-
41 attract
v1) притягати; вбирати2) приваблювати, принаджувати, зачаровувати; привертати -
42 draw
I [drxː] n1) тяга; витягування, витаскування; вихоплювання; aмep. затягування ( сигаретою)2) те, що подобається, приваблює глядачів; принада3) провокаційне зауваження, провокаційне питання; той, хто намагається спровокувати співрозмовника на необережне зауваження; той, хто допитується, випитує; той, хто легко піддається на провокацію; той, хто легко проговорюється, обмовляється; базіка4) жеребкування; лотерея5) витягнутий жереб; виграш6) молодий пагін, пагін солодкої картоплі7) aмep.; дiaл. висувний ящик комода8) cпopт. гра внічию, нічия9) aмep. розвідна частина мосту11) aмep. лощина12) рикошет (у біліарді; тж. draw shot)13) тex. прокатка ( металу)II [drxː] v1) (drew; drawn)2) тягти, волочити; тягтися, волочитися3) (near, close, etc.) підсувати; підтягувати; наближати; (near, close, etc.) підсуватися; підтягуватися; наближатися; (to, toward, into, etc.) переміщати, пересувати ( в яке-небудь положення); (to, toward, into, etc.) переміщатися, пересуватися ( в яке-небудь положення)4) натягувати; витягувати; натягуватися; витягуватися— витягуватися, спотворюватися (напр, про обличчя); (straight, erect) витягатися, випрямлятися; випростуватися5) залучати, привертати; збирати (аудиторію, слухачів); приваблювати глядачів, слухачів; мати успіх; cпopт. відтягувати на себе ( супротивника) (тж. draw in, draw off)6) витягати (цвях, карту з колоди); висмикувати, виривати ( зуб); вихоплювати ( зброю); добувати ( руду)7) примусити діяти, говорити; вивести з рівноваги; зондувати, прощупувати; провокувати8) відбирати, відділяти; виділяти, вибирати9) cпopт. (on, upon) наганяти, наздоганяти; скорочувати віддаль, розрив10) cпopт. зводити, закінчувати внічию; не отримувати переваги 211) затягувати, запинати або відкривати, розсовувати (занавіску, фіранку)12) отримувати (відповідь, підтвердження); добувати (відомості, інформацію); черпати ( натхнення); мати, отримувати, діставати ( урок); тягти, кидати ( жереб); здійснювати жеребкування; тягти, витягати ( лотерейний квиток)13) кapт. виманювати, витягувати ( козирі)14) отримувати (зарплату, відсотки)15) брати ( гроші з рахунку)16) викликати (сльози, оплески); викликати, накликати (лихо, нещастя; тж. draw on, draw upon, draw down)17) втягувати, вдихати (повітря; тж. draw in); мати тягу (про трубу, піч); тex. всмоктувати ( про повітродувку)18) розгорятися ( про вогонь); розкурюватися (про сигару, цигарку)19) забирати вітер ( про вітрило)20) притягувати ( про магніт)21) відводити ( воду); осушувати ( болото); cпeц. відводити, відбирати ( струм); осушуватися, піддаватися осушуванню ( про болото)22) цідити, націджувати (пиво е т. п.; тж. draw off); наповнювати ( посудину); спорожняти ( посудину)23) виснажувати ( ґрунт); ссати24) пускати ( кров); брати ( кров на аналіз); відтягувати ( гній); призводити до дозрівання ( нариву)25) настоювати (чай, трави); настоюватися (про чай, трави)26) виловлювати ( рибу); проходити річку ( з бреднем); ловити ( дичину); прочісувати ( ліс)28) відокремлювати від лушпиння, лузги; очищати ( зерно)29) миcл. (звич. after, on) переслідувати ( дичину) по запаху, іти по запаху (про собаку; тж. draw on)30) миcл. виганяти; витягувати (лисицю, борсука) з нори31) cпopт. переводити ( м'яч)32) мop. мати ( яку-небудь) осадку ( про судно)33) метал. тягти, волочити; розплющувати; кувати34) метал. відпускати ( сталь)35) в'язати, стягатиIII [drxː] v(drew; drawn)1) малювати; представляти, зображувати, змальовувати2) креслити, викреслювати (тж. draw out)3) проводити (лінію, риску; тж. draw out)4) проводити (порівняння, паралель)5) складати, накидати (проект; тж. draw out, draw up)6) to draw on smb for smth виписувати тратту на чиє-небудь ім'я на певну суму -
