish packing machine
    са́дочная маши́на — charging machine, charger
    сажа́льная маши́на — plant setter, planter
    самообуча́ющаяся маши́на — learning machine
    сба́вочная маши́на текст.narrowing knitter
    маши́на с безреду́кторным при́водом — direct-driven machine
    сваебо́йная маши́на — ram, pile driver
    сва́рочная маши́на — welding machine, welder
    сва́рочная маши́на для металли́ческих се́ток — wire-mesh welding machine
    сва́рочная маши́на для релье́фной сва́рки — projection welding machine
    сва́рочная маши́на для ро́ликовой сва́рки — seam-welding machine
    сва́рочная маши́на для ро́ликовой сва́рки встык — butt-seam welding machine
    сва́рочная маши́на для ро́ликовой сва́рки с ле́нточными накла́дками — foil butt-seam welding machine
    сва́рочная маши́на для стыково́й конта́ктной сва́рки — resistance [upset] butt-welding machine
    сва́рочная маши́на для стыково́й сва́рки — butt welding machine, butt welder
    сва́рочная маши́на для стыково́й сва́рки оплавле́нием — flash butt welding machine
    сва́рочная маши́на для то́чечной сва́рки — spot-welding machine
    сва́рочная маши́на для уда́рной сва́рки — percussion-welding machine
    сва́рочная маши́на для шо́вно-стыково́й сва́рки — butt-seam welding machine
    сва́рочная, и́мпульсная маши́на — shot welding machine
    сва́рочная, конденса́торная маши́на — storage-battery welding machine, electrostatic welder
    сва́рочная, конта́ктная маши́на — spot-welding [resistance welding] machine
    сва́рочная, лине́йно-ро́ликовая маши́на — seam-welding machine
    сва́рочная, многодугова́я маши́на — multiple-arc welding machine
    сва́рочная, многото́чечная маши́на — multiple-spot welding machine
    сва́рочная, однопостова́я маши́на — single-operator welding machine
    сва́рочная маши́на с педа́льным при́водом — foot-operated welding machine
    сва́рочная маши́на с ручны́м при́водом — hand-operated welding machine
    сва́рочная, стыкова́я маши́на — butt welding machine
    сва́рочная, то́чечная маши́на — spot-welding machine
    сва́рочная, то́чечная двусторо́нняя маши́на — duplex spot welding machine
    сва́рочная, то́чечная односторо́нняя маши́на — single-spot welder
    сва́рочная, то́чечно-ро́ликовая маши́на — stitch welding machine
    сва́рочная, электри́ческая маши́на — electric welding machine
    свеклоре́зальная маши́на — beet slicing machine, beet slicer
    светокопирова́льная маши́на — blueprinting machine
    свива́льная маши́на текст.closing machine
    сдва́ивающе-нака́тная маши́на текст.cloth winder-and-doubler machine
    семеочисти́тельная маши́на — seed separator, seed dresser, seed-cleaning machine, seed cleaner, seed sorter
    семепротра́вочная маши́на — seed-treating machine
    сеноубо́рочная маши́на — hay-making machine, grass harvester
    сигаре́тная маши́на — cigarette making machine
    сигаретоупако́вочная маши́на — cigarette packing machine
    сироподозиро́вочная маши́на — syruper(-filler)
    сиропоразли́вочная маши́на — syrup filling [syruping] machine
    ситове́ечная маши́на — sieve purifier
    ситцепеча́тная маши́на — cotton printing machine
    склада́льная маши́на текст. — fabric-packaging machine; cloth-piling machine
    следова́я чуло́чно-носо́чная маши́на — footer
    сливковзбива́льная маши́на — creaming [cream beating] machine, creamer
    смесова́я маши́на текст.blending machine
    сме́шивающая маши́на — blending [mixing] machine, blender, mixer
    снегова́льная маши́на — snow making machine
    снегоубо́рочная маши́на — snow removal machine
    снова́льная маши́на — beaming [chain beaming, warping] machine, warping mill
    снова́льная маши́на для жгу́товой осно́вы — warp-linking machine
    снова́льная, ле́нточная маши́на — cylinder [direct] warping machine
    снова́льная, партио́нная маши́на — beam [ordinary] warping machine
    снова́льная, партио́нная маши́на для сно́вки с кату́шек — cheese-warping machine
    снова́льная, партио́нная маши́на для сно́вки с ко́нусных боби́н — cone warping machine
    снова́льная, секцио́нная маши́на — section(al) warping machine
    снова́льная, секцио́нная маши́на для сно́вки с клубко́в — ball warp beaming machine
    снова́льная, секцио́нная маши́на с перего́нным механи́змом — sectional warping-and-beaming machine
    снова́льная маши́на с ко́нусным бараба́ном — cone warping machine
    сокоотжи́мная маши́на — juicing machine
    сортирова́льная маши́на
    1. ( для перфокарт) (card) sorter
    сортирова́льная маши́на группиру́ет перфока́рты по при́знаковым проби́вкам — a (card) sorter arranges (a deck of input) cards in sequence by a common key, a (card) sorter arranges [separates] (punched) cards according to a common key [a set of keys]
    2. с.-х. sizer, sorting machine, sorter, grading machine, grader
    сортирова́льная, ремё́нная маши́на с.-х.belt sorter
    сортирова́льная, решё́тная маши́на с.-х. — screen grader, screen sizer
    сортирова́льная, ро́ликовая маши́на с.-х.roller sizer
    сортирова́льно-подбо́рочная маши́на вчт.collator
    сортиро́вочная маши́на
    1. пищ. sorting machine, sorter, grading machine, grader
    2. прок. classifier
    сортиро́вочная, листова́я маши́на — sheet classifier
    сортоправи́льная маши́на прок. — section [shape, bar] straightener
    сортоправи́льная, многоро́ликовая маши́на — multiroll bar-straightening machine
    сортоправи́льная, ро́ликовая маши́на — roller section-straightening [roller shape-straightening] machine
    маши́на с отпа́ривающим столо́м, щё́точная — brushing-and-steaming machine
    спека́тельная маши́на метал.sintering machine
    спло́точная маши́на ( для сплотки лесоматериалов) — bundling machine
    маши́на с поворо́тным рабо́чим о́рганом горн.ranging arm machine
    маши́на с ремё́нным при́водом — belt-driven machine
    ста́лкивательная маши́на полигр.paper sheet jogger
    стеклоду́вная маши́на ( в производстве ламп) — bulb-blowing machine
    стеклоформу́ющая маши́на — glass-forming machine
    стержнева́я маши́на литейн.core(-making) machine
    стержнева́я, поворо́тная маши́на литейн.core roll-over machine
    стира́льная маши́на — washing machine, washer
    стрига́льная маши́на — shearing machine, shearer, blade-shearing machine
    стрига́льная, бараба́нная маши́на — cylinder shearing machine
    стрига́льная, двухцили́ндровая маши́на — double-cutter shearing machine
    стрига́льная маши́на с ва́куумным при́водом — vacuum-operated clipper
    стри́пперная маши́на метал. — stripping [stripper] machine
    стро́гальная маши́на
    1. пищ. chipping machine, chipper
    2. кож. shaving machine, shaver
    струноре́зальная маши́на пищ.wire cut machine
    стыкова́я листосва́рочная маши́на — straight line seam welder
    сучкоре́зная маши́на лес. — lopping [pruning] machine
    маши́на с цепны́м стежко́м, вымё́тывающая текст.chain-stitch basting machine
    счё́тная маши́на — calculating [adding] machine, calculator
    счё́тная, автомати́ческая маши́на — automatic calculator
    счё́тная, насто́льная маши́на — desk calculator
    счё́тная, портати́вная маши́на — hand-held calculator
    счё́тная, ручна́я маши́на — manual calculator
    счё́тная маши́на с вы́бором после́довательности де́йствий — selective-sequence calculator
    счё́тная, сдво́енная маши́на — duplex calculating machine
    счё́тная, электро́нная маши́на — electronic calculator
    счё́тно-аналити́ческая маши́на — punched-card installation, punched-card machine
    счё́тно-перфорацио́нная маши́на — punched-card installation, punched-card machine
