Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

пос

  • 41 posiekać

     посікти

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > posiekać

  • 42 siewny

     посівний

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > siewny

  • 43 хыйымлы

    посічений О.

    Урумско-украинский словарь > хыйымлы

  • 44 овладевать

    овладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запановувати, запанувати над ким, посідати, посісти кого, що, обсідати, обсісти, налягати, налягти на кого, переймати, переняти кого, заполоняти, заполонити кого, що, заволодіти ким, чим. [Опанувала Зінька одна думка не давала йому спокою (Грінч.). Дітей посідало почуття жаху та цікавости]. -деть производством - опанувати виробництво. -вать, -деть собой - опановувати, опанувати себе, запановувати, запанувати над собою; перемагати, перемогти себе, перемогтися. -вать, -деть чьим вниманием - опановувати, опанувати чию увагу. -деть нитью разговора - опанувати розмову; запанувати в розмові. Горе, тоска овладела им - горе, туга посіла його. Овладело желание кем - обгорнуло бажання кого, взяла хіть кого, забажалося, забаглося кому. -вать, -деть крепостью, городом, позицией и т. п. - здобувати, здобути фортецю, місто, позицію і т. п. -вать, -деть землёй, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно, добро, добра, заволодіти землею, майном.
    * * *
    несов.; сов. - овлад`еть
    1) ( захватывать) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти; ( присваивать) посіда́ти, посі́сти; ( брать) здобува́ти, здобу́ти
    2) (подчинять себе, придавать чему-л. нужное направление) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти
    3) (охватывать - о мыслях, чувствах) посіда́ти, посі́сти, охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; опано́вувати, опанува́ти, запано́вувати, запанува́ти; ( обнимать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, обніма́ти, обня́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; (несов.: обуревать) порива́ти
    4) (прочно усваивать что-л.) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти

    Русско-украинский словарь > овладевать

  • 45 одолевать

    одолеть перемагати, перемогти, замагати, замогти, бороти, збороти, поборювати, побороти, посідати, посісти, дужати, подужати, переважати, переважити, здоліти, здолати, подолати кого, брати, взяти гору над ким, підвертати, підвернути кого під себе. [Перемагає сила наше право (Куліш). Змогла їх старість. Що за люте горе тебе, сину, боре? (Рудан.). Харциз подужав, панує над нами (Грінч.). Палій посів того лицаря, звязав його. А дівчину думи лютії посіли. Раби пітьми, вони її не подолають (Самійл.). Не переважить його ворог (Куліш). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Не змогла польщина взяти гору над русчиною (Куліш)]. -ать, -еть в битве - воювати, звоювати, повоювати, побивати, побити, звитяжити кого. [Мале військо воює велике, - ото диво. Я його війною повоюю. Ворога ми подоліли. Звитяжили ми їх в останнім бої]. -еть в драке - побити, перебити. [Як я тебе переб'ю, то я буду старша]. Сон -ает, -ел кого - сон змагає, зміг кого, налягає, наліг на кого. Печаль, скука -ает кого - журба, нудьга посідає, бере кого, налягає на кого. Нетерпение -ает кого - нетерплячка бере кого. Думы -ают - думки (гадки) обсідають, обіймають голову. Зевота -ела - позіхи напали. Бедность -ела - злидні посіли, обсіли. Страх -ел - страх (острах) посів кого. Беда -ает - лихо намоглося. Одолённый - подоланий, подужаний, переможений, зможений, звитяжений.
    * * *
    несов.; сов. - одол`еть
    1) перемага́ти, перемогти́, дола́ти, подола́ти и здола́ти и здолі́ти, змага́ти, змогти́, боро́ти и побо́рювати, поборо́ти, поду́жувати, поду́жати; ( осиливать) бра́ти го́ру (верх), узя́ти го́ру (верх); ( в бою) звойо́вувати, звоюва́ти
    2) ( охватывать) бра́ти, узя́ти, змага́ти, змогти́ и позмага́ти, знемага́ти, знемогти́, наляга́ти, налягти́, посіда́ти, посі́сти; осіда́ти, осі́сти, обсіда́ти, обсі́сти и пообсіда́ти
    3) (перен.: мучить, лишать покоя) му́чити, заму́чити и позаму́чувати

