підводити

техн. отводи́ть

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

1. n

1) тяга

2) витягування; вихоплювання

3) принада (для глядачів); окраса програми

4) розм. провокаційне запитання (зауваження)

5) жеребкування; лотерея; жереб; виграш

6) молодий пагін

7) амер. шухляда (комода)

8) спорт. нічия, гра в нічию

9) басейн (ріки)

10) амер. лощина

2. v (past drew; p.p. drawn)

1) тягти, тягнути; волочити; волокти

2) підсувати; підтягувати

3) привертати, притягувати; збирати

4) наближатися, підтягуватися

5) натягати; витягувати

6) привертати (увагу)

7) висмикувати, виривати

8) відбирати, відокремлювати, вибирати

9) спорт. скорочувати відстань, наздоганяти; наближатися

10) спорт. зводити внічию

11) запинати, завішувати; опускати (завісу)

12) одержувати (відповідь, інформацію)

13) тягти (кидати) жереб

14) здобувати, діставати

15) втягувати, вдихати

16) розгорятися

17) відводити (воду)

18) цідити, націджувати

19) брати (кров)

20) настоюватися (про чай)

21) виловлювати (рибу)

22) очищати, злущувати лузгу

23) креслити, малювати; рисувати

24) проводити лінію (риску)

25) складати, накреслювати (проект тощо)

* * *

1) тяга; витягування, витаскування; вихоплювання; aмep. затягування ( сигаретою)

2) те, що подобається, приваблює глядачів; принада

3) провокаційне зауваження, провокаційне питання; той, хто намагається спровокувати співрозмовника на необережне зауваження; той, хто допитується, випитує; той, хто легко піддається на провокацію; той, хто легко проговорюється, обмовляється; базіка

4) жеребкування; лотерея

5) витягнутий жереб; виграш

6) молодий пагін, пагін солодкої картоплі

7) aмep.; дiaл. висувний ящик комода

8) cпopт. гра внічию, нічия

9) aмep. розвідна частина мосту

10) басейн ( ріки)

11) aмep. лощина

12) рикошет (у біліарді; тж. draw shot)

13) тex. прокатка ( металу)

1) (drew; drawn)

2) тягти, волочити; тягтися, волочитися

3) (near, close, etc.) підсувати; підтягувати; наближати; (near, close, etc.) підсуватися; підтягуватися; наближатися; (to, toward, into, etc.) переміщати, пересувати ( в яке-небудь положення); (to, toward, into, etc.) переміщатися, пересуватися ( в яке-небудь положення)

4) натягувати; витягувати; натягуватися; витягуватися

5) залучати, привертати; збирати (аудиторію, слухачів); приваблювати глядачів, слухачів; мати успіх; cпopт. відтягувати на себе ( супротивника) (тж. draw in, draw off)

6) витягати (цвях, карту з колоди); висмикувати, виривати ( зуб); вихоплювати ( зброю); добувати ( руду)

7) примусити діяти, говорити; вивести з рівноваги; зондувати, прощупувати; провокувати

8) відбирати, відділяти; виділяти, вибирати

9) cпopт. (on, upon) наганяти, наздоганяти; скорочувати віддаль, розрив

10) cпopт. зводити, закінчувати внічию; не отримувати переваги 2

11) затягувати, запинати або відкривати, розсовувати (занавіску, фіранку)

12) отримувати (відповідь, підтвердження); добувати (відомості, інформацію); черпати ( натхнення); мати, отримувати, діставати ( урок); тягти, кидати ( жереб); здійснювати жеребкування; тягти, витягати ( лотерейний квиток)

13) кapт. виманювати, витягувати ( козирі)

14) отримувати (зарплату, відсотки)

15) брати ( гроші з рахунку)

16) викликати (сльози, оплески); викликати, накликати (лихо, нещастя; тж. draw on, draw upon, draw down)

17) втягувати, вдихати (повітря; тж. draw in); мати тягу (про трубу, піч); тex. всмоктувати ( про повітродувку)

18) розгорятися ( про вогонь); розкурюватися (про сигару, цигарку)

19) забирати вітер ( про вітрило)

20) притягувати ( про магніт)

21) відводити ( воду); осушувати ( болото); cпeц. відводити, відбирати ( струм); осушуватися, піддаватися осушуванню ( про болото)

22) цідити, націджувати (пиво е т. п.; тж. draw off); наповнювати ( посудину); спорожняти ( посудину)

23) виснажувати ( ґрунт); ссати

24) пускати ( кров); брати ( кров на аналіз); відтягувати ( гній); призводити до дозрівання ( нариву)

25) настоювати (чай, трави); настоюватися (про чай, трави)

26) виловлювати ( рибу); проходити річку ( з бреднем); ловити ( дичину); прочісувати ( ліс)

