Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

на+люди

  • 61 подразумеваться

    розумітися, матися на думці (на увазі). В баснях говорится о зверях, а -ваются люди - в байках мова (мовиться) про звірів, а на думці маються люди. Под этим -ется следующее - під цим розуміється таке, ось що.
    * * *
    1) ма́тися на ува́зі, ма́тися на ду́мці; припуска́тися; розумі́тися
    2) ма́тися на ува́зі, ма́тися на ду́мці, доми́слюватися

    Русско-украинский словарь > подразумеваться

  • 62 показываться

    показаться
    1) показуватися (только в неоконч.). В музеях -ваются всякие редкости - по музеях показуються усякі дива;
    2) (являться, появляться) показуватися, показатися, з'являтися, з'явитися, проявлятися, проявитися, виявлятися, виявитися, (о мн.) повиявлятися. Вдали -лась гора - здалеку показалася гора. Солнце -залось на небе - сонце з'явилось на небі. -заться краем - виткнутися. [Сонце виткнулось із-за хмари]. -заться быстро, неожиданно - вигулькнути. -заться неясно вдали - забреніти, зама(н)ячіти, замріти, забовваніти. -заться из-за чего - висунутися, виткнутися з-за чого. На глазах -лись сльзы - на очах з'явились сльози; очі взялися сльозами (водою); на очах забреніли сльози; очі понялися сльозою. У него -лись усы - у його висипались (вийшли) уси, (образно) під носом засіялось. [Під носом засіялось, а на розум ще й не орано]. -зался молодой картофель - проявилась молода картопля. Он на глаза не -вается - на очі не дається (не навертається); у вічі не дається. -заться в-явь (воочию) - на явку датися. [Чорт на явку дався]. Хоть на люди не -вайся - хоч на люди не з'являйся, не потикайся. Хоть из избы не - вайся - хоч з хати не витикайся. И на глаза мне не -вайся - і на очі мені не навертайся (не потикайся). Ко мне и не -вайся - до мене і не потикайся;
    3) (представляться) привиджуватися, привидітися, повидітися, примарюватися, примаритися, замаритися, верзтися, поверзтися, приуздріватися, приуздрітися, (о мн.) попривиджуватися. Так ему со сна -залось - так йому зо сну повиділось. Меж деревьями что-то -залось - поміж деревами щось замарило (М. Вовч.). -залось мне - поверзлось мені. Мне -залось (во сне), и я проснулся - мені приуздрілось (примарилось), я й прокинувся;
    4) (кем) здаватися, здатися за кого, за що, видаватися, видатися за кого, за що, яким, чим. [В такі хвилини і лютий ворог міг за брата здатись (Л. Укр.). Роман видавсь мені недоладнім]. -заться долгим, продолжительным - видатися довгим, стягнутися, стягтися. [Їхали одну верству, а вона мені так стяглася, що думав і не доїду]. Мне -залось, что… - мені здалось, видалось, побачилось, звидилось, ніби… -заться (ошибочно) - удатися кому. [Я того не казав, це тобі так удалось, ти не розчув (Звин.)];
    5) сподобатися, уподобатися. Ему это не -залось - йому це не вподобалось (сподобалось).
    * * *
    несов.; сов. - показ`аться
    1) пока́зуватися, показа́тися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися; (являться куда-нибудь, к кому-нибудь) потика́тися, поткну́тися
    2) (несов.: представиться воображению) зда́тися, ви́датися; (безл.: померещиться) приви́дітися, пови́дітися, уздрі́тися; поверзти́ся; (безл.: послышаться) причу́тися, учу́тися
    3) (несов.: понравиться) сподо́батися, уподо́батися

    Русско-украинский словарь > показываться

  • 63 помещаться

    поместиться міститися (міщуся, містишся), поміститися, з[у]міщатися, з[у]міститися в чому, в що, на чому, приміщатися, приміститися, потовпитися де, (жить где-л.) міститися де, в кого. [То-б не змістилися на землі люди, якби не вмирали. Таке й у голові не зміщається (Свидн.). Межи ними помістилась дівчинонька мила (Руд.). У першому томі містилися поезії, а в другому - оповідання (Грінч.). В театрі містилося чоловіка з шістсот (Грінч.). Школа міститься в колишньому панському будинкові. У пекарні-ж містився і сторож (Кон.). Родина наша була велика, не вміщалася за столом (Вас.). Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку? На всіх улицях люди так і снують, аж не потовпляться (М. В.)]. -ться на квартире у кого - ставати, стати на кватиру (на станцію) в кого. -ться у кого, где - приміститися в кого, де. [Я примістився в готелі]. Как-нибудь -стимся - умістимось якось. Книги в один шкаф не -тся - книги в одну шафу не з[у]містяться (не влізуть). Это не -стится в вашем кармане - де не влізе у вашу кешеню.
    * * *
    несов.; сов. - помест`иться
    1) ( умещаться) уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися, поміща́тися, помісти́тися
    2) (несов.: находиться) місти́тися
    3) (занимать место; поселяться) поміща́тися, помісти́тися; ( располагаться) розташо́вуватися, розташува́тися; ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, розмісти́тися; ( занимать место) займа́ти мі́сце, зайня́ти мі́сце; ( садиться) сіда́ти, сі́сти; ( становиться) става́ти, ста́ти
    4) страд. (несов.) приміща́тися, поміща́тися; розташо́вуватися, розміща́тися, розмі́щуватися; ста́витися; кла́стися; уміща́тися, умі́щуватися; віддава́тися; улашто́вуватися

    Русско-украинский словарь > помещаться

  • 64 почитать

    почтить
    I. шанувати, пошанувати и ушанувати кого, поважати, уповажити, (народн. песен.) величати, звеличати кого, (реже: славянизм) почитати и почитувати, чтити, почтити кого. Срв. Чтить. [Земля мати, шануй її, то вона тебе озолотить (Грінч.). Дурня багатого всі величають (Номис). Подивітесь, як Касія він мертвого вповажив (Куліш). Ми-ж тебе, Оксанко, звеличаємо (Грінч.)]. -тать родителей, старших - шанувати, поважати батьків, старших. [Щоби старших шанували, батька й неньку чтили (Рудан.)]. -тать старость - шанувати, поважати старість. -тать праздники - шанувати, поважати свята. [Посту не тримали, свят не шанували (Рудан.). Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи (Н.-Лев.)]. -тить кого-л. чем - вшанувати (пошанувати) кого чим. -тить чью-л. память, умершего - вшанувати, уповажити, звеличати чию пам'ять, померлого. -тить память кого-л. вставанием - вшанувати (пошанувати) чию пам'ять уставанням. -чту (вас) по рублику с пуда - уважу (скину) вам по карбованцю з пуда. -ться - шануватися, пошануватися, и вшануватися, поважатися, уповажитися и т. д. Прямота всеми -тается - одвертість усі шанують, поважають. -таются какие-л. обычаи - поважаються, шануються якісь звичаї. Свято -таться - святитися. [Честь тоді святилась дуже (Мкр.)].
    II. Почитать, почесть - уважати, мати, (реже) тримати, ставити, поставити, узяти кого, що за кого, за що. [Мене люди за дурного мають (Г. Барв.). Ми тебе за святого уважаємо (Куліш). Взяли сиротину люди за ні за що (Грінч.). Ставили їх (людей) за скотів (Котл.). Тримай свято за свято (Номис)]. -тать полезным что-л. - уважати що за корисне. Я -чту за честь, за долг - за честь, за повинність собі матиму, за честь, за повинність свою уважатиму, за честь, за повинність собі поставлю. -тать себе за грех делать что-л. - за гріх уважати собі, гріхуватися що робити. -ться - уважатися, іти за кого, за що. Он -тается здесь лучшим доктором - його вважають тут за найкращого лікаря, він іде тут за найкращого лікаря. Это -тётся им за обиду - він матиме, візьме це за кривду, за образу. II.. Почитать - почитати - см. Читать. [Почитай мені що-небудь (Л. Укр.)].
    * * *
    I II
    ( испытывать почтение) шанува́ти; ( уважать) поважа́ти
    III несов.; сов. - поч`есть
    (кого-что кем-чем, за кого-что) уважа́ти (кого-що за кого-що, ким-чим) (несов.), визнава́ти, ви́знати (кого-що ким-чим, за кого-що), ма́ти (несов.), ста́вити, поста́вити (кого-що за кого-що)

