-
101 правильность
1) (основательность) справедливість, правдивість, слушність (-ости). -ность соображений - правдивість міркованнів. -ность доводов - слушність доводів;2) правильність, поправність, доладність, регулярність, ретельність (-ости). -ность речи, перевода - правильність, поправність мови, правильність, вірність перекладу. -ность черт лица - правильність, доладність рис (пругів) обличчя. -ность чертежей - правильність, вірність, ретельність рисунків. -ность характеристики - справедливість, вірність характеристики. Срв. Правильный.* * *пра́вильність, -ності; слу́шність; правди́вість, -вості; справедли́вість; попра́вність -
102 праздный
1) (о людях ничем не занимающихся) гулящий, нетруджений, нетрудящий, неробучий, нероботящий, неробітний (редко) празний. [На потіху гулящим людям (Куліш). Багато є дармоїдів нетруджених, що сами нічого зробити нездатні (Єфр.). Робочими руками, працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.)]. -ный человек, -ные люди - гулящий (нетруджений, нетрудящий, нероботящий, неробучий) чоловік, люди. Быть, пребывать -ным - гуляти, вакувати(ся), порожнювати, дармувати. [Козак душа правдивая, сорочки не має, коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє (Номис). Роби, не лежи, не гуляй! - сам бог сказав (Рудч.). Хлопець до школи не ходить та так дома вакується (Київщ.)]. Срв. Баклушничать. -ная жизнь - гуляще, нетруджене життя; см. Праздность, Баклушничанье;2) (суетный, вздорный) марний, пустий, порожній. -ные речи - марні, пусті слова, марні, пусті розмови, балачки. [Були марні слова, так і зосталися марні слова, а ніхто нічого доброго до ладу не зробив (Звин.)]. -ные затеи - пусті витівки;3) (о месте: незанятый) порожній; (о вещах: свободный, остающийся без употребления) гулящий, ваканцьовий, яловий. -ная земля (незанятая) - гуляща, ваканцьова земля, ваканець (-нця). - ный топор, -ный мост - гуляща сокира, гулящий, (образно) яловий міст. -ный скот - гуляща скотина (худоба). Время -ное - гулящий час, вільна година; см. Досуг. Быть -ным (без употребления) - гуляти, дармувати, вакувати, ваканцювати, (о доме, земле: пустовать) порожнювати; (специально о поле) лежати облогом, облогувати. [Шлях не гуляє (не остається без прохожих) (Номис). Сокира дармує (Гр.). Хата порожнює (Гр.). Дві десятини облогують вже третє літо];4) -ная (о самке) - ялова;5) см. Праздничный.* * *1) ( никем или ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й2) (ничем не занятый, без дела) бездія́льний, безді́льний; ( свойственный бездельнику) гультя́йський; ( досужий) дозві́льний; гуля́щий\праздный челове́к — безді́льна (гуля́ща) люди́на; ( бездельник) гультя́й, -тяя́, ле́дар, -я, неро́ба
3) ( бесцельный) перен. пусти́й, поро́жній; ( тщетный) ма́рний; ( излишний) за́йвий -
103 превыспренний
(ц.-слав.) превиспренній, найвищий; (о стиле) препишний.* * *( о речи) високомо́вний, пишномо́вний -
104 прежде
1) нар. - перш(е), передніше, давніш(е), передше, уперед, попереду, передом, (диал.) перво[е]; срв. Раньше, Некогда. [Було так перш, - тепер дивись (Шевч.). Ой чом тепер не так, як перше було (Чуб.). З сестрами я й передніше не ладнав (Грінч.). Передше я йому вірив, а тепер - ні (Звин.). Любить мене, як уперед (Франко)]. Как и -де - як (і) перш (давніше);2) (сперва, сначала) перш(е), спершу, уперед; см. Сперва, Сначала. [Не дам мняса - давай перше гроші (Руд.). Тепер на душу припадає удвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.)] Прежде чем, -де нежели - перш(е) ніж (як), передніше (передше) як (ніж), (полон.) нім. [Я побачусь з вами перш, ніж ви поїдете];3) предл. с род. п. - перше, передше від (за) кого, від (за) чого и просто кого, чого, поперше, поперед, навперед кого, чого. [Вона теє перше його зачувала (Макс.). Ми не побрались вони поперше нас (М. В.). Я тут був сів передше од вас Крим.)]. Прежде всего - найперше, що - найперше, на[в]самперед, найсамперед, передусім, передовсім, перш (передніше) за все (від усього), найпоперідь, найупередь, самоперше, (о речи) першим словом, (о действии) першим ділом. [Першим словом Антосьо поспитав, чи є баштан (Свидн.)]. Прежде окончания года - перш як рік минув (мине), перш як вийшов (вийде) рік. Прежде времени - передчасно, дочасу; см. Преждевременно. Лень -де нас родилась - ліньки поперед нас народились. Моя жалоба подана -де вашей - мою скаргу подано поперед вашої (перш за вашу и від вашої).* * *1) нареч. ( некогда) коли́сь, коли́сь-то; ( до этого времени) пе́рше, перш, попе́реду; ( раньше) давні́ше, давні́ш, рані́ше, рані́ш; передні́ше, передні́ш; диал. пере́дше2) нареч. ( сначала) споча́тку; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; ( вперед) попе́реду, попере́д4) предл. с род. п. ( раньше кого) рані́ше, рані́ш, пе́рше, перш (за кого, від кого, кого) -
105 припайка
1) см. I. Припаивание;2) прилютована частина речи.* * *техн.припа́ювання, прилюто́вування -
106 пространно
просторо, обшир(н)о; (о речи, письме) широко; (срв. Просторный). [Дід оповів широко про Гарасима Савчука (Грінч.). Став широко розказувати (П. Мирн.)]. -но излагать (говорить) - широко розводити(ся).* * *нареч.[на́дто, зана́дто, ду́же] до́вго; предо́вго; [на́дто, зана́дто, ду́же] ши́роко, [на́дто, зана́дто, ду́же] докла́дно, обши́рно; просторікува́то -
107 пространность
просторість, обшир(н)ість, (в речи, письме) широкість (-ости).* * *надмі́рна довгота́, надмі́рна до́вгість, -гості; довжеле́зність, -ності; надмі́рна широ́кість, -кості, надмірна докла́дність, обши́рність; просторі́куватість, -тості -
108 пространный
просторий, обшир(н)ий, (о речи, письме) широкий. [Земля наша простора. Обшир(и)і ліси, степи. У широкій промові народні права боронив (Самійл.)].* * *1) ( большой) вели́кий; ( обширный) широ́кий; ( просторный) просторий, розло́гий2) (об устном или письменном изложении: длинный) [на́дто, зана́дто, ду́же] до́вгий; предо́вгий; довжеле́зний, довже́зний; ( подробный) [на́дто, зана́дто, ду́же] широ́кий, [на́дто, зана́дто, ду́же] докла́дний; ( полный разглагольствования) просторі́куватий -
109 противоречие
1) (прекословие) сперечання, перека, переча (-чі), суперека. [«Не спи», - рішучим тоном, таким, що не терпить сперечань, гука наглядач (Крим.)];2) (разноречие, несогласность) суперечність, супереч (-речи), (противоположность) супротивність, противенство, (расхождение) розбіжність (-ности). [Багато у його оповіданнів засновано на суперечності між тим, що есть, і тим, що здається (Єфр.). Трапилася супереч фактів (Правда). Думка чудна і стає в супереч з правдою (Кониськ.)]. Внутреннее -чие, -чие с самим собой - внутрішня суперечність, суперечність з самим собою. Классовые -чия - класові суперечності. -чие между религиею и наукой - противенство між релігією і наукою. -чие интересов пролетариата и буржуазии - противенство (суперечність, розбіжність) інтересів пролетаріяту і буржуазії. Исполненный, полный -чий - см. Противоречивый. В -чии с чем - всупереч чому, до чого. В -чии с истинным смыслом статьи - всупереч правдивому змістові артикулу. Быть, стоять -чии с чем - бути, стояти в противенстві до чого; срв. Противоречить чему.* * *1) супере́чність, -ності2)противоре́чия — мн. филос., полит. супере́чності, -тей
3) ( прекословие) спереча́ння, супере́чка; ( возражение) запере́чення -
110 протяжно
протягом, з протягом, протяжливо, протягло, протяжно, витягом, витяжно, тягуче, спроволока, (з) проволоком, прокволом, прокволисто, повагом, срв. Медленно. [Надворі хтось гудів протяжливо й сердито (Корол.). Ялини шепчуться протягло й лунко (Корол.). Вимовляв слова з протягом (Н.-Лев.). Оцю пісню у нас протягом співають (Харк.). Він говорив спроволока (Зміїв.). Розпочав «Чумака» голосно та витяжно (Н.-Лев.). Стали по душі дзвонити во всі дзвони, та повагом, та жалібно (ЗОЮР. II)].* * *нареч.протя́жливо, протя́жно, протя́гло; ( тягуче) тягу́че, прокво́листо, прокво́лом, про́тягом; (неторопливо, солидно) по́вагом; (медленно: о речи) спроквола́ и спрокво́ла, спрокво́лу, на ро́зтяг; диал. спроволо́ка, з проволо́ком, витя́жно, ви́тягом -
111 прочий
инший, опрочий, решта. -чие свидетели - решта свідків. Между -чим - між иншим, (случайно) при нагоді, принагідно. Говоря между -чим - кажучи між иншим, до речи. И -чее - і таке инше. Не в пример -чим - не до инших міряючи, не до инших міра, не в иншого міру. Помимо (всего) -чего - опріч (усього) иншого.* * *і́ншийи про́чее, и пр., и проч. — и про́чая, та і́нше, та ін., і таке і́нше, і т. ін
про́чие свиде́тели — і́нші сві́дки; ( остальные) ре́шта сві́дків
ме́жду про́чим — між і́ншим; ( при случае) принагі́дно
-
112 прочь
1) межд. - геть, (ко многим) гетьте, пріч, прічки, дальш, набік, (диал.) вара, варе, ціп, ціба. [Геть, одчепися од мене! (Н.-Лев.). Гетьте думи, ви хмари осінні (Л. Укр.). Пріч! щезай, маро, від мене! (Федьк.). Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе (Чуб. V). Вара від мене! (Франко. Пр.). Ціп відсіля! ви не сього приходу (Квітка). Так пішов я в світ широкий за кавалком хліба, - ах, не раз я мусів чути: ціба, хлопче, ціба! (Федьк.)]. Поди, подите прочь - іди, ідіть собі геть! Прочь отсюда - геть звідси, гетьте звідси! [Гетьте звідси усі чужі! (Л. Укр.)]. Прочь от меня - геть від мене, дальш від мене. Руки прочь - руки геть, руки набік. Прочь с глаз - геть (гетьте) з-перед очей, згинь (згиньте) мені з очей. Прочь с дороги - геть (гетьте) з дороги, з шляху, набік. [Погнав коні і гука на людей: набік! (Звин.). Гетьте, хлопці, з шляху - чорт несе сваху (Приказка)];2) нар. - геть, пріч, прічки, набік. [Душа мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч (Грінч. III). Помандруєм прічки темненької пічки (Н.-Лев.)]. Не прочь - не від того, не проти того, не від тієї речи, не від тих грошей, не відказен. [Я не відказен послужити добрим людям (Кониськ.)]. Я не прочь от этого - я не від того, я нічого проти цього не маю. Я не прочь от доброго дела - я не від доброго вчинку, я не зрікаюся доброго вчинку. И я не прочь бы туда поехать - і я-б не від того, щоб туди поїхати. Он не прочь выпить - він не від того, щоб випити, він не цурається випити, не цурається горілочки.* * *нареч.геть; ( ко многим) ге́тьтене \прочь — не від то́го, не про́ти то́го; не від тіє́ї ре́чі
не \прочь от кого́-чего́ — не від кого-чо́го
-
113 связный
зв'я́зний; (о речи, изложении) складни́й, (с оттенком "дельный") дола́дний -
114 стрекот
скре́кіт, -коту, скрекотня́ва, скреготня́, стре́кіт, дже́ркіт, джеркотня́ва; ( о речи) цо́кіт; см. стрекотание -
115 так
1) нареч. так; ота́к; ласк. та́кечки, та́кеньки; (в сочетании с прилагательным в знач. сказ.) таки́й[и] \так ка́ждый день — [і] так (ота́к) щодня́ (ко́жного дня)
как \так? — як так?
и́менно (то́чно) \так — са́ме так; ( одинаково) так са́мо
\так и на́до — так і тре́ба
то́лько \так — ті́льки (лише́) так
\так, как... — так, як
\так же, как [и]... — так са́мо, як [і]
как..., \так [и] —... як..., так [і]
\так и \так [мол] — (взамен изложения чьей-л. речи) отак (так) і так [, мовля́в]
не \так — [, ]
что́бы... — ( для смягчения отрицания) не так (не те) [, ] щоб
\так его́ (её, их)! — ота́к (так) його́ (її́, їх)!
\так держа́ть! — так трима́ти (держа́ти)!
что (почему) \так? — чому́ (чого́) [ж] [то, це] так?, а то (це) чому́?
не \так ли? — ( при ожидании утвердительного ответа) чи (хіба́) [ж] не так?, хіба́ ж ні?
\так и сяк — а) (терпимо, сносно) [і] так і сяк, сяк і так, так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́; б) (в знач. сказ.: о чём-л. терпимом, сносном) так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́
[и] \так и \так; [и] \так и сяк; [и] \так и э́так — [і] так і сяк; [і] сяк і так; (иногда) [і] туди́ й сюди́; і так і перета́к
то \так, то сяк; то \так, то э́так — то так, то сяк; то сяк, то так
\так и... — так і
\так [оно́] и есть так — [воно́] і є
\так и знай (зна́йте) — так (ота́к) і знай (зна́йте); и
\так — ( и без того уже) і так
так себе́ — так собі́; ( посредственно) нічо́го собі́, нічоге́нько; ( посредственный) нічоге́нький
\так на \так — ( без придачи) так на так
2) част. так; ота́к; (в репликах, выражающих противопоставление, возражение) точелове́к лет \так сорока́ — люди́на ро́ків так (ота́к) сорока́
ну, \так что же? — ну, то що ж?
\так нет [же] — так ні [ж]
\так то́чно — воен. так то́чно; ( при утвердительном ответе) так; авже́ж
3) союз то, такне так, так так — не так, то так
так как — союз тому́ що, через те що, бо, позая́к; ( поскольку) оскі́льки; ( не в начале фразы) бо; а що
а \так как..., то... — а че́рез те що (а тому́ що; а що)..., то
так что — союз так що; (поэтому) [а] тому
\так что да́же... — так що [аж]..., що аж..., аж
\так что́бы — союз так щоб; (при заключении, выводе в значении "итак") так
\так решено́! — так ви́рішено!
-
116 текучий
1) теку́чий, пли́нний, течки́й; ( жидкий) рідки́йтеку́чие тела́ — рідкі́ тіла́
2) перен. пли́нний; ( изменчивый) мінли́вийтеку́чая рабо́чая си́ла — пли́нна робоча си́ла
3) (перен.: о речи) пла́вний, плавки́й; ( ровный) рі́вний4) см. текущий 2) -
117 точно
I1) нар. то́чно; (с глаголами речи, мысли) докла́дно; ( доподлинно) досто́ту, достеме́нно, нестеме́нно, досто́тно, дові́дно, дові́дне\точно так — так са́мо
\точно так же, как — так са́мо, як
\точно тако́й же — таки́й (отаки́й) са́мий, таки́й (отаки́й) же сами́й, досто́ту таки́й са́мий; таки́й самі́сінький
2) (вводн. сл.: действительно, в самом деле) спра́вді3) в знач. утверд. част. так; еге́, авжежII союзтак \точно — воен. так то́чно
на́че, нена́че, немо́в, мов; ( с условно-предположительным значением) немо́вби, немо́вбито, мо́вби, мо́вбито -
118 хлёсткий
1) (о плети, кнуте) хвиськи́й, хльо́сткий, дошку́льний и дошкульни́й; замашни́й; диал. шкулки́й, шкульки́й\хлёсткий ве́тер — дошкульни́й ві́тер
\хлёсткий дождь — шпарки́й дощ
2) (перен.: резкий, меткий - о речи) го́стрий, хльо́сткий, дошку́льни́й; ( остроумный) доте́пний; ( язвительный) ущи́пливий; ( солёный) крути́йхлёсткие слова́ — го́стрі (хльо́сткі) слова́
хлёсткая брань — крута́ ла́йка
