садиться

техн., несов. сади́ться, сов. сесть

1) сіда́ти, сі́сти

- садиться на воду

2) ( оседать) осіда́ти, осі́сти

3) ( о ткани) збіга́тися, збі́гтися, зсіда́тися, зсі́стися

техн., несов. сади́ться, сов. сесть

1) сіда́ти, сі́сти

- садиться на воду

2) ( оседать) осіда́ти, осі́сти

3) ( о ткани) збіга́тися, збі́гтися, зсіда́тися, зсі́стися

несов.; сов. - с`есть

1) сіда́ти, сі́сти (ся́ду, ся́деш) и мног. посіда́ти; (несов.: усаживаться) садови́тися, -довлю́ся, -до́вишся

2) ( приступать к работе в сидячем положении) сіда́ти, сі́сти; ( на длительное время) засіда́ти, засі́сти

3) ( оседать) сіда́ти, сі́сти, осіда́ти, осі́сти

4) ( опускаться за горизонт - о светилах) сіда́ти, сі́сти; (несов.: опускаться к горизонту) осіда́ти

5) ( о ткани) збіга́тися, збі́гтися (збіжи́ться), зсіда́тися, зсі́стися (зся́деться)

сов. от садиться

сов. от садиться

1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;

2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];

3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];

4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);

5) круг гончарный - круг ганчарський.

* * *

1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло

2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло

3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло

4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло

5) (перен.: группа людей, среда) ко́ло

насесть

1) (садиться во множестве) насідати, насісти, (о мног.) понасідати; (о пыли и т. п.) насідати, осідати, осісти, налягати, налягти, (налипать: о грязи, снеге) налипати, налипнути, наліплюватися, наліпитися, (во мног. местах) понасідати, наосідати, поналягати, поналипати, поналіплюватися. [До його сизокрилі орли налітали, в головах насідали (К. Старина). Скільки їх (панів), - жмінька, а гляди, як насіли землі на груди (Коцюб.)];

2) на кого - напосідати, напосісти, насідати, насісти на кого и (реже) кого, наполягати, наполягти, напирати, наперти на кого, (нападать) напосідатися, напосістися на кого; срв. Налегать 2. [Де-далі дужче напосідав цар на хана (Леонт.). Редактори напосідали на мене, прохаючи оддати їм повість (Крим.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргор.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Свидниц.). Якби-що він твердо сказав, що не дасть свого писання, то тато не дуже був-би й наполягав на його (Крим.). Так і напосівсь (на його): не держи кучером Антона, та й не держи! (Кониськ.)];

3) (поступать на должность) сідати, сісти на посаді, вступати, вступити на посаду.

* * *

несов.; сов. - нас`есть

1) насіда́ти, насі́сти, -ся́ду, -ся́деш

2) (перен. налегать) насіда́ти, насі́сти; напосіда́ти, напосі́сти; ( приставать) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

несов.; сов. - обмел`еть

1) мілі́ти, обмілі́ти и змілі́ти

2) ( садиться на мель) сіда́ти на мілину́ (на міли́зну), сі́сти на мілину́ (на міли́зну), опиня́тися на мілині́ (на міли́зні), опини́тися (опиню́ся, опи́нишся) на мілині́ (на міли́зні)

осесть

1) (о)сідати, (о)сісти, уклякати, уклякнути, (о многих) поосідати, повклякати. Рытая земля -дает, осела - рушена земля (о)сідає (злягається), осіла (зляглась). Здание осело - будинок осів (укляк). Несколько (немного) осесть - надсідати, надсісти. [Хата надсідає]. Пыль -дает - см. Садиться, сесть;

2) (селиться) осідати(ся), осісти(ся), осаджуватися, осадитися, оселятися, оселитися;

3) хим. - осідати, осадитися. Осевший - осілий. -ший немного - надсілий.

* * *

несов.; сов. - ос`есть

1) осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти, сіда́ти, сі́сти, осіда́тися, осі́стися и поосіда́тися; (опускаться, оползать) осува́тися, осу́нутися; (о росе, тумане) спада́ти, спа́сти

2) (поселяться где-л.) осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти, осіда́тися, осі́стися и поосіда́тися

1) ( садиться) підсіда́ти, підса́джуватися

2) страд. (несов.) підса́джуватися

подсесть підсідати, підсісти (о мног. попідсідати), присідати, присісти(ся), (к кому: ещё) під[при]мощуватися, під[при]моститися до кого.

