посідати

1) ( про багатьох) to sit down, to take seats; to sit at ease

2) ( про курей) to perch, to roost

1) ( займати) to occupy, to take up

2) (про страх, злидні) to overcome, to overpower, to seize

1) овладева́ть, овладе́ть; (захватывать, подчинять себе) завладева́ть, завладе́ть; (перен.: охватывать, оказывать сильное действие на кого-нибудь) одолева́ть, одоле́ть, ( сильнее) разбира́ть, разобра́ть

2) (заполнять, замещать) занима́ть, заня́ть

посідати що, володіти, обладувати, владати, володіти ким, чим, мати силу над чим.

* * *

1) ( иметь своей собственностью) володі́ти, влада́ти

2)

посідати. См. Усесться.

овладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запановувати, запанувати над ким, посідати, посісти кого, що, обсідати, обсісти, налягати, налягти на кого, переймати, переняти кого, заполоняти, заполонити кого, що, заволодіти ким, чим. [Опанувала Зінька одна думка не давала йому спокою (Грінч.). Дітей посідало почуття жаху та цікавости]. -деть производством - опанувати виробництво. -вать, -деть собой - опановувати, опанувати себе, запановувати, запанувати над собою; перемагати, перемогти себе, перемогтися. -вать, -деть чьим вниманием - опановувати, опанувати чию увагу. -деть нитью разговора - опанувати розмову; запанувати в розмові. Горе, тоска овладела им - горе, туга посіла його. Овладело желание кем - обгорнуло бажання кого, взяла хіть кого, забажалося, забаглося кому. -вать, -деть крепостью, городом, позицией и т. п. - здобувати, здобути фортецю, місто, позицію і т. п. -вать, -деть землёй, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно, добро, добра, заволодіти землею, майном.

* * *

несов.; сов. - овлад`еть

1) ( захватывать) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти; ( присваивать) посіда́ти, посі́сти; ( брать) здобува́ти, здобу́ти

2) (подчинять себе, придавать чему-л. нужное направление) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти

3) (охватывать - о мыслях, чувствах) посіда́ти, посі́сти, охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; опано́вувати, опанува́ти, запано́вувати, запанува́ти; ( обнимать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, обніма́ти, обня́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; (несов.: обуревать) порива́ти

4) (прочно усваивать что-л.) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти

1. n

1) ряд, низка

2) шеренга, шерега

3) pl (the ranks) армія; військова служба

4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)

5) порядок; струнке розташування

6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)

7) категорія, розряд, клас

8) високе становище

9) стоянка таксі

10) горизонтальна лінія (на шахівниці)

2. adj

1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)

2) зарослий

3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)

4) розм. сильний; потужний; швидкий

5) густий; численний

6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючий

7) огидний, мерзенний, брутальний

8) явний, очевидний; справжній, сущий

9) грубий, цинічний, паскудний

10) розпусний, хтивий

11) надмірний

3. v

1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд

2) шикуватися, вишиковуватися в ряд

3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку

4) належати до певної категорії

5) займати (посідати) певне місце

6) займати вище становище; бути старшим

7) займати високе становище; посідати перше місце

* * *

1) ряд

2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)

3) порядок; струнке розташування

4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)

5) стоянка таксі

6) горизонтальна лінія ( на шахівниці)

1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання

2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категорії

3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положення

1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий

2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)

1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий

2) огидний, мерзенний

3) грубий, цинічний, паскудний

занять у кого

I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.

2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].

II. Занимать, занять -

1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;

2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];

3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];

4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];

5) -мать скот - займати (переймати) товар;

6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];

7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.

* * *

1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш

2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)

3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти

4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

1) розм. місце, служба, робота

2) сидіння

3) тех. осідання

v (past і p.p. sat)

1) сидіти

2) садовити, саджати, садити, усаджувати (когось)

3):

to sit oneself — сідати

4) засідати, проводити засідання

5) розглядати, розслідувати (справу)

6) зосереджено займатися (чимсь); сидіти (над чимсь)

7) залишатися, перебувати, бути

8) уміщувати, бути розрахованим на якусь кількість місць

9) (on, upon) обтяжувати (когось, щось), давити (на когось, на щось)

10) (on) долати (чийсь опір); ставити на місце (когось); затискати

11) (on) затягувати (якусь справу); зволікати (з чимсь); відкладати в довгий ящик

12) сховатися, причаїтися (в засідці)

13) бути розташованим

14) заст. проживати, мешкати

15) облягати, тримати в облозі, взяти в облогу

16) виходити (звідкись); мати джерело (десь)

17) позувати (художнику)

18) бути прототипом (образу)

19) займати посаду; бути членом (комісії тощо)

20) представляти (у парламенті когось — for)

21) сидіти (про одяг)

22) личити, годитися, пасувати, бути до лиця (тж перен.)

