Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

отворачивать

  • 1 отворачивать

    отворотить
    1) відвертати, відвернути що. -тить камень с дороги - відвернути (відкотити) камінь з дороги. -тить лошадь - відвернути коня. -тить сукрой хлеба - відкраяти, відбатувати лусту (кімсу) хліба;
    2) відгортати, відгорнути, відвертати, відвернути, відкочувати, відкотити, закочувати, закотити, закачувати, закачати, відхиляти, відхилити. -тил полу и полез в карман - відгорнув (закотив) полу і сягнув до кешені. -вать, - тить полог, занавеску - відгортати, відгорнути, відхиляти, відхилити, (слегка) прогортати, прогорнути запинало, запинальце. -тить воротник, рукава - відкотити, закотити комір, закачати (закотити, закасати) рукава, срв. Отвёртывать 3. -вать кожу, кожицу - залуплювати шкуру, шкурку. См. Отвернуть (Отвёртывать 3);
    3) відвертати, відвернути, відхиляти, відхилити. -вать лицо - відвертати, відвернути лице від кого, від чого. -вать нос от чего - ніс вернути від чого. Ветер -вает - вітер повертається (повернувся);
    4) см. Отвёртывать, отвернуть 1;
    5) см. Отвращать, отвратить;
    6) безл. вернути, відворочати, сов. відвернути. [Від їжі верне]. Отвороченный - відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отворот`ить
    1) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти

    Русско-украинский словарь > отворачивать

  • 2 отворотить

    см. Отворачивать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > отворотить

  • 3 воротить

    1) вернути, повернути, завернути, (многих) позавертати - см. Вернуть. Вороченный - завернений;
    2) безл. Воротит с души - верне, з душі верне. [Нагадує старе цілування, а їй аж верне від його (Грінч.)];
    3) см. Ворочать.
    * * *
    I
    1) ( заставить вернуться) поверну́ти, верну́ти, заверну́ти
    2) ( возвратить обратно) поверну́ти, верну́ти
    II
    1) (отворачивать в сторону, назад) відверта́ти, поверта́ти, верну́ти, заверта́ти; ( сворачивать) зверта́ти
    2) (валить, сдвигать что-л. тяжёлое) вали́ти, зва́лювати, верну́ти
    3) ( распоряжаться) ору́дувати (ким-чим), верхово́дити (ким-чим, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > воротить

  • 4 отваливать

    отвалить
    1) відвалювати, відвалити, повідвалювати, відвертати, відвернути, повідвертати що від чого. -лить себе ломоть хлеба - відкраяти, відбатувати, відпаювати собі здорову лусту (скибу) хліба;
    2) (отплывать) відчалювати, відчалити, відпливати, відпливти и відплинути, відставати, відстати від берега, пускатися, пуститися берега. -вай! (команда) - відчалюй! рушай! -вай, любезный! - іди собі (геть), чоловіче добрий! Отваленный и отвалённый - відвалений, відвернений.
    * * *
    несов.; сов. - отвал`ить
    1) відва́лювати, відвали́ти; ( отворачивать) відверта́ти, відверну́ти, диал. відгорта́ти, відгорну́ти
    2) мор. відча́лювати, відча́лити; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    3) (давать много, расщедрившись) відва́лювати, відвали́ти

    Русско-украинский словарь > отваливать

  • 5 отвёртывать

    отвертеть, отвернуть
    1) відкручувати, відкрутити. Я тебе голову -ну - я тобі голову відкручу;
    2) відкручувати, відкрутити, відві[е]рчувати, відвертіти, відвернути. -нуть винт, кран - відкрутити, відвертіти ґвинт, відкрутити, відвернути крант;
    3) (отворачивать) відвертати, відвернути, відгортати, відгорнути, закочувати, закотити, закасувати, закасати. -нуть пласт земли - відвернути, відгорнути скибу землі. -нуть полу - відгорнути полу. -нуть воротник, рукава - відгорнути (відвернути, відкотити, закотити) комір, закачати (закотити, закасати) рукава. -нуть кожу - залупити шкуру. -нуть лицо, глаза - відвертати, відвернути (о многих повідвертати) лице, очі від кого, від чого, відводити, відвести очі від кого, від чого. Отвёрнутый, отверченный - відкручений, відвірчений, відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий, відкочений, закочений.
    * * *
    несов.; сов. - отверн`уть
    1) ( повёртывать) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти
    2) ( отвинчивать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати; відві́рчувати, відверті́ти
    3) (вертя, отламывать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати, скру́чувати, скрути́ти и поскру́чувати; відла́мувати, відлама́ти, відло́млювати, відломи́ти
    4) (отгибать край чего-л.) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти, відко́чувати, відкоти́ти и повідко́чувати; (штанину, рукав) відка́чувати, відкача́ти и повідка́чувати; ( откидывать) відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; (загнув, завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и позака́чувати
    5) ( сворачивать в сторону) зверта́ти, зверну́ти

    Русско-украинский словарь > отвёртывать

  • 6 отворачивание

    відвертання, відгортання, відкочування, закочування и т. д. См. Отворачивать.
    * * *
    1) відверта́ння

    Русско-украинский словарь > отворачивание

  • 7 отвращать

    отвратить
    1) відвертати, відвернути, відводити, відвести, відхиляти, відхилити кого, що від кого, від чого. -тить беду, несчастие, опасность, смерть и т. п. - відвернути (відвести, відволати) лихо, нещастя, небезпеку, смерть від кого. Срв. Предотвращать. -ть взоры, лицо от кого, от чего - відвертати (відвернути), відводити (відвести) очі, лице від кого, від чого;
    2) безл. вернути, відвернути кого від чого. Срв. Отворачивать и Воротить 2. Отвращённый - відвернений и відвернутий, відведений.
    * * *
    несов.; сов. - отврат`ить
    відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти; (несов.: не допустить чего-л.) відвола́ти

    Русско-украинский словарь > отвращать

  • 8 сворачивать

    несов.; сов. - сворот`ить
    1) см. свёртывать 1), 3), 5)
    2) ( выворачивать) виверта́ти, ви́вернути и мног. повиверта́ти; ( отворачивать) відверта́ти, відверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. повідверта́ти; ( сдвигать) зру́шувати, -шую, -шуєш, зру́шити, зсо́вувати (зсо́вую, зсо́вуєш) и зсува́ти, зсу́нути и мног. позсо́вувати и позсува́ти

    \сворачивать ти́ть пень — ви́вернути пень

    \сворачивать ти́ть бревно́ в сто́рону — відверну́ти коло́ду (дереви́ну) вбік (на́бік)

    \сворачивать ти́ть с ума́ — з'ї́хати (зсу́нутися) з глу́зду

    3) несов. см. свёртывать 1), 8)
    4) (несов.: быть похожим) скида́тися

    Русско-украинский словарь > сворачивать

См. также в других словарях:

  • ОТВОРАЧИВАТЬ — ОТВОРАЧИВАТЬ, отворотить что, отваливать, удалять ворочая, переворачивая, говорят о тяжести, громоздком. Отворотить рычагом камень. | Отворотить кому долг, вят. обратить, возвратить, отдать. | Отрезать большой кус, ломтище. Отвороти ка мне сукрой …   Толковый словарь Даля

  • отворачивать — см. отгибать Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. отворачивать гл. несов. • отгибать • отверт …   Словарь синонимов

  • ОТВОРАЧИВАТЬ — ОТВОРАЧИВАТЬ, отворачиваю, отворачиваешь. несовер. к отворотить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • отворачивать — ОТВОРАЧИВАТЬ(СЯ) см. отвернуть, ся и отворотить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • отворачивать — 1. ОТВОРАЧИВАТЬ см. Отворотить и Отвернуть. 2. ОТВОРАЧИВАТЬ Отвертеть …   Энциклопедический словарь

  • отворачивать — I. ОТВЁРТЫВАТЬ, несов. (сов. отвернуть), что. Разг. Отделять (отделить) какую л. часть чего л., вращая по винтовой резьбе или поворачивая из стороны в сторону; Син.: отвинчивать, откручивать; Ант.: привертывать [impf. coll. screw off, twist off,… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • ОТВОРАЧИВАТЬ, ЦСЯ — ОТВОРАЧИВАТЬ, СЯ см. отвернуть, ся и отворотить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Отворачивать рыло — от кого, от чего. ОТВОРОТИТЬ РЫЛО от кого, от чего. Грубо прост. Презр. С пренебрежением отказываться. Ты неблагодарный! Я пристроил тебя здесь, нашёл женщину клад. Покой, удобство всякое всё доставил тебе, облагодетельствовал кругом, а ты и рыло …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Отворачивать — I несов. перех. 1. Сдвигать или отделять что либо от чего либо, ворочая или переворачивая. 2. перен. разг. сниж. Отделять или давать большое количество, большой кусок чего либо. 3. Отгибать, откидывать край чего либо (одежды или какого либо… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • отворачивать — отвор ачивать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • отворачивать — (I), отвора/чиваю(сь), ваешь(ся), вают(ся) …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»