    счё́тно-сортиро́вочная маши́на — counting-and-sorting machine
    сшивна́я маши́на прок.stitcher
    табакоувлажни́тельная маши́на — tobacco humidifying machine
    таблетиро́вочная маши́на — tablet compressing [powder tabletting] machine
    таблетиро́вочная, одношта́мповая маши́на — single-punch tablet machine
    теленабо́рная маши́на — teletypesetter
    темпери́рующая маши́на — tempering machine
    теплова́я маши́на — heat engine
    тё́рочная маши́на — grating [rubbing] machine, grater
    тестовальцо́вочная маши́на — dough rolling machine, dough sheeter dough sheeting roller
    тестодели́тельная маши́на — dough dividing machine, dough divider
    тестозака́точная маши́на — dough forming machine
    тестомеси́льная маши́на — doughing [dough-making, dough kneading, dough mixing] machine, dough mixer, dough kneader
    тестомеси́льная, ви́лочная маши́на — fork-type blade dough mixer
    тестомеси́льная маши́на с враща́ющимся меси́тельным о́рганом — revolving arm dough mixer
    тестомеси́льная маши́на с двумя́ меси́льными о́рганами Z-обра́зной фо́рмы — double-Z-arm dough mixer
    тестомеси́льная, скоростна́я автомати́ческая маши́на — automatic high-speed dough mixer
    тестомеси́льная маши́на со стациона́рной дежо́й — stationary bowl dough mixer
    тестоокругли́тельная маши́на — dough rounding machine, dough rounder, dough baller
    тестоотса́дочная маши́на — dough depositing machine, dough depositor
    тесторазде́лочная маши́на — dough make-up unit
    тестоформо́вочная маши́на — dough moulding [dough forming] machine, dough shaper
    трави́льная маши́на
    1. полигр. etching machine, etcher
    2. метал. pickling machine
    трави́льная, вертика́льная маши́на полигр.vertical spray etcher
    трави́льная, однопроце́ссная маши́на полигр.powderless etcher
    трави́льная маши́на периоди́ческого де́йствия метал.rocker-type pickling machine
    трави́льная маши́на с коромы́слом метал.arm pickling machine
    трамбо́вочная маши́на ( коксовой батареи) — ramming machine
    трелё́вочная маши́на — skidding machine
    трепа́льная маши́на — spreading machine, scutcher
    трепа́льная, бараба́нная маши́на — turbine scutcher
    трепа́льная, ва́тная маши́на — batting machine
    трепа́льная маши́на для табака́ — tobacco ripping machine
    трепа́льная, одноби́льная маши́на — single-scutcher [swingling] machine
    трепа́льная, отде́лочная маши́на — finisher scutcher
    трости́льная маши́на текст.slubbing frame
    трубоги́бочная маши́на — pipe-bending [tube-bending] machine
    трубонаполни́тельная и уку́порочная маши́на — tube filling-and-closing machine
    трубоправи́льная, ротацио́нная маши́на — rotary tube straightener
    труборе́зательная маши́на — pipe-cutting [tube-cutting] machine
    трубосва́рочная маши́на — pipe-welding [tube-welding] machine, pipe welder
    трубоформо́вочная маши́на — pipe-moulding machine
    маши́на трю́ковой опти́ческой печа́ти кфт.special-effects optical printer
    маши́на Тью́ринга киб.Turing('s) machine
    тяну́льная маши́на кож. — staking machine, staker
    тяну́льная маши́на для караме́льной ма́ссы — candy pulling machine
    убо́рочная маши́на с.-х. — harvester; ( для корнеплодов) digger; ( для плодов кустовых культур) picker
    убо́рочная, бу́нкерная маши́на — tanker harvester
    убо́рочная, ва́куумная маши́на — vacuum harvester
    убо́рочная маши́на для вы́борочной убо́рки — selective harvester
    убо́рочная маши́на для двухфа́зной убо́рки — indirect [two-phase] harvester
    убо́рочная маши́на для са́харного тростника́ — cane cutter
    убо́рочная, навесна́я маши́на — linkage-mounted harvester
    убо́рочная, одноря́дная маши́на — single-row harvester
    убо́рочная, пневмати́ческая маши́на — suction harvester
    убо́рочная маши́на с боковы́м выгрузны́м элева́тором — side-elevator harvester
    убо́рочная маши́на с измельча́ющим аппара́том — chopper harvester
    убо́рочная маши́на с рассти́лочным аппара́том — mat harvester
    убо́рочная маши́на с цеповы́м измельча́ющим аппара́том — flail-type harvester
    убо́рочная, узкозахва́тная маши́на — narrow-cut harvester
    увлажни́тельная маши́на
    1. пищ. humidifying machine, humidifier
    2. текст. damping [dewing] machine
    угароочища́ющая маши́на — waste cleaning machine, waste cleaner
    углепогру́зочная маши́на — coal loader
    уда́рно-вибрацио́нная маши́на — shock-and-vibration machine
    узловяза́льная маши́на — knotting machine
    уку́порочная маши́на — capping machine, capper; ( для укупорки корковой пробкой) corking machine
    уку́порочная, ротацио́нная маши́на — rotary capping machine, rotary capper
    упако́вочная маши́на — packing machine, packer
    упако́вочная, универса́льная маши́на — multipacking machine
    упако́вочно-вяза́льная маши́на полигр. — package-tying [bundle-tying] machine
    уплотня́ющая вибрацио́нная маши́на — vibrotampering machine
    уто́чно-мота́льная маши́на — cop(-winding) [weft-winding] machine
    уто́чно-мота́льная, ди́сковая, универса́льная маши́на — universal winding-and-quilling machine
    уто́чно-мота́льная маши́на с воро́нками — cop-winding machine with guiding cones
    уто́чно-насти́лочная маши́на — cop(-winding) [weft-winding] machine
    факту́рная маши́на — accounting machine
    фальцева́льная маши́на полигр. — folding machine, folder
    фальцева́льная маши́на для бума́жных листо́в полигр.paper-folding machine
    фальцева́льная, кассе́тная маши́на полигр.buckle section folder
    фальцева́льная, многосекцио́нная маши́на полигр.section folding machine
    фальцева́льная, ножева́я маши́на полигр. — blade [knife-type] folding machine, knife folder
    фальцева́льная, ножева́я, двухтетра́дная маши́на полигр.duplex folder
    фальцева́льно-шве́йная маши́на полигр.section folding-and-stitching machine
    фальцо́вочная маши́на
    1. дер.-об. rabbeting machine
    2. метал. seaming machine
    фасо́вочная маши́на — weighing-and-filling machine
    фасо́вочно-упако́вочная маши́на — weighing-and-packing machine
    филетиро́вочная маши́на — (fish) filleting machine
    фланжиро́вочная маши́на — flanger
    флотацио́нная маши́на — floatation machine
    флотацио́нная, комбини́рованная маши́на — composite floatation machine
    флотацио́нная, механи́ческая маши́на — mechanical floatation machine
    флотацио́нная, многока́мерная маши́на — multicompartment floatation machine
    флотацио́нная, пе́нная маши́на с переме́шиванием — agitation-froth machine
    флотацио́нная, пневмати́ческая маши́на — pneumatic floatation machine
    флотацио́нная маши́на с меша́лкой — agitator machine
    фольгозавё́рточная маши́на — foiling machine
    фольгозавё́рточная и этикетиро́вочная маши́на — foiling-and-banding machine
    форзацприкле́ечная маши́на — end-and-front sheet pasting machine
    формиру́ющая маши́на дер.-об.forming machine
    формо́вочная маши́на
    1. метал. moulding machine, moulder
    2. пищ. moulding [forming] machine, moulder
    3. кож. squeezer
    формо́вочная, встря́хивающая маши́на — jolt moulding machine
    формо́вочная маши́на для по́чвенных горшо́чков — soil-block machine
    формо́вочная маши́на для торфоперегно́йных горшо́чков — peat-soil block press, peat-soil block machine
    формо́вочная, пескоду́вная маши́на — mould blower
    формо́вочная, пневмати́ческая маши́на — pneumatic moulding machine
    формо́вочная, пре́ссовая маши́на — squeeze moulding machine
    формо́вочная маши́на с поворо́тным столо́м пищ.rotary table moulding machine
    фотокопирова́льная маши́на — photocopying machine
    фотонабо́рная маши́на — photocomposing machine, photosetter
