-
81 беспорядочный
безладний. [Люди йшли безладною юрбою]; (о разговоре) перебивчивий. - но - безладно, без ладу, без пуття, мішма. [Думки мішма йшли в голові].* * *безла́дний; ( нарушающий нормы поведения) непоря́дний -
82 бесхитростный
нехитрий, нелукавий, немудрий, невихитруваний. [Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.)]. -ые люди - простота.* * *нехи́трий, нелука́вий, щи́рий; ( незамысловатый) нему́дрий, прости́й -
83 благополучие
добра доля, щастя, добробут, гаразд. [Живуть собі люди у добрі та в гаразді].* * *( обеспеченность) добро́бут, -у, ста́тки, -ків, гара́зд, -у, диал. гара́зди, -дів; ( счастье) ща́стя -
84 блуждающий
блуденний, блудний; бродячий, мандрівний. [Блудними очима розглядався по хаті. Бродячі люди. Мандрівна нирка]. Блуждающий огонь - блудний (облудний, мандрівний) огник, блимавка.* * *1) прич. яки́й (що) блука́є2) в знач. прил. блука́ючий, мандрівни́й и мандрі́вний, блу́днийблужда́ющая по́чка — биол. блука́льна ни́рка
-
85 бок
бік (р. боку, мн. боки), Бок-о-бок с кем, обок - попліч кого-чого, побіч кого-ч., обік кого-чого, поруч кого-чого, з ким-чим. [Попліч його сідає. Побіч неї жиють люди. Поруч історичного студіювання українського письменства йшов і перегляд поточної літератури (Єфр.). Укр. література може йти тільки поруч з народнім життям (Єфр.)]. Бок-о-бок - бік- у-бік [Бік-у-бік труться]. Расположенный обок - узбічний. [Ширив свої займища що-року по узбічних пустинях (Куліш)]. Побоку - геть на-бік, пріч. Отдуваться боками - платити своїми боками. Бока отбить, отвалять - бебехи (-хів) кому надсадити. Намять бока, взять кого за бока - облатати (полатати) боки, дати наминачки. Сидеть боком - бокувати. [Не бокуй, сядь прямо]. Лечь на бок - збочитися, лягти (покластися) на бік. Лежать на боку (ленясь) - лежні справляти. С боку припёка - приший кобилі хвіст, п'яте колесо до воза.* * *бік, род. п. бо́ку -
86 брезгуша
бридли́вець, -вця; бридли́ва люди́на -
87 броситься
кинутися, метнутися, майнути, шатнути, -ся. [Кинувся шукати. Не дожидаючи одповіди хутко метнувся з хати. (Мирн.). Метнулася я та двері попричиняла (М. Вовч.) Стороженька поснула, я молода на улицю майнула. І красти бублики шатнули школярі (Греб.)]. Броситься и стать впереди - вихватитися. Б. в сторону - уломити (метнутися) набік. [Вовк от-от нажене зайця, а той убік як уломить, вовк і зостанеться]. Б. на кого или к кому - кинутися, верг(ну)тися. Б. догонять кого - скочити за ким. [Скочив Виговський з Паволочи за тими татарами (Куліш)]. Попытаться бр. к кому, чему - сунутися, порватися. [Він до челяди сунеться - і челядь пропала (Шевч.). Ой порвався козак Нечай до тугого лука]. Б. в воду - шубовсьнути. Б. искать - шарнути. Б. в глаза - впасти в око, в очі. Б. бежать, догонять - кинутися (пуститися, вдаритися), тікати (бігти навздогін). Б. бежать куда, во что, откуда (о множ.) - сипнути, сипонути, пороснути, шугнути. [Школярі сипонули в школу (Грінч.). Люди так і шугнули од тих дверей (М. Вовч.)]. Б. искать - скидатися (збігатися) шукати. [Скидалися шукати - не знайшли]. Б. стремительно (как мяч) - кинутися опукою. [Онилка так і кинулася до мене опукою (Г. Барв.)].* * *см. бросаться -
88 великий
1) великий, величезний, величенний; величний. [Великий піст. Велика руїна. Такі великі люди, як Шевченко. Величезні наслідки. Величні заміри]. Великий четверг - великий, чистий четвер;2) Велик, -ка, -ко - см. Большой. Велика Федора, да дура - великий виріс, та ума не виніс; великий до неба, та дурний як не треба. У страха глаза 1 велики - хто боїться, тому в очах двоїться.* * *вели́кий; (большего размера, чем нужно) завели́кий; ( выдающийся-) видатни́й, визначни́й\великий князь — ист. вели́кий князь
вели́кое мно́жество — бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна
-
89 видеть