    Русско-украинский словарь > одолевать

  • 46 изрубать

    и Изрублять изрубить (в куски) рубати, порубати, зрубати, сікти, посікти, тяти, потяти кого, що, (всех) вирублювати, повирублювати, вирубати, порубати, висікати, висікти, витяти, витнути, вистинати усіх. [Не встиг козак Нечай на коника сісти, зачав ляшків-панків на капусту сікти (Пісня). Він їй очіпка зіб'є, а вона йому свиту порубає (Херсонщ.). Витнув- би піввійська (Стар.-Черн.). Зрубав ляха (Дума) ]. -бить мелко - порубати, посікти дрібно. - бить совершенно - порубати на мак, посікти на молот. -бить солому, капусту - посікти солому, капусту. -бить мясо, дерево (цельные предм.) - порубати, порізати м'ясо, дерево. Изрубленный - порубаний, посічений, потятий, (о мн.) вирубаний, висічений, повистинаний. -ться - рубатися, порубатися, бути порубаним, посіченим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - изруб`ить
    1) -( рубить на части) руба́ти, поруба́ти; ( сечь) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́
    2) ( убивать) руба́ти, поруба́ти, виру́бувати, ви́рубати; ( засекать) сікти́, посікти́, сов. ви́сікти, -січу, -січеш, потя́ти, -тну́, -тне́ш

    Русско-украинский словарь > изрубать

  • 47 владение

    1) (обладание) володіння, владання, обладування чим, посідання, держання чого. [Обладування землею. Посідання великого майна]. Быть, находиться во владении кого - бути, перебувати під чиїм володінням, в чийому посіданні, під володінням, у посіданні (в) кого, бути під ким. [У нас багато землі пани держать, а під людьми, може, десята часть]. Вводить во владение чем - ув'язувати в що (в маєтність). Получить, взять, принять во владение что - обняти що, отримати під владу що, перейняти що під володіння. В вечное владение - в [на] довічне володіння, у вічну обладу, у вічисту державу, у віковічню дідину. Арендное владение - см. Аренда;
    2) (то, чем владеют) володіння, володарство, держава, державство, облада, посілість (р. -лости), (дворянское) панство, (родовое) діди(з)на. [Англія і її колоніяльні володіння. Такі дрібні володарства, як Ліппе-Детмольд. Зостався хазяїном на всій державі. Велика земельна посілість].
    * * *
    1) ( действие) володі́ння, посіда́ння
    2) (то, чем владеют) володі́ння; воло́дарство

    Русско-украинский словарь > владение

  • 48 иссекать

    иссечь
    1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;
    2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;
    3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;
    4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -
    1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;
    2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.
    * * *
    несов.; сов. - исс`ечь
    1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати
    2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти

    \иссекать чь в капу́сту — ( изрубить на мелкие куски) посі́кти на капу́сту, пошаткува́ти

    3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати
    4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати

    Русско-украинский словарь > иссекать

  • 49 завладевать

    завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).
    * * *
    несов.; сов. - завлад`еть
    1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)
    2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > завладевать

  • 50 посекать

    -ся, посечь, -ся
    1) (деревья) зрубувати, -ся, зрубати, -ся стинати, -ся, стяти, -ся, (о мн.) позрубувати, -ся, постинати, -ся; (о мясе и т. д.) сікти, -ся, посікти, -ся; (о ком) сікти, -ся, посікти, ся, рубати, -ся, порубати, -ся кого. [Той меч-самосіч і посік його на маленькі шматочки (Рудч.). Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Ном.)];
    2) -ться (о волосах) сіктися, посіктися. [Мої довгі коси посічуться (Шевч.)];
    3) см. Сечь, Пороть. Посеченный и посечённый - зрубаний, стятий.
    * * *
    [час від ча́су] сі́кти

