нахіл

напыжить

1) (шерсть, перья) настовбурчувати, настовбурчити, напутрювати, напутрити, (о мног.) понастовбурчувати, понапутрювати що;

2) -жить лошадь - напіжити (нахльостати, нах(а)лястати) коня. Напыженный -

1) настовбурчений, напутрений, понастовбурчуваний, понапутрюваний;

2) напіжений, нахльостаний, нах(а)лястаний. -ться -

1) (стр. з.) настовбурчуватися, бути настовбурчуваним, настовбурченим, понастовбурчуваним и т. п.;

2) (натопыриваться) настовбурчуватися, настовбурчитися, наїжуватися, наїжитися, напужуватися, напужитися, надиматися, надутися, (спесиво) напиндючуватися, пиндючитися, напиндючитися, набундючуватися, бундючитися, набундючитися, (о мног.) понастовбурчуватися и т. п.; срв. Надуваться 4. [Шаравари напужилися (Квітка). Їхав напиндючившись (Свидниц.)];

3) (натужиться) напинатися, напнутися и нап'ястися. [Нап'явсь, за гілечку смикнув (Котл.)]; (вдоволь, сов.) настовбурчити, -ся, напутрити, -ся, попостовбурчити, -ся (досхочу) и т. п.; срв. Пыжить, -ся.

* * *

несов.; сов. - напыжить

1) (шерсть, перья) настовбурчувати, -чує, настовбу́рчити и мног. понастовбу́рчувати, настобу́рчувати, настобу́рчити и мног. понастобу́рчувати; наї́жувати, -жує, наї́жити

2) (придавать важный вид) набундю́чувати, набундю́чити, напиндю́чувати, напиндю́чити

насечь

1) см. Надсекать;

2) что - насікати, насікти, (о мног.) понасікати що; специальнее: (жорнов) накарбовувати, карбувати, накарбувати, (напильник) назублювати, зубити, назубити, (картон) діркувати, подіркувати, (о мног.) понакарбовувати, поназублювати що;

3) чего - насікати, насікти, нарубувати, нарубати, (о мног.) понасікати, понарубувати чого. [Кабанові кропиви насікла (Г. Барв.). Нарубай дров (Київщ.)]. -сечь капусты - нашаткувати капусти;

4) -сечь кого - набити різками, нашмагати, напарити, нашпарити, налупцювати, (настегать) нахльостати, нах(а)лястати кого. Насече[ё]нный -

1) см. Надсече[ё]нный;

2) насічений, накарбований, назублений, подіркований, понасіканий, понакарбовуваний, поназублюваний;

3) насічений, нарубаний, понасіканий, понарубуваний; нашаткований;

4) набитий різками, нашмаганий, на(ш)парений, налупцьований, нахльостаний, нах(а)лястаний. -ться -

1) см. Надсекаться;

2) насікатися, насіктися, понасікатися; бути насіканим, насіченим, понасіканим; нарубуватися, нарубатися, понарубуватися; бути нарубуваним, нарубаним, понарубуваним и т. п.;

3) (вдоволь, сов.) насіктися, нарубатися.

* * *

несов.; сов. - нас`ечь

1) (действие) - см. Нахождение 1 а - в; оконч. - а) знайдення, знахід (-ходу), найдення; нашукання, відшукання; винайдення, натраплення, надибання, (диал.) нагибання; віднайдення; намацання, налапання; напитання. [Щасливе натраплення на спосіб прискорювати темп життя (М. Калин.)]; б) знайдення, відкриття (-ття), відшукання; винайдення; викриття; витрушення; в) визначення, обчислення, вирахування;

2) (найденное) знахідка, нахідка, знахід (-ходу), (редко, обыкнов. найденный) знайда, (диал.) нагибка. [Вряди-годи трапляється знайти нові пам'ятки тогочасної літератури; можливість таких знахідок не виключена й надалі (Рада). Учись сину, - на старість буде як нахідка (Приказка). Становий приїхав тільки на другий день після знайди (М. Левиц.). «Йду до пана знайду продавати». - «Що за знайда! покажи-но!» (Рудан.)]. Удачная -ка - щаслива знахідка;

3) (открытие) відкриття (-ття); (изобретение) винайдення (-ння), винахід (-ходу).

