-
61 дело
де́л||о1. afero, faro, procedo;okupo (занятие);2. (поступок) ago, akto;3. (цель, интересы) celo, kaŭzo, intereso;пра́вое \дело justa afero;о́бщее \дело komuna afero;защища́ть \дело ми́ра defendi pacon;4. юр. proceso;5. канц. dosiero, dokumentaro;♦ в чём \дело? kio okazis?;\дело в том... la afero estas en tio...;на са́мом \делое fakte, efektive;пе́рвым \делоом unue;то и \дело ĉiam;говори́ть \дело paroli saĝe.* * *с.1) (работа, занятие) asunto m; ocupación f, quehaceres m pl (хозяйственные, домашние)быть за́нятым де́лом — estar ocupado (atareado)
у него́ мно́го дел — tiene mucho trabajo (muchos quehaceres)
приня́ться за де́ло — poner manos a la obra
приводи́ть свои́ дела́ в поря́док — arreglar sus asuntos
2) ( поступок) acción f, acto m, hecho mсде́лать до́брое де́ло — hacer una buena obra (un bien)
3) (специальность, область знаний) arte m, industria f, oficio m, ocupación fвое́нное де́ло — arte militar
го́рное де́ло — industria minera
газе́тное де́ло — periodismo m
изда́тельское де́ло — industria del libro
столя́рное де́ло — oficio de carpintero, carpintería f
золоты́х дел ма́стер — orífice m, orfebre m
он зна́ет своё де́ло — conoce su oficio (su profesión) (тж. перен.)
пра́вое де́ло — causa justa
э́то о́бщее де́ло — es una causa común
э́то де́ло всей его́ жи́зни — es la obra de toda su vida
де́ло че́сти — cuestión de honor
де́ло ми́ра — causa de la paz
5) (круг ве́дения) asunto m; competencia fэ́то де́ло прокуро́ра — es de competencia del fiscal
э́то моё де́ло — esto es asunto mío
не моё де́ло, мне нет де́ла, моё де́ло сторона́ разг. — no es asunto mío, no me incumbe
ли́чное де́ло — asunto personal
вмеша́ться в чужо́е де́ло — meterse en asunto ajeno
6) юр. causa f, pleito m, proceso m, sumario mсуде́бное де́ло — autos m pl ( документы)
приня́ть де́ло к произво́дству — admitir a trámite la denuncia
закры́ть де́ло — dar carpetazo al expediente
возбуди́ть де́ло ( против кого-либо) — instruir (incoar) un proceso (contra)
вести́ де́ло — dirigir un asunto
7) ( предприятие) уст. empresa f, comercio m, negocio m; firma f, casa f ( фирма)о́бщее де́ло — empresa común
дохо́дное де́ло — una empresa ventajosa
он воро́чает дела́ми — maneja grandes negocios
8) канц. (папка, бумаги) expediente m (тж. юр.); legajo mли́чное де́ло — expediente m
подши́ть к де́лу — adjuntar a la causa
офо́рмить ли́чное де́ло — formar expediente a alguien
9) мн. дела́ (положение вещей, обстоятельства) cosas f pl, asuntos m plкак дела́? — ¿cómo van los asuntos?, ¿cómo le va?, ¿qué tal?
дела́ поправля́ются — las cosas mejoran
положе́ние дел — situación de las cosas
теку́щие дела́ — asuntos de trámite
положе́ние дел — estado de las cosas
10) ( сражение) уст. hecho de armas11) (событие, происшествие) suceso m, hecho mзага́дочное де́ло — hecho misterioso, asunto enigmático
де́ло бы́ло ле́том — la cosa ocurrió en verano
э́то де́ло про́шлое — es un hecho pasado
••де́ло вку́са — cuestión de gustos
де́ло слу́чая — producto de la suerte
ги́блое де́ло разг. — asunto perdido, vano empeño
гла́вное де́ло вводн. сл. разг. — lo esencial, lo más importante
и он, гла́вное де́ло, хо́чет убеди́ть меня́ в э́том — y lo principal que quiere convencerme de esto
стра́нное де́ло — es cosa singular (extraña), es (parece) extraño
щекотли́вое де́ло — asunto vidrioso (delicado)
де́ло чи́стое разг. — trigo limpio
де́ло в шля́пе разг. ≈≈ ya es nuestro, ya está en el bolsillo, ya está en casa (fam.); la cosa está en el bote
на (са́мом) де́ле — de hecho, en verdad, en realidad
в чём де́ло? разг. — ¿de qué se trata?, ¿qué pasa?, ¿qué hay?
то и де́ло разг. — en todo momento, a cada instante
на де́ле — en realidad, de hecho
в са́мом де́ле — en efecto
пе́рвым де́лом разг. — en primer término, ante todo
ме́жду де́лом разг. — en los momentos perdidos, en los momentos libres
де́ло за ва́ми — epende de Ud.
бли́же к де́лу ≈≈ hay que ceñirse al asunto, vaya al grano
лезть не в своё де́ло разг. — meter las narices en asuntos ajenos
употреби́ть в де́ло — poner en uso, hacer servir, utilizar vt
говори́ть де́ло разг. ( разумно) — hablar con razón, tener razón
приходи́ть по де́лу — venir a tratar un asunto
приступи́ть к де́лу — poner manos a la obra, meterse en harina (fam.)
э́то де́ло его́ рук — esto es obra suya (de él)
всё де́ло в э́том — todo está en esto
э́то друго́е де́ло — esto (eso) es otra cosa
де́ло в том, что... — el hecho es que..., la cosa está (consiste) en que...
к де́лу! — ¡al grano!
за де́ло! разг. (поделом!) — ¡lo merece!, ¡está bien hecho (empleado)!
дела́ иду́т бо́йко — las cosas marchan bien y de prisa
де́ло идёт о (+ предл. п.) — se trata de
э́то де́ло решённое — es una cuestión decidida (resuelta)
ну и де́ло с концо́м! прост. — ¡sanseacabó!, ¡todo está dicho!, ¡el cuento se ha acabado!; y asunto terminado (despachado)
быть уве́ренным в своём де́ле — tener fe en su causa
э́то осо́бое де́ло — es una cuestión especial (particular)
зна́ющий своё де́ло — maestro en su oficio
ви́данное ли э́то де́ло? разг. — ¿se ha visto algo semejante?
э́то де́ло! — ¡esto es un asunto serio!
де́ло ма́стера бои́тся погов. ≈≈ la buena mano del rocín hace caballo y la mano ruin del caballo hace rocín, realidades y no palabras
ко́нчил де́ло - гуля́й сме́ло погов. ≈≈ antes de que acabes, no te alabes
де́лу - вре́мя, поте́хе - час посл. — hay que dar tiempo al negocio y ratos al ocio
моё де́ло ма́ленькое; моё де́ло - сторона́ — ahí me las den todas; en ese asunto no tengo ni arte ni parte
ему́ ни до чего́ нет де́ла — no le importa nada; le importa todo un comino
за э́тим де́ло не ста́нет — por esto no va a quedar
твоё де́ло! — ¡allá tu!
* * *с.1) (работа, занятие) asunto m; ocupación f, quehaceres m pl (хозяйственные, домашние)быть за́нятым де́лом — estar ocupado (atareado)
у него́ мно́го дел — tiene mucho trabajo (muchos quehaceres)
приня́ться за де́ло — poner manos a la obra
приводи́ть свои́ дела́ в поря́док — arreglar sus asuntos
2) ( поступок) acción f, acto m, hecho mсде́лать до́брое де́ло — hacer una buena obra (un bien)
3) (специальность, область знаний) arte m, industria f, oficio m, ocupación fвое́нное де́ло — arte militar
го́рное де́ло — industria minera
газе́тное де́ло — periodismo m
изда́тельское де́ло — industria del libro
столя́рное де́ло — oficio de carpintero, carpintería f
золоты́х дел ма́стер — orífice m, orfebre m
он зна́ет своё де́ло — conoce su oficio (su profesión) (тж. перен.)
пра́вое де́ло — causa justa
э́то о́бщее де́ло — es una causa común
э́то де́ло всей его́ жи́зни — es la obra de toda su vida
де́ло че́сти — cuestión de honor
де́ло ми́ра — causa de la paz
5) (круг ве́дения) asunto m; competencia fэ́то де́ло прокуро́ра — es de competencia del fiscal
э́то моё де́ло — esto es asunto mío
не моё де́ло, мне нет де́ла, моё де́ло сторона́ разг. — no es asunto mío, no me incumbe
ли́чное де́ло — asunto personal
вмеша́ться в чужо́е де́ло — meterse en asunto ajeno
6) юр. causa f, pleito m, proceso m, sumario mсуде́бное де́ло — autos m pl ( документы)
приня́ть де́ло к произво́дству — admitir a trámite la denuncia
закры́ть де́ло — dar carpetazo al expediente
возбуди́ть де́ло ( против кого-либо) — instruir (incoar) un proceso (contra)
вести́ де́ло — dirigir un asunto
7) ( предприятие) уст. empresa f, comercio m, negocio m; firma f, casa f ( фирма)о́бщее де́ло — empresa común
дохо́дное де́ло — una empresa ventajosa
он воро́чает дела́ми — maneja grandes negocios
8) канц. (папка, бумаги) expediente m (тж. юр.); legajo mли́чное де́ло — expediente m
подши́ть к де́лу — adjuntar a la causa
офо́рмить ли́чное де́ло — formar expediente a alguien
9) мн. дела́ (положение вещей, обстоятельства) cosas f pl, asuntos m plкак дела́? — ¿cómo van los asuntos?, ¿cómo le va?, ¿qué tal?