    Русско-украинский словарь > посекать

  • 51 aid

    1. n
    1) допомога; сприяння; підтримка
    2) помічник
    3) pl допоміжні засоби; посібники

    aids and appliances — пристосування, пристрої; матеріальні засоби

    4) pl допоміжні війська
    5) plіст. податки, мито
    2. v
    допомагати; подавати допомогу (підтримку); сприяти
    * * *
    I n
    1) допомога; сприяння; підтримка
    2) aмep.; = aide
    4) pl допоміжні засоби, посібники
    5) pl; вiйcьк. проф. допоміжні війська
    6) юp. сприяння
    7) icт. данина васала своєму феодалові
    8) icт. грошова субсидія королю; позика в казначействі
    9) pl; icт. збори, податки, мита ( у Франції)
    II v
    1) допомагати, надавати допомогу, підтримку
    2) сприяти прогресу, сприяти розвитку; полегшувати; прискорювати

    English-Ukrainian dictionary > aid

  • 52 rank

    1. n
    1) ряд, низка
    2) шеренга, шерега
    3) pl (the ranks) армія; військова служба
    4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)
    5) порядок; струнке розташування
    6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)

    all ranks — військ. весь особовий склад; усі офіцери і солдати; усі без винятку

    7) категорія, розряд, клас
    8) високе становище

    pride of rank — пихатість, зарозумілість

    9) стоянка таксі
    10) горизонтальна лінія (на шахівниці)

    rank and file — а) військ. рядовий склад; солдати, рядові; б) рядові представники (члени) (організації); в) звичайні люди

    to take rank with smb. — а) військ. бути рівним з кимсь за званням; б) бути з кимсь однієї категорії

    2. adj
    1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)
    2) зарослий
    3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)
    4) розм. сильний; потужний; швидкий
    5) густий; численний
    6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючий

    to grow rank — згіркнути, протухнути, зіпсуватися

    7) огидний, мерзенний, брутальний
    8) явний, очевидний; справжній, сущий
    9) грубий, цинічний, паскудний
    10) розпусний, хтивий
    11) надмірний
    3. v
    1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд
    2) шикуватися, вишиковуватися в ряд

    to rank past — проходити шеренгами, проходити урочистим маршем; дефілювати

    3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку
    4) належати до певної категорії
    5) займати (посідати) певне місце
    6) займати вище становище; бути старшим

    to rank smb. in age — бути старшим від когось за віком

    7) займати високе становище; посідати перше місце

    rank off — виступати в похід (шеренгами, строєм)

    * * *
    I n
    2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)
    3) порядок; струнке розташування
    4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)

    rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення

    persons of rank — аристократія; високопоставлені особи

    pride of rank — зарозумілість; мaт. ранг

    II v
    1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання
    2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категорії

    to rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце

    3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положення
    III a
    1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий
    2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)
    IV a
    1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий
    2) огидний, мерзенний

    rank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний

    3) грубий, цинічний, паскудний

    English-Ukrainian dictionary > rank

  • 53 seed

    1. n
    1) сім'я, насінина, зерно
    2) збірн. насіння, сім'я
    3) pl посів; засіяна земля
    4) потомство; плем'я
    5) джерело, початок; зародок
    6) розм. гравець, відібраний для фінальних змагань
    7) фізл. сперма

    seed ball — бот. насіннєва коробочка

    seed board — с.г. саджальна дошка

    seed dormancy — біол. спокій насіння

    seed huller — с.г. лущильна машина, шусталка

    seed piece — с.г. садивний матеріал

    seed riddle — с.г. машина для очистки насіння

    seed stalk — бот. насінна ніжка

    to go (to run) to seed — піти в насіння; перестати розвиватися; перен. прийти в занепад

    2. v
    1) давати насіння
    2) піти в насіння
    3) губити насіння (про рослини)
    4) сіяти, засівати
    5) очищати від насіння (овочі, фрукти); вибирати насіння; відокремлювати насіння від волокна (льону)
    6) спорт. відбирати сильніших учасників змагання
    7) ставати поганим (в'ялим, кволим)
    * * *
    I [siːd] n
    1) насіння, зерно; насіннячко
    2) cпeц. сперма
    3) тк.; pl посів, засіяна земля
    4) потомство; плем'я
    5) джерело, початок
    6) xiм. запалювальний кристал
    II [siːd] v
    2) сіяти, засівати
    3) очищати (фрукти, овочі) від зерняток
    4) мeтeop. створювати, викликати штучно
    III [siːd] n; спорт.
    відібраний для ( фінального) змагання гравець; "посіяний" гравець ( у тенісі)
    IV [siːd] v; спорт.
    відбирати більш сильних учасників змагання; посіяти (гравців; теніс)