* * *

нашестя (-тя), (обычно) нахід (-ходу), навал (-ду), навала (-ли), напад (-ду), (редко) натовп (-пу). [Перед татарським находом Київська держава зовсім ослабла (Крим.). Люди в городах од находу ворогів сиділи (Куліш). Двісті років пройшло од першого находу Русі до Несторового писання (Куліш). Постраждав од монгольського навалу (Крим.). Найгірша річ - це ворожа навала (Азб. Комун.). Се плем'я жило своїм державним життям до татарського нападу (Грінч.). Впала князька сила під татарським натовпом (Куліш)].

* * *

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

1) (действие) - а) нахльостування, нах(а)лястування, настьобування, хво[и ]ськання батожіння, шмагання, чухрання, оконч. нахльостання, нах(а)лястання, настьобання, нахво[и]ськання, набатожіння, нашмагання, начухрання; б) нафастриґовування, оконч. нафастриґування; в) підб[ш]ивання, підштаповування, оконч. підб[ш]иття (-ття), підштапування ватою и т. п.; г) настьобування, наштаповування, оконч. настьобання, наштапування. Срв.

I. Настёгивать; ґ) настібання, нащібання, пристібання, прищібання, оконч. настебнення, нащебнення, пристебнення, прищебнення; срв.

II. Настёгивать;

2) настібка, настіжка; (застёжка) застібка застіжка.

1) см. Нахождение 2;

2) (нападение) нахід (-ходу), напад (-ду), наскок (-ку), набіг (- гу); срв. Нашествие;

3) (временное пребывание) нахід, наїзд (-ду), наскок, набіг. [Періодичні находи до готелів туристів (Кінець Неволі)].

* * *

вести́ автомоби́ль «нака́том» — let a car free-wheel

вести́ автомоби́ль на пе́рвой, второ́й, тре́тьей ско́рости — the car drives in first, second, third gear, drive the car in first [second, third] gear

запуска́ть автомоби́ль «на ско́рости» ( с включённой передачей) — start a car in gear

автомоби́ль «клюё́т» ( при резком торможении) — the car nose-dives

консерви́ровать автомоби́ль на зи́му — lay up a car for winter

автомоби́ль «нае́здил» ( столько-то) [m2]км — the car has (so many) km on it

обка́тывать автомоби́ль — break in a (new) car

автомоби́ль облада́ет хоро́шей или плохо́й обтека́емостью — the car has good or poor wind [air] shape

оформля́ть вне́шний вид автомоби́ля — style a car

переводи́ть автомоби́ль на зи́мнюю эксплуата́цию — winterize a car

пуска́ть автомоби́ль в эксплуата́цию — put a (new) car on the road

автомоби́ль «слу́шается» руля́ изли́шне легко́ — the car oversteers

автомоби́ль «слу́шается» руля́ с замедле́нием [«ту́го»] — the car understeers

содержа́ть автомоби́ль в хоро́шем состоя́нии — keep a car properly tuned up

эксплуати́ровать автомоби́ль на ши́нах завы́шенного разме́ра — overtyre a car

эксплуати́ровать автомоби́ль на ши́нах зани́женного разме́ра — undertyre a car

автомоби́ль авари́йной слу́жбы — emergency service vehicle

аккумуля́торный автомоби́ль — battery car

безопа́сный автомоби́ль — wreck-resistant car

безра́мный автомоби́ль — frameless vehicle, unit-construction car

автомоби́ль высо́кой [повы́шенной] проходи́мости — cross-country vehicle

газобалло́нный автомоби́ль — compressed gas vehicle

газогенера́торный автомоби́ль — gas-producer vehicle

газотурби́нный автомоби́ль — (gas) turbine vehicle

грузово́й автомоби́ль — брит. lorry; амер. truck

грузово́й автомоби́ль большо́й грузоподъё́мности — heavy(-duty) truck

грузово́й, лё́гкий автомоби́ль — light(-duty) truck

грузово́й автомоби́ль ма́лой грузоподъё́мности — light(-duty) truck

грузово́й автомоби́ль с каби́ной над дви́гателем — cab-over-engine truck

грузово́й автомоби́ль с ку́зовом-платфо́рмой — platform [plank-body, flat bed] truck

грузово́й автомоби́ль с откидны́ми борта́ми — drop-side truck

грузово́й автомоби́ль сре́дней грузоподъё́мности — medium(-duty) truck

грузово́й, тяжё́лый автомоби́ль — heavy(-duty) truck

гру́зо-пассажи́рский автомоби́ль — брит. estate car; амер. station wagon, utility car

гу́сеничный автомоби́ль — track-type [crawler-type, track-laying, tracked] vehicle

