Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

намётывать

  • 41 наметать

    Русско-украинский политехнический словарь > наметать

  • 42 наметать

    Русско-украинский политехнический словарь > наметать

  • 43 настёгивать

    настегать
    I. 1) (нахлёстывать) нахльостувати, нахльостати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати, настьобувати, настьобати, хво[и]ськати, нахво[и]ськати, (кнутом) батожити, набатожити, (сечь) шмагати, нашмагати, чухрати, начухрати, бити, набити кого;
    2) нафастриґовувати, нафастриґувати, (о мног.) понафастриґовувати що; срв.
    I. Намётывать 3;
    3) (подшивать ватой и т. п.) підб[ш]ивати, підб[ш]ити, підштаповувати, підштапувати, (о мног.) попідб[ш]ивати, попідштаповувати ватою и т. п. що; 4 (наготовлять стёг. товару) настьобувати, настьобати, наштаповувати, наштапувати, (о мног.) понастьобувати, понаштаповувати чого. Настёганный -
    1) нахльостаний, нах(а)лястаний, настьобаний, нахво[и]ськаний, набатожений, нашмаганий, начухраний, набитий;
    2) нафастриґований, понафастриґовуваний;
    3) підб[ш]итий, підштапований, попідб[ш]иваний, попідштаповуваний ватою и т. п.;
    4) настьобаний, наштапований, понастьобуваний, понаштаповуваний. -ться -
    1) нафастриґовуватися, нафастриґуватися, понафастриґовуватися; бути нафастриґовуваним, нафастриґованим, понафастриґовуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (стегая кого) нахльостатися, нах(а)лястатися, настьобатися, нахво[и]ськатися, набатожитися, нашмагатися, начухратися, набитися; б) (стегая что) настьобатися, наштапуватися; в) см. Назюзиться.
    II. Настёгивать и Настегать, настегнуть что на что - настібати, настебнути, нащібати, нащебнути що на що, пристібати, пристебнути, прищібати, прищебнути що до чого, (о мног. или во мн. местах) понастібати и т. п. Настёгнутый - настебнений и настебнутий, нащебнений и нащебнутий, пристебнений и пристебнутий, прищебнений и прищебнутий, понастібаний и т. п. -ться - настібатися, настебнутися, понастібатися; бути настібаним, настебненим (настебнутим), понастібаним и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - настег`ать
    ( о шитье) настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти
    II несов.; сов. - настег`ать
    ( хлестать) настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти; сов. нашмага́ти, нахльо́стувати, нахльоста́ти

    Русско-украинский словарь > настёгивать

  • 44 Наметнуть

    см. II. Намётывать.

    Русско-украинский словарь > Наметнуть

  • 45 Понаметать

    1) см. Понабросать;
    2) понаживляти; срв. Намётывать;
    3) (о зайце) наключкувати.

    Русско-украинский словарь > Понаметать

  • 46 глаз

    глаз
    okulo;
    ♦ на \глаз okultakse, proksimume;
    сказа́ть пря́мо в \глаза́ diri rekte kaj malkaŝe;
    с \глазу на \глаз inter kvar okuloj;
    темно́, хоть \глаз вы́коли kompleta mallumo;
    в чьи́х-л. \глаза́х laŭ ies opinio;
    смотре́ть во все \глаза́ rigardi plej atente;
    идти́ куда́ \глаза́ глядя́т iri kien okuloj rigardas;
    невооружённым \глазом per nuda okulo;
    за \глаза́ malantaŭ la dorso.
    * * *
    м. (мн. глаза́, род. п. мн. глаз)

    закати́ть глаза́ — poner los ojos en blanco

    пя́лить глаза́ разг.clavar los ojos

    вы́смотреть (прогляде́ть) глаза́ разг.quebrarse los ojos

    враща́ть глаза́ми — girar (hacer bailar) los ojos

    иска́ть глаза́ми — buscar con los ojos (con la vista)

    есть, пожира́ть глаза́ми разг. — comer, devorar con los ojos

    глаза́ на вы́кате — ojos abombados (reventones, saltados, saltones)

    поту́хшие глаза́ — ojos apagados

    вла́жные глаза́ — ojos blandos (tiernos)

    запла́канные глаза́ — ojos llorosos

    белёсые глаза́ — ojos overos

    продолгова́тые (миндалеви́дные) глаза́ — ojos rasgados

    голубы́е глаза́ — ojos zarzos

    синя́к под глазом, подби́тый глаз — ojo a la funerala

    то́мные глаза́ — ojos de besugo (de carnero)

    косы́е глаза́ — ojos de bitoque

    вырази́тельные глаза́ — ojos parleros (que hablan)

    коси́ть глаза́ми ( о лошади) — ensortijar los ojos

    засверка́ть ( о глазах) — encandilarse los ojos

    скоси́ть глаза́ — volver los ojos

    2) ( взгляд) mirada f

    оки́нуть, изме́рить глазом (глаза́ми) — abarcar, medir con la mirada

    встре́титься глаза́ми — cruzar las miradas

    3) ( зрение) vista f, ojo m

    лиши́ться глаз — perder la vista

    о́стрый глаз — vista de lince (de águila)

    о́пытный (намётанный) глаз — ojo experimentado (versado, ducho)

    име́ть ве́рный глаз — tener buen ojo

    наско́лько хвата́ет (куда́ достаёт) глаз — hasta donde alcanza la vista

    о́пытный глаз врача́ — ojo clínico (médico)

    ••

    воро́ний глаз ( растение) — ahorcalobo m, parís m

    дурно́й глаз — mal de ojo

    невооружённым (просты́м) глазом — a simple vista

    на глаз — a ojo, a ojo de buen cubero, a bulto

    за глаза́ разг. — por detrás, a espaldas, en ausencia (de)

    с глазу на глаз — a solas, cara a cara, frente a frente

    с пья́ных глаз прост.con ojos encandilados

    ни в одно́м глазу́ — sin beber ni gota; sin tener ni gota de sueño

    в чьи́х-либо глаза́х ( во мнении) — a los ojos de, a la cara de; a (ante) los ojos de

    на чьи́х-либо глаза́х — ante los ojos de, en presencia de

    с каки́ми глаза́ми (появиться, показаться) — con qué cara

    в глаза́ (сказать, назвать) — a la cara

    в глаза́ не вида́ть (+ род. п.) — no haber visto hasta ahora, no conocer

    глаза́ разбежа́лись ( у кого-либо) — no saber donde poner los ojos (alguien)

    глаза́ на лоб ле́зут ( у кого-либо) прост.saltársele los ojos ( a alguien)

    глаза́ б мои́ не гляде́ли (не смотре́ли) на (+ вин. п.), глаза́ б мои́ не ви́дели (не вида́ли) (+ род. п.)ojalá (que) no lo vean (vieran) mis ojos

    глаза́ у него́ на мо́кром ме́сте разг.es un llorón

    куда́ глаза́ глядя́т (идти, бежать и т.п.) — a donde le lleve el viento

    куда́ ни кинь глазом — donde se pongan los ojos, donde se ponga la vista

    откры́ть глаза́ ( кому-либо на что-либо) — abrir los ojos ( a alguien en algo)

    закры́ть глаза́ (на + вин. п.) — cerrar los ojos (a, ante), hacer la vista gorda (en, a)

    зама́зать глаза́ ( кому-либо) разг.poner una venda en los ojos (a)

    мозо́лить глаза́ ( кому-либо) прост. — tener hasta la coronilla (a), tener aburrido (a)

    отвести́ глаза́ ( кому-либо) — dar dado falso

    верте́ться перед глаза́ми — bailar ante los ojos; ser un pegote

    не каза́ть (не пока́зывать) глаз разг.no dejarse ver

    пока́зываться (попада́ться) на глаза́ разг.dejarse ver (caer)

    смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в о́ба глаза) — estar con cien ojos, ser todo ojos

    гляде́ть пря́мо (сме́ло) в глаза́ (+ дат. п.) — mirar a los ojos (a), mirar cara a cara (a)

    смотре́ть (гляде́ть) чьи́ми-либо глаза́ми (на + вин. п.)ver por los ojos de otro (con ojos ajenos)

    (темно́,) хоть глаз вы́коли — no se ve un burro a dos pasos

    убира́йся с глаз доло́й! — ¡retírate de la vista!

    остеклене́вшие глаза́ — ojos vidriosos

    у всех на глаза́х — a ojos vistas

    вы́таращив глаза́ (от ужаса, гнева) — con los ojos fuera de las órbitas

    пе́ред глаза́ми — delante de los ojos

    ра́ди прекра́сных глаз — por sus ojos bellidos

    глаза́ разгоре́лись ( на что-либо) — abrió tanto ojo

    у него́ глаза́ засвети́лись ( от радости) — se le alegraron los ojos

    подня́ть глаза́ к не́бу — alzar (levantar) los ojos al cielo

    броса́ться в глаза́ — dar en los ojos (una cosa)

    сде́лать знак глаза́ми — dar (hacer) del ojo

    щу́рить глаза́ ( кокетливо) — dormir los ojos

    положи́ть глаз на кого́-либо, что-либо — echar el ojo a uno, una cosa

    мозо́лить глаза́, лезть на глаза́ — estar tan en los ojos

    ра́довать глаз — henchirle (llenarle) el ojo

    не своди́ть глаз с чего́-либо — irse los ojos por (tras) una cosa

    взгляну́ть совсе́м други́ми глаза́ми ( на кого-либо) — mirar con otros ojos

    не спуска́ть глаз (с кого, чего-либо) — no quitar los ojos, no tener ojos más que para...

    зака́тывать глаза́ — poner (tornar) los ojos en albo (blanco)

    утомля́ть глаза́ — quebrarse los ojos

    вы́бить (подби́ть) глаз — saltar un ojo

    не верь глаза́м свои́м! — ¡mucho ojo!, que la vista engaña

    не спуска́й глаз! — ¡ojo al Cristo, que es de plata!

    цени́ть (бере́чь) пу́ще глаза — cuidar como (a) los ojos de la cara

    с глаз доло́й - из се́рдца вон посл. — ojos que no ven corazón que no siente; a espaldas vueltas, memorias muertas; para no querer no ver

    у стра́ха глаза́ велики́ посл. — tiene el miedo muchos ojos; el temor siempre sospecha lo peor

    в чужо́м глазу́ соло́минку ви́дишь, а в своём не ви́дишь и бревна́ посл.ves la paja en el ojo ajeno y no ves la viga en el tuyo

    * * *
    м. (мн. глаза́, род. п. мн. глаз)

    закати́ть глаза́ — poner los ojos en blanco

    пя́лить глаза́ разг.clavar los ojos

    вы́смотреть (прогляде́ть) глаза́ разг.quebrarse los ojos

    враща́ть глаза́ми — girar (hacer bailar) los ojos

    иска́ть глаза́ми — buscar con los ojos (con la vista)

    есть, пожира́ть глаза́ми разг. — comer, devorar con los ojos

    глаза́ на вы́кате — ojos abombados (reventones, saltados, saltones)

    поту́хшие глаза́ — ojos apagados

    вла́жные глаза́ — ojos blandos (tiernos)

    запла́канные глаза́ — ojos llorosos

    белёсые глаза́ — ojos overos

    продолгова́тые (миндалеви́дные) глаза́ — ojos rasgados

    голубы́е глаза́ — ojos zarzos

    синя́к под глазом, подби́тый глаз — ojo a la funerala

    то́мные глаза́ — ojos de besugo (de carnero)

    косы́е глаза́ — ojos de bitoque

    вырази́тельные глаза́ — ojos parleros (que hablan)

    коси́ть глаза́ми ( о лошади) — ensortijar los ojos

    засверка́ть ( о глазах) — encandilarse los ojos

    скоси́ть глаза́ — volver los ojos

    2) ( взгляд) mirada f

    оки́нуть, изме́рить глазом (глаза́ми) — abarcar, medir con la mirada

    встре́титься глаза́ми — cruzar las miradas

    3) ( зрение) vista f, ojo m

    лиши́ться глаз — perder la vista

    о́стрый глаз — vista de lince (de águila)

    о́пытный (намётанный) глаз — ojo experimentado (versado, ducho)

    име́ть ве́рный глаз — tener buen ojo

    наско́лько хвата́ет (куда́ достаёт) глаз — hasta donde alcanza la vista

    о́пытный глаз врача́ — ojo clínico (médico)

    ••

    воро́ний глаз ( растение) — ahorcalobo m, parís m

    дурно́й глаз — mal de ojo

    невооружённым (просты́м) глазом — a simple vista

    на глаз — a ojo, a ojo de buen cubero, a bulto

    за глаза́ разг. — por detrás, a espaldas, en ausencia (de)

    с глазу на глаз — a solas, cara a cara, frente a frente

    с пья́ных глаз прост.con ojos encandilados

    ни в одно́м глазу́ — sin beber ni gota; sin tener ni gota de sueño

    в чьи́х-либо глаза́х ( во мнении) — a los ojos de, a la cara de; a (ante) los ojos de

    на чьи́х-либо глаза́х — ante los ojos de, en presencia de

    с каки́ми глаза́ми (появиться, показаться) — con qué cara

    в глаза́ (сказать, назвать) — a la cara

    в глаза́ не вида́ть (+ род. п.) — no haber visto hasta ahora, no conocer

    глаза́ разбежа́лись ( у кого-либо) — no saber donde poner los ojos (alguien)

    глаза́ на лоб ле́зут ( у кого-либо) прост.saltársele los ojos ( a alguien)

    глаза́ б мои́ не гляде́ли (не смотре́ли) на (+ вин. п.), глаза́ б мои́ не ви́дели (не вида́ли) (+ род. п.)ojalá (que) no lo vean (vieran) mis ojos

    глаза́ у него́ на мо́кром ме́сте разг.es un llorón

    куда́ глаза́ глядя́т (идти, бежать и т.п.) — a donde le lleve el viento

    куда́ ни кинь глазом — donde se pongan los ojos, donde se ponga la vista

    откры́ть глаза́ ( кому-либо на что-либо) — abrir los ojos ( a alguien en algo)

    закры́ть глаза́ (на + вин. п.) — cerrar los ojos (a, ante), hacer la vista gorda (en, a)

    зама́зать глаза́ ( кому-либо) разг.poner una venda en los ojos (a)

    мозо́лить глаза́ ( кому-либо) прост. — tener hasta la coronilla (a), tener aburrido (a)

    отвести́ глаза́ ( кому-либо) — dar dado falso

    верте́ться перед глаза́ми — bailar ante los ojos; ser un pegote

    не каза́ть (не пока́зывать) глаз разг.no dejarse ver

    пока́зываться (попада́ться) на глаза́ разг.dejarse ver (caer)

    смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в о́ба глаза) — estar con cien ojos, ser todo ojos

    гляде́ть пря́мо (сме́ло) в глаза́ (+ дат. п.) — mirar a los ojos (a), mirar cara a cara (a)

    смотре́ть (гляде́ть) чьи́ми-либо глаза́ми (на + вин. п.)ver por los ojos de otro (con ojos ajenos)

    (темно́,) хоть глаз вы́коли — no se ve un burro a dos pasos

    убира́йся с глаз доло́й! — ¡retírate de la vista!

    остеклене́вшие глаза́ — ojos vidriosos

    у всех на глаза́х — a ojos vistas

    вы́таращив глаза́ (от ужаса, гнева) — con los ojos fuera de las órbitas

    пе́ред глаза́ми — delante de los ojos

    ра́ди прекра́сных глаз — por sus ojos bellidos

    глаза́ разгоре́лись ( на что-либо) — abrió tanto ojo

    у него́ глаза́ засвети́лись ( от радости) — se le alegraron los ojos

    подня́ть глаза́ к не́бу — alzar (levantar) los ojos al cielo

    броса́ться в глаза́ — dar en los ojos (una cosa)

    сде́лать знак глаза́ми — dar (hacer) del ojo

    щу́рить глаза́ ( кокетливо) — dormir los ojos

    положи́ть глаз на кого́-либо, что-либо — echar el ojo a uno, una cosa

    мозо́лить глаза́, лезть на глаза́ — estar tan en los ojos

    ра́довать глаз — henchirle (llenarle) el ojo

    не своди́ть глаз с чего́-либо — irse los ojos por (tras) una cosa

    взгляну́ть совсе́м други́ми глаза́ми ( на кого-либо) — mirar con otros ojos

    не спуска́ть глаз (с кого, чего-либо) — no quitar los ojos, no tener ojos más que para...

    зака́тывать глаза́ — poner (tornar) los ojos en albo (blanco)

    утомля́ть глаза́ — quebrarse los ojos

    вы́бить (подби́ть) глаз — saltar un ojo

    не верь глаза́м свои́м! — ¡mucho ojo!, que la vista engaña

    не спуска́й глаз! — ¡ojo al Cristo, que es de plata!

    цени́ть (бере́чь) пу́ще глаза — cuidar como (a) los ojos de la cara

    с глаз доло́й - из се́рдца вон посл. — ojos que no ven corazón que no siente; a espaldas vueltas, memorias muertas; para no querer no ver

    у стра́ха глаза́ велики́ посл. — tiene el miedo muchos ojos; el temor siempre sospecha lo peor

    в чужо́м глазу́ соло́минку ви́дишь, а в своём не ви́дишь и бревна́ посл.ves la paja en el ojo ajeno y no ves la viga en el tuyo

    * * *
    n
    gener. (âçãëàä) mirada, (çðåñèå) vista, ojo

    Diccionario universal ruso-español > глаз

  • 47 ткань

    cloth, fabric, material, tissue, web
    * * *
    ткань ж.
    cloth, fabric
    грунтова́ть ткань — ground cloth
    гумми́ровать ткань — rubberize fabric
    набива́ть ткань по шабло́нам — block-print [plate-print] textiles
    настила́ть ткань — spread cloth
    обраба́тывать ткань про́тив возде́йствия воды́ — waterproof fabric
    обраба́тывать ткань про́тив мо́ли — moth-proof fabric
    прорези́нивать ткань — rubberize fabric
    ткань сохраня́ет скла́дку — the fabric retains the crease
    асбе́стовая ткань — asbestos cloth, asbestos fabric
    бре́керная ткань — breaker fabric
    бытова́я ткань ( точного соответствия нет) — apparel [household, consumer-type] fabric (Примечание. Household fabric не включает одё́жную ткань.)
    ворсова́я ткань — pile cloth
    гофриро́ванная ткань — goffered cloth
    ткань для сит — bolting cloth
    жгу́товая ткань — roving fabric
    ткань из стекловолокна́ — glass-fibre cloth
    камво́льная ткань — worsted cloth
    ко́рдная ткань — cord fabric
    мо́ющаяся ткань — washable fabric
    оби́вочная ткань — upholstery fabric
    одё́жная ткань — apparel fabric
    переплё́тная ткань — bookbinder's [binding] cloth
    про́волочная ткань — wire cloth, wire fabric
    синтети́ческая ткань — synthetic fabric
    суро́вая ткань — grey cloth, crude fabric
    тексти́льная ткань — wooven fabric
    техни́ческая ткань — industrial fabric
    узо́рчатая ткань — fancy cloth
    фильтрова́льная ткань — filter cloth
    хлопчатобума́жная ткань — cotton cloth
    шё́лковая ткань — silk cloth
    шерстяна́я ткань — woolen cloth, wool fabric
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > ткань

  • 48 хорошо

    iyi
    * * *
    1) iyi, güzel; yakından

    хорошо́ па́хнуть — kokusu güzel olmak

    хорошо́ учи́ться — iyi okumak

    хорошо́ зараба́тывать — dolgun ücret almak; iyi para kazanmak

    он хорошо́ зна́ет э́ту пробле́му — bu sorunu yakından biliyor

    худо́жники, кото́рых он хорошо́ зна́ет / знал — yakından tanık olduğu ressamlar

    дела́ иду́т хорошо́ — işler iyi gidiyor

    ты хорошо́ сде́лал, что пришёл — iyi ettin de geldin

    больно́й чу́вствует себя́ дово́льно хорошо́ — hasta iyicedir

    он хорошо́ оде́т, не просту́дится — sırtı pektir, soğuk almaz

    2) в соч., → сущ., с, нескл. ( отметка) iyi

    по фи́зике он получи́л "хорошо́" — fizikten iyi aldı

    3) безл., → сказ. iyi(dir), güzeldir

    вот как хорошо́! — ne güzel!

    о́чень хорошо́! — çok güzel! mükemmel!

    э́то хорошо́! — orası iyi

    вот и хорошо́! — iyi ya işte!

    здесь о́чень хорошо́ — burası çok güzel

    здесь нам о́чень хорошо́ — burada çok rahatız

    там ему́ бы́ло о́чень хорошо́ — orada çok rahat etti

    хорошо́, е́сли он придёт во́время — vaktinde gelse iyi (olur)

    хорошо́, что ты прие́хал — geldiğin iyi oldu

    хорошо́, что бы́ло па́смурно — iyi ki / Allah'tan hava bulutluydu

    хорошо́, что ты напо́мнил — iyi ki hatırlattın

    4) частица (да, ладно) peki, pekalâ, olur

    хорошо́, сде́лаю — peki, yaparım

    хорошо́, хорошо́, об э́том поговори́м по́сле — pekalâ, pekalâ: onu sonra konuşuruz

    5) вводн. сл. pekalâ, haydi

    хорошо́, но куда́ ты дел де́ньги? — pekalâ, ya parayı ne yaptın?

    ••

    хорошо́ бы пошёл дождь — keşke yağmur yağsa

    хорошо́ бы (нам) пое́сть — karnımızı doyursak

    Русско-турецкий словарь > хорошо

  • 49 хлеб

    м.

    чёрный хлеб — brown bread, rye bread

    бе́лый хлеб — white bread

    дома́шний хлеб — homemade bread

    пеклева́нный хлеб — wholemeal bread

    све́жий хлеб — fresh-baked / newly-baked bread

    хлеб с ма́слом — bread and butter

    сажа́ть хлеб (в пе́чку) — put the bread into the oven ['ʌvn]

    2) (мн. хлебы) ( каравай) loaf
    3) (мн. хлеба́) ( в поле) crops pl; cereals [-rɪəlz] pl; corn брит.

    хлеб на корню́ — standing crops

    яровы́е хлеба́ — spring crops

    ози́мые хлеба́ — winter crops

    4) ( зерно) grain

    ссы́пка хлеба — delivery of grain to granaries

    э́кспорт хлеба — grain export

    5) разг. ( средства к существованию) living; means of subsistence pl, daily bread

    зараба́тывать себе́ на хлеб — make one's bread, earn [ɜːn] one's living

    лиши́ть кого́-л куска́ хлеба — deprive smb of a livelihood

    отби́ть у кого́-л хлеб — take the bread out of smb's mouth

    ••

    хлеба и зре́лищ! — (give us) bread and circuses!

    хлеб наш насу́щный дай нам на сей день [даждь нам днесь уст.] библ.give us this day our daily bread

    быть у кого́-л на хлеба́х уст.eat smb's salt

    его́ хлебом не корми́ - (то́лько) дай (+ инф.)there's nothing he likes better than (+ ger)

    жить на чужи́х хлеба́х — ≈ be a dependant, live at smb else's expense

    да́ром хлеб есть — ≈ not to be worth one's salt

    и то́ хлеб — that's at least something; that's better than nothing

    не хлебом еди́ным жив челове́к библ.man cannot live by bread alone

    (от)пуска́ть хлеб по во́дам библ.cast one's bread upon the waters

    перебива́ться с хлеба на во́ду / квас — ≈ live from hand to mouth

    посади́ть на хлеб и во́ду кого́-лput smb on bread and water

    э́то наш хлеб — it's our bread and butter

    Новый большой русско-английский словарь > хлеб

  • 50 прихватывать

    техн., несов. прихва́тывать, сов. прихвати́ть
    1) ( при сварке) прихо́плювати, прихопи́ти
    2) ( намётыватъ нитками) наме́тувати, намета́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > прихватывать

  • 51 прихватывать

    техн., несов. прихва́тывать, сов. прихвати́ть
    1) ( при сварке) прихо́плювати, прихопи́ти
    2) ( намётыватъ нитками) наме́тувати, намета́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > прихватывать

  • 52 до

    I предлог
    1) врз kadar; dek; değin; denli

    проводи́ть кого-л. до́ дому — birini evine kadar geçirmek

    от Ки́ева до Ми́нска — Kiev'den Minsk'e kadar

    расстоя́ние от Земли́ до Луны́ — Yer Ay mesafesi

    до дере́вни киломе́тр — köye (kadar) bir kilometre var

    когда́ до дере́вни остава́лся киломе́тр — köye bir kilometre kala

    вода́ доходи́ла до коле́н — sular diz hizasına kadar yükselmişti

    сне́гу бы́ло до коле́на — diz boyu kar vardı

    (про)дли́ться от двух до трёх часо́в — iki ilâ üç saat sürmek

    с двух (часо́в) до трёх — (saat) ikiden üçe kadar

    де́ти в во́зрасте до десяти́ лет — on yaşından küçük çocuklar

    промо́кнуть до ни́тки — iliğine kadar ıslanmak

    сжать кому-л. ру́ку до бо́ли — birinin elini acıtacak kadar sıkmak

    крича́ть до хрипоты́ — sesi kısılıncaya / kısılana kadar bağırmak

    я до того́ уста́л, что... — o kadar / o denli / öylesine yoruldum ki...

    за пери́од до про́шлого го́да — geçen yıla kadarki dönemde

    до чего́ краси́во! — ne kadar da güzel!

    зараба́тывать до ста рублей — yüz ruble kadar kazanmak

    до сих по́р — ( по времени) şimdiye kadar / dek, halâ; ( по месту) buraya / burasına kadar

    2) (раньше, прежде) önce

    до войны́ — savaştan önce

    до восхо́да со́лнца — güneş doğmadan (önce)

    ещё до твоего́ отъе́зда — daha sen gitmeden (önce)

    нам на́до добра́ться туда́ до дождя́ — yağmur başlamadan varmalıyız oraya

    они́ отправи́лись / вы́шли в путь ещё до десяти́ (часо́в) — daha saat on olmadan yola çıktılar

    II с, нескл., муз.
    do

    Русско-турецкий словарь > до

  • 53 не

    olmayan
    * * *
    I частица врз

    я не пое́ду — gitmeyeceğim

    не он, а ты — o değil, sen

    не красне́я — yüzü kızarmadan

    кто э́того не зна́ет! — bunu bilmeyen mi var!

    он не член профсою́за — sendikasızdır

    одна́ко э́то не зна́чит, что... — ama bu demek değil ki,...

    э́то у него́ не пе́рвая и не после́дняя оши́бка — bu, onun ne ilk ne de son hatasıdır

    не сходи́ть ли нам в кино́? — sinemaya gitsek (ne dersin)?

    не тебе́ говори́ть об э́том — bundan söz etmek sana düşmez

    пальто́ не пальто́, плащ не плащ, а что-то сре́днее — palto desen değil, yağmurluk desen değil, ikisi ortası bir şey

    я съе́здил туда́ не без по́льзы — oraya gittiğim bir dereceye kadar yararlı oldu

    не прошли́ мы и пяти́десяти шаго́в... — kırk elli adım gittik gitmedik...

    они́ не мо́гут не учи́тывать э́того фа́кта — bu olguyu dikkate almamazlık edemezler

    ••

    мне сейча́с не до э́того — şimdi bununla uğraşamam / uğraşacak vaktim yok

    уходи́, не то прого́нят — çekil git; yoksa kovulursun

    не зна́ю, не то е́хать, не то нет — gitsem mi gitmesem mi, bilmem ki

    II в соч.
    (отделяемая часть местоимений не́кого и не́чего)

    не́ с кем поговори́ть — konuşacak adam / kimse yok

    жа́ловаться не́ на что — şikayet edecek bir şey yok

    ••

    не́ за что (в ответ на благодарность) — bir şey değil; estağfurullah

    Русско-турецкий словарь > не

  • 54 прикатывать

    1) ( что-либо) rouler vt

    прика́тывать бо́чку — rouler un tonneau

    2) ( приехать) разг. tomber vi (ê.) chez qn, tomber quelque part

    неожи́данно к нам прика́тыватьли го́сти — ces invités nous sont tombés dessus sans prévenir

    * * *
    v

    Dictionnaire russe-français universel > прикатывать

  • 55 нужда

    и Нужда
    1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];
    2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;
    3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;
    4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.
    * * *
    диал. н`ужа
    1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів
    2) ( потребность) потре́ба, нужда́

    из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́

    не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му

    \нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́

    \нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же

    нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це

    Русско-украинский словарь > нужда

См. также в других словарях:

  • намётывать(ся) — намётывать(ся) …   Словарь употребления буквы Ё

  • НАМЁТЫВАТЬ — НАМЁТЫВАТЬ, намётываю, намётываешь. несовер. к наметать2. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • намётывать — НАМЕТАТЬ 1, мечу, мечешь; мётанный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • намётывать — намётывать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • намётывать — НАМЁТЫВАТЬ, несов. (сов. наметать), что. Делать (сделать) что л., прошивая предварительно стежками, намечая линию шва, собирая детали модели воедино для первой примерки и подгонки вещи по фигуре перед тем, как прошить основным швом [impf. to… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • намётывать(ся) — 1. намётывать(ся) 1 на/мёт/ыва/ть¹(ся)¹ (от на/мет/а/ть¹). 2. намётывать(ся) 2 на/мёт/ыва/ть²(ся)² (от на/мет/а/ть²) …   Морфемно-орфографический словарь

  • намётывать — (I), намётываю, ваешь, вают …   Орфографический словарь русского языка

  • намётывать — 1) аю, аешь. несов. к наметать 2. 2) аю, аешь. несов. к наметать 3 …   Малый академический словарь

  • намётывать — I см. наметать II II см. наметать III; аю, аешь; нсв …   Словарь многих выражений

  • намётка — I и; мн. род. ток, дат. ткам; ж. см. тж. намёточный 1) к наметать III намётывать. Намётка платья. 2) Нитка (нитки), которой (которыми) намётывается, смётывается что л. Вытащить намётку. II и; мн. род. ток …   Словарь многих выражений

  • примётывать — ПРИМЕТАТЬ, аю, аешь; мётанный; сов., что. Пришить намёткой 1. П. рукав. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»