    English-Ukrainian dictionary > seed

  • 54 seeding

    n
    1) посів (мікробів)
    2) обсіменіння; метастаз
    3) спорт. розсіювання найсильніших гравців

    seeding machine — с.г. сівалка

    seeding machinery — с.г. посівні машини

    seeding rate — с.г. норма висівання

    * * *
    I ['siːdiç] n
    2) обсіменіння, метастаз
    3) cпopт. розсіювання гравців
    4) мeтeop. засівання хмар ( для викликання дощу)
    II [`siːdiç] a

    English-Ukrainian dictionary > seeding

  • 55 sowing

    n
    сівба; сіяння, посів; засів, засівання; висівання

    sowing time — час сівби; посівна

    * * *
    n
    сівба, посів; висівання; засівання

    English-Ukrainian dictionary > sowing

  • 56 засевать

    -ся, засеять, -ся засівати, -ся, засіяти, -ся, сіяти, -ся, посіяти, -ся, усіяти, -ся, (диал.) сівати, -ся, (о мног.) позасівати, -ся, позасіювати, -ся. [Ходить, засіває, і засіяв, як годиться (Рудан.). Поле сіяли сини (Стеф.). Орися-ж ти, моя ниво, долом та горою та засійся, моя ниво, долею ясною (Шевч.). Та посійся добрим житом (Шевч.). Будем лани сівати (Чуб. V). Всі шляхи тоді козацькими головами ляхи позасівали (Куліш)]. Засеянный - засіяний, посіяний, усіяний. Место по недосмотру не -ное - несів (-ву), прогалюватина. [Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - зас`еять
    1) засіва́ти и засі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш, засі́яти и мног. позасіва́ти и позасі́ювати
    2) несов. этногр. посіва́ти, засіва́ти
    3) (сов.: начать сеять) поча́ти сі́яти, засі́яти

    Русско-украинский словарь > засевать

  • 57 искрошить

    -ся
    1) скришити, -ся;
    2) (изрезать) покришити, -ся, посікти, -ся. Искрошённый - скришений, покришений, посічений.
    * * *
    скриши́ти, покриши́ти; ( изруябить) поруба́ти; ( иссечь) посі́кти, -січу́, -січе́ш

    \искрошитьть в лапшу́ (на куски́) — скриши́ти (покриши́ти, поруба́ти, посікти́) на локши́ну (на шматки́), полокши́ти

    Русско-украинский словарь > искрошить

  • 58 мелко

    нрч.
    1) (некрупно) дрібно, здрібна, дрібненько, здрібненька. [Багатий дрібно крає (Номис). Оріть-же, синки, здрібна скибки (Гол. II). Біжить, ніжками дрібненько перебира (Квітка)]. -ко крошить - дрібно кришити. Намелко (изрубить, изрезать что) - дрібно- дрібно, дрібно-дрібненько, дрібнісінько, на мак (порубати, посікти, порізати, пошматувати) що; см. На мелкие куски (под Мелкий 1). [Понабивано каміння дрібно-дрібно (Стор.). Порубав на мак (Яворськ.)]. -ко писать - дрібно писати, (образно) (дрібно) як маком посіяти. [Дрібно як маком посіяв (Франко)]. -ко и густо исписанный - см. Исписывать;
    2) (неглубоко) мілко, міленько, неглибоко, (гал.) плитко. [Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько (Номис). Тут міленько, іди сміливо (Звин). «Чого тут боятися? Адже плитко». - «Плитко? а от яка глибінь!» (Франко)]. Яма викопана -ко - яму викопано мілко. - ко плавать, перен. - неглибоко плавати;
    3) (в сложн. словах) - а) (некрупно) дрібно; б) (неглубоко) мілко, плитко.
    * * *
    нареч.
    1) дрі́бно
    2) мі́лко

