-
1 სელი
льон -
2 hør
льон -
3 lin
льон -
4 скӱлӱ
льон ВН, СМ-К; скӱльлерин чығарий виймає свій льон, свої снопи льону СБ; бир йумрух скӱлӱ пук льону Б; пор. сӱкӱлӱ. -
5 сӱкӱлӱ
льон СБ, О; пор. скӱлӱ. -
6 brake
1. n1) гальмо2) рукоятка (насоса)3) бот. орляк (папороть)4) хаща, гущавина, чагарник5) м'ялка, тіпалка, терниця (для льону, конопель)6) тістомішалка7) велика борона8) станок для підковування коней9) диба, колода2. v1) гальмувати2) м'яти, тіпати (льон)3) місити тісто4) розбивати грудки (бороною)5) заст. past від break* * *I [breik] n1) гальмо, гальмівний механізмII vгальмувати, пригальмовуватиIII n; бот. IV nчаша; зарості чагарникуV n1) тіпалка (для льону, прядива)2) тістомішалкаVI v1) м`яти, тіпати ( льон)3) розбивати грудки ( бороною)VII n2) icт. дибаVIIIзаст. past від break 2 -
7 dike
1. n1) стічна канава, стік; рів; траншея2) дамба, гребля, гатка3) перен. перешкода, перепона, завада4) земляна (кам'яна) огорожа5) геол. дайка2. v1) захищати дамбою, перегороджувати греблею (гаткою)2) будувати греблю (дамбу)4) осушувати, дренувати5) вимочувати в канавах (льон, коноплі)* * *I n1) стічна канава, стік; рів; траншея2) дамба, гребля, насип; перешкода4) гeoл. дайка5) cл. лесбіянкаII v1) захищати дамбою, перегороджувати греблею; споруджувати греблю, дамбу2) обкопувати; оточувати ровом3) осушувати, дренувати4) вимочувати в канавах (льон, прядиво) -
8 flax
-
9 flax-lily
-
10 flaxy
adjлляний, схожий на льон* * *[`flʒksi]aсхожий на льон, лляний -
11 hackle
1. n1) барвисте пір'я на шиї півня (та інших птахів)2) штучна принада (для вудіння риби)3) шерсть на спині й шиї собаки4) pl розм. волосся, бакенбарди5) чесалка, гребінь (для льону тощо)2. v1) чесати, тіпати (льон тощо)2) рубати, розрубувати, шматувати3) відколювати* * *I n1) довге блискуче перо (на шиї або спині півня, павича е деяких інших птахів); оперення ( на шиї птахів)2) pl шерсть ( на загривку собаки)3) pl волосся, бакенбарди4) гребінь для льону, чесалка5) перо, що прикріплюється до принади ( при вудінні риби)II v1) чесати, микати, тіпати (льон, коноплі)III vрозрубувати; шматувати -
12 pull
1. n1) тяга; сіпання2) натягування; розтягування3) тягова сила4) спорт. тяговий рух5) напруження; зусилля6) важке сходження7) удар весла; веслування8) стримування коня на перегонах9) спуск курка вогнепальної зброї10) шнурок, ручка (дзвінка тощо)11) ковток12) затяжка (тютюновим димом)13) розм. перевага14) протекція, зв'язки; блат15) розм. привабливість, принадність16) друк. пробний відбиток2. v1) тягти; натягуватиto pull a horse — натягувати віжки; насувати (капелюх)
2) смикати; сіпати; витягувати, висмикуватиto pull smb.'s hair — сіпати когось за волосся
to pull a bell — подзвонити, смикнути за дзвінок
3) пити ковтками, смоктати4) веслувати; іти на веслах; пливти (про човен з веслярами)5) перевозити на човні6) арештовувати, забирати7) учинити облаву (напад)8) схопити за руку злодія; спіймати на місці злочину9) розм. поцупити, потягти10) друк. робити відбиток11) розтягувати, розриватиto pull to pieces — розривати на шматки; перен. розкритикувати
12) рвати, збирати (квіти, фрукти)18) одержувати (підтримку)20) учинити, зробити (щось несподіване)pull about — грубо поводитися; смикати
pull apart — розривати; критикувати
pull at — смикати; затягуватися (цигаркою); смоктати (з пляшки)
pull back — відтягувати; затримувати; відступати; датувати більш раннім числом
pull down — опускати; зносити (будинок); зривати; знижувати (в ціні); збивати (пиху); виснажувати, ослабляти; насильно повалити уряд (правителя); одержувати винагороду
pull in — втягувати; перен. загрібати; стримувати себе; скорочувати видатки; прибувати (про поїзд); розм. арештовувати; стягувати (війська)
pull off — стягувати, скидати (взуття); успішно завершити; відходити, вирушати; виграти (змагання); одержати приз
pull on — натягувати; продовжувати веслувати
pull out — витягувати, висувати; виривати (зуби); відходити (про поїзд); від'їжджати; веслувати від берега; виходити з бою; ав. виходити з піке
pull over — надівати (натягати) через голову; спорт. перетягувати
pull round — видужувати; виліковувати
pull through — вижити; врятувати (від небезпеки); подолати (труднощі); виплутатися
pull together — співробітничати, працювати дружно, ладити між собою
pull up — зупиняти (ся); стримувати (ся); арештовувати; докоряти; виривати з коренем, знищувати; підтягуватися (на спортивному снаряді); наздоганяти
to pull a boner — амер. ускочити у клопіт
to pull caps (wigs) — сваритися, сперечатися
to pull foot, to pull it — утекти, дременути, чкурнути
to pull leather — амер. чіплятися за щось
to pull one's freight — амер. ушитися
to pull strings — пустити в хід зв'язки; таємно впливати (на щось)
to pull the long bow — надмірно хвастати; розповідати небилиці
to pull the wool over smb.'s eyes — увести когось в оману
to pull up stakes — амер. змотати вудки
* * *I [puæ] n1) тяга, смикання; ручка, кільце (ящика, дверцят); шнурок (дзвінка, штори)2) cпeц. натяг, розтяг, розтягнення; сила тяги; розтягуюче зусилля, тягова сила; cпopт. тяговий рух;; тяговий пристрій; тяговий канат3) cпopт. напруга, зусилля; важкий підйом; важка подорож4) удар весла; черга гребти; коротка прогулянка на човні7) ковток; затягування ( тютюновим димом)8) перевага9) протекція, зв'язки, блат10) привабливість, помітність (оголошення, реклами)11) пoлiгp. пробний відбиток12) метал. усадкова раковина13) тex. пневмоколісний трактор-тягач14) cпeц. протаскування; волочінняII [pul] v1) тягти2) натягати; насувати ( pull on)3) смикати4) витягати, висмикувати; висувати ( pull out)5) тягти; мати тягу6) пити ( з жадібністю); всмоктувати; (on, at) затягуватися ( сигаретою)7) гребти; іти, плисти на веслах; мати певну кількість весел ( про човен); працювати веслом; перевозити човном9) cл. заарештувати, забрати; здійснити облаву, наліт; схопити за руку злодія; піймати на місці злочину10) cл. поцупити11) cпopт. бігти маховим кроком12) пoлiгp. робити відбиток13) виривати з корінням; знищувати ( pull up)14) розтягти (м'яз, сухожилля)15) рвати, зривати, збирати (квіти, фрукти)19) корчувати20) натягувати ( вудила); стримувати, осаджувати (коня на перегонах; pull in)21) cл. вихопити, витягти (револьвер, ніж)22) розривати, роздирати (на частини; pull apart); відривати; відтягати; відтаскувати (pull away, pull back)23) привертати ( увагу); користуватися ( успіхом)24) ( for) підтримувати, підбадьорювати ( яку-небудь сторону); "уболівати" ( за яку-небудь команду)25) зробити, вчинити, здійснити (що-небудь зухвале, несподіване або недозволене)26) отримувати ( оцінку)27) cпopт. відбивати (м'яч, посилаючи його ліворуч)28) cл. завдавати удару не на повну силу ( бокс) -
13 ret
-
14 ripple
1. n1) брижі, жмури2) хвилястість (волосся)3) дзюрчання, дзюркотіння4) хвилястий візерунок (на тканині)5) амер. невеликий поріг (ріки)6) пульсація7) чесалка, гребінка (для льону)ripple firing — військ. а) стрільба торпедними залпами; б) послідовний пуск ракет
2. v1) вкривати (ся) жмурами2) струменіти3) дзюрчати4) спадати м'якими складками5) микати, чесати (льон)6) дряпати, скребти7) злегка розпушувати (грунт)* * *I n2) хвилястість ( волосся); хвиляста виробка ( тканини)3) дзюрчання4) aмep. невеликий поріг ( ріки)5) cпeц. ( дрібна) пульсаціяII v1) покривати брижами; покриватися брижами2) струменіти4) прокочуватися (про сміх, т. п.)5) дзюрчатиIII n IV v -
15 scutch
1. n с.г.1) костриця2) терниця, тіпалка2. v1) с.г. тіпати льон2) бити ціпком (різкою)3) обмолочувати* * *I n; с-г1) костриця2) льонотіпалкаII v; с-г -
16 strip
1. n1) смужка; стрічка; довгий вузький кусок2) сторінка гумору (в газеті, журналі)3) планка4) тех. прокладка5) штабове залізо (тж strip iron)6) ав. злітно-посадочна смуга (тж air strip, landing strip)7) спорт. доріжка (для фехтування)strip alert — амер. чергування літаків на злітно-посадочній смузі
strip map — ав. маршрутна карта
strip mining — амер. відкритий видобуток (вугілля тощо)
2. v1) різати на смужки (стрічки, довгі вузькі куски)2) роздягатися, скидати одягto strip of one's clothes — роздягтися, скинути одяг
3) роздягати, зривати (одяг)to strip smb. to the skin — роздягти когось догола
4) здирати, обдирати; знімати, оголювати; очищатиto strip disabled vehicles of ammunition — військ. знімати боєприпаси з підбитих машин
to strip smb. of his honours — позбавити когось нагород
to strip smb. of his money — відібрати у когось гроші
7) знебарвлювати8) розбирати, демонтувати9) тех. зривати нарізку10) гірн. розкривати, розробляти11) хім. відганяти легкі фракції12) тіпати (льон тощо)14) видавлювати (ікру з риби)strip down — мор. знімати бігучий такелаж
strip off — здирати, зіскоблювати
stripped of fine names, it is a swindle — просто кажучи, це шахрайство
* * *I [strip] n1) довгий, вузький шматок; стрічка, стьожка; смужка; cпeц. штрипс3) оповідання у картинках (у газеті; comic strip, strip cartoon)4) тex. планка; прокладка; смуга, стрічка; штабове залізо ( strip iron)5) aв. злітно-посадочна смуга (air strip, landing strip); strip alert cл. чергування літаків на злітно-посадочній смузі6) cпopт. доріжка ( для фехтування)7) аерофотознімальний маршрут (flight strip, photographic strip)8) стрип ( комп'ютерний бланк)II [strip] vрізати на довгі, вузькі шматки, на смужки, на стрічки, на стьожкиIII [strip] v1) роздягати; знімати; зривати (одяг; strip off); роздягатися ( strip off); метал. роздягати ( злиток)2) здирати, обдирати; зчищати; знімати; оголювати ( strip off); здиратися; зніматися; зчищатися3) (of) позбавляти ( чого-небудь); відбирати ( що-небудь)4) грабувати; віднімати5) виконувати стриптиз; роздягатися під музику6) розбирати, демонтувати7) тex. зривати різь8) гipн. оголювати, розкривати; розробляти відкритим способом9) метал. роздягати ( злитки)10) xiм. відганяти легкі фракції11) c-г. тіпати ( льон або конплі)12) c-г. видоювати до кінця13) c-г. відокремлювати середню жилку тютюну14) pиб. видавлювати (ікру, молочко) -
17 swingle
-
18 кукушкин
зозулин (-на, -не). -ны дети - безбатченки, дитинчата-зозуленята. -кин лён, бот. Linum catharticum L. - льон (-ну) проносний, зозулин льон. -ны сапожки (башмачки, ножки), бот. Cypripedium Calceolus L. - зозулині черевички (-ків), жовті зозульки (-льок). - ны слёзки (слёзы), бот. а) Orchis (latifolia) L. - зозулинець (-нця) широколистий; б) -ны слёзки и Кукушница, Platanthera bifolia L. - любка дволиста.* * *зозу́лин, -а, -екуку́шкины слёзки — бот. зозули́нець, -нця [плями́стий], орхіде́я [плями́ста]
\кукушкин цвет — бот. бузькі́в вого́нь, зозу́лин цвіт
-
19 лён
и Лена истор.1) (ленное поместье, удел, фр. tief) лен (-ну), лено (-на), феод (-ду), уділ (-лу);2) (юр.: ленное владение, фр. feage) лен, лено, (стар.) голд (-ду); ленне володіння чим.* * *льон, -укуку́шкин \лён — бот. зозу́лин льон
-
20 прочёсывать
прочесать1) (лён, пеньку, шерсть) чесати, перечесати (льон, коноплі), чухрати, перечухрати (вовну);2) прочухувати, прочухати, здирати, здерти (чухаючи);3) (известное время) прочесати (льон, коноплі); прочухрати (вовну) (який час). Прочёсанный -1) перечесаний, перечухраний;2) прочуханий. -ться - чесатися, бути перечесаним, чухратися, бути перечухраним.* * *несов.; сов. - прочес`ать1) прочісувати, прочеса́ти2) (несов.: чесать в течение определённого времени) чеса́ти [ці́лу годи́ну], прочеса́ти
См. также в других словарях:
льон — * lion m. перен. Лев. Наши миланские lions имеют такое преувеличенное представление обо всем, что делается и что имеется в Париже. 2. 3. 1854. Верди 1973 79 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
льон — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льон — льо/ну, ч., тільки одн. 1) Однорічна чи багаторічна трав яниста технічна рослина, зі стебел якої виготовляють волокно, а з насіння – олію. || тільки мн. Великі площі цієї рослини, а також самі рослини на них. •• Гірськи/й льон один із видів… … Український тлумачний словник
льон дю жур — * le lion du jour. О человеке, являющемся самым значительным событием дня. 1 января был на выходе в Зимнем дворце .. На выходе и до сих пор le lion du jour Вышнеградский, назначенный 1 января министром финансов. 1. 01. 1887. В. П. Безбородов Дн … Исторический словарь галлицизмов русского языка
льон мондэн — * lionne mondaine. Светская львица. И в друг в Петербурге она имела такой успех, какой ей и не снился. Она вдруг сделалась lionne mondaine. И деньги, шальные деньги des boyards russes посыпались на нее, как золотой дождь, а вместе с деньгами… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
льон-довгунець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льон-кудряш — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льон-кучерявець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льон-рошенець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льон-сирець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Льон-сюр-Мер — Коммуна Льон сюр Мер Lion sur Mer Страна ФранцияФранция … Википедия