-
1 по-другому
-
2 быть
бути. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) - єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. - єсте и 3 мн. ч. - суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься. Быть чем, в качестве чего - бути за що. [Бути за свідка. Бути за вчителя]. Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -увати, -ювати - батькувати (быть отцом), учителювати (быть учителем). Быть может, чего доброго - бува. Может быть - може, мабуть. Как быть? - що робити? як його бути? Так и быть - гаразд, добре, нехай так, сількись. Надо быть (надо полагать) - мабуть, може, либонь, мабуть чи не так. Должно быть - певно, мабуть, мабуть чи не… [Він мабуть чи не ходив туди - он должно быть ходил туда]. Стало быть - значить, виходить, отже. Быть посему - так має бути. Быть после кого - постати по кому. [Маю все те зіставити другому, хто постане по мені (Еккл.)]. Как быть человек - як-слід людина. Будь добр, будьте добры - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві. Да будет - хай буде. Было да сплыло - було та загуло, було та за водою пішло. Будь что будет, была не была - що буде, те й буде. Кто бы ни был - хоч-би хто був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був батько, а все-ж він батько (Свидн.)]. Как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было - хоч-би що там було, будь-що-будь. Не тут то было - та ба, годі. Чтоб тебя здесь не было - щоб твій і дух тут не пах, щоб твого й духу тут не було. Пока ещё что будет - поки там ще до чого дійдеться. См. ещё Будет (довольно), Будучи.* * *1) бу́ти; ( иметь) ма́ти2) (вспомогательный глаг.) бу́ти -
3 вверху
угорі, на-горі, горою. [Ми живемо в першому поверсі, а він - на-горі, на другому. Горою йде розмова].* * *нареч.угорі́; ( наверху) нагорі́, наверху́ -
4 есть
I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.* * *I глаг.ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́тиII(3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єстьвсе как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі
III межд. воен.всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все
-
5 ехидна
(о змее, о зловредн. челов.) єхидна, єхида. [Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити (Мирн.)].* * *1) зоол. єхи́дна, -ни2) перен. єхи́да, єхи́дна -
6 запродавать
запродать1) (заключать предварит. условие продажи) запродувати, запродати. [Весною запродав садок (Поділля)];2) (продавать окончательно) запродувати, запродати кого, що кому, продавати, продати, (о мног.) позапродувати, попродати. [Ой коню мій, коню вороненький, я-ж тебе запродав за Дунай бистренький (АД.). Тому доля запродала од краю до краю, а другому оставила те, де заховають (Шевч.). Радіє князь, запродує з половою жито (Шевч.)]. Запроданный - запроданий, проданий. -ться - запродуватися, запродатися, бути запроданим, проданим. [Вже з осени запродується врожай другого году (Дом.). Чорт каже до нього: запродайся мені (Драг.)].* * *торг.; несов.; сов. - запрод`атьзапро́дувати и запродава́ти, запро́дати, и запрода́ти и мног. позапро́дувати -
7 нарезывать