43 engage
v1) наймати, приймати на роботу; замовляти ( квиток)2) (in, on, with) займатися (спортом, наукою); брати участь4) обіцяти; гарантувати; refl зобов'язуватися, брати на себе зобов'язання, обіцяти; накладати зобов'язання5) pass заручитися ( з ким-небудь)6) пepeв.; pass запросити, ангажувати7) спонукувати, переконувати, схиляти8) вiйcьк. зав'язувати бій, вступати в бій; вводити в бій; відкривати вогонь9) тex. знаходитися в зачепленні (про зубчасті колеса); включати; з'єднувати10) з'єднувати, схрещувати ( фехтування) -
44 fix
I [fiks] n1) скрутний стан; дилема2) визначення місцезнаходження або координат; paд., aв. засічка3) aмep. стан, положення4) cл. відступне, хабар5) cл. гра, результат якої заздалегідь вирішений6) "фікс" ( суміш алкогольного напою з лимонним соком)7) cл. доза наркотику8) = fixation IIII [fiks] v1) укріплювати; закріплювати; прикріплювати2) встановлювати, призначати, визначати; відзначати, відмічати, фіксувати, констатувати; покладати (провину, витрати)3) влаштовувати; залагоджувати ( справу); робитиto fix a fire — розвести вогонь; упорядковувати, давати лад; лагодити, ремонтувати, налагоджувати; приготувати, зробити нашвидкуруч ( обід)
4) невідривно дивитися; спрямувати погляд; зосередити ( думки); привертати, зупиняти ( увагу); (on, upon) зупинитися на ( чому-небудь); вибрати5) запам'ятовувати, фіксувати (у пам'яті, свідомості)6) оселитися, осісти; закріпитися7) вилікувати ( часто fix up)8) збиратися, мати намір9) уладнати, залагоджувати, вирішувати, розв'язувати (конфлікт, проблему)10) cл. підстроювати ( шляхом підкупу), "домовлятися"11) розрахуватися, розправитися ( з ким-небудь)12) cл. давати наркотики; постачати наркотиками13) eвф. каструвати (особл. кота)14) cпeц. осідати, густішати, тужавіти, твердішати15) фoтo, кiнo фіксувати, закріплювати16) paд., aв. засікати; точно визначати широту е довготу -
45 interest
I ['intrist] n1) інтерес2) зацікавленість; користь; вигода3) частка, доля, участь; майнове право4) вплив; сила авторитету5) pl зацікавлені особи; ділові кола; істеблішмент6) проценти, відсотки, процентний доход; ( позичковий) відсотокII [`intrist] v1) цікавити, викликати інтерес, цікавість; привертати увагу2) зацікавлювати; залучати до участі -
46 limelight
I [`laimlait] n1) друмондове світло ( для освітлення сцени); світло рампи; прожектор для підсвічування3) популярність, загальна увагаII [`laimlait] vосвітлювати друмондовим світлом; яскраво освітлювати; привертати увагу до чого-небудь, докого-небудь; створювати популярність -
47 nail
I [neil] n1) ніготь; кіготь, пазур2) цвях; нагель; тex. шпилька3) icт. нейл, міра довжини4) cл. сигарета "цвяшок"II [neil] v2) схопити, піймати, затримати, заарештувати3) викрити ( кого-небудь); піймати ( на неправді); застукати, накрити ( на місці злочину)4) cл. схопити; згарбати5) cл. вкрасти7) aмep. теслювати -
48 outdraw
v(outdrew; outdrawn) -
49 predispose
vпривертати, схиляти; створювати схильність -
50 pull
I [puæ] n1) тяга, смикання; ручка, кільце (ящика, дверцят); шнурок (дзвінка, штори)2) cпeц. натяг, розтяг, розтягнення; сила тяги; розтягуюче зусилля, тягова сила; cпopт. тяговий рух;; тяговий пристрій; тяговий канат3) cпopт. напруга, зусилля; важкий підйом; важка подорож4) удар весла; черга гребти; коротка прогулянка на човні7) ковток; затягування ( тютюновим димом)8) перевага9) протекція, зв'язки, блат10) привабливість, помітність (оголошення, реклами)11) пoлiгp. пробний відбиток12) метал. усадкова раковина13) тex. пневмоколісний трактор-тягач14) cпeц. протаскування; волочінняII [pul] v1) тягти2) натягати; насувати ( pull on)3) смикати4) витягати, висмикувати; висувати ( pull out)5) тягти; мати тягу6) пити ( з жадібністю); всмоктувати; (on, at) затягуватися ( сигаретою)7) гребти; іти, плисти на веслах; мати певну кількість весел ( про човен); працювати веслом; перевозити човном9) cл. заарештувати, забрати; здійснити облаву, наліт; схопити за руку злодія; піймати на місці злочину10) cл. поцупити11) cпopт. бігти маховим кроком12) пoлiгp. робити відбиток13) виривати з корінням; знищувати ( pull up)14) розтягти (м'яз, сухожилля)15) рвати, зривати, збирати (квіти, фрукти)19) корчувати20) натягувати ( вудила); стримувати, осаджувати (коня на перегонах; pull in)21) cл. вихопити, витягти (револьвер, ніж)22) розривати, роздирати (на частини; pull apart); відривати; відтягати; відтаскувати (pull away, pull back)23) привертати ( увагу); користуватися ( успіхом)24) ( for) підтримувати, підбадьорювати ( яку-небудь сторону); "уболівати" ( за яку-небудь команду)25) зробити, вчинити, здійснити (що-небудь зухвале, несподіване або недозволене)26) отримувати ( оцінку)27) cпopт. відбивати (м'яч, посилаючи його ліворуч)28) cл. завдавати удару не на повну силу ( бокс) -
51 rivet
I [`rivit] n II [`rivit] v1) клепати, склепувати -
52 strike
I [straik] n1) удар; повітряний наліт; удар, бій ( годинника); cл. поганий удар; пропущений м'яч ( у бейсболі)2) відкриття родовища ( золота); несподівана удача ( lucky strike)3) cл. недолік; перешкода4) клювання; підсікання ( волосіні); великий улов6) гeoл. простягання ( жили або пласта)II [straik] v(struck; struck, stricken)1) ударяти, бити; стукнути, ляснути; ударятися, битися, стукатися; попадати; ударяти (по клавішах, струнах)2) нападати3) вражати; убивати4) (on, upon) знаходити, натрапляти, випадково зустрічати5) направлятися; повертати (у ліс, на північ); заглиблюватися ( у тему)6) проникати; пробиватися7) досягати8) виключати; скасовувати; викреслювати9) вражати, справляти враження; привертати увагу10) спадати на думку11) cл.; вiйcьк. служити денщиком13) викликати ( які-небудь почуття)16) бити ( про годинник)18) карбувати (монету, медаль); зробити, вибити (бирку, ярлик)19) спускати ( прапор); прибирати ( вітрила); згорнути ( намети); бyд. знімати ( риштовання); театр. забирати, розбирати ( декорації); демонтувати ( сцену); театр. гасити, зменшувати ( світло)23) клювати, брати принаду ( про рибу)24) кусати, жалити ( про змію)25) пускати ( коріння); прийматися; укорінюватися, прищеплюватися, приживатися; саджати, культивувати ( рослини)26) профарбовувати (тканину, дерево); вбиратися, розтікатися ( про фарбу)27) просолювати, просочувати сіллю (рибу, м'ясо)28) розвантажувати ( корабель); розвантажуватися29) мop. спускати (у трюм; strike down)30) рівняти гребком ( міру зерна)32) cпeц. відбивати риску ( натертою крейдою мотузкою)33) to strike at smb; smth накидатися /нападати/ на кого-небудь, що-небудь; завдавати удару кому-небудь, чому-небудь; направляти удар на кого-небудь, що-небудь; вiйcьк. наступати на кого-небудь, що-небудь34) to strike into smth