27) потрошити ( птицю)

28) відокремлювати від лушпиння, лузги; очищати ( зерно)

29) миcл. (звич. after, on) переслідувати ( дичину) по запаху, іти по запаху (про собаку; тж. draw on)

30) миcл. виганяти; витягувати (лисицю, борсука) з нори

31) cпopт. переводити ( м'яч)

32) мop. мати ( яку-небудь) осадку ( про судно)

33) метал. тягти, волочити; розплющувати; кувати

34) метал. відпускати ( сталь)

35) в'язати, стягати

1) малювати; представляти, зображувати, змальовувати

2) креслити, викреслювати (тж. draw out)

3) проводити (лінію, риску; тж. draw out)

4) проводити (порівняння, паралель)

5) складати, накидати (проект; тж. draw out, draw up)

6) to draw on smb for smth виписувати тратту на чиє-небудь ім'я на певну суму

v (past withdrew; p.p. withdrawn)

1) відкликати; виводити; брати назад

2) відмовлятися; скасовувати, відміняти; анулювати; знімати (пропозицію)

3) відводити (очі); відсмикувати (руку)

4) вилучати

5) взяти свої слова назад; відступитися

6) відходити; піти; відсуватися; ретируватися

7) відтуляти, відпинати (завіску)

8) відсунути (засув)

9) с.г. виполювати, висмикувати

10) військ. відводити (війська)

11) усувати, знімати

12) військ. відволікати

* * *

1) віднімати, відсмикувати

2) забирати, брати назад

3) вилучати

4) відмовлятися

5) ( from) відмовитися від участі

6) піти геть

7) відходити, відсуватися

8) відслоняти ( занавіску); відсунути ( засов)

9) c-г. прополювати, видаляти

10) вiйcьк. відходити; відводити ( військ)

11) ( from) відвикати, припиняти вживання (наркотик; лікуватися від наркоманії або алкоголізму)

1) відхиляти; відвертати; відводити

2) збивати (з шляху); відводити убік

3) відволікати (увагу)

4) розважати, звеселяти, забавляти, потішати

* * *

1) відхиляти, відводити; направляти в інший бік; направляти в іншу сторону, в інше русло (розмову, дискусію); відводити, виділяти ( кошти)

2) збивати ( з шляху); вести в сторону

3) відволікати ( увагу)

4) розважати, звеселяти, забавляти

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

отвести и отвесть

1) відводити, відвести, відпроваджувати, відпровадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити кого куди. -ди его домой - відведи його додому. -сти кого в тюрьму - відпровадити, запровадити кого до в'язниці. -ведите лошадь в конюшню - заведіть коня до стані. -сти кого в сторону (от чего) - відвести кого на бік (від чого);

2) (отвратить) відводити, відвести, відвертати, відвернути кого, що від чого. -сти кого от греха, от ссоры - відвести, відвернути кого від гріха, від сварки. -сти воду, дождь, громовой удар - відвернути воду, дощ, грім. -сти удар чем-либо - відхилити удар чим. -сти что-либо рукою - відхилити що рукою. -дить глаза - відводити (відвертати) очі від чого (личн. и безл.), (морочить) ману (на)пускати, (на)пустити на кого, очі заснітити кому. -дить боль - здіймати, гамувати біль. -дить душу, сердце на чём - розважати, розважити душу, серце чим, спочити душею, серцем на чому, відводити, розводити душу з ким. Не в силах -сти голос - голосу не відтягне. -сти дух - відсапнути;

3) приділяти, приділити, призначати, призначити кому що. -дить солдатам квартиры - приділяти козакам приміщення, ставити козаків на постій. -сти землю колонистам - приділити землю колоністам (осадникам);

4) -дить свидетелей, юрид. - усувати, усунути свідків;

5) -дить деревья - відсаджувати дерева. Отведённый -

1) відведений, відпроваджений;

2) відвернений, відхилений;

3) приділений;

4) юрид. - усунений.

* * *

1) відво́дити, відвести́; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отвращать) відверта́ти, відверну́ти

2) сад. відса́джувати, відсади́ти

подвести и подвесть

1) (кого к кому, к чему, что подо что) підводити, підвести кого до кого, до чого. [Підвели йому коня]. -дить стены под крышу - виводити, вивести стіни. -дить фундамент подо что - підмурівок підмуровувати (підмурувати) під що. -дить итоги - підсумовувати (підсумувати), підбивати, підбити рахунки. Живот(ы) от голода подвело - з голоду живіт затягло (животи позатягало), з голоду аж живіт запався;

2) (переносно) підводити, підвести на що, під що, призводити, призвести на що, до чого. [Він усіх нас підвів на лихо. Призвели його, щоб потяг з батькової скрині грошей];

3) (под наказание) підводити, підвести, підневіджувати, підневідити;

4) (обмануть) підводити, підвести, підманювати, підманити, піддурювати, піддурити. [Ти-ж мене підманила, ти-ж мене підвела. Обіцяв, та й піддурив]. Подведённый - підведений, призведений до чого; підманений, піддурений; підневіджений. -ный счёт - підбитий, підсумований рахунок. -ный итог - підбита сума.