и Нарезать нарезать1) см. Надрезывать;2) (во множестве чего) нарізувати, нарізати, (особенно о ткани, хлебе) накраювати, накраяти, (кромсать) начикрижувати, начикрижити, (кусками) нашматовувати, нашматувати, (большими кусками) набатовувати, набатувати, (мелко) накришувати, накришити, (нарубливать) натинати, натяти, (напиливать) напилювати, напиляти (о мног.) понарізувати, понакраювати, поначикрижувати, понашматовувати, понабатовувати, понакришувати, понатинати, понапилювати чого. [Понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки (Київщ.). Хазяйка накраяла хліба (Н.-Лев.). Одному картоплі начистить, а другому борщ накришить (Борз.)];3) (делать нарезы) нарізувати, нарізати що, (делать пометки на чём) карбувати, накарбовувати, накарбувати що, закарбовувати, закарбувати що на чому, зарізувати, зарізати карб (карба) на чому, (о мног.) понарізувати, понакарбовувати и т. п. [Неписьменні люди закарбовують на паличці хрещиками або карбами, скільки йому хто винен (Крим.). Зміряв купу буряків, та й зарізав на палиці маленького карбика (Звин.)]. -ть винт - нарізувати, нарізати ґвинт(а). -ть зубцы на чём - нарізувати зубці (зубки, зуб'я) на чому, зубити, позубити що;4) (узор на дереве, камне и т. п.) вирізувати, вирізати, карбувати, викарбовувати, викарбувати, різьбити, вирізьбити, (о мног.) повирізувати, повикарбовувати що на чому;5) (землю) нарізувати, нарізати, (о мног.) понарізувати землі (кому). [Нарізали вісім десятин землі (Сл. Ум.)];6) (на музык. инструменте, несов.) тяти и тнути (тну, тнеш), затинати; срв. Наяривать. [Гульня! весільної співають, музики тнуть (Грінч.)]. Нарезанный -1) см. Надрезанный;2) нарізаний, накраяний, начикрижений, нашматований, набатований, накришений, напиляний, понарізуваний и т. п.;3) нарізаний, накарбований, закарбований, зарізаний понарізуваний, понакарбовуваний и т. п.;4) вирізаний, викарбуваний, вирізьблений, повирізуваний, повикарбовуваний;5) нарізаний, понарізуваний. -ться -1) нарізуватися, нарізатися, понарізуватися; бути нарізуваним, нарізаним, понарізуваним и т. п.;2) на кого, на что - напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися на кого, на що; срв. Напарываться 2 (под Напарывать);3) надуддюватися, надудлитися, насмоктуватися, насмоктатися; см. Напиваться 2;4) (вдоволь, сов.) нарізатися, накраятися, начикрижитися, набатуватися, попорізати (досхочу) и т. п.; срв. Резать.* * *см. нарезать -
8 оборот
1) обіг (-гу), оборот, обертання. Срв. Обращение 3. Лежать без -та - дармувати. - ты денежные, торговые - обороти грошові, торгові (торговельні). Пускать капитал в -рот - пускати гроші в обіг;2) (головы и т. п.) поворіт (-роту). В пол -та - упівповорота;3) (изнанка ткани, бумаги и т. п.) виворіт (-роту), зворотний бік. [Перегорнув листок і став писати на зворотному боці]. Смотри на -роте - дивись на зворотному (на тому, другому) боці, див. на звороті;4) (выражение) зворіт (-роту), вираз, вислів (-лову). [Любить щиронародніх слів та зворотів уживати (Єфр.). Мова кожного народу багатіє на слова й вирази (Єфр.)];5) (дела, разговора). Дело приняло хороший (дурной) -рот - справа повернула на добре (на лихе). Дать делу другой -рот - повернути справу инакше. Разговор принял такой -рот - розмова звернула в такий бік (на таке). Дать разговору иной -рот - повернути (звернути) розмову на инше;6) (при поездке). В течение недели я сделал два -та из Полтавы в Киев - за тиждень я двічі звернувся з Полтави в Київ;7) (колеса) поворіт (- роту); (ключа в замке) спуст. [Ця колодка замикається на два спусти];8) (времён года) чергування змін року.* * *1) оборо́т, -у; ( полный круг вращения) о́берт, -у, оберта́ння; диал. по́крут, -у\оборот пласта́ — с.-х. оборо́т (оберта́ння) пласта́, переверта́ння ски́би
\оборот полевы́х культу́р — с.-х. оборо́т польови́х культу́р
\оборот ваго́нов — ж.-д. оборо́т ваго́нів
\оборот това́ров — эк. оборо́т това́рів
3) ( поворот) поворо́т, -у, оборо́т4) (перен.: направление в течении, развитии чего-л.) оборо́т; (мысли, речи) на́прям, -у5) (обратная сторона чего-л.) зворо́т, -у6) ( словесное выражение) зво́рот, -у -
9 окулировать
1) (оспу) щепити (щеплю, -пиш);2) (прививать глазок одного дерева к другому) очкувати, ку[а]лірувати, щепити, (о мног.) поку[а]лірувати, пощепити. Окулированный -1) щеплений;2) очкований, ку[а]лірований, щеплений.* * *сад.окулі́рувати, очкува́ти -
10 от
и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.* * *предл. с род. п.; тж. ото1) від, од, з, із2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо3) (при обозначении источника чего-л.) від; з -
11 очередь
1) (место по порядку) черга, черед, (р. череду), колія, ряд (р. ряду). На -ди - на черзі. По -ди, в -дь - чергою, по черзі, за чергою, почережно, по-ряду, у колію, по колії. [І встає ігумен перший, і всі встали за чергою (Франко). Котляревський по-ряду присвячує увагу свого сміху різним шарам людськости (Єфр.). По колії підходили, і кожен розписувався (Свид.)]. Не в -дь, вне -ди - без черги, через чергу, безчережно. [Як-би повіз хабарця, то й через чергу перепущено-б]. В порядке -ди - за рядом, по-ряду черги. [Правив по-ряду черги своєї службу божу (Св. Письмо)]. В первую -дь - у першу чергу, в першім ряді, в першій лінії, вперед, насамперед. Срв. Прежде (всего). В свою -дь - і собі, своєю чергою, (і)знов, і собі знов, на свій пай. [Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Квітка). Але тим, ізнов, хотілось попрощатися з гостями (Крим.). Вона на свій пай думала, що вже краще від її парубка і на світі нема (Квітка)]. -дь за кем - черга кому. [Він зробив своє, черга иншому]. -дь за мною - моя черга, мені черга. Соблюдать -дь - пильнувати, додержувати черги, тримати чергу. Ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу, чекати ряду, за[до]стоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині]. Дождаться -ди - діждатися черги, засидіти черги. [Ждали довгенько, поки черги засиділи]. Попасть в -дь - під чергу прийтися. Наступает -дь другого, другому - приходить на иншого. -дь наступила - прийшла черга, прийшла колія, прийшов ряд. [Прийшла колія, так треба йти]. И тебе наступит -дь - і до тебе ряд до[і]йде, і тобі ряд дійде. Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) - бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (справу, питання);2) (ряд ожидающих, хвост) черга, ряд. [Стоїть коло контори довгий ряд людей]. Стоять в -ди - стояти в черзі.* * *1) че́рга и черга́; диал. ко́лія, ряд, -увне о́череди — по́за че́ргою, позачерго́во, позачере́жно
в пе́рвую \очередь — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, найпе́рше, щонайпе́рше
2) воен. че́рга -
12 пара
1) (двое) пара, двоє, двойко. [Пара голубів. Пара чобіт. Родилося в них діток двойко]. По -ам - парами, по парі. Пара слов - кілька слів, дві слові. [Скажу вам дві слові, та й бувайте здорові]. Пожалуйте на -ру слов - прошу на кілька слів (на дві слові). Пара платья (полн. костюм) - всеньке (ціле) убрання; (женск. деревенск.) парка, парочка. Пара волов (запряженных) с возом - паровиця. -рою лошадей, на -ре лошадей - парокінь, удвукінь. Разрознять, разрознить -ру - розпаровувати, розпарувати. [На що мені коней розпаровувати, купуйте обох]. Разделиться на -ры, соединиться в -ры - попаруватися. Соединение в -ры - парування. Один из -ры - допарок (-рка);2) (подходящий, ровня) пара, рівня (-вні), рівень (-вня). [Кінь волові не пара (не рівня). Тут нема тобі рівня, самі старі та малі]. Под -ру - до пари, паристий. Они под -ру один другому - вони один (одне) одному до пари. Эти две вазы под -ру одна другой - ці дві вази зовсім паристі. Не -ра - не пара, не до пари, не рівня. [Не до пари вони собі. Він мені не рівня]. Я тебе не -ра - я тобі не пара, я тобі не до пари, я не твоя пара, я не рівня з тобою. -ра на подбор - дібрана пара. [З них, я знаю, буде дібрана пара]. Подбирать, подобрать под -ру - добирати, дібрати до пари, сов. допарувати;3) (супружеская чета: вместе и порознь) пара, подружжя. [Коли в подружжі є дві різні віри, там жінка має дві душі (Л. Укр.). Шукаємо для нашої дівчини пари (подружжя)].* * *Iпа́ракинемати́ческая \пара — мех. кінемати́чна па́ра
\пара сил — спец. па́ра си́л
II\пара ра ча́я — по́рція ча́ю [в двох ча́йниках - для води́ та для зава́рки]
( денежная единица) па́ра -
13 перенимать
перенять1) кого, что (перехватывать, настигать поперёк) - переймати, пере(й)няти, (о мног.) попереймати, перехоплювати, перехопити, (перестреть) перестрівати, перестріти, (останавливать) перепиняти, перепинити кого, що. [Роман воли покидає і дівчину переймає. Не все переймай, що по воді пливе (Номис)]. Заяц перенял дорогу - заяць перебіг дорогу;2) (подражать) переймати, пере(й)няти, (о мног.) попереймати, перехоплювати, перехопити, поняти, похопити, засвоювати, засвоїти що, від кого, запозичатися чим у кого. [Діти почали переймати од неї пісні (Неч.-Лев.). Від німців усе те попереймали. Він гарного не похопить, а погане зараз (Н.-Вол. п.). Почала у нас Литва запозичатися усякими здобутками (Єфр.)]. Перенятый - пере(й)нятий; перехоплений. -мающий - см. Переимчивый.* * *несов.; сов. - перен`ять1) (усваивать, подражая) перейма́ти, перейня́ти диал. перейми́ти и поперейма́ти; ( заимствовать) запозича́ти, запози́чити; несов. диал. похопи́ти2) (во время движения, действия) перейма́ти, перейня́ти, диал. перейми́ти; ( перехватывать) перехо́плювати, перехопи́ти; (задерживать, встречая) перестріва́ти, перестрі́ти и перестрі́нути; (преим. о скоте: направлять по другому пути) займа́ти, зайня́ти и позайма́ти3) (брать, доставать) диал. перехо́плювати, перехопи́ти -
14 пересекать
пересечь1) (острым орудием) перетинати, перетяти, перерубувати, перерубати, (о мног.) поперетинати, поперерубувати що чим. [Гостра сокира: за одним махом перерубала ломаку. Поперетинали реміння що ним поскручувано було руки козакам (Стор.)];2) (линию, местность, дорогу и т. п.) перетинати, перетяти, перерізувати, перерізати, перехрещувати, перехрестити. [Довгою променястою стрілою перетяла (іскра) увесь степ (Мирн.). Узенька стежечка перехрещувала шлях (М. Вовч.). Великий шлях перехрещує залізничу колію]. -кать дорогу кому - перетинати, перетяти, перерізувати, перерізати шлях кому, іти, піти навперейми кому, переймати, перейняти кого. [Військо перетяло (перерізало) шлях ворогові. Знайшов я кружну стежку, що вже тобі шляху не переріже (Л. Укр.). Побігли навперейми злодієві];3) (высечь многих) перехл(ь)остати, перешмагати. См. Сечь. Пересекаемый - перетинаний, перерубуваний; перехрещуваний, перерізуваний. [Великий сад перехрещуваний стежками]. Пересечённый и -сеченный - перетятий, перерубаний; перехрещений, перерізаний. [Голос урвався, як чимсь перетятий (Неч.-Лев.). Гори, поперетинані узенькими щілинами].* * *несов.; сов. - перес`ечь1) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; ( перерезать) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти, ( о дороге) перехре́щувати, перехрести́ти; ( проходить по поверхности от одного края к другому) перекре́слювати, перекре́слити2) мат. перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти; (плоскости, тела) переріза́ти, перері́зати3) ( не давать развиться) см. пресекать -