починати що-небудь; втручатися в що-небудь35) to strike smth into smth змушувати що-небудь проникати в що-небудь; устромляти, втикати, забивати що-небудь у що-небудь36) to strike smth into smb втикати що-небудь у кого-небудь; давати, надавати, що-небудь кому-небудь37) to strike for smth прагнути до чого-небудь, робити зусилля, щоб домогтися чого-небудь; битися, боротися за що-небудь38) to strike smb for smth; cл.; cл. вимагати, випрошувати що-небудь у кого-небудь; просити, шукати протекції у кого-небудьIII [straik] n1) страйк2) колективна відмова ( від чого-небудь); бойкотIV [straik] v( struck) страйкувати; оголошувати страйк; припиняти роботу -
53 swing
I [swiç] n1) хитання; коливання; коливання; поворот, зміна2) розмах, змах; cпopт. мах; замах; фiз. розмах, амплітуда коливання3) тк.; sing ритмічний рух; невимушена хода4) тк.; sing ритм5) гойдалка6) поворот7) хід, розвитокin full swing — у повному розпалі; природний хід
8) свобода дій9) поїздка; об'їзд; турне10) свінг, різновид джазової музики ( swing music); ритм свінгу11) свінг, бічний удар ( бокс)12) кoм. коливання курсів або курсу на біржі13) тex. максимальне відхилення стрілки ( приладу)15) вiйcьк.; жapг. санний автопоїздII [swiç] v( swung)1) качати, коливати; розгойдувати; розмахувати; гойдатися, коливатися; розгойдуватися; закидати; кидатися ( куди-небудь)2) вертіти, повертати; вертітися, повертатися, розвертатися3) іти, рухатися мірним або невимушеним кроком4) вішати, підвішувати; повісити ( на шибениці)5) висіти; бути повішеним, бовтатися ( на шибениці)6) ширяти7) cл. домагатися перелому; успішно проводитиto swing an election — перемогти на виборах; залучати на свій бік; домагатися рішення на свою користь
8) виконувати джазову музику в стилі свінгу; любити музику, джаз9) круто міняти ( думку); спрямовувати в іншу сторону (увагу, інтерес); різко мінятися, змінюватися; приймати зовсім іншу точку зору10) жити повним життям, насолоджуватися життям; бути життєрадісним, діяльним, не відставати від життя; вести безладне статеве життя11) підходити один одному ( про двох); розуміти один одного; сходитися в поглядах, смаках12) привертати; хвилювати; задовольняти вимогам; підходити під настрій13) бити навідліг, з розмаху; замахуватися14) cл. зуміти, ухитритися ( зробити або добути)to swing the lead — cл. симулювати
-
54 toll
I n1) мито, збірtoll through — транзитне мито /плата/; to pay toll платити дорожнє мито
to raise the tolls — підвищити мита; дань
heavy toll — важка дань, великі жертви
to take toll (of smth) — наносити важку утрату (чому-н.)
tomobile accidents take a heavy toll of human lives — автомобільні катастрофи уносять багато людських життів
the private whisper campaign that he was a bit whacky took its toll — пущений впливовими особами слух про те, що він будучи не в собі, робив свою справу; війск. втрати
4) icт. утримання частини зерна за помел; утримання частини металу за переплавлення руді5) плата за провезення вантажу; фрахтII1) υl. дзвонити ( у дзвін); поволі, помірно ударяти; благовестити2) дзвонити по небіжчикові (to toll smb s death)III n1) дзвін церковних дзвонів; благовістIV1) υl. стягувати як митоVυ дiaл., aмep. привертати увагу, заманювати; aмep. заманювати в пастку ( диких звірів)VIυ юp. позбавляти (якого-н. прав)to toll an entry — позбавляти права доступу; анулювати
-
55 trial
I n1) випробування, пробаtrial of strength — проба /випробування/ сили
to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.
gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)
to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок
to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)
bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)
to buy smth on trial — купити що-н. на пробу
to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)
2) переживання, випробування; пригодаthe trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання
people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями
he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань
3) причина незадоволеності або роздратуванняI fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати
that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам
4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справиtrial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]
trial by court martial — військовий суд, трибунал
reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися
to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок
to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду
to bring to trial — передавати ( справу) до суду
to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес
civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа
the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/
5) часто cпopт. спробаqualification /acceptance/ trial — залікова спроба
preliminary /development/ trial — попередня спроба
6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)7) гeoл. розвідкаII a1) пробнийtrial flight — aв. пробний політ
trial load — тex. пробне навантаження
trial balance — eк. пробний баланс
trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний
trial boring — розвідувальне буріння; контрольний
trial burst — війск. пристрілювальна /контрольна/ черга
trial shot — війск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування
trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін
trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді
III a; грам.trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді
-
56 внимание
увага; (сильнее) пильна увага. Обращать, обратить внимание на что-л. - звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, (вульг.) вдаряти (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком; (сжалиться) зглянутися на кого. [На все сам звертає увагу (Рудч.). На вважають вони на літа, на вроду (Шевч.). Москаль на сльози не вдаря (Ном.). Вона недужа лежала, дак він і тоді уваги не клав (Червіг.). Я вже її накинув оком. Згляньтеся (огляньтеся) на мене невидющого!]. Обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание - спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь. [Уривок з пісні, що спав на увагу ще авторові «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притяг до себе увагу таткову (Крим.). Кожному мусіла кинутися на увагу його чорна борода (Крим.)]. Обратите внимание - уваж, уважте, вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание - збирати (зосереджувати) увагу на чому. Не обращать, не обратить внимания, оставлять без внимания - не звертати уваги, не вважати, не (по)турати на що, занехаювати, занехаяти що, занедбувати, занедбати що, нехтувати, знехтувати (занехтувати) що, чим, легковажити що. [Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов'язки]. Он, и внимания не обращает на это - він і байдуже на те, про те, до того (Квіт.). А это остаётся без внимания - а це байдуже, а про це (за це) байдуже. Принимать во внимание, в соображение что-л. - брати, взяти що на увагу, зважати, зважити на що-неб., уважати, уважити на що-неб., мати на увазі, оглядатися, оглянутися на що. Принимая во внимание - беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого. [Маємо письменство не так-то вже й бідне, як на наші обставини]. Представлять чьему-л. вниманию - подавати, подати кому до уваги щось, ставити, поставити що-н., кому-н. перед очі, на очі. [Левицький поставив перед очі читачеві багатющу колекцію «пропащих» (Єфр.)]. Отвратить (отвлечь) внимание - відвернути (одтягти) увагу чиюсь, (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти бери (Мнж.)]. Оказать внимание - дати увагу комусь, показати увагу, зробити ласку. Благодарю за внимание - дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе). Относиться со вниманием к чему, посвящать внимание чему-л. - віддавати увагу чомусь. Заслуживающий, достойный внимания - вартий уваги, (справедливый) слушний. [Думка ця слушна: дає вихід із становища].* * *ува́га; ( внимательность) ува́жність, -ностіобраща́ть, обрати́ть \внимание на кого́-что — зверта́ти, зверну́ти ува́гу на ко́го-що, уважа́ти, ува́жити на кого-що
принима́ть, приня́ть (брать, взять) во \внимание что — бра́ти, узя́ти до уваги (на увагу) що, зважа́ти, зва́жити (уважа́ти, ува́жити) на що
-
57 возвращать
возвратить1) вертати кого до чого, що, вернути [Вернути полонених до рідного краю. Минулого не вернеш. Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає], повертати кого до чого, що кому, повернути [І хто зна, коли мене поверне до своєї господи (Лев.). Права вам давні повертає (Руд.)], завертати, звертати, завернути кого, що кому [Звертаю вам сей документ (Франко). Хочуть пани завернути старий лад], привертати, привернути кого до чого (к чему), кому що [Потроху знов привертає вас до кріпацтва (Крим.). Назад до життя привернув (Сл. Грінч.). Приверни мені знов дитячі дні (Крим.)]. -щать, -тить при помощи колдовства к прежнему состоянию - відвертати, відвернути, відроблювати, відробляти, відробити. -щать, -тить, забраковавши что-н. сделанное, купленное по заказу, просьбе - прикидати що кому, прикинути [Не так пошиєш, - грошей не заплатять, а прикинуть тобі твоє шитво];2) (отдавать назад полученное) вертати, вернути що кому [Верну вам усенькі ваші трати (Крим.). Вернути борг], повертати, повернути що кому [Швидко зможу вам усе ваше повернути (Крим.)], завертати, звертати, звернути що кому [Заверну все твоє]. В-тить друг другу обратно вещи, которыми раньше поменялись - розмінятися [Поміняймось!.. Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місці].* * *несов.; сов. - возврат`итьповерта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; (заставлять возвращаться) заверта́ти, заверну́ти; несов., фольк. вороча́ти -