23) сидіти на яйцях, висиджувати (пташенят)

24) садити на яйця (квочку)

25) триматися (на коні)

26) спорт. мати правильну позицію (про весляра)

27) стояти (про судно)

* * *

1) припасування, підгонка ( під фігуру)

2) місце, служба, робота

3) сидіння

4) тex. осадка; осідання

1) сидіти; саджати, садовити; ( with) сидіти з ким-небудь, доглядати за ким-небудь; працювати нахожою нянькою; сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми ( за плату); ( through) висиджувати до кінця

2) засідати, проводити засідання; розбирати, розглядати; розслідувати; засідати в суді, бути суддею

3) зосереджено займатися ( чим-небудь); сидіти ( над чим-небудь); учитися, навчатися

4) залишатися, знаходитися

5) уміщати, бути розрахованим на яку-небудь кількість місць

6) (on, upon) обтяжувати, тиснути

7) (on) придушувати ( чий-небудь опір); ставити на місце

8) канц. (on) затягувати, відкладати; маринувати

9) засісти, влаштувати засідку; причаїтися

10) знаходитися, бути розташованим

11) пoeт. виходити ( звідки-небудь); мати який-небудь напрямок

12) (on) приховувати, засекречувати; протидіяти публікації, гласності

13) позувати (художникові, фотографові); служити прототипом ( образу)

14) бути членом ( якої-небудь комісії); посідати посаду ( в якій-небудь установі)

15) сидіти ( про одяг); підходити; личити, пасувати

16) висиджувати ( пташенят); сидіти на яйцях; саджати на яйця

17) триматися ( на коні)

18) cпopт. мати правильну позицію ( про весляра)

19) стояти ( про судно)

завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).

* * *

несов.; сов. - завлад`еть

1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)

2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим)

поселиться

1) селитися, поселитися, оселятися, оселитися, осаджуватися, осадитися, сідати, (о)сідати(ся), осісти(ся) на чому, (о мног.) пооселюватися, посідати, поосідати(ся), сідати, сісти осадою. [Селилися наші на Амурі (Крим.). Инші по пущах селами сідали (Куліш). Татарський берег Славутиці осіло козацтво (К. Кр.). Вони осілись на Україні (Єфр.). Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику (Стор.). Сідайте осадами й торгуйте (Св. П.)]. -ться густо - загуститися. -ться в гнезде - у[за]гніжджуватися, у[за]гніздитися, окукоблюватися, окукобитися, окублюватися, окублитися;

2) между ними -лился раздор - між ними зайшов нелад, проміж них пішли чвари. Поселившийся - осілий. Вновь -шийся - новоселець (-льця).

* * *

несов.; сов. - посел`иться

1) оселя́тися и осе́люватися, осели́тися, поселя́тися, посели́тися; обселя́тися, обсели́тися, осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти, осіда́тися, осі́стися и поосіда́тися; оса́джуватися, осади́тися

2) страд. (несов.) оселя́тися, поселя́тися; обселя́тися: сі́ятися; виклика́тися

1) ряд

2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)

3) порядок; струнке розташування

4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)

5) стоянка таксі

6) горизонтальна лінія ( на шахівниці)

1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання

2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категорії

3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положення

1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий

2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)

1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий

2) огидний, мерзенний

3) грубий, цинічний, паскудний

1) (иметь в собственности, во владении, обладать) володіти, владіти, владати ким, чим, обладувати ким, чим и що; держати, посідати що, мати в своїй руці що. [Володіти землею, маєтком. З діда-прадіда вони тую землю держать. Виявити все багатство духа, що посідає український народ (Єфр.)];

2) (управлять) володіти, владати, обладувати. [Володіти серцем і душею. Володіти здоровою логікою. В сім'ї не він, а вона всім обладує]. Владеть собою - владати собою, керувати собою, панувати, (сов.) запанувати над собою. Не владеющий собой - від себе незалежний, над собою не пан;

3) (действовать каким-л. орудием или органом) орудувати, володати, владати. [Орудуючи цією потужною зброєю - сміхом… (Єфр.). Орудувати мовою, пером. Не володаю а ні руками, а ні ногами. Не володаю пальцем].

