Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

напр.

  • 21 представлять

    представить
    1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;
    2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);
    3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;
    4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;
    5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];
    6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];
    7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?
    8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];
    9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];
    10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];
    11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авить
    1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́
    2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти
    3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)
    4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)
    5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти
    6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити
    7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)
    9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]
    10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1
    11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

    Русско-украинский словарь > представлять

  • 22 прихлопывать

    прихлопнуть
    1) (в ладоши) припліскувати, плескати, плеснути, ляскати, ляснути (в долоні). [Почав кричати та в долоні припліскує (Свидн.)];
    2) (закрыть со стуком что-л. напр., двери, крьпику сундука) зачиняти, зачинити, причиняти, причинити (грюкнувши, з грюкотом), загрякувати, загрякнути, прибивати, прибити що (напр. двері, віко в скрині), грюкати, грюкнути чим (дверима и т. п.). [Знов не щільно прибила двері (Звин.)]. -нуть дверью полу - прищикнути дверима полу. -нуть палец крышкой - прибити палець віком;
    3) -нуть кого (накрыть, поймать врасплох) - запопасти, заскочити, приловити, злапати кого на чому;
    4) (убить) - см. Ухлопать. Прихлопнутый - зачинений, причинений (з грюкотом), прибитий; прищикнутий.
    * * *
    несов.; сов. - прихл`опнуть
    1) плеска́ти и приплі́скувати, плесну́ти; ( хлопать) ля́скати, ля́снути; ( ударять) присту́кувати, присту́кнути; ( ставить печать) прибива́ти, приби́ти, хля́пати, хля́пнути
    2) ( затворять) зачиня́ти [з грю́котом, грю́кнувши], зачини́ти [з грю́котом, грю́кнувши]
    3) ( прищемлять) прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти; ( прибивать) прибива́ти, приби́ти
    4) (перен.: закрывать, ликвидировать) закрива́ти, закри́ти и позакрива́ти
    5) (несов.: убить) ріши́ти, поріши́ти; ( пристукнуть) присту́кнути

    Русско-украинский словарь > прихлопывать

  • 23 проводить

    I. см. Провожать.
    II. Проводить, провести или провесть -
    1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;
    2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;
    3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];
    4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];
    5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -
    1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;
    2) проведений, прокладений; переведений;
    3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];
    4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.
    * * *
    I несов.; сов. - пров`ести
    1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити
    2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
    II см. провожать

    Русско-украинский словарь > проводить

  • 24 пырять

    пырнуть
    1) кого чем (напр. ножём) - штирхати, штирхнути, штиркати и штрикати, (у)штиркнути, (у)штрикнути, шпортати, шпортнути, (с силой) штирхонути, штирконути, штриконути, шпортонути, шпиряти, шпирнути и шпорнути, порнути, шебенути кого и кому чим в що (напр. ножем); (толкать тычком) штурхати, штурх(о)нути и шторхати, шторх(о)нути, ширяти, ширнути, шуркати, шурнути, тикати, ткнути, штирма вдарити кого в що, чим в що и (при глаголах несов. вида) по чому. [Як штирхонув кинджалом у живіт (Основа 1861). Раз десять, може, я вже намірявся його штиркнути в бік, та ба! не можна (Куліш). Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є (Рудч.). Він і здригне, неначе його шилом уштрикнули (Стор.). Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце (Куліш). Шпортнув ножем (Лохв.). Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові (Мирн.). Він його як порне списом (ЗОЮР. I). Як шебенув його ножем (Золотон.). Вона од злости так штурхнула палицею в горщик, що він перекинувся (Неч.-Лев.). А він ширяє ціпком по дверях, - сліпий, бач, то й пробує поперед себе (Новомоск.). Я ширнув у ту діжку палицею, - аж там полотно крадене (Новомоск.). Як шурнула хруща в писок, аж розкинув крила (Пісня). Він штирма вдарив мене під бороду палицею (Катерин.)];
    2) (бодать) бити, колоти, шпирнути, порнути, ударити кого. Корова -нула рогом, рогами - корова шпирнула (порнула, ударила) рогом, рогами кого. -ться (бодаться) -
    1) возвр. битися, колотися;
    2) взаим. битися, буцатися.
    * * *
    несов.; сов. - пырн`уть
    штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти; підштри́кувати, підштрикну́ти, несов. шпиня́ти; несов. уштрикну́ти, шпортну́ти и шпортону́ти; несов. диал. шпирну́ти, ушпи́лити

    Русско-украинский словарь > пырять

  • 25 Медно

    в сложных словах) мідяно, мідно (напр. мідяно[мідно]зелений); міде (напр., міделиварний).

    Русско-украинский словарь > Медно

  • 26 Напрев

    1) зопрівання, упрівання, оконч. зопріття (-ття), зопрів (-ву);
    2) напрівання, накипання, оконч. напрів (-ву), накипіння. Срв. Напревать.

    Русско-украинский словарь > Напрев

  • 27 Повихать

    повихнуть (покачнуть в основании, напр., столб) похитувати, похитнути, порушувати, порушити; (сдвинуть немного) посовувати, посунути, зрушувати, зрушити, (выломить из сустава) звихати, звихнути (трохи), викручувати, викрутити, надвереджувати, -дити (ногу, руку), надламувати, надломити (напр., ніжку в стільці).

    Русско-украинский словарь > Повихать

  • 28 Прочинивать

    прочинить
    1) облатувати, облатати, облагоджувати, облагодити що;
    2) (известное время, напр. целый вечер) пролатати, пролагодити (який час, напр. цілий вечір). Прочинённый - облатаний, облагоджений.

    Русско-украинский словарь > Прочинивать

  • 29 благословение

    благословення, благословенство. Подходить под -ние, просить и получать -ние (напр. в свадебном ритуале) - благословлятися, (по)благословитися.
    * * *
    благослове́ння, благослові́ння, благослове́нство

    Русско-украинский словарь > благословение

  • 30 богатый

    1) багатий на що, грошовитий, (состоятельный) - заможний, можний. [Він багатий на воли: шість пар має];
    2) (великолепный, пышный, напр., одежда) багатий, пишний, розкішний. Чрезвычайно -тый - багатющий, багатенний. Богатая фантазия - буйна уява.
    * * *
    1) бага́тий; ( состоятельный) замо́жний, мо́жний, має́тний
    2) в знач. сущ. бага́тий, -ого, замо́жний
    3) (пышный, роскошный) бага́тий, пи́шний, розкі́шний; диал. ша́тний; ( великолепный) чудо́вий, прекра́сний

    Русско-украинский словарь > богатый

  • 31 вбивать

    вбить вбивати, вбити, забивати, забити, вганяти, увігнати, заганяти (и загонити), загнати; (последовательно) позабивати, позаганяти. [Загнала клин у колоду. Увігнав палю в землю]. Вбивать, вбить в голову кому-л. - втовкмачувати, втовкмачити комусь у голову, вкинути кому в голову. Вбить себе в голову - убгати собі в голову, взяти собі думку, в голову забрати. Вбивать клинья - заганяти клинці, клинцювати. Вбивать клинья для скрепления (напр. топора) - плішити (сокиру).
    * * *
    несов.; сов. - вбить
    убива́ти, уби́ти и мног. повбива́ти; ( забивать) забива́ти, заби́ти и мног. позабива́ти и понабива́ти

    \вбивать в голо́ву кому — перен. убивати, убити в го́лову кому́, утовкма́чувати, утовкма́чити (утокмачувати, утокма́чити) [в го́лову]

    Русско-украинский словарь > вбивать

  • 32 вздыхатель

    -ница зідхач, -чка (напр. за старим режимом); (влюблённый) закоханий, -на, (закохана) зідхай-душа; (насмешл.) уздихальник, зідхайло. [Наша панночка має коло себе двох зідхайлів, та й крутить ними, як хоче]. См. Воздыхатель.
    * * *
    закоханий, -ого, зако́ха́нець, -нця, зітха́ч, -а; ( поклонник) шанува́льник

    Русско-украинский словарь > вздыхатель

  • 33 вмазка

    вмазування, вмазання. Вмазка в стену, напр. котла и т. д. - вмуровування, (сов.) вмурування. [Вмурування казана].
    * * *
    ума́зання, ума́зування; умурува́ння, умуро́вування