дела́ поправля́ются — las cosas mejoran
положе́ние дел — situación de las cosas
теку́щие дела́ — asuntos de trámite
положе́ние дел — estado de las cosas
10) ( сражение) уст. hecho de armas11) (событие, происшествие) suceso m, hecho mзага́дочное де́ло — hecho misterioso, asunto enigmático
де́ло бы́ло ле́том — la cosa ocurrió en verano
- иметь делоэ́то де́ло про́шлое — es un hecho pasado
••де́ло вку́са — cuestión de gustos
де́ло слу́чая — producto de la suerte
ги́блое де́ло разг. — asunto perdido, vano empeño
гла́вное де́ло вводн. сл. разг. — lo esencial, lo más importante
и он, гла́вное де́ло, хо́чет убеди́ть меня́ в э́том — y lo principal que quiere convencerme de esto
стра́нное де́ло — es cosa singular (extraña), es (parece) extraño
щекотли́вое де́ло — asunto vidrioso (delicado)
де́ло чи́стое разг. — trigo limpio
де́ло в шля́пе разг. — ≈ ya es nuestro, ya está en el bolsillo, ya está en casa (fam.); la cosa está en el bote
на (са́мом) де́ле — de hecho, en verdad, en realidad
в чём де́ло? разг. — ¿de qué se trata?, ¿qué pasa?, ¿qué hay?
то и де́ло разг. — en todo momento, a cada instante
на де́ле — en realidad, de hecho
в са́мом де́ле — en efecto
пе́рвым де́лом разг. — en primer término, ante todo
ме́жду де́лом разг. — en los momentos perdidos, en los momentos libres
де́ло за ва́ми — epende de Ud.
бли́же к де́лу — ≈ hay que ceñirse al asunto, vaya al grano
лезть не в своё де́ло разг. — meter las narices en asuntos ajenos
употреби́ть в де́ло — poner en uso, hacer servir, utilizar vt
говори́ть де́ло разг. ( разумно) — hablar con razón, tener razón
приходи́ть по де́лу — venir a tratar un asunto
приступи́ть к де́лу — poner manos a la obra, meterse en harina (fam.)
э́то де́ло его́ рук — esto es obra suya (de él)
всё де́ло в э́том — todo está en esto
э́то друго́е де́ло — esto (eso) es otra cosa
де́ло в том, что... — el hecho es que..., la cosa está (consiste) en que...
к де́лу! — ¡al grano!
за де́ло! разг. (поделом!) — ¡lo merece!, ¡está bien hecho (empleado)!
дела́ иду́т бо́йко — las cosas marchan bien y de prisa
де́ло идёт о (+ предл. п.) — se trata de
э́то де́ло решённое — es una cuestión decidida (resuelta)
ну и де́ло с концо́м! прост. — ¡sanseacabó!, ¡todo está dicho!, ¡el cuento se ha acabado!; y asunto terminado (despachado)
быть уве́ренным в своём де́ле — tener fe en su causa
э́то осо́бое де́ло — es una cuestión especial (particular)
зна́ющий своё де́ло — maestro en su oficio
ви́данное ли э́то де́ло? разг. — ¿se ha visto algo semejante?
э́то де́ло! — ¡esto es un asunto serio!
де́ло ма́стера бои́тся погов. — ≈ la buena mano del rocín hace caballo y la mano ruin del caballo hace rocín, realidades y no palabras
ко́нчил де́ло - гуля́й сме́ло погов. — ≈ antes de que acabes, no te alabes
де́лу - вре́мя, поте́хе - час посл. — hay que dar tiempo al negocio y ratos al ocio
моё де́ло ма́ленькое; моё де́ло - сторона́ — ahí me las den todas; en ese asunto no tengo ni arte ni parte
ему́ ни до чего́ нет де́ла — no le importa nada; le importa todo un comino
за э́тим де́ло не ста́нет — por esto no va a quedar
твоё де́ло! — ¡allá tu!
* * *n1) gener. (ïîñáóïîê) acción, (событие, происшествие) suceso, (специальность, область знаний) arte, (öåëü, èñáåðåñú è á. ï.) causa, acto, andanza, competencia, cuestión (вопрос), industria, labor, materia, negocio, obra (создание), ocupación, oficio, quehaceres (хозяйственные, домашние), rollo, tarea, achaque, asunto, caso, chiticalla, cosa, diligencia, hecho, labranza, tela, tripa2) obs. (ïðåäïðèàáèå) empresa, (ñðà¿åñèå) hecho de armas, casa (фирма), comercio, firma3) law. acta, actuaciones, atenciones, auto (документы), autos, constancia, cuaderno, despacho, expediente, expedientes, giro, memorial, negociación, (судебное или следственное) obrado, pleito, pliego, procede, proceso, protocolo, registro, récord, sumario, causa4) econ. laborìo, actividad5) offic. (ïàïêà, áóìàãè) expediente (á¿. óð.), legajo6) mexic. chamba -
62 индивидуальный
прил.individual (в разн. знач.)индивидуа́льный слу́чай — caso individual (particular)
индивидуа́льные осо́бенности — peculiaridades f pl
индивидуа́льное хозя́йство — hacienda individual
в индивидуа́льном поря́дке — en forma (a título) individual
* * *прил.individual (в разн. знач.)индивидуа́льный слу́чай — caso individual (particular)
индивидуа́льные осо́бенности — peculiaridades f pl
индивидуа́льное хозя́йство — hacienda individual
в индивидуа́льном поря́дке — en forma (a título) individual
* * *adj1) gener. individual (в разн. знач.), particular2) law. civil, individuo, singular3) busin. (предприниматель) autónomo -
63 милиция
мили́цияmilico.* * *ж.отря́д мили́ции осо́бого назначе́ния — grupo especial de operaciones, unidad especial de intervención
муниципа́льная мили́ция — policía municipal
* * *ж.отря́д мили́ции осо́бого назначе́ния — grupo especial de operaciones, unidad especial de intervención (см. ОМОН)
муниципа́льная мили́ция — policía municipal
* * *n -
64 особенность
ж.singularidad f, particularidad f; rasgo m ( черта)••в осо́бенности — en particular, sobre todo
* * *ж.singularidad f, particularidad f; rasgo m ( черта)••в осо́бенности — en particular, sobre todo
* * *n1) gener. color, distinción, particularidad, peculiaridad, propiedad, rasgo (черта), singularidad, especifidad, especialidad, modalidad2) polygr. caràcter -
65 осознавать
осозн||ава́ть, \осознаватьа́ть(ek)konscii.* * *несов.cobrar razón (conciencia) de; darse cuenta (de) ( дать себе отчёт); tomar conciencia, caer en la cuenta ( понять); reconocer vt ( признать)••свобо́да - осо́знанная необходи́мость — la libertad es el reconocimiento de la necesidad
* * *несов.cobrar razón (conciencia) de; darse cuenta (de) ( дать себе отчёт); tomar conciencia, caer en la cuenta ( понять); reconocer vt ( признать)••свобо́да - осо́знанная необходи́мость — la libertad es el reconocimiento de la necesidad
* * *vgener. concienciar, tomar conciencia -
66 осознать
осозн||ава́ть, \осознатьа́ть(ek)konscii.* * *сов., вин. п.cobrar razón (conciencia) de; darse cuenta (de) ( дать себе отчёт); tomar conciencia, caer en la cuenta ( понять); reconocer vt ( признать)••свобо́да - осо́знанная необходи́мость — la libertad es el reconocimiento de la necesidad
* * *сов., вин. п.cobrar razón (conciencia) de; darse cuenta (de) ( дать себе отчёт); tomar conciencia, caer en la cuenta ( понять); reconocer vt ( признать)••свобо́да - осо́знанная необходи́мость — la libertad es el reconocimiento de la necesidad
* * *vgener. tomar conciencia -
67 примета
приме́таsigno, indico.* * *ж.seña f, signo m, indicio mплоха́я приме́та — mal agüero; superstición f ( суеверие)
осо́бые приме́ты — señas personales, filiación f
••име́ть на приме́те — tener puestos los ojos (en, sobre); tener en cuenta
быть на приме́те ( у кого-либо) — estar a la vista (de)
служи́ть приме́той — servir de indicio
* * *ж.seña f, signo m, indicio mплоха́я приме́та — mal agüero; superstición f ( суеверие)
осо́бые приме́ты — señas personales, filiación f
••име́ть на приме́те — tener puestos los ojos (en, sobre); tener en cuenta
быть на приме́те ( у кого-либо) — estar a la vista (de)
служи́ть приме́той — servir de indicio
* * *ngener. asomo, indiciio, indicio, seña, signo, ìndice -
68 распоряжение
с.1) (деньгами, временем и т.п.) disposición f2) ( указание) disposición f, orden fу́стное распоряже́ние — orden verbal
завеща́тельное распоряже́ние — testamento m
отда́ть распоряже́ния — dar órdenes
