-
41 наметать
сов. от намётывать -
42 наметать
сов. от намётывать -
43 настёгивать
настегатьI. 1) (нахлёстывать) нахльостувати, нахльостати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати, настьобувати, настьобати, хво[и]ськати, нахво[и]ськати, (кнутом) батожити, набатожити, (сечь) шмагати, нашмагати, чухрати, начухрати, бити, набити кого;2) нафастриґовувати, нафастриґувати, (о мног.) понафастриґовувати що; срв.I. Намётывать 3;3) (подшивать ватой и т. п.) підб[ш]ивати, підб[ш]ити, підштаповувати, підштапувати, (о мног.) попідб[ш]ивати, попідштаповувати ватою и т. п. що; 4 (наготовлять стёг. товару) настьобувати, настьобати, наштаповувати, наштапувати, (о мног.) понастьобувати, понаштаповувати чого. Настёганный -1) нахльостаний, нах(а)лястаний, настьобаний, нахво[и]ськаний, набатожений, нашмаганий, начухраний, набитий;2) нафастриґований, понафастриґовуваний;3) підб[ш]итий, підштапований, попідб[ш]иваний, попідштаповуваний ватою и т. п.;4) настьобаний, наштапований, понастьобуваний, понаштаповуваний. -ться -1) нафастриґовуватися, нафастриґуватися, понафастриґовуватися; бути нафастриґовуваним, нафастриґованим, понафастриґовуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) - а) (стегая кого) нахльостатися, нах(а)лястатися, настьобатися, нахво[и]ськатися, набатожитися, нашмагатися, начухратися, набитися; б) (стегая что) настьобатися, наштапуватися; в) см. Назюзиться.II. Настёгивать и Настегать, настегнуть что на что - настібати, настебнути, нащібати, нащебнути що на що, пристібати, пристебнути, прищібати, прищебнути що до чого, (о мног. или во мн. местах) понастібати и т. п. Настёгнутый - настебнений и настебнутий, нащебнений и нащебнутий, пристебнений и пристебнутий, прищебнений и прищебнутий, понастібаний и т. п. -ться - настібатися, настебнутися, понастібатися; бути настібаним, настебненим (настебнутим), понастібаним и т. п.* * *I несов.; сов. - настег`ать( о шитье) настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́тиII несов.; сов. - настег`ать( хлестать) настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти; сов. нашмага́ти, нахльо́стувати, нахльоста́ти -
44 Наметнуть
см. II. Намётывать. -
45 Понаметать
1) см. Понабросать;2) понаживляти; срв. Намётывать;3) (о зайце) наключкувати. -
46 глаз
глазokulo;♦ на \глаз okultakse, proksimume;сказа́ть пря́мо в \глаза́ diri rekte kaj malkaŝe;с \глазу на \глаз inter kvar okuloj;темно́, хоть \глаз вы́коли kompleta mallumo;в чьи́х-л. \глаза́х laŭ ies opinio;смотре́ть во все \глаза́ rigardi plej atente;идти́ куда́ \глаза́ глядя́т iri kien okuloj rigardas;невооружённым \глазом per nuda okulo;за \глаза́ malantaŭ la dorso.* * *м. (мн. глаза́, род. п. мн. глаз)1) ( орган зрения) ojo mзакати́ть глаза́ — poner los ojos en blanco
пя́лить глаза́ разг. — clavar los ojos
вы́смотреть (прогляде́ть) глаза́ разг. — quebrarse los ojos
враща́ть глаза́ми — girar (hacer bailar) los ojos
иска́ть глаза́ми — buscar con los ojos (con la vista)
есть, пожира́ть глаза́ми разг. — comer, devorar con los ojos
глаза́ на вы́кате — ojos abombados (reventones, saltados, saltones)
поту́хшие глаза́ — ojos apagados
вла́жные глаза́ — ojos blandos (tiernos)
запла́канные глаза́ — ojos llorosos
белёсые глаза́ — ojos overos
продолгова́тые (миндалеви́дные) глаза́ — ojos rasgados
голубы́е глаза́ — ojos zarzos
синя́к под глазом, подби́тый глаз — ojo a la funerala
то́мные глаза́ — ojos de besugo (de carnero)
косы́е глаза́ — ojos de bitoque
вырази́тельные глаза́ — ojos parleros (que hablan)
коси́ть глаза́ми ( о лошади) — ensortijar los ojos
засверка́ть ( о глазах) — encandilarse los ojos
скоси́ть глаза́ — volver los ojos
2) ( взгляд) mirada fоки́нуть, изме́рить глазом (глаза́ми) — abarcar, medir con la mirada
встре́титься глаза́ми — cruzar las miradas
3) ( зрение) vista f, ojo mлиши́ться глаз — perder la vista
о́стрый глаз — vista de lince (de águila)
о́пытный (намётанный) глаз — ojo experimentado (versado, ducho)
име́ть ве́рный глаз — tener buen ojo
наско́лько хвата́ет (куда́ достаёт) глаз — hasta donde alcanza la vista
о́пытный глаз врача́ — ojo clínico (médico)
••воро́ний глаз ( растение) — ahorcalobo m, parís m
дурно́й глаз — mal de ojo
невооружённым (просты́м) глазом — a simple vista
на глаз — a ojo, a ojo de buen cubero, a bulto
за глаза́ разг. — por detrás, a espaldas, en ausencia (de)
с глазу на глаз — a solas, cara a cara, frente a frente
с пья́ных глаз прост. — con ojos encandilados
ни в одно́м глазу́ — sin beber ni gota; sin tener ni gota de sueño
в чьи́х-либо глаза́х ( во мнении) — a los ojos de, a la cara de; a (ante) los ojos de
на чьи́х-либо глаза́х — ante los ojos de, en presencia de
с каки́ми глаза́ми (появиться, показаться) — con qué cara
в глаза́ (сказать, назвать) — a la cara
в глаза́ не вида́ть (+ род. п.) — no haber visto hasta ahora, no conocer
глаза́ разбежа́лись ( у кого-либо) — no saber donde poner los ojos (alguien)
глаза́ на лоб ле́зут ( у кого-либо) прост. — saltársele los ojos ( a alguien)
глаза́ б мои́ не гляде́ли (не смотре́ли) на (+ вин. п.), глаза́ б мои́ не ви́дели (не вида́ли) (+ род. п.) — ojalá (que) no lo vean (vieran) mis ojos
глаза́ у него́ на мо́кром ме́сте разг. — es un llorón
куда́ глаза́ глядя́т (идти, бежать и т.п.) — a donde le lleve el viento
куда́ ни кинь глазом — donde se pongan los ojos, donde se ponga la vista
откры́ть глаза́ ( кому-либо на что-либо) — abrir los ojos ( a alguien en algo)
закры́ть глаза́ (на + вин. п.) — cerrar los ojos (a, ante), hacer la vista gorda (en, a)
зама́зать глаза́ ( кому-либо) разг. — poner una venda en los ojos (a)
мозо́лить глаза́ ( кому-либо) прост. — tener hasta la coronilla (a), tener aburrido (a)
отвести́ глаза́ ( кому-либо) — dar dado falso
верте́ться перед глаза́ми — bailar ante los ojos; ser un pegote
не каза́ть (не пока́зывать) глаз разг. — no dejarse ver
пока́зываться (попада́ться) на глаза́ разг. — dejarse ver (caer)
смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в о́ба глаза) — estar con cien ojos, ser todo ojos
гляде́ть пря́мо (сме́ло) в глаза́ (+ дат. п.) — mirar a los ojos (a), mirar cara a cara (a)
смотре́ть (гляде́ть) чьи́ми-либо глаза́ми (на + вин. п.) — ver por los ojos de otro (con ojos ajenos)
(темно́,) хоть глаз вы́коли — no se ve un burro a dos pasos
убира́йся с глаз доло́й! — ¡retírate de la vista!
