-
121 неблагоприятный
1) (не благоприятствующий) несприятливий, несприятний кому и для кого, чому и на що, недобрий, негарний, поганий на що, (неудобный, неподходящий) недогідний; (о погоде ещё) непогожий, непогідний, непогодливий. [Не дивлячись на низку несприятливих умов, дитячих садків уже функціонувало багато (Азб. Комун.). Наші національні скарби, не зважаючи на несприятну долю історичну, заховалися в Київі (Рада). Під тиском недогідних обставин життя (Доман.)]. -ная обстановка - несприятливі умови (обставини), несприятлива обстанова, несприятливе оточення. -ная погода - непогідна (непогожа) година, (для растительности) недобра (негарна, погана) погода (година) на що (напр. на яблука). -ное лето - непогідне (непогоже) літо, (для растительности) недобре (погане) поліття, недобрий (поганий) політок (-тку) на що;2) (о ветре) непогожий, (противный) (су)противний;3) (о поре, времени) недобрий, недогідний, несприятливий, (неподходящий) неслушний. -ное время - недобрий (лихий) час, недобра (лиха, тяжка) година, лихоліття (-ття), знегіддя, безгіддя (-ддя), знегода; (неподходящее) неслушний час. В -ное время - не в добрий час, не в добру годину, в недобрий час, в недобру годину, недоброї години, під злу годину; (в неподходящее) в неслушний час, неслушного часу, в неслушну годину, неслушної години;4) (неприязненный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого;5) (неодобрительный) неприхильний до кого, непохвальний. -ный ответ - неприхильна відповідь, (письменный) неприхильний відпис. -ный отзыв о ком, о чём - неприхильна думка, неприхильний відзов про кого, про що;6) (неудачный, неприятный) недобрий, нелюбий, поганий, лихий, нещасливий. -ное впечатление - недобре (нелюбе, погане, несприятливе) враже[і]ння. -ное известие - недобра (лиха) (з)вістка (новина). -ный исход дела - нещасливий кінець справи.* * *1) (не способствующий чему-л.) несприя́тливий; ( неудобный) неслу́шний\неблагоприятныйый для чего — несприя́тливий для (що́до) чо́го
2) ( неодобрительный) несхва́льний; ( плохой) пога́ний; ( неблагосклонный) неприхи́льний -
122 невод
I. невід (-вода). [У наметах рибалки прокинулись, з кілля невід зняли, в човни весла несуть (Самійл.). Наперед невода рибою не хвались (Номис)]. Ловить -дом рыбу - ловити неводом (редко в невід) рибу. [Ви ловите білу рибку в шовковий невід (Федьк.)]. Вытягивать, вытянуть -вод из воды - вибирати, вибрати, тягти, витягти (из проруби, испода льда: витонити) невід (невода). Закидывать, закинуть -вод - закидати (заводити, розсипати), закинути (завести, розсипати; в прорубь, под лёд: затонити) невід. [«Пора уже нам невід завести». - Хлопці взялись; склали невід на шлюпки, розсипали в море (Март.)].II. кому чему1) (о деньгах) невід (-воду) на що. У нас денежкам -вод - у нас грошенята (грошики) не ведуться;2) (о домашних животных) невід, неплід (-лоду) на кого (напр. на кури).* * *не́від, -вода -
123 нежно
нрч.1) ніжно, делікатно, тендітно; лагідно; (чувствительно) чуло; срв. Нежный. [Хтось гладив ниви, так ніжно гладив (П. Тичина). Піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.). На се дівча дивились ви так ніжно (Куліш). Не голосно, - лагідно, ніжно грай (Л. Укр.). Він її так лагідно пожалував, що вона заразісінько втихомирилася (Звин.). Ніхто Ганнусі щиро й чуло не любив (Ор. Левиц.). «Сестро моя мила!» - чуло промовив він (Стор.)];2) (в сложении) ніжно-, ніжно, напр.: ніжно-синій, ніжномрійний.* * *нареч.ні́жно -
124 некоторый
мест. неопр.1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].* * *мест.1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний\некоторыйое вре́мя — яки́йсь (де́який) час
\некоторыйое коли́чество — де́яка (пе́вна, яка́сь) кі́лькість
\некоторый ым о́бразом — де́яким (пе́вним) чи́ном; ( в известной степени) в які́йсь (у де́якій) мі́рі, до де́якої (до пе́вної) мі́ри, де́якою (пе́вною) мі́рою; ( как-то) я́кось
с \некоторый ых пор — з яко́гось (з де́якого, з пе́вного) ча́су
2) (кое-какой, незначительный) де́якийдо \некоторый ой (в \некоторый ой) сте́пени — до де́якої (до яко́їсь) мі́ри, в які́йсь (у деякій) мі́рі, де́якою (яко́юсь) мі́рою; (как-то) я́кось
3)\некоторыйые — (мн.: не все, отдельные) де́які, де́котрі
\некоторыйые из нас — де́хто (де́які, де́котрі) з нас