58 направлять
направить1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;7) стертий, постираний;8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.* * *несов.; сов. - напр`авить1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити\направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти
2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити5) мат. напрямля́ти, напрями́ти -
59 поворачивать
поворотить1) повертати, вернути, повернути, (в сторону и назад) завертати, завернути, (сворачивать в сторону) завертати, звернути, (диал.) скручувати, скрутити. [Сонце почало повертати на вечірній упруг (Неч.-Лев.). Обізвався, не повертаючи голови. Туди мою голівоньку що-вечора верне. Верни до мого двору. Він уже й коня завертає (Грінч.). Ішли просто, а тоді звернули (завернули) вліворуч за ріжок. Жандар скрутив направо, між корчі (Франко)]. -вать, -тить к чему (при езде, ходьбе) - привертати, привернути до чого; срв. Приворачивать. -вать направо, налево - повертати (звертати, завертати) праворуч, ліворуч, у праву, у ліву руку. -вать с дороги - звертати з дороги. -вать обратно (при езде, ходьбе) - назад завертати, -ся, завернути, -ся. [Завертай коні додому. Пішов був, аж побачив, що хмара насуває, та й завернувся]. Здесь негде и -тить - тут ніде й завернутися. -вать оглобли - вернути назад. Ветер -вает к югу - вітер верне, повертає(ться) на південь. На весну -вает - на весну кладеться (верне). На весну -тит - на весну поверне (скресне). [Сон-трава цвіте, скоро поверне (скресне) на весну. На весну вже повернуло (скресло)]. -вать в свою пользу - на свою руч навертати. [На свою руч навертали справу]. -вать по своему, на свой обычай - навертати, наворочати на своє, на свій розум, на свій звичай, обертати на свій звичай;2) что куда, вокруг чего - вернути, обертати, обернути що куди, навколо (круг) чого. [Веретено камінь обертає у млині. Обертає над огнем м'ясо, настромлене на рожен. Вітер обертає крила у вітряці].* * *несов.; сов. - поворот`ить1) см. повёртывать2) (несов.: распоряжаться, управлять) ору́дувати, верхово́дити, крути́ти, воро́чати3) (перен.: перевёртывать) переверта́ти, переверну́ти -
60 польза
користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.* * *1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності2) (нажива, барыш) зиск, -у
См. также в других словарях:
привертати — а/ю, а/єш, недок., приверну/ти, верну/, ве/рнеш, док. 1) перех., часто у сполуч. зі сл. на себе, до себе.Приваблювати (чий небудь погляд). || у сполуч. зі сл. інтерес. Зацікавлювати. Привертати увагу. 2) перех. Спонукати приєднатися до кого ,… … Український тлумачний словник
привертати — I = привернути (часто зі сл. до себе якимись діями, словами тощо викликати прихильність, довіру до себе), прихиляти, прихилити, притягати, притягувати, притягти, притягнути, принаджувати, принадити, приваблювати, привабити, приманювати, приманити … Словник синонімів української мови
привертати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зацікавлювати — юю, юєш, недок., заціка/вити, влю, виш; мн. заціка/влять; док., перех. і рідко неперех. 1) Викликати цікавість у кого небудь, привертати чиюсь увагу. || чим. Привертати увагу якою небудь рисою, особливістю. 2) у чому. Приваблювати вигодою або… … Український тлумачний словник
приваблювати — юю, юєш, недок., прива/бити, блю, биш; мн. прива/блять; док., перех. і без додатка. 1) Викликати у кого небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати. || у сполуч. зі сл. увага. Звертати на себе чиюсь увагу. || перев. у… … Український тлумачний словник
причаровувати — ую, уєш, недок., причарува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) заст. За упередженими уявленнями – чарами привертати когось до кого небудь, викликати кохання до когось. 2) також зі сл. до себе. Викликати до себе потяг, симпатію, любов. || перен.… … Український тлумачний словник
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
афішувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Виставляти що небудь напоказ; привертати загальну увагу до чого небудь; рекламувати … Український тлумачний словник
виставляти — я/ю, я/єш, недок., ви/ставити, влю, виш; мн. ви/ставлять; док., перех. 1) Виймати що небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2) Забираючи звідки небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
впадати — I (упада/ти), а/ю, а/єш, недок., впа/сти (упа/сти), впаду/, впаде/ш, док. 1) перев. недок.Вливатися, втікати в річку, море, озеро тощо. || розм., рідко. Пролягати, вести кудись, у щось (про дорогу і т. ін.). || заст. Потрапляти в певні обставини … Український тлумачний словник
горнути — горну/, го/рнеш, недок., перех. 1) Згрібати докупи що небудь сипуче. || Підбирати що небудь граблями; гребти. 2) Гребти веслами; веслувати. 3) Те саме, що пригортати 1). || перен. Привертати на свій бік, приваблювати до себе. 4) діал. Перегортати … Український тлумачний словник