    фотосбо́рочная маши́на — step-and-repeat machine
    франкирова́льная маши́на — franker
    хлопкоубо́рочная маши́на — cotton picker
    хлопкоубо́рочная, бараба́нная шпи́ндельная маши́на — drum-type spindle picker
    хлопкоубо́рочная, двухря́дная маши́на — two-row cotton picker
    хлопкоубо́рочная, цепна́я маши́на — chain (belt) cotton picker
    хлопкоубо́рочная, шпи́ндельная маши́на — spindle cotton picker
    хлопкоубо́рочная, щё́точная маши́на — brush-type cotton harvester
    хмелеубо́рочная маши́на — hop picker
    холоди́льная маши́на — refrigerating machine
    холоди́льная, абсорбцио́нная маши́на — absorption refrigerating machine
    холоди́льная, абсорбцио́нная водоаммиа́чная маши́на — ammonia-water absorption refrigerating machine
    холоди́льная, абсорбцио́нно-компрессио́нная маши́на — absorption-compression refrigerating machine
    холоди́льная, агрегати́рованная маши́на — packaged refrigerating unit
    холоди́льная, аммиа́чная маши́на — ammonia refrigerating machine
    холоди́льная, аммиа́чно-компрессио́нная маши́на — ammonia-compression refrigerating machine
    холоди́льная, ва́куумная маши́на — vacuum refrigerating machine
    холоди́льная, возду́шная маши́на — (cold-)air refrigerating machine
    холоди́льная, компрессио́нная маши́на — compression refrigerating machine
    холоди́льная, низкотемперату́рная маши́на — low-temperature refrigerating machine
    холоди́льная, парова́я маши́на — vapour refrigerating machine
    холоди́льная, пароводяна́я маши́на — water vapour refrigerating machine
    холоди́льная, парокомпрессио́нная маши́на — vapour compression refrigerating machine
    холоди́льная, пароэже́кторная маши́на — steam-jet ejector refrigerating machine
    холоди́льная, фрео́новая маши́на — freon refrigerating machine
    холоди́льная, центробе́жная маши́на — centrifugal refrigerating machine
    холодновы́садочная маши́на — cold-upsetting machine
    холстовытяжна́я маши́на — ribbon lap(ping) machine
    цветодели́тельная маши́на — colour scanner
    цементоупако́вочная маши́на — cement bag packer
    циклё́вочная маши́на — floor grinder
    чаеглазиро́вочная маши́на — tea glazing machine, tea glazer
    чаезавя́лочная маши́на — tea leaf withering machine
    чаеподре́зочная маши́на — tea pruner
    чаеполирова́льная маши́на — tea polishing machine, tea polisher
    чаесбо́рочная маши́на го́рного ти́па — hill-side tea-leaf harvester
    чаесбо́рочная, гребе́нчатая маши́на — comb-type tea-leaf harvester
    чаесбо́рочная, мотови́льная маши́на — reel-type tea-leaf harvester
    чаесбо́рочная маши́на равни́нного ти́па — level-land tea-leaf harvester
    чаесбо́рочная, самохо́дная маши́на — self-propelled tea-leaf harvester
    чаескру́чивающая маши́на — tea-leaf roller
    чаесортирова́льная маши́на — tea-leaf sorter
    чаесуши́льная маши́на — tea firing machine
    чаеупако́вочная маши́на — tea packing machine, tea packer, tea packet forming-and-filling machine
    чаеутру́сочная маши́на — tea shaker, tea packer
    чаеформо́вочная маши́на — tea moulding machine
    чертё́жная маши́на — drawing machine
    чеса́льная маши́на
    1. с.-х. hackle
    2. текст. card(er), carding machine
    чеса́льная, ва́личная маши́на — roller card
    чеса́льная, ва́лично-шля́почная маши́на — roller top [mixed, union] card
    чеса́льная, ва́тная маши́на — wadding card
    чеса́льная, во́йлочная маши́на — felt card
    чеса́льная, иго́льчатая маши́на — wire card
    чеса́льная, камво́льная маши́на — worsted card
    чеса́льная, приготови́тельная маши́на — breaker card
    чеса́льная, приготови́тельная однобараба́нная маши́на — single-cylinder breaker card
    чеса́льная маши́на с двумя́ съё́мными бараба́нами — double-doffer card
    чеса́льная, ро́вничная маши́на с ремешко́вым дели́телем — condenser card (with tape divider)
    чеса́льная, то́нкая маши́на — finisher card
    чи́стильная маши́на
    1. кфт. film-cleaning machine
    2. ( для жести) branning machine
    чи́стильная, щё́точная маши́на текст. — cloth brushing machine; brushing machine
    чи́стильно-мо́ечная маши́на прок.scrubbing machine
    чи́стильно-реставрацио́нная маши́на кфт.film-renovating machine
    чулочновяза́льная маши́на — hosiery [stocking] knitter
    чулочнокраси́льная маши́на — hosiery dyeing machine
    шве́йная маши́на
    1. stitch(ing) machine, stitcher
    2. кож. seamer
    шве́йная маши́на с цепны́м стежко́м — chain-stitch machine
    шелуши́льная маши́на — hulling machine, huller, dehuller, scouring machine, scourer, sheller, shucker
    шерстомо́йная маши́на — wool-scouring [wool-washing, fleece-washing, desuinting] machine
    шерстомо́йная, ло́пастная маши́на — paddle wool-washing machine
    шерстосго́нная маши́на — unhairing machine
    шинкова́льная маши́на — chopping machine
    шинкова́льная маши́на для капу́сты — cabbage shredder
    шкуросъё́мная маши́на
    1. skinning machine, skinner
    2. hide pulling machine, dehider
    шле́ечная маши́на текст. — thread extractor, thread picker
    шлифова́льная маши́на
    1. пищ. polishing machine, polisher, glazing machine, glazer
    2. кож. buffing machine
    шлифова́льная, проходна́я маши́на кож.through-out buffing machine
    шлихтова́льная маши́на текст.sizing machine
    шлихтова́льная, бараба́нная маши́на текст.cylinder sizing machine
    шлихтова́льная маши́на для пря́жи текст.yarn sizing machine
    шлихтова́льная, жгу́товая маши́на текст. — tape [ball] sizing machine
    шлихтова́льная маши́на с возду́шной суши́лкой — hot air sizing machine
    шлихтова́льная маши́на со щё́точным прибо́ром — dressing machine
    шлямо́вочная маши́на пищ.sliming machine
    шлямодроби́льная маши́на пищ. — slime crushing machine, slime crusher
    шнекобурова́я маши́на — augering machine, auger
    шнурова́льная маши́на для загото́вок ве́рха кож.upper-lacing machine
    шнурова́льная маши́на для табака́ — tobacco stringing machine, tobacco stringer
    шнуро́чная маши́на — banding machine
    шпулеочисти́тельная маши́на — bobbin-stripping machine
    шпунто́вочная маши́на дер.-об.grooving machine
    шрифтолите́йная маши́на — typecasting machine
    штабелеразбо́рочная маши́на ( для разгрузки с поддонов) — depalletizing machine, depalletizer
    штампо́вочно-ко́вочная маши́на — forging-and-stamping machine
    штамповысека́льная маши́на полигр.die-cutting machine
    штанцева́льная маши́на полигр.punching machine
    штемпелева́льная маши́на ( для писем) — stamping machine
    щетиноскру́чивающая маши́на — hair curling machine
    щипа́льная маши́на текст.willowing machine
    электри́ческая маши́на см. соответствующие термины под рубриками электри́ческий генера́тор и электродви́гатель
    электри́ческая, вольтодоба́вочная маши́на — positive booster
    электри́ческая, вольтопонижа́ющая маши́на — negative booster
    электрографи́ческая маши́на полигр.electrographic machine
    электрографи́ческая, ротацио́нная маши́на — rotary electrographic [rotary electrographic copy-making] machine
    электро́нно-вычисли́тельная маши́на — electronic computer (см. тж. ЭВМ)
    электросва́рочная маши́на — electric welding machine, electric welder
    электрострига́льная маши́на — electric clipper
    электрофо́рная маши́на — electrostatic [induction] machine
    эмульсио́нная маши́на — emulsifying machine
    энергети́ческие маши́ны (собирательный термин, общетеоретическое понятие) — energy-converting machinery
    эпилиро́вочная маши́на — fur-cutting machine
    этикетиро́вочная маши́на — labelling machine, labeller

    Русско-английский политехнический словарь > машина

  • 14 mal

    %=1 m
    1. (moral) зло;

    le bien et le mal — добро́ и зло;

    faire (rendre) le bien pour le mal — плати́ть/от= (отвеча́ть/отве́тить, воздава́ть/возда́ть élevé.) добро́м за зло; quel mal y a-t-il à...? — что плохо́го <дурно́го> в том, что...?; il n'y a pas de mal à... — нет ничего́ плохо́го в том, что...; il n'y a pas de mal — ничего́ (formule de politesse); rien de mal — ничего́ дурно́го; il n'y a là rien de mal — в э́том нет ничего́ плохо́го, что за беда́? fam.; il ne vous arrivera aucun mal — с ва́ми не случи́тся ничего́ плохо́го; «les Fleurs du Mal» de Baudelaire «— Цветы́ зла» Бодле́ра; délivrez-nous du mal bibl. — и избави́ нас от лука́вого; la guerre est le pire des maux — война́ — ху́дшее из зол; ● aux grands maux les grands remèdes — ж клин кли́ном вышиба́ют; il a le génie du mal — он одержи́м злым ду́хом ║ faire du mal à qn. — причиня́ть/причи́нить кому́-л. зло; il n'a jamais fait de mal à personne — он никогда́ ∫ никого́ не оби́дел <никому́ не причи́нил зла>; faire le mal — ду́рно поступа́ть/поступи́ть; греши́ть/со= (pêcher); sans penser à mal — без зло́го у́мысла; без вся́кой дурно́й мы́сли; il ne pensait pas à mal en faisant cela — он не ду́мал ничего́ плохо́го, ∫ поступа́я так <де́лая э́то>; он не име́л дурно́го у́мысла ║ vouloir du mal à qn. — жела́ть ipf. зла кому́-л.; je n'y vois aucun mal — не ви́жу в э́том ничего́ дурно́го ║ dire du mal de qn. — злосло́вить ipf. о ком-л.; руга́ть ipf. кого́-л.; говори́ть ipf. га́дости о ком-л. <про кого́-л.>