    Русско-украинский словарь > мелко

  • 59 подёргивать

    подёргать
    I. сіпати, посіпати, смикати, посмикати, торсати, поторсати; (окно, дверь, ставню) торгати, поторгати. См. Дёргать. -нуть плечами - стенути (знизнути) плечима. Судорога -ет лицо - мишка бігає по обличчю (тіпає обличчя), обличчя сіпається, обличчя пересмикує. Судорога -ет ему руку - йому сіпає руку, злегка корчить руку. Подёрганный - посіпаний, посмиканий, поторсаний; поторганий.
    II. Подёргивать, подернуть - (покрывать тонким слоем что) затягати, затягнути, затягти, заволікати, заволокти, повивати, повити, понимати, поняти що. Дым -нул деревья - димом затягло злегка дерева. Туман -нул всё - туман поняв (повив) усе. Реку -ло тонким льдом - річку затягло, річка взялася тонкою кригою, р. зашерхла. Подёрнутый чем - затягнений, заволочений, повитий, понятий (чим).
    * * *
    I
    1) [зле́гка] сми́кати, посми́кувати, [зле́гка] ша́рпати, поша́рпувати, [зле́гка] сі́пати, посі́пувати; (окно, дверь) [зле́гка] то́ргати (то́рсати)
    2) ( о судорожных движениях) [ча́сом, час від ча́су] сі́пати, сми́кати, посі́пувати, посми́кувати
    II несов.; сов. - подёрнуть
    ( затягивать плёнкой) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и позатяга́ти и позатя́гувати; ( окутывать) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти; ( заволакивать) заволіка́ти, заволокти́; ( покрывать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, пойма́ти, пойня́ти; ( затуманивать) затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити и тумани́ти

    Русско-украинский словарь > подёргивать

  • 60 посев

    1) (дейст.) сіяння, сіяття, сів[й]ба, засівка, сіянка, за[при]сівок (-вку). [Прокіп у полі кінчав пізню сівбу (Коцюб.). У нас сіяття обмаль (Крим.). Яка засівка, такий і врожай (Яворн.). Пізній присівок];
    2) (время) сіянка, сів[й]ба;
    3) (что сеют и засеянное поле) сів (р. сіву), посів, засів (-ву), засівок (-вку), (обычно о дополнит.) присівок (-вку), сівбина (зап.), (только то, что сеют) сів[й]ба. [Все помололи, навіть на сійбу не зоставили (Крим.). Осталось тільки що на посів (Грінч. II). Сонце! ти сієш у мою душу золотий засів (Коцюб.). На сівбу зерна немає (Грінч.). Сіють вони тільки муку, облуду та зраду і поливають той засів сльозами та кров'ю (Грінч.). Впаде мій сів - і хліб ми будем мати (Грінч.)]. Производить -сев - сіяти, засівати, засіяти. Кончить -севы - обсіятися, (мн.) пообсіватися, відсіятися, повідсіватися. [Обсіялись мужики, дощу виглядають (Руд.). Пообсівались люди яриною (Квітка)]. -сев на краю поля - підсівки;
    4) см. Всходы. Яровые -севы - ярина, яр (-ру). Озимые -севы - озимина.
    * * *
    1) ( действие) сівба́, сі́яння
    2) (то, что посеяно) посі́в, -у, засі́в, -у
    3) спец. посі́в

    Русско-украинский словарь > посев

Страницы

См. также в других словарях:

  • ПОС — промыслово охотничья станция ранее: производственно охотничья станция ПОС производственное объединение связи связь Источник: http://www.regnum.ru/news/345202.html ПОС проект организации строительства организация …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Пос-Я — Характеристика Длина 25 км Бассейн Карское море Водоток Устье Обь  · Местоположение 759 км по правому берегу Расположение …   Википедия

  • пос. — пос. посад п. пос. посёлок пос. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • пос — пос. Сложная приставка; см. (по) 1 в 6 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • пос… — Сложная приставка; см. по…1 в 6 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • пос. пл. — пос. пл. ПП ППЛ посадочная площадка карт. пос. пл. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ПП Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • посёк — [посечь] …   Словарь употребления буквы Ё

  • посёл — (Даль) …   Словарь употребления буквы Ё

  • посів — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • посіл — іменник чоловічого роду засолювання рідко …   Орфографічний словник української мови

  • посіріти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»