1) бачити, вбачати, (зап.) видіти, зріти; (усматривать, замечать) добачати. [На свої (на власні) очі бачив = собственными глазами видел. I в вічі не бачив = и в глаза не видел. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись]. Видеть в ком, в чём что - вбачати в кому, в чому що. Я вижу его насквозь - знаю його як облупленого. Вижу его как живого - як на очі його зоглядаю. Плохо видеть - недобачати. [Старий став - недобачаю]. Не видеть чего (не хотеть видеть чего) - не мати очей на що. Видеть для себя что-л. предосудительное в чем-л. - мати собі за сором що. Видеть во сне - см. Сон и Сниться;2) (сознавать внутренно) бачити, вбачати. [Скільки сягає його пам'ять… усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.)]. Видишь ли, видите ли - бач, бачте. [Такі, бачте, люди (Шевч.)]. Виденный - бачений, виджений.* * *ба́чити; диал. вида́ти, ви́діти; ( усматривать) убача́ти, добача́тиви́дишь, ви́дишь ли, ви́дите, ви́дите ли — в знач. вводн. сл. бач, ба́чиш, ба́чте, ба́чите
-
90 виноватый
в чём винний (в сказуемом и винен), винуватий, провинний, (и провинен) (у) чому и чого. [Він (у) тому винен. Я (в) цьому не винна. Винний злочину]. Виноватый перед кем - винний (су)проти кого. Чем я перед вами виноват? - що я вам винен (провинен)? Що (чим) я вам завинив? Быть виноватым - бути винним, бути причиною, бути в вині, завинити кому чим. Я же не виноват, что… - я-ж не причиною, що… [Він тут ні в чім не причиною. Як я не в вині, так і не станеться мені. Простіть, люди добрі, може кому чим завинив]. Быть кругом (во всем) виноватым в чём - бути на всій причині, бути на [при] всій вині чого. Считать кого виноватым (и претендовать) в чём - мати жаль до кого за що. Виноват! - вибачайте, вибачте, пробачте.* * *винува́тий, ви́нний, прови́нний\виноватый! — ( извините) проба́чте!, ви́бачте!, вибача́йте!, дару́йте!
-
91 вкус
1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.* * *1) смак, -у2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра -
92 влюблённый
закоханий в кому и в кого, замилуваний, замилований у чому, закоханець (р. - нця). [Одразу знать, що тут люди замиловані в квітках (Н.-Лев.)].* * *1) прил. зако́ханий; залю́блений2) в знач. сущ. зако́ханий, -оговлюблённые — мн. зако́хані, -их
-
93 возводить
-ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].* * *несов.; сов. - возвест`и1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́5) мат. підно́сити, піднести́6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого) -
94 воображала
м., ж.чванько́, зарозумі́лець, -льця (м.), зарозумі́ла люди́на -
95 воровской
1) злодійський;2) крадений, крадіжний. [Крадіжні гроші]; Воровские люди - злодії, розбишаки, гультяйство.* * *1) злоді́йський\воровской язы́к (жарго́н) — злоді́йський жарго́н
2) лиході́йський; злочи́нницький -
96 воспитываться
воспитаться виховуватися, виховатися, викохуватися, викохатися и т. д. (см. Воспитать). [Нехай-же ростуть і плекаються на нашій землі нові люди (Ніков.). Я виросла-викохалась у білих палатах (Шевч.)].* * *несов.; сов. - воспит`атьсявихо́вуватися, ви́ховатися, вико́хуватися, ви́кохатися, вигодо́вуватися, ви́годуватися -
97 выводиться
вывесться, -стися1) виводитися, вивестися (о мног. повиводитися, позводитися), переводитися, перевестися (о мног. попереводитися). [Повиводилися старі пісні. Попереводилися ні на що люди - ніколи й не почуєш про столітнього діда. Хай у вас хліб до віку не виводиться];2) (о животных, птицах) виводитися, повиводитися, виплоджуватися, повиплоджуватися, вилуплюватися, повилуплюватися;3) вибавлятися, вибавитися. [Всі плями повибавлялися. Не вибавився кукіль з нашої пшениці].* * *несов.; сов. - в`ывестисьвиво́дитися, ви́вестися; випло́джуватися, ви́плодитися; вибавля́тися, ви́бавитися -
98 вымирать
вымереть1) вимирати, вимерти, повимирати, повмирати, змирати, змерти, перемерти. [Люди змирають. Уся сім'я зімре]. Вымереть от лишений - вискліти. [Скільки ще того народу вигине, вискліє!];2) переводитися, перевестися. [Тури перевелися - ніде їх тепер нема]. Вымерший - вимерлий. [Це все вже вимерлі види, що не існують тепер (Тутк.)].* * *несов.; сов. - в`ымеретьвимира́ти, ви́мерти и мног. повимира́ти -
