Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

направо+от

  • 21 turning

    1. n
    1) поворот (вулиці, дороги)
    2) перехрестя
    3) обертання
    4) закрут (ріки)
    5) токарне ремесло; токарна праця; точіння
    6) pl токарна стружка
    7) обточування
    9) перетворення
    10) зміна, відхилення (напряму тощо)
    11) військ. обхід (флангу)
    12) гімнастика
    13) складка, зборка (на одязі)
    14) с.г. бранка
    2. adj
    1) токарний
    2) що обертається; обертовий, поворотний

    turning movement — військ. обхід

    3) що чергується; що змінює один одного
    * * *
    I n
    1) поворот (дороги, вулиці)

    take the first turning to /on/ the right [the left] — поверніть в перший провулок направо [наліво]

    one of the major turnings in the cultural history of the West — один з найважливіших поворотних пунктів в культурній історії Заходу; перехрестя

    stop at the next turning — зупиніться на наступному перехресті; закрут ( річки)

    the turning of the Earth — обертання Землі; виток ( дроту); поворот кругом, поворот на 180 градусів

    3) токарне ремесло; токарна робота, точіння; p токарна стружка
    4) обточування; обробка ( літературного твору)
    6) зміна, відхилення (руху, напряму, ходу т)

    to take the wrong turning — звернути з істинного шляху; обход ( фланг)

    9) c-г. вспашка

    turning — стерня, що повертає

    II
    2) cпeц. той, що обертається, поворотний

    turning — рух; вiйcьк. обхід

    3) змінний; той, що змінює один одного

    English-Ukrainian dictionary > turning

  • 22 dextrad

    adv
    направо, праворуч

    English-Ukrainian dictionary > dextrad

  • 23 rightward

    adv
    направо, праворуч

    English-Ukrainian dictionary > rightward

  • 24 dextral

    a
    1) розташований, розміщений праворуч; правий

    English-Ukrainian dictionary > dextral

  • 25 dextrally

    adv; спец.
    праворуч, направо, за годинниковою стрілкою

    English-Ukrainian dictionary > dextrally

  • 26 dextrorse

    a
    1) бoт. який в'ється зліва направо ( про стебло)
    2) тex. з правим ходом, з правим різьбленням

    English-Ukrainian dictionary > dextrorse

  • 27 from

    prep
    2) у часовому значенні вказує на початковий момент процесу з, починаючи з; дату до; передається орудн. вiдм.
    3) указує на джерело або походження від, з; передається poд.; вiдм.; особу, у якої що-небудь отримують, здобувають, купують у, в; відтворення оригіналу або зразка, а мову, з якої робиться переклад з
    4) указує на причину, спонуку від, з, із, по; через; підставу по, з, із
    5) указує на запобігання або утримання від чого-небудь від; звільнення, позбавлення кого-небудь, рідше чого-небудь від, з; приховування чого-небудь від кого-небудь від; розставання з; віднімання з, від
    7) указує на матеріал, з якого що-небудь зроблено з, із
    8) указує на особу або предмет, на честь яких що-небудь називають по, за

    from across — із-за, з-за ( моря)

    from among, from amongst — з ( натовпу)

    from before — до

    from behind — із-за, з-за ( будинку)

    from below — з-під; знизу

    from beneath див. from under. from between — з, із, із-за, з-за ( фіранки)

    from beyond — із-за, з-за ( гір)

    from L to R, from left to right — зліва направо ( про людей на фотографії)

    from off — з

    from over — з-за ( моря), поверх ( окулярів)

    from... till 3... — до, від... до, 3... по

    from... to 3... — в, від... до від... до, 3... до

    from under, from underneath — з-під ( землі)

    English-Ukrainian dictionary > from

  • 28 recto

    I n; (pl- os); полігр.
    непарна права сторінка; лицьова сторона аркуша ( на відміну від зворотної)
    II adv; полігр.
    праворуч, направо

    English-Ukrainian dictionary > recto

  • 29 sunwise

    [`senwaiz]
    adv
    у напрямку руху сонця; за годинниковою стрілкою; зліва направо

    English-Ukrainian dictionary > sunwise

  • 30 turning

    I n
    1) поворот (дороги, вулиці)

    take the first turning to /on/ the right [the left] — поверніть в перший провулок направо [наліво]

    one of the major turnings in the cultural history of the West — один з найважливіших поворотних пунктів в культурній історії Заходу; перехрестя

    stop at the next turning — зупиніться на наступному перехресті; закрут ( річки)

    the turning of the Earth — обертання Землі; виток ( дроту); поворот кругом, поворот на 180 градусів

    3) токарне ремесло; токарна робота, точіння; p токарна стружка
    4) обточування; обробка ( літературного твору)
    6) зміна, відхилення (руху, напряму, ходу т)

    to take the wrong turning — звернути з істинного шляху; обход ( фланг)

    9) c-г. вспашка

    turning — стерня, що повертає

    II
    2) cпeц. той, що обертається, поворотний

    turning — рух; вiйcьк. обхід

    3) змінний; той, що змінює один одного

    English-Ukrainian dictionary > turning

  • 31 наугад

    нрч. навгад, (реже навгадь), наздогад, (обычно) навмання, навманя[ь]ки, (диал.) навгадьки, навмана, навманці, (наавось) на щастя. [«А шріби де?» - спитався я, зовсім навгад (Франко). Загубив мірку та так навгадь і зробив (Кам'янеч.). Трохи постояв, подумав, одчинив наздогад двері направо (Н.-Лев.). Ми шляху цього не знаємо, їдемо навмання (Звин.). Хлопці тікали з неволі степом, через гори зовсім навмання (Дніпр. Ч.). Я подалась вулицею навмання, сама не знаючи, куди я йду (Л. Укр.). Він неписьменний! як-же він буде читати? може навмання, без книжки? (Квітка). Темно було, поїхав навманяки (Звин.)].
    * * *
    нареч.
    наздога́д, науга́д, навмання́

    Русско-украинский словарь > наугад

  • 32 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 33 повёртывать

    повернуть повертати, повернути, обертати, обернути, вертіти, крутити, покрутити, крутнути, (о мног.) пообертати що. [Поверни ключ у замку. Обернув (повернув) до себе палицю гострим кінцем. Повернув його обличчям до стіни]. -нуть направо - повернути праворуч, у праву руку. Корабль -нул к берегу - корабель повернув до берега. -нуть дело по своему - повернути (обернути) справу по-свойому, на свій обичай. -вать мясо на вертеле - обертати м'ясо на рожні. Повёртывай оглобли (убирайся) - відвертай лиги. Повёрнутый - повернений, повернутий, обернений, обернутий.
    * * *
    несов.; сов. - поверн`уть
    поверта́ти, поверну́ти; ( оборачивать) оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти; ( менять направление) заверта́ти, заверну́ти; ( сворачивать) зверта́ти, зверну́ти, підверта́ти, підверну́ти; (к чему-л. диал.) приверта́ти, приверну́ти; (несов.: о солнце, времени суток) похили́ти, -хи́лить, похили́тися

    Русско-украинский словарь > повёртывать

  • 34 поворот

    1) см. Поворачивание;
    2) (дороги, улицы, реки) поворот, заворот (-роту), поворі[о]тка, заворі[о]тка, зворот, заверт (-ту), закрут, (гал.) скрут, поворотень (-тня); (изгиб реки, оврага) залім (-лому), коліно. Река делает несколько -тов - річка робить декілька заворотів (колін). На -те реки - на завороті (на закруті, на поворітці, на заломі) річки. На -те улицы, дороги - на поворітці (на завороті, на закруті, на скруті) вулиці, шляху (дороги). Замок на два -та - замок на два поверти (спусти, зводи). -рот солнца - поворот (повертання) сонця. -рот к худшему - заворот на гірше. -рот направо, налево, воен. - поворот праворуч, ліворуч;
    3) см. Возврат.
    * * *
    поворо́т, -у; (реки, дороги) заворо́т, -у и за́ворот, диал. скрут, -у; (прям., перен.) зворо́т, -у

    Русско-украинский словарь > поворот

  • 35 Направе

    см. Направо 1а.

