Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

на+горе+ему

  • 81 өй

    1) ум, разум, рассудок || умственный; сытыы өй острый, проницательный ум; өй хаата умница; чычаас өй недалёкий ум; чиҥ өй цепкий ум; киитэрэй өй хитрый ум; кылгас өй короткий, недалёкий ум; оҕуруктаах өй глубокий ум; тииҥ өйө изворотливый, гибкий ум; сахалыы өй природный ум; өһөгөйдөөх өй злобный, мстительный ум; өй үлэтэ умственная работа; илэ өйүнэн в здравом уме; өй күүһэ сила ума; өй бэрт ирон. от избытка ума; оннук өй суох такого и в мыслях нет; өйө өйүнэн в здравом уме и твёрдой памяти (обычно о тяжелобольных); өйүн тута илик он незрел умом; өйтөн өлүү (или мүҥнаныы) горе от ума; өй аҥардаах полоумный; өйүнэн мөлтөх слабоумный; өйүнэн ыалдьар у него умственное расстройство; өйө өһүлүннэ он слаб умом (от старости, болезни); өйүм хоппот а) это уму непостижимо; б) ума не приложу; өй тиийбэт ума не хватает; өй сүрэх икки мөккүөрэ спор ума и сердца; спор между чувством и рассудком; өйө барбат он упустил из виду что-л. (букв. его ум не идёт в этом направлении); өйгө сүоттаа= решать в уме; считать в уме; өйө хамсаата рассудок его помутился; өйүн сүтэрбит а) он потерял сознание; б) он лишился рассудка; өй былдьас= считать себя умнее кого-л.; өйө сынньылынна он отупел, перестал соображать (от усталости, шума); у него ум за разум зашёл; өйүн ыһыктыбыт а) он потерял сознание, рассудок (о больном); б) он впал в детство (о дряхлых стариках); өйүттэн таҕыста а) он потерял рассудок; б) перен. он потерял самообладание; өй киирдэ а) он набрался ума, он поумнел; б) ему пришла мысль; өйүн туппут а) он взялся за ум; б) он созрел умственно; өйүгэр көтөн түстэ его вдруг осенила мысль; ему вдруг пришло на ум; өйө мастыйбыт разг. ум его потерял гибкость (вследствие старости); өйгө киирбиччэ пришло в голову, взбрело в голову; көтөр өҥүнэн, киһи өйүнэн посл. птица своей окраской, человек своим умом (славятся); 2) память; арай ол түбэлтэ өйбөр хаалбыт только тот случай остался в моей памяти; өйгө хатаа= запечатлеть в памяти; өйө бааллар у него провал памяти; өйө сытыйбыт разг. у него дырявая память; өйбүттэн көтөн хаалла вылетело из ума; из ума вон, из памяти вон; өйгө да суох (или суоҕа) а) он совершенно забыл, запамятовал; б) он об этом даже не думал \# өй биэр= (или ук=) а) надоумить, подать мысль; б) напомнить; өйтөн ааҕыы чтение наизусть; өйтөн этии а) чтение наизусть; б) выдумки; киһи өйүгэр түһэр понятный, ясный; өйүн сүүйтэрбит (это) вскружило ему голову.

    Якутско-русский словарь > өй

  • 82 fasten

    1. I
    1) usually in the negative a window (a gate, etc.) fastens окно и т. д. запирается; the door won't fasten дверь никак не запирается; the catch won't fasten замочек не защелкивается
    2) this dress (a coat, a glove, etc.) doesn't fasten платье и т. д. не застегивается
    2. II
    this door fastens securely эта дверь хорошо /надежно/ запирается
    2)
    the dress (the jacket, the coat, etc.) fastens tightly (loosely) платье и т. д. застегивается туго (свободно)
    3. III
    fasten smth.1)
    fasten a door (a gate, a window, etc.) запирать дверь и т. д., fasten a bolt задвигать засов
    2)
    fasten a dress (a blouse, a coat, a jacket, a glove, etc.) застегивать платье и т. д., fasten the belts пристегивать ремни; fasten the buttons застегнуть пуговицы, застегнуться; fasten a tie завязать галстук
    3)
    fasten a string (а горе, а cord, etc.) привязывать бечевку и т. д.; fasten a boat привязывать лодку; fasten the ends of a rope связывать концы веревки; they fastened his hands and feet a) они связали ему руки и ноги; б) они связали его по рукам и ногам
    4. XVI
    1) fasten with /by/ smth. fasten with a bolt (by a hook, with a latch, etc.) запираться на засов и т. д.
    2) fasten with (up, down, etc.) smth. fasten with buttons застегиваться на пуговицы: the dress fastens down (up) the back это платье застегивается сзади
    3) fasten with /by/ smth. fasten with a rope (with a string) привязываться или связываться веревкой (шпагатом)
    4) fasten upon (on to) smb., smth. coll. fasten upon a famous poet (upon his sister's friend, upon one's elder brother, etc.) не давать прохода /приставать к/ знаменитому поэту и т. д. some beggars fastened upon him к нему привязались нищие; the children fastened upon him дети повисли на нем; the crab fastened on to his leg краб вцепился ему в ногу; the bees fastened upon me пчелы облепили /набросились на/ меня; sickness has fastened upon him к нему привязалась /прицепилась, прилипла/ болезнь; fasten (up)on smth. fasten upon an idea (upon a fact, upon a suggestion, upon a pretext, upon a lie, etc.) ухватиться /уцепиться/ за какую-л. идею и т. д.: my eyes fastened on the statute скульптура приковала мое внимание
    5. XXI1
    1) fasten smth. with /by/ smth. fasten a door with a bolt (tile window with /by/ a hook, the gate with a well, etc.) запирать дверь на засов и т. д.
    2) fasten smth. with smth. fasten a skirt with a pin подкалывать юбку булавкой; fasten a coat with a belt подпоясывать пальто; fasten a parcel with a string обвязывать пакет шпагатом; fasten a plank with a nail прибивать /укреплять/ дощечку [гвоздем]; fasten a drawing with thumbtacks прикреплять рисунок кнопками; fasten the papers with a clip скрепить /сколоть/ бумаги [скрепкой]; fasten an envelope with a seal запечатывать письмо; fasten a label with paste приклеивать этикетку [клеем]; she fastened her hair with a ribbon она завязала /подвязала/ волосы лентой; fasten smth. to smth. fasten a notice to the wall прикрепить /приклеить, прилепить, приколоть/ объявление к стене; fasten a map to the blackboard прикрепить карту к доске; fasten wires to the poles протянуть провода между столбами; fasten a horse to a tree привязать лошадь к дереву; fasten a statue to a pedestal укрепить статую на пьедестале
    3) fasten smth. (up)on / on to, to/ smb. fasten the blame on him (the guilt upon his brother, the article on to this man, the letter to her, etc.) приписывать вину и т. д. ему; fasten one's hopes on his promise связывать (свой) надежды с его обещанием
    4) fasten smth. (up)on smb. coll. fasten a quarrel (an argument, a conversation, etc.) upon smb. навязывать кому-л. ссору и т. д.', fasten a nickname on smb. давать кому-л. прозвище
    5) fasten smth. on smb., smth. fasten one's eyes on smb., smth. пристально смотреть на кого-л., что-л.; the dog fastened his eyes on the stranger собака не спускала глаз с незнакомца; fasten smb. with smth. fasten smb. with a look пристально смотреть на кого-л.; fasten smb. with a reproachful eye устремить на кого-л. взгляд, полный упрека; посмотреть на кого-л. с упреком

