назад

1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];

2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].

* * *

назад, поворітьма, навспак, навідворіт(ь). [Вертаюсь назад. Їдучи поворітьма, до вас заїду. Не потече Дніпро навспак. Він подарував мені лошачка, а я йому навідворіт свого]. -но движению солнца - навпаки сонця. -но пропорциональный - зворотно- пропорційний. Получать деньги -но - одержувати гроші назад. Отсылка -но - відсилання назад. Итти -но - вертатися.

* * *

1) ( назад) наза́д

2) ( наоборот) навпаки́; ( противоположно) зворо́тно

3) мат. обе́рнено

назад. Ни взад, ни вперёд - ні сюди, ні туди; (гал.) ні стейки, ні гейки.

* * *

осажать, осадить

1) (что чем) - см. Обсаживать, -ся, Обсадить, -ся;

2) -вать, -дить (вниз) что - осаджувати, осадити, присаджувати, присадити. См. Опускать, -ся, Понижать, -ся;

3) (пятить, подавать назад) збивати, збити, осаджувати, осадити, подавати, подати (назад). -ся - подаватися, (сов.) податися (назад). -ди лошадей, лошадь - збий, подай (назад) коні, коня. -ди воз, коляску - подай (назад) воза, колясу (бричку). -ди! куда прёшь? - подай назад! куди прешся?;

4) (хим.) -вать, -ся, -дить, -ся - см. Осаждать 2, - ся 2;

5) (кого) присаджувати, присадити, посадити кого, спиняти, спинити, оханути, (опис.) носа втирати, носа втерти кому, пихи збивати, збити кому, за полу смикнути и сіпнути кого. [Не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (Васильч.)];

6) (поселять) осаджувати, осадити що, кого де, що ким; -ся - осаджуватися, осадитися. [Осадились на Чортомлику]. Осаженный -

1) обсаджений;

2) осаджений, присаджений;

3) збитий, осаджений, поданий (назад);

4) осаджений;

5) при[о]саджений, спинений;

6) осаджений.

* * *

несов.; сов. - осад`ить

1) ( останавливать) оса́джувати, осади́ти; ( подавать назад) збива́ти, зби́ти, подава́ти наза́д, пода́ти наза́д

2) (перен.: одёргивать) оса́джувати, осади́ти, приса́джувати, присади́ти; ( давать отпор) дава́ти ві́дсіч, да́ти ві́дсіч

3) мет. оса́джувати, осади́ти

отступить

1) (назад) відступати, відступити, відступатися, відступитися, о[у]ступатися, о[у]ступитися, поступатися, поступитися, подаватися, податися (назад) перед ким, перед чим или від кого, від чого. -пать в сторону - відсторонятися, відсторонитися. [То підійде до криниці, то знов одступає (Шевч.). Стала перед очима і не вступається (Свидн.). «Нас видно знадвору», сказала Онися, оступаючись од вікна (Н.-Лев.). Злякавшись, парубок поступився назад. Перед мечем назад не подається (Куліш)]. -пить назад на два шага - оступитися (поступитися) назад на два кроки (ступені); (при постройках) відступити (відійти) на два ступені. -пи, дай дорогу! - оступися, дай (пусти) дорогу! Неприятель -пил от города - вороги відступили від міста (уступилися з-перед міста). Татары начали -пать к берегу - татари почали оступатися до берега (Леонт.). -пать шаг за шагом - поступатися назад поступцем. Не -плю (не отстану), пока… - не відступлюся, поки… -пать поздно, дело решено - відступатися пізно, справу вирішено (скінчено);

2) (отказываться) відступатися, відступитися від чого, відрікатися, відректися, зрікатися, зректися чого и від чого, поступатися, поступитися чим. -пить от веры - см. Отступиться;

3) (уклоняться) віддалятися, віддалитися від чого, відбігати чого, від[у]хилятися, від[у]хилитися від чого. -пить от закона, от правил - порушити закон (право), правило. -пить от истины - відбігти правди, ухилитися від правди, розминутися з правдою. -пить от контракта - порушити контракт, умову.

* * *

несов.; сов. - отступ`ить

податься

1) подаватися, податися, бути поданим. [Не пишний в нас обід, не пишно й подається (Куліш)];

2) (подвигаться, уступать) подаватися, податися, посуватися, посунутися, поступатися, поступитися, (назад или в сторону) оступатися, оступитися, уступатися, уступитися перед чим. [Репресії почали перед тиском життя подаватись. Він до нього, а той оступається]. Толпа -далась назад - юрба оступилася (поступилася, посунулася) назад. -дайся вперёд - посунься (поступися) наперед. -дайся назад, в сторону - посунься назад, на бік, оступися (поступися) назад, на бік. Срв. Отступать. Он долго упорствовал в отказе, но, наконец, начал -ваться, -дался - він довго відмагався, але нарешті почав подаватися (уступатися), подався (уступився). Он вздрогнул и -дался назад - він здригнувся і поткнувся (подався) назад. Винт -дался, нарезка -далась - ґвинт ізсунувся, різь ізсунулася.

* * *

несов.; сов. - под`аться

1) подава́тися, пода́тися; ( подвигаться) посува́тися и посо́вуватися, посу́нутися; (отступать, отодвигаться) поступа́тися, посупи́тися, оступа́тися, оступи́тися

2) (на уговоры, просьбы) піддава́тися, підда́тися, подава́тися, пода́тися; ( уступать) поступа́тися, поступи́тися

3) ( отправляться) подава́тися, пода́тися; прен. пові́ятися (несов.)

4) страд. (несов.) подава́тися; дава́тися

напятить посувати, посунути що назад, подавати, подати кого; що назад, збивати, збити кого, що, (наталкивать) наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, (о мног.) позбивати, понаштовхувати. -ть лошадей - подавати, подати (назад), збивати, збити коні. Напяченный - посунений и посунутий, поданий назад, збитий, наштовхнутий, позбиваний, понаштовхуваний. -ться -

1) посуватися, посунутися назад; бути посовуваним, посуненим и посунутим назад и т. п.;

2) (надвигаться задом) насуватися, насунутися задом на кого, на що;

3) (вдоволь, сов.) - а) назадкуватися, попозадкувати (досхочу); б) навідступатися, навідкидатися. Срв. Пятиться.

запятить (осаживать назад) подавати, подати назад, збивати, збити назад (напр., коні); (задвигать назад, запихать, засовывать) запихати; запхати и запхнути, засовувати и засувати, засунути; (воз, зкипаж, всё, что на колёсах) закочувати, закотити, заточувати, заточити; (толкать) тручати, утрутити кого, що куди. -ти коляску в сарай - закоти колясу до возовні.

* * *

несов.; сов. - зап`ятить

1) ( телегу) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати, зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш

2) ( запихивать) запиха́ти, запха́ти и запхну́ти и мног. позапиха́ти, засо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вувати

отпятить посувати, посунути назад що, відпирати, відперти (назад) що. Отпяченный - посунутий назад, відпертий назад.

* * *

несов.; сов. - отп`ятить

1) ( выставлять) виставля́ти, ви́ставити; ( выпячивать) випина́ти, ви́пнути и ви́п'ясти

2) ( осаживать) подава́ти [наза́д], пода́ти [наза́д]; ( двигать) посува́ти [наза́д], посу́нути [наза́д]

попятиться

1) (подаваться вспять) задкувати, позадкувати, посуватися, посунутися назад, (на четвереньках) рачкувати, порачкувати (назад), (гал.) цофатися, цофнутися (полонизм). [Дивлюсь: задкує-задкує - та в двері (Манж.). Кінь полохається, щулить вуха й рачкує назад (Корол.)]. Выйти пятясь - визадкувати. [Визадкував з хати];

2) (не устоять в слове) відступатися, відступитися, відкидатися, відкинутися від чого и чого (від слова и слова); см. Отступаться.

* * *

возвратить

1) вертати кого до чого, що, вернути [Вернути полонених до рідного краю. Минулого не вернеш. Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає], повертати кого до чого, що кому, повернути [І хто зна, коли мене поверне до своєї господи (Лев.). Права вам давні повертає (Руд.)], завертати, звертати, завернути кого, що кому [Звертаю вам сей документ (Франко). Хочуть пани завернути старий лад], привертати, привернути кого до чого (к чему), кому що [Потроху знов привертає вас до кріпацтва (Крим.). Назад до життя привернув (Сл. Грінч.). Приверни мені знов дитячі дні (Крим.)]. -щать, -тить при помощи колдовства к прежнему состоянию - відвертати, відвернути, відроблювати, відробляти, відробити. -щать, -тить, забраковавши что-н. сделанное, купленное по заказу, просьбе - прикидати що кому, прикинути [Не так пошиєш, - грошей не заплатять, а прикинуть тобі твоє шитво];

2) (отдавать назад полученное) вертати, вернути що кому [Верну вам усенькі ваші трати (Крим.). Вернути борг], повертати, повернути що кому [Швидко зможу вам усе ваше повернути (Крим.)], завертати, звертати, звернути що кому [Заверну все твоє]. В-тить друг другу обратно вещи, которыми раньше поменялись - розмінятися [Поміняймось!.. Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місці].

* * *

несов.; сов. - возврат`ить

поверта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; (заставлять возвращаться) заверта́ти, заверну́ти; несов., фольк. вороча́ти

поворотний, зворотний, відворотний. [Я хтів зберегти сили на поворотну путь. Зворотні хвилі. Світ вертається назад, проходить одворотну еволюцію]. На -ном пути - поворітьма, наповорітьма. -ные лошади - поворотні коні. -ный ямщик - ямщик з поворотом. В -ную сторону - назопак, навпаки, взадгузь. [Писав взадгузь від правої руки до лівої. Коли сонечко назопак зійде, тоді до тебе братік прийде. Покрутни навпаки]. -ной (тыльной) стороной руки - навідворіть руки. [Помащу тією мастю, та й розтираю навідворіть руки].

* * *

1) ( ведущий назад) зворо́тний, зворо́тній; (возвращающийся назад, возвратный) поворо́тний

2) ( изнаночный) зворотний

3) ( противоположный) протиле́жний

4) мат. обе́рнений

отдать

1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];

2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;

3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!

4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;

5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!

6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отд`ать

1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти

2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти

3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти

4) ( снасти) мор. віддава́ти, відда́ти; ( отпускать) попуска́ти, попусти́ти

5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати

отпятиться відступатися, відступитися назад, поступатися, поступитися назад, посуватися, посунутися назад.

* * *

несов.; сов. - отп`ятиться

1) виставля́тися, ви́ставитися, випина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися

2) подава́тися; пода́тися [наза́д], посува́тися [наза́д], посу́нутися [наза́д]

отыграть

1) скінчити гру, перестати грати;

2) відігравати, відіграти, вигравати, виграти назад. [Спершу був програв, а потім відіграв (виграв) назад]. Отыгранный - відіграний, виграний назад.

* * *

несов.; сов. - отыгр`ать

1) відіграва́ти, відігра́ти

2) (несов.: кончить играть) кінчи́ти (скінчи́ти) гру, переста́ти гра́ти; відігра́ти

поворотить

1) повертати, вернути, повернути, (в сторону и назад) завертати, завернути, (сворачивать в сторону) завертати, звернути, (диал.) скручувати, скрутити. [Сонце почало повертати на вечірній упруг (Неч.-Лев.). Обізвався, не повертаючи голови. Туди мою голівоньку що-вечора верне. Верни до мого двору. Він уже й коня завертає (Грінч.). Ішли просто, а тоді звернули (завернули) вліворуч за ріжок. Жандар скрутив направо, між корчі (Франко)]. -вать, -тить к чему (при езде, ходьбе) - привертати, привернути до чого; срв. Приворачивать. -вать направо, налево - повертати (звертати, завертати) праворуч, ліворуч, у праву, у ліву руку. -вать с дороги - звертати з дороги. -вать обратно (при езде, ходьбе) - назад завертати, -ся, завернути, -ся. [Завертай коні додому. Пішов був, аж побачив, що хмара насуває, та й завернувся]. Здесь негде и -тить - тут ніде й завернутися. -вать оглобли - вернути назад. Ветер -вает к югу - вітер верне, повертає(ться) на південь. На весну -вает - на весну кладеться (верне). На весну -тит - на весну поверне (скресне). [Сон-трава цвіте, скоро поверне (скресне) на весну. На весну вже повернуло (скресло)]. -вать в свою пользу - на свою руч навертати. [На свою руч навертали справу]. -вать по своему, на свой обычай - навертати, наворочати на своє, на свій розум, на свій звичай, обертати на свій звичай;

2) что куда, вокруг чего - вернути, обертати, обернути що куди, навколо (круг) чого. [Веретено камінь обертає у млині. Обертає над огнем м'ясо, настромлене на рожен. Вітер обертає крила у вітряці].

* * *

несов.; сов. - поворот`ить

1) см. повёртывать

2) (несов.: распоряжаться, управлять) ору́дувати, верхово́дити, крути́ти, воро́чати

3) (перен.: перевёртывать) переверта́ти, переверну́ти

попятить

1) посувати, посунути назад, подавати, подати назад, (гал.) цофати, цофнути (полонизм). -тить лошадей сани - подавати (назад), збивати коні, сани;

2) (о пище) бридити кому, вернути кого; см. Претить.

* * *

1) ( заставлять пятиться) подава́ти наза́д, посува́ти наза́д

2) ( выпячивать) випина́ти

3) см. пятиться

1) астр., техн., физ. (ведущий назад; изнаночный) зворо́тний; ( противоположный) протиле́жний

2) техн., физ. ( возвращающий назад) поворо́тний

3) матем. обе́рнений

- взаимно обратный

1) астр., техн., физ. (ведущий назад; изнаночный) зворо́тний; ( противоположный) протиле́жний

2) техн., физ. ( возвращающий назад) поворо́тний

3) матем. обе́рнений

- взаимно обратный