мовчати

1. n

1) печатка; печать; тавро, клеймо

2) пломба

3) відбиток

4) знак, доказ

5) урочиста обіцянка, обітниця; зобов'язання

6) (the seals) влада; повноваження (лорда-канцлера, міністра)

7) звич. pl брелоки

8) тех. ізоляція, ізоляційний шар

9) тех. перемичка, затвор

10) тех. обтюратор

11) зоол. тюлень

12) котикове хутро

13) тюленяча шкіра

14) діал. верба

2. v

1) ставити печатку, скріпляти печаткою

2) запечатувати, опечатувати; пломбувати

3) ставити тавро (клеймо)

4) щільно закривати; заклеювати, замазувати

5) оточувати щільним кільцем; блокувати

6) накладати печать (відбиток); позначатися

7) прирікати; призначати

8) остаточно вирішувати (затверджувати)

9) міцно прикріпляти, упаювати

10) накладати зобов'язання (догану)

11) ізолювати; герметично закривати; стуляти

12) полювати на тюленів (котиків)

* * *

1) зooл. тюлень

2) котикове хутро

3) тюленяча шкіра

1) печатка; клеймо; пломба

2) відбиток

3) знак, доказ

4) обітниця; зобов'язання

5) ( the seals) влада; повноваження ( часто лорд-канцлера або міністра)

6) pl брелоки

7) тex. ізолюючий шар, ізоляція

8) тex. перемичка, затвор ( гідравлічний)

9) тex. обтюратор

10) тex. спай, впай

11) тex. ущільнення, сальник

1) прикладати, ставити печатку; скріплювати печаткою; ставити клеймо (на ваги, міри); опечатувати, пломбувати ( seal up)

2) запечатувати ( seal up); щільно закривати; заклеювати; оточувати щільним кільцем ( часто seal off); вiйcьк. оточувати, блокувати ( seal off)

3) накладати відбиток; призначати, прирікати

4) остаточно вирішувати, затверджувати

5) міцно прикріплювати, упаювати, вмазувати

6) icт. надати хартію

7) icт. накладати стягнення

8) запаювати, герметизувати

1. n

1) двері, дверцята

2) кришка

3) поет. кінець дня; сутінки

4) мет. зварний шов

2. adj

закритий, замкнений, зачинений

v (past і p.p. shut)

1) закривати, зачиняти

6) перестати приймати когось

2) закриватися, зачинятися

3) стискати, зціплювати

4) перекривати, закривати (прохід тощо)

5) припиняти роботу, зачиняти (магазин тощо)

6) замикати

7) складати, закривати

8) затискати, прищикувати

9) вимикати, зупиняти (верстат)

10) мет. зварювати

* * *

1) cпeц. двері, дверцята; кришка

2) пoeт. кінець дня; сутінки

3) спай, місце зварювання або пайки

1) зачиняти, закривати; зачинятися, закриватися; перекривати, блокувати

2) стискати; стуляти

3) закривати, припиняти роботу

4) замикати

5) складати (ніж, віяло), закривати ( парасольку)

6) защемляти; прищемити

7) cпeц. вимикати, зупиняти

8) метал. зварювати

1. n

1) вузька тонка частина (чогось)

2) (the small) збірн. невисокі люди; діти; низькорослі тварини

3) простий люд; незаможні верстви

4) pl короткі штани в обтяжку

5) pl розм. дрібниці (про дрібні речі для прання)

6) гірн. штиб

2. adj

1) малий, маленький, невеликий

2) дрібний; незначний

3) некрупний, невеликого розміру, дрібний

4) тонкий, м'який

5) малий, дріб'язковий, неістотний

6) другорядний

7) обмежений

8) підлий; ниций, дріб'язковий

9) принижений; присоромлений

10) недовгий, нетривалий, короткочасний

11) короткий, недовгий

12) нечисленний

13) половинний, що має неповну міру

14) слабкий

15) тихий, негучний

16) скромний, бідний

17) скудний, мізерний

18) поганий, поганенький, неважний

19) тонкий (про талію)

20) рідк. вузький

21) рідк. легкий, неміцний, слабкий (про вино тощо)

22) тонкий (про тканину)

23) карт. молодший

24) фон. вузький, закритий (про голосний звук)

3. adv

1) дрібно; на дрібні шматочки (кусочки)

2) тихо

3) у невеликому обсязі, у невеликому масштабі

4. v

1) зменшувати

2) ставати меншим, зменшуватися; зіщулюватися

* * *

1) вузька тонка частина ( чого-небудь)

2) ( the small) невисокі люди; діти; низькорослі тварини

3) простий люд; незаможний прошарок

4) pl; = smallclothes

5) pl дріб'язок, дрібнички (дрібні речі, віддані в прання)

6) = small coal

1) маленький, невеликий; малий, маленький (про розмір одягу, взуття)

2) дрібний; невеликий, невеликого розміру, дрібний; тонкий, