-
1 ფესვი
коріння, корінь -
2 корень
1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.* * *1) ко́рінь, -реняко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння
в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно
2) грам., мат. ко́рінь -
3 root
1. n1) коріньto take (to strike) root — пускати коріння, прийматися (про рослину)
2) коренеплід3) окрема рослина; саджанець4) основа, корінь (зуба тощо)5) родоначальник, предок6) (часто the root) причина, джерело7) база, основа8) бібл. нащадок, потомок9) мат. корінь10) грам. корінь11) муз. основний тон акорду12) тех. вершина (зварного шва)13) тех. хвіст (лопаті турбіни)root beer — амер. шипучий напій з коренеплодів
root cutter (slicer) — с.г. коренерізка
root digger — с.г. машина для збирання коренеплодів
root habit — бот. коренева система
root medium — бот. кореневе середовище
root sucker — бот. кореневий паросток
root system — бот. коренева система
to pull up by the roots — викорінювати; викорчовувати
to take (to strike) root — пускати коріння, укорінюватися
root and branch — докорінно; цілком
2. v1) пускати коріння, укорінюватися (тж перен.)2) впроваджувати, укорінювати3) приковувати4) рити землю рилом; підривати коріння (про свиней)5) ритися; докопуватися; нишпорити6) амер., розм. підтримувати, заохочувати, підбадьорюватиto root for smb. — уболівати за когось
* * *I [ruːt] n1) коріньroot medium — бioл. ризосфера
2) коренеплід3) корінь, окрема рослина4) основа, корінь5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень6) ( часто the root) причина, джерело7) база, основаroot cause — першопричина; pl коріння, зв'язки; звичне оточення
8) дiaл. нащадок9) мaт. корінь; радикал10) гpaм. корінь11) мyз. основний тон акорду12) тex. вершина ( зварного шва)13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)II [ruːt] v1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися3) приковувати4) викорчовувати (root out, root up)III [ruːt] v1) рити землю рилом ( про свиней)2) ритися, нишпорити, шукатиIV [ruːt] v; амер.( for) заохочувати, підбадьорювати (оплесками, вигуками); підтримувати ( кого-небудь); бажати успіху ( кому-небудь) -
4 root
I [ruːt] n1) коріньroot medium — бioл. ризосфера
2) коренеплід3) корінь, окрема рослина4) основа, корінь5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень6) ( часто the root) причина, джерело7) база, основаroot cause — першопричина; pl коріння, зв'язки; звичне оточення
8) дiaл. нащадок9) мaт. корінь; радикал10) гpaм. корінь11) мyз. основний тон акорду12) тex. вершина ( зварного шва)13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)II [ruːt] v1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися3) приковувати4) викорчовувати (root out, root up)III [ruːt] v1) рити землю рилом ( про свиней)2) ритися, нишпорити, шукатиIV [ruːt] v; амер.( for) заохочувати, підбадьорювати (оплесками, вигуками); підтримувати ( кого-небудь); бажати успіху ( кому-небудь) -
5 rootless
adj1) без коріння; що не має коріння2) перен. безпідставний, необгрунтований* * *[`ruːtlis]a1) без коріння, без кореня, який не має коріння2) необґрунтований; нестійкий; неприкаяний; який не має стабільного положення в суспільстві -
6 root
I [ruːt] 1. n1) ко́ріньto pull up by the roots — викорі́нювати; викорчо́вувати
to take root, to strike root — пуска́ти корі́ння, вкорі́нюватися
2) коренепло́ди3) ко́рінь, причи́на, джерело́the root of all evil — ко́рінь зла
4) мат. ко́ріньsquare [second] root — квадра́тний ко́рінь
cube [third] root — кубі́чний ко́рінь
5) attr. корінни́й, основни́йthe root principle — основни́й при́нцип
••2. vroot and branch — докорі́нно
1) пуска́ти корі́ння, вкорі́нювати(ся)2) прико́вуватиfear rooted him to the ground — жах прикува́в його́ до мі́сця
3) вирива́ти з ко́ренем4) підрива́ти корі́ння (про свиню́); ри́ти зе́млю ри́лом5) впрова́джувати•- root upII [ruːt] v амер. sl.підтри́мувати, заохо́чувати, підбадьо́рювати, вболіва́ти ( for) -
7 пускать
пустить1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.* * *несов.; сов. - пуст`ить -
8 grubbing
n1) корчування, викопування коріння; обробка ґрунту культиватором2) копання, порпання в книгах (архівах)3) амер. зубріння* * *n1) видалення коріння, корчування; обробка ґрунту грубером2) копання в книгах, архівах3) aмep. старанні заняття -
9 radical
1. n1) (тж R.) пол. радикал2) мат. знак кореня (тж radical sign)3) мат. корінь (числа)4) хім. радикал5) початок, основний принцип, основа (основ)6) лінгв. корінь (слова)2. adj1) корінний, основний2) повний; радикальний; фундаментальний3) природний; одвічний; первісний4) лінгв. кореневий5) мат. що стосується кореня6) мат. радикальний7) бот. кореневий8) пол. радикальний, лівий9) (R.) який належить до радикалів, радикальний* * *I n1) коріння ( чого-небудь); початок, основний принцип; основа ( основ)2) лiнгв. корінь ( слова)3) xiм. радикал4) мaт. радикал, корінь ( числа); знак кореня ( radical sign)II a1) корінний, основний2) повний, радикальний3) природний, первісний, споконвічний4) лiнгв. кореневий5) мaт. який відноситься до кореняradical sign — знак кореня; радикальний
6) бoт. кореневийIII nполіт. радикал; ( Radical) член партії радикалів, радикалIV aполіт. радикальний, лівий; ( Radical) який відноситься до партії радикалів, радикальний -
10 radix
n (pl radices, radixes)1) корінь (рослини)2) корінь (слова)3) перен. джерело; корінь (зла тощо)4) мат. основа системи числення* * *[`reidiks]n; (pl radices,- xes [-ksiz])2) мaт. основа системи числення -
11 семя
1) бот. насіни́на, сі́м'я, род. п. сі́м'я и сі́мені, собир. насі́ння, сі́м'я2)\семя мена́ — (мн.: для посева) насі́ння, сі́м'я; ( зерно) зерно́
3) ( о зёрнах подсолнуха) насі́ння; зе́рнята, -нят; со́нях4) фиоиол. сі́м'я, спе́рма5) перен. сі́м'я ед., собир., насі́ння (собир.)благо́е \семя мя — до́бре сі́м'я
\семя мена́ раздо́ра — сі́м'я (насі́ння) ро́збрату
каково́ \семя мя, таково́ — и
пле́мя — погов. яке́ насі́ння, таке́ й поколі́ння; яки́й ко́рінь, таки́й одро́сток; яке́ корі́ння, таке́ й насі́ння; яка́ ще́па, така я́блуня
-
12 deep-rooted
adj1) глибоко вкорінений; що має глибоке коріння2) закоренілий, глибокий* * *aякий має глибоке коріння; глибоко вкорінений, закоренілий; глибокий; хронічний ( про захворювання) -
13 grumous
adj1) густий; в'язкий; загуслий2) скипілий; грудкуватий3) крупкуватий; горбистий, бугристий; гроновидний (про коріння)* * *a1) густий; в'язкий; згуслий2) зсілий, який утворив грудки, грудкуватий ( про кров)3) бoт. крупнистий; горбистий; гроновидний ( про коріння) -
14 irradicate
vглибоко пускати коріння; укорінюватися* * *[i'rʒdikeit]vглибоко пускати коріння; укорінюватися -
15 puddle
1. n1) калюжа2) розм. грязь, грязюка; брудна вода3) розм. безладдя, розгардіяш; плутанина4) буд. глиняна обмазка5) тала вода на льоду2. v1) місити глину2) буд. обмазувати глиною3) трамбувати землю4) каламутити воду5) утворювати калюжі, мочитися (про дитину), напудити6) забруднювати; мазюкати7) борсатися (у брудній воді)8) бентежити, спантеличувати9) мет. пудлінгувати (залізо)* * *I ['pedl] n1) калюжа2) дiaл. безлад, плутанина; плутаник3) бyд. глиняне тісто; водонепроникна глиняна обмазка, обкладка ( з піском або гравієм); глинобетон (для дна ставків, каналів)4) завихрення, яке залишається веслом у воді5) мeтeop. тала вода на льоду6) метал. пудлінгова криця7) метал. ванночка розплавленого металуII ['pedl] v1) місити глину2) бyд. обкладати глиною3) трамбувати ґрунт; ущільнювати ґрунт4) каламутити воду; утворювати калюжі; пускати калюжі, мочитися ( про дитину); бруднити5) борсатися, возитися (у калюжах; puddle about, puddle in); займатися то одним, то іншим; братися то за одне, то за інше ( puddle about)6) приводити в замішання, збивати з пантелику7) метал. пудлінгувати8) caд. вмочати коріння рослин у глиняний розчин ( при пересаджуванні); змочувати коріння рослин або саджанців розчином добрива ( при посадці)9) c-г. мутити ґрунт ( рисового чека)10) псувати ґрунт (займаючись на ньому сільськогосподарськими роботами до того, як зійде вода) -
16 push
1. n1) поштовх; штовхан; штовхання2) тиск, натиск; напір; напруження3) удар (гострою зброєю)4) швидке просування; кидок5) військ., розм. наступ; просування уперед; енергійна атака6) розм. підтримка, заступництво, протекція7) критична обставина; вирішальний момент8) енергія, рішучість, заповзятливість; зусилля, енергійна спроба9) спонукання, імпульс10) розм. звільнення11) прищ, вугор12) ватага, банда хуліганів13) кліка, впливове угрупованняpush and pull — ел. двотактний
2. v1) штовхати (ся), пхатиto push one's claims — висувати свої вимоги, наполягати на своїх вимогах
to push oneself — намагатися висунутися, домагатися просування (підвищення)
to push one's way — протиснутися, прокласти собі шлях
3) підганяти, підштовхувати; прискорювати; збільшувати швидкість4) натискати; надавлювати; тиснути; наполягати; приставати5) підтримувати, просувати (когось)6) поширювати; розвивати (ідею)7) рекламувати8) пускати паростки (коріння)9) амер. наближатися до певного віку (до певної цифри)10) амер. займатися контрабандою; торгувати наркотиками11) шкварити; витинати (про музику)12) буцати, колоти рогамиpush across — амер., розм. убивати
push aside — відпихати, відкидати, відсувати, усувати
push away — відштовхувати, відпихати
push back — відкидати, відштовхувати назад, відтісняти, відсувати; спорт. відтиснути противника
push down — звалити, повалити
push forth (forward) — поспішати, просуватися уперед
push in — наближатися до берега; пролізати, утиратися
push off — відштовхувати (ся) (від берега); забиратися геть; усунути, убити
push on — поспішати, квапитися; через силу просуватися уперед; підганяти; спонукати
push out — видаватися, випинатися; давати паростки; вийти в море
to push out a patrol — військ. вислати дозір
push through — проштовхувати (ся), пробиватися, пробиратися
push up — зрушувати, піднімати угору; збільшувати, підвищувати; протегувати, надавати підтримку
to push to the wall — притиснути до стіни; довести до скрути
to push a pen — амер. працювати у канцелярії
to push smb.'s face in — розм. дати комусь у пику
* * *I n1) поштовх; штовхання2) тиск, натиск, напір4) швидке просування, кидок5) вiйcьк. наступ; просування вперед; енергійна атака6) підтримка, заступництво, протекція7) рішуча хвилина, критичні обставини8) енергія, рішучість, заповзятливість; напористість; зусилля, енергійна спроба9) рекламування, проштовхування ( товару)10) спонукання, імпульс11) звільнення ( з роботи)12) cл.; aвcтpaл. зграя, банда хуліганів або злочинців; впливове угруповання, кліка13) натискна кнопка; кнопка ( дзвінка); кнопка вмиканняII v1) штовхати, пхати (push aside, push back, push down)to push down, to push over — перекидати, валити
2) ( push through) проштовхувати; проштовхуватися; допомогти кому-небудь, чому-небудь пройти яке-небудь випробування ( тест)3) підганяти, підштовхувати ( push on); прискорювати: збільшувати швидкість; підсилювати4) натискати, надавлювати5) чинити тиск, тиснути ( на кого-небудь); наполягати; приставати; ( for) pass не вистачати, бракувати6) наполегливо просувати; домагатися7) надавати підтримку, протегувати ( кому-небудь), просувати, проштовхувати кого-небудь (push forward, push on, push up); проштовхувати (що-небудь; push through)8) поширювати, просувати; просуватися9) просувати, розвивати (ідею, систему)10) рекламувати11) давати паростки, пускати коріння (push forth, push out)12) cл. наближатися до певного віку або до певної цифри13) cл. торгувати наркотиками, продавати наркотики ( на вулиці)14) утинати щосили ( про джаз)III n; діал.прищ, вугор -
17 radicated
adjукорінений; що пустив коріння* * *[`rʒdikeitid]aякий пустив коріння ( про властивості); укорінений -
18 rooted
adj1) що має коріння; з корінням2) укорінений (про рослини і перен.)3) твердий (про переконання тощо)4) глибокий (про почуття)5) хронічний (про хворобу)6) прихований (про хворобу)* * *[`ruːtid]a1) який має корінь; з корінням; укорінений ( про рослини)2) укорінений; який коренитьсяdeeply rooted prejudice — глибоко вкорінений забобон; твердий (про звичку, переконання)
3) глибокий ( про почуття)4) хронічний; прихований ( про хворобу) -
19 rooter
n1) плуг для виорювання коріння; дорожній плуг2) саджанець; відсадок3) тварина, що риється в землі4) амер., розм. болільник, уболівальник* * *I n1) плуг для виорювання коріння, дорожній плуг2) c-г. рослина, яка швидко вкорінюється; саджанець; відсадокII n; амер. -
20 rootworm
nличинка, яка пошкоджує коріння, кореневий шкідник* * *nличинка, яка пошкоджує коріння
См. также в других словарях:
коріння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
коріння — я, с. 1) Збірн. до корінь 1), 2). •• Корі/ння пуска/ти (пусти/ти) в що, в чому а) міцно, надовго закріплюватися де небудь; б) набувати особливої сили, постійності (про почуття, звички тощо). 2) Коренеплоди, що їх уживають як присмаки до страв,… … Український тлумачний словник
коріння — [коур’і/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
корінняччя — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
корінь — I (частина рослини, що міститься в землі); кореневище (перев. корінь багаторічних трав янистих рослин і головний корінь дерева); корінець (перев. невеликого розміру); коріння збірн. II ▶ див. початок 1), причина … Словник синонімів української мови
корінець — нця/, ч. 1) Зменш. до корінь 1), 2). || тільки мн. Коріння деяких рослин, що їх використовують як ліки. || Ніжка гриба. 2) Місце, де зшиті аркуші книжки, зошита, папки, або частина палітурки, що закриває це місце. 3) Частина аркуша, що… … Український тлумачний словник
корінняччя — я, с. Збірн. до корінь і коріння … Український тлумачний словник
коріннячко — а, с. Зменш. пестл. до коріння … Український тлумачний словник
корінчастий — а, е. Який має велике, розгалужене коріння … Український тлумачний словник
корінчастий — (який має велике, міцне, розгалужене коріння), корчастий, корчуватий … Словник синонімів української мови
коріандровий — а, е. Прикм. до коріандр. Коріандрове насіння. || Що добувають із коріандру … Український тлумачний словник