подбрасывать

подбросить підкидати, підкинути; (только вверх) викидати, викинути (диал.) підвергати, підвергти (н. вр. підвержу, -жеш); (мяч для удара палкой) підгилювати, підгилити. [А підкинь у грубу ще дров. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро (Рудч.)]. А что, кто выше -сил мяч? - А що, хто вище викинув м'яча и м'ячем (підкинув м'яча)? -сить что под что - підкинути що під що. [Підкинув його під припічок (Грінч.)]. -сить сена лошадям - підкинути, (немножко) підтрусити сіна коням. Ему -сили ребёнка - йому підкинуто дитину. Подброшенный - підкинутий, підкинений.

* * *

несов.; сов. - подбр`осить

вздёрнуть підтягати, підтягти вгору, смикати, смикнути вгору (за нитку, мотузок). В. на виселицу - почепити на шибеницю. В. нос - дерти, задерти носа, кирпу гнути. Вздёрнутый нос - кирпатий (кирпатенький) ніс, кирпа.

* * *

несов.; сов. - вздёрнуть

1) (дёргая, поднимать вверх) підійма́ти, підійняти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти; попідніма́ти; ( подтягивать) підтяга́ти и підтя́гувати, підтягти́ и підтягну́ти и мног. попідтяга́ти и попідтя́гувати; ( подбрасывать) підкида́ти [догори́], підки́нути [догори́]

2) ( вешать) ві́шати, пові́сити и мног. пові́шати

несов.; сов. - взмест`и и однокр. взметн`уть

-ся, взметать -ся и взметнуть, -ся шугати, шугнути, підкидати, -ся, підкинути, -ся, кидати, -ся, кинути, -ся, кидонути, -ся вгору. [Млин горить, полум'я так і шугає вгору].

* * *

несов.; сов. - взмет`ать

1) ( поднимать кверху) здійма́ти, здійня́ти, знімати, зня́ти, ( подбрасывать) мета́ти [вго́ру, догори́], метну́ти (зметну́ти) [вго́ру, догори́], підкида́ти [вго́ру, догори́], підки́нути [вго́ру, догори́]

2) ( взмахивать) зма́хувати, змахну́ти

3) с.-х. ора́ти впе́рше, зора́ти впе́рше, підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійняти, ора́ти и зо́рювати, зора́ти

см. подбрасывать

подметать, подметнуть

1) підкидати, підкинути, (о мн.) попідкидати. Срв. Подбрасывать;

2) (подшивать) підстьо[і]бувати, підстьо[е]бнути, (о мн.) попідстьо[і ]бувати; наживляти, наживити, фастриґувати, зафастриґувати;

3) підкидати, підкинути, (о мн.) попідкидати. [Підкинути підметки під чоботи]. Подмётанный -

1) підкинутий, (о мн.) попідкидуваний, попідкиданий;

2) підстьо[е]бнутий;

3) (о подмётках) підкинутий.

* * *

1) спец. підме́тувати, підмета́ти

2) спец. підбива́ти, підби́ти, попідбива́ти

-вырять, -вырнуть см. Подкидывать, Подбрасывать.

* * *

несов.; сов. - подшвырн`уть

прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.

* * *

несов.; сов. - приб`авить

1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́ти

2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́ти

3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати

прибросить

1) прикидати, прикинути, докидати, докинути; срв. Прибавлять. [Прикиньте ще жменю];

2) (сов. Прибросать) підкидати, підкидати, (во множ.) попідкидати. [Підкидайте, попідкидайте сніг під пліт]. Приброшенный - прикинутий, докинутий. Прибросанный - підкиданий. -ться -

1) прикидатися, бути прикинутим, докидатися, бути докинутим;

2) підкидатися, бути підкиданим.

* * *