    Русско-украинский словарь > почитать

  • 65 пришелец

    приходень (-дня), прихо[і]дець (-дця), прихо[і]дько, прибулець (-льця), захожанин, заходець (-дця), захожий, чужинець; (презр.) зайда, приблуда, приплентач, заволока, забіга.
    * * *
    захо́жий, -ого, захо́жа люди́на, род. п. захо́жої люди́ни, прише́лець, -льця, при́ходень, -дня; прибу́лець, -льця; прихо́дько, прихі́дько, прихі́дець, -дця; приблу́да, приблу́дько; прен. за́йда; ( чужак) чужи́нець, -нця, забро́да, заблу́да

    Русско-украинский словарь > пришелец

  • 66 проход

    1) (действие) прохід, перехід (-ходу); срв. Прохождение. [Колись переходом стояв у нашому селі москаль (Осн. 1862)]. -ход войска - перехід війська. Зайти -ходом - зайти проходом, переходом;
    2) (место для прохода) прохід, перехід (-ходу), (узкий между постройками) сутки, суточки, сутичі; срв. Ход. [Між сими домами вузенький прохід, що тільки проїхати (Свидн.). За-для того прийшлось би, правда, більші піраміди ще вищі будувати, переходи робити довші в них (Л. Укр.). Вижени вівці через сутичі на вулицю (Поділля)]. Нет -хода - нема проходу, (сквозь толпу) нема проступу, проступку, протовпу, пробою (крізь натовп). Дать -ход кому (в толпе) проступитися перед ким. [Проступіться, люди! зараз виносять домовину (Звин.)]. Он мне -хода не даёт, от него мне -хода нет - він мені проходу, проступку, просвітку не дає, від нього (через нього) мені проходу, проступку, просвітку нема(є). [Не дає мені проходу, скрізь лізе в очі осою (Кониськ.). Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь від його (Г. Барв.). А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.). Люди очі висміють, просвітку мені не буде (Кониськ.)]. -ход горный - прохід міжгірний, тіснина. Лесной -ход зверей - лаз, (ум.) лазок (-зка). Слуховой -ход - слуховий провід (-воду). Задний -ход - відхідник, калюх (-ха), гузно, (опис.) дупельце, вікно, кагла.
    * * *
    1) ( действие) прохо́дження
    2) ( место) прохі́д, -хо́ду, хід, род. п. хо́ду, хідни́к, -а

    за́дний \проход — анат. за́дній прохі́д, відхі́дник, гузи́ця, гу́зник, а́нус

    Русско-украинский словарь > проход

  • 67 рабочий

    I
    сущ. робітни́к, -а, робо́чий, -ого

    индустриа́льный \рабочий ий — індустріа́льний робітни́к

    сельскохозя́йственный \рабочий ий — сільськогоспода́рський робітни́к

    II прил.
    1) ( относящийся к рабочему) робітни́чий; ( свойственный рабочему) робітника́ (род. п.), робітни́цький

    \рабочий ее движе́ние — робітни́чий рух

    \рабочий ий класс — робітни́чий клас

    \рабочийая среда́ — робітни́че середо́вище

    \рабочий ий факульте́т — ист. робітни́чий факульте́т

    \рабочий ее вре́мя — робо́чий час

    \рабочийая гипо́теза — робо́ча гіпо́теза

    \рабочий ее давле́ние па́ра — техн. робо́чий тиск па́ри

    \рабочий ий инструме́нт — робо́чий інструме́нт

    \рабочийая неде́ля — робо́чий ти́ждень;

    \рабочийая оде́жда — робо́чий о́дяг

    \рабочий ий прое́кт — робо́чий прое́кт

    \рабочийая пчела́ — робо́ча бджола́

    \рабочий ие ру́ки — робо́чі ру́ки

    \рабочийая си́ла — эк. робо́ча си́ла

    \рабочий ий скот — робо́ча худо́ба

    \рабочий ий ход — техн. робо́чий хід

    \рабочий ий челове́к — робо́ча люди́на

    3) (усердный, трудолюбивый) працьови́тий, роботя́щий; робо́чий

    он челове́к \рабочий ий — він люди́на працьови́та (роботя́ща)