остеклене́вшие глаза́ — ojos vidriosos
у всех на глаза́х — a ojos vistas
вы́таращив глаза́ (от ужаса, гнева) — con los ojos fuera de las órbitas
пе́ред глаза́ми — delante de los ojos
ра́ди прекра́сных глаз — por sus ojos bellidos
глаза́ разгоре́лись ( на что-либо) — abrió tanto ojo
у него́ глаза́ засвети́лись ( от радости) — se le alegraron los ojos
подня́ть глаза́ к не́бу — alzar (levantar) los ojos al cielo
броса́ться в глаза́ — dar en los ojos (una cosa)
сде́лать знак глаза́ми — dar (hacer) del ojo
щу́рить глаза́ ( кокетливо) — dormir los ojos
положи́ть глаз на кого́-либо, что-либо — echar el ojo a uno, una cosa
мозо́лить глаза́, лезть на глаза́ — estar tan en los ojos
ра́довать глаз — henchirle (llenarle) el ojo
не своди́ть глаз с чего́-либо — irse los ojos por (tras) una cosa
взгляну́ть совсе́м други́ми глаза́ми ( на кого-либо) — mirar con otros ojos
не спуска́ть глаз (с кого, чего-либо) — no quitar los ojos, no tener ojos más que para...
зака́тывать глаза́ — poner (tornar) los ojos en albo (blanco)
утомля́ть глаза́ — quebrarse los ojos
вы́бить (подби́ть) глаз — saltar un ojo
не верь глаза́м свои́м! — ¡mucho ojo!, que la vista engaña
не спуска́й глаз! — ¡ojo al Cristo, que es de plata!
цени́ть (бере́чь) пу́ще глаза — cuidar como (a) los ojos de la cara
с глаз доло́й - из се́рдца вон посл. — ojos que no ven corazón que no siente; a espaldas vueltas, memorias muertas; para no querer no ver
у стра́ха глаза́ велики́ посл. — tiene el miedo muchos ojos; el temor siempre sospecha lo peor
в чужо́м глазу́ соло́минку ви́дишь, а в своём не ви́дишь и бревна́ посл. — ves la paja en el ojo ajeno y no ves la viga en el tuyo
* * *м. (мн. глаза́, род. п. мн. глаз)1) ( орган зрения) ojo mзакати́ть глаза́ — poner los ojos en blanco
пя́лить глаза́ разг. — clavar los ojos
вы́смотреть (прогляде́ть) глаза́ разг. — quebrarse los ojos
враща́ть глаза́ми — girar (hacer bailar) los ojos
иска́ть глаза́ми — buscar con los ojos (con la vista)
есть, пожира́ть глаза́ми разг. — comer, devorar con los ojos
глаза́ на вы́кате — ojos abombados (reventones, saltados, saltones)
поту́хшие глаза́ — ojos apagados
вла́жные глаза́ — ojos blandos (tiernos)
запла́канные глаза́ — ojos llorosos
белёсые глаза́ — ojos overos
продолгова́тые (миндалеви́дные) глаза́ — ojos rasgados
голубы́е глаза́ — ojos zarzos
синя́к под глазом, подби́тый глаз — ojo a la funerala
то́мные глаза́ — ojos de besugo (de carnero)
косы́е глаза́ — ojos de bitoque
вырази́тельные глаза́ — ojos parleros (que hablan)
коси́ть глаза́ми ( о лошади) — ensortijar los ojos
засверка́ть ( о глазах) — encandilarse los ojos
скоси́ть глаза́ — volver los ojos
2) ( взгляд) mirada fоки́нуть, изме́рить глазом (глаза́ми) — abarcar, medir con la mirada
встре́титься глаза́ми — cruzar las miradas
3) ( зрение) vista f, ojo mлиши́ться глаз — perder la vista
о́стрый глаз — vista de lince (de águila)
о́пытный (намётанный) глаз — ojo experimentado (versado, ducho)
име́ть ве́рный глаз — tener buen ojo
наско́лько хвата́ет (куда́ достаёт) глаз — hasta donde alcanza la vista
о́пытный глаз врача́ — ojo clínico (médico)
••воро́ний глаз ( растение) — ahorcalobo m, parís m
дурно́й глаз — mal de ojo
невооружённым (просты́м) глазом — a simple vista
на глаз — a ojo, a ojo de buen cubero, a bulto
за глаза́ разг. — por detrás, a espaldas, en ausencia (de)
с глазу на глаз — a solas, cara a cara, frente a frente
с пья́ных глаз прост. — con ojos encandilados
ни в одно́м глазу́ — sin beber ni gota; sin tener ni gota de sueño
в чьи́х-либо глаза́х ( во мнении) — a los ojos de, a la cara de; a (ante) los ojos de
на чьи́х-либо глаза́х — ante los ojos de, en presencia de
с каки́ми глаза́ми (появиться, показаться) — con qué cara
в глаза́ (сказать, назвать) — a la cara
в глаза́ не вида́ть (+ род. п.) — no haber visto hasta ahora, no conocer
глаза́ разбежа́лись ( у кого-либо) — no saber donde poner los ojos (alguien)
глаза́ на лоб ле́зут ( у кого-либо) прост. — saltársele los ojos ( a alguien)
глаза́ б мои́ не гляде́ли (не смотре́ли) на (+ вин. п.), глаза́ б мои́ не ви́дели (не вида́ли) (+ род. п.) — ojalá (que) no lo vean (vieran) mis ojos
глаза́ у него́ на мо́кром ме́сте разг. — es un llorón
куда́ глаза́ глядя́т (идти, бежать и т.п.) — a donde le lleve el viento
куда́ ни кинь глазом — donde se pongan los ojos, donde se ponga la vista
откры́ть глаза́ ( кому-либо на что-либо) — abrir los ojos ( a alguien en algo)
закры́ть глаза́ (на + вин. п.) — cerrar los ojos (a, ante), hacer la vista gorda (en, a)
зама́зать глаза́ ( кому-либо) разг. — poner una venda en los ojos (a)
мозо́лить глаза́ ( кому-либо) прост. — tener hasta la coronilla (a), tener aburrido (a)
отвести́ глаза́ ( кому-либо) — dar dado falso
верте́ться перед глаза́ми — bailar ante los ojos; ser un pegote
не каза́ть (не пока́зывать) глаз разг. — no dejarse ver
пока́зываться (попада́ться) на глаза́ разг. — dejarse ver (caer)
смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в о́ба глаза) — estar con cien ojos, ser todo ojos
гляде́ть пря́мо (сме́ло) в глаза́ (+ дат. п.) — mirar a los ojos (a), mirar cara a cara (a)
смотре́ть (гляде́ть) чьи́ми-либо глаза́ми (на + вин. п.) — ver por los ojos de otro (con ojos ajenos)
(темно́,) хоть глаз вы́коли — no se ve un burro a dos pasos
убира́йся с глаз доло́й! — ¡retírate de la vista!
остеклене́вшие глаза́ — ojos vidriosos
у всех на глаза́х — a ojos vistas
вы́таращив глаза́ (от ужаса, гнева) — con los ojos fuera de las órbitas
пе́ред глаза́ми — delante de los ojos
ра́ди прекра́сных глаз — por sus ojos bellidos
глаза́ разгоре́лись ( на что-либо) — abrió tanto ojo
у него́ глаза́ засвети́лись ( от радости) — se le alegraron los ojos
подня́ть глаза́ к не́бу — alzar (levantar) los ojos al cielo
броса́ться в глаза́ — dar en los ojos (una cosa)
сде́лать знак глаза́ми — dar (hacer) del ojo
щу́рить глаза́ ( кокетливо) — dormir los ojos
положи́ть глаз на кого́-либо, что-либо — echar el ojo a uno, una cosa
мозо́лить глаза́, лезть на глаза́ — estar tan en los ojos
ра́довать глаз — henchirle (llenarle) el ojo
не своди́ть глаз с чего́-либо — irse los ojos por (tras) una cosa
взгляну́ть совсе́м други́ми глаза́ми ( на кого-либо) — mirar con otros ojos
не спуска́ть глаз (с кого, чего-либо) — no quitar los ojos, no tener ojos más que para...
зака́тывать глаза́ — poner (tornar) los ojos en albo (blanco)
утомля́ть глаза́ — quebrarse los ojos
вы́бить (подби́ть) глаз — saltar un ojo
не верь глаза́м свои́м! — ¡mucho ojo!, que la vista engaña
не спуска́й глаз! — ¡ojo al Cristo, que es de plata!
цени́ть (бере́чь) пу́ще глаза — cuidar como (a) los ojos de la cara
с глаз доло́й - из се́рдца вон посл. — ojos que no ven corazón que no siente; a espaldas vueltas, memorias muertas; para no querer no ver
у стра́ха глаза́ велики́ посл. — tiene el miedo muchos ojos; el temor siempre sospecha lo peor
в чужо́м глазу́ соло́минку ви́дишь, а в своём не ви́дишь и бревна́ посл. — ves la paja en el ojo ajeno y no ves la viga en el tuyo
* * *ngener. (âçãëàä) mirada, (çðåñèå) vista, ojo -
47 ткань
cloth, fabric, material, tissue, web* * *ткань ж.
cloth, fabricгрунтова́ть ткань — ground clothгумми́ровать ткань — rubberize fabricнабива́ть ткань по шабло́нам — block-print [plate-print] textilesнастила́ть ткань — spread clothобраба́тывать ткань про́тив возде́йствия воды́ — waterproof fabricобраба́тывать ткань про́тив мо́ли — moth-proof fabricпрорези́нивать ткань — rubberize fabricткань сохраня́ет скла́дку — the fabric retains the creaseасбе́стовая ткань — asbestos cloth, asbestos fabricбре́керная ткань — breaker fabricбытова́я ткань ( точного соответствия нет) — apparel [household, consumer-type] fabric (Примечание. Household fabric не включает одё́жную ткань.)ворсова́я ткань — pile clothгофриро́ванная ткань — goffered clothткань для сит — bolting clothжгу́товая ткань — roving fabricткань из стекловолокна́ — glass-fibre clothкамво́льная ткань — worsted clothко́рдная ткань — cord fabricмо́ющаяся ткань — washable fabricоби́вочная ткань — upholstery fabricодё́жная ткань — apparel fabricпереплё́тная ткань — bookbinder's [binding] clothпро́волочная ткань — wire cloth, wire fabricсинтети́ческая ткань — synthetic fabricсуро́вая ткань — grey cloth, crude fabricтексти́льная ткань — wooven fabricтехни́ческая ткань — industrial fabricузо́рчатая ткань — fancy clothфильтрова́льная ткань — filter clothхлопчатобума́жная ткань — cotton clothшё́лковая ткань — silk clothшерстяна́я ткань — woolen cloth, wool fabric* * * -
48 хорошо
iyi* * *1) iyi, güzel; yakındanхорошо́ па́хнуть — kokusu güzel olmak
хорошо́ учи́ться — iyi okumak
хорошо́ зараба́тывать — dolgun ücret almak; iyi para kazanmak
он хорошо́ зна́ет э́ту пробле́му — bu sorunu yakından biliyor
худо́жники, кото́рых он хорошо́ зна́ет / знал — yakından tanık olduğu ressamlar
дела́ иду́т хорошо́ — işler iyi gidiyor
ты хорошо́ сде́лал, что пришёл — iyi ettin de geldin
больно́й чу́вствует себя́ дово́льно хорошо́ — hasta iyicedir
он хорошо́ оде́т, не просту́дится — sırtı pektir, soğuk almaz
2) в соч., → сущ., с, нескл. ( отметка) iyiпо фи́зике он получи́л "хорошо́" — fizikten iyi aldı
3) безл., → сказ. iyi(dir), güzeldirвот как хорошо́! — ne güzel!
о́чень хорошо́! — çok güzel! mükemmel!
э́то хорошо́! — orası iyi
вот и хорошо́! — iyi ya işte!
здесь о́чень хорошо́ — burası çok güzel
здесь нам о́чень хорошо́ — burada çok rahatız
там ему́ бы́ло о́чень хорошо́ — orada çok rahat etti
хорошо́, е́сли он придёт во́время — vaktinde gelse iyi (olur)
хорошо́, что ты прие́хал — geldiğin iyi oldu
хорошо́, что бы́ло па́смурно — iyi ki / Allah'tan hava bulutluydu
хорошо́, что ты напо́мнил — iyi ki hatırlattın
4) частица (да, ладно) peki, pekalâ, olurхорошо́, сде́лаю — peki, yaparım
хорошо́, хорошо́, об э́том поговори́м по́сле — pekalâ, pekalâ: onu sonra konuşuruz
5) → вводн. сл. pekalâ, haydiхорошо́, но куда́ ты дел де́ньги? — pekalâ, ya parayı ne yaptın?
••хорошо́ бы пошёл дождь — keşke yağmur yağsa
хорошо́ бы (нам) пое́сть — karnımızı doyursak
-
49 хлеб
м.1) ( изделие из муки) breadчёрный хлеб — brown bread, rye bread
бе́лый хлеб — white bread
дома́шний хлеб — homemade bread
пеклева́нный хлеб — wholemeal bread
све́жий хлеб — fresh-baked / newly-baked bread
хлеб с ма́слом — bread and butter
сажа́ть хлеб (в пе́чку) — put the bread into the oven ['ʌvn]
2) (мн. хлебы) ( каравай) loaf3) (мн. хлеба́) ( в поле) crops pl; cereals [-rɪəlz] pl; corn брит.хлеб на корню́ — standing crops
яровы́е хлеба́ — spring crops
ози́мые хлеба́ — winter crops
4) ( зерно) grainссы́пка хлеба — delivery of grain to granaries
э́кспорт хлеба — grain export
5) разг. ( средства к существованию) living; means of subsistence pl, daily breadзараба́тывать себе́ на хлеб — make one's bread, earn [ɜːn] one's living
лиши́ть кого́-л куска́ хлеба — deprive smb of a livelihood
отби́ть у кого́-л хлеб — take the bread out of smb's mouth
••хлеб да соль! — 1) уст. ( пожелание приятного аппетита) enjoy your meal! 2) ( приветствие в знак гостеприимства) welcome!
хлеба и зре́лищ! — (give us) bread and circuses!
хлеб наш насу́щный дай нам на сей день [даждь нам днесь уст.] библ. — give us this day our daily bread
быть у кого́-л на хлеба́х уст. — eat smb's salt
жить на чужи́х хлеба́х — ≈ be a dependant, live at smb else's expense
да́ром хлеб есть — ≈ not to be worth one's salt
и то́ хлеб — that's at least something; that's better than nothing
не хлебом еди́ным жив челове́к библ. — man cannot live by bread alone
(от)пуска́ть хлеб по во́дам библ. — cast one's bread upon the waters
перебива́ться с хлеба на во́ду / квас — ≈ live from hand to mouth
посади́ть на хлеб и во́ду кого́-л — put smb on bread and water
э́то наш хлеб — it's our bread and butter
-
50 прихватывать
техн., несов. прихва́тывать, сов. прихвати́ть1) ( при сварке) прихо́плювати, прихопи́ти2) ( намётыватъ нитками) наме́тувати, намета́ти -
51 прихватывать
техн., несов. прихва́тывать, сов. прихвати́ть1) ( при сварке) прихо́плювати, прихопи́ти2) ( намётыватъ нитками) наме́тувати, намета́ти -
52 до
I предлог1) врз kadar; dek; değin; denliпроводи́ть кого-л. до́ дому — birini evine kadar geçirmek
от Ки́ева до Ми́нска — Kiev'den Minsk'e kadar
расстоя́ние от Земли́ до Луны́ — Yer Ay mesafesi
до дере́вни киломе́тр — köye (kadar) bir kilometre var
когда́ до дере́вни остава́лся киломе́тр — köye bir kilometre kala
вода́ доходи́ла до коле́н — sular diz hizasına kadar yükselmişti
сне́гу бы́ло до коле́на — diz boyu kar vardı
(про)дли́ться от двух до трёх часо́в — iki ilâ üç saat sürmek
с двух (часо́в) до трёх — (saat) ikiden üçe kadar
де́ти в во́зрасте до десяти́ лет — on yaşından küçük çocuklar
промо́кнуть до ни́тки — iliğine kadar ıslanmak
сжать кому-л. ру́ку до бо́ли — birinin elini acıtacak kadar sıkmak
крича́ть до хрипоты́ — sesi kısılıncaya / kısılana kadar bağırmak
я до того́ уста́л, что... — o kadar / o denli / öylesine yoruldum ki...
за пери́од до про́шлого го́да — geçen yıla kadarki dönemde
до чего́ краси́во! — ne kadar da güzel!
зараба́тывать до ста рублей — yüz ruble kadar kazanmak
до сих по́р — ( по времени) şimdiye kadar / dek, halâ; ( по месту) buraya / burasına kadar
2) (раньше, прежде) önceдо войны́ — savaştan önce
до восхо́да со́лнца — güneş doğmadan (önce)
ещё до твоего́ отъе́зда — daha sen gitmeden (önce)
нам на́до добра́ться туда́ до дождя́ — yağmur başlamadan varmalıyız oraya
II с, нескл., муз.они́ отправи́лись / вы́шли в путь ещё до десяти́ (часо́в) — daha saat on olmadan yola çıktılar
do -
53 не
olmayan* * *I частица врз...ma; değil ( при именном сказуемом);...madan;...maksızın ( при деепричастии)я не пое́ду — gitmeyeceğim
не он, а ты — o değil, sen
не красне́я — yüzü kızarmadan
кто э́того не зна́ет! — bunu bilmeyen mi var!
он не член профсою́за — sendikasızdır
одна́ко э́то не зна́чит, что... — ama bu demek değil ki,...
э́то у него́ не пе́рвая и не после́дняя оши́бка — bu, onun ne ilk ne de son hatasıdır
не сходи́ть ли нам в кино́? — sinemaya gitsek (ne dersin)?
не тебе́ говори́ть об э́том — bundan söz etmek sana düşmez
пальто́ не пальто́, плащ не плащ, а что-то сре́днее — palto desen değil, yağmurluk desen değil, ikisi ortası bir şey
я съе́здил туда́ не без по́льзы — oraya gittiğim bir dereceye kadar yararlı oldu
не прошли́ мы и пяти́десяти шаго́в... — kırk elli adım gittik gitmedik...
они́ не мо́гут не учи́тывать э́того фа́кта — bu olguyu dikkate almamazlık edemezler
••мне сейча́с не до э́того — şimdi bununla uğraşamam / uğraşacak vaktim yok
уходи́, не то прого́нят — çekil git; yoksa kovulursun
II в соч.не зна́ю, не то е́хать, не то нет — gitsem mi gitmesem mi, bilmem ki
(отделяемая часть местоимений не́кого и не́чего)не́ с кем поговори́ть — konuşacak adam / kimse yok
жа́ловаться не́ на что — şikayet edecek bir şey yok
••не́ за что (в ответ на благодарность) — bir şey değil; estağfurullah
-
54 прикатывать
-
55 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
См. также в других словарях:
намётывать(ся) — намётывать(ся) … Словарь употребления буквы Ё
НАМЁТЫВАТЬ — НАМЁТЫВАТЬ, намётываю, намётываешь. несовер. к наметать2. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
намётывать — НАМЕТАТЬ 1, мечу, мечешь; мётанный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
намётывать — намётывать, аю, ает … Русский орфографический словарь
намётывать — НАМЁТЫВАТЬ, несов. (сов. наметать), что. Делать (сделать) что л., прошивая предварительно стежками, намечая линию шва, собирая детали модели воедино для первой примерки и подгонки вещи по фигуре перед тем, как прошить основным швом [impf. to… … Большой толковый словарь русских глаголов
намётывать(ся) — 1. намётывать(ся) 1 на/мёт/ыва/ть¹(ся)¹ (от на/мет/а/ть¹). 2. намётывать(ся) 2 на/мёт/ыва/ть²(ся)² (от на/мет/а/ть²) … Морфемно-орфографический словарь
намётывать — (I), намётываю, ваешь, вают … Орфографический словарь русского языка
намётывать — 1) аю, аешь. несов. к наметать 2. 2) аю, аешь. несов. к наметать 3 … Малый академический словарь
намётывать — I см. наметать II II см. наметать III; аю, аешь; нсв … Словарь многих выражений
намётка — I и; мн. род. ток, дат. ткам; ж. см. тж. намёточный 1) к наметать III намётывать. Намётка платья. 2) Нитка (нитки), которой (которыми) намётывается, смётывается что л. Вытащить намётку. II и; мн. род. ток … Словарь многих выражений
примётывать — ПРИМЕТАТЬ, аю, аешь; мётанный; сов., что. Пришить намёткой 1. П. рукав. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова