Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

не+место

  • 61 мокрый

    мокрий. [Мокрий дощу не боїться (Приказка)]. -рый закон - мокрий закон (-ну). - рая курица - мокра курка; см. Курица. -рое лето - мочливе (мокре) літо. -рое место - мокрина, мокравина; срв. Мокредина 2. [Минувши жита, я виходжу на якісь мокравини, між лози, очерети, і далі в ліс (Франко)]. Только место -рое останется - тільки місце мокре лишиться. Глаза на -ром месте у кого - тонкосльозий, тонкослізка (общ. р.) хто. -рая погода - см. Мокропогодица. -рый снег - мокрий сніг. Не ходи по-мокру - не ходи по мокрому.
    * * *
    мо́крий

    Русско-украинский словарь > мокрый

  • 62 набрасывать

    набросать
    I. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;
    2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -
    1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;
    2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.
    II. Набрасывать, набросить -
    1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];
    2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;
    3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.
    * * *
    I набр`асывать
    несов.; сов. - наброс`ать
    1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати
    2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́ти

    \набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті

    II несов.; сов. - набр`осить
    1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати

    \набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою

    \набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що

    2) см. набрасывать I 2)

    Русско-украинский словарь > набрасывать

  • 63 надтёс

    1) (действие) надтісування, оконч. надтесання;
    2) (надтёсанное место) надтіс (- тесу), надтіска, надтесане (-ного).
    * * *
    1) ( действие) надті́сування
    2) ( надтёсанное место) надтіс, -тесу, надтіска, надтесане, -ого

    Русско-украинский словарь > надтёс

  • 64 насечка

    1) (действие) -
    1) см. Надсечка 1; б) насікання, накарбовування, карбування, назублювання, зублення и зубіння, діркування, оконч. насічення, накарбування, назублення, подіркування; в) насікання, нарубування, оконч. насічення, нарубання. Срв. Насекать 2 и 3;
    2) (работа) насічка, насік (-ку), насічення; карбування, карбовання; діркування;
    3) (насеченное место) насічка, (зарубка) зарубка, зарубина, карб (-ба). [У зарубини грязі поналазило, так ніяк не витирається (Чернігівщ.)].
    * * *
    1) ( действие) насі́чення, насікання; нару́бування; зару́бування
    2) (насечённое место, узор) на́січка и насі́чка; ( зарубка) за́рубка и зару́бка, карб, -у

    Русско-украинский словарь > насечка

  • 65 неведомый

    1) (неизвестный) невідомий, незнаний, (изредка) незвісний, (редко) недовідомий, несвідомий (кому); (малоизвестный) маловідомий, малознаний. [В руках невідомих братів станеш ти (зброя) кращим мечем на катів (Л. Укр.). В ньому живе щось велике, невідоме (Коцюб.). Із далекої, невідомої країни (Васильч.). Невідоме йому життя, незнані країни (Грінч.). Лечу в краї таємні і незнані (Олесь). Шукання незнаного щастя (Дніпр. Ч.). Не сумуй, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). В тобі, мистецтво, є захист: у красі незнаних слів (М. Рильськ.). Незвісне досі (йому) чуття любови (Франко). Ті недовідомі добре часи, як Україна поміж татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Недовідома далечінь (Корол.). Це діло мені овсі несвідоме (Сл. Гр.)]. -мая даль - невідома (незнана, недовідома) далечінь, безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). -мое место - см. Место 1;
    2) (непонятный, непостижимый) недовідомий (кому), (таинственный) таємничий. [Славили недовідомого їм бога (Куліш). Мене якась недовідома сила одвернула од його (Кониськ.). Якийсь тайний, недовідомий голос шепче йому, що… (Франко). Лечу в таємничу безодню (Франко)].
    * * *
    невідо́мий, незна́ний; поэз. незна́ємий; ( таинственный) таємни́чий

    \неведомыйая си́ла — невідо́ма (таємни́ча) си́ла

    \неведомыйые места́ — невідо́мі місця́

    \неведомыйый кому́-чему́ — невідо́мий кому́-чому́, незна́ний ко́му-чо́му (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > неведомый

  • 66 объезд

    1) об'їзд, колування. [Хто колування не боїться, той швидче доїде];
    2) (место, путь, дорога, служащие для объезда) об'їздка, обминка. [Раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Конис.). Вода на ввесь шлях, і обминки нема]. В объезд ехать - см. Объезжать 1;
    2) (объезд плугом или ралом при паханьи нивы от периферии к срединной линии) огонь (-ни), огоня (-ні);
    3) (объезд чего с целью ревизии, ознакомления и т. д.) об'їзд, об'їздка;
    4) срв. Дозор.
    * * *
    1) ( действие) об'ї́зд, -у, об'їжджа́ння; ( обгон) перегі́н, -го́ну
    2) (место, по которому объезжают) об'ї́зд
    3) ( конный патруль) роз'ї́зд, -у

