-
61 посесть
I. сідало.II. посісти, посідати.* * *посіда́ти; диал. посі́сти -
62 Посадиться
1) посадовитися, посісти, посідати. [Зібралися як слід, посіли, гомонять (Г. Барв.). Всі посідали по лавках і замовкли];2) (о растении) посадитися. [Сказали-б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю (Єв.)]. -
63 Посевать
посеять1) сіяти, посівати, посіяти що, засівати, засіяти що чим, (дополн.) при[під]сівати, при[під]сіяти;2) (насаждать дурные отнош.) сіяти, посіяти [Сіють лихо (Шевч.)]. Посеянный - посіяний, засіяний. -
64 Посеваться
посеяться сіятися, посіватися, посіятися, засіватися, засіятися, бути посіяним, засіяним. [Полем розстелися (ниво) та посійся добрим житом (Шевч.)]. -
65 cockweed
n бот.крес-салат; хрінниця посівна* * *n; бот.1) крес-салат, хрінниця посівна2) кукіль посівний або звичайний -
66 seedage
n с.г.1) насінництво2) посівна кампанія, час сівби3) розмноження рослин насінням* * *n; с-г1) насінництво; час посіву, посівна кампанія -
67 top
1. n1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх2) верхня частина, верхній кінець3) шпиль; купол, баня4) верхня поверхня5) найвищий ступінь6) найвищий ранг; високе становище; перше місце7) людина, яка займає високе становище (перше місце)8) найкраща (відбірна) частина9) початок, ранній етап11) волосся12) голова13) pl закоти (у чоботях)14) високі чоботи з закотом15) pl бот. бадилляbeet tops — (бурякова) гичка
18) мет. колошник19) мор. марс20) pl хім. дистиляти21) pl фіз. звуки верхніх частот22) дзига2. adj1) верхнійtop copy — перший примірник (тексту, надрукованого на машинці)
top dead centre — авт. верхня мертва точка
top water — гідр. вода вище від продуктивного пласта
2) найвищий, максимальнийtop speed — найбільша (максимальна) швидкість
3) найголовнішийtop men — люди, які посідають найвище (керівне) становище (у суспільстві)
top crossing — міжсортове (внутрівидове) схрещування
top dog — розм. переможець
top draining — відкритий (поверхневий) дренаж
top gas — мет. колошниковий газ
top grafting — с.г. щеплення у крону
top kick — амер., військ., розм. старшина (роти тощо)
top necrosis — с.г. відмирання бадилля
top of the heap — амер. найвигідніше становище
top secret — «цілком секретно» (гриф)
on top of that — а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось
the top of the morning to you! — ірл. доброго ранку!
to be at the top of the tree — займати провідне становище, бути на чолі (чогось)
to come to the top — відзначитися, добитися успіху (слави)
to go over the top — а) військ. іти в атаку (з траншей); б) зробити рішучий крок, почати діяти
3. у1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)2) зрізати верхівку3) досягати вершини5) бути вершиною; височіти; увінчувати6) бути на чолі (на першому місці)7) досягати (певної величини)8) переважати, бути першим9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати12) с.г. покривати13) розм. відтинати голову, обезглавлювати14) повісити (тж top up)15) спорт. бити по м'ячу зверхуtop off — а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадилля (гичку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми
top up — а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати
* * *I n1) верхівка; вершина; верхівкаtop climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів
2) верхня частина, верхній кінецьthe top of a page — верхня частина /початок/ сторінки
the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)
pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер
the top of a church — церковний купол; верхня поверхня
she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)
3) тім'я; головаshaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся
the top of the tide — вища точка приливу, повна води
at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів
to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос
to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми
to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина
a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства
5) почало, ранній етап6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами7) pl; бoт. бадилляbeet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)
8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)9) гipн. крівля ( вироблення)10) метал. колошник11) мop. марс; топ12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти13) pl; фiз. звуки верхніх частот14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)••on top — понад, додатково; що переміг, виграв
I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим
to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху
on top of that — додатково до всього; понад все, без того
to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.
on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.