* * *

несов.; сов. - подс`есть

1) підсіда́ти и підса́джуватися, підсі́сти; ( садиться рядом с кем-чем) присіда́ти, присі́сти

2) см. наседать 2)

поместиться міститися (міщуся, містишся), поміститися, з[у]міщатися, з[у]міститися в чому, в що, на чому, приміщатися, приміститися, потовпитися де, (жить где-л.) міститися де, в кого. [То-б не змістилися на землі люди, якби не вмирали. Таке й у голові не зміщається (Свидн.). Межи ними помістилась дівчинонька мила (Руд.). У першому томі містилися поезії, а в другому - оповідання (Грінч.). В театрі містилося чоловіка з шістсот (Грінч.). Школа міститься в колишньому панському будинкові. У пекарні-ж містився і сторож (Кон.). Родина наша була велика, не вміщалася за столом (Вас.). Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку? На всіх улицях люди так і снують, аж не потовпляться (М. В.)]. -ться на квартире у кого - ставати, стати на кватиру (на станцію) в кого. -ться у кого, где - приміститися в кого, де. [Я примістився в готелі]. Как-нибудь -стимся - умістимось якось. Книги в один шкаф не -тся - книги в одну шафу не з[у]містяться (не влізуть). Это не -стится в вашем кармане - де не влізе у вашу кешеню.

* * *

несов.; сов. - помест`иться

1) ( умещаться) уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися, поміща́тися, помісти́тися

2) (несов.: находиться) місти́тися

3) (занимать место; поселяться) поміща́тися, помісти́тися; ( располагаться) розташо́вуватися, розташува́тися; ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, розмісти́тися; ( занимать место) займа́ти мі́сце, зайня́ти мі́сце; ( садиться) сіда́ти, сі́сти; ( становиться) става́ти, ста́ти

4) страд. (несов.) приміща́тися, поміща́тися; розташо́вуватися, розміща́тися, розмі́щуватися; ста́витися; кла́стися; уміща́тися, умі́щуватися; віддава́тися; улашто́вуватися

попросить

1) (кого, чего, у кого) просити (прошу, диал. просю), попросити, прохати (-хаю), попрохати кого, у кого чого, (кого о ком, о чём, у кого, чего) кого за кого, про що, в кого чого, (гал.) о що (чего, о чём), прохатися, попрохатися в кого (кого), (молить) благати кого, чого, кого за кого, в кого чого, (гал. о що), (многих: одного за другим) перепросити, перепрохати (усіх). [І Господа просить, щоб послав він дощі вночі і дрібнії роси (Шевч.). У людей просіте (Рудан.). Просив о раду (Франко) (литер. форма: просив ради (совета)). Зібрав Тарас козаченьків поради прохати (Шевч.). Люди прохали дощу (Коцюб.). Як тому не дати, хто вміє прохати (Номис). Я ще в них хочу прохатись, чи не заступились-би вони за мене (Квітка). Пані-матку до свого дому благає (Метл.). Бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васальч.)]. -сить кого о чём-л. - просити, прохати, благати в кого чого. [Прохав (благав) у його порятунку]. -сить о помиловании - прохати помилування. Я -сил его об этом - я прохав його про це. Я -сил за вас (о вас) секретаря - я прохав за вас секретаря. -сить помощи, о помощи - прохати, благати помочи, (и реже) благати на поміч. -шу садиться - прошу сідати. -сить извинения у кого - прохати пробачення в кого, перепрошувати, перепрохувати кого. -сить прощения - перепрошувати и перепрошати, перепрохувати кого. -сить снисхождения - просити, прохати ласки в кого. -сить позволения - питатися дозволу, прохати дозволу, про дозвіл у кого. -сить слова, совета - прохати (просити) слова, ради (поради) в кого. Милости -сим (пожалуйте) - просимо. Осмелюсь -сить вас об одолжении - насмілюсь (зважусь) прохати вас про ласку. -сим пожаловать к нам, к столу - просимо (прохаємо) до нас, просимо завітати до нас, просимо до столу. -сить (цену) - правити, оконч. заправити. [Тепер ви з нас правите сорок карбованців (Кримськ.)]. -сить милостыни - просити милостині;

2) (ходить по миру) просити, жебрати и жебрувати, жебрачити в кого, старцювати, ходити з довгою рукою. [Ходив і жебрав у вояків (Л. Укр.)]. -сить Христа ради - просити Христа ради;

3) на кого - позивати кого (до суду), скаржитися на кого (в суд); см. Жаловаться. Прошенный - прошений, проханий. [Проханий кусок горло дере (Номис)].

* * *

см. садиться