    2. (physique) боль f; боле́знь f (maladie);

    se faire mal — ушиби́ться/ушиби́ться;

    je me suis fait mal au bras — я уши́б ру́ку; il a eu plus de peur que de mal — он бо́льше испу́гался, чем уда́рился; он отде́лался испу́гом; prendre mal — заболева́ть/заболе́ть; cette égratignure prend mal — э́та цара́пина гнои́тся <воспаля́ется>; vous me faites mal — вы мне де́лаете бо́льно; ces chaussures me font mal — э́ти ту́фли мне жмут; ça me ferait mal fam. — э́тот но́мер не пройдёт; не вы́йдет ║ avoir mal: j'ai mal ∑ — мне бо́льно; j'ai mal là ∑ — мне бо́льно в э́том ме́сте, ∑ у меня́ боли́т тут; j'ai mal à la tête, la tête me fait mal ∑ — у меня́ боли́т голова́; je n'ai plus mal à la tête — у меня́ голова́ прошла́; j'ai mal au bras ∑ — у меня́ боли́т рука́; le mal de tête — головна́я боль; elle souffre de violents maux de tête — она́ страда́ет си́льными головны́ми бо́лями; les cigarettes me donnent mal à la tête ∑ — от сигаре́т у меня́ боли́т голова́; j'ai mal au cœur — меня́ тошни́т (↓подта́шнивает); cela me ferait mal au cœur de le lui donner fam. — мне бы́ло бы оби́дно <доса́дно, жа́лко> отда́ть ему́ э́то; les maux de reins — бо́ли в поясни́це, простре́л; j'ai mal aux reins ∑ — у меня́ бо́ли (↑ло́мит) в поясни́це; j'ai mal au ventre (à l'estomac) ∑ — у меня́ боли́т живо́т (желу́док); il a le mal de mer ∑ — у него́ морска́я боле́знь; ∑ его́ укача́ло impers; il a le mal des montagnes ∑ — у него́ го́рная <высо́тная> боле́знь; il a mal aux cheveux fam. — у него́ с похме́лья трещи́т голова́ ║ un mal blanc — панари́ций (au doigt); le haut mal — паду́чая [боле́знь] vx., эпиле́псия; ● le mal du pays — тоска́ по ро́дине, ностальги́я; le mal du siècle — боле́знь века́ ║ être en mal de... — страда́ть ipf. от отсу́тствия (+ G); un journaliste en mal de copie — журнали́ст ∫ в по́исках материа́ла (, кото́рому не хвата́ет материа́ла)

    3. (dommage) убы́ток; уще́рб, уро́н;

    l'orage a fait du mal aux récoltes — бу́ря нанесла́ большо́й уще́рб <уро́н> урожа́ю, ∑ от бу́ри пострада́л урожа́й;

    mettre à mal

    1) (personne) избива́ть/изби́ть
    2) (choses) причиня́ть/причини́ть большо́й уще́рб;

    il ne ferait pas de mal à une mouche — он и му́хи не оби́дит

    4. (peine) затрудне́ние; тру́дность;

    se donner du mal pour (à)... — о́чень стара́ться ipf. (↑из ко́жи лезть ipf. pop.), что́бы... ; прилага́ть/приложи́ть все си́лы <уси́лия> к тому́, что́бы...; би́ться ipf. над (+);

    avoir du mal à — с трудо́м; il a du mal à marcher — он с трудо́м хо́дит; j'ai eu bien du mal (un mal de chien, un mal fou) à réussir ∑ — мне удало́сь э́то с огро́мным трудо́м; donner du mal — доставля́ть/доста́вить тру́дности ou se traduit par — тру́дно; cela ne vous donnera pas de mal — э́то бу́дет вам не тру́дно; il nous donne bien du mal — нам пришло́сь с ним нелегко́, ∑ мы с ним наму́чились; он прино́сит нам мно́го хлопо́т; cela m'a donné bien du mal — э́то сто́ило мне мно́гих трудо́в; cela te donnera un mal de chien — от э́того семь пото́в с тебя́ сойдёт; avec bien du mal — с больши́м трудо́м; наси́лу; с го́рем <с грехо́м> попола́м; on n'a rien sans mal — без уси́лий <без труда́> ничего́ не добьёшься; терпе́ние и труд всё перетру́т

    MAL %=2 adv.
    1. (moral) ду́рно vx., пло́хо, скве́рно;

    il se conduit mal — он пло́хо ведёт себя́;

    il a mal agi envers nous — он пло́хо <скве́рно> поступи́л с на́ми; il ne pense qu'à mal faire — он ду́мает то́лько, как причини́ть <сде́лать> зло; un bien mal acquis — добро́, полу́ченное нече́стным путём; bien mal acquis ne profite jamais — чужо́е добро́ впрок не идёт; ● il est trcsmal vu — он на плохо́м счету́, ∑ ↓на него́ ко́со смо́трят; je suis très mal (au plus mal) avec lui — я с ним в о́чень плохи́х отноше́ниях; il finira mal — он пло́хо ко́нчит: il a mal tourné — он пошёл по плохо́й доро́жке, ton — пло́хо ко́нчил; l'affaire a mal tourne — де́ло при́няло плохо́й оборо́т; il a mal pris mes observations — он оби́делся на мой замеча́ния, ∑ мой замеча́ния ему́ не понра́вились; mal lui en prit — не повезло́ ему́, не получи́лось у него́; ● ça la fout mal — э́то про́сто насме́шка neutre; — э́то безобра́зие neutre

    2. (défaut) пло́хо; недоста́точно;

    il entend mal — он пло́хо слы́шит; он глухова́т;

    un travail mal fait — пло́хо сде́ланная рабо́та: ↑ халту́ра (gâché); ● il est mal luné — он не в ду́хе; il est mal fichu

    1) он пло́хо сложён
    2) ∑ ему́ нездоро́вится (santé);

    il est au plus mal — он тяжело́ бо́лен; ↑он совсе́м плох, ∑ ему́ совсе́м пло́хо;

    il est mal en point — он в пи́ковом положе́нии; je me sens mal — я себя́ пло́хо чу́вствую; elle s'est trouvée mal — она́ упа́ла в о́бморок, ∑ ей сде́лалось ду́рно <пло́хо>

    3. (insuffisance) ма́ло*, недоста́точно;

    ils sont mal payés ∑ — им ма́ло пла́тят;

    je dors mal — я пло́хо сплю; je me sens mal à l'aise — мне не ни себе́, мне нело́вко; je m'explique mal ce retard — мне тру́дно поня́ть э́то опозда́ние; ● mal à propos — некста́ти, неуме́стно, невпопа́д; не во́время, не к ме́сту;

    1) (en qualité) непло́хо;