    English-Russian dictionary of verb phrases > fasten

  • 83 tear

    I [tɛə] 1. гл.; прош. вр. tore, прич. прош. вр. torn
    1)
    а) = tear off рвать, разрывать, срывать, отрывать

    That dog has torn up my newspaper again. — Собака опять порвала мою газету.

    If you tear the paper into four pieces, we can each have something to write on. — Если вы разорвёте лист на четыре части, то у всех нас будет, на чём писать.

    Offended at being offered payment, he tore the cheque across and sent it back. — Оскорблённый тем, что ему предложили деньги, он порвал чек и отослал его назад.

    Syn:
    Ant:
    б) рваться, разрываться; изнашиваться
    в) оцарапать, поранить
    Syn:
    2) = tear out
    а) отнимать; выхватывать

    The soldiers had orders to tear the children from their mothers' arms if they refused to give them up. — Солдатам было приказано вырывать детей из рук матерей, если те откажутся отдать их по доброй воле.

    б) вырывать, удалять

    The telephone wires have been torn out, so we can't call the police. — Телефонный шнур порван, мы не можем позвонить в полицию.

    Tear your thoughts away from the scene, leave the text itself. — Не раздумывай над этой сценой, оставь текст, каким он есть.

    3)
    а) причинять страдания, мучить, беспокоить

    Her grief tore at his heart. — Её горе разрывало ему сердце.

    Syn:
    б) беспокоиться, не находить себе места

    He was torn with doubts. — Его разрывали сомнения.

    4) пронзать, прорезать; пробивать

    The bullet tore through his leg. — Пуля пронзила его ногу.

    5)
    а) разг.; = tear about / around / along / down нестись сломя голову, мчаться
    б) бушевать, неистовствовать
    6) ( tear into)
    а) атаковать, набрасываться прям. и перен.

    Right from the kick-off, the Scottish forwards tore into their opposite numbers. — Как только мяч был введён в игру, форварды шотландской команды атаковали своих соперников.

    She tore into him for being late for dinner. — Она принялась его бранить за то, что он опоздал к ужину.

    They tore into their food. — Они накинулись на еду.

    в) впиваться; вгрызаться

    Her nails tore into his back. — Её ногти впились ему в спину.

    - be torn between
    - tear down
    - tear in two
    - tear off
    - tear to
    - tear up
    2. сущ.
    1)
    б) линия отрыва, линия разрыва
    в) дыра, дырка, прореха
    Syn:
    rent II 1), fissure
    2)
    а) спешка; поспешность, торопливость

    He could have galloped away, full tear, to the next stage. (Ch. Dickens) — Он, наверное, нёсся во весь опор до следующей станции.

    Syn:
    hurry 1.
    3) амер.; разг. "отрыв", веселье, кутёж

    to go on a tear — уйти в загул, предаваться развлечениям

    Syn:
    4) неистовство, вспышка возбуждения

    She got into a pretty tear. — Она впала в жуткое неистовство.

    5) тех. задирание
    II [tɪə] сущ.

    bitter / poignant tears — горькие слёзы

    to be in tears over smth. — проливать слёзы по поводу чего-л.

    to break into tears — разрыдаться, расплакаться

    to move smb. to tears — растрогать кого-л. до слёз

    tears flow, roll, stream down smb.'s cheeks — слезы текут, катятся, струятся по чьим-л. щекам

    tears well up in smb.'s eyes — чьи-л. глаза наполняются слезами

    2) капля (росы, смолы, пота и т. п.)
    3) ( tears) бот. жидкие или клейкие выделения растений

    Англо-русский современный словарь > tear

  • 84 schmecken

    I.
    1) itr wie best. Geshcmack haben име́ть како́й-н. вкус. etw. schmeckt bitter [sauer/süß] что-н. име́ет го́рький [ки́слый сла́дкий] вкус, что-н. го́рькое [ки́слое/сла́дкое] (на вкус). nach etw. schmecken отдава́ть чем-н., име́ть при́вкус чего́-н. der Wein schmeckt nach dem Faß вино́ отдаёт бо́чкой / у вина́ при́вкус бо́чки. der Tee schmeckt nach Fisch чай отдаёт ры́бой / у ча́я при́вкус ры́бы | etw. schmeckt nach nichts что-н. безвку́сно(е). etw. schmeckt nach mehr что-н. так вку́сно, что хо́чется ещё / что-н. хо́чется повтори́ть
    2) itr munden быть вку́сным. jdm. schmecken нра́виться по- (по вку́су) кому́-н. es schmeckt mir вку́сно / мне нра́вится. es schmeckt mir nicht невку́сно / мне не нра́вится. die Suppe schmeckt ihm суп ему́ по вку́су <ему нра́вится>. etw. schmeckt (gut) что-н. (о́чень) вку́сно. etw. schmeckt nicht < schlecht> что-н. невку́сно. wie schmeckt dir der Kaffee? как тебе́ нра́вится ко́фе ? / как (на твой вкус) ко́фе ? es sich schmecken lassen есть с больши́м аппети́том, угоща́ться /-гости́ться (на сла́ву). laß es dir [lassen Sie es sich] schmecken! прия́тного аппети́та !, угоща́йся ! [угоща́йтесь!]

    II.
    1) tr etw. mit Geschmackssinn wahrnehmen чу́вствовать [ус] по- вкус чего́-н. ich schmecke nichts я ничего́ не чу́вствую. daß das Essen angebrannt ist я не чу́вствую вку́са горе́лого / не чу́вствуется, что пригоре́ло. daß das Essen sehr gepfeffert ist я не чу́вствую вку́са пе́рца / не чу́вствуется, что си́льно напе́рчено. ich kann nichts schmecken я ничего́ не чу́вствую, я не чу́вствую никако́го вку́са. man schmeckt nur Salz [Pfeffer] чу́вствуется то́лько соль [пе́рец]. in diesem Kuchen schmeckt man die Eier чу́вствуется, что в э́том пироге́ есть я́йца
    2) tr kosten, probieren про́бовать по-. schmeck mal den Salat, ob genug Salz daran ist попро́буй(-ка) сала́т, доста́точно ли там со́ли das schmeckt nach Arbeit э́то па́хнет рабо́той. diese Arbeit schmeckt ihm nicht э́та рабо́та ему́ не нра́виться <не по вку́су>. na, wie schmeckt die Abeit nach dem Urlaub? ну, как тебе́ рабо́та по́сле о́тпуска ? Hunger schmecken müsssen узнава́ть /-зна́ть го́лод. den Stock zu schmecken bekommen про́бовать по- па́лки. Unannehmlichkeiten zu schmecken bekommen испы́тывать /-пыта́ть непри́ятности, знако́миться по- с неприя́тностями

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > schmecken

  • 85 Angelo bianco

       1955 - Италия (95 мин)
         Произв. Titanus, Labor
         Реж. РАФФАЭЛЛО МАТАРАЦЦО
         Сцен. Раффаэлло Матараццо, Джованна Сория, Пьеро Пьеротти, Альдо Де Бенедетти
         Опер. Тонино Делли Колли
         Муз. Микеле Коццоли
         В ролях Амедео Надзари (Гвидо Канали), Ивонн Сансон (Сестра Аддолората = Луиза/Лина), Энрика Дирелл (Елена Карани), Альберто Фарнезе (Польдо), Флора Лилла (Флора), Филипп Эрсан (Марио), Нерио Бернарди (адвокат Росси), Вирджилио Риенто (доктор Марини), Паолетта Куаттрини (Паолетта).
       Действие начинается с того места, на котором закончился фильм Ничьи дети, I Figli di nessuno, Гвидо Карани (Канали в Ничьих детях) не может простить своей жене Елене то зло, что она причинила ему и его сыну; он требует развода и получает право воспитывать дочь. Елена, вовсе не намереваясь подчиняться решению суда, спешно увозит девочку в маленькой моторной лодке и вскоре попадает в шторм. Пустую лодку находят на берегу. Гвидо в отчаянии. Молодой бригадир Польдо уговаривает его вернуться к руководству работами в каррарском карьере. Только с головой погрузившись в работу, Гвидо наконец обретает хоть какой-то покой. Сев на поезд, он замечает в остановившемся рядом составе женщину, поразительно похожую на Луизу. Он даже задумывается, не сама ли это Луиза. Женщина оказывается артисткой из гастролирующего мюзик-холла; ее зовут Лина. Она чувственна, пылка, почти вульгарна и своим поведением резко отличается от Луизы. Гвидо, пораженный сходством, не раз ждет ее у дверей театра. Лину он во всем устраивает. Однажды вечером они выпивают вместе, и Лина отводит захмелевшего Гвидо к себе в комнату. У него начинается жар, и он в бреду принимает Лину за Луизу. «Наконец-то я нашел тебя, - говорит он. - Ты красива, как и прежде. Прости за все зло, что я тебе причинил». Позднее, придя в себя, он рассказывает Лине свою историю. Она уязвлена тем, что за ней ухаживали только ради ее внешнего сходства с другой, но все же они проводят ночь вместе, после чего Гвидо уходит.
       Лина, беременная от Гвидо, арестована за соучастие в сбыте фальшивых денег и попадает в тюрьму. Ее жестоко избивают сокамерницы, несправедливо принимающие ее за доносчицу. Чувствуя приближение смерти, она зовет к себе Луизу (сестру Аддолорату). Лина умоляет ее поговорить с Гвидо, чтобы он заменил ребенку отца. После родов Гвидо женится на Лине прямо в тюрьме. Нечеловеческими усилиями Лина садится, чтобы принять участие в церемонии, затем теряет сознание. Ее сокамерницы пользуются случаем и пытаются сбежать. Предводительница группы берет в заложники младенца, и у Лины нет сил ей помешать. В тюрьме вспыхивает пожар. Лина умирает на руках у Гвидо. Беглянок окружают в тюремном дворе. Предводительница отказывается отдавать ребенка. Сестра Аддолората шагает к ней и отнимает его. Женщины охвачены ужасом: им кажется, будто перед ними не просто монашенка, а реинкарнация Лины. Сестра Аддолората передает младенца Гвидо со словами: «Назовите его Бруно».
        Финал Ничьих детей оставил главных героев в трагической ситуации, почти несовместимой с духом народной мелодрамы, который требует, чтобы горе, каким бы огромным оно ни было, всегда уравновешивалось и исчерпывалось до конца. Главные герои потеряли ребенка и при этом не могли воссоединиться, не изменив своим убеждениям, поскольку Луиза посвятила себя религиозному призванию. Оказавшись в тупиковой ситуации, сценаристы Белого ангела проявляют, не побоимся этого слова, гениальную ловкость, чтобы из нее выбраться. Появление персонажа Лины (двойника Луизы) вновь усиливает интерес к героям, завязывая вокруг них новые любовные, нравственные и религиозные сюжетные линии. Сюжет ведет Гвидо к еще более эмоциональной развязке и еще более сильному отчаянию, нежели то, что ему довелось испытать в финале Ничьих детей (на этот раз Гвидо теряет законную жену и дочь). Он проходит через несколько сильных психологических состояний - беспокойство, внушаемое сходством 2 женщин (как тут не вспомнить Головокружение, Vertigo?), затем подавляемая страсть к двойнику Луизы; все эти состояния после множества перипетий приводят его к примирению с миром, когда Луиза передает ему в руки ребенка, рожденного Линой.
       Фильм дает Ивонн Сансон возможность весьма талантливо воплотить 2 важнейших женских образа народной мелодрамы: грешницу и искупительницу. Искупительница (сестра Аддолората), сама некогда бывшая грешницей, поскольку состояла во внебрачной связи с Гвидо в 1-м фильме, вмешивается в судьбу Лины (которая есть не кто иная, как она сама до принятия сана) и таким образом получает возможность сделать то, чего не смогла совершить для собственного ребенка. Она спасает ребенка и наконец передает его в руки отца. Чтобы выполнить эту миссию, искупительница нуждается в грешнице не меньше, чем грешница нуждается в ней. Оба персонажа (или обе стороны одного персонажа) оказываются тесно связаны, и связь эта приобретает множество нюансов в многовековой тематике жанра.
       Ни успех Оков, Catene, Мучения, Tormento, 1951 и прочих мелодрам, ни особая насыщенность сценария Белого ангела не толкают Матараццо изменить основы и принципы режиссуры. Здесь, как и в других его мелодрамах, экспрессивность рождается из нарочитой и методичной экономии средств, декораций, действующих лиц. Даже словарный набор в диалогах свидетельствует о постоянных поисках простоты и универсальности. В финальных сценах геометричность режиссуры наполняет драматургическое содержание действия неисчерпаемым лиризмом; при этом метафизическая, фантастическая нотка, родившаяся в Ничьих детях (с финальным появлением сестры Аддолораты), в Белом ангеле крепнет, поскольку связь между Луизой и Линой приобретает почти сверхъестественные масштабы. Ничьи дети и Белый ангел, конечно, должны рассматриваться как 2 части одного фильма. Тот факт, что они были созданы с промежутком в 4 года (за это время режиссер успел снять 7 значительных фильмов), говорит о собранности и о цельности стиля Матараццо. На драматургическом уровне 2 этих фильма коренным образом обновляют тематику, свойственную жанру, то есть заставляют ее жить новой, пылкой и творческой жизнью. Правда мелодрамы и того, что призван выражать этот жанр, находится выше отдельных личностей и действующих лиц сюжета. Функции, выполняемые персонажами (материнские, спасительные и искупительные) оказываются важнее самих персонажей. Луиза и Лина представляют собой единое целое, которое выходит за пределы отдельных личностей и продолжает жить даже после смерти одной героини. На визуальном уровне 2 этих фильма демонстрируют большое количество перипетий и делают это мастерски, в сжатом и возвышенном стиле, который можно поставить рядом со стилем Ланга или Мидзогути.

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > Angelo bianco

  • 86 bor

    * * *
    формы: bora, borok, bort
    вино́ с

    kimért bor — разливно́е вино́

    * * *
    [\bort, \bora, \borok] вино;

    asztali \bor — настольное/столовое вино;

    édes \bor — сладкое вино; erős \bor — крепкое/6/z пьяное вино; fehér \bor — белое вино; forralt \bor — глинтвейн; forralt \bort készít — варить глинтвейн; gyenge \bor
    a) (nem erős) — лёгкое/слабое вино;
    b) (gyenge minőségű) вино среднего/плохого качества;
    habzó \bor — газированное/шипучее вино;
    hígított/hamisított \bor — нечистое вино; idei \bor — вино этого года; kétéves \bor — двухлетнее вино; kimért \bor — разливное вино: lágy \bor — нежное вино; magyar \bor — венгерское вино; márkás/ minőségi \bor — марочное вино; nemes \bor — благородное вино; összeöntött maradék \bor — сливки n., tsz.- palackozott \bor вино в бутылках; pancsolt \bor — смешанное вино; portói \bor — портвейн; rajnai \bor — рейнвейн; rossz \bor — плохое вино; biz. винище; száraz \bor — сухое вино; tiszta \bor — натуральное/чистое/цельное вино; tokaji \bor — токайское; vízzel kevert \bor — вино, смешанное с водой; vörös \bor — красное вино; a \bor aromája — букет вина; a \bor íze — вкус вина; a \bor zamata — аромат вина; egy pohár \bor — стакан вина; jó \bora van — у него хорошее вино; (szőlőtulajdonosról, borkereskedőről stby.) у него хороший погреб; a \bor pezseg/habzik — вино играет v. пенится; a \bor a fejébe száll — вино кидается в голову; fejébe szállt a \bor — вино ударило ему в голову; \bort üvegekbe lefejt — разливать/разлить вино по бутылкам; gallerja mögé önti a\bort — заливать вино за галстук; pancsolja a\bort — свешивать вино; vizezi a \bort — разбавлять вино водой; szól. patakokban ömlik a \bor — пина разливанное море; \borba fojtja bánatát — заливать/залить горе вином; топить горе в вине; közm. \borban az igazság — что у трезвого на уме, то у пьяного на языке; jó \bornak nem kell cégér — хороше вино не нуждаеться в похвалах; хороший товар сам себя хвалит

    Magyar-orosz szótár > bor

  • 87 bőr

    * * *
    формы: bőre, bőrök, bőrt
    1) ко́жа ж ( тж выделанная); шку́ра ж
    2) шку́рка ж (колбасная и т.п.); ко́жица ж
    * * *
    [\bort, \bora, \borok] вино;

    asztali \bor — настольное/столовое вино;

