Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

носій

  • 81 несущий

    матем., техн., физ.
    1) несни́й; носі́йний; трима́льний
    2) (винт самолёта, корабля и т. п.) тя́говий
    3) сущ. носі́й, -сія́

    Русско-украинский политехнический словарь > несущий

  • 82 осаждение носителем

    оса́дження носіє́м, оса́джування носіє́м

    Русско-украинский политехнический словарь > осаждение носителем

  • 83 вздёргивать

    вздёрнуть підтягати, підтягти вгору, смикати, смикнути вгору (за нитку, мотузок). В. на виселицу - почепити на шибеницю. В. нос - дерти, задерти носа, кирпу гнути. Вздёрнутый нос - кирпатий (кирпатенький) ніс, кирпа.
    * * *
    несов.; сов. - вздёрнуть
    1) (дёргая, поднимать вверх) підійма́ти, підійняти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти; попідніма́ти; ( подтягивать) підтяга́ти и підтя́гувати, підтягти́ и підтягну́ти и мног. попідтяга́ти и попідтя́гувати; ( подбрасывать) підкида́ти [догори́], підки́нути [догори́]

    \вздёргивать плеча́ми — зни́зувати, зниза́ти и знизну́ти (здвига́ти и здви́гувати, здвигну́ти, стена́ти, стену́ти, стина́ти, стину́ти) плечи́ма

    2) ( вешать) ві́шати, пові́сити и мног. пові́шати

    Русско-украинский словарь > вздёргивать

  • 84 закладывать

    закласть, заложить
    1) (основание здания, судна и т. п.) закладати, закласти що. [Сьогодні закладини: новий військовий корабель закладають];
    2) что во что, за что - закладати, закласти що в (за) що. [Заклав руки в кишені. Молода закладає молодому хустку за пояс. Учитель закладає (или вкладає) в душу учням любов до бідного люду (Крим.)];
    3) (проём в стене камнем, кирпичём) закладати, закласти що (цеглою, камінням), замуровувати, замурувати; (деревом: горизонтально) закладати, закласти, (вертикально) заставляти, заставити, (о мн.) позакладати, позаставляти що чим. [Зайве вікно ми обаполами заставили, глиною завалькували];
    4) (лагерь, стан) ставити, поставити кіш; табором, кошем, обозом ставати, стати, отаборитися;
    5) (загромождать) захаращувати и захарастрювати, захараст(р)ити; срвн. Загромождать. [Нащо лаву захарастрили? Зараз поприймайте все];
    6) (задевать) запроторювати, запроторити, закладати, закласти що десь, куди. [Сам не знаю, куди запроторив книгу];
    7) (отдавать в заклад) - см. Заклад 1;
    8) (корм лошадям, скоту) завдавати, завдати, давати, дати, (о мн.) подавати коням, волам и т. д., засипати, засипати обрік коням. [Коням та коровам уже подавав, тепер понесу вівцям];
    9) (лошадей) запрягати, запрягти, (о мн.) позапрягати (коні);
    10) -жило уши, нос кому - заклало (в)ухо, позакладало (в)уха кому, ніс заліг у кого, заклало в носі кому. Заложенный - закладений; замурований, заставлений; отаборений; захаращений, захарастрений; запроторений (десь, куди); застановлений, заставлений; даний, засипаний; запряжений. Дом -ложен - будинок у заставі.
    * * *
    несов.; сов. - залож`ить
    1) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти
    2) ( запрягать) запряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти
    3) ( отдавать в залог) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, віддава́ти (-даю́, -дає́ш) в заста́ву, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш

    Русско-украинский словарь > закладывать

  • 85 залегать

    залечь
    1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];
    2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];
    3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];
    4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];
    5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;
    6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];
    7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;
    8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).
    * * *
    несов.; сов. - зал`ечь
    заляга́ти, залягти́

    Русско-украинский словарь > залегать

  • 86 занос

    1) (снежный) заме[і]т (-мету), замета (ж. р.), кучугура з снігу, завала. [Ноги стрягли в снігових заметах (Коцюб.). Завала снігу велика (Н.-Волин. п.)]. Мятель с -сами - завала;
    2) -нос эпидемии - занесення пошести;
    3) -нос маточный, Mola uterina - уразний заміт, занесок (-ску).
    * * *
    1) ( действие) зане́сення
    2) ( сугроб) заме́т, -у, наме́т, -у, зава́л, -у; зава́ла

