молодая

невеста) молода (-дої), (в песнях) молодуха.

* * *

молодая поросль) підмолодь, намолодь (-ди).

* * *

(собир.: о животных, растениях) па́молодок, -дку, па́молодь, -ді, мо́лодь

1) (замужняя женщина) жінка, баба (несколько пренебрежительно), (молодая) молодиця, (старая) стара (также и о молодой жене, шутливо);

2) см. Бабушка;

3) (вообще женщина) жінка, баба;

4) (повивальная) баба, (чаще с эпитетом) б.-сповитуха, б.-повитуха, б.-пупорізка; б.-бранка, (лекарка) баба, знахарка, шептуха;

5) зоол. (пеликан) баба-птиця, птиця-баба;

6) (род пасхальн. кулича в форме усечен. цилиндра) баба, паска, папушник;

7) (у колодца) журавель (р. -вля);

8) баба, довбня, довбешка. [Почали бабою забивати палі]. Бабы (созв. Плеяды) - волосожар, квочка, квочка з курчатами. Бой-баба - козир-баба. Баба-яга - баба-яга.

* * *

1) ( замужняя крестьянка) жі́нка; ба́ба; ( молодая) молоди́ця

2) (жена; женщина вообще) жі́нка; ба́ба; ( о жене) стара́

3) ( о мужчине) ба́ба

4) диал. см. бабушка

1) (в повозке) підтоки (-ток);

2) (молодая лиса) підлисок (-ска);

3) (тумак) недолисок.

* * *

1) ( молодая лисица) пі́длисок, -ска

2) ( помесь лисы и собаки) недо́лисок

бражка

1) (хмельн. нап.) брага. [Браго-ж моя, бражечко медовая! з ким я тебе пить буду, молодая?];

2) (винное сусло, которым кормят скот) брага. [Як брагу поросята, горілку так вони тягли]. Откормленный брагой - бражний. [Бражна корова]. Торгующий (-щая) брагой - бражник (ж. р. -ниця).

* * *

ялина (ум. ялинка, ялинонька) ялиця. (В Карпатах) молодая ель - гетінка. Старая, толстая ель - бахта (Метл.), башта (Шух.). Ель годная для тёса, гонта - ґонтярка (Вх.), ґонтяниця (Вх.).

* * *

жінка, женщина, (фамил.) баба. Молодая (замужняя) -на - молодиця. Публичная -на - повія.

* * *

життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.

* * *

замі[у]жня, одружена, віддана; мужня жона. [Дочка заміжня була, в землю полягла (Грінч.). Замужні сестри (Звиног.), У нас у посвідченні не пишуть заміжня, а одружена, а чоловікам жонатим пишуть - одружений, а нежонатим - неодружений (Київщ.). Я тоді ще не була віддана (Вінницьк. п.). Говоріть зо мною, як з мужньою жоною (Квітка)]. - няя молодая женщина - молодиця.

* * *

заросль (-слі), заро[і]ст (-росту), заросні (-нів), поро[і]ст (-росту), порости (-тів), хащ (-щи), хащник (-ку), чагарі (-рів), чагарник (-ку); (мелкая лесная хворостовая) хмизни[я ]к (-ку), хворостиння (-ня); (молодая, в свеже срублен. лесу) запуст (-ту); (густая лесная чаща, дебрь) нетря, (обыкн. мн.ч.) нетрі (-рів), пуща, гущавина; (на берегу реки) бережняк (-ку). Камышевые и тростниковые -сли в перемежку с сенокосами заливными - плавні (- нів).

* * *

1) за́рості, -тей; ( кустарник) чагарни́к, -а, чага́р, -я; ( густая) за́пуст, -у, ха́щі, -щів, ха́ща, диал. хащ, -у, хащина́

2) (перен.: о большой бороде, усах) за́ріст, -росту

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

6) ( петь) диал. співа́ти

1) (хор певчих, оркестр) (литер.) капеля, (народн.) капелія, (в духовом оркестре ещё) банда (зап.). [Державна Українська Капеля. У містечку Берестечку капелія грала, молодая Бондарівна з хлопцями гуляла (Пісня). Цісар сказав їм зробити великий баль, банда їм грала (Гн. I)];

2) (католич. часовня) капеля, каплиця. [Каплиця Сикстинська (Калит.)].

* * *

1) ( хор певчих) капе́ла; капе́лія

2) ( католическая часовня) капли́ця

1) кобила, кобилиця, лошиця, (ув.) кобилище, (презр.) кобиляка; (годовалая) стригуха, стрижачка, (бесплодная) комонниця, (выкидывающая плод) змітка. [Норовиста, як кобила (Номис). Як корова за телям, як лошиця за лошам (Чуб. I)]. Из -был да в клячи - був волом, та став кізлом; був колись оріх, а тепер свистун. Ты -лу кнутом, а -ла хвостом - йому те, а він своє;

2) (доска, на кот. наказывали кнутом преступника) кобила, ко[і]зли (- зел и -злів);

3) (у скорняков) кобила, кобилиця.

* * *

1) кобилка, лошичка, кобильчина, (молодая, уж и не жеребёнок) кобиля (-ляти), кобильча (-чати, ср. р.). Сколько -ке не прыгать, а быть в хомуте - стрибай не стрибай, а в голоблі ставай (Приказка);

2) (в струнных музык. инструм., в шерстобитном лучке) кобилка;

3) (для снимания сапог) роззувачка;

4) (подпорка) підпора, підпірка, (вилообразная) соха, сішка, (козлы) кобилиця, ко[і]зли (-зел и -злів);

5) (цокольная, карнизная) кобилка;

6) (грудная кость у птиц) кобилка, місток (-тка);

7) энтом. Cicada - кобилка, коник.

* * *

1) уменьш.-ласк. коби́лка; лоши́чка

2) спец. коби́лка

3) энтом. коби́лка, ко́ник

1) (грудь) лоно (-на и редко -ня), надро, перси и перса (р. перс), груди (-дей). [Бризки на водяне лоно упали (Грінч.). Молодиця молодая щось до лоня пригортає (Шевч.). Нехай господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро (М. Вовч.)]. На -не природы - на лоні природи. [На лоні матери нашої природи відпочинемо (Мирн.)];

2) (недра, утроба) лоно, надро. [Матінко моя ріднесенька, чи прокляв мене в твоїм лоні хто? (Франко). Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко (Основа)]. -но Авраама, Авраамово - лоно (надро) Авраамове, надра Авраамові.

* * *

1) молодиця, молодуха, ум. молодичка, молодиченька, молодушка. [Чи є в світі молодиця, як та Гандзя білолиця? (Пісня)]. Свойственный -ке - молодичий. [Молодиче убрання (Л. Укр.)];

2) молоденька несуща курка.

* * *

1) см. молодица

2) ( молодая курица) молода́ ку́рка

нажить

1) кого, что - наживати, нажити, набувати, набути кого, що и чого, надбавати, надбати, придбавати, придбати що и чого, приживати, прижити що, вижити чого, убиватися, убитися в що, (в большом колич.) принадбати, напридбати, понадбати чого, (о мног.) понаживати, понабувати кого, що и чого, понадбавати, попридбавати що и чого, повбиватися в що. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Добро наживать (Рудч.). Вже не нажити йому другої такої дружини (М. Вовч.). А хоч і покинеш - плакати не буду, а я, молодая, другого набуду (Грінч. III). Садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Кому понадбали добра цього? (Шевч.). Ну, вбивсь у хазяйство - тільки бриль та палічка! (Звин.)]. -вать, -жить работая - дороблятися, доробитися чого, приробляти, приробити, запрацювати що; (тяжёлой работой) загорювати що. [Доробився він великих достатків (Богодух.). Прижили, приробили хату (Звин.). А що загорюєш, те вночі прогайнуєш (Пісня)]. -жить хозяйничая - пригосподарювати и пригосподарити, загосподарювати и загосподарити що. -вать, -жить воруя - прикрадати, прикрасти що и чого. -жить друга, недруга - нажити приятеля (друга), ворога. [Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш (Номис)]. -жить беду, хлопот - напитати (собі) біди (лиха), клопоту, доскочити (собі) лиха, здобутися лиха, клопоту, набратися лиха, клопоту; (ходя куда-л.) доходитися лиха, клопоту. [Доскочив собі такого лиха, що од кольок у боках не міг ні сидіти, ни лежать (Яворн.). З тобою тільки лиха наберешся (Звин.)]. -вать, -жить славу - наживати, нажити, заживати, зажити, набувати, набути слави, здобувати, здобути, придбавати, придбати славу (и слави). [Ой, не знав козак, як славоньки - нажити (Хведор. Зб.)];

2) -жить где, у кого, с кем - вижити, ужити, вибути де, в кого, з ким. [У його така вдача, що довго з ним не виживеш (не вживеш) (Київщ.)]. Нажитый и Нажитой - нажитий, набутий, надбаний, придбаний, прижитий, принадбаний, напридбаний, понаживаний и т. п.; прироблений, запрацьований; загорьований; при[за]господарьований, при[за]господарений; прикрадений. Худо -тое в прок нейдёт - неправдою наживши, не покористуєшся; з неправдою прийшло - з вітром пішло.

* * *

несов.; сов. - наж`ить

смерека, смеречина; (молодая) гаджуґа, гаджучка.

* * *

1) ( молодая лошадь) молоди́й, ма́йже не об'ї́жджений кінь

2) запасни́й (підмі́нний) кінь (род. п. коня́)

1) (былие) рость (-сти), рослина, ростина;

2) (лесная отрасль) парі[о]сть (-рости), порі[о]ст (-росту), соб. паростя (-стя); (заросли) парости (-тів), чагарник и чагарняк (-ка), (молодая) памолодь (-ди); срв. Паросль, Паростник;

3) паріст (-роста), паросток (-тка), пагін (-гона), пагінок (-нка), пагонець (-нця), памалодок (-дка); срв. Отпрыск, Побег 2.

* * *

1) по́росль, -лі, по́ріст, -росту, по́рість, -рості; ( побег) па́росток, -тка

2) см. заросль