    Русско-украинский словарь > объезд

  • 67 отходный

    (о комнате) окре[о]мий, опрічний, осібний, само[і]тний. -ное место - см. Отхожий (-жее место).
    * * *
    відхідни́й

    Русско-украинский словарь > отходный

  • 68 очищать

    очистить
    1) (удалять лишнее, грязь) о(б)чищати, о(б)чистити (о мног. пообчищати, пооб[ви]чищувати), вичищувати, вичищати, вичистити кого, що від чого, з чого. [Очисти нас від гріха. Залізо очищають з жужелиці. Наймався вичищувати від гною подвір'я]. -тить совесть - очистити сумління. -щать, -стить (от шелухи, скорлупы) - оббирати, обібрати, облуплювати, облупити, лущити, полущити. [Об(б)ирати картоплю, квасолю. Сала нарізала і крашанок облупила]; (зерно на решете) точити, обточити, переточити, решетувати, порешетувати, вирешетувати, перегонити, переганяти на решето, перегнати (о мног. попереганяти) на решето; (убитую птицу от перьев) скубти, обскубувати, обскубти, (о многих) пообскубувати. -щать, -тить потроша (потрошить) - патрати, обпатрювати, обпатрати; (кишки для колбас) шлямувати, вишлямувати; (рыбу) чистити (рибу). -ть от ила - шлямувати, вишлямувати, перешлямовувати, перешлямувати; (дерево, стебель от веток) чухрати, обчухрати; (растение от побегов) пасинкувати, обпасинкувати;
    2) хим. - чистити, очистити, рафінувати (воду, нефть);
    3) (освобождать) спорожняти, спорожнити, випорожняти, випорожнити. [Спорожни відра]. -ть квартиру - звільняти, звільнити (по)мешкання. -ть место - пробирати, пробрати місце, прийматися, прийнятися. [Проберіть місце для гостей. Треба прийнятися звідсіля, бо людям сісти ніде];
    4) (ограбить) обчищати, обчистити, обирати, обібрати, обдирати, обідрати, обдерти, облуплювати, облупити, (о мног.) пообчищати, почистити, поо(б)бирати, пообдирати, пооблуплювати. [Всю комору обібрали злодії. Заманили його в карти грати і геть чисто облупили]. -щать животное - см. Валошить. Очищенный, хим. - чищений, рафінований (спирт, -на нафта).
    * * *
    несов.; сов. - оч`истить
    1) очища́ти и очи́щувати, очи́стити и поочища́ти, обчища́ти, обчи́стити и пообчища́ти; ( вычищать) вичища́ти, ви́чистити и повичища́ти
    2) ( освобождать от примесей) очища́ти, очи́стити, перечища́ти, перечи́стити и поперечища́ти
    3) ( снимать оболочку) обчища́ти, обчи́стити и пообчища́ти; (от скорлупы, шелухи) оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти; ( о початках кукурузы) обру́шувати, обру́шити
    4) (удалять всё лишнее, постороннее) очища́ти, очи́стити и поочища́ти; ( опорожнять) спорожни́ти и споро́жнювати, спорожни́ти и поспорожня́ти и поспоро́жнювати, випорожня́ти и випоро́жнювати, ви́порожнити; ( освобождать место) звільня́ти, звільни́ти
    5) ( обворовывать) обчища́ти, обчи́стити

    Русско-украинский словарь > очищать

  • 69 пал

    I. паля.
    II. Пал -
    1) см. Паление;
    2) пал, палы - пожежа (пожар) в степу, в лісі. Пускать пал, -лы - випалювати луки, степ, зруб;
    3) (выжженое место) паленина, випалина, палениця, (иногда в истор. песнях) пожар (-ра и -ру).
    * * *
    I
    1) лісова́ (в степи: степова́) поже́жа, лісови́й (степови́й) пожа́р (-у); ( выжигание травы) випа́лювання [сухо́ї] трави́

    пуска́ть \пал л — підпа́лювати [суху́] траву́

    2) (выжженное место) ви́палина; диал. палени́на, палени́ця
    II мор.