    — comment ça va? — Pas mal — — как дела́? — Непло́хо (Ничего́; Так себе́);

    on n'est pas mal ici — здесь непло́хо; il ne s'en est pas mal tiré — он непло́хо вы́шел из положе́ния; je m'en moque pas mal ∑ — мне на э́то [соверше́нно] наплева́ть; elle n'est pas mal du tout — она́ [да́же] о́чень недурна́ [собо́й]

    2) (en quantité) нема́ло, мно́го;

    il y avait pas mal de monde — там бы́ло мно́го наро́ду;

    j'ai appris pas mal de choses — я нема́ло узна́л ║ il s'est débrouillé tant bien que mal — он с го́рем <с грехо́м> попола́м вы́шел из положе́ния; les choses vont de mal en pis — дела́ иду́т всё ху́же и ху́же

    MAL %=3 -E, adj.:

    bon an mal an — в сре́днем; год на год не прихо́дится;

    bon gré mal gré — понево́ле; во́лей-нево́лей; хо́чешь — не хо́чешь; il est mal de... — нехорошо́, ду́рно (un peu vx.); ce qu'il a fait est très mal — то, что он сде́лал — о́чень нехорошо́

    Dictionnaire français-russe de type actif > mal

  • 15 Гізель, Інокентій

    Гізель, Інокентій (бл. 1600 - 1683) - видатний церковний, культурний і суспільний діяч України, богослов і філософ. Освіту здобув у КМА, по закінченні якої продовжив навчання за кордоном, імовірно, в Англії. 31645 р. - проф., а згодом ректор КМА. Брав активну участь у створенні "Києво-Печерського патерика" (1661), першого підручника укр. історії ("Синопсис", 1674), в якому, одначе, було запропоновано штучну схему східноєвропейської історії, що ґрунтувалася на династичних зв'язках та якоюсь мірою узаконювала експансіоністські зазіхання Москви щодо України. Г. є автором полемічних творів, спрямованих проти унії та єзуїтів. У філософських розмислах спирався на спадщину античності, патристики, схоластики; з новітніх учених використовував ідеї Кардано, Галілея, Тихо де Браге, Коперника та ін. Чільний представник академічного аристотелізму, дещо ускладненого традиційними для укр. думки неоплатонівськими ідеями. Переконаний у раціональності світу, вважав, що істину можна знайти, досліджуючи наслідки Божої діяльності - створеної природи (natura naturata), яка уявлялася йому сукупністю ідеальних сутностей-універсалій, закорінених у довколишніх речах. У розв'язанні проблеми універсалій Г. тяжів до поміркованого варіанта схоластичної реалістичної традиції. Надаючи значної ваги чуттєвому досвідові, Г. водночас справжнім джерелом пізнання істини вважав чисту інтелектуальну діяльність, ускладнену миттєвостями інтуїтивного осяяння. В натурфілософії обстоював тезу про ненароджуваність і незнищенність матерії, про однорідність земної і небесної матерії, про її постійну кількість у світі, про невіддільність форм від матерії. Рух Г. розглядав переважно з якісного боку - як форми руху природи, різноманітні зміни, що відбуваються у матеріальному світі. Водночас в його філософському курсі присутні елементи створеної школою оккамістів XIV ст. концепції "інтенсифікації і ремісії форм", а також Буриданового вчення про "impetus" (поштовх), що свідчить про виникнення певних підходів до механістичного розуміння руху. У поглядах на проблему перервного й неперервного, на проблему простору Г. дотримувався лінії Аристотеля - Декарта - Ляйбніца. Складна ієрархічна структура часу відображала тяжіння укр. вченого до схоластичного розуміння цієї проблеми. Етичні погляди Г. являють інтерес з огляду на розв'язання ним проблем сенсу життя, можливості досягнення щастя, взаємозв'язку волі й розуму. Як і інші могилянці, сенс життя Г. вбачав у творчій праці, спрямованій на власне й громадське добро. Виходячи із світоглядних тенденцій барокової доби, він був переконаний, що щастя можна здобути шляхом компромісного поєднання задоволення потреб різних частин душі - тілесних і духовних. Проблему взаємозв'язку волі й розуму Г. розв'язував, спираючись на концепцію етичного інтелектуалізму. Визнаючи свободу волі, він надавав пріоритетного значення розуму, який, на його думку, даючи волі різні варіанти вибору між добром і злом, здійснює на волю моральний вплив. У сфері політико-правової думки найбільшу увагу приділяв проблемі незалежності укр. церкви від рос. держави, а також питанням полеміки з католиками й уніатами.
    [br]
    Осн. тв.: "Твір про всю філософію" (1646); "Філософські аксіоми" (1646); "Мир з Богом людині" (1669).

    Філософський енциклопедичний словник > Гізель, Інокентій

  • 16 заниматься

    заняться
    I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;
    2) см. Заимствоваться.
    II. Заниматься, заняться -
    1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;
    2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;
    3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.
    * * *
    I
    позича́тися
    II несов.; сов. - зан`яться
    1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

    \заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́

    \заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти

    \заниматься ться — ремесло́м

    сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти

    \заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти

    2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

    \заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті

    3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися
    III несов.; сов. - зан`яться
    1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься
    2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

    \заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є

    Русско-украинский словарь > заниматься

  • 17 bounce

    1. n
    1) стрибок; підскік
    2) сильний, раптовий удар
    3) пружність
    4) хвастощі, похвальба; перебільшення
    5) розм. звільнення, увільнення
    6) розм. енергія, відвага
    7) військ. рикошет
    8) амер., кін. яскравість
    2. v
    1) підстрибувати; підскакувати; відстрибнути
    3) ходити підстрибуючи; рухатися з шумом
    4) військ. рикошетувати
    5) ускакувати, заскакувати, уриватися (into)
    6) вискакувати (out of)
    7) хвастати, хвалитися
    8) умовити, примусити, схилити (зробити щось)
    9) розм. увільняти, виганяти, проганяти
    10) накидатися, налітати (наat)
    11) спорт. бити м'ячем (об щось)
    3. adv
    раптом, раптово, несподівано
    4. int
    бум!
    * * *
    I [bauns] n
    1) стрибок; відскок; підскік ( літака) при посадці; підскакування ( автомашини) на дорозі; рикошет
    2) сильний, раптовий удар; гeoл. гірський удар
    4) хвастощі, похваляння
    6) cл. енергія, відвага
    7) aмep.; кiнo яскравість
    II [bauns] v
    1) підстрибувати; відскакувати; підстрибувати при посадці ( про літак); підстрибувати на дорозі ( про автомашину); рикошетувати
    2) ходити підскакуючи; рухатися незграбно, з шумом
    3) ( into) підхоплюватися, уриватися ( в кімнату); ( out of) вискакувати
    5) ( залякуванням або обманом) змусити, умовити, схилити зробити ( що-небудь)
    6) звільняти, виганяти
    7) cпopт. бити ( об що-небудь) м'ячем
    8) фін. бути повернутим банком ремітенту ( про чек); виписувати чек на суму, відсутню на поточному рахунку вкладника
    9) cл. дати прочуханку ( кому-небудь)
    III [bauns] adv
    раптом; несподівано
    IV [bauns]
    int бум!

