Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

парить

  • 1 парить

    I. и паровать спарить, спаровать
    I. 1) (подбирать парами) парувати, спарувати, до пари парувати (спарувати). [Та все воли до пари парують];
    2) (случать животных) парувати, спарувати кого з ким. -ся - паруватися, спаруватися.
    II. Парить -
    1) (паром, горячей водой и т. п.) парити [Зілля варять та голову парять. Сорочки парила]; (обдавать паром) шпарити, о(б)шпарити;
    2) (пахать для пара) орати на пар, паренити, паренати. [Паренають поле]. -ть землю (покидать в пару) - на пар готувати, під пар, під толоку, на переліг зоставляти;
    3) (в бане) кого - парити кого;
    4) (сечь розгами) парити, парла давати кому. См. Сечь, Пороть, Бить;
    5) парит, безл. - парить, опар, опарно, парнота. [Сьогодні парнота (опар) надворі, буде дощ]. Больно -рит, знать быть ноне грозе - дуже (тяжко) парить, либонь гроза (туча) сьогодні буде. Пареный - парений, (о дереве: огнём) сухопарий. -ый веник - деркач.
    II. о птицах мыслях) буяти, ширяти, шугати, кружляти, (витать) витати в чому. [(Думка) орлом сизокрилим літає, ширяє (Шевч.)]. Вдохновенный певец -рит под небесами - надхненний співець по-під небом буяє (ширяє). Облака -рят - хмари носяться. Он мыслями -рит - йому думки заносяться, він думками (високо) заноситься, він думкою витає, ширяє. [Не знаю, куди йому думки заносяться, сидить та на місяць дивиться]. -рить (витать) в облаках (фантазировать) - заходити, заноситися в хмари, високо думками літати. Аэроплан -рит - літак плаває, ширяє.
    * * *
    I п`арить
    па́рити; (кипятком, веником) шпа́рити
    II пар`ить
    ширя́ти; (о мысли, фантазии) буя́ти; (прям., перен.) пари́ти
    III п`арить
    с.-х.
    залиша́ти під па́ром; диал. толокува́ти
    IV пар`ить
    1) ( выпускать пар) спец. випуска́ти (пуска́ти) па́ру
    2) ( выделять пар) парува́ти

    Русско-украинский словарь > парить

  • 2 парить

    I п`арить
    техн.
    па́рити; ( кипятком - ещё) шпа́рити
    II пар`ить
    1) техн. ( выпускать пар) пуска́ти па́ру, випуска́ти па́ру; ( выделять пар) парува́ти
    2) ( в воздухе) ширя́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > парить

  • 3 парить

    I п`арить
    техн.
    па́рити; ( кипятком - ещё) шпа́рити
    II пар`ить
    1) техн. ( выпускать пар) пуска́ти па́ру, випуска́ти па́ру; ( выделять пар) парува́ти
    2) ( в воздухе) ширя́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > парить

  • 4 випускати пару

    Українсько-російський політехнічний словник > випускати пару

  • 5 ширяти

    Українсько-російський політехнічний словник > ширяти

  • 6 знойно

    парить, пече; ш[с]кварно.
    * * *
    1) нареч. пеку́че, палю́че, спе́чно; жа́рко; па́лко; жагу́че
    2) в знач. сказ. спе́ка, пече́

    Русско-украинский словарь > знойно

  • 7 попарить

    I. -ся попарити кого, попаритися. Срв. Парить 1 и 3, Париться.
    II. побуяти, поширяти, пошугати, покружляти (деякий час); см. Парить. [Орел поширяв у блакиті, спустився і сів на могилі].
    * * *
    I попар`ить
    поширя́ти; (перен.) побуя́ти
    II поп`арить
    попа́рити