    Русско-украинский словарь > пал

  • 70 перевешивать

    перевесить
    1) (вторично) переважувати, переважити, (о мног.) попереважувати що;
    2) (несколько раз, многое) переважувати, переважити, важити, поважити що. [Всі мішки поважив];
    3) (перетянуть) переважувати, переважити, перетягати, перетягти, сов. понести, потягти кого, що (на терезах). [А ну, зважмося, хто кого переважить (перетягне, понесе, потягне)];
    4) (превзойти) переважати и -важувати, переважити, перемагати, перемогти кого, що, брати, взяти гору (верх), горувати над ким, над чим. [Правда кривду переважить];
    5) (на другое место) перевішувати, перевісити, (о мног.) поперевішувати що (на инше місце);
    6) через что - перечіплювати, перечепити, перехиляти, перехилити що через що. [Перечепив мішка через плече]. Перевешенный -
    1) переважений;
    2) перевішений, поперевішуваний;
    3) перечеплений, перехилений.
    * * *
    I несов.; сов. - перев`есить
    1) ( взвешивать заново) перева́жувати, перева́жити и поперева́жувати
    2) (вешать иначе, на другое место) переві́шувати, переві́сити и попереві́шувати
    3) ( перетягивать) перева́жувати, перева́жити; ( превосходить) переважа́ти, перева́жити
    II несов.; сов. - перев`ешать
    1) ( взвешивать всё или многое) перева́жувати, перева́жити и поперева́жувати, несов. пова́жити
    2) (несов.: казнить) переві́шати, попереві́шувати
    3) ( развешивать) розві́шувати, розві́шати, несов. пові́шати, порозві́шувати
    4) см. перевешивать I 1)

    Русско-украинский словарь > перевешивать

  • 71 перегонять

    перегнать
    1) переганяти, перегонити, перегнати (о мног.) попереганяти, поперегонити. [Мене вже з одного місця на друге перегонили вісімнацять разів (Васильч.). На літо перегнали мене з «нашої» тюрми в иншу (Тесл.). Поперегонили воли через річку];
    2) (опережать) переганяти, перегнати, випереджати, випередити, попереджати, попередити, (о мног.) попереганяти, повипереджувати, повипереджати кого. [Я таки тебе перегнав. Одна одну попереджає (М. Вовч.)];
    3) (жидкость) перегонити, переганяти на що, через що, перепускати, перепустити через (на) що. Перегоняемый -
    1) (на другое место) перегонюваний;
    2) (опережаемый) випереджуваний;
    3) (о жидкости) перегонюваний; перепущуваний на що, через що. Перегнанный -
    1) перегнаний, (о мног.) поперегонений;
    2) перегнаний, випереджений; (о мног.) повипереджуваний;
    3) перегнаний, перепущений.
    * * *
    несов.; сов. - перегн`ать
    1) ( в другое место) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и попереганя́ти и поперего́нити
    2) ( опережать) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти
    3) ( подвергать перегонке) спец. переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти

    Русско-украинский словарь > перегонять

  • 72 перепрятывать

    перепрятать
    1) (на новое место, некоторое время) переховувати, переховати, попереховувати кого, що (на нове місце, який час). [Сьогодні оце сховає там, а через який час перехова у друге місце];
    2) (запрятать всё) поховати. -ться - переховуватися, переховатися, попереховуватися; поховатися.
    * * *
    несов.; сов. - перепр`ятать
    1) (прятать заново, в другое место) перехо́вувати, перехова́ти, хова́ти в іншому місці (деі́нде), схова́ти в і́ншому мі́сці (деі́нде)
    2) (прятать всё, многое) хова́ти, похова́ти, несов. позахо́вувати

    Русско-украинский словарь > перепрятывать

  • 73 перерыв

    I. перекіп (-копу). см. I. Перерывание.
    II. Перерыв -
    1) действ. - см. II. Перерывание;
    2) перерва, перепинка, перепина, перервиця, перерив, перетин. [Заговорила, мов не було ніякої перерви (Л. Укр.). Між першим и другим відділом у концерті була перерва. Перерва (перепина) на обід. Працюю не поспіль, а з перепинками. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині]. Без -ва - без перерви, (без остановки) без відгалу[ю]. [Працюючи без спочинку, без відгалю (М. Вовч.)]. С -рывами - з перервами и т. д., (а кроме того ещё о времени) перейомом, вряди- годи. [Ходив він часом і на Дін, - не що-року, а так, як йому по вигоді, ходив він перейомом (М. Вовч.)]. -рыв сообщения, сношений, переговоров - перерва, перерив, перепина сполучення, зносин, перемов (переговорів);
    3) (место, где что-л. перервано) перерване (- ного), перерив. [Звяжи на перерваному]. На-перерыв (наперехват) - наввипередки, один поперед одного (другого). См. Наперерыв, Наперехват.
    * * *
    1) перери́в, -у; ( место разрыва) розри́в, -у