3) (перен.: бойкий, задорный, лихой) метки́й -
119 шероховатый
1) шорстки́й, шорсткува́тий, шереха́тий, шерхки́й, ше́рхлий, шерша́вий -
120 ядрёный
1) (с созревшим, полным ядром) яде́рний и я́дерний, ядрени́й и ядре́ний, диал. ядря́ний; ( сочный) сокови́тий; ( хорошего качества) до́брий, добря́чий; ( крупный) здоро́вий2) ( о телосложении) здоро́вий, креме́зний, міцни́й, дебе́лий; ( дородный) огря́дний и огрядни́й3) ( свежий) сві́жий, живлю́щий; ( о погоде) я́де́рний, ядре́ний, диал. ядряни́й; ( о морозе) си́льний, лю́тий, тріску́чий; ( хмельной) п'янки́й4) (о речи, словах - смачный) задьо́ристий, хльо́сткий; крути́й
См. также в других словарях:
Речи Варга — норв. Vargsmål Автор: Варг Викернес Жанр: публици … Википедия
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА — (англ. speech disorders) распад уже сложившейся речи (у взрослых) или нарушение нормального развития речи у детей, вызванные различными заболеваниями. Р. р. возникают в силу действия разных причин: при нарушении нормального восприятия звуковой… … Большая психологическая энциклопедия
РЕЧИ — что, рещи церк. речить симб., сам. а с предлогом и рекать, говорить, молвить, сказать. Ты рек еси, ты сказал это, вымолвил. Реки, церк. рцы, говори, сказывай. Он речил мне, сам. рек, сказал. Аркучи, Слово о Полку. Игореве, рекучи, говоря. Реченый … Толковый словарь Даля
речи — (19) 1. Говорить, сказать: И рече Игорь къ дружинѣ своеи: Братіе и дружино! луце жъ бы потяту быти, неже полонену быти. 5. Хощу бо, рече (Игорь), копіе приломити конець поля Половецкаго. 6. И рече ему Буи Туръ Всеволодъ: Одинъ братъ, одинъ свѣтъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
РЕЧИ ОРГАНЫ (речевой аппарат) — (англ. speech organs) органы, участвующие в образовании звуков речи. Периферические Р. о. можно разделить на 3 взаимосвязанные системы по их роли в звукообразовании: 1) энергетическая система: дыхательные органы, являющиеся источником энергии для … Большая психологическая энциклопедия
РЕЧИ ФУНКЦИИ — (англ. speech functions) роль речи в общественной и индивидуально психической жизни человека. Различают 2 главные Р. ф., теснейшим образом связанные между собой. 1 я осуществление процесса общения между людьми (коммуникативная функция). 2 й… … Большая психологическая энциклопедия
речи быть не может — невозможно, ни за какие блага в мире, ни за какие сокровища в мире, ни за какие сокровища, ни под каким соусом, ни под каким видом, ни в коем разе, ни в коем случае, ни за какие блага, ни за что, нет возможности, ни за что на свете, нет Словарь… … Словарь синонимов
речи — «Живые, как жизнь сама. Как страсть живая, страстные». (Сологуб) затейные (Мельников Печерский); крылатые (Мельн. Печерский); ласкающие (Надсон); огневые (Бальмонт); невинно простодушные (Гоголь); пленительно прекрасные (Сологуб); прозрачные… … Словарь эпитетов
речи внутренней Блонского концепция — см. концепция внутренней речи Блонского Психологический словарь. И.М. Кондаков. 2000 … Большая психологическая энциклопедия
речи внутренней Выготского концепция — см. концепция внутренней речи Выготского Психологический словарь. И.М. Кондаков. 2000 … Большая психологическая энциклопедия
речи устной восприятие — см. восприятие устной речи Психологический словарь. И.М. Кондаков. 2000 … Большая психологическая энциклопедия