15 перескакивать
I. перескочить и перескакнуть перескакувати, перескочити, перескакнути, перестрибувати, перестрибнути, переплигувати, переплигнути, пересягнути, ( о мног.) поперескакувати, поперестрибувати що, через що. [Перескочив рів глибокий. Пересягнув рівчак]. Срв. Перепрыгивать. Перескакивая от одного к другому - перескоком. [Говори- бо поряду, а не перескоком].II. перескакать кого перескакувати, перескакати кого. Срв. Обскакивать 2.* * *I несов.; сов. - перескак`ать(скача, обгонять; повторять скачку) переска́кувати, перескака́ти; ( опережать) переганя́ти, перегна́ти (пережену́, пережене́ш); ( обскакивать) обска́кувати, обскака́тиII несов.; сов. - перескоч`ить и перескакн`утьпереска́кувати, переско́чити и однокр. перескакну́ти и попереска́кувати; ( перепрыгивать) перестри́бувати, перестрибну́ти и поперестри́бувати, перепли́гувати, переплигну́ти и поперепли́гувати; (несов.: с предлогом "через") ско́чити -
16 побоище
1) (битва) бойовище, бій, побій (-бою). [Як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німеччині, в третьому побою у Туреччині];2) (поле битвы) бойовище, бойовисько, побойовище, побойовисько.* * *1) побо́їще; (сражение, схватка) бойови́ще, бойови́сько, побойови́ще, побойови́сько, бої́ще; (бой, битва) бій, род. п. бо́ю, би́тва, побі́й; ( драка) бі́йка2) ( место боя) бойови́ще, бойови́сько, побо́їще, побойови́ще, побойови́сько -
17 помешивать
помешать1) что - мішати, помішати, (о жидк. ещё) колотити, поколотити що чим. [Борщ каже: «помішай мене!» Надя поколотила чай ложечкою (Н.-Лев.)]. -шивать, -шать (дрова) в печи - перегортати, перегорнути (дрова, вогонь) в печі. Помешанный - помішаний, поколочений. -ться - мішатися, бути помішаним;2) помешать кому в чём, чему (попрепятствовать) - перешкодити, по[за]шкодити, завадити, стати на заваді, на перешкоді, перебити, перечепити кому в чім, чому. [Піду-ж, щоб вам не перешкодить (Сам.). Я боявся, що вони пошкодять нам іти на Січ (Кон.). Що вам перебило прийти? (Звин.)]. -шать кому работать - перебити кому (чиюсь) працю, перебити кому в роботі. Боюсь -шать вашим занятиям - боюсь перебити вашу працю (вам у роботі). Одно другому не -шает - одно одному не пошкодить (не завадить);3) -шать что (мешать) - помішати. [З хатами помішані якісь хлівці (Н.-Лев.)]. Помешанный - помішаний, мішаний. -ное зерно - мішане зерно. -шаться с кем, чем - по[з]мішатися з ким, з чим.* * *I( мешать) помі́шувати, міша́ти [потро́ху, зле́гка, коли́-не-коли́]; ( о жидкости) колоти́ти [зле́гка, коли́-не-коли́]II( месить) помі́шувати, міси́ти [потро́ху, зле́гка, коли́-не-коли́] -
18 помещаться