99 выходить
I. выйти, вытти, выдти1) виходити (вихожати) [Не вихожає з хати. Кудись-же той яр виходить. Будинок виходив у садок великим рундуком], сов. вийти, піти; виступати. Выйти с трудом - сов. видибати, видибуляти; (хромая) вишкандибати; (шаркая ногами) вичовгати; (пятясь) визадкувати; (украдкой) викрастися; (толпой) вироюватися, вироїтися, сипнути; (из воды) вибрести, -ся; (из вагона) висісти. Прошу выйти (фамильярно) - прошу на виступці, (иронич.) прохаю на викидку. Не выходить из головы - не сходити з голови. Выйти наружу - пробитися, виступити (наверх), виявитися. Выйти, прорубив отверстие - прорубатися, вирубатися звідкись; (гуськом) висотатися; (из употребления) виводитися, вивестися; (из затруднения) вирятуватися; (из границ) перейти за межі, перебрати (всякої) міри. Выходить, выйти из себя - аж із шкури вилазити (вилізти), із себе пнутися, аж на місці цибати, аж нетямитися; (из детского возраста) з дітей (з дитячих літ) виходити. Выйти в жизнь - вийти між люди; (замуж) віддаватися, віддатися, піти заміж за кого, сов. одружитися з ким, видатися за кого, зашлюбитися з ким; (из яйца) вилупитися;2) сходити. [У нас багато хліба сходить]. Вышло всё - (вже) по всьому. Вышли все деньги - по всіх грошах. У меня вышло что - (диал.) я вивелася з чого;3) выйти каким - вдатися, придатися. [Такий уже вдавсь поганий. Паска у нас хороша придалася. Наймичку собі прийняла, та й добра дівчина придалася (Г. Барв.)]. Ничего хорошего из тебя не выйдет - добра (пуття) з тебе не буде. У меня вышло хорошо = мне удалось - я вдав добре. [У росіян сатиру найкраще вдав новітній письменник Салтиков-Шедрін (Єфр.). Слабше вдає він заклики до боротьби (Єфр.)];4) безл. - виходити, виходитися, вийтися. [Пішли, аж не так вийшлося]. Выходит - виходить; (следовательно) отже, (следует думать) випадає. [Випада, що всі троє були дурні, а вона розумна]. Вышло, как я говорил - на моє слово впало, на моє вийшло;5) выходить на картах (при гаданьи) - випадати;6) хим. - добуватися, видаватися.II. виходити. [Оддай - руками, а не виходиш ногами].* * *I выход`итьнесов.; сов. - в`ыйтивихо́дити, ви́йти и мног. повихо́дитивыходи́ть, вы́йти в кого́ — (быть похожим на кого, делаться кем) вихо́дити, ви́йти в ко́го
выходи́ть, вы́йти из подчине́ния — перестава́ти, переста́ти кори́тися
выходи́ть, вы́йти из положе́ния — вихо́дити, ви́йти із стано́вища
II в`ыходитьвыходи́ть, вы́йти из себя́ — втрача́ти, втра́тити ви́тримку (самовла́ду, самовлада́ння), дратува́тися, роздратува́тися
см. выхаживать I -
100 гейдельбергский
га́йдельберзький\гейдельбергский челове́к — антр. гайдельберзька люди́на
См. также в других словарях:
Люди Икс — Циклоп, Росомаха, Феникс, Зверь, Колосс, Эмма Фрост Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют The X Men № 1 (сентябрь 1963 года) Автор(ы) Стэн Ли … Википедия
Люди Икс (серия фильмов) — Люди Икс X Men film series … Википедия
Люди Икс (фильм) — Люди Икс X Men Жанр … Википедия
Люди-X — Люди Икс Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См … Википедия
Люди-Икс — Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См … Википедия
Люди-Х — Люди Икс Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См … Википедия
Люди X — Люди Икс Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См … Википедия
Люди Икс (мультсериал) — Люди Икс Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См … Википедия
Люди икс — Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябрь 1963) Автор(ы) Стэн Ли и Джек Кирби Штаб квартира Институт для одаренных подростков профессора Ксавьера Состав См … Википедия
ЛЮДИ — муж., мн. людь жен. люд муж., собир. человеки, род человеческий; народ, мир, общество, все и всяк; прислуга в доме, как служителя зовут человеком. Все мы люди, да не все человеки, ·т.е. рода человеческого, но без человеческого достоинства. Люди… … Толковый словарь Даля
Люди Икс 2 — X2 Жанр боевик … Википедия