    édes \bor — сладкое вино; erős \bor — крепкое/6/z пьяное вино; fehér \bor — белое вино; forralt \bor — глинтвейн; forralt \bort készít — варить глинтвейн; gyenge \bor
    a) (nem erős) — лёгкое/слабое вино;
    b) (gyenge minőségű) вино среднего/плохого качества;
    habzó \bor — газированное/шипучее вино;
    hígított/hamisított \bor — нечистое вино; idei \bor — вино этого года; kétéves \bor — двухлетнее вино; kimért \bor — разливное вино: lágy \bor — нежное вино; magyar \bor — венгерское вино; márkás/ minőségi \bor — марочное вино; nemes \bor — благородное вино; összeöntött maradék \bor — сливки n., tsz.- palackozott \bor вино в бутылках; pancsolt \bor — смешанное вино; portói \bor — портвейн; rajnai \bor — рейнвейн; rossz \bor — плохое вино; biz. винище; száraz \bor — сухое вино; tiszta \bor — натуральное/чистое/цельное вино; tokaji \bor — токайское; vízzel kevert \bor — вино, смешанное с водой; vörös \bor — красное вино; a \bor aromája — букет вина; a \bor íze — вкус вина; a \bor zamata — аромат вина; egy pohár \bor — стакан вина; jó \bora van — у него хорошее вино; (szőlőtulajdonosról, borkereskedőről stby.) у него хороший погреб; a \bor pezseg/habzik — вино играет v. пенится; a \bor a fejébe száll — вино кидается в голову; fejébe szállt a \bor — вино ударило ему в голову; \bort üvegekbe lefejt — разливать/разлить вино по бутылкам; gallerja mögé önti a\bort — заливать вино за галстук; pancsolja a\bort — свешивать вино; vizezi a \bort — разбавлять вино водой; szól. patakokban ömlik a \bor — пина разливанное море; \borba fojtja bánatát — заливать/залить горе вином; топить горе в вине; közm. \borban az igazság — что у трезвого на уме, то у пьяного на языке; jó \bornak nem kell cégér — хороше вино не нуждаеться в похвалах; хороший товар сам себя хвалит

    Magyar-orosz szótár > bőr

  • 88 gond

    csak \gond van vele
    хлопоты с ним одни хлопоты
    * * *
    формы: gondja, gondok, gondot
    1) забо́та ж; хло́поты мн

    gondot okozni vkinek — доставля́ть/-та́вить мно́го забо́т, хлопо́т кому

    2) тща́тельность ж, стара́ние с

    gonddal csinálni vmit — тща́тельно де́лать что

    * * *
    [\gondot, \gondja, \gondok] 1. (aggodalom, aggódás) забота, печаль, горе;

    emésztő/nyomasztó \gond — гнетущая забота;

    gyötrő/kínzó \gondok — мучительные заботы; megélhetési \gondok — материальные трудности; lelkére súlyos \gond nehezült — на душу легла тяжёлая забота; vmit nagy \gonddal csinál — делать что-л. большой тщательностью; a \gondok súlya — тяжесть

    забот; vál. свинцовая тяжесть (на сердце);

    elűzi a \gondot — рассеивать горе;

    lerázza a \gondokat — встряхиваться/встряхнуться; tele \gonddal — полный забот(ы);

    2. (vesződség, probléma) хлопоты n., tsz., забота;

    elutazás előtti \gondok — предотъездные хлопоты;

    háztartási \gondok — хлопоты по хозяйству; (minden)napi \gondok повседневные заботы; minden \gond az ő vállát nyomja — на нём лежат все заботы; ez az én \gondom — это моя забота; kisebb \gondom i nagyobb annál — это мой последняя забота; a legkisebb \gondja is nagyobb — ему и заботы/горя мало; nem a te \gondod — не твой печаль; \gond nélkül él — жить без забот; ne csináljon magának \gondot! — не хлопочите !; \gondot okoz vkinek — заботить, озабочивать/ озаботить, тревожить кого-л.; sok \gondot okoz vkinek — доставлять v. наделать кому-л. много хлопот; sok \gondot okozó — хлопотливый; ez nem okoz neki nagy \gondot — это его мало заботит; egy csomó \gondot sóz a nyakába — наваливать на когол. кучу забот; egy \gonddal kevesebb — одной заботой меньше; (leráztam) с плеч долой; közm. kisgyerek kis \gond, nagy gyerek nagy \gond — маленькие детки — маленькие бедки, большие дети — большие беды;

    3. (gondoskodás, törődés) забота;

    féltő \gonddal — заботливо; с заботой; бережно;

    \gondja van vmire — заботиться о чём-л.; \gondjaiba vesz vkit — иметь кого-л. на попечении; az egész ház az én \gondjaimra van bízva — весь дом на моих руках; az iskolát a vállalat \gondjaira bízza — прикреплять школку к предприятию; \gondot fordít vkire, vmire — проявлять заботу о ком-л., о чём-л.; болеть о ком-л., о чём-л.; (különös) \gondot fordít
    a) vkire, vmire делать упор на кого-л., на что-л.;
    b) vmire пригалать/ приложить старание к чему-л.;

    4. (alaposság, figyelem) тщательность

    Magyar-orosz szótár > gond

  • 89 ateş

    костёр (м) ого́нь (м) пла́мя (с)
    * * *
    1) ого́нь

    ateş başı — у огня́

    ateşe dayanaklı — огнеупо́рный

    ateşten indirmek — снять с огня́ (напр. кастрюлю и т. п.)

    ateşe vurmak — поста́вить на ого́нь ( для варки)

    ateşi uyandırmak — разжига́ть угаса́ющий ого́нь

    ateş yakmak — разводи́ть ого́нь

    2) жар, [высо́кая] температу́ра

    ateşini almak — а) измеря́ть температу́ру; б) снижа́ть температу́ру

    ateşi çıktı / yükseldi — у него́ подняла́сь / повы́силась температу́ра

    ateşi düştü — у него́ температу́ра спа́ла

    ateş gibi yanmak — горе́ть, быть в жару́ / в лихора́дочном состоя́нии

    ateşi var — у него́ жар

    3) перен. вспы́льчивость, горя́чность

    ateşi başına vurdu — кровь бро́силась ему́ в го́лову, он пришёл в исступле́ние / си́льное возбужде́ние / в я́рость

    ateş kesilmek — а) вспыли́ть, вы́йти из себя́; б) горе́ть (на работе и т. п.)

    ateş püskürtmek / saçmak / yağdırmak — негодова́ть, неи́стовствовать

    ateşi sönmek / soğumak — успока́иваться, утихоми́риваться

    4) воен. ого́нь, стрельба́, пальба́

    ateş açmak — открыва́ть ого́нь

    ateş almamak — дава́ть осе́чку

    ateş altına almak — взять под обстре́л

    ateş desteği — огнева́я подде́ржка

    ateş etmek — вести́ ого́нь, стреля́ть

    ateş kesmek — прекраща́ть ого́нь / стрельбу

    ••

    ateş olmayan yerden duman çıkmazпосл. нет ды́ма без огня́

    ateş düştüğü yeri yakarпосл. беду́ ощуща́ет то́лько тот, на кого́ она́ сва́ливается

    ateşe vursa duman vermezпосл. у него́ среди́ зимы́ сне́га не вы́просишь

    - ateş ağzına atılmak
    - ateşe atmak
    - ateş bacağı sarmak
    - ateş saçağı sarmak
    - ateş basmak
    - ateş çıktı
    - ateş düşmek
    - ateş gibi
    - ateşten gömlek
    - ateşle oynamak
    - ateşe tutmak
    - ateş vermek
    - ateşe vermek
    - ateşine yanmak
    - iki ateş arasında