    Русско-украинский словарь > занос

  • 87 квинта

    муз. квінта. Нос на -ту повесил - похнюпив носа.
    * * *
    муз.
    кві́нта

    пове́сить (опусти́ть) нос на кви́нту — похню́пити но́са (ніс)

    Русско-украинский словарь > квинта

  • 88 меринос

    1) (овца) меринос (-са), шпанка;
    2) шпанка, (шерсть) мериносова вовна, (ткань) мериносова тканина.
    * * *
    1) ( порода овец) мери́нос, -а
    2) (о шерсти, ткани) мери́нос, -у

    Русско-украинский словарь > меринос

  • 89 навынос

    нрч.
    1) (во весь дух) гоном, духом, виносом;
    2) (о запряжке) упростяж. [Назустріч пан четвериком упростяж (Крим.)];
    3) (о продаже) навинос. Распивочно и -нос - чарками і навинос, на питуще та навинос.
    * * *
    нареч.
    нави́нос

    Русско-украинский словарь > навынос

  • 90 напевать

    напеть
    1) (про себя, только несов.) наспівувати, (гал.) лебедіти, (под нос себе) мугикати, курникати, кургикати що. [Ходить, щось думає, стиха наспівує (Васильч.). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Млака). Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Бондар барило й бочку набиває, та ще й курникає (Шевч.)]. Он давно мне -вает (про) это (об этом, эту песенку) - він давно мені про це или цієї (пісні) співає (зап. піє);
    2) (для грамоф. пластинки и т. п.) наспівувати, наспівати, (о мног.) понаспівувати що. Я -пел ему за это порядком - я добре вичитав йому за це;
    3) (зарабатывать пеньем) заспівувати, заспівати, виспівувати, виспівати що. [Співав цілий вечір, та й карбованця не виспівав (Сл. Ум.)];
    4) кому на кого - см. Наговаривать 2. Напетый -
    1) наспіваний, понаспівуваний;
    2) заспіваний, виспіваний. -ться -
    1) наспівуватися, мугикатися, курникатися, кургикатися;
    2) наспівуватися, бути наспівуваним, наспіваним, понаспівуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наспіватися, (диал.) напі(я)тися; намугикатися, накурникатися, накургикатися.
    * * *
    несов.; сов. - нап`еть
    наспі́вувати, -співую, -співуєш, наспіва́ти; (несов.: под нос) муги́кати, -ги́каю, -ги́каєш и -ги́чу, -ги́чеш, тринди́кати, курни́кати, диал. курги́кати, -ги́чу, -ги́чеш

    \напеватьть в у́ши — перен. наспі́вувати, наспіва́ти у ву́ха, накува́ти, нату́ркати (натурча́ти)

    Русско-украинский словарь > напевать

  • 91 нарубать

    и Нарубливать нарубить
    1) что - см. I. Надрубливать. -би себе это на нос - закарбуй собі це на носі;
    2) чего - нарубувати, нарубати, натинати, натяти, (немного) урубувати, урубати, утинати, утяти, (мелко) насікати, насікти, нацюкувати, нацюкати, (в добавл. к ранее нарубл.) прирубувати, прирубати, (о мног.) понарубувати, понатинати, поврубувати, повтинати и т. п. чого. [Нема чим запалити, - піди нарубай дров (Брацл.). Дров нікому врубать (Кониськ.). Підіть ви, братоньки, сосноньки втніть (Гол. IV). Кабанові кропиви насікла (Г. Барв.). Нацюкай дровець (Сл. Гр.). Прирубай ще трохи дровець (Сл. Гр.)]. Нарубленный -
    1) см. I. Надрубленный;
    2) нарубаний, натятий, урубаний, утятий, насічений, нацюканий, прирубаний, понарубуваний, поврубуваний и т. п. -ться -
    1) см. I. Надрубливаться;
    2) нарубуватися, нарубатися, понарубуватися; бути нарубуваним, нарубаним, понарубуваним и т. п.;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (рубя что) нарубатися, натятися. [Нарубався за день, аж спина не розгинається (Брацл.)]; б) (рубясь с кем) нарубатися, натятися, набитися, настинатися з ким.
    * * *
    I несов.; сов. - наруб`ить
    1) нару́бувати, -бую, -буєш, наруба́ти; (отсекать в каком-л. количестве) натина́ти, натя́ти, -тну́, -тне́ш; (сов.: немного) уруба́ти, утя́гти, утну́ти
    2) ( вырубать) виру́бувати и вируба́ти, ви́рубати и мног. повиру́бувати; ( высекать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти
    II сов. горн.
    наруба́ти

    Русско-украинский словарь > нарубать

  • 92 насандаливать

    насандалить бразолювати, набразолювати, санталити, насанталити, красити, покрасити, викрасити, фарбувати, пофарбувати, намащувати, намастити бразолією (санталом) що. -лить нос - см. ниже Насандалиться 2. Насандаленный - набразольований, насанталений, покрашений, викрашений, пофарбований, намащений бразолією (санталом). -ться -
    1) бразолюватися, бути бразольованим, набразольованим и т. п.;
    2) -литься - надудлитися, наджулитися; см. Напиться 2 (под Напиваться).
    * * *
    несов.; сов. - насанд`алить
    1) спец. насанда́лювати, -люю, -люєш, насанда́лити
    2) ( сильно намазывать) нама́зувати, -зую, -зуєш, нама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. понама́зувати, нама́щувати, -щую, -щуєш, намасти́ти, -мащу́, -ма́стиш и мног. понама́щувати; наяло́жувати, -жую, -жуєш, наяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш, квацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, наквацюва́ти, нашмаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, нашмарува́ти, сов. прен. намазю́кати

    \насандаливать лить нос — ( напиться пьяным) наду́длитися, насмокта́тися, -смокчу́ся, -смо́кчешся

    Русско-украинский словарь > насандаливать

  • 93 натягивать

    натянуть
    1) (напрягать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, напружувати, напружити, (натуживать) натужувати, натужити, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати и т. п. що. [Не натягай так віжок! (Сл. Гр.). Як не натягнете свого лука, то становіться на баталію (ЗОЮР I). Увесь свій вік я лука напинав (Грінч.). Як напне стрілець тятивочку (Рудч.)]. -ть струну - натягати (напинати), натяг(ну)ти (напнути), (подкручивать) накручувати, накрутити струну;
    2) что над кем, чем, поверх чего, между чем - натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що над ким, над чим, поверх чого, (по)між чим. [А павук собі швиденько від верха до споду входу нитку натягав (Франко). Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв (Чуб. V)];
    3) (надевать с усилием) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о тесной одежде, обуви ещё) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понатягати и понатягувати и т. п. що на кого, на що. [Шину натягти на колесо (Сл. Гр.). Земля напнула буденну одежу (Коцюб.). Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Нацупив на себе сорочку (Кониськ.). Постоли як-же позсихались!.. насилу нацупив (Основа 1862)];
    4) (изв. время, сов.) натяг(ну)ти, попотяг(ну)ти (досхочу) кого, що и т. п.; срв. Тянуть;
    5) (перен.) -вать дело - навертати справу, повертати справу на чию користь, по-сторонничому (не по правді, небезсторонно) судити, сприятельствувати (приязнити, догоджати) кому в справі. -вать на чью сторону - тяг(ну)ти за ким, (реже) за кого. [Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом (Куліш)]. - нуть кому нос - а) (осадить) утерти носа кому, наставити (довгого) носа кому; б) (отказать) дати відкоша кому, вдарити по носі кого. Как-нибудь да -нем (изворотимся) - якось викрутимося. Натянутый -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, напружений, натужений, понатяг(ув)аний, понапинаний и т. п.; накручений. [Мов стріли з нап'ятого лука - летіть! (Франко). Нерви йому аж тріпотять, наче накручені струни (Крим.)]. -тые нервы - напружені нерви;
    2) натягнутий и натягнений и т. п.;
    3) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, нацуплений, понатяг(ув)аний и т. п.;
    4) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) натягатися и натягуватися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п. [Струни ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову (Коцюб.). Струна напинається (Сл. Гр.)];
    2) насмоктуватися, насмоктатися, набиратися, набратися; см. Напиваться 2;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (тянучи) натяг(ну)тися, попотяг(ну)ти (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися; б) (тянучись) натяг(ну)тися, попотяг(ну)тися (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися и т. п.; срв. Тянуть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натян`уть
    натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; (одежду, струну, верёвку) напина́ти, напну́ти и мног. понапина́ти

    Русско-украинский словарь > натягивать

  • 94 носовой

    прлг.
    I. 1) носовий. [Носовий голос (Франко). Спільно-слов'янські носові звуки (Шахм.)]. -вой платок - хусточка (реже хустка) (до носа), носовик (-ка), носівка (Чигиринщ.), (поменьше) носовичок (-чка), носівочка. [Загубила хусточку, - нічим носа втерти (Київ). Виймаю хустку і обтираю лице (Коцюб.)]. -вое произношение - носова (назальна) вимова;
    2) (относ. к носу судна) носовий. -вая часть корабля - носова (передня) частина корабля. [Вони сиділи на носовій частині корабля (Остр. Скарбів)]. -вой гребец - носовий весляр (гребець). -вой парус - клівер (-вера).
    II. Носовой, сщ. - см. Носовщик.
    * * *
    носови́й

    \носовой ой плато́к — см. платок

    \носовойые гла́сные — лингв. носові́ голосні́ (голосі́вки)

    \носовойые согла́сные — лингв. носові́ при́голосні (при́голосівки)

    Русско-украинский словарь > носовой

  • 95 носок

    1) (ум. от Нос) - а) см. Носик 1; б) дзюбок, дзьобок (-бка), (реже) носок (р. но[і]ска); срв. Нос 2. [Рання пташка носок чистить (Чуб. I)]. С воробьиный -сок - з комареву ніжку;
    2) (предмета, орудия) носок, ріжок (-жка); (кончик) кінчик; (острый конец яйца) носок и носик;
    3) (посуды) носок, носик, пиптик, пипка, (диал.) циплик (-ка), рулька. [Чайник з відбитим пиптиком (Брацл.). Циплик у лійки, в самоварі (Липовеч.). Хто се одбив рульку? (Київщ.)];
    4) (обуви) носок, (редко ніс (р. носа)), носак; (-ка), (диал.) висп'яток (- тка), (перед) перед (-да), передок (-дка). [Вдарив його носаком (Сл. Гр.)]. -ски - носки, (переды) переди (-дів), передки (-ків). [Перебуйся назад носками (Номис). Висп'ятками бити (Драг.). В чоботях старі халяви, а переди і підошви нові (Звин.). Дивився на передки своїх черевиків (Васильч.)]. Бить мяч с -ска - бити м'яч(а) носком (передком). Бороться с - ска - боротися нога об ногу;
    5) (чулка) носок. Навязать у чулок -ски - доплести до панчіх носки;
    6) (короткий чулок) шкарпетка. -ски - шкарпетки (-ток). [Мусів скинути чоботи і пішов на баштан в самих шкарпетках (Н.-Лев.)];
    7) (гарпун) гарпуна (-ни).
    * * *
    I см. носки II
    1) уменьш. носо́к, -ска́; ( носик) но́сик

    игра́ в \носок ски — карт. гра в носка́ (в но́са)

    2) (передний край ступни, обуви, чулка) носо́к

    на \носок ска́х идти (поднима́ться) — на носка́х іти́ (підніма́тися, підійма́тися)

    с \носок ска бить, уда́рить — з носка́ би́ти, ударити, сов. копну́ти

    Русско-украинский словарь > носок

  • 96 носчик

    1) носій (-сія), ношак (-ка), (дрягиль) тягаль (-ля);
    2) (подносщик у каменщиков) підносець (-сця), підносник.
    * * *
    спец.
    носі́й, -сія́, носи́льник

    Русско-украинский словарь > носчик

  • 97 платок

    хустка, хустина, платок, платина - см. Платочек; (из полотна) ширина, шириночка, ширинонька. Носовой -ток - хусточка, носовик, ум. носовичок, носівка, ум. носівочка. Траурный -ток - журба, журботи.
    * * *
    ху́стка; хусти́на

    носово́й \платок — [носова́] ху́сточка, ху́сточка до но́са, носови́к, -а; уменьш. хусти́нка, носовичо́к, -чка

    Русско-украинский словарь > платок

  • 98 ракета

    I
    раке́та

    сигна́льная \ракета та — сигна́льна раке́та

    \ракета та-носи́тель — раке́та-носі́й, род. п. раке́ти-носія́

    II спорт.
    раке́та, раке́тка

    Русско-украинский словарь > ракета

  • 99 расквашивать

    несов.; сов. - раскв`асить
    1) розква́шувати, -шую, -шуєш, розква́сити, -ква́шу, -ква́сиш
    2) (нос, лицо) роз'ю́шувати, -шую, -шуєш, роз'ю́шити и роз'юши́ти, об'ю́шувати, об'ю́шити, розква́шувати, розква́сити

    \расквашивать сить нос — роз'ю́ши́ти (розква́сити) ні́с (но́са), пусти́ти (спусти́ти) кро́в (мазку́, ю́шку) з но́са

    Русско-украинский словарь > расквашивать

  • 100 распивочно

    \распивочно но — и

    на вы́нос — чарка́ми (розпи́вно) і на ви́нос

    Русско-украинский словарь > распивочно

Страницы

См. также в других словарях:

  • нос — нос/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • Нос — а ( у), предл. о носе, на носу; мн. носы; м. 1. Выступающая часть лица человека или морды животного между ртом (пастью) и глазами; наружная часть органа обоняния. Прямой, тонкий, маленький, длинный, короткий, курносый, вздёрнутый, горбатый нос.… …   Энциклопедический словарь

  • нос — а ( у), предл. о носе, на носу; мн. носы; м. 1. Выступающая часть лица человека или морды животного между ртом (пастью) и глазами; наружная часть органа обоняния. Прямой, тонкий, маленький, длинный, короткий, курносый, вздёрнутый, горбатый нос.… …   Энциклопедический словарь

  • нос — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? носа и носу, чему? носу, (вижу) что? нос, чем? носом, о чём? о носе и на носу; мн. что? носы, (нет) чего? носов, чему? носам, (вижу) что? носы, чем? носами, о чём? о носах 1. Нос это часть лица …   Толковый словарь Дмитриева

  • НОС — НОС, носа, о носе, на носу, мн. носы, муж. 1. Орган обоняния, находящийся на лице у человека и на морде у животных. Прямой нос. Нос с горбинкой. Вздернутый нос. У больной собаки горячий нос. 2. Передняя часть судна. Корабельный нос. Нос лодки. 3 …   Толковый словарь Ушакова

  • нос — броситься в нос, вздернуть нос, видеть не далее своего носа, водить за нос, высунуть нос, говорить в нос, говорить под нос, задирать нос, зарубить себе на носу, клевать носом, комар носу не подточит, лезть носом, наклеить нос, на носу, носом… …   Словарь синонимов

  • нос —   Нос к носу или носом к носу (разг. фам.) с кем чем, непосредственно, вплотную, один против другого.     Столкнуться с кем н. лицом к лицу.     Повстречали вдруг медведя носом к носу. Крылов.   Под носом (разг.) о находящемся, происходящем рядом …   Фразеологический словарь русского языка

  • НОС — НОС. Содержание: I. Сравнительная анатомия и эмбриология . . 577 II. Анатомия...................581 III. Физиология..................590 IV. Патология...................591 V. Общая оперативная хирургия носа.....609 Г. Сравнительная анатомия и… …   Большая медицинская энциклопедия

  • НОС — НОС, а ( у), о носе, в (на) носу, мн. ы, ов, муж. 1. Орган обоняния, находящийся на лице человека, на морде животного. Горбатый н. Римский н. (крупный, правильной формы нос с горбинкой). Из носу и из носу (носа). По носу и по носу. За нос и за… …   Толковый словарь Ожегова

  • Нос — состоит из наружного носа и полости носа. Наружный нос образован костно хрящевым скелетом, покрытым мышцами и кожей; хрящевая часть обеспечивает некоторую подвижность наружного носа. В толще кожи носа содержатся сальные железы, которых особенно… …   Первая медицинская помощь - популярная энциклопедия

  • НОС — натрийорганическое соединение НОС нестойкое органическое соединение НОС некоммерческое общество садоводов организация НОС Николаевский областной совет …   Словарь сокращений и аббревиатур

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»