поместиться міститися (міщуся, містишся), поміститися, з[у]міщатися, з[у]міститися в чому, в що, на чому, приміщатися, приміститися, потовпитися де, (жить где-л.) міститися де, в кого. [То-б не змістилися на землі люди, якби не вмирали. Таке й у голові не зміщається (Свидн.). Межи ними помістилась дівчинонька мила (Руд.). У першому томі містилися поезії, а в другому - оповідання (Грінч.). В театрі містилося чоловіка з шістсот (Грінч.). Школа міститься в колишньому панському будинкові. У пекарні-ж містився і сторож (Кон.). Родина наша була велика, не вміщалася за столом (Вас.). Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку? На всіх улицях люди так і снують, аж не потовпляться (М. В.)]. -ться на квартире у кого - ставати, стати на кватиру (на станцію) в кого. -ться у кого, где - приміститися в кого, де. [Я примістився в готелі]. Как-нибудь -стимся - умістимось якось. Книги в один шкаф не -тся - книги в одну шафу не з[у]містяться (не влізуть). Это не -стится в вашем кармане - де не влізе у вашу кешеню.* * *несов.; сов. - помест`иться1) ( умещаться) уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися, поміща́тися, помісти́тися2) (несов.: находиться) місти́тися3) (занимать место; поселяться) поміща́тися, помісти́тися; ( располагаться) розташо́вуватися, розташува́тися; ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, розмісти́тися; ( занимать место) займа́ти мі́сце, зайня́ти мі́сце; ( садиться) сіда́ти, сі́сти; ( становиться) става́ти, ста́ти4) страд. (несов.) приміща́тися, поміща́тися; розташо́вуватися, розміща́тися, розмі́щуватися; ста́витися; кла́стися; уміща́тися, умі́щуватися; віддава́тися; улашто́вуватися -
19 почему
союз чом, чому, чого, через що, через віщо. [Слово, чому ти не твердая криця…, чом ти не гострий, безжалісний меч? (Л. Укр.). Чого-ж тепер на Україні воєводи стали, чого права козацькії й вольності пропали? (Рудан.). Через що воно так? - питав він себе (Крим.)]. -му он не приходит? - чому (чом) він не приходить? -му ты не пришел вчера? - чом (чому) ти не прийшов учора? Вот -му я это сделал - ось чому (от чому, ось через що), я це зробив. -му он обратился ко мне, а не к кому другому? - чому (чого, через що) він вдався до мене, а не до кого иншого? -му вы знаете это? - звідки, (через що) ви це знаєте? -му это? (т. е. на каком основании? с какой стати? - обыкновенно в возражении) - після чого? -му же вы не сказали мне об этом? - чом-же (чому-ж, чого-ж) ви не сказали мені про це? -му-же именно я должен был это сделать? - чого-ж (чому-ж, через що-ж) саме я повинен був (мав) це зробити? -му-бы не (сделать что-л.) - чому-б (чому-ж би) не (зробити чого), чом таки не (зробити чого, не зробиш… чого). [І справді, чом таки не скажеш, людям, Марусе? озвалась я до неї (М. Вовч.)]. -му бы и нет? - чому ні? [Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? - Чому ні? Беріть собі, котру схочете (М. Вовч.)]. -му-то - чомусь, чогось, через (ві)щось. [Чомусь мені, мила, горілка не п'ється (Метл.). Чогось обойко не веселі (М. Вовч.)].* * *нареч.чому́, чого́; фольк., чом; пощо́; диал. зачи́м; (вследствие чего) че́рез що\почему бы то ни́ было — хоч би чому́ (че́рез що, чого́)там було́, бу́дь-чому
-
20 привязывать
привязать1) кого, что к чему - прив'язувати, в'язати, прив'язати, ув'язувати, ув'язати, (о мн.) поприв'язувати, поув'язувати кого, що до чого. [В'яже коня до ялини (Мет.). Прив'язала коня до берестонька. Струну ув'язував до скриньки (Свидн.). Тебе кохання прив'язало (Грінч.)]; (причаливать, придевать) припинати, прип'ясти (и прип'яти), припнути, присиляти и присилювати, присилити, (о мн.) поприпинати, повпинати, поприсилювати кого, що до чого, де, куди, (ремнями) приторочувати, приторочити, (верёвкой) примотужувати, примотузити (и прив'язати мотузкою), (к столбу) прислупувати (и прив'язати до слупа, до стовпа). [Чим ви припинаєте воли? (Звиног.). Мене до дуба прип'яли (Олесь). Припну фартух дорогий (Макс.). Припни шаблю в лівім боці (Драг.). Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни (Голов.)]. Привязать одно к другому рогатое животное при помоши верёвки, надеваемой на рога - злигати, прилигати, (о мног.) позлигувати кого;2) (расположить) прихиляти, прихилити, привертати, привернути, (о мн.) поприхиляти, попривертати кого до кого. Привязанный -1) (прич.) прив'язаний, ув'язаний, прип'ятий, припнутий, присилений, (ремнями) приторочений, (верёвкой) примотужений, (о мн.) поприв'язуваний, поприпинаний;2) (прил.) прихилений до кого, до чого, привернутий до кого.* * *несов.; сов. - привяз`ать1) прив'я́зувати, прив'яза́ти, припина́ти, припну́ти и прип'ясти́ и прип'я́сти и прип'я́ти и поприпина́ти; диал. ув'я́зувати, ув'яза́ти2) (перен.: располагать к себе) прихиля́ти, прихили́ти, приверта́ти, приверну́ти, прив'я́зувати, прив'яза́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ПЕРЕХОД ПРАВ КРЕДИТОРА К ДРУГОМУ ЛИЦУ — в соответствии со ст. 353 ГК право (требование), принадлежащее кредитору на основании обязательства, может быть передано им другому лицу по сделке (уступка требования) или перейти к другому лицу на основании акта законодательства. Правила о… … Юридический словарь современного гражданского права
Заплати другому — Не следует путать с Плачу вперёд!. Заплати другому Pay It Forward … Википедия
Заплати другому (фильм) — Заплати другому Pay It Forward Жанр драма мелодрама … Википедия
по-другому — сиречь, на иной манер, не так, иначе, по иному, как то еще, как нибудь еще, на другой лад, на иной лад, поперек, на другой манер Словарь русских синонимов. по другому см. иначе 1 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.:… … Словарь синонимов
по-другому — по друго/му Я это сделаю по другому. Но: по другому, предл. с прил. Идите по другому пути … Правописание трудных наречий
Одному нравится арбуз, другому — свиной хрящик — Одному нравится арбузъ, другому свиной хрящикъ. Ср. Съ представленіемъ о комиссіи неизбѣжно сопрягается представленіе о пререканіяхъ. Одному нравится арбузъ, другому свиной хрящикъ. Салтыковъ. За рубежемъ. 3. Ср. Иной изъ нихъ просилъ арбуза,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
От одного берега отстал, к другому не пристал — Отъ одного берега отсталъ, къ другому не присталъ. Ср. Несчастная моя молодость! Вѣчно отъ одного берега къ другому, а ни къ которому не хочется пристать. Тургеневъ. Несчастная. 17. Сусанна … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Спи скорей, твоя подушка нужна другому — Из рассказа «Спи скорей» (1935 1937) писателя сатирика Михаила Михайловича Зощенко (1894 1958). В нем упоминается такой плакат, якобы висевший в феодосийском Доме крестьянина (гостиница для крестьян, приехавших в город). Цитируется: шутливо,… … Словарь крылатых слов и выражений
Одному сбылось, другому не удалось. — (другому привиделось). См. СЧАСТЬЕ УДАЧА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Премия «Грэмми» за лучший альбом, являющийся саундтреком к фильму, телевидению или другому визуальному представлению — Премия «Грэмми» за лучший альбом, являющийся саундтреком к фильму, телевидению или другому визуальному представлению … Википедия
по-другому — наречие Не требует постановки знаков препинания. Воскресение. В той грубейшей форме, как это утверждается для утешения слабейших, это мне чуждо. И слова Христа о живых и мертвых я понимал всегда по другому. Б. Пастернак, Доктор Живаго. Может,… … Словарь-справочник по пунктуации