-
1 нагрівати
= нагріти1) to warm, to heat2) ( обдурювати) to swindle, to cheatнагріти руки — to line one's pocket, to feather one's nest
-
2 нагревать
нагреть1) нагрівати, гріти, нагріти, вигрівати, вигріти, у[о]грівати, у[о]гріти, пригрівати, пригріти, (о мног.) понагрівати, повигрівати, повгрівати, попригрівати. [Ну, то й справді нагрівай окропу (Рудч.). Грубка добре нагріває хату (Київщ.). Окропи гріти (Рудч.). Лежить собі проти сонця, живіт вигріває (Рудан.). Ледачого і кожух не вгріє (Грінч. I)]. Эту комнату одною печью не -греешь - цієї кімнати одною грубою не нагрієш, (не вгрієш, не огрієш). -грей железо путём - нагрій залізо як слід (добре);2) нагрівати, нагріти. -ть место - нагрівати, нагріти місце. Он нигде себе места не -греет - він ніде собі місця не нагріє. -ть руки у чего (перен.) - гріти, нагріти (погріти) руки (кишеню) коло чого, чим, напхати кишеню коло чого, поживитися коло чого; срв. Поживляться. [Буде чим руки погріти (Номис)]. -реть себе плечи - нагріти собі плечі, (перен.) намахатися;3) (колотить) лупцювати, налупцювати, м'яти, наминати, нам'яти, дуба[о]сити, надуба[о]сити, гамселити, нагамселити, гріти, нагріти кому що. -реть бока, шею кому - надавати стусанів під боки, напарити (полатати) боки, нам'яти в'язи, надавати по потилиці кому. Нагретый - нагрітий, вигрітий, у[о]грітий, пригрітий, понагріваний и т. п. -ться -1) нагріватися, грітися, нагрітися, понагріватися; бути нагріваним, нагрітим, понагріваним и т. п. [Як їсть - так нагріється, а як робить - так ізмерзне (Номис). Горн палав, залізо грілось (Грінч.). Груби добре понагрівалися (Васильківщ.). Уже попригрівалися окропи (Сл. Гр.)]. Комната уже -грелась - у хаті вже нагрілося, хата вже огрілася. Вода в комнате -грелась - вода в хаті нагрілася. В печи -грелось - у печі (в грубі) напалилося (нагрілося). Печь -грелась - піч (груба) напалилася (нагрілася). [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)];2) (вдоволь, сов.) нагрітися (грея) попогріти (досхочу), (греясь) попогрітися (досхочу), (о мног.) понагріватися.* * *несов.; сов. - нагретьнагріва́ти, нагрі́ти; ( согревать) вигріва́ти, ви́гріти\нагревать ре́ть ру́ки — нагрі́ти ру́ки
-
3 карман
I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;3) техн. - ківш (р. ковша);4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).* * *1) кише́ня2) техн. карма́н -
4 make
1. n1) виробництво; виготовлення2) виріб, робота3) форма, конструкція; модель, фасон; стиль4) марка; тип; сорт; вид5) розвиток6) видобута (виготовлена) кількість продукції; виробіток7) склад (характеру)8) ел. замикання9) карт. тасування; оголошення (козиря, гри)10) військ., розм. підвищення в чині; нове призначення2. v (past і p.p. made)1) робити; виготовляти, виробляти; готувати2) складати; підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати6) тренувати, вчити (тварин)1) вважати, гадатиwhat time do you make it? — як ви гадаєте, котра зараз година?
8) розм. украсти, поцупити9) розм., груб. жити з кимсь10) заробляти, наживати (гроші, майно)to make a good thing of smth. — добре заробити (нажитися) на чомусь
12) призначати (на посаду)13) прибирати; наводити порядок15) зчиняти (галас, скандал)16) проходити, проїжджати (відстань)to make eight miles a day — проїжджати (проходити) вісім миль за день
19) примушувати, спонукати20) складати, дорівнюватиmake against — боротися (виступати) проти
make away with — усунути, убити, збутися (когось)
make for — сприяти, підтримувати; прямувати (простувати) до
make off — іти геть, утікати, зникати
make out — виписувати; складати; розрізняти; розбиратися, розуміти; доводити; амер., розм. жити, існувати
how is he making out? — як він живе?, як у нього ідуть справи?
make up — збирати; складати; вигадувати; помиритися; помирити; компенсувати, надолужувати; виготовляти (ліки)
to make up one's mind — вирішити, зважитися
let's make (it) up! — давайте помиримося!
to make sure (certain) that... (of smth.) — переконатися в чомусь; з'ясувати щось
to make the acquaintance of smb., to make smb.'s acquaintance — познайомитися з кимсь
to make little (light) of smth. — ставитися несерйозно (зневажливо) до чогось
to make much of smb. (smth.) — високо цінувати когось (щось); приділяти велику увагу комусь (чомусь)
to make hay — нажитися, нагріти руки
to make one's jack — розм. домогтися успіху
to make the dust (feathers, fur) fly — амер. розпочати сварку; зчинити бучу; накинутися (на когось)
to make a bad shot — не вгадати, попасти пальцем в небо
to make the pot boil — заробляти на шматок хліба; халтурити
to make a song and dance about smth. — зчиняти шум (галас) через щось
to make the air blue — лихословити, лаятися
to make a good time — спорт. показати хороший час; швидко подолати певну відстань
to make a save — спорт., розм. врятувати ворота
to make a lodgement — військ. захопити плацдарм
to make ducks and drakes — розтринькувати, розбазарювати; ризикувати; діяти необачно
to make it snappy! — коротше!, швидше!
to make bricks without straw — робити щось марно; займатися марною справою
to make or break — або пан, або пропав
make haste slowly — присл. тихіше їдеш, далі будеш
* * *I [meik] n1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт2) виробництво, робота; виготовлення3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток4) конституція, статура6) eл. замикання кола7) кapт. оголошення ( козиря е гри)8) кapт. тасування9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначенняII [meik] v( made)1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати2) складати, робити, підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)6) вважати, думати, гадати7) cл. вкрасти8) cл. жити з ким-небудь9) заробляти, наживати ( гроші)10) знаходити, заводити ( друзів)11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)16) здійснювати ( поїздку)17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)19) cпopт. досягти ( мети)to make the finish — фінішувати; забити ( м'яч)
20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)22) мop. вказувати ( час); бити склянки23) їсти (сніданок, обід, вечерю)24) підніматися ( про воду)25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особиIII [meik]1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бутиto make one of — бути одним з; бути учасником; бути в числі; виявлятися, ставати; утворювати, становити, складати
2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметникаto make good — домогтися успіху, досягти мети компенсувати, відшкодувати
-
5 поработать
поробити, попрацювати, (усилит.) попоробити, попопрацювати коло чого и над чим, рук доложити до чого, приложити руки до чого. [Попороби до поту, то й поїси в охоту]. -тать до пота - (описат.) нагріти чуприну коло чого. Срв. Работать.* * *попрацюва́ти ( потрудиться) пороби́ти, диал. пороби́тися; ( много) попороби́ти
См. также в других словарях:
Руки нагреть(себе) — Руки нагрѣть (себѣ) иноск. нажиться (исправно и усердно ими работая, хватая). Ср. Деньжищъ у него много, я знаю... Руки то себѣ нагрѣлъ тоже ловко... Тургеневъ. Несчастная. 11. Ср. Можете руки вы знатно, Строя больницы, нагрѣть. Некрасовъ.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Динамиты — ДИНАМИТЫ, смѣси нитроглицерина съ разн. способными поглощать его веществами, изъ к рыхъ нитрогл нъ не выдѣляется при нормал. температур. условіяхъ и давленіи. Впервые предложенъ швед. инж ромъ Альфредомъ Нобелемъ, к рый съ 1863 г. занимался… … Военная энциклопедия
Довольствие войск — ДОВОЛЬСТВІЕ ВОЙСКЪ, состоитъ изъ: 1)денежнаго; 2) провіантскаго, приварочнаго, чайнаго и фуражнаго; 3) вещевого; 4) квартирнаго; 5) предметами арт. (см. Артиллерійское довольствіе) и инж. (см. Инженерное довольствіе1) вѣдомствъ; 6) снабженія… … Военная энциклопедия
Лазарем петь — Лазаремъ (ря) пѣть (иноск.) жалобно говорить льстиво выпрашивать (стихъ о богатомъ и Лазарѣ одинъ изъ любимыхъ стиховъ нашихъ «каликъ» и поется на жалобный мотивъ). Хоть лазаремъ пой, хоть волкомъ вой. Ср. Лазарничать выпрашивать. Ср. Лазаря… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Платов, граф Матвей Иванович — родился 6 го августа 1751 года в Старо Черкасской станице, на Дону. Отец Платова войсковой старшина, человек очень умный, уважаемый и твердый характером, в смысле научного образования мало чем отличался от прочих донских казаков, и потому… … Большая биографическая энциклопедия
Резервирование — У этого термина существуют и другие значения, см. Резервирование (значения). Резервирование подсистемы «B» Резервирование является универсаль … Википедия
Отдел А восточных среднерусских говоров — … Википедия
шум — I у, ч. 1) Сукупність різноманітних звуків, які швидко змінюються за частотою і силою; глухі звуки, що зливаються в одноманітне незлагоджене звучання. || Безладне звучання багатьох голосів; гомін, галас. || Різноманітні звуки якогось населеного… … Український тлумачний словник
Ложа — ЛОЖА, часть ручн. огнестрѣл. оружія, служащая для связыванія частей оружія въ одно цѣлое, для предохраненія ствола отъ погибовъ, для удобства обращенія съ оружіемъ, а также для правил. распредѣленія отдачи на плечо стрѣлка. Руж. Л. состоитъ изъ… … Военная энциклопедия
Платовы — ПЛАТОВЫ. 1) Александръ Степановичъ П. (1817 91), ген. отъ арт ріи, совѣщ. чл. арт. ком та, заслуж. проф ръ, почет. чл. Мих. арт. ак міи и почет. чл. Имп. Спб. унив та; въ кач вѣ нач ка Мих. арт. уч ща игралъ видн. роль въ дѣлѣ корен. преобраз ній … Военная энциклопедия
Корабельная гигиена — КОРАБЕЛЬНАЯ ГИГІЕНА, изучаетъ причины, нарушающія нормальную физіологическую жизнь человѣка на кораблѣ, и изыскиваетъ средства къ устраненію или ослабленію ихъ. Какъ и общая гигіена, она могла развиться лишь при условіи высокаго состоянія точныхъ … Военная энциклопедия