    English-Ukrainian dictionary > bounce

  • 18 передача

    communications, communication, dispatch, (напр. сигналов) dissemination, drive, exchange, gear авто, gearing, passing вчт., ( сигнала) propagation, relay, relaying, rendering, rendition, sending, speed, transfer, transference, transmission
    * * *
    переда́ча ж.
    1. свз. transmission; (передаваемая информация, сообщения) traffic [exchange] of messages; (особ. метод передачи в линию) signalling
    переда́ча А сбра́сывает переда́чу Б — transmission A silences transmission B
    вести́ переда́чу «вслепу́ю» — send [transmit] blind
    вести́ переда́чу для опознава́ния ав.transmit for identification
    вести́ переда́чу с буквопеча́тающим контро́лем — type the home copy while sending
    запи́сывать переда́чу ( об операторе) — transcribe [record] a transmission [a message]
    2. ( вид излучения) emission, transmission
    на второ́й переда́че — in second gear
    на пе́рвой переда́че — in first gear
    на прямо́й переда́че — on direct gear
    на тре́тьей переда́че — in third gear
    переключа́ть переда́чу авто — change [shift] the gears
    переходи́ть на вы́сшую переда́чу автоupshift
    переходи́ть на ни́зшую переда́чу автоdownshift
    рабо́тать че́рез повыша́ющую переда́чу мех.be geared up
    рабо́тать че́рез понижа́ющую переда́чу мех.be geared down
    амплиту́дно-модули́рованная переда́ча — amplitude-modulated [AM] transmission
    переда́ча «бли́ндом» рад.blind transmission
    ве́дущаяся переда́ча свз. — transmission [communication] in progress
    переда́ча в зо́не прямо́й ви́димости рад.line-of-sight transmission
    переда́ча да́нных с непреры́вным автомати́ческим запро́сом подтвержде́ния — continuous-ARQ data communication
    переда́ча да́нных с ожида́нием подтвержде́ния — stop-and-wait ARQ data communication
    внестуди́йная переда́ча — outside broadcasting; outdoor pick-up
    гидравли́ческая переда́ча — hydraulic transmission
    гидродинами́ческая переда́ча — hydrodynamic [hydraulic rotary] transmission
    гидростати́ческая переда́ча — hydrostatic [(positive-)displacement hydraulic] transmission
    гла́вная переда́ча — final drive
    переда́ча да́нных — ( внутри и между ЭВМ и периферийными устройствами) data transfer; ( по линиям связи) data communication, data transmission
    переда́ча двумя́ боковы́ми полоса́ми — double-sideband [DSB] transmission
    зубча́тая переда́ча — gearing, gear train, gear transmission
    зубча́тая, винтова́я переда́ча — crossed-axis helical [hypoid] gearing, skew gearing
    зубча́тая, геликоида́льная переда́ча — crossed-axis helical gearing
    зубча́тая, гиперболо́идная переда́ча — hyperboloid(al) gearing
    зубча́тая, гипо́идная переда́ча — hypoid gearing
    зубча́тая, глобо́идная переда́ча — globoid gearing
    зубча́тая, кони́ческая переда́ча — bevel gearing
    зубча́тая, многоступе́нчатая переда́ча — multiple gearing
    зубча́тая переда́ча Но́викова — Novikov gearing
    зубча́тая, одноступе́нчатая переда́ча — single gearing
    зубча́тая, планета́рная переда́ча — planetary [epicyclic, sun-and-planet] gear
    зубча́тая, повыша́ющая переда́ча — step-up gear(ing)
    зубча́тая, понижа́ющая переда́ча — step-down gear(ing)
    зубча́тая, проста́я переда́ча — simple gearing
    зубча́тая переда́ча с вне́шним зацепле́нием — external gear train
    зубча́тая переда́ча с вну́тренним зацепле́нием — internal gear train
    зубча́тая, торо́идная переда́ча — toroidal-worm [globoid-worm] gearing
    зубча́тая, цикло́идная переда́ча — cycloidal gearing
    зубча́тая, цилиндри́ческая переда́ча — ( общий термин) cylindrical gearing; ( с косозубыми колёсами) helical gearing; ( с прямозубыми колёсами) spur gearing; ( с шевронными колёсами) herring-bone gearing
    зубча́тая, цилиндри́ческая, эвольве́нтная переда́ча — involute gearing
    зубча́тая, шевро́нная переда́ча — herring-bone gear, chevron gear drive
    индика́торная, дистанцио́нная переда́ча
    1. ( процесс) self-synchronous remote indication transmission
    2. ( устройство) (direct) self-synchronous transmission system
    кана́тная переда́ча — rope transmission
    карда́нная переда́ча — gimbal drive, gimbal gear
    клиноремё́нная переда́ча — V-belt transmission
    многокана́льная переда́ча — multichannel transmission
    многокра́тная переда́ча свз.multiplex transmission
    переда́ча на одно́й боково́й полосе́ — single-sideband [SSB] transmission
    переда́ча негати́вным сигна́лом ( в фототелеграфной связи) — white transmission
    переда́ча непреры́вным излуче́нием без модуля́ции — unmodulated CW transmission, unmodulated CW emission
    нереверси́вная переда́ча — unidirectional drive
    плоскоремё́нная переда́ча — flat-belt [band] transmission
    переда́ча положи́тельным сигна́лом ( в фототелеграфной связи) — black transmission
    про́бная переда́ча в полё́те ав.signal check
    про́бная, назе́мная переда́ча ав.maintenance check
    про́бная переда́ча пе́ред вы́летом ав.preflight check
    ре́ечная переда́ча — rack-and-gear drive, rack gear
    ремё́нная переда́ча — belt transmission
    переда́ча ре́чи ( системы передачи данных) — voice transmission (capability)
    блоки́ровать переда́чу ре́чи — depress voice capability
    рыча́жная переда́ча — linkage
    переда́ча с акти́вной па́узой свз. — nonreturn-to-zero [NRZ] signalling
    переда́ча с амплиту́дной манипуля́цией [АТ] — on-off keying, on-off [A1] transmission
    синхро́нная переда́ча (напр., сельсинная) — synchronized transmission (system) (as exemplified by synchro systems)
    синхро́нная, сельси́нная переда́ча в дифференциа́льном режи́ме — differential synchro system
    синхро́нная, сельси́нная переда́ча в индика́торном режи́ме — synchro repeater [synchro direct transmission] system
    синхро́нная, сельси́нная переда́ча в трансформа́торном режи́ме — synchro control-transformer [synchro detector] system
    синхро́нная, сельси́нная индика́торная переда́ча — synchro repeater [synchro direct transmission] system
    переда́ча с относи́тельной фа́зовой манипуля́цией [ОФМ] — phase-difference-shift keying [PDSK] transmission
    переда́ча с пасси́вной па́узой свз. — return-to-zero [RZ] signalling
    переда́ча с пода́вленной несу́щей — suppressed-carrier [SC] transmission
    переда́ча с части́чно пода́вленной боково́й полосо́й — asymmetrical-sideband [vestigial-sideband] transmission
    переда́ча с часто́тной манипуля́цией — frequency-shift-keying [FSK, F1] transmission
    переда́ча телевизио́нных изображе́ний — picture [video] transmission
    телегра́фная переда́ча — telegraph transmission
    переда́ча тепла́ — heat transfer
    переда́ча управле́ния вчт.transfer (of control)
    переда́ча управле́ния по, напр. отрица́тельному результа́ту — transfer (of control) on, e. g., negative
    переда́ча управле́ния, безусло́вная вчт. — unconditional transfer of control, jump
    переда́ча управле́ния, усло́вная — conditional transfer of control, branch
    фототелегра́фная переда́ча — facsimile transmission
    фрикцио́нная переда́ча — friction transmission, friction gear(ing)
    цветна́я переда́ча тлв.colour transmission
    цепна́я переда́ча — chain gear, chain(-and-sprocket) transmission; chain drive gearing, chain(-and-sprocket) drive
    часто́тно-модули́рованная переда́ча — frequency-modulated [FM] transmission
    червя́чная переда́ча — worm gearing
    шароди́сковая переда́ча — ball-and-disk gear(ing)
    электри́ческая переда́ча — electrical transmission
    электромехани́ческая переда́ча — electromechanical transmission
    переда́ча эне́ргии
    1. (явление в физических процессах, напр. при соударениях) energy transfer
    2. ( электроснабжение) power transmission
    переда́ча эне́ргии на постоя́нном то́ке — direct-current power transmission
    * * *
    1) transfer; 2) gear