оста́вить до осо́бого распоряже́ния — dejar hasta orden especial
••быть в распоряже́нии ( кого-либо) — estar bajo las órdenes (de), estar a disposición (de)
име́ть в своём распоряже́нии — tener a su disposición
предоста́вить в чьё-либо распоряже́ние — poner a disposición (de)
* * *с.1) (деньгами, временем и т.п.) disposición f2) ( указание) disposición f, orden fу́стное распоряже́ние — orden verbal
завеща́тельное распоряже́ние — testamento m
отда́ть распоряже́ния — dar órdenes
оста́вить до осо́бого распоряже́ния — dejar hasta orden especial
••быть в распоряже́нии ( кого-либо) — estar bajo las órdenes (de), estar a disposición (de)
име́ть в своём распоряже́нии — tener a su disposición
предоста́вить в чьё-либо распоряже́ние — poner a disposición (de)
* * *n1) gener. disposicion, mango de la sartén, orden, voluntad, yusión, disposición, mandado, mandamiento, ordenación, provisión2) law. acordada, acuerdo, auto, bando, capìtulo, comisión, declaración judicial, declaratoria, decretada, decretar, decreto, disposición (имуществом, вещью), establecer, fallar, instructivo, mandar, (судебный) ordenamiento, precepto, procuración, providencia, providenciar, requerimiento, resolución, resuelto, receta3) commer. ordenanza4) econ. circular, disposición reglamentarìa, mandato, normativa -
69 склад
склад Itenejo, konservejo, stokejo, deponejo.--------склад II(ума, характера) ordo;♦ ни \складу ни ла́ду nek ordo, nek agordo.* * *I м.depósito m, almacén m, parque mпродово́льственный склад — almacén de víveres (de subsistencias)
материа́льный склад — depósito de materiales, almacén m
склад боеприпа́сов — depósito (parque) de municiones
II м.тамо́женный склад — almacén de aduanas
1) ( физический облик) constitución f; complexión fсклад ума́ — mentalidad f
духо́вный склад — formación espiritual, espiritualidad f
склад жи́зни — modo de vida
склад ре́чи — manera de hablar
лю́ди осо́бого склада — gente de temple (de mentalidad) singular
3) ( слаженность) coordinación f, armonía fсклад ре́чи — estructura del habla
••III м. нар.-разг.ни складу ни ла́ду — sin ton ni son, sin pies ni cabeza
sílaba fчита́ть по склада́м — leer silabeando, leer con un silabario
* * *I м.depósito m, almacén m, parque mпродово́льственный склад — almacén de víveres (de subsistencias)
материа́льный склад — depósito de materiales, almacén m
склад боеприпа́сов — depósito (parque) de municiones
II м.тамо́женный склад — almacén de aduanas
1) ( физический облик) constitución f; complexión fсклад ума́ — mentalidad f
духо́вный склад — formación espiritual, espiritualidad f
склад жи́зни — modo de vida
склад ре́чи — manera de hablar
лю́ди осо́бого склада — gente de temple (de mentalidad) singular
3) ( слаженность) coordinación f, armonía fсклад ре́чи — estructura del habla
••III м. нар.-разг.ни складу ни ла́ду — sin ton ni son, sin pies ni cabeza
sílaba fчита́ть по склада́м — leer silabeando, leer con un silabario
* * *n1) gener. (ñëà¿åññîñáü) coordinación, (ôèçè÷åñêèì îáëèê) constitución, (õàðàêáåð) carácter, almacén, armonìa, complexión, depositaria, leñera, manera (способ), modo, parecer (лица, фигуры), stock, temperamento, nave (так называют склады (по крайней мере в Андалусии)), depósito, estanco, parque2) colloq. sìlaba3) amer. barraca4) eng. base5) law. casa de depósito, recogedero6) econ. almacén de depósito, bodega -
70 случай
слу́ча||йokaz(aĵ)o, kazo, evento;несча́стный \случай akcidento;слепо́й \случай hazardo;удо́бный \случай oportun(aĵ)o;в тако́м \случайе en tiu kazo;в кра́йнем \случайе en ekstrema okazo;во вся́ком \случайе ĉiuokaze;на вся́кий \случай por ĉiu okazo, por ĉiu evento;ни в ко́ем \случайе neniaokaze;в лу́чшем \случайе en plej bona okazo;в проти́вном \случайе en kontraŭa okazo, alie;в \случайе е́сли... en (la) okazo se...;по \случайю (купить, приобрести) okaze, hazarde;по \случайю чего́-л. okaze de io, pro io, en okazo de io;при \случайе okazeble, eventuale, bonokaze.* * *м.1) caso m; hecho m (факт, явление); incidente m, acontecimiento m ( происшествие)несча́стный слу́чай — accidente m
непредви́денный слу́чай — caso fortuito
возмо́жный слу́чай — eventualidad f
сме́ртный слу́чай — accidente mortal
осо́бый слу́чай — caso especial
неле́пый слу́чай — absurdidad f, disparate m
типи́чный слу́чай — caso típico
в отде́льных слу́чаях — en algunos casos
в ре́дких слу́чаях — rara vez
во мно́гих слу́чаях — frecuentemente, en muchos casos