двухо́сный автомоби́ль — two-axle vehicle

ди́зельный автомоби́ль — Diesel-powered [Diesel-engined] vehicle, Diesel-powered truck

автомоби́ль для вы́возки му́сора — garbage [removal, refuse collecting] truck

автомоби́ль для перево́зки скота́ — cattle truck

автомоби́ль для поли́вки у́лиц — street watering motor car

автомоби́ль для убо́рки у́лиц — communal truck, road sweeper, road broom, street cleaner

изотерми́ческий автомоби́ль — refrigerated truck

легково́й автомоби́ль — брит. (motor) car; амер. car

лесово́зный автомоби́ль — lumber carrier, timber truck

малолитра́жный автомоби́ль — economy [compact] car

микролитра́жный автомоби́ль — baby car, minicar

автомоби́ль о́бщего назначе́ния — utility vehicle

опера́торский автомоби́ль кфт. — camera car

о́пытный автомоби́ль — prototype car

парово́й автомоби́ль — steam car

пассажи́рский автомоби́ль — passenger car, passenger vehicle

автомоби́ль по доста́вке това́ров — delivery truck

пожа́рный автомоби́ль — fire-fighting vehicle, fire engine, fire appliance

полноприводно́й автомоби́ль — all-wheel-drive vehicle

почто́вый автомоби́ль — postal car, mail van, mail wag(g)on

прока́тный автомоби́ль — hire [rental] car

автомоби́ль, пу́щенный в произво́дство — production motor vehicle

автомоби́ль, рабо́тающий на сжи́женном га́зе — liquid-gas vehicle

санита́рный автомоби́ль — medical vehicle

автомоби́ль с бензи́новым дви́гателем и электри́ческой трансми́ссией — брит. petrol-electric vehicle; амер. gasoline-electric vehicle

автомоби́ль с двумя́ дви́гателями — two-engined [twin-engined] vehicle

автомоби́ль с жё́стким ве́рхом — hardtop (car)

автомоби́ль с за́дним расположе́нием дви́гателя — rear-engined car

автомоби́ль с карбюра́торным дви́гателем — брит. petrol-powered lorry; амер. gasoline-powered truck

автомоби́ль с карда́нной переда́чей — line axle car

автомоби́ль ско́рой по́мощи — ambulance (car)

автомоби́ль с ку́зовом «Универса́л» — station wag(g)on, estate car

снегоубо́рочный автомоби́ль — snow-fighting vehicle

автомоби́ль с незави́симой подве́ской колё́с — independently sprung car

автомоби́ль с несу́щим ку́зовом — frameless vehicle, unit-construction car

автомоби́ль с откидны́м ве́рхом — convertible [soft-top] car

автомоби́ль с пере́дними веду́щими колё́сами — front wheel drive car

спорти́вный автомоби́ль — sports car

автомоби́ль с при́водом на все колё́са — all-wheel drive vehicle

автомоби́ль с управля́емыми за́дними колё́сами — rear-steering car

автомоби́ль с цепно́й гла́вной переда́чей — chain driven car

автомоби́ль с четырьмя́ веду́щими колё́сами — four-wheel drive vehicle

тра́нспортный автомоби́ль — transport vehicle

трёхо́сный автомоби́ль — three-axle vehicle

эксперимента́льный автомоби́ль — experimental car

электри́ческий автомоби́ль — electric-battery car

* * *

1. мат. division

2. маш. indexing; ( на шкале) division, point

в преде́лах одного́-трёх деле́ний шкалы́ — one to three scale divisions

3. яд. физ. fission

вызыва́ть деле́ние на … — cause fission into …

иниции́ровать деле́ние — trigger the fission process

деле́ние без восстановле́ния оста́тка вчт. — non-restoring division

деле́ние без оста́тка — exact division

деле́ние в двои́чной систе́ме вчт. — binary division

деле́ние в кра́йнем и сре́днем отноше́нии — division (of a line) into extreme and mean ratio

дифференциа́льное деле́ние — differential indexing

дихотоми́ческое деле́ние — dichotomous division

деле́ние колле́ктора — unit interval at the commutator

комбини́рованное деле́ние — compound indexing

деле́ние кру́га — cyclotomy

деле́ние на бы́стрых нейтро́нах — fast-neutron fission

деле́ние на́ два — halving

деле́ние на́двое, после́довательное — dichotomy

деле́ние на отре́зки — segmentation

деле́ние на тепловы́х нейтро́нах — thermal-neutron fission, thermofission

деле́ние на три ча́сти — tripartition

деле́ние на́цело — exact division

непосре́дственное деле́ние — plain indexing

деле́ние отре́зка в да́нном отноше́нии — division of a straight line in a given ratio

деле́ние переда́тчика телета́йпа, конта́ктное — total unit intervals per character

по́люсное деле́ние эл. — pole pitch

деле́ние попола́м — bisection, dividing in half

просто́е деле́ние — simple indexing

простра́нственное деле́ние ( метод коммутации в связи) — space division, space multiplexing

самопроизво́льное деле́ние — spontaneous fission

деле́ние с восстановле́нием оста́тка вчт. — restoring division

сокращё́нное деле́ние — abridged division, short (cut) division

уско́ренное деле́ние — short division

деле́ние частоты́ — frequency division

деле́ние частоты́ за́пуска — trigger countdown

деле́ние частоты́ и́мпульсов — repetition-rate scaling

деле́ние шкалы́ — scale division, scale graduation, graduation line, graduation [scale] mark

деле́ние шкалы́ в гра́дусах — sexagesimal division, sexagesimal graduation

деле́ние шкалы́, гра́довое ( на 400 частей) — centesimal circle graduation

деле́ние шкалы́, нулево́е — zero mark

деле́ние шкалы́, со́тенное — centesimal graduation

деле́ние ядра́ нейтро́ном — neutron-induced fission

деле́ние ядра́ прото́ном — proton-induced fission

деле́ние ядра́, тройно́е — ternary fission

деле́ние ядра́ ура́на — uranium fission

деле́ние ядра́ фото́нами — photofission

* * *

1) (страсть) цяга, -гі жен.

2) (склонность) нахіл, -лу муж., прыхільнасць, -ці жен., схільнасць, -ці жен.

* * *

1) (что-либо) хіліць

(наклонять) нахіляць, вярнуць

(склонять) схіляць

(нагибать) нагінаць

(гнуть) гнуць

2) перен. (к чему) хіліць (на што, да чаго, куды)

гнуць (да чаго, куды)

(влечь) цягнуць (на што, да чаго, куды)

(вести) весці (да чаго, куды)

(направлять) кіраваць, скіроўваць (на што, да чаго, куды)

вярнуць (да чаго, куды)

1) прил. многія, шмат якія, род. шмат якіх

2) сущ. многія, - гіх, шмат хто, род. шмат каго

см. многое

* * *

схіленне, -ння ср.

(нагибание) нагінанне, -ння ср.

2) (наклонное положение) уст. нахіленне, -ння ср.

* * *

1) (явление, сопровождающее что-либо) акалічнасць, -ці жен.

2) (совокупность условий) умовы, род. умоў

(положение) абставіны, - він

3) грам. акалічнасць, -ці жен.

* * *

1) (качество, свойство) плоскасць, -ці жен.

роўнасць, -ці жен.

пляскатасць, -ці жен.

пакатасць, -ці жен.

плазаватасць, -ці жен.

мелката, -ты жен.

тупасць, -ці жен., няўдаласць, -ці жен.

банальнасць, -ці жен.

см. плоский

2) мат., ав. плоскасць, -ці жен.

3) (сфера, область) перен. плоскасць, -ці жен.

4) (банальность) банальнасць, -ці жен.

(плоское слово, замечание) банальныя словы

(плоская шутка) тупы (банальны) жарт

* * *

1) (заступничество) заступніцтва, -ва ср.

(опека) апекаванне, -ння ср.

апека, -кі жен., апякунства, -ва ср.

(защита) абарона, -ны жен.

(охрана) ахова, -вы жен.

(поблажка) пратэжыраванне, -ння ср.

2) (создание благоприятных условий) спрыянне, -ння ср. (каму-чаму, развіццю чаго)

(протекционизм) пратэкцыянізм, -му муж. (у адносінах да чаго)

3) (протекторат) полит. пратэктарат, -ту муж.

(опека) апека, -кі жен.

* * *

1) (испытывать тяготение) прыцягвацца

2) (иметь склонность, влечение) мець цягу (нахіл), імкнуцца, цягнуцца

3) (давить) гнясці (каго, што)

душыць (каго, што)

(висеть) вісець (над кім, чым)

* * *

1) ухіл, -лу муж.

(наклон) нахіл, -лу муж.

(склон) схіл, род. схілу муж.

(дороги) пакат, -ту муж.

пакатасць, -ці жен.

2) полит. ухіл, -лу муж.

3) (направление) ухіл, -лу муж.

тк. мн. (ремешки у седла) нахæтбос, нахæтбæстæ