побег

1) (бегство) утеча, утічка, утіканка, утік (р. утеку) и утека (-ки); (дейст.) (у)тікання. [Тікання з в'язниці - безперечне злочинство (Корол.). Утіканка не славна, але пожитечна]. Его судят за -бег - його судять за втечу;

2) (отросток) пагін (-гону), пагонець (-гінця), пагінок (-нка), паріст (-росту), парость (-ти), паросток (-тка), паростень (-сня), виросток (- стка), живець (-вця), соб. обрость (-рости), пагіння; (только травян. раст.) пасинок, (-нка), соб. пасиння. Срв. Отпрыск, Отросток. Молодой -бег - памолодок. Молодые -ги - памолодь, обмолодь (-ди). Однолетний -бег - літоросток (-тка), літорост, одноліток (-тка). Пускать -ги - пароститися, пускати (виганяти) пагони, парости. [Вже дерево нові пагінки попускало].

* * *

1) ( бегство) вте́ча; ( действие) утіка́ння

2) ( бег) біг, -у

бузина, (один побег) бузинина; (наломанные ветви) бузиння (ср.). Поросший -ною - бузинуватий. [Бузинувата балка].

* * *

1) кореневий, корінний. -вые мочки - кореневі волокна (-кон). -вой побег - кореневий пагін (-гону), кореневий пагінок (-нка) (паго[і]нець (-гінця)); срвн. Побег 2. -вой чехлик - коренева шапинка. -вая система - коренева система;

2) (сделанный из корня) коріньковий. [Корінькова люлька (трубка) (Квітка)];

3) грам. - кореневий. -вые языки - кореневі мови.

* * *

1) парі[о]сть (-рости) (ж. р.), парі[о]ст (-росту) (м. р.), парі[о]сток (-стка). Срв. Побег, Отпрыск. -расль славного рода (о людях) - славного роду нащадок (парість);

2) (горной цепи) вітка, віднога, відгір'я;

3) парі[о]сть, галузь (-зи), ділянка. Во всех -слях литературы, искусства, знания, промышленности - в усіх паростях (галузях, ділянках) літератури, мистецтва, знаття, промисловости.

* * *

1) га́лузь, -зі

2) ( потомок) наща́док, -дка; (ветвь родства, потомство) га́лузь

3) ( побег растения) па́гін, -гона, уменьш. па́гонець, -гінця

4) ( отрог) відрі́г, -ро́га

1) (былие) рость (-сти), рослина, ростина;

2) (лесная отрасль) парі[о]сть (-рости), порі[о]ст (-росту), соб. паростя (-стя); (заросли) парости (-тів), чагарник и чагарняк (-ка), (молодая) памолодь (-ди); срв. Паросль, Паростник;

3) паріст (-роста), паросток (-тка), пагін (-гона), пагінок (-нка), пагонець (-нця), памалодок (-дка); срв. Отпрыск, Побег 2.

* * *

1) по́росль, -лі, по́ріст, -росту, по́рість, -рості; ( побег) па́росток, -тка

2) см. заросль

прочуханка, прочухан, перегін (р. -гону), перегречка.

* * *

1) прочуха́нка, прочуха́н

2) ( побег) уте́ча

3) ( действие) биття́, шмага́ння

пустить

1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;

2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.

* * *

несов.; сов. - пуст`ить

1) стрі́лка

2) ( у растения) стрі́лка; цибо́к, -бка́, цибу́к, -а; ( побег) шпича́к, -а

1) (жидкости, газа) ви́тік, -току; ( потеря) втра́та; ( убыль) убу́ток, -тку; (рабочей силы, капиталов) відпли́в, -у

2) ( побег) уте́ча