Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

не+место

  • 41 среднее место

    сере́днє мі́сце

    Русско-украинский политехнический словарь > среднее место

  • 42 якорное место

    я́кірне мі́сце

    Русско-украинский политехнический словарь > якорное место

  • 43 переруб

    место где что-л. перерублено) переруб, (бревна) торець (-рця).
    * * *
    1) ( действие) переру́бування
    2) (место, где перерублено; спец.) пере́руб, -у
    3) диал. коло́да; бру́с

    Русско-украинский словарь > переруб

  • 44 гульбище

    место гуляний игр) гульбище, гулянка, грище, гуль (м. р.). [Пішла на грище. Там колись гуль був: хлопці, дівчата сходилися, музики грали].
    * * *
    гу́льбище

    Русско-украинский словарь > гульбище

  • 45 расчёс

    (место) ро́зчіс, -чо́су, ро́зчух, -у

    Русско-украинский словарь > расчёс

  • 46 Запутье

    место лежащ. в стороне от дороги) позадоріжжя, одшиб (-бу), відсторонь. В -тьи - в позадоріжжі, на одшибі (од шляху).

    Русско-украинский словарь > Запутье

  • 47 Опарной

    место) о(б)парений, ошпарений.

    Русско-украинский словарь > Опарной

  • 48 Прорицалище

    (место) пророчня.

    Русско-украинский словарь > Прорицалище

  • 49 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

  • 50 ловля

    1) (ловление) ловіння, ловлення, ловля, ловитва, виловля. [На ловитву з багачами засів потай миру (Куліш). У ставку не погана виловля (Звин.)]. Какова пса -ля, такова ему и кормля - як пес гавкає, так його й годують. Ловкий в -ле - ловний, ловучий, імливий; см. Ловчивый. Жемчужная ловля (место) - перлове ловище. Рыбная -ля (место и промысл) - риболовля, (только место) риболовище. Занятие рыбной -лей - см. Рыболовство. Заработать рыбной -лей - зарибалити. Пойти на рыбную -лю - піти на рибу, піти риби ловити. Звериная -ля - полювання, (у)лови (-вів); срв. Охота. [Не тоді собак годують, як на влови йдуть (Номис). Сіда на коня й їде на полювання (Рудч.)]. Обучать сокола для -ли - заправляти (завчати) сокола на лови (Номис). -ля раков в норах - печерування раків;
    2) см. Улов.
    * * *
    1) ( действие) ло́вля, ло́ви, -вів, лови́тва, лові́ння, ло́влення
    2) ( место для ловли) ло́вля, ло́вище

    Русско-украинский словарь > ловля

  • 51 глубокий

    глибокий. Очень -ий - глибочезний, глибоченний. Глубокий снег - завалний с. Г-ий вечер - пізні вляги. -ая ночь - глупа ніч, глупа північ. Г-ая старина - давня давнина. Г-ая печаль - тяжка туга. Г-ий поклон - низький уклін (р. уклону). Г-ое место в реке, озере, пруде - глибінь (р. -іни), плесо, плес, (с ямой) ковбаня, ковбанюга, круча (р. -чі). -ое место с незамерзающим течением - о[у]зьмінь (р. -мени). -ое место в фарватере - стрижень (р. -жня). С -ими обрывами - крутоярий. [Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога (Кул.)]. Становиться глубже - глибшати. Сделаться глубже - поглибшати.
    * * *
    глибо́кий

    са́мый (наибо́лее) \глубокий — найгли́бший, якнайгли́бший

    глубо́кая ночь — глибока ніч; ( глухая) глу́па ніч

    глубо́кая печать — полигр. глибо́кий друк

    глубо́кая ста́рость — глибо́ка ста́рість

    \глубокий го́лос — глибо́кий го́лос

    \глубокий овра́г — глибо́кий яр, крутоя́р, -у

    Русско-украинский словарь > глубокий

  • 52 насиживать

    насидеть
    1) (долго сидеть на чём-л.) насиджувати, насидіти що, на чому. -деть место - насидіти (опис. нагріти) місце. Блохи -дели бельё - блохи заслідили білизну;
    2) (о птицах: сидя на яйцах) висиджувати, висидіти, (о мног.) повисиджувати що. [Квочка висиділа курчата (Сл. Ум.)];
    3) (наживать сиденьем) насиджувати, насидіти, висиджувати, висидіти що. [День-у-день сидів за роботою, то й насидів почечуй (Сл. Ум.). Сиділи три дні, та й висиділи злидні (Номис)];
    4) (выкуривать вино, смолу, дёготь) викурювати, гнати що, викурити, накурювати, накурити, вигнати, нагнати чого. Насиженный -
    1) насиджений. -ное место - см. Место 3;
    2) висиджений, повисиджуваний; (о яйце) засиджений. [Цього яйця не варіть: воно засиджене (Звин.)];
    3) насиджений, висиджений;
    4) викурений, накурений. -ться -
    1) (стр. з.) насиджуватися, бути насиджуваним, насидженим и т. п.;
    2) (вдоволь) насиджуватися, насидітися, висиджуватися, висидітися. [Коло неї не насидиться (Мил.). Нехай висидиться (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - насид`еть
    1) ( о птицах) наси́джувати, -джує, наси́діти, -дить ( яйца), виси́джувати, ви́сидіти ( птенцов)
    2) (согревать сидением; наживать от сидячего образа жизни) наси́джувати, насиді́ти

    \насиживать ть, ме́сто — наси́джувати, насиді́ти мі́сце

    3) (сов.: изготовить перегонкой) диал. нагна́ти, -жену́, -жене́ш, ви́гнати, -жену, -женеш, накури́ти, -курю́, -ку́риш, ви́курити, -курю, -куриш

    Русско-украинский словарь > насиживать

  • 53 почётный

    почесний, поважний. -ный гражданин - почесний громадянин. -ный член, председатель - почесний член, голова. -ный титул, -ное звание - почесний титул, (мн.) гонори (-рів). -ная должность - почесний уряд. -ные знаки - відзнаки. -ная стража - почесна варта. -ное место - почесне місце, чільне місце. -ное место новобрачных на свадьбе - посад (-ду). Занимать -тное место - займати почесне, чільне місце, сидіти на почесному, на чільному місці, (образно) сидіти на покуті (собств. в красном углу). -ная свита - гоноровий почет. -ные гости - почесні, поважні гості.
    * * *
    поче́сний; ( о месте) чі́льний

    Русско-украинский словарь > почётный

  • 54 болото

    болото, багно, багнюка, багнище, багновиця, драгно, мокравина, мокрак, нетеча (р. -чі); (ржавое) - рудка, іржавець (р. -вця). Б., где водится много лягушек - жабар (р. -ря), жабенятник, жабовина, жабокряківка. Чистое незаросшее место на -те - вікно, вікнина, вікновина. Незамерзающее м. на -те - опар (р. -ри) (ж. р.), прогній (р. -ною). Высохшее -то - болотина. Место, где было -то - болотище, болотисько.
    * * *
    боло́то, багно́; багни́ще, багнови́ця, нете́ча

    Русско-украинский словарь > болото

  • 55 гарь

    1) гар (р. гару, м. р., и гари, ж. р.), згарятина, горіле (р. -лого). [Смердить горілим]; (от волос, шерсти) с[ш]малятина, паленина; (от бумажной, полотняной ткани) портнина; (в водке) пригара, пригар(ок). [Одгонить пригарами горілка. Чи не затлілася де ганчірка, бо портниною чути];
    2) (выгоревшее место в лесу, в поле) згарище, згар. Гарь в чубуке, в трубке - згар (р. -ри), чмир и чвир, (диалект.) джиквас, венґир, дриґез. [Тягне, тягне люльку, а тоді ще візьме з неї джиквасу та за губу покладе].
    * * *
    1) гар, -у; диал. га́риво; ( горелое) горі́ле, -ого; ( нагар) нага́р, -у
    2) (выгоревшее место в лесу, в поле) зга́рище, згар, -у и -і; диал. спалени́ще

    Русско-украинский словарь > гарь

  • 56 загорода

    и Загорода
    1) (загорож. место) загорода, загорожа (-жі);
    2) (изгородь) горожа (- жі).
    * * *
    диал.
    1) ( изгородь) загоро́жа, загоро́да, горо́жа
    2) ( загороженное место) за́города, загоро́жа

    Русско-украинский словарь > загорода

  • 57 загородка

    -дочка
    1) загоро[і]дка;
    2) перегоро[і]дка, невелика перегорожа.
    * * *
    1) загоро́дка; ( изгородь) загоро́да
    2) ( загороженное место) загоро́дка, загоро́да; (место для отбора овец, свиней) розкі́л, -ко́лу

    Русско-украинский словарь > загородка

  • 58 затвор

    1) запертя. В -ре - в заперті. [Княгиня в заперті сидить (Шевч.)];
    2) засув; см. Затворка;
    3) (в запруде) застав (-ву), заставка, опуст (-ту);
    4) самітна келія пустельницька; відлюддя;
    5) лингв. - притул (-лу).
    * * *
    I
    1) техн. замо́к, -мка́; диал. замо́к

    \затвор р ружья́ — затво́р рушни́ці

    2) ( засов) за́сув; диал. за́сов; ( задвижка) за́сувка, диал. за́совка; ( крючок) за́щіпка
    3) ( в плотине) за́ставка; диал. о́пуст, -у
    4) две́рі, -ре́й ( дверь); ( ворота) бра́ма, воро́та
    II
    1) ( место заключения) запертя́, в'язни́ця
    2) ( место жизни затворника) церк. відлю́ддя

    жить в \затвор ре — церк., перен. жити самі́тно (відлю́дно)

    Русско-украинский словарь > затвор

  • 59 иметь

    мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.
    * * *
    1) ма́ти

    \иметьть кого́-либо помо́щником (в ко́м-либо помо́щника) — ма́ти кого́-небудь за помічника́ (помічнико́м)

    \иметьть ме́сто — см. место 1)

    \иметьть [свое́й] це́лью (зада́чей), \иметьть цель (зада́чу) — (быть направленным к достижению какой-л. цели) ма́ти на меті́, ма́ти мето́ю (завда́нням); (стремиться к чему-л., добиваться чего-л.) ма́ти мету́ (завда́ння)

    ничего́ не \иметьть про́тив — нічо́го не ма́ти про́ти

    2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)
    3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса

    Русско-украинский словарь > иметь

  • 60 младенческий

    дитячий, дитинячий, немовлячий, (возвыш.) младенчий. [Младенчі сльози (Шевч.)]. -ное место - см. Место 6. В -кие годы, в -ких летах - см. В младенчестве. С -ких лет - см. С младенчества (под Младенчество). -кая трава, бот. - а) (Phlomis tuberosa L.) залізняк (бульбистий), медівник (-ку); б) (Polygonum dumetorum L.) гірчак (-ку) (зарісниковий), берізка.
    * * *
    дитя́чий; мале́чий; дити́нячий, немовля́чий

    Русско-украинский словарь > младенческий

Страницы

См. также в других словарях:

  • МЕСТО — МЕСТО, места, мн. места, мест (местов неправ.), местам, ср. 1. только ед. Пространство, к рое занято или может быть занято кем чем н. «Под небом много места всем.» Лермонтов. Не осталось больше места. Внизу на странице есть место для примечания.… …   Толковый словарь Ушакова

  • МЕСТО — ср. пространство, занимаемое каким либо телом или предметом; известное пространство вообще, занятое либо порожнее; ширь, простор, пустота. | В утробе беременной: placenta, послед, сосудистая лепешка, из коей, через пуповину, зародышу собщается… …   Толковый словарь Даля

  • МЕСТО СУДНА — Возвратиться на свое место занять назначенное место в строю, ордере. Дать место освободить, посторониться. Держаться на месте не иметь поступательного движения. Занять свое место в строю, ордере. Мелкое место район или участок моря, имеющий малые …   Морской словарь

  • место — Помещение, простор, пространство, площадь, поприще, полоса, поле, поляна, район, промежуток; местность, край, окраина, область, околица, околоток, округ, сторона, страна, территория, уголок; губерния, уезд; город, столица, крепость, местечко,… …   Словарь синонимов

  • Место встречи изменить нельзя (фильм) — Место встречи изменить нельзя Жанр детектив Режиссёр Станислав Говорухин Автор сценария Георгий Вайнер Аркадий Вайнер …   Википедия

  • Место жительства — (также местожительство, лат. domicilium)  место, где человек (гражданин) постоянно или преимущественно проживает. Помещение, в котором он обитает, он может занимать в качестве собственника, по договору найма (поднайма), договору аренды… …   Википедия

  • МЕСТО ПРЕБЫВАНИЯ ФИЗИЧЕСКОГО ЛИЦА — место, где это лицо фактически проживает, а при невозможности установить такое место место, где это лицо зарегистрировано в установленном порядке, либо место, указанное в паспорте или ином удостоверении личности. Местом пребывания физического… …   Большой бухгалтерский словарь

  • МЕСТО —     МЕСТО (греч. τόπος, лат. locus) часть пространства, центр соотношения физических тел. В античной философии понятие места было выдвинуто Аристотелем в противовес трактовке Платоном пространства (Χώρα) как вместилища тел и интеллигибельной… …   Философская энциклопедия

  • Место проживания — юридический термин, под которым понимается юридически оформленное место, в котором индивидуум имеет постоянное и долговременное жилище. Содержание 1 Юридическая процедура 2 …   Википедия

  • Место под солнцем — Место под солнцем: «Место под солнцем» крылатое выражение «Место под солнцем» фильм Джорджа Стивенса, 1951 «Место под солнцем» советский художественный фильм Агасия Бабаяна, 1975, Арменфильм «Место под солнцем» американский драматический фильм,… …   Википедия

  • МЕСТО ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ — место государственной или иной аналогичной регистрации предприятия, а при отсутствии такового место, указанное в учредительных документах (уставе, договоре, положении) предприятия. При отсутствии государственной регистрации и указания на место в… …   Большой бухгалтерский словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»