    Русско-украинский словарь > перерыв

  • 74 перехват

    1) перехоплювання, переймання. [Переймання втікачів. Перехоплювання листів];
    2) (переём, сужённое место) перехват; (в талии) перехват, стан. [У перехваті дівчина така тонесенька - хоч перещепни]. С -том - (об одежде) до стану. [У мене свитянка до стану пошита]; (о посуде) з перехватом, перев'язкуватий (напр., глечик (кувшин));
    3) перехваты (потуги у родильницы) перейма, (множ.) перейми. На -хват - наввипередки, на перебій. [Працювати наввипередки]. Товар на -хват (перехватом) разобрали - крам розхапали. Бежать на -хват кому - бігти навперейми кому.
    * * *
    1) ( действие) перехо́плення, перехо́плювання; перейма́ння, перейняття́; перехо́плення, перехо́плювання; підпері́зування; перехо́плення, перехо́плювання
    2) (суженное место; что-л. охватывающее, пересекающее) перехва́т, -у

    Русско-украинский словарь > перехват

  • 75 площадка

    1) майданчик, пла[я]цик, степок, (торговая) торжок. Собачья -дка - собачий торжок (тічок). Крокетная -дка - крокетний плацик. -дка перед домом - майданчик, плацик, степок перед домом. Солнечная -дка - сонячний плацик. -дка для стога - під (р. поду), тічок (-чка), підстожище. [Лагодили поди під стіжки];
    2) (возвышенное ровное место, искусственное возвышение) площадка, поміст (-мосту). Лобная -дка - см. Эшафот;
    3) (лестницы) площадка, -дка вагона - ґанок до вагону, присінки;
    4) (для перевозки) площадка, биндюг (-га).
    * * *
    (детская, спортивная, строительная) майда́нчик; ( ровное место на земле) площи́нка, площина́

    Русско-украинский словарь > площадка

  • 76 площадь

    1) (общественная в городе, в деревне) майдан, плац (зап. пляц). [Постояла серед Софійського майдану (Неч.-Лев.). Досі пам'ятаю, як бачу, ту улицю широку і той плац великий (М. Вовч.). По самій середині містечка чотирогранястий плац, де ярмарок стає (Свидн.)]. -щадь торговая - місто, торговиця, торг. [Сей пляц зветься торговиця і ділиться на кінську торговицю і на волову торговицю (Свидн.)]; 2 (плоскость, ровное место) площа, площина. [Земля здається рівною площиною (Ном.)]. -щадь, ограниченная окружностью - коло, круг, круговина. [Просторе коло перед ґанком цілком заросло бузком та шипшиною (Ор. Лев.)];
    3) геом. - площа. [Площа трикутника]. -щадь посевная - площа засівна. -щадь засеянной земли - площа засіяної землі.
    * * *
    1) (в городе, селе) майда́н, -у, пло́ща; диал. плац, -у
    2) (плоскость, ровное место) пло́ща, площина́
    3) (пространство; помещение) пло́ща
    4) мат. пло́ща

    Русско-украинский словарь > площадь

  • 77 подрез

    I. 1) (действ.) см. Подрезка. -рез сотов в улье - підрізування (підчист) вулика;
    2) (под[над]резанное место) надріз, заріз (-зу), підрізане (-ного).
    II. см. Подрезь.
    * * *
    I п`одрез
    см. подрез 3)
    II подр`ез
    1) ( действие) підрі́зування
    2) (место, по которому подрезано) підрі́з, -у; ( надрез) надрі́з, -у
    3) (у саней, коньков) підрі́з

    Русско-украинский словарь > подрез

  • 78 подтёк

    1) см. Отёк;
    2) (кровавый) синяк, синець (-нця);
    3) (действ.) підтікання; (снизу) підпливання (водою);
    4) (состояние) підтік (-току), підплив (-ву);
    5) (подмокшее место) підмокле, підмочене місце.
    * * *
    1) ( след от стёкшей жидкости) патьо́к, -у; ( подмокшее место) підмо́кле (підмо́чене) мі́сце
    2) ( синяк) сине́ць, -нця́, синя́к, -а; ( припухлость) на́бряк, -у