    Türkçe-rusça sözlük > ateş

  • 90 ՕՐ

    վա День. ◊ Օր առաջ 1) заранее, 2) как можно скорее. Օր առ օր изо дня в день. Օր արև չունենալ света не видеть, терпеть невзгоды. Օր արև տեսնել обрести радость. Օր բանել՝ օր ուտել жить на дневной заработок. Օրդ արևդ (օրը արևը) սևանա (անեծք) чтоб тебе (ему, им) пусто было! Օրերը համարված են дни (чьи) сочтены. Օրերը մաշել губить свой век. Օրերս на днях. Օրերում՝ օրում во времена. Օրը՝ օրն 1) в день, 2) за день. Օրը բացվեց 1) рассвело, 2) день разгулялся. Օրը գա՝ բարին հետը утро вечера мудренее. Օրը գնաց день прошёл. Օրը ճաշ դառավ день склоняется к обеду. Օրը մեկ ежедневно. Օրը մթնեցնել провести день. Օրը չէ не время. Օրը սևացնել огорчить, причинить горе. Օրը սև ու մութ անել обездолить. Օրը սև ու մութ լինել обездолеть. Օրը վատ տեղ մթնեց не тут-то было. Օրը տարի դարձավ день тянется. Օրը ցերեկով средь бела дня. Օրը օրին день за днём. Այս (այդ, այն) օրին ընկնել дойти до чего, до какого состояния. Օր ծերություն на старости лет. Օրն անիծել проклинать жизнь. Օրն աշխատել՝ օր ուտել, տե՛ս Օր բանել՝ օր ուտել: Օրն իրիկուն անել провести день до вечера. Օրն իրիկուն եղավ день склоняется к вечеру. Օրոք во времена. Օրվա լույսը չես տեսնի света белого не взвидишь. Օրվա հերոս герой дня. Օր տալ 1) продлить срок, 2) предоставить отдых. Օր ու արև չտեսնել жить в горестях и заботах. Օր օրեր քաշել 1) испытывать невзгоды, 2) длиться много дней. Օր օրի, օր օրի վրա с каждым днём. Այս քանի օրը, Այս օրերս на днях. Այսօրվա օրը в такой день, сегодня. Անիծվի (մեկի) օրը будь проклята (чья) жизнь. Աստծու օրը каждый божий день. Աստված էն օրը չտա не дай (не приведи) господи, упаси господи. Արև օր ясный день, բարի օր доброе утро, добрый день. Երեկ մեկել օրը на днях, недавно. Էն օրվանից դեսը с того дня. Իր օրին в назначенный день. Լի՝ լուր օր рабочий день. Մեկ օրից մյուսը изо дня в день. Մեկ օրերին в наши дни, в наши времена, в наш век. Մի գեղեցիկ օր в один прекрасный день. Մինչև օրս по сей день. Նեղ օր чёрный день. Նեղ օրին հասնել выручить из беды. Շան օրը կգցեմ я тебе покажу! света белого не взвидишь! Շան օրի եմ собачья жизнь! Շան օր քաշել влачить собачью жизнь. Սև լինի, լիներ այն օրը (անեծք) будь проклят тот день, когда... Սև օրդ թող սա լինի чтоб тебе чёрных дней не видеть. Սև օր էր մթնել пришла беда. Օրն ի բուն, տե՛ս Օրնիբուն: Վաղվա օրը завтрашний день, будущее. Վայ մեր օրին горе нам! Վերջին օրերը за, (в) последние дни. Օրվա հարց актуальный, злободневный вопрос. Օրով աշխատել работать поденно. Օր օրի վրա день ото дня.
    * * *
    [N]
    день (M)

    Armenian-Russian dictionary > ՕՐ

  • 91 traîner la savate

    разг.
    1) с трудом (или медленно) передвигаться, едва волочить ноги

    Un vendeur de journaux, traînant la savate, criait sans conviction: "Deuxième édition... La Liberté... La Presse...". (R. Martin du Gard, Les Thibault.) — Уличный продавец газет, едва переставляя ноги, равнодушно выкрикивал: - Второй выпуск... "Либерте"... "Пресс"...

    2) влачить жалкое существование, горе мыкать, не иметь ни кола ни двора, жить в нужде, в бедности

    - Va-t-en, lui répétait maintenant Chanteau. Si tu dois gagner des écus et être si heureuse, je ne peux pas t'obliger à traîner la savate avec un éclopé comme moi... Va-t-en. (É. Zola, La joie de vivre.) — - Поезжай, - твердил теперь Шанто Полине. - Ты хочешь зарабатывать деньги, хочешь счастья, и я не вправе заставлять тебя мыкать горе с таким калекой, как я. Поезжай.

    3) (тж. traîner ses savates) слоняться без дела, бродяжничать

    Quand il se laissait encore embaucher, las de traîner ses savates, le camarade le relançait au chantier, le blaguait à mort en le trouvant pendu au bout de sa corde à nœuds comme un jambon fumé; il lui criait de descendre prendre un canon. (É. Zola, L'Assommoir.) — Когда ему надоедало слоняться без дела и он нанимался куда-нибудь, Лантье разыскивал его на работе, издевался над ним что есть мочи, видя, как тот висит на веревке, будто копченый окорок, и кричал, чтобы он сошел вниз пропустить стаканчик.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > traîner la savate

  • 92 un foudre de guerre

    1) герой войны, великий полководец

    Comment! des animaux qui tremblent devant moi! Je suis donc un foudre de guerre? (La Fontaine, Le Lièvre et les grenouilles.) — Как! Есть животные, что предо мной трепещут! Так, стало быть, я истинный герой!

