-
1 ноздреватый
ніздрястий, ніздрюватий, (обычно) дірчастий, діркуватий, дірчавий, подіркуватий, шпаристий, (о камне ещё, диал.) макухуватий. [Хліб такий ніздрюватий (Сл. Гр.). Добрі млинці, - дірчасті (Хорольщ.). Дуже діркуватий хліб з сеї муки (Кам неч.). Чогось хліб у неї виходить дірчавий (Звин.)].* * *ніздрюва́тий, дірча́стий -
2 невзрачный
1) (о человеке и животных) миршавий, (худосочный) щуплий, щуплявий, (невидный) непоказний, (лицом) поганкуватий. [Такий він із себе миршавий, нікчемний (Грінч.). А сам він маленький, миршавий, куценький (Гр. Григор.). Пара маленьких миршавих коненят (М. Левиц.). Ви не дивіться на мене, що я такий непоказний (Київ). Соловейко - пташка непоказна, а як співає! (Звин.). Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива (Основа, 1862)]. -ное лицо - негарне (невиразне) обличчя (лице). -ная наружность - непоказна зовнішність. -ной наружности - миршавий (непоказний) на вигляд. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - миршавіти, з[по]миршавіти, замиршавіти;2) (о вещах) миршавий (редко); (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний, (хилый) щуплий, заміркуватий. [Мізерне пальто (Київ). Нужденна (злиденна) халупа (Київ). Щуплий колосок (Звягельщ.). Колосок заміркуватий (Звин.). Щупле будування (Котл.)];3) (об отвлеч. понятиях) мізерний, нужденний, жалюгідний, благенький. -ное впечатление - мізерне враже[і]ння.* * *непока́зний; ( о внешности человека) незуга́рний; (преим. о человеке и животных) ми́ршавий; ( жалкий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, мізе́рний\невзрачныйая фигу́ра — непоказна́ (ми́ршава, мі́зерна, незугарна) по́стать
\невзрачныйое пальто́ — жалюгі́дне (злиде́нне, нужде́нне) пальто́
-
3 пожилой
літній, підліткуватий, підстаркуватий, пристаркуватий, остаркуватий, підстарюватий, постарий, пристарий, пристарілий, дохожалий, підтоптаний. -лой человек - підстаркувата (пристаркувата, літня людина). -лой возраст, -лые лета - літній вік, дохожалість (-лости).* * *Iлі́тній; у літа́х, підста́ркуватий, приста́ркуватий, по́старий, підто́птаний; диал. доходжа́лийIIпостоя́лий; диал. комі́рний -
4 пористый
дірчастий, діркуватий, подіркуватий, дірчавий, шпаристий, пористий, (ноздреватый) ніздруватий.* * *по́ристий, порува́тий, шпари́стий -
5 староватый
старува́тий, до́сить (дово́лі) стари́й; старе́нький; ( о человеке) підста́ркуватий, приста́ркуватий, по́старий -
6 bitterish
-
7 bitterish
-
8 глуповатый
придуркуватий, придуруватий, дуруватий, дуркуватий, придурок (р. -рка), недоумкуватий, недоум, недоумок (р. -мка), немудрий, тумануватий, прибитий на цвіту, безклепкий, присусуватий, прицуцуватий, пришелепуватий. Он глуповат - не має десятої или однієї клепки в голові.* * *приду́ркуватий, дурнува́тий; дурне́нький, недоу́мкуватий; пришеле́пуватий, пришеле́пкуватий, прителе́пкуватий, благува́тий; ( бессмысленный) до́сить[-таки] безглу́здий (нісені́тний) -
9 горьковатый
погіркий, гіркуватий, пригірклий, гірчастий, гірчавий, гіркенький. [Погіркий смак соли. Пригіркле масло].* * *гіркува́тий; гірке́нький -
10 дурашливый
1) см. Дураковатый;2) см. Дурачливый.* * *приду́ркуватий, дурнува́тий, дурне́нький; ( озорной) пустотли́вий -
11 дырчатый
дыристый дірча(с)тий, дірявий, дірчавий, діркуватий. [Дірявий як решето. Дірява миска, що в дні повіртяні (проверчены) діри (Звин.)].* * *дірча́стий, дірча́тий, дірча́вий -
12 задиристый
задери́куватий, зади́рливий, зади́ркуватий; зади́ристий -
13 задорный
1) задирливий, задерикуватий, задиракуватий, зачіпливий, заїдливий, занозистий, задьористий; загонистий, завзятий. -ный вид, слова - задирливий (зачіпливий, задерикуватий) вигляд, зачіпливі слова. Иметь -ный вид - задирливо глядіти, козирем стояти, козирем дивитися. -ный характер, свойственный военному - загониста вояцька вдача;2) (завидный) спокусливий.* * *1) ( полный задора) завзя́тий, заповзя́тий; ( пылкий) запальни́й; ( бойкий) заго́нистий2) (задиристый, запальчивый) задери́куватий, зади́рливий, зади́ркуватий; зади́ристий, заво́їстий -
14 зверовидный
звірюватий, звіркуватий, звірячої подоби.* * *звіроподі́бний, звірува́тий -
15 маловерный
маловірний, недовірний, недовіркуватий. [Усі ми плем'я сонне і боляще, і маловірне (Франко)].* * *малові́рний; неві́рний -
16 мелкозернистый
и -зёрный дрібнозерни[я]стий, (о хлебе) дрібнозерний, (чахлый) заміркуватий. [Дрібнозернястий пісок (Київщ.). Дрібнозерна кукурудза (Брацлалщ.)].* * *дрібнозерни́стий -
17 недоверчивый
недовірливий, (диал. недовіркуватий), неймовірний, неймовірливий. [Які тепер люди поставали недовірливі! (Київщ.). У мене чоловік неймовірний (Гуманщ.). Неймовірний чоловік, що не йме віри нікому (Н.-Лев.). Баба глянула (на його) неймовірним поглядом (Грінч.)].* * *недовірливий; неймові́рний -
18 немолодой
немолодий, (пожилой) літній, підстаркуватий, (шутл.) підтоптаний. [Він уже чоловік немолодий (Полт.). Корова моя вже літня, та я її й на молоду не проміняю (Остерщ.)]. -дых лет, -дого возраста (человек) - немолодого (літнього) віку (людина), в літах (людина).* * *немолоди́й; ( пожилой) лі́тній, підста́ркуватий, шутл. підто́птаний -
19 подковыристый
задери́куватий, задири́куватий, зади́рливий, зади́ркуватий -
20 подстарок
підстаркуватий, підтоптаний (-ного), (о женщ.) підстаркувата (-тої), підтоптана (-ної).* * *підста́ркуватий, -ого, підто́птаний, -ого
См. также в других словарях:
заміркуватий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
гіркуватий — а, е. Трохи, злегка гіркий (у 1, 3 знач.) … Український тлумачний словник
діркуватий — а, е. Те саме, що дірчастий … Український тлумачний словник
заміркуватий — а, е, розм. Щуплий, дрібний (зазвичай про зерно) … Український тлумачний словник
звіркуватий — а, е. Схожий чимось на звірка. || Такий, як у звірка (про вираз очей) … Український тлумачний словник
зіркуватий — а, е. Схожий на зірку … Український тлумачний словник
недовіркуватий — а, е, рідко. 1) до кого – чого і без додатка. Те саме, що недовірливий. 2) заст. Який недостатньо вірить у Бога, духів і т. ін … Український тлумачний словник
подіркуватий — а, е, діал. Дірчастий, пористий … Український тлумачний словник
гіркуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
діркуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
звіркуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