    Русско-украинский словарь > подтёк

  • 79 покос

    I. 1) (место) сіножать (-ти); (заливной) лука;
    2) (время -са) косовиця;
    3) (скошенная полоса, ряд) покіс (-осу), ручка, (гал.) поліг (-огу). [Пройшов ручку на вівсі. Дзвенить коса, покіс лягає (Грінч.). Овес не пов'язаний у покосах лежить]. Кончать полосу -са - доходити ручки.
    II. Покос - косина, косинець (-нця), перекіс (-косу).
    * * *
    с.-х.
    1) (косьба, время косьбы) косови́ця; ( сенокос) сінокі́с, -ко́су
    2) (место косьбы, луг) сіножа́ть и сіно́жать, -ті, сіножа́тка, сіножа́ття; ( поле) по́ле, лан, -у
    3) (скошенная полоса, ряд) покі́с, -ко́су, диал. перекі́с, -ко́су, полі́г, -ло́гу

    Русско-украинский словарь > покос

  • 80 полынья

    1) (незамерзающее место) пролиз (-зу), пролизина, продух(о)вина, опар (-ри ж. р. и -ру м. р.), теплина (-ни), теплиця (-ці), тепличина, (на быстром течении) узьмінь. [Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину (Н.-Лев.)];
    2) (ледокольня) прорубня (-ні);
    3) (прорубь) (о)полонка, пелька, прорубка. [Крутиться, як тріска в ополонці].
    * * *
    ополо́нка; ( прорубь) поло́нка; ( промоина во льду) про́лизень, -зня, про́лиз, -у; ( продушина) продухо́вина, проду́хвина; (незамерзающее место диал.) о́пар, -у

    Русско-украинский словарь > полынья

Страницы

См. также в других словарях:

  • МЕСТО — МЕСТО, места, мн. места, мест (местов неправ.), местам, ср. 1. только ед. Пространство, к рое занято или может быть занято кем чем н. «Под небом много места всем.» Лермонтов. Не осталось больше места. Внизу на странице есть место для примечания.… …   Толковый словарь Ушакова

  • МЕСТО — ср. пространство, занимаемое каким либо телом или предметом; известное пространство вообще, занятое либо порожнее; ширь, простор, пустота. | В утробе беременной: placenta, послед, сосудистая лепешка, из коей, через пуповину, зародышу собщается… …   Толковый словарь Даля

  • МЕСТО СУДНА — Возвратиться на свое место занять назначенное место в строю, ордере. Дать место освободить, посторониться. Держаться на месте не иметь поступательного движения. Занять свое место в строю, ордере. Мелкое место район или участок моря, имеющий малые …   Морской словарь

  • место — Помещение, простор, пространство, площадь, поприще, полоса, поле, поляна, район, промежуток; местность, край, окраина, область, околица, околоток, округ, сторона, страна, территория, уголок; губерния, уезд; город, столица, крепость, местечко,… …   Словарь синонимов

  • Место встречи изменить нельзя (фильм) — Место встречи изменить нельзя Жанр детектив Режиссёр Станислав Говорухин Автор сценария Георгий Вайнер Аркадий Вайнер …   Википедия

  • Место жительства — (также местожительство, лат. domicilium)  место, где человек (гражданин) постоянно или преимущественно проживает. Помещение, в котором он обитает, он может занимать в качестве собственника, по договору найма (поднайма), договору аренды… …   Википедия

  • МЕСТО ПРЕБЫВАНИЯ ФИЗИЧЕСКОГО ЛИЦА — место, где это лицо фактически проживает, а при невозможности установить такое место место, где это лицо зарегистрировано в установленном порядке, либо место, указанное в паспорте или ином удостоверении личности. Местом пребывания физического… …   Большой бухгалтерский словарь

  • МЕСТО —     МЕСТО (греч. τόπος, лат. locus) часть пространства, центр соотношения физических тел. В античной философии понятие места было выдвинуто Аристотелем в противовес трактовке Платоном пространства (Χώρα) как вместилища тел и интеллигибельной… …   Философская энциклопедия

  • Место проживания — юридический термин, под которым понимается юридически оформленное место, в котором индивидуум имеет постоянное и долговременное жилище. Содержание 1 Юридическая процедура 2 …   Википедия

  • Место под солнцем — Место под солнцем: «Место под солнцем» крылатое выражение «Место под солнцем» фильм Джорджа Стивенса, 1951 «Место под солнцем» советский художественный фильм Агасия Бабаяна, 1975, Арменфильм «Место под солнцем» американский драматический фильм,… …   Википедия

  • МЕСТО ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ — место государственной или иной аналогичной регистрации предприятия, а при отсутствии такового место, указанное в учредительных документах (уставе, договоре, положении) предприятия. При отсутствии государственной регистрации и указания на место в… …   Большой бухгалтерский словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»