    Русско-украинский словарь > Направе

  • 36 Прость

    простець (-теця). [Верне і соб (налево), і цабе (направо), а простець і мине (Полт.)]. Простью, впрость (прямиком) - простяком, навпростець; срв. Прямиком.

    Русско-украинский словарь > Прость

  • 37 na prawo

    [на право]
    направо, праворуч

    Słownik polsko-ukraiński > na prawo

  • 38 prawo

    [право]
    n
    1) закон praw.

    Słownik polsko-ukraiński > prawo

  • 39 skręcać

    [скрêцачь]
    v.ndk
    повертати, скрючувати, скручувати

    skręcać w lewo / w prawo — повертати наліво / направо

    Słownik polsko-ukraiński > skręcać

  • 40 w

    [в]
    у

    zapakować w... — загорнути у...

    w bok — у бік, убік

    w dal — вдалину, вдаль

    w dzień — вдень, за дня

    w głąb — вглиб, углиб, у глиб

    w górę — вверх, у висоту, вгору

    w końcu — вкінець, вкінці

    w lewo — ліворуч, наліво, вліво

    w locie — на льоту, на скаку

    w prawo — вправо, направо, праворуч

    w samą porę! — вчасно!, саме тоді!

    w tył — назад, взад

    Słownik polsko-ukraiński > w

Страницы

См. также в других словарях:

  • направо — направо …   Орфографический словарь-справочник

  • НАПРАВО — НАПРАВО, нареч. 1. В правую сторону, на правой стороне. Повернуть направо. «Направо горы и река, налево темный лес.» Некрасов. || с предлогом от . С правой стороны. Направо от дома сад. 2. То же в политическом смысле, см. правый. «Недаром говорят …   Толковый словарь Ушакова

  • направо — одесную, с правой стороны, по правую сторону, по правую руку, вправо, справа, в правую сторону Словарь русских синонимов. направо / куда: вправо, в правую сторону / где: справа, по правую сторону (или руку); одесную (устар. книжн.) …   Словарь синонимов

  • направо —     НАПРАВО, вправо …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • направо —   Направо и налево (разг.) во все стороны, туда и сюда, без разбору.     Швыряет деньги направо и налево …   Фразеологический словарь русского языка

  • НАПРАВО — НАПРАВО, нареч. В правую сторону, на правой стороне. Повернуть н. Н. от дома. Раздавать что н. н. и налево (нерасчётливо, без разбора). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • НАПРАВО — и налево. Прост. 1. Без разбору (взаимодействовать с кем л.). 2. Безрассудно (тратить деньги). ФСРЯ, 267 …   Большой словарь русских поговорок

  • направо — нар., употр. сравн. часто 1. Если вы смотрите, идёте, поворачиваетесь и т. д. направо, значит, вы смотрите, идёте, поворачиваетесь в правую сторону. Он свернул направо в переулок. 2. Если вы тратите деньги направо и налево, вы тратите их в… …   Толковый словарь Дмитриева

  • направо — нареч. см. тж. направо от В правую сторону (противоп.: нале/во) Повернуть, посмотреть, пойти напра/во. направо, налево направо и налево …   Словарь многих выражений

  • направо — напра/во, нареч. Повернуть направо. Раздавать автографы направо и налево …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • направо — нареч. В правую сторону (противоп.: налево). Повернуть, посмотреть, пойти н. ◊ Направо, налево; направо и налево, в зн. нареч. Туда и сюда; без разбора, без оглядки. Тратить деньги направо, налево. Раздавать обещания направо и налево. ◁ Направо… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»