    Русско-английский политехнический словарь > передача

  • 19 whang

    розм.
    1. n
    1) гучний удар; звук удару
    2) ремінь
    3) великий шматок; окраєць (хліба); кусень (сиру тощо)
    2. v розм.
    1) ударити; ляпнути
    2) загриміти; гримотіти (про грім, вибух); бити (про барабан)
    3) шмагати ременем; бити, лупцювати
    * * *
    I n; діал.
    гучний удар; звук удару
    II v; діал.
    1) вдарити; нанести дзвінкий удар
    2) вдарити (про грім, вибух); бити ( о барабане)
    III v; діал. IV n; діал.

    English-Ukrainian dictionary > whang

  • 20 bounce

    I [bauns] n
    1) стрибок; відскок; підскік ( літака) при посадці; підскакування ( автомашини) на дорозі; рикошет
    2) сильний, раптовий удар; гeoл. гірський удар
    4) хвастощі, похваляння
    6) cл. енергія, відвага
    7) aмep.; кiнo яскравість
    II [bauns] v
    1) підстрибувати; відскакувати; підстрибувати при посадці ( про літак); підстрибувати на дорозі ( про автомашину); рикошетувати
    2) ходити підскакуючи; рухатися незграбно, з шумом
    3) ( into) підхоплюватися, уриватися ( в кімнату); ( out of) вискакувати
    5) ( залякуванням або обманом) змусити, умовити, схилити зробити ( що-небудь)
    6) звільняти, виганяти
    7) cпopт. бити ( об що-небудь) м'ячем
    8) фін. бути повернутим банком ремітенту ( про чек); виписувати чек на суму, відсутню на поточному рахунку вкладника
    9) cл. дати прочуханку ( кому-небудь)
    III [bauns] adv
    раптом; несподівано
    IV [bauns]
    int бум!

    English-Ukrainian dictionary > bounce

См. также в других словарях:

  • Рем Дигга — В этой биографической статье о человеке из России или страны СНГ не указано отчество. Вы можете помочь проекту, добавив отчество в текст статьи и переименовав её соответственно …   Википедия

  • ремісничий — а, е. 1) Прикм. до ремісник 1). || Який носять ремісники (у 3 знач.) (про одяг). || у знач. ім. ремісни/че, чого, с., розм. Те саме, що Ремісни/че учи/лище. •• Ремісни/че учи/лище професійно технічний навчальний заклад, що готує кваліфікованих… …   Український тлумачний словник

  • ремісницький — (який стосується ремісника, ремісництва), ремісничий, ремісний; майстровий (про людину) …   Словник синонімів української мови

  • ремінісценція — (лат.) Невизначена згадка про минуле і прагнення зіставити його з явищами сучасної дійсності. Тенденції Р. періодично проявлялися в духовному житті суспільства та мистецькому розвитку, провокуючи на повторення певних пластичних і просторових форм …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • Промысл — Промысел (или промысл)  в общем смысле  совокупность действий, целью которых является достижение определённого результата. Промыслом обычно называют занятие, с целью получения выгоды, каким либо делом в объёме, который может обеспечить, полностью …   Википедия

  • Промысел — (или промысл)  в общем смысле  совокупность действий, целью которых является достижение определённого результата. Промыслом обычно называют занятие, с целью получения выгоды, каким либо делом в объёме, который может обеспечить,… …   Википедия

  • простий — про/ста/, про/сте/. 1) тільки про/сти/й.Елементарний за складом, однорідний; прот. складний, складений. || Нескладний за будовою, устроєм. || Первинний, основний, вихідний. Прості форми монополії. •• Про/ста/ речовина/ сполука, що складається з… …   Український тлумачний словник

  • Назви книг Святого Письма та їх скорочення і цитування — Повна назва // Скорочена назва (в таблицях, списках) // Скорочення для загальної богослов. літератури // Скорочення для вузьких біблійних студій СТАРИЙ ЗАВІТ Книга Буття // Буття // Бут. // Бт Книга Виходу // Вихід // Вих. // Вх Книга Левіта //… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Украинская Советская Социалистическая Республика —         УССР (Украïнська Радянська Социалicтична Республika), Украина (Украïна).          I. Общие сведения          УССР образована 25 декабря 1917. С созданием Союза ССР 30 декабря 1922 вошла в его состав как союзная республика. Расположена на… …   Большая советская энциклопедия

  • Цыгане — Запрос «Цыган» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Цыгане Самоназвание рома …   Википедия

  • Ленинская премия в области науки и техники — Ленинские премии в СССР одна из высших форм поощрения граждан за наиболее крупные достижения в области науки, техники, литературы, искусства и архитектуры. Содержание 1 История премии 2 Лауреаты 2.1 Премия и …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»