-
1 привертати
= привернутиto attract, to incline (to), to win overпривертати чиюсь увагу — to attract ( to draw) smb.'s attention
-
2 привертати
-
3 увага
ж1) attention; note, noticeувага! — attention!; look out!, mind!
увага, на старт! — get set!
брати до уваги — to note, to notice, to regard; to pay attention ( heed); to take into consideration/account
не брати до уваги — to disregard, to neglect, to ignore
беручи до уваги — in view of, taking into consideration, with regard to
не звертати уваги — to disregard, to take no notice (of), to pass by
залишити щось без уваги — to set aside, to leave unattended, to disregard, to take no notice (of)
заслуговувати на увагу — to be worthy of notice, to deserve/merit attention
зосереджувати увагу на — to concentrate/fix/focus attention (on)
звертати чиюсь увагу (на) — to draw smb.'s attention (to); to pay attention (to), to give/pay heed (to), to take note (of)
особлива увага — special emphasis/attention; principal concern
привертати чиюсь увагу — to attract ( to call) smb.'s attention; to come into notice
привертати особливу увагу (на) — to concentrate/focus one's attention (on)
приділяти увагу — to attend, to place high emphasis (on), to place emphasis, to give/focus attention
виявляти увагу (до) — to favour, to show attention
прикувати чиюсь увагу — to compel (to arrest, to engage, to command, to rivet, to grip) one's attention
гідний уваги — worthy of note, noteworthy
2) ( турбота) care, consideration ( дбайливість) heed3) -
4 привернути
док. див. привертати
См. также в других словарях:
привертати — а/ю, а/єш, недок., приверну/ти, верну/, ве/рнеш, док. 1) перех., часто у сполуч. зі сл. на себе, до себе.Приваблювати (чий небудь погляд). || у сполуч. зі сл. інтерес. Зацікавлювати. Привертати увагу. 2) перех. Спонукати приєднатися до кого ,… … Український тлумачний словник
привертати — I = привернути (часто зі сл. до себе якимись діями, словами тощо викликати прихильність, довіру до себе), прихиляти, прихилити, притягати, притягувати, притягти, притягнути, принаджувати, принадити, приваблювати, привабити, приманювати, приманити … Словник синонімів української мови
привертати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зацікавлювати — юю, юєш, недок., заціка/вити, влю, виш; мн. заціка/влять; док., перех. і рідко неперех. 1) Викликати цікавість у кого небудь, привертати чиюсь увагу. || чим. Привертати увагу якою небудь рисою, особливістю. 2) у чому. Приваблювати вигодою або… … Український тлумачний словник
приваблювати — юю, юєш, недок., прива/бити, блю, биш; мн. прива/блять; док., перех. і без додатка. 1) Викликати у кого небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати. || у сполуч. зі сл. увага. Звертати на себе чиюсь увагу. || перев. у… … Український тлумачний словник
причаровувати — ую, уєш, недок., причарува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) заст. За упередженими уявленнями – чарами привертати когось до кого небудь, викликати кохання до когось. 2) також зі сл. до себе. Викликати до себе потяг, симпатію, любов. || перен.… … Український тлумачний словник
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
афішувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Виставляти що небудь напоказ; привертати загальну увагу до чого небудь; рекламувати … Український тлумачний словник
виставляти — я/ю, я/єш, недок., ви/ставити, влю, виш; мн. ви/ставлять; док., перех. 1) Виймати що небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2) Забираючи звідки небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
впадати — I (упада/ти), а/ю, а/єш, недок., впа/сти (упа/сти), впаду/, впаде/ш, док. 1) перев. недок.Вливатися, втікати в річку, море, озеро тощо. || розм., рідко. Пролягати, вести кудись, у щось (про дорогу і т. ін.). || заст. Потрапляти в певні обставини … Український тлумачний словник
горнути — горну/, го/рнеш, недок., перех. 1) Згрібати докупи що небудь сипуче. || Підбирати що небудь граблями; гребти. 2) Гребти веслами; веслувати. 3) Те саме, що пригортати 1). || перен. Привертати на свій бік, приваблювати до себе. 4) діал. Перегортати … Український тлумачний словник