в слу́чае чего́-либо — dado el caso, una vez que, en caso de (que)
в слу́чае, е́сли — en caso de que
в слу́чае на́добности — en caso de necesidad
в тако́м слу́чае — en este caso
в кра́йнем слу́чае — en caso extremo
в проти́вном слу́чае — en caso contrario
в да́нном слу́чае — en este caso (concreto)
в ху́дшем слу́чае — en el peor caso, poniéndose en lo peor
в лу́чшем слу́чае — en el mejor de los casos
ни в ко́ем слу́чае — en ningún caso, de ninguna forma (manera); por nada en el mundo ( ни за что на свете)
во вся́ком слу́чае — en todo caso
при вся́ком слу́чае — a cada instante, en cada caso (ocasión)
на вся́кий (пожа́рный) слу́чай — por si acaso; por si las moscas
2) ( возможность) ocasión f, oportunidad f; chance m (Ю. Ам.)при слу́чае — si llega el caso, en caso necesario
(вос)по́льзоваться слу́чаем — aprovechar la ocasión
упусти́ть удо́бный слу́чай — perder una buena ocasión
мне предста́вился прекра́сный слу́чай — tuve una magnífica ocasión (para)
3) ( случайность) casualidad f, azar mигра́ слу́чая — juegos de azar
неповтори́мый слу́чай — un azar irrepetible
нельзя́ полага́ться на слу́чай — no hay que correr la suerte
полага́ться на слу́чай — confiar en su fortuna (suerte)
слу́чай помо́г ему́ найти́ рабо́ту — tuvo la fortuna (la suerte) de encontrar un empleo
••по слу́чаю ( чего-либо) — con motivo (de)
купи́ть по слу́чаю — comprar de ocasión
(ку́пленный) по слу́чаю — (comprado) de lance (de ocasión)
от слу́чая к слу́чаю — de cuando en cuando
де́ло слу́чая — producto de la suerte
* * *м.1) caso m; hecho m (факт, явление); incidente m, acontecimiento m ( происшествие)несча́стный слу́чай — accidente m
непредви́денный слу́чай — caso fortuito
возмо́жный слу́чай — eventualidad f
сме́ртный слу́чай — accidente mortal
осо́бый слу́чай — caso especial
неле́пый слу́чай — absurdidad f, disparate m
типи́чный слу́чай — caso típico
в отде́льных слу́чаях — en algunos casos
в ре́дких слу́чаях — rara vez
во мно́гих слу́чаях — frecuentemente, en muchos casos
в слу́чае чего́-либо — dado el caso, una vez que, en caso de (que)
в слу́чае, е́сли — en caso de que
в слу́чае на́добности — en caso de necesidad
в тако́м слу́чае — en este caso
в кра́йнем слу́чае — en caso extremo
в проти́вном слу́чае — en caso contrario
в да́нном слу́чае — en este caso (concreto)
в ху́дшем слу́чае — en el peor caso, poniéndose en lo peor
в лу́чшем слу́чае — en el mejor de los casos
ни в ко́ем слу́чае — en ningún caso, de ninguna forma (manera); por nada en el mundo ( ни за что на свете)
во вся́ком слу́чае — en todo caso
при вся́ком слу́чае — a cada instante, en cada caso (ocasión)
на вся́кий (пожа́рный) слу́чай — por si acaso; por si las moscas
2) ( возможность) ocasión f, oportunidad f; chance m (Ю. Ам.)при слу́чае — si llega el caso, en caso necesario
(вос)по́льзоваться слу́чаем — aprovechar la ocasión
упусти́ть удо́бный слу́чай — perder una buena ocasión
мне предста́вился прекра́сный слу́чай — tuve una magnífica ocasión (para)
3) ( случайность) casualidad f, azar mигра́ слу́чая — juegos de azar
неповтори́мый слу́чай — un azar irrepetible
нельзя́ полага́ться на слу́чай — no hay que correr la suerte
полага́ться на слу́чай — confiar en su fortuna (suerte)
слу́чай помо́г ему́ найти́ рабо́ту — tuvo la fortuna (la suerte) de encontrar un empleo
••по слу́чаю ( чего-либо) — con motivo (de)
купи́ть по слу́чаю — comprar de ocasión
(ку́пленный) по слу́чаю — (comprado) de lance (de ocasión)
от слу́чая к слу́чаю — de cuando en cuando
де́ло слу́чая — producto de la suerte
* * *n1) gener. (ñëó÷àìñîñáü) casualidad, acaecimiento, acontecimiento (происшествие), asa, chance (Ó. Àì.), contingencia, evento, hecho (факт, явление), incidente, lance, oportunidad, proporción, rollo, ventura, andanza, asidero, emergencia, jornada, momento, ocasión, ocurrencia, relance, vaina, vez2) eng. azar3) law. aventura, caso, caso incierto, incidencia4) Arg. chance, volada5) Chil. arrancada -
71 характерный
характе́рныйв разн. знач. karaktera;tipa (типичный).* * *I характ`ерныйприл.1) característico, individual, típico; particular ( особенный); distintivo ( отличительный)характе́рное лицо́ — facciones características
характе́рная черта́ — rasgo distintivo (sobresaliente), signo característico
характе́рная для него́ осо́бенность — una peculiaridad que le caracteriza (definitoria de él), se singulariza (se distingue) por esa peculiaridad
2) иск. de carácterхаракте́рный актёр — característico m
характе́рные та́нцы — danzas de carácter
II хар`актерныйхаракте́рные ро́ли — papeles de carácter
уст., прост.de carácter fuerte; obstinado, terco ( упрямый)* * *I характ`ерныйприл.1) característico, individual, típico; particular ( особенный); distintivo ( отличительный)характе́рное лицо́ — facciones características
характе́рная черта́ — rasgo distintivo (sobresaliente), signo característico
характе́рная для него́ осо́бенность — una peculiaridad que le caracteriza (definitoria de él), se singulariza (se distingue) por esa peculiaridad
2) иск. de carácterхаракте́рный актёр — característico m
характе́рные та́нцы — danzas de carácter
II хар`актерныйхаракте́рные ро́ли — papeles de carácter
уст., прост.de carácter fuerte; obstinado, terco ( упрямый)* * *adj1) gener. caracterizado, caracterìstico, distintivo (отличительный), individual, particular (особенный), privativo, propio, representativo, tìpico2) med. diacrìtico3) eng. especifico4) arts. de carácter -
72 особенный
particulier, spécial; extraordinaire ( чрезвычайный)осо́бенное отноше́ние к де́тям — attitude particulière envers les enfants
ничего́ осо́бенного — rien d'extraordinaire
* * *adj1) gener. particulier, spécifique, sîngulier, exceptionnel, à part2) liter. de derrière les fagots3) IT. singulier -
73 особо
-
74 лицо
1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;8) лице; см. Поличное;9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.* * *1) обли́ччя, лице́; вид, -увверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць
вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць
2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́3) ( личность) осо́баот лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́
4) ( лицевая сторона) лице́5) грам. осо́ба -
75 особый
1) особий, осо[і]бний, окре[о]мий, окро[е]мний, окрімний, окромішний, опрічний. -бая комната - окрема (осібна) кімната. -бое мнение - осібна (опрічна) думка. Это -бая (особь) статья - це річ инша;2) особливий, См. Особенный 1.* * *2) (отдельный, не общий) окре́мий, відру́бний, осі́бний, окре́мішній, осо́бий; опрі́чний; ( имеющий специальное назначение) особли́вий -
76 припёк
1) см. Припёка;2) (прибыль по весу в хлебе) припічка (-ки). Пуд хорошей ржаной муки даёт полпуда -пёку - пуд доброго житнього борошна дає з півпуда припічки;3) (солнопёк) пригрів, вигрів (-ву), осоння, осонь (-ни). На самом -ке - на самому вигріві, саме на осонні, на самому сонці.* * *1) ( пригреваемое солнцем место) осо́ння, при́грів, -уна припёке — на осо́нні (на при́гріві)
2) ( прибыль в весе хлеба) при́пічка -
77 человек
1) люди́на; ( лицо) осо́ба; ( душа) душа́; ( мужчина средних лет) дя́дькодо́брый \человек — до́бра люди́на
молодо́й \человек — см. молодой 1)
свой \человек — своя́ люди́на
два (три, четы́ре) челове́ка — дві (три, чоти́ри) осо́би (душі́)
пять (шесть) челове́к — п'ять (шість) осі́б (душ)
2) ( дворовый) ист. двора́к, -а, дворови́й, -о́го; ( крепостной) кріпа́к, -а; ( слуга) служни́к, -а, слуга́; ( комнатный из крепостных) козачо́к, -чка́3) (в трактире, ресторане) дорев. офіціа́нт -
78 ничто
мест. (рд. ничего́, дт. ничему́, тв. ниче́м, пр. ни... чём; при предл. отрицание отделяется: ни на что и т.п., кроме выражения без ничего́)1) (в форме им.) nothingничто́ не могло́ помо́чь — nothing could help
э́то ничто́ в сравне́нии (с тв.) — it is nothing compared (with, to)
мы для него́ - ничто́ — we mean nothing to him
2) (в форме косв. пад.) nothing; not + anythingон ничего́ не ви́дел там — he saw nothing [did not see anything] there
э́то ниче́м не ко́нчилось, э́то ко́нчилось ниче́м — it came to nothing
он ниче́м не отлича́ется (от) — he differs in no way (from)
там ничего́ нет — there is nothing [is not anything] there
у него́ ничего́ нет — he has nothing; he hasn't got anything
никто́ ничего́ не знал — nobody knew anything
э́то ему́ ничего́ — it is nothing to him
ему́ ничего́ не сто́ит (+ инф.) — he thinks nothing (of ger)
э́то ничего́ не зна́чит — it does not mean anything, it means nothing
разгово́р ни о чём — conversation about nothing, empty talk
3) (ничтожество, нуль) nought; nothing••ничего́ осо́бенного — nothing special
в нём ничего́ осо́бенного нет — there is nothing special about him
ничего́ подо́бного! разг. — nothing of the kind!
ничего́ не сто́ящий — worthless
(э́то) ничего́!, ничего́ стра́шного! разг. (неважно) — it doesn't matter!; it's nothing!; it's all right!; it's OK!
без ничего́ разг. — with nothing; ( раздетый) with nothing on
ни во что не ста́вить — set at nought
ни за что — 1) (тж. ни за что ни про что) ( напрасно) for nothing 2) (тж. ни за что на све́те) ( выражает отказ) never!, not for anything!, not for all the world!
ни к чему́ (бесполезно, не нужно) — there is no need (in; + to inf)
мне ни к чему́ туда́ идти́ — there is no need for me to go there
тебе́ э́то ни к чему́ — you don't need this
ни к чему́ не обя́зывающий — noncommittal
ни в чём себе́ не отка́зывать — not deny oneself anything; indulge oneself; let oneself go
(тут) ни при чём — smb has nothing to do with it -
79 приобретать
несов. - приобрета́ть, сов. - приобрести́; (вн.)1) ( покупать) buy (d), purchase [-s] (d)приобрета́ть в со́бственность (вн.) — become owner (of), purchase (d)
2) (получать какие-л свойства, качества) acquire (d), gain (d)приобрета́ть зна́ния — acquire knowledge
приобрета́ть специа́льность (рд.) — be trained (for); qualify (as)
приобрести́ большо́й о́пыт (в пр.) — gain wide experience (in)
приобрести́ плоху́ю репута́цию — acquire a bad reputation, fall into disrepute
приобрета́ть чьё-л расположе́ние — win / gain smb's favour, obtain smb's good graces
приобрета́ть хоро́ший вид — look much better
приобрета́ть значе́ние — gain in importance
приобрета́ть осо́бое значе́ние — take on special significance
приобрета́ть всё бо́льшее значе́ние — assume ever greater importance
приобрести́ осо́бый хара́ктер — assume a special character
-
80 особенный
besónder; éigen(artig) ( своеобразный); áußerordentlich ( чрезвычайный)э́то не́что осо́бенное — das ist étwas ganz Besónderes
ничего́ осо́бенного — nichts Besónderes
См. также в других словарях:
осо́т — осот … Русское словесное ударение
ОСО — Особое совещание («Особое совещание при Коллегии ГПУ», позже «Особое совещание при Коллегии ОГПУ», «Особое Совещание при НКВД СССР», «Особое Совещание при МГБ СССР»; ОСО) в СССР в 1922 1953 годы внесудебный орган, имевший полномочия… … Википедия
ОСО — Оссора код аэропорта авиа, Камчатская обл. Источник: http://www.vinavia.com/airports/34108251010737255.shtml ОСО отраслевой стандартный образец ОСО Общество содействия обороне СССР с 1926 по 1927 воен., организация, СС … Словарь сокращений и аббревиатур
ОСО — [осо], неизм., ср. 1. Общество содействия обороне СССР. АГС, 285. 2. То же, что особое совещание (См. совещание). Росси, т. 1, 255 … Толковый словарь языка Совдепии
осоїд — іменник чоловічого роду, істота птах … Орфографічний словник української мови
осо — I [آسا] 1. асоси замони ҳозира аз осудан 2. ҷузъи пасини калимаҳо мураккаб ба маънои мисл, монанд, шабеҳ: барқосо, шеросо, шамъосо… II [آسا] 1. зебу зинат, зевар, ороиш; осо кардан оростан, зинат додан 2. хамёза, даҳондара … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
ОСО НКВД — Особое совещание («Особое совещание при Коллегии ГПУ», позже «Особое совещание при Коллегии ОГПУ», «Особое Совещание при НКВД СССР», «Особое Совещание при МГБ СССР»; ОСО) в СССР в 1922 1953 годы внесудебный орган, имевший полномочия… … Википедия
осо́бица — особица; в особицу; на особицу … Русское словесное ударение
осо́боодарённый — особоодарённый … Русское словесное ударение
осо́ковый — осоковый … Русское словесное ударение
осо́товый — осотовый … Русское словесное ударение