4)\некоторыйые — мн. в знач. сущ. де́які, -их, де́котрі, де́хто, род. п. де́кого
\некоторыйые боя́тся грозы́ — де́хто бої́ться грози́, де́які (де́котрі) боя́ться грози́
-
125 неоконченный
нескінчений, недокінчений, незакінчений, невикінчений, недоведений до кінця; (с отглагольными существительными обычно передаётся страд. причастием глагола, напр.: -ный печатанием - недодрукований; -ный в работе - недороблений; -ный в разговоре - недоказаний; -ная песня - недоспівана пісня; -ное письмо - недописаний лист). [Нескінчена розмова (Л. Укр.). Синявський проковтнув нескінчену фразу й сів (Ле). З недокінченою піснею на устах (О. Пчілка). До столу знов сіли старі; точили незакінчену за вечерею балачку (Головко). Постаті богів з невикінченими емблемами (Л. Укр.)].* * *нескі́нчений, некі́нчений; ( незаконченный) незакі́нчений; ( не доведённый до конца) неви́кінчений, незаве́ршений -
126 нравоучение
1) филос. - етика, моральна (етична) філософія, наука добрих звичаїв;2) (мораль) мораль (-ли), (назидание) (моральна) наука, навчання, напучення и напутіння (- ння); (нотация) нотація, вимова; срв. Мораль 2. [Мораль, яку силоміць чіпляє він до своїх творів, як напр. надзвичайно банальна наука в останніх словах тієї-ж драми (Рада). В книжці мої читачі шукають моральної науки (Грінч.)]. Читать, прочитать -ние - см. Нотация (Читать, прочитать -цию).* * *мора́ль, -лі, нау́ка; ( наставление) напу́чення; ( нотация) нота́ція -
127 нравоучительный
моралістичний, моралізаційний, моралізаторський (напр. тон), (сентенциозный) сентенційний, (зап.) сентенціональний, (назидательный) навчальний, напутливий. -ный роман - моралізаційний (моралістичний) роман.* * *повча́льний, повча́ючий, моралісти́чний -
128 обжаривать
обжарить1) (пожарить хоророшо снаружи) обсмажувати, обсмажити що (курча, рибу);2) (изжарить) засмажувати, засмажити, пекти, спекти; (на жару) пряжити, упряжити, пекти, спекти (напр., картоплю, горох). Срв. Изжарить;3) (о солнце) пекти, обпікати, об[по]пекти, смалити, об[по]смалити, жарити, об[на]жарити кого, що. Обжаренный - обсмажений, засмажений, с[об]печений, обсмалений и т. д.* * *несов.; сов. - обж`аритьобжа́рювати, обжа́рити, обсма́жувати, обсма́жити
См. также в других словарях:
напрѧчи — НАПРѦ|ЧИ (ЩИ) (11), ГОУ, ЖЕТЬ гл. Натянуть, напрячь: напр˫агоша лѹкъ свои. СкБГ XII, 15а; и напрѧгоша лѹкъ свои КР 1284, 395г; тогда И˫аковъ. напрѧгъ лѹкъ, испѹсти стрѣлѹ (ἐντείνας) ГА XIII–XIV, 59г; напрѧже лукъ свои. ЛЛ 1377, 78 об. (1096);… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
напр. — напр. нпр. например напр. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
напр. — напр. например Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 … Энциклопедия культурологии
напр. — напр. (abbreviation) например Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
напрёт — [напереть] (прост.) … Словарь употребления буквы Ё
НАПР — Национальное агентство публичного реестра http://www.napr.gov.ge/ Грузия, юр. Источник: http://pda.itar tass.com/c/283475.html … Словарь сокращений и аббревиатур
напрѧзатисѧ — НАПРѦЗА|ТИСѦ (1*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. То же, что напрѧгатисѧ: и б҃ии мечь ѡстрѧшесѧ. ѥще и отъмагаше. и рожанець напрѧзашесѧ но держашесѧ. (ἐνετείνετо) ГБ XIV, 165г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
напрѧгатисѧ — НАПРѦГА|ТИСѦ (1*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Натягиваться, быть натягиваемым: тогда случашесѧ мечь б҃ии острѧше… лукъ напрѧгашесѧ стрѣлы не пущахусѧ. (ἐνετείνετо) ГБ XIV, 166а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
напрѧженьѥ — НАПРѦЖЕНЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Действие по гл. напрѧчи ( щи): аще ли ѹмножитьсѧ пища во ѹтробѣ то изметьсѧ [в др. сп. измѣнить(с)] ѿ части... разливають(с). отемнѧ˫а и слухъ. или во главу входѧщи. и опалѧѥму кожю творить. или аки расѣдающю(с) или… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
напрѧчисѧ — НАПРѦ|ЧИСѦ (ЩИСѦ) (2*), ГОУСѦ, ЖЕТЬСѦ гл. Напрячься, сделать усилие. Перен.: и бывъшю ѥмѹ на брѣзе. напрѧгшисѧ ѥдина вълна. и привьрьже [ковчег] прѣдъ нозѣ ѥго. ПрЛ XIII, 62а; то же ПрЮр XIV, 96г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
напр. — например … Русский орфографический словарь