its one thing on top of another — весь час то одне, то інше
on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем
the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that
on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства
to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення
off the top — не при своєму розуміoff /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом
he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований
to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно
from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят
from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг
top of the morning to youl — добрий ранок!to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)
to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти
to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним
II ato veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
1) верхнійthe top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]
top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)
top milk — молоко зі сливками; сливки
top man — верхній борець ( боротьб)
top dead centre — aвт. верхня мертва точка
top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка
2) вищий, максимальний; останнійtop speed — найбільша /гранична/ швидкість
top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень
top note — найвища нота ( у співак)
to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми
top places — вищі /призові/ місця
3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставленийtop management — вище керівництво, верхівка керівників
top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки
top positions — головні /ключові/ позиції
4) кращий, перший, ведучийtop pupil — перший /кращий/ учень
top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]
the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості
to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований
top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)
top dog — cл. переможець
top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос
the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи
IIIto come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
υ1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]
to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)
3) досягати рівня, досягати вершиниthe sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)
to top the ridge — перевалити ( через) хребет
4) бути завершенням; увінчувати, підноситися5) бути на чолі; стояти на першому місціto top the list — бути першим в списку, відкривати список
6) бути більше (якої-н. величини)to top smth in height — бути вище чого-н.
he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим
it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив
7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати8) c-г. проводити підкормку ( посіві)9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)11) c-г. покривати••to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль
IV nand to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне
old top — старина, друг
to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном
-
68 training
n1) виховання2) навчання; підготовка3) тренування4) заняття (з фізичної підготовки)5) дресирування6) натренованість, підготовленість; спортивна форма7) бот. формування (плодових дерев)training assembly — військ. навчальні збори
training camp — військ. навчальний табір
training equipment — військ. навчальне спорядження, навчальне майно і обладнання
T. Manual — військ. посібник з бойової підготовки військ
training spells — спорт. а) тренувальні заняття; б) періоди тренування
* * *I n1) виховання; формування2) навчання; підготовка; освітаtraining of mind and body — розумове, фізичне виховання
nurses [paediatricians, teachers]in training — особи, що готуються стати медсестрами [педіатрами, вчителями]
students in higher training — студенти старших курсів; (професійн освіта; пізнання, знання)
his training in the classics [in the civil law] — його знання класиків [пізнання /підготовка/ в області цивільного права]
3) тренуванняtraining spells — cпopт. періоди тренування; тренувальні заняття
bridge training — вправи в положенні "міст" ( боротьб)
the football team is in training for the big game — футбольна команда тренується перед великою грою; заняття ( з фізичної підготовки)
4) дресирування5) cпopт. тренованість, підготовленість; ( спортивн форма)to be out of training — бути не у формі, бути в поганій формі
6) caд. формування ( плодових дере)7) війск. наведення ( знаряддя)II a1) учбовийtraining assembly — війск. учбові збори
training camp — війск. учбовий табір
training equipment — війск. учбове спорядження, учбове майно, устаткування
training period — воєн. учбовий збір
2) тренувальний -
69 seed
I [siːd] n1) насіння, зерно; насіннячко2) cпeц. сперма3) тк.; pl посів, засіяна земля4) потомство; плем'я5) джерело, початок6) xiм. запалювальний кристал7) зерно ( корм для птаха)II [siːd] v2) сіяти, засівати3) очищати (фрукти, овочі) від зерняток4) мeтeop. створювати, викликати штучноIII [siːd] n; спорт.відібраний для ( фінального) змагання гравець; "посіяний" гравець ( у тенісі)IV [siːd] v; спорт.відбирати більш сильних учасників змагання; посіяти (гравців; теніс) -
70 занимать
занять у когоI. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].II. Занимать, занять -1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];5) -мать скот - займати (переймати) товар;6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.* * *I несов.; сов. - зан`ять1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́читиII несов.; сов. - зан`ять1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити -
71 недоумение
недомисл (-лу), (непонимание) нерозуміння и (реже) непорозуміння, (оконч. незрозуміння), невтяма, недоміркування, (грубо) невторопання, (колебание) вагання, (неуверенность) непевність (-ности), (сомнение) сумнів (-ву), недомудрення. [Отже глибини всі розгадано, отже з'ясовано всі недомудрення (П. Тичина). В його очах відбивається недомисл: «що це?» (Корол.). «Не знаю - це не значить, що їх не було», - справедливо кінчає: він свої недомисли (Рада). Немов якесь вічне непорозуміння стоїть в душі у письменниці (Рада)]. Быть в -нии (не понимать) - не розуміти, (колебаться) вагатися, (быть в нерешительности) бути ні в сих, ні в тих. В -нии - недомисленно, не домислюючись, в недомислі; (в нерешительности) ні в сих, ні в тих; см. ещё Недоуменно и Недоумевая (под Недоумевать). [Я спинився й стояв у недомислі (Н.-Лев.). Він стояв ні в сих, ні в тих, бо не міг зорієнтуватися (Київ)]. С -нием - недомисленно, з недомислом, з не(по)розумінням; см. ещё Недоуменно. [«Ви-ж погодилися в принципах», - сказала з недомислом Саня (Н.-Лев.). Спочатку з непорозумінням, а потім з чуттям страху став дивитися на батька (Виннич.)]. Полное (полнейшее) -ние - цілковите не(по)розуміння. В полном, полнейшем -нии - нічого, нічогісінько не розуміючи (не тямлячи, не розбираючи). Быть в полнейшем -нии - нічогісінько не розуміти (не тямити), нічогісінько не могти з[в]розуміти (втямити). Я в полнейшем -нии - я нічогісінько не (в)розумію (не (в)тямлю, не розбираю), я й думок не зберу, я нічогісінько втямити не можу, (в песнях) не здумаю думки, не змислю я мисли. Я пришёл в -ние - я (того, нічого) втямити не (з)міг, я аж знерозумнів, я запантеличився; я став ні в сих, ні в тих; мене посіло (обгорнуло) вагання; мене посіла (взяла) непевність, мене посів (взяв) сумнів (недомисл).* * *нерозумі́ння; вага́ння; по́див, -у; здивува́ння, здиво́вання; зачудо́вання, зачудува́ння, зчудува́ннявводи́ть, ввести́ (сов. пове́ргнуть) в \недоумение ние — спантели́чувати, -чую, -чуєш, спантели́чити; прийти́
(впасть) в \недоумениение — зчудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся
в \недоумение нии, с \недоумениением — у по́диві, здиво́вано, зачудо́вано, вага́ючись, з вага́нням
в кра́йнем \недоумениении — укра́й здиво́ваний, нічо́го (нічогі́сінько) не розумі́ючи
-
72 осёдлывать
оседлать сідлати, осідлати, засідлати, кульбачити, окульбачити, (о многих) посідлати, повсідлувати, покульбачити. -лать кого (свалить на кого всю работу) - звиснути на кого. [Не хотять воду носити: звисли на Гапку, щоб вона носила]. Осёдланный - (о)сідланий, окульбачений, (о многих) посідланий, повсідлуваний, покульбачений. -ться - сідлатися, кульбачитися.* * *несов.; сов. - оседл`атьсідла́ти, осідла́ти и засідла́ти и посідла́ти; кульба́чити, окульба́чити и покульба́чити\осёдлывать доро́гу — воен. осідла́ти доро́гу (шлях)
-
73 поселять
поселить1) селити, поселити, оселяти, оселити, осаджувати, осадити, саджати, посадити, (мн.) пооселювати, поосаджувати кого, що. [Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх (Г. Барв.). Оселяли люд той по пустелях (Крим.). Поосаджував пан людей у лісі (Гр.)];2) -лять раздор - сіяти, посіяти нелад, чвари; розтич приносити, принести. Поселённый -1) поселений, оселений;2) посіяний.* * *несов.; сов. - посел`ить1) ( помещать на жительство) оселя́ти, осели́ти, поселя́ти, посели́ти; обселя́ти, обсели́ти; оса́джувати и осаджа́ти, осади́ти2) (перен.: возбуждать что-л.) сі́яти, посі́яти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати -
74 посеревший
яки́й (що) посірі́в (посірі́шав), посірі́лий -
75 посыпать
посыпать посипати, посипати, висипати, висипати, (слегка) присипати, присипати, притрушувати, притрусити, потрусити, (о мн.) повисипати, попритрушувати що чим. [Стежки піском повисипала. Потруси коржі маком та цукром]. -пать тротуары песком - посипати, посипати, висипати, висипати пішоходи піском. -пать зерном в утро нового года - посипати, посівати, засівати. Посыпать чего - посипати чого. [Посип піску, борошна, цукру и т. д.]. Посыпанный - посипаний, висипаний, (слегка) присипаний, притрушений. Посыпающий зерном в утро нового года - посипальник, посівальник, засівальник.* * *несов.; сов. - пос`ыпатьпосипа́ти, поси́пати; ( присыпать сверху) присипа́ти, приси́пати, притру́шувати, притруси́ти -
76 приспешник
-ница1) помічник, -ниця, підручник, -ниця, підручний (-ного), підручна (- ної); (сторонник) прибічник, -ниця, полигач (-ча), посіпака (общ. р.). [І просвітку нікому не дають московські посіпаки (Л. Укр.)];2) (стар.) кухар (-ря), кухарка, куховар (-ра), куховарка, пекар (-ря), пекарка.* * *поплі́чник, посіпа́ка, поли́гач; підпомага́ч, підли́гач; (сторонник, приверженец) прибі́чник -
77 Осеривать
-рить сірчити, посірчити. -ться - сірчитися, посірчитися. -ренный - посірчений. -
78 as a man sows, so shall he reap
syn: as the call, so the'echoщо, посієш, те й пожнеш ≅ яке посієш, таке й змолотиш не брудни криниці, бо схочеш водиці хто вітру служить, тому димом платять сіє вітер – вітром жати буде як собі постелиш, так і будеш спати, як посієш, так і будеш жати he that mischief hatches, mischief catches curses like chickens come to roost as a tree falls, so shall it lieEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > as a man sows, so shall he reap
-
79 aid
[eɪd] 1. n1) допомо́гаaid to families of dependant children — допомо́га багатоді́тним сі́м'ям
categorical aid — грошова́ допомо́га пе́вним катего́ріям бі́дних
development aid — допомо́га для ро́звитку
first aid station — пункт пе́ршої (швидко́ї) допомо́ги
inking aid — натура́льна допомо́га (това́рами і по́слугами)
pecuniary aid — грошова́ допомо́га
teaching aid — навча́льна допомо́га
2) помічни́к3) pl іст. пода́тки, збір; дани́на4) pl військ. допомі́жні́ війська́5) pl допомі́жні́ за́соби; посі́бникиaids and appliances — пристосува́ння, при́строї; матеріа́льні за́соби
audiovisual aids — нао́чні посі́бники
health and beauty aids — саніта́рно-гігієні́чні та космети́чні за́соби
maintenance aids — ремо́нтні за́соби
safety aids — інстру́кція з те́хніки безпе́ки
selling aids — демонстраці́йний і рекла́мний матеріа́л ( при збуті товарів)
2. vtraining aids — навча́льні посі́бники
допомага́ти; подава́ти допомо́гу; сприя́ти -
80 audit
1. n бухг. аудит; ревізія; аудиторська перевірка; перевірка; перевірка фінансових операцій; аналіз господарсько-фінансової діяльності; 2. ауд. аудиторська перевірка; ревізія; аудит; a аудиторський; ревізійний; v ревізувати1. систематична перевірка облікової документації (accounting records), фінансової звітності (financial statements), що включає балансовий звіт (balance sheet), звіт про прибуток і збиток (profit and loss statement:: income statement) та ін. підсумкові дані з метою точно оцінити діяльність (true and fair view) організації (entity) та відповідність нормам бухгалтерського обліку (accounting standards); ♦ до аудиторських перевірок належать: внутрішній аудит (internal audit), зовнішній аудит (external audit), аудит балансу (balance sheet audit), безперервний аудит (continuous audit), встановлений законом аудит (statutory audit) і т. д.; 2. методика обстеження, огляду чи аналізу виробничої діяльності, бухгалтерських процедур, системи контролю якості (quality control) будь-яких витрат (expenditure) і т. ін. з метою встановлення ефективності (efficiency³), результативності (effectiveness), надійності і т. п.; ♦ до таких аудиторських перевірок належать: аудиторська перевірка управління (management audit:: operational audit), аудиторська перевірка робочої сили (work force audit), аудиторська перевірка безпеки (safety audit) і т. д.═════════■═════════analytical audit аналітичний аудит • аналітична ревізія; annual audit річна аудиторська перевірка • річний аналіз господарської діяльності; balance sheet audit аудит балансу • ревізія балансу; bank audit аудит банківської звітності • ревізія банківської звітності; cash audit ревізія операцій з готівкою; compliance audit аудит за згодою • ревізія за згодою; comprehensive audit докладний аудит • докладна ревізія • всеосяжна ревізія; continuous audit безперервний аудит; conversion audit перевірка, пов'язана з переходом на випуск нової продукції; cost audit аудит витрат; detailed audit докладний аудит • докладна ревізія; environmental audit аудит захисту навколишнього середовища; external audit; financial audit аудиторська перевірка фінансового стану; general audit загальний аудит • загальна ревізія; green audit неякісна аудиторська перевірка; independent audit незалежний аудит • незалежна ревізія; interim audit проміжна аудиторська перевірка • аудиторська перевірка за частину звітного періоду; internal audit; joint audit спільний аудит • спільна ревізія; judicial audit судова ревізія; limited audit обмежений аудит • обмежена аудиторська перевірка; management audit; marketing audit перевірка збуту; operational audit; outside audit зовнішня ревізія; performance audit аудит функціонування; periodic audit періодичний аудит • періодична ревізія • аудиторська перевірка за частину звітного періоду; preliminary audit підготовчий аудит; pre-audit ознайомчий аудит; procedural audit процедурний аудит; safety audit аудиторська перевірка безпеки; sampling audit вибіркова перевірка; special audit спеціальний аудит • спеціальна ревізія; statutory audit; tax audit аудиторська перевірка правильності нарахування податків; test audit контрольна перевірка; unscheduled audit непланова перевірка; value-for-money audit аудит економічності, ефективності й результативності; work force audit аудиторська перевірка робочої сили; year-end audit аудит на кінець року═════════□═════════audit accounts аудиторські рахунки • ревізійні рахунки; audit approach методика проведення ревізії; audit committee ревізійний комітет • ревізійна комісія; audit coverage обсяг ревізії; audit department ревізійний відділ; audit difference розбіжність в ревізійній звітності; audit endorsement підпис під ревізійним звітом; audit evidence матеріали ревізії • аудиторський доказ; audit letter повідомлення про ревізію; audit manual посібник з ревізії • посібник з аудиту; audit objectives мета аудиторської перевірки; audit of annual accounts перевірка річної звітності • ревізія річної звітності; audit of financial records перевірка фінансової звітності; audit opinion аудиторський висновок; audit package пакет програм ревізії; audit plan план ревізії; audit planning планування ревізії; audit procedure процедура ревізії; audit programme програма проведення аудиторської перевірки; audit report звіт про результати ревізії • протокол ревізії • ревізійний звіт; audit report comments зауваження до звіту про результати ревізії • зауваження до протоколу ревізії; audit report review аналіз звіту про ревізії; audit risk аудиторський ризик; audit sampling вибір при проведенні аудиторської перевірки; audit scheme порядок ревізії • план ревізії; audit trail слід ревізії; audit working papers документація аудиторської перевірки; computer-assisted audit technique методика автоматизованої ревізії; to audit the accounts проводити/провести ревізію • перевіряти/перевірити рахунки; to carry out an audit проводити/провести ревізію═════════◇═════════ревізія < лат. revisio < revidere — переглядати (ЕС-СУМ 4: 160)▹▹ auditor* * *аудит; аудиторська перевірка; аудиторський контроль; ревізія ( відомча або внутрішня)
См. также в других словарях:
ПОС — промыслово охотничья станция ранее: производственно охотничья станция ПОС производственное объединение связи связь Источник: http://www.regnum.ru/news/345202.html ПОС проект организации строительства организация … Словарь сокращений и аббревиатур
Пос-Я — Характеристика Длина 25 км Бассейн Карское море Водоток Устье Обь · Местоположение 759 км по правому берегу Расположение … Википедия
пос. — пос. посад п. пос. посёлок пос. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
пос — пос. Сложная приставка; см. (по) 1 в 6 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
пос… — Сложная приставка; см. по…1 в 6 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
пос. пл. — пос. пл. ПП ППЛ посадочная площадка карт. пос. пл. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ПП Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО… … Словарь сокращений и аббревиатур
посёк — [посечь] … Словарь употребления буквы Ё
посёл — (Даль) … Словарь употребления буквы Ё
посів — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
посіл — іменник чоловічого роду засолювання рідко … Орфографічний словник української мови
посіріти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови