-
61 житьишко
уничиж.пожива́ннячко -
62 корм
1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;2) (действие) - см. Кормление 1;3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.* * *1) ( для животных) корм, -у2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у3) ( действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння -
63 недельный
неосновательный)I. недодільний, не до діла, недоладні[и]й, не до ладу, непутящий, непутній, не до пуття. [Він людина не до діла (Звин.)].II. Недельный -1) (относ. к неделе) тижневий, тижньовий, тиженний, (понедельный) потижневий, потиженний, (на целую неделю, длящийся целую неделю) цілотижневий. [Тижневий речінець (Київ). Поденна та потижнева платня (Екон. Наука.). Торба з хлібом і цибулею - це його цілотижнева пожива (Франко)]. -ный заработок - тижневий (тижньовий) заробіток;2) (воскресный) недільний, неділішний. День -ный - неділішний день, неділя.* * *Iнеділови́й, нерозу́мний, неслу́шний; ( нетолковый) нетяму́щий\недельныйый разгово́р — неділова́ розмо́ва
II\недельныйый сове́т — неслу́шна (нерозу́мна) пора́да
тижне́вий -
64 питание
1) (процесс) годування, харчування, живлення, поживління;2) (пища) поживок, споживок (-живку), пожиток, заживок, зажив (-иву), пожива. Плохое -ние - недостатнє харчування (живлення). Усиленное -ние - збільшене (підсилене) харчування (живлення).* * *1) ( действие) харчува́ння; годува́ння; жи́влення; постача́ння2) (то, чем питаются, питают) харчува́ння; (еда, пища) ї́жа, їда́, пожи́ва, по́корм, -у и поко́рм, харчі́, -чі́в, харч, -і (ж.) и -у (м.); диал. ї́дло́, їсти́во; (то, что подают для еды) сті́л, род. п. сто́ла и сто́лу; ( диета) діє́та3) (энергия, материал спец.; перен.) жи́влення -
65 поживать
матися, мати себе, жити, живати, пробувати, (шутл.) брикати. Как -ваете? - як ся (себе) маєте? яково можете? як проживаєте? Как там она -вает - як там вона собі мається (себе має), як там вона пробува(є), як там їй поводиться (ведеться), що там з нею діється.* * *жи́ти собі́, пожива́ти; ма́тися; ( при указании где) оберта́тися, поверта́тися -
66 польза
користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.* * *1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності2) (нажива, барыш) зиск, -у -
67 потребление
споживання, поживання, споживок (-вку), спо[у]житок (-тку), спожиття, зужитковування. [Нехай тобі на добре поживання будуть (гроші) (М. В.). Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття (М. В.). І собі на споживок ішла (риба) (М. В.). На хазяйський вжиток]. -ние пищи - з'їжа. [Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна (Тобіл.)]. Предметы широкого -ния - речі загального споживання, широкого вжитку.* * *спожива́ння, пожива́ння; спожи́ток, -тку, спожи́вок, -вку; оконч. спожиття́; ( расход) ви́трата, витрача́ння -
68 продовольствие
(пищевое, провиантное) харч (-чи, ж. р. и -чу, м. р.), (чаще во мн.) харчі (- чів), спожив (-ву), пожива, живність (-ности), конт (-ту); (одежное) одяг, зодяг (-гу); (обувное) узуття; (довольствование) харчування. [Видавав челяді харч (Коцюб.). А харчі чиї будуть? (Кониськ.). Біля половини всього хліба, потрібного для харчування міських робітників (Азб. Ком.)]. Недостаток -вия - недостача харчів. -вие (снабжение) армии - постачання армії.* * *1) продово́льство; ( съестные припасы) харчі́, -чі́в, пожи́ва2) см. продовольствование -
69 путь
1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.* * *шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія -
70 Нам
дат. п. мн. ч. от мест. Я) нам. [От де нам пожива буде! (Шевч.)]. К нам - до нас. -
71 Поживочка
см. Пожива. -
72 жить-поживать
народно-поэт.live; get alongи ста́ли они жить-пожива́ть да добра́ нажива́ть (традиционный конец русских народных сказок) — ≈ and they lived happily ever after
-
73 как
I нареч.1) (каким образом, в какой степени и т.п.) howкак он э́то сде́лал? — how did he do it?
как вам э́то нра́вится? — how do you like it?
как до́лго? — how long?
я не зна́ю, как он э́то сде́лал — I don't know how he did it
вы не зна́ете, как он уста́л — you don't know how tired he is
как он уста́л! — how tired he is!
как жа́рко! — how hot it is!
как (ва́ши / твои́) дела́? — how are you getting on?; how are things? разг.
как пожива́ете? — how are you?
как пройти́ (куда́-л)? — can you tell me the way (to)?
как вы отно́ситесь (к)? — what do you think (of)?
вот как э́то на́до де́лать — that is the way to do it
он поступи́л, как вы сказа́ли — he did as [the way] you told him
2) (при вопросе о названии, содержании и т.п.) whatкак ва́ше и́мя?, как вас зову́т? — what is your name?
как называ́ется э́та кни́га? — what is the title of that book?
как вы ду́маете? — what do you think?
как вы сказа́ли? — what did you say?
3) (при выражении возмущения, удивления) whatкак, он ушёл? — what, he's gone already?
как вам не сты́дно! — you ought to be ashamed (of yourself)!; for shame!
4)как (бы) ни — however; no matter how; ( с глаголом) however hard / much; (при кратк. прил.) as ( с инверсией)
как ни по́здно — however late it is; no matter how late it is
как ни тру́дно — however difficult it is
как э́то ни жесто́ко — cruel as it is
как ни стара́йтесь, как бы вы ни стара́лись — however hard you may try
как он ни стара́лся — try as he would, however hard he tried
он не мог э́того сде́лать, как бы он э́того ни жела́л — he couldn't do it, much as he would want / love to
5) (с сов. в форме буд. вр. со значением прош. вр. при выражении внезапности) suddenly, all of a suddenон как вско́чит! — suddenly [all of a sudden] he jumped up
••как бы не так! — not likely!; nothing of the kind!
как бы то ни́ было — however that may be, be that as it may
как сказа́ть — how shall I put it, how shall I say
как когда́ — it depends
кому́ как — it's not the same with everybody
а то как же! — sure enough!, you bet!
как же! — 1) (в знач. подтверждения) why yes!, of course! 2) (в знач. отрицания) not likely!, indeed!
как его́ там... — what's-his-name
как так?, как э́то? — how come?, how's that?
II союзобъясни́ть / рассказа́ть, как и что — explain everything; explain the way things are
1) (при сравнении; в качестве) as; ( подобно) likeширо́кий как мо́ре — (as) wide as the sea
Толсто́й как писа́тель — Tolstoy as a writer
он говори́т по-англи́йски как англича́нин — he speaks English like an Englishman
бу́дьте как до́ма — make yourself at home
как наро́чно — as (ill) luck would have it
как ви́дно — apparently
как пойдёшь, зайди́ за мной — call in for me when you go
прошло́ два го́да, как мы познако́мились — it's two years since we first met
3)по́сле того́ как — since
до того́ как — till, until
в то вре́мя как (одновременно) — while
тогда́ как, ме́жду тем как, в то вре́мя как (при противопоставлении) — whereas, while
прошло́ два го́да по́сле того́ [с тех пор], как он уе́хал — it's two years since he left
он вошёл в то вре́мя, как они́ чита́ли — he came in while they were reading
он уе́хал, тогда́ как (ме́жду тем как; в то вре́мя как) она́ оста́лась — he went away whereas / while she remained
4) (= что) не переводится; придаточное предложение передаётся оборотом с infон ви́дел, как она́ ушла́ — he saw her go
5) (с сослагат. накл.)как бы он не опозда́л! — I hope he is not late!