    Voltaire non plus n'était pas un foudre de guerre, mais le désir forcené de vengeance lui tint lieu de bravoure. (J. Orieux, Voltaire, ou la royauté de l'esprit.) — Вольтер отнюдь не отличался особой отвагой, но жгучая жажда мести заменяла ему храбрость.

    3) ирон. горе-вояка, бравый вояка

    - Voyons! fit-il d'une voix âpre, comment appelles-tu l'homme qui a laissé écraser Canrobert? [...] Explique-moi, si tu peux, la confé-rence de Grimont! Qu'est-ce qu'ils ont dit, ces grands chefs, ces fou-dres de guerre pour rester collés à Metz? (P. et V. Margueritte, Le Désastre.) — - Послушай! - с едкой горечью воскликнул д'Аваль, - как ты назовешь человека, который дал немцам раздавить армию Канробера? [...] Объясни мне, если сможешь, в чем смысл этого совещания в Гримоне? Что там говорили эти генералы, эти горе-вояки, чтоб оправдать бездействие огромной армии, запертой в Меце?

    Le général dut s'interrompre... Frédéric alla s'asseoir à distance prudente du foudre de guerre. (J. Rousselot, La Vie passionnée de Frédéric Chopin.) — Генерал прервал свою речь... Фредерик отошел на почтительное расстояние от бравого вояки и сел...

    Dictionnaire français-russe des idiomes > un foudre de guerre

  • 93 кто

    мест.
    1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?
    2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;
    3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.
    * * *
    мест.
    хто, род. п. кого́

    кто бы ни... — хоч би хто

    кто кого́ — хто кого́

    Русско-украинский словарь > кто

  • 94 милый

    прлг.
    I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.
    II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;
    2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!
    3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).
    II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.
    * * *
    1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний
    2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > милый

  • 95 от

    и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.
    * * *
    предл. с род. п.; тж. ото
    1) від, од, з, із
    2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо
    3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

    Русско-украинский словарь > от

  • 96 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 97 понимать

    понять
    1) розуміти, зрозуміти, урозуміти, порозуміти, прирозуміти, вирозуміти; (соображать) тямити, утямити, утямати, утямкувати, стямкувати, розтямкувати, розбирати, розібрати; (взять в толк) діймати, дійняти, донимати, доняти, унимати, уняти, шупити, ушупити, утнути що; (схватить сущность) збагнути, вбагнути; (разобраться) второпати, розторопати; (описат.) у тямки брати, взяти, умом зносити, знести. Я не -маю (не пойму) их языка - я їхньої мови не тямлю (не втну). Она -мает чужое горе - вона розуміє чуже горе. Народ не -мает пропаганды на чужом языке - народ не розуміє чужомовної пропаганди. И сам не -маешь, что говоришь - і сам не тямиш, що говориш. Как ему ни втолковывай, он не -мает (-мёт) - хоч як йому витолковуй, він не розбирає (не второпає). Ничего не -му, что говорят - нічого не второпаю, що кажуть. Он ничего не -мает - він нічого не тямить. Не -мать ни аза - ні бе, ні ме не тямити. [Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме]. Мне это трудно -нять - мені це трудно збагнути, мені це не міститься в голові; (в толк не возьму) мені це не втямки. Давать кому -нять - давати кому наздогад, взнаки, навзнаки. Стараться -нять - доумуватися. -ть всем существом - живцем розуміти. -нять, выслушав - розслухатися. -нять глубоко - зглибити що. [Він добре зглибив дітську натуру (Основа)]. -нять дело основательно - дійти діла; доняти діла. Он всё хорошо -нял - він усе добре збагнув. Прочтёт, и -мёт через пятое десятое - прочита й уторопа через п'яте в десяте. Если чего не -аешь, то и не берись за то - коли не тямиш, то й не берися;
    2) -мать толк (смыслить в чём) - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Я в деньгах не много -маю - я на грошах не дуже-то знаюся. Он -ет толк в скоте, лошадях - він розуміється на худобі, на конях. -ешь толк, как свинья в апельсинах - тямиш, як Хома на вовні (як Гершко на перці);
    3) (о воде: покрывать) понимати, поняти. Вода поняла луга - вода поняла луки;
    4) (брать в жёны) брати, взяти, понимати, поняти [Поняв собі паняночку - в чистім полі земляночку]. Понятый - зрозумілий, урозумілий, прирозумілий, вирозумілий, збагнутий, уторопаний и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - пон`ять
    1) розумі́ти, зрозумі́ти; ( смыслить) тя́мити, утя́мити; (преим. с отрицанием: постигать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти, утина́ти, утну́ти и утя́ти; (несов.: уразуметь) збагну́ти, урозумі́ти, уторо́пати, убагну́ти, узя́ти втямки́, узя́ти до тя́ми, доглу́патися, розчу́хати
    2) (что, в чём - несов.: быть сведущим) розумі́ти (що), розумі́тися (на чому); тя́мити (в чому)
    3) (о ком - несов.: иметь какое-л. мнение) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ду́мку (про кого)
    II несов.; сов. - пон`ять
    ( водой), диал. пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти

    Русско-украинский словарь > понимать

  • 98 bouillir

    vi.
    1. кипе́ть ◄-пит►, вскипа́ть/вскипе́ть résuit; закипа́ть/закипе́ть inch.;

    l'eau bout à 100 degrés — вода́ кипи́т при ста гра́дусах;

    bouillir à gros. bouillons — бурли́ть/за= inch.; faire bouillir — кипяти́ть/вс=, про= intens.; вари́ть/с=; faire bouillir le linge — кипяти́ть/про= бельё; mettez les légumes à bouillir — поста́вьте о́вощи вари́ться; ● faire bouillir la marmite — зараба́тывать ipf. на жизнь; il a tout juste de quoi faire bouillir la marmite — ему́ едва́ хвата́ет на жизнь

    2. fig. кипе́ть ◄-плю►/вс= (от + G; +); горе́ть ◄-рю, -ит► ipf. (от + G; +), сгора́ть ipf. (от + G);

    bouillir d'impatience — горе́ть нетерпе́нием, сгора́ть от нетерпе́ния;

    bouillir de colère — пыла́ть ipf. гне́вом, кипе́ть от гне́ва

    Dictionnaire français-russe de type actif > bouillir

  • 99 smart

    [smɑːt] 1. сущ.
    1) жгучая, сильная боль (от удара, раны и т. п.)
    2) горе, несчастье, печаль; страдание
    Syn:
    4) ( the smarts) амер.; разг. ум; проницательность, сообразительность; умение

    The soldiers have neither the smarts nor the education to work the complicated weapons of modern warfare. — У солдат нет ни достаточной сообразительности, ни специальной подготовки, чтобы управляться со сложным современным вооружением.