* * *

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

одолеть перемагати, перемогти, замагати, замогти, бороти, збороти, поборювати, побороти, посідати, посісти, дужати, подужати, переважати, переважити, здоліти, здолати, подолати кого, брати, взяти гору над ким, підвертати, підвернути кого під себе. [Перемагає сила наше право (Куліш). Змогла їх старість. Що за люте горе тебе, сину, боре? (Рудан.). Харциз подужав, панує над нами (Грінч.). Палій посів того лицаря, звязав його. А дівчину думи лютії посіли. Раби пітьми, вони її не подолають (Самійл.). Не переважить його ворог (Куліш). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Не змогла польщина взяти гору над русчиною (Куліш)]. -ать, -еть в битве - воювати, звоювати, повоювати, побивати, побити, звитяжити кого. [Мале військо воює велике, - ото диво. Я його війною повоюю. Ворога ми подоліли. Звитяжили ми їх в останнім бої]. -еть в драке - побити, перебити. [Як я тебе переб'ю, то я буду старша]. Сон -ает, -ел кого - сон змагає, зміг кого, налягає, наліг на кого. Печаль, скука -ает кого - журба, нудьга посідає, бере кого, налягає на кого. Нетерпение -ает кого - нетерплячка бере кого. Думы -ают - думки (гадки) обсідають, обіймають голову. Зевота -ела - позіхи напали. Бедность -ела - злидні посіли, обсіли. Страх -ел - страх (острах) посів кого. Беда -ает - лихо намоглося. Одолённый - подоланий, подужаний, переможений, зможений, звитяжений.

* * *

несов.; сов. - одол`еть

1) перемага́ти, перемогти́, дола́ти, подола́ти и здола́ти и здолі́ти, змага́ти, змогти́, боро́ти и побо́рювати, поборо́ти, поду́жувати, поду́жати; ( осиливать) бра́ти го́ру (верх), узя́ти го́ру (верх); ( в бою) звойо́вувати, звоюва́ти

2) ( охватывать) бра́ти, узя́ти, змага́ти, змогти́ и позмага́ти, знемага́ти, знемогти́, наляга́ти, налягти́, посіда́ти, посі́сти; осіда́ти, осі́сти, обсіда́ти, обсі́сти и пообсіда́ти

3) (перен.: мучить, лишать покоя) му́чити, заму́чити и позаму́чувати

I n звання, чин, посада; службове положення; ранг (дипломатичний тощо)

- individual precedence by rank особисте старшинство згідно з рангом

- protocol rank протокольний ранг

- social rank положення у суспільстві

- rank and file пересічні/ рядові представники (професії); рядові члени (організації); пересічні люди

- rank of Baronet etc. титул баронета тощо

- to confer diplomatic/ military ranks присвоювати дипломатичні/ військові ранги

- to institute diplomatic ranks встановлювати дипломатичні ранги

- to hold rank мати ранг

- to keep the rank зберігати (той самий) ранг

II v

1. класифікувати; відносити до якоїсь категорії; оцінювати, давати оцінку

2. належати до певної категорії

3. займати/ посідати певне місце

4. займати вище становище; бути старшим

5. займати високе становище; посідати перше місце

- ranked data упорядковані дані

- to rank after smbd. йти по старшинству за кимось

- to rank among Great Powers належати до числа великих держав

1) припасування, підгонка ( під фігуру)

2) місце, служба, робота

3) сидіння

4) тex. осадка; осідання

1) сидіти; саджати, садовити; ( with) сидіти з ким-небудь, доглядати за ким-небудь; працювати нахожою нянькою; сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми ( за плату); ( through) висиджувати до кінця

2) засідати, проводити засідання; розбирати, розглядати; розслідувати; засідати в суді, бути суддею

3) зосереджено займатися ( чим-небудь); сидіти ( над чим-небудь); учитися, навчатися

4) залишатися, знаходитися

5) уміщати, бути розрахованим на яку-небудь кількість місць

6) (on, upon) обтяжувати, тиснути

7) (on) придушувати ( чий-небудь опір); ставити на місце

8) канц. (on) затягувати, відкладати; маринувати

9) засісти, влаштувати засідку; причаїтися

10) знаходитися, бути розташованим

11) пoeт. виходити ( звідки-небудь); мати який-небудь напрямок

12) (on) приховувати, засекречувати; протидіяти публікації, гласності

13) позувати (художникові, фотографові); служити прототипом ( образу)

14) бути членом ( якої-небудь комісії); посідати посаду ( в якій-небудь установі)

15) сидіти ( про одяг); підходити; личити, пасувати

16) висиджувати ( пташенят); сидіти на яйцях; саджати на яйця

17) триматися ( на коні)

18) cпopт. мати правильну позицію ( про весляра)

19) стояти ( про судно)

I. сідало.

II. посісти, посідати.

* * *

1) посадовитися, посісти, посідати. [Зібралися як слід, посіли, гомонять (Г. Барв.). Всі посідали по лавках і замовкли];

2) (о растении) посадитися. [Сказали-б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю (Єв.)].