Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

манера

  • 1 манера

    1) манера. -ры - манери, поводження, (грубые) вихватки. [Панське виховання давали у тому пансіоні: перша річ «манери» (поводження) (Кониськ.). Не люблю я паннів з паничівськими вихватками (Н.-Лев.)]. -ра держаться, вести себя - манера, спосіб поводитися, звичай, поведінка, поводження, (шутл.) поведенція. [Кожен край має свій звичай (Приказка). Було щось таке натуральне, хлопське в цілій його поведінці (Франко). Така їхня поведенція (Київ)]. Приобрести -ры - здобути собі манер, (ирон.) набратися манер. [Цих манер він набрався в салонах одеських купців (Н.-Лев.)]. Изящные манеры - елегантні манери, добірні манери. Непринуждённые -ры - вільні манери, вільне поводження. Скромные -ры - скромні манери, скромне поводження;
    2) маніра и манера, спосіб, штиб, (вульг. диал.) манорія. [Особлива маніра стилістична (Грінч.). Засвоюють його літературну манеру (Єфр.). То такий спосіб у Москві (Крим.). То він жартує. Це в його така вдача, така манорія (Н.-Лев.)]. -ра разговаривать - спосіб розмови (розмовляння). [Залишімо цей спосіб розмовляння (Крим.)]. -ра говорить - спосіб говорити, говірка говоріння. [З себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної (М. Вовч.)]. У всякого своя -ра - у всякого своя манера, свій штиб. Переменить -ру - відмінити штиб, перейти на инший штиб.
    * * *
    мане́ра; мані́ра

    Русско-украинский словарь > манера

  • 2 манера

    Русско-украинский политехнический словарь > манера

  • 3 манера

    Русско-украинский политехнический словарь > манера

  • 4 пошиб

    (манера, образец) кшталт (-ту), шталт, штиб (-бу), штем, штиль (-лю), стать (-ти), (стиль) стиль; (способ) спосіб (-собу), роб (-бу), побит (-ту); срв. Манера, Стиль. Письмо не того -шиба - писання не того штибу (Ном.). Все одного -шиба люди - всі на один кшталт (шталт і т. д.), всі на один копил роблені, всі одним миром мазані. Делать что-л., каким.-л. -бом - робити що на якийсь кшталт и т. д., робити якимсь робом, побитом, способом. Икона греческого -ба - образ грецького стилю. Рисовать на греческий -шиб - малювати на грецький кшталт (спосіб, штиб). Чёрносотенного -ба - чорносотенного штибу. Дама высокого -ба - високого штибу (високого коліна) дама. На свой -шиб - на свій копил, на свій штиб, роб.
    * * *
    1) (манера, повадка) штиб, -у

    на оди́н \пошиб — на оди́н штиб (копи́л, ґату́нок)

    2) ( стиль) стиль, -лю

    Русско-украинский словарь > пошиб

  • 5 вкус

    1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;
    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;
    3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];
    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;
    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);
    6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.
    * * *
    1) смак, -у
    2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у
    3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 6 говор

    1) (диалект) говірка, мова. [Гуцульська говірка. Проста мова];
    2) (шум, гул голосов) гомін (р. -мону), говір (р. -вору), (громкий) гамір (р. -мору). [Чувся гомін і регіт. В містечку зчинився гамір].
    * * *
    1) го́вір, -вору; (шум, гул) го́мін, -мону; ( гам) га́мір, -мору
    2) (молва, слухи) поголоска, по́голос, -у, чу́тка, чутки́, -то́к
    3) ( манера говорить) мо́ва, го́вір; гові́рка, говіро́к, -рка
    4) лингв. го́вір, гові́рка

    Русско-украинский словарь > говор

  • 7 говорок

    1) ( негромкая речь) говіро́к, -рка́, гомі́нка
    2) ( манера говорить) гові́рка, говіро́к

    Русско-украинский словарь > говорок

  • 8 лад

    1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;
    2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;
    3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];
    4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);
    5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];
    6) см. Клёпка;
    7) см. Паз.
    * * *
    1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́да