    Русско-украинский словарь > вмазка

  • 34 внимательно

    уважно, уважливо, пильно (напр. слухати, дивитися). Внимательно следить за кем, чем - пильнувати кого, чого. Внимательно (пристально) следить глазами за чем-л. - пантрувати на кого, на що, дивитися бистрим оком.
    * * *
    нареч.
    ува́жно; ува́жливо; пи́льно

    Русско-украинский словарь > внимательно

  • 35 восстановление

    1) відбудування, відновлення, поновлення, оновлення, (несов. - відбудовування, відновлювання, поновлювання, оновлювання), завертання (напр., панщини). В-ние в правах - повернення прав. -ние сил - відживлення, підживлення;
    2) (подстрекание) підбурювання, підбурення, настренчування, настренчення, вбивання проти кого, на кого;
    3) хим. - редукування, зредукування, відновлювання, відновлення, розкиснювання, розкиснення. Срв. Восстановлять.
    * * *
    1) ( действие) відно́влення, поно́влення, (неоконч.) відно́влювання, поновлювання; відбудува́ння, відбудо́ва, (неоконч.) відбудо́вування; поно́влення, (неоконч.) поно́влювання
    2) хим. відно́влення

    Русско-украинский словарь > восстановление

  • 36 вскрывать

    I. вскрыть
    1) викривати, викрити, виявляти, виявити (напр. буржуазну натуру меншовизму);
    2) (конверт) розрізувати, розрізати, розпечатувати, розпечатати; (посылку, тюк) розпаковувати, розпакувати;
    3) (нарыв) розрізувати, розрізати;
    4) (труп) розбирати, розібрати, пороти, требушити, потрошити, розчиняти, (сов.) розчинити, секціонувати (гал.);
    5) (козырь в картах) висвічувати, висвітити (світку). Вскрытый -
    1) викритий, виявлений;
    2) розрізаний, розпечатаний, розпакований;
    3) (о нарыве) розрізаний;
    4) (о трупе) розпоротий, розчинений, секціонований (гал.);
    5) (о козыре) висвічений.
    II. -ся, вскрыть, -ся
    1) (о реке) пускати, пустити. [На провесні от-от річка Горинь пустить]. Река вскрылась - крига скресла, кригу поламало, крига пішла;
    2) (о нарыве) пухир прорвало;
    3) (о ране) рана розкрилася, рану пустило (мед. слов.).
    * * *
    несов.; сов. - вскрыть
    1) ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( распечатывать) розпеча́тувати, розпечатати и мног. порозпеча́тувати; ( распаковывать) розпако́вувати, розпакува́ти и мног. порозпако́вувати
    2) (перен.: обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти, виявля́ти, ви́явити; ( разоблачать) викрива́ти, викрити; ( показывать) пока́зувати, показа́ти
    3) ( анатомировать) розрі́зувати и розріза́ти, розрі́зати, розтина́ти, розтяти и розітну́ти; розчиня́ти, розчини́ти
    4) карт. розкрива́ти, розкри́ти, висві́чувати, ви́світити

    Русско-украинский словарь > вскрывать

  • 37 втирание

    1) втирання (напр. якоїсь масти), розтирання, розтирка;
    2) (влезание куда, к кому) влазіння, пролізання, пролазіння. См. Втираться.
    * * *
    утира́ння

    Русско-украинский словарь > втирание

  • 38 выводить

    I. вывести
    1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];
    2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];
    3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];
    4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;
    5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];
    6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;
    7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;
    8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;
    9) в. из себя - дратувати, роздратувати;
    10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.
    II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].
    * * *
    I в`ыводить II вывод`ить
    несов.; сов. - в`ывести
    виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (преим. о птицах) плоди́ти и випло́джувати, ви́плодити; ( пятна) вибавля́ти, ви́бавити

    Русско-украинский словарь > выводить

  • 39 выворачивать

    -ся, выворотить, -ся
    1) вивертати, -ся, вивернути, -ся, обертати, -ся, обернути, -ся. [Вітер вивернув дуба. З'їхало колесо на каменюку, та й обернувсь віз]; (медиц.) залуплювати, залупити;
    2) (посредством рычага) вивертати, вивернути, виважувати, виважити. [Підкопую, підкопую тую каменюку, думаю от-от виважу її лопатою];
    3) лицювати, вилицювати, перелицювати (напр. одіж). Вывороченный -
    1) викорнений, обернений. С вывороченными копытами - куксуватий;
    2) вилицюваний, перелицьований.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыворотить
    виверта́ти, ви́вернути и мног. повиверта́ти

    Русско-украинский словарь > выворачивать

  • 40 выгонять

    выгнать
    1) виганяти, вигонити, вигнати, відгінити, відганяти, наганяти, нагнати (напр. зверя на облаве), турлити, витурлити, витурювати, витурити, турнути, вишти[у]рити, викішкати. [Вигонила корову на стерню. Я їх витурлю з хати (Неч.-Лев.). Хорти наганяють оленя на мисливців]. Выгонять, выгнать напугав - вистрашувати, вистрашити кого. -ять, -ать взашей - вибивати (вибити) в потилицю, в три вирви, виштурхувати, виштурхати. Выгнать с земельного участка - виругувати. [Все то пани в королів повимагали і козаків із тих земель повируговували (Куліш)]. Выгнанный - вигнаний, витурений; вистрашений; вибитий у потилицю. Выгоняемый - вигонений;
    2) (водку) гнати, виганяти, викурювати, курити;
    3) (цветы на пару) визгонювати, визгонити.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыгнать
    1) виганя́ти и виго́нити, вигнати
    2) сад., с.-х. виганя́ти и виго́нити, ви́гнати

    \выгонять расса́ду — виганя́ти и виго́нити, ви́гнати розса́ду

    3) ( добывать перегонкой) виганя́ти и виго́нити и гна́ти и гони́ти, ви́гнати, вику́рювати и кури́ти, ви́курити

    Русско-украинский словарь > выгонять

Страницы

См. также в других словарях:

  • напрѧчи — НАПРѦ|ЧИ (ЩИ) (11), ГОУ, ЖЕТЬ гл. Натянуть, напрячь: напр˫агоша лѹкъ свои. СкБГ XII, 15а; и напрѧгоша лѹкъ свои КР 1284, 395г; тогда И˫аковъ. напрѧгъ лѹкъ, испѹсти стрѣлѹ (ἐντείνας) ГА XIII–XIV, 59г; напрѧже лукъ свои. ЛЛ 1377, 78 об. (1096);… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • напр. — напр. нпр. например напр. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • напр. — напр. например Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 …   Энциклопедия культурологии

  • напр. — напр. (abbreviation) например Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • напрёт — [напереть] (прост.) …   Словарь употребления буквы Ё

  • НАПР — Национальное агентство публичного реестра http://www.napr.gov.ge/​ Грузия, юр. Источник: http://pda.itar tass.com/c/283475.html …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • напрѧзатисѧ — НАПРѦЗА|ТИСѦ (1*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. То же, что напрѧгатисѧ: и б҃ии мечь ѡстрѧшесѧ. ѥще и отъмагаше. и рожанець напрѧзашесѧ но держашесѧ. (ἐνετείνετо) ГБ XIV, 165г …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • напрѧгатисѧ — НАПРѦГА|ТИСѦ (1*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Натягиваться, быть натягиваемым: тогда случашесѧ мечь б҃ии острѧше… лукъ напрѧгашесѧ стрѣлы не пущахусѧ. (ἐνετείνετо) ГБ XIV, 166а …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • напрѧженьѥ — НАПРѦЖЕНЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Действие по гл. напрѧчи ( щи): аще ли ѹмножитьсѧ пища во ѹтробѣ то изметьсѧ [в др. сп. измѣнить(с)] ѿ части... разливають(с). отемнѧ˫а и слухъ. или во главу входѧщи. и опалѧѥму кожю творить. или аки расѣдающю(с) или… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • напрѧчисѧ — НАПРѦ|ЧИСѦ (ЩИСѦ) (2*), ГОУСѦ, ЖЕТЬСѦ гл. Напрячься, сделать усилие. Перен.: и бывъшю ѥмѹ на брѣзе. напрѧгшисѧ ѥдина вълна. и привьрьже [ковчег] прѣдъ нозѣ ѥго. ПрЛ XIII, 62а; то же ПрЮр XIV, 96г …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • напр. — например …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»