бою́сь, как бы он не опозда́л — I am afraid (that) he may be late
••как..., так и — both... and
как а́рмия, так и флот — both the army and the navy; the army as well as the navy
как наприме́р — as for instance; such as
как раз — just, exactly
э́ти ту́фли мне как раз — these shoes are just right
как раз то (что) — exactly / just what; the very thing (that)
как раз то, что мне ну́жно — just what I want; the very thing I want
как бу́дто — 1) (словно бы, с виду) as if, as though 2) ( по-видимому) apparently; it looks like
ты как бу́дто не рад мне — you don't seem to be glad I am here
как бы — 1) (словно бы, с виду) as if, as though 2) (своего рода, отражает тж. неуверенность говорящего) kind of, sort of
как бы в шу́тку — as if in jest
э́то бы́ло как бы отве́том (дт.) — it was, as it were, a reply (to), it was a kind of reply (to)
я как бы свобо́ден сего́дня — I'm sort of free today
как таково́й — as such
как то́лько — as soon as; the moment
-
74 наживать
несов. - нажива́ть, сов. - нажи́ть(вн.; приобретать) acquire (d), make (d), gain (d)нажива́ть состоя́ние — make a fortune
он почти́ не на́жил добра́ — he acquired very little wealth
нажи́ть боле́знь — succumb to an illness; ( заразиться) contract an illness
нажива́ть враго́в — make enemies
нажива́ть себе́ неприя́тности — let oneself in for trouble
нажива́ть полити́ческий капита́л (на вн.) — make political mileage (out of)
••ста́ли они́ жить-пожива́ть да добра́ нажива́ть — ≈ and they lived happily ever after
-
75 поживать
как вы пожива́ете? разг. — how are you (getting on)?
-
76 твой
мест.1) поэт. (при сущ.) thy [ð-], (без сущ. и перед сущ., начинающимся с гласной или с h немого) thine [ð-]э́то твой каранда́ш — this is your pencil, this pencil is yours
2) мн. в знач. сущ. разг. your peopleкак пожива́ют твои́? — how are your people?; how is everybody at home?
3) с. в знач. сущ. yoursтвоё оста́нется при тебе́ — all that's yours will remain yours
мне твоего́ не ну́жно — I don't want anything of yours
бо́льше (ме́ньше) твоего́ — more [less] than you (do)
я ем не бо́льше твоего́ — I don't eat more than you do
он рабо́тает усе́рднее твоего́ — he works harder than you do
4) м. в знач. сущ. разг. ( супруг или возлюбленный) your man••(э́то) твоё де́ло — do as you like; it's up to you
-
77 как
1) (вопр.) wie?, was?; auf wélche Wéise? ( каким образом)как ты пожива́ешь? — wie geht es dir?
как мо́жно так поступа́ть? — wie kann man so hándeln?
как вы ду́маете? — was méinen Sie?
как вы сказа́ли? — wie bítte?, was ságten Sie soében?
как пройти́...? — wie kómme ich...?, wie kómmen wir...?
2) ( воклицание) wie!; wiesó!как краси́во! — wie schön!
как я рад! — wie froh bin ich!; bin ich áber froh!
3) ( сравнение) wie; alsон сража́лся как геро́й — er kämpfte wie ein Held
как... так и — sowóhl... als auch
как оди́н так и друго́й — sowóhl der éine als auch der ándere
4) (в значении "в качестве") alsя сове́тую тебе́ как друг — ich ráte es dir als Freund
как таково́й — als sólcher
5) (относ.) wieя поступи́л, как вы мне посове́товали — ich hábe gehándelt, wie Sie es mir geráten háben
6) ( когда) wenn, sobáldкак то́лько он придёт — sobáld er kommt
вся́кий раз как — jédes Mal wenn
7) ( с тех пор как) seit, seitdémуже́ два ме́сяца, как он верну́лся — es sind schon zwei Mónate her, seit er zurück ist
с тех пор как я здесь — seitdém ich hier bin
8) ( исключительно) alsне кто друго́й как он — kein ánderer als er
не что ино́е как... — nichts ánderes als...
••как бу́дто, как бы — als ob, als wenn (+ Konj.)
он де́лает вид, как бу́дто ничего́ не зна́ет — er tut, als ob [als wenn] er nichts wüßte
ему́ как бу́дто лу́чше — es scheint ihm bésser zu géhen
как бы то ни́ было — wie dem auch sei
как бы он не опозда́л — hóffentlich kommt er nicht zu spät
как (бы)... ни — wie... auch
как бы он ни стара́лся — wie sehr er sich auch ánstrengt
как раз — geráde, genáu
э́то мне как раз — das paßt mir genáu
как знать! — wer wéiß?