    в ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим

    2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у
    3) муз. лад

    лады́ — мн. лади́, -ді́в

    Русско-украинский словарь > лад

  • 9 лопать

    уплетать)
    I. тріскати, лопати, лупити, жерти (жеру, жереш, повел. жери), лигати. [«Сідай та попоїж рибки». - «Тріскай сам, бодай ти не видихав!» (Коцюб.)].
    II. Лопать и Лопаться, лопнуть - лопати и лопатися, лопнути, (диал. зап. лопти), лускати, лускатися, луснути, (трескаться) тріскати, тріскатися, тріснути, репати, репатися, репнути, (распадаться) розсідатися, розсістися, розскакуватися, розскочитися, (о посуде ещё) розлупуватися, розлупитися, розколюватися, розколотися, (от мороза, замёрзнув с жидкостью) розмерзатися, розмерзтися; (о почках, бутонах) розпукувати(ся) и розпукати(ся), розпукнути(ся) и розпукатися; (о мног. или во мног. местах) полопати(ся), полускати(ся), потріскати(ся), порепати(ся), порозсідатися, порозскакуватися, порозлупуватися, порозколюватися, порозмерзатися; порозпукувати(ся) и -кати(ся). [Ой, лопнув обруч коло діжечки (Пісня). Всі шклянки полопалися (Звин.). Бараболя не допеклася, а вся полопала (порепалася) (Брацлавщ.). Не пирскай водою! лусне шкло (Звин.). Гладкий аж шкура тріскається (Номис). Стара літературна манера тріскає, і Коцюбинський з неї виходить на ширший світ (Єфр.). Іде він льодом, коли лід репнув (Грінч. I). Не надушуй клепку: обіддя розсядеться! (Звин.). Голова йому розскакується, зуби з рота вилітають (Стефаник). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, - такий мороз удрав (Харківщ.)]. Бомба -ла - бомба лопнула, (взорвалась) вибухла, розірвалася. Горшок -нул - горщик луснув (лопнув, тріснув, розсівся, розскочився, розлупився). Канат -нул - кодола лопнула (луснула, перервалася). Кожа на руках -тся от холодной воды - шку[і]ра на руках репається від холодної води. Сапог -нул - чобіт лопнув (репнув, тріснув, луснув). Стекло - ло, стакан -нул - скло луснуло (лопнуло, тріснуло), склянка луснула (лопнула, тріснула). Струна -ла - струна лопнула (луснула, урвалася). Чирей -нул - чиряк лопнув (тріснув, прорвався). [Тріснув струп поганий (Франко)]. Шина на колесе -нула - шина на колесі лопнула (розскочилася). Наелся так, что боюсь -нуть - так наївся, що коли-б і не розсівся (не луснув); нажерся як не лусну! -нуть от злости - лопнути, луснути, розсістися з (від) злости. [Скригоче, та аж як не розсядеться од злости (Еварн.)]. Хоть -ни - хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). [Нічого не скажу, хоч проси і розсядься (Свидниц.). Не хочу, та й годі, хоч ти надсядься (М. Вовч.)]. Что б ты -нул! - щоб (бодай) ти луснув! щоб (бодай) ти лопнув! щоб ти лоп! Лопни мои глаза! - хай мені очі повилазять! бодай мені очі повилазили! Терпение его -нуло - терпець йому увірвавсь.
    * * *
    I
    ( есть) вульг. тріскати, трощи́ти, пе́рти, жерти
    II диал. см. лопаться

    Русско-украинский словарь > лопать

  • 10 манер

    (пошиб, вид) манір (-ру), (к)шталт (-ту), штиб (-бу), зразок (-зка), зразець (-зця), взір (р. взору), штиль (-лю), (способ) спосіб (-собу), чин (-ну), лад (-ду). На -нер чего - на манір, на (к)шталт, на штиль, на штиб и т. д., кшталтом, штибом, способом, робом, ладом чого. [Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять (Звин.). Зростив дочку на великопанський манір (Мова). Почали козаки жити на лядський кшталт (Куліш). Сорочка пошита кшталтом городянських чоловічих сорочок (Грінч.). Ламати язик на татарський штиб (Номис). Одежа шилась своїм тутешнім штибом (Основа 1862). Він співав у церкві трохи на парубоцький зразець (Н.-Лев.). Нехай люди його робом роблять, то усе добре буде (М. Вовч.). Забудинки на другий штиль (Свидн.)]. На один -нер - на один манір (кшталт, штаб, штиль, зразець). [Одежу всі шиють на один штиб (манір и т. д.)]. Все действуют на один -нер - усі роблять (чинять) одним робом (чином, способом, ладом). Каким бы -ром туда пробраться - яким-би робом (способом, чином, маніром) туди пробратися? Каким, таким -ром - яким, таким маніром (кшталтом, штибом), яким, таким способом (робом, чином), по-якому, по-такому. На французский, на турецкий -нер - на французький, на турецький лад, з-французька, з-турецька; по-французькому, по-турецькому.
    * * *
    1) см. манера
    2) мані́р, -у, кшталт, -у, шталт, -у, штиб, -у; ( лад) лад, -у; ( образец) зразо́к, -зка́; ( способ) спо́сіб, -собу

    Русско-украинский словарь > манер

  • 11 образец

    зразок (-зка), зразець (-зця), взір (р. взору), взірець (-рця), взорець (-рця), приклад; (только модель) модло, манір, штиб, штем. Взять кого на -зец - взяти кого за зразок (взірець и т. д.). Ставить кого за -зец - становити кого за зразок (взір, взірець и т. д.). Он является -цом всем своим товарищам - його мають собі за зразок (взір, взірець, приклад) усі його товариші. По -зцу - на зразок (зразком) чого, на взір (взором) чого, на взірець (взірцем, взорцем) чого, на штиб, (штибом), (к)шталтом чого. [На зразок класичних поем (Єфр.) Творилися легенди на прадавній взірець. Зроби мені на такий штиб. Написано кшталтом стародавнього письма]. -зец квитанции, условия и т. п. - зразок (взір, взірець) квитка, умови и т. п.
    * * *
    зразо́к, -зка; (показательный экземпляр, пример чего-л.) взіре́ць, -рця́, взір, род. п. взо́ру; ( манера) штиб, -у

    Русско-украинский словарь > образец

  • 12 поведение

    поводіння, поведінка, поводження, поступування, справування. [У кожного знайдеться негарне що в поводінні чи вдачі (Л. Укр.). Здивувала усіх своєю занадто вільною поведінкою. Несимпатичне поводження (Крил.). Не старався розбирати причини свого поступування (Франко)]. Он хорошего -ния - він добре поводиться (добре себе поводить), він шанується. Человека хорошего -ния все уважают - людину, що добре поводиться, статечну людину всі поважають. Этот мальчик дурного -ния - цей хлопчик погано (зле) поводиться, не шанується. Дурное -ние - погане, нестатечне поводження, погана поведінка. Быть дурного -ния - погано, нестатечно поводитися, не шануватися.
    * * *
    поведі́нка; (обхождение, манера держаться) пово́дження, поступува́ння

    Русско-украинский словарь > поведение

  • 13 постановка

    1) (действие) ставлення и ставляння, оконч. поставлення, уставлення; (представление) виставляння, оконч. виставлення чого; вистава. [Виставляння в театрі трагедій у греків було ще дуже простацьке (Єфр.)]. -вка памятника, машины - поставлення, уставлення пам'ятника, машини. Первая -вка оперы - перша вистава опери. - вка лесов для стройки - риштування;
    2) постава. Пьеса будет представлена в новой -вке - п'єса буде виставлена в новій поставі. -вка вопроса (о чём) - постава питання (про що). -ка голоса - поставлення голосу. Срв. Посадка, Позиция.
    * * *
    1) ( действие) ста́влення, поста́влення, постано́ва, поста́ва
    2) (положение, манера держать какую-л. часть тела) поста́ва
    3) (организация чего-л.) постано́ва
    4) ( спектакль) виста́ва, постано́ва, поста́ва

    Русско-украинский словарь > постановка

См. также в других словарях:

  • МАНЕРА — (фр. maniere, от лат. manus рука). Приемы; образ действия, обхождение, сноровка. У художников: то же, что стиль. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МАНЕРА 1) совокупность приемов, способов действия,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • МАНЕРА — 1. МАНЕРА1, манеры, жен. (франц. manière). 1. с инф. Способ что нибудь делать, прием, привычка. Манера вести себя. У него неприятная манера перебивать собеседника. «Учись быть счастливым на разные манеры.» Лермонтов. 2. чего. Совокупность приемов …   Толковый словарь Ушакова

  • МАНЕРА — 1. МАНЕРА1, манеры, жен. (франц. manière). 1. с инф. Способ что нибудь делать, прием, привычка. Манера вести себя. У него неприятная манера перебивать собеседника. «Учись быть счастливым на разные манеры.» Лермонтов. 2. чего. Совокупность приемов …   Толковый словарь Ушакова

  • манера — См. обычай, способ …   Словарь синонимов

  • Манера — Манера. Манеръ пошибъ, пріемъ, способъ прирученія себя къ чему; обращеніе въ обществѣ. Всякій канонеръ на свой манеръ. Ср. Тогда Разлюляй сталъ (дѣйствовать) на другой манеръ. Лѣсковъ. Часъ воли Божьей. Ср. Матрена Марковна дама строгая насчетъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • МАНЕРА — МАНЕРА, ы, жен. 1. Способ что н. делать, та или иная особенность поведения, образ действия. М. вести себя. Новая м. пения. У него странная м. разговаривать. 2. мн. Внешние формы поведения. Плохие манеры. Учить хорошим манерам. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ожегова

  • МАНЕРА — (от фр. maniere способ что нибудь делатъ) англ. manner; нем. Manier. 1. Прием, способ ч. л. делать. 2. Внешняя форма поведения в обществе. 3. Стиль творчества. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 …   Энциклопедия социологии

  • манера — Форма поведения в обществе (обычно во мн. числе). Аристократическая, армейская, безупречная, бесцеремонная, благовоспитанная, благопристойная, благородная, великосветская, вкрадчивая, властная, воспитанная, вызывающая, вычурная, галантная, грубая …   Словарь эпитетов

  • манера — манера. Произношение [манэра] устарело …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • МАНЕРА — (от франц. maniere). 1. Прием, способ ч. л. делать. 2. Индивидуальный стиль поведения (в т. ч. общения), привычки человека. Ср. М. жестикуляции, М. выражаться. Как научный термин в психологии практически не используется. См. Индивидуальный стиль… …   Большая психологическая энциклопедия

  • манера — I. МАНЕРА ы, ж., МАНЕР а, м. manière, нем. Manier, пол. maniera, гол. manier. 1. Образ действия; способ, прием. БАС 1. Манер. Образ, порядок, обыкновение, повадка. Ян. 1804. Прочее все из земли можно делать, но да бы сию маниру лутче исправить,… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»