* * *

несов.; сов. - подвест`и

1) запобігати, відвертати, уникати (небезпеки тощо); відхиляти

2) відводити (погляд тощо) (від — from)

* * *

1) відводити (очі, погляд); відволікати ( думки)

2) запобігати, відкидати (особл. що-небудь неприємне), відводити ( підозру)

1. n

1) витікання; відтік, відтікання; убуток, відплив

2) постійне виснаження (витрачання)

3) дренаж, осушування; дренажна канава (труба), дрена

4) водостік, водовідвід

5) pl каналізація

6) мед. дренажна трубка

7) розм. чарочка; ковток

8) pl осадок; залишки; покидьки

2. v

1) відводити, відкачувати, випускати (воду)

2) виснажувати, спустошувати; висмоктувати

3) витікати, стікати

4) осушувати, дренувати; сушити (посуд)

5) фільтрувати

6) просочуватися

7) обладнувати каналізацією

8) стікати в річку

9) випивати, осушувати до дна (тж to drain dry)

* * *

1) витікання; відтік ( води); постійне виснаження; постійний витік; втрата, витрата; споживання

2) дренаж, осушування, дренування; дренаж; дренажна канава, дрена; водостік; ринва; водовідвід; каналізаційна труба; мeд. дренажна трубка

3) чарочка; ковток

4) pl осад, залишки; недопитки; дiaл. пивна гуща

1) відводити, відкачувати, випускати ( воду); виснажувати, спустошувати; висмоктувати, викачувати; випливати, витікати, стікати (тж. drain away); eл. відводити струм

2) дренувати, осушувати; мeд. дренувати

3) стікати в річку; скидати води

4) фільтрувати; сочитися; просочуватися

5) обладнати каналізацією, проводити каналізацію

6) пити, осушувати, випивати до дна (тж. to drain dry, to drain to the dregs)

7) сушити ( посуд); сушитися ( про посуд)

8) віджимати ( білизну в пральній машині)

1) знімати ( рукавички); стягати ( чоботи)

2) відводити, відтягувати ( війська); відходити, відступати ( з позиції); відволікати ( увагу)

3) відціджувати; відводити або відкачувати ( воду); відсмокувати ( повітря)

4) спускати ( брудне мастило); випускати ( метал); відводити, скачувати ( шлаки)

1) знімати ( рукавички); стягати ( чоботи)

2) відводити, відтягувати ( війська); відходити, відступати ( з позиції); відволікати ( увагу)

3) відціджувати; відводити або відкачувати ( воду); відсмокувати ( повітря)

4) спускати ( брудне мастило); випускати ( метал); відводити, скачувати ( шлаки)

и Приподымать приподнять підводити, підвести, підіймати, (реже) піднимати, під(ій)няти (трохи), (во множ.) попідводити, попідіймати (трохи) кого, що; (повышать) підносити, піднести, (во множ.) попідносити що. [«Підведіть мене», - промовив хворий (Грінч.). Свобода тут підносить кожні груди, і радісно палають кожні очі (Франко)]. -нять голову, головы - підвести голову, попідводити голови. [Всі матушки попідводили голови (Н.-Лев.)]. -ними ребёнка (вверх) - підійми дитину (вгору). -нять гирю - підняти трохи вагу (важок). -нять занавес - підняти (трохи) завісу. -нять рычагом - підважувати, підважити що. -нять место под дом, плотину и т. п. - підняти (трохи), підвищити, піднести місце під будинок, підсипати греблю и т. д. Срв. Поднимать. Приподнятый - підведений, піднятий; піднесений; (рычагом) підважений. -тый тон - піднятий, піднесений тон. В -том тоне - звисока. [Силкувались писати так, як писали тоді греки - звисока, пишними словами (Єфр.)]. -тое настроение - піднесений настрій. -тый нос - задертий ніс.

* * *

несов.; сов. - приподн`ять

1) [тро́хи] підніма́ти, [тро́хи] підня́ти и попідніма́ти, [тро́хи] підійма́ти, [тро́хи] підійня́ти и попідійма́ти; (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити

2) (перен.: повышать) [тро́хи] підно́сити, [тро́хи] піднести

v переводити на іншу тему, відводити обговорення від суті запитання тощо

- to sidetrack the negotiations відводити переговори від суті питання, що обговорюється

- to sidetrack a problem відводити обговорення від суті запитання