как не знать э́того! — wer wüßte das nicht!
когда́ как! разг. — je nachdém!
как же, как же! — gewíß!, sícherlich!
как же так? — wiesó?, wie ist das möglich?
э́то как сказа́ть! — wie man's nimmt!
как бы не так! — kommt nicht in Fráge!
-
78 ничего
1) см. ничто2) разг. (удовлетворительно, сносно) léidlich, ganz [zíemlich] gut; éinigermáßenкак пожива́ете? - Ничего́ — wie geht es Íhnen? - Es geht an
как вам нра́вится пье́са? - Ничего́ — wie gefällt Íhnen das Stück? - Ganz gut, es geht
3) ( несущественно)прости́те, я вас побеспоко́ил! - Ничего́ — Verzéihung, ich hábe Sie gestört! - Tut nichts
••ничего́ подо́бного — kéine Spur
-
79 поживать
разг.как вы пожива́ете? — wie geht es Íhnen?
-
80 как
1. нрч1) каким образом howкак ему́ помо́чь? — how can we help him?
как тебя́ зову́т? — what's your name?
как пожива́ете? — how are you?
как дела́? — how are things?, how goes it?
как э́то? — how come?
как ты здесь очути́лся? — how come you are here?
2) определительное how; whatкак любе́зно с ва́шей стороны́! — how kind of you!
как она́ мила́! — what a darling she is!, how sweet she is!
•- как бы то ни было, я попытаюсь
- как бы не так!
- поможет это, как же!
- ещё как
- и ещё как 2. союз1) при сравнении as; likeбе́лый как снег — white as snow
он игра́ет в те́ннис, как профессиона́л — he plays tennis like a pro
такой, как — such as
2) для выражения временных отношений when, while, asв то вре́мя как — while, as
прошло́ 10 лет, как мы познако́мились — it's 10 years since we met first
3) в качестве кого/чего-л asсове́тую вам как друг — I advise you as a friend
4) означает ограничение but, exceptкто, как не мы? — who else but we?
как говоря́т — (as) they say, rumo(u)r has it
как говоря́т в Оде́ссе — as they put it in Odessa
как наприме́р — (as) for example/for instance
я ви́дел, как она́ уходи́ла — I saw her leave
•- как раз
- как только
- как…так и… 3. част разгкак, он ушёл? — what, has he left?
См. также в других словарях:
пожива — См. заработок... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пожива барыш, заработок; трофей, дуван, разжива, добыча, нажива Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
ПОЖИВА — ПОЖИВА, поживы, мн. нет, жен. (разг.). Нажива, выгодно приобретение, то, чем можно поживиться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОЖИВА — ПОЖИВА, ы, жен. (разг.). То, чем можно поживиться, лёгкая нажива. В поисках поживы. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
пожива́ть — аю, аешь; несов. Проводить жизнь, жить (употребляется преимущественно в вопросе при встрече). Здорово, кум Фаддей! Здорово, кум Егор! Ну, каково, приятель, поживаешь? И. Крылов, Два Мужика. Спокойно и властно поживали тетеньки в Малиновце, как… … Малый академический словарь
Пожива — ж. разг. 1. То, чем можно поживиться; легкая нажива. 2. Добыча, пища, пропитание. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
пожива — пожива, поживы, поживы, пожив, поживе, поживам, поживу, поживы, поживой, поживою, поживами, поживе, поживах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ПОЖИВА — Не давать поживы кому. Кар. Мешать кому л. жить спокойно, не давать житья кому л. СРГК 5, 22 … Большой словарь русских поговорок
пожива — Искон. Производное от поживать «быть, жить» (ср. пожитки, нажива). См. жир, живот … Этимологический словарь русского языка
пожива — Это слово со значением то, что можно получить задарма произведено от глагола поживать – быть, жить … Этимологический словарь русского языка Крылова
пожива — пож ива, ы … Русский орфографический словарь
пожива — (1 ж) … Орфографический словарь русского языка