    Русско-украинский словарь > рабочий

  • 68 редкий

    1) рідки́й; (являющийся раритетом, стный) рі́дкісний, рарите́тний; ( нечастый) неча́стий, (о посеве, лесе, волосах) о́брідний

    \редкийая кни́га — рі́дкісна (рідка́, рарите́тна) кни́жка (кни́га)

    \редкийая тка́нь — рідка́ ткани́на

    \редкий ие зу́бы — рідкі́ зу́би

    \редкий ие о́зими — о́брідна (рідка́) озимина́

    \редкий ий во́здух — розрі́джене пові́тря

    2) (исключительный, выдающийся) винятко́вий

    \редкий ий дура́к — винятко́вий (заплі́шений) ду́рень

    челове́к \редкий ой доброты́ — винятко́во до́бра люди́на, люди́на винятко́вої доброти́

    3) (далеко не всякий, далеко не каждый) ма́ло яки́й, рі́дко яки́й
    4) в знач. сущ. мало хто (род. п. кого́), рі́дко хто

    Русско-украинский словарь > редкий

  • 69 рознь

    1) ( вражда) ворожне́ча; ( несогласие) незго́да, незла́года; ( раздор) ро́збрат, -у; ( ссоры) чва́ри, род. п. чвар
    2) (различие в чём-л.) розбі́жність, -ності; ( несходство) несхо́жість, -жості, неодна́ковість, -вості; ( разница) різни́ця

    \рознь нь во взгля́дах — розбі́жність (різни́ця) у по́глядах

    3) в знач. сказ. різни́ться

    челове́к челове́ку \рознь нь — люди́на від люди́ни різни́ться

    вещь ве́щи \рознь нь — річ до ре́чі не прихо́диться (не при́йдеться)

    Русско-украинский словарь > рознь

  • 70 с

    предл.; тж. со
    1) с род. п. з, із (кого-чого); ( перед сочетанием некоторых согласных) зі, зо ( кого-чого); (со стороны чего-л. простирающегося) з-над, з-по́над (чого)

    окружи́ть со всех сторо́н — оточи́ти з усі́х бокі́в; ва́шего

    разреше́ния — з ва́шого до́зволу

    сверну́ть с доро́ги — зверну́ти з доро́ги

    с ви́ду — см. вид

    сорва́ть ма́ску с кого́ — см. маска

    уда́р с фла́нга — уда́р з фла́нгу

    ве́тер с мо́ря — ві́тер з мо́ря (з-над мо́ря, з-по́над мо́ря); ( начиная с - во временном и пространственном значении) від, з, із, од (чого)

    с де́тства — з дити́нства

    с нача́ла до конца́ — від (з) поча́тку до кінця́

    с головы́ до ног, с ног до головы́ — см. голова

    с пе́рвого взгля́да — см. взгляд

    с утра́ до ве́чера — від (з) ра́нку (ра́на) до ве́чора; з (від) рання́ (ра́на) до смерка́ння

    с го́ря — з го́ря

    со зла́ — см. зло

    со стыда́ — від (з) со́рому

    с тоски́ — від (з) нудьги́

    уста́ть с доро́ги — стоми́тися (утоми́тися) з доро́ги

    2) с вин. п. з, із (кого-що)

    высото́ю с де́рево — завви́шки з де́рево

    люде́й с полсо́тни — люде́й з півсо́тні

    он бу́дет с меня́ — він бу́де з ме́не

    про́был с ме́сяц — пробу́в з мі́сяць (около месяца: бли́зько мі́сяця; почти месяц: ма́йже мі́сяць)

    брат с сестро́й — брат із сестро́ю

    два с полти́ной — два з полови́ною

    ждать с нетерпе́нием — чека́ти з нетерпі́нням

    он челове́к с умо́м — він люди́на з ро́зумом, він розу́мна люди́на

    относи́ться с благогове́нием — ста́витися з благогові́нням; ( набожно) ста́витися побо́жно

    с ва́шей по́мощью — з (при: за) ва́шою допомо́гою, за ва́шої допомо́ги

    с года́ми пройдёт — з рока́ми (з ча́сом) мине́ться

    с обе́их сторо́н — см. сторона 1)

    со мно́й — зі мно́ю

    с ору́жием в рука́х — зі (із) збро́єю в рука́х, поэз. ору́жно

    с откры́той душо́й — з (із, зі) щи́рою душе́ю (щи́рим се́рцем)

    с удивле́нием — з по́дивом, із здиву́ванням, із здиво́ванням; ( удивлённо) здиво́вано

    с я́сным взо́ром — з я́сним по́глядом, з я́сним чоло́м

    встать с зарёй — уста́ти на зорі́ (з зоре́ю)

    приве́тлив с кем — приві́тний до ко́го

    с больны́м о́бморок — хво́рий знеприто́мнів

    с больши́м трудо́м — на превели́ку си́лу

    Русско-украинский словарь > с

  • 71 семейный

    1) ( имеющий семью) сіме́йний

    \семейныйый челове́к — люди́на з роди́ною, сіме́йна люди́на

    2) ( относящийся к семье) роди́нний, сіме́йний

    \семейныйая жизнь — роди́нне (сіме́йне) життя́

    \семейныйое положе́ние — роди́нний стан

    \семейныйые обстоя́тельства — см. обстоятельство 1)

    3) перен. сіме́йний

    Русско-украинский словарь > семейный

  • 72 солидный

    1) солі́дний; (крепкий) міцни́й; (прочный, устойчивый) тривки́й
    2) (важный, серьёзный) пова́жний, солі́дний; ( представительный) показни́й
    3) (значительный, большой) чима́ли́й; солі́дний, значни́й
    4) ( о возрасте) лі́тній, немолоди́й, пова́жного (солі́дного) ві́ку

    челове́к \солидный ых лет — лі́тня (немолода́) люди́на, люди́на пова́жного (солі́дного) ві́ку

    Русско-украинский словарь > солидный

  • 73 такт

    I
    (в музыке, движениях) такт, -у

    в \такт — у такт

    выбива́ть \такт — вибива́ти такт

    II
    ( чувство меры) такт, -у

    без та́кта кто-ли́бо — без та́кту (безта́ктний) хто-не́будь

    челове́к с та́ктом — люди́на з та́ктом, такто́вна люди́на

    чу́вство та́кта — почуття́ та́кту

    Русско-украинский словарь > такт

  • 74 человечишка

    уменьш.-уничиж.
    чолові́чок, -чка; прен. мізе́рна (нікче́мна, убо́га) люди́на

    дрянно́й \человечишка — бран. паску́дна люди́на, паску́да

    челове́чишки — (мн.: людишки) людці́, -ці́в

    Русско-украинский словарь > человечишка

  • 75 Нерадельщина

    недбайлицтво, ледарство, неробство. У вас народ всё -щина - у вас люди все недба(й)лиці, ваші люди само ледарство.

    Русско-украинский словарь > Нерадельщина

  • 76 Примолвливать

    примолвить что к чему
    1) (прибавить) докидати, докинути (слово) що, чого до чого, примовляти(ся), примовити(ся). [Слухає, що люди говорять, та й свого слова докидає. Їй аби люди, аби послухать та свого докинуть (Коцюб.). Тут і я примовив (Г. Барв.)];
    2) примовляти, примовити; см. Приговаривать. [Ніхто так не вміє до чарки примовляти, як вона];
    3) -вить кого чем - см. Приласкать, Приветить.

    Русско-украинский словарь > Примолвливать

  • 77 Пристро[а]ивать

    пристроить
    1) (к зданию) прибудовувати, прибудувати; приставляти, приставити; (из кирпича, камня) примуровувати, примурувати; (из хвороста) пригороджувати, пригородити;
    2) (к делу, на должность, в школу, положить где) приміщати, приміщувати, примістити, примощувати, примостити, притуляти, притулити, притаковити, притакувати, притокмити, утокмити кого, що куди. [Насилу примістили його поганеньким писарчуком (Шевч.). Коли-б мені хоч тих безщасниць притулити, а Антосьо і сам собі дорогу проб'є (Свидн.). Свої клунки я біля ваших примостив. Чи притокмив ти їх у те «училище»? (Шевч.)]. -ть в замужество - заміж віддати, за люди віддати. Пристроенный -
    1) (о здании) прибудований, примурований, пригороджений;
    2) приміщений, примощений, притулений, притокманий. -ться -
    1) (о здании) прибудовуватися, прибудуватися, (из кирпича, камня) примуровуватися, примуруватися, (из хвороста) пригороджуватися, пригородитися;
    2) (на службу и т. д. сесть где) приміщатися, приміщуватися, приміститися, на посаді осісти, примощуватися, примоститися, притулятися, притулитися (де, куди), притокмитися, утокмитися, притаковуватися, притаковитися (куди); (к делу) (диал.) устрявати, устряти в роботу. [Скінчили університет і розійшлись по світах, по посадах усяких поосідали (Доман.). Примостивсь на службу за невелику плату. Ляхи староства в короля повипрошували, до вподоби собі притакувалися і над тубольцями гору взяли (Куліш)]. -ся выйдя замуж - віддатися, заміж піти, за люди піти.

    Русско-украинский словарь > Пристро[а]ивать

  • 78 а

    сз. 1) а;
    2) та, але. [Людці, а не люди. А з неба місяць так і сяє]. А то, а не то - а то, коли-ж ні, то. А-ни-ни - а-ні-же, ані-ні. А ну-ка - ось ну! ану-бо! [Ось ну вип'ємо по чарці]. А то ведь и - а то й. Не только …, а (но) и - не то…, ба й.
    межд. 1) а? га? [Чому не послухав? га?];
    2) а! га! ага! [А, це ви?! А, яке лихо! Га, добра твоя горілка. Ага, попалися!];
    3) (выражение нетерпения и досады) а, ат, ет. [Маланка не хотіла вірити: Ат, знов наплів Ґудзь (Коцюб.)].
    * * *
    I союз
    1) ( противительный) а; (но) але́; (да) та
    II част.
    2) (побудительная - при повторном обращении к кому-л.) чу́єш
    III межд.
    а; (при выражении решимости, досады) ет, ат

    Русско-украинский словарь > а

  • 79 аристократический

    аристократичний, шляхетський, великопанський, великосвітній. [Аристократичний, шляхетський лад. Великопанський будинок. Великопанське життя. Великосвітні люди].
    * * *
    аристократи́чний

    Русско-украинский словарь > аристократический

  • 80 бесполезный

    некорисний, непожиточний, марний, нікчемний, даремний. [Марний трутень. Даремна то праця, бо нікому не потрібна]. -но - марно, марна річ; даремно, надаремно, дурно; без пуття. [Без пуття гинуть люди].
    * * *
    некори́сний; ( ненужный) непотрі́бний; ( напрасный) ма́рний, даре́мний, диал. надаре́мний

    Русско-украинский словарь > бесполезный

См. также в других словарях:

  • Люди Икс — Циклоп, Росомаха, Феникс, Зверь, Колосс, Эмма Фрост Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют The X Men № 1 (сентябрь 1963 года) Автор(ы) Стэн Ли …   Википедия

  • Люди Икс (серия фильмов) — Люди Икс X Men film series …   Википедия

  • Люди Икс (фильм) — Люди Икс X Men Жанр …   Википедия

  • Люди-X — Люди Икс Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См …   Википедия

  • Люди-Икс — Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См …   Википедия

  • Люди-Х — Люди Икс Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См …   Википедия

  • Люди X — Люди Икс Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См …   Википедия

  • Люди Икс (мультсериал) — Люди Икс Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См …   Википедия

  • Люди икс — Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См …   Википедия

  • ЛЮДИ — муж., мн. людь жен. люд муж., собир. человеки, род человеческий; народ, мир, общество, все и всяк; прислуга в доме, как служителя зовут человеком. Все мы люди, да не все человеки, ·т.е. рода человеческого, но без человеческого достоинства. Люди… …   Толковый словарь Даля

  • Люди Икс 2 — X2 Жанр боевик …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»