    Syn:
    2. прил.
    1) сильный, резкий; интенсивный; острый, жгучий ( о боли)
    3) живой, энергичный; быстрый; проворный, расторопный
    Syn:
    4)
    а) толковый, сообразительный, находчивый; остроумный

    She was smart to refuse. — У неё хватило ума отказать.

    It was smart of him to reinvest his money. — Он поступил мудро, снова вложив свой капитал.

    Syn:
    б) умный, разумный; интеллектуальный; развитой

    smart use — разумное применение, разумное использование

    Syn:
    5)
    а) дерзкий, наглый, нахальный
    Syn:
    б) ловкий, хитрый, продувной
    Syn:
    6)
    а) опрятный, аккуратный; подтянутый
    Syn:
    б) нарядный; модный; элегантный

    You look smart. — Вы выглядите очень элегантно.

    Syn:
    7) амер.; разг. значительный, довольно большой
    3. нареч.
    1) изящно, щеголевато
    2) ловко; быстро
    4. гл.
    1)
    а) испытывать жгучую боль; болеть

    His eyes were smarting from the dust. — У него глаза резало от пыли.

    б) вызывать, причинять жгучую боль
    2)
    а) страдать, печалиться

    He is still smarting from a put-down. — Он всё ещё переживает из-за нанесённого ему оскорбления.

    б) причинять страдание, горе
    3) ( smart for) поплатиться за что-л.

    I hope you'll smart for your carelessness! — Надеюсь, ты поплатишься за свою беспечность.

    Англо-русский современный словарь > smart

  • 100 bəla

    I
    сущ.
    1. беда, бедствие, несчастье, напасть
    2. наказание, зло, бич. Bəlanın kökü корень зла, istilik bu diyyarın bəlasıdır жара – бич этих краёв
    3. горе, мучение, страдание. Bu iş ona çox bəla gətirmişdi немало горя принесло ему это дело
    II
    прил. перен. разг. бедовый, шустрый. Qonşunun oğlu bəla uşaqdır сын соседа – бедовый мальчик
    ◊ bəlaya uğramaq попасть в беду, bəla üz verdi случилась беда, bəla burasındadır ki беда в том, что; bəla gələndə xəbər olmaz беду не ждут, она сама приходит, başını bəlaya salmaq ввергать, ввергнуть себя в беду, bəla çəkdirmək kimə мучить, заставить страдать, причинить горе кому, bəlaya düçar olmaq попадать, попасть в беду; bəladan qurtarmaq: 1. избежать беды; 2. избавиться от беды; 3. kimi выручать, выручить из беды кого; bəlaya salmaq kimi стать причиной чьей-л. беды; bəlasını çəkmək kimin, nəyin понести наказание за кого -, за что-л., пострадать из-за кого-л., из-за чего-л.

    Azərbaycanca-rusca lüğət > bəla

См. также в других словарях:

  • ГОРЕ САРРЫ — ГОРЕ САРРЫ, Россия, «А.Ханжонковъ И Ко», 1913, ч/б. Драма. Из жизни еврейской бедноты. Картина тонко и достоверно передает обстановку быта. Разыграна на сцене Императорского Московского Большого Театра, шла под аккомпанимент синагогального хора.… …   Энциклопедия кино

  • Ему пришло - ни почать, ни кончать. — Ему пришло ни почать, ни кончать. См. ГОРЕ БЕДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Ему свинья на рыле принесла. — (т. е. на счастье). См. ГОРЕ ОБИДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Горе от ума (Грибоедова) — комедия в четырех действиях. Эпиграф: Судьба проказница, шалунья, определила так сама: всем глупым счастье от безумья, всем умным горе от ума . Первоначальное заглавие комедии было: Горе уму . План комедии относится еще к дням студенческой жизни… …   Словарь литературных типов

  • ГОРЕ - БЕДА — В семь лет перебедовали семьдесят семь бед. Живем покашливаем, ходим похрамываем. С кашлем вприкуску, с перхотой впритруску. Что день, то радость, а слез не убывает. Что ни дальше, то лучше, а не наплачешься. Наше житье (или: житье, житье)… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • ГОРЕ - УТЕШЕНИЕ — Не над горстью плачут, а над пригоршней. Одна слеза катилась, другая воротилась. Не наполним моря слезами, не утешим супостата печалью. Сколько ни жить (или: ни тужить), обо всем не перетужить. У погоста (или: на, при погосте) живучи, всех не… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • горе — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? горя, чему? горю, (вижу) что? горе, чем? горем, о чём? о горе 1. Горе это глубокое страдание, которое испытывают, когда теряют того, кого сильно любили, лишаются чего либо очень дорогого,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ГОРЕ - ОБИДА — На зачинающего Бог. На зачинщика (или: на обидчика) Бог и добрые люди. Бог судит виноватого, кто обидит бородатого. Обидящим Бог судия. Обидчика Бог судит. Суди Бог того, кто обидит кого. Кто кого обидит, того Бог ненавидит. Судибоги класть… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • ГОРЕ ОТ УМА — Комедия в стихах А.С. Грибоедова. Пьеса была закончена Грибоедовым в 1824 г., напечатана в 1862 г., уже после смерти автора. Действие комедии происходит в Москве* в 20 е гг. ХIХ в. в доме Фамусова богатого дворянина*, находящегося на… …   Лингвострановедческий словарь

  • Горе — персонаж нар. песен и сказок. Изображается как существо мифол. природы ( зародилось от сырой земли , из под камешка из под серого , из под кустышка с под ракитова ), с нищенским обликом ( в лаптишечки... пообулося , в рогозиночки... понаделося ,… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • Ему хоть плюй в глаза, а он говорит: Божья роса. — Хоть плюй в глаза и то Божья роса. Ему хоть плюй в глаза, а он говорит: Божья роса. См. ГОРЕ УТЕШЕНИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»