    Русско-украинский словарь > попарить

  • 8 выпаривать

    техн., физ., несов. выпа́ривать, сов. вы́парить
    випа́рювати, ви́парити

    Русско-украинский политехнический словарь > выпаривать

  • 9 выпаривать

    техн., физ., несов. выпа́ривать, сов. вы́парить
    випа́рювати, ви́парити

    Русско-украинский политехнический словарь > выпаривать

  • 10 парити

    техн. парить

    Українсько-російський політехнічний словник > парити

  • 11 парувати

    выделя́ть пар, парить ( выделять пар)

    Українсько-російський політехнічний словник > парувати

  • 12 пускати пару

    техн. парить ( выпускать пар)

    Українсько-російський політехнічний словник > пускати пару

  • 13 шпарити

    техн. парить ( кипятком - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > шпарити

  • 14 банить

    -ся парити, -ся; выбанить, -ся - випарити, -ся.
    * * *
    1) ( парить) па́рити
    2) воен. ба́нити

    Русско-украинский словарь > банить

  • 15 горячка

    1) медиц. - гарячка, (в)огневиця, пал, палючка. Послеродов. -ка - породільна гарячка. Белая -ка - запійне маячення (маячіння), омут п'яничний. Быть в горячке - на гарячку лежати. В -ке, в горячечном состоянии - в огні. [Не знать що провадить, буцім ув огні (Квіт.)];
    2) (пыл, увлечение) - см. Горячность. Пороть горячку - парка парити, гарячкувати, хапатися. [Вже він парка парить];
    3) (горячий челов.) гарячка, запальний, палкий (чоловік), -на, -ка людина. [Ти таки добра гарячка (Неч.-Лев.)].
    * * *
    1) ( болезнь) гаря́чка; лихома́нка; вогневи́ця, огневи́ця, палю́чка

    бе́лая \горячка — мед. запі́йна маячня

    2) перен. гарячка; ( спешка) хапани́на

    поро́ть горя́чку — парка́ па́рити, гарячкува́ти, поро́ти гаря́чку; ( суетиться) хапа́тися

    3) ( вспыльчивый человек) гаря́чка; запальна́ люди́на

    Русско-украинский словарь > горячка

  • 16 зареять

    (в воздухе) замріти, (о полёте) заширяти, (с шумом) зашугати; (начать развеваться) замаяти, (ринуться) ринути. [Щось високо замріло в небі]. Над столицей -реял красный флаг - над столицею замаяв червоний прапор (стяг).
    * * *
    1) ( начать парить) заширя́ти
    2) ( начать развеваться) замая́ти, замайорі́ти

    Русско-украинский словарь > зареять

  • 17 катать

    катывать, катнуть
    1) котити, котнути, покотити, качати, покачати, точити, поточити що или чим по чому; срвн. Катить. [Котити колоду (Сл. Ум.). Скаже вона мені робити: під гору камінь точити (Пісня)]. -тают и катят большой камень - котять великий камінь. Катни ещё разок - котни ще хоч раз. -тать шаром - котити кулею. Шары -тать - котити кулі. -тать колесом - котити колесом. -тать по земле, по полу - качати по землі, по підлозі. [Вони і ну його качати та вертіти, поки аж прочунявся він (Рудч.)];
    2) (кого: возить) катати, возити кого. -тать в бричке - катати бричкою. -тать на лошадях - катати кіньми. -тать в лодке - катати човном. -тать саночки (взад и вперёд) - возити саночки. -тать кого по окрестностям - возити кого по околицях;
    3) (быстро, много ездить) (непереходн. знач.) катати, гонити, ганяти(ся). -тай-валяй! - жени на всю! гайда та й гайда! -тать во всю (ивановскую) - гонити на всі заставки, що-духу, скільки духу. Катнуть - покотити, покатати, махнути, податися куди; см. Покатить 2;
    4) (двигаться во всю, делать что во всю) катати, валити, парити, чесати; см. Жарить 2. [Сліпому нема гори: куди попав, туди й вали (Номис). Мати парить по селу, а ми собі киснем (Рудан.). Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (Чуб.). Матюшо! катай «Гуси»! (Тобіл.)];
    5) (придавать округлённую форму) катати, качати, валяти. -тать свечи - качати свічки. -тать хлебные шарики - качати кульки з хліба;
    6) (что: придавать гладкость ими плоскость) качати що. [Хомиха качала корж (Н.-Лев.).]; (о белье) качати, маґлювати (о металлах) качати, вальцювати, (о шерсти) бити, валяти, валити, (о сене) громадити сіно;
    7) (бить кого) чесати, пірчити, періщити кого; см. Бить, Лупить. [Явтух Рябка все знай по жижках чеше (Г. Арт.). Меч самобієць чесав уже його військо (Грінч. I). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить (Казка). Періщили, періщили, аж пір'я летіло (Шевч.). Дощ цілий день періщить (Київ.)]. И пошёл -тать (бить) - і давай чесати. Катанный - катаний; (о белье) качаний, маґльований; (о металле) качаний, вальцьований; (о шерсти) битий, валяний; (о тесте) качаний.
    * * *
    1) кача́ти

    \катать бельё — кача́ти біли́зну

    \катать те́сто — кача́ти ті́сто

    2) (возить; много ездить) ката́ти
    3) (плющить, вытягивать) техн. ката́ти

    \катать сталь — ката́ти сталь

    5) (перен.: стремительно, энергично действовать) ката́ти

    Русско-украинский словарь > катать

  • 18 кость

    1) (анат.) кість (р. кости, тв. кістю, мн. кості), кістка, маслак, (соб.) маслаччя. [Ой побив-потрощив мені кості (Пісня). Застудилася - у кістках крутить (М. Грінч.). Брати гризлися за тую батьківщину як собаки за маслак (Грінч.). В одного пана, кажуть, є такий мертв'як, що без шкури і без мняса, саме маслаччя (Сл. Гр.)]. Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) - суреля. Кость плечевая - цівка. Кость голенная - гомілка. Кости плесневые - плесна. Кость пальца (фаланга) - челенок (-нка), маслачок (-чка). Кость на спине у красной рыбы - скаба. Кость слоновая (в изделиях) - слонова кістка, слонівка. Твёрдый как кость - твердий як кістка, окостуватий. [Окостувате дерево - сокира відскакує (Вас.)]. Рожа да кости - самі кістки та шкура; сама снасть. [Не їсть хлопець, схуд, сама снасть (Звин.)]. У него только кожа да -сти - у його самі кістки та шкура, у його кості обтягнуло. Промокнуть до -стей - змокнути до рубця, до рубчика. Промёрзнуть до -стей - задубіти, заклякнути. Проникнуться чем-л. до мозга -стей - перейнятись чим до останньої волосинки. [До останньої волосинки перейняті вузеньким дрібним міщанством (Єфр.)]. До мозга -стей - до самого шпику, до самих кісток, до самої кости. Кость от -стей - кість од кости. Лечь -стьми - головою накласти, кістьми полягти. Белая -сть - панська (біла) кістка. С -тей - скинути (з рахівниці). На -сти - докинути (на рахівниці). Пересчитать кому -сти - полічити кому ребра. Загоню туда, куда ворон -стей не занесёт - туди зажену, куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пар -стей не ломит - пара парить, а не ламає. Язык без -стей - язик без кісток (то й меле);
    2) (игральная) кість (р. кости). Играть в -сти - грати (гуляти) в кості. [Програв чумак вози й воли в кості (Пісня)]. Игрок в -сти - костяр (-ра), костир (-ря), костирник, костиря (м. р.).
    * * *
    кі́стка, кість, род. п. кості

    до косте́й [промо́кнуть, измо́кнуть, промёрзнуть] — до кісто́к [промо́кнути, змо́кнути, проме́рзнути], до рубця́ (до ру́бчика, до ни́тки) промо́кнути (змо́кнути)

    Русско-украинский словарь > кость

  • 19 маять

    маивать
    1) кого - (мучить) мучити; (морить) морити, зморювати; (изнурять) виснажувати и виснажати, знесилювати; (утомлять) втомлювати, (томить) томити, стомлювати кого;
    2) (делать неохотно) робити як не своїми (руками), робити аби робилося, мучити що. [Вже два тижні мучу сорочку (Звин.)];
    3) -ять жизнь - животіти, поневірятися; срв. Маяться 1 и 2;
    4) безл. -ет - душно, парно, парко, парить, варить.
    * * *
    ( томить) томи́ти; ( изнурять) мори́ти, змо́рювати; ( мучить) му́чити

    Русско-украинский словарь > маять

  • 20 носить

    1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;
    2) см. Нести 2;
    3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;
    4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;
    5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;
    6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];
    7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -
    1) ношений;
    2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -
    1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;
    2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;
    3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;
    4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.
    * * *
    1) носи́ти (ношу́, но́сиш)

    едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять

    \носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́

    \носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю

    2) ( иметь) ма́ти, носи́ти

    \носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися

    \носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́

    Русско-украинский словарь > носить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ПАРИТЬ — (1) ПАРИТЬ (1) парю, паришь, несов. (книжн.). 1. Держаться в воздухе на неподвижно распростертых крыльях. «Орел, с отдаленной поднявшись вершины, парит неподвижно со мной наравне.» Пушкин. Парящий полет. 2. перен. Стремиться к высокому,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПАРИТЬ — (1) ПАРИТЬ (1) парю, паришь, несов. (книжн.). 1. Держаться в воздухе на неподвижно распростертых крыльях. «Орел, с отдаленной поднявшись вершины, парит неподвижно со мной наравне.» Пушкин. Парящий полет. 2. перен. Стремиться к высокому,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПАРИТЬ — (1) ПАРИТЬ (1) парю, паришь, несов. (книжн.). 1. Держаться в воздухе на неподвижно распростертых крыльях. «Орел, с отдаленной поднявшись вершины, парит неподвижно со мной наравне.» Пушкин. Парящий полет. 2. перен. Стремиться к высокому,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПАРИТЬ — (1) ПАРИТЬ (1) парю, паришь, несов. (книжн.). 1. Держаться в воздухе на неподвижно распростертых крыльях. «Орел, с отдаленной поднявшись вершины, парит неподвижно со мной наравне.» Пушкин. Парящий полет. 2. перен. Стремиться к высокому,… …   Толковый словарь Ушакова

  • парить — См. летать высоко парить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. парить напаривать, томить, отпаривать, воздействовать паром, поддевать, поддавать пару, надирать; летать, реять …   Словарь синонимов

  • парить — и парить. В знач. «варить при помощи пара; обдавать жаром, зноем» парить, парю, парит. ҫозяйка парит капусту. С утра очень парило. В знач. «держаться в воздухе на распростертых крыльях» парить, парю, парит. Орел парит в небе …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • ПАРИТЬ — ПАРИТЬ, париться, см. пар. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • парить — ПАРИТЬ, рю, ришь; несов. 1. кого где чем, с чем. Заставлять кого л. ждать; каким л. образом воздействовать на кого л. Да хватит меня парить! отстань. Ты мне уже час душу паришь (мучаешь, доводишь меня). 2. кого чем и без доп. Обманывать,… …   Словарь русского арго

  • парить —     ПАРИТЬ, висеть, книжн. реять …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Парить — (иноск.) высоко летать (какъ орелъ), заноситься, забываться. Ср. Орелъ, съ отдаленной поднявшись вершины, Паритъ неподвижно со мной на равнѣ. А. С. Пушкинъ. Кавказъ. См. Орел …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Парить — I п арить несов. неперех.; безл. Обдавать влажным жаром, испускать сильный зной. II п арить несов. перех. 1. Подвергать действию пара, кипятка (для очистки, распаривания и т.п.). отт. Согревать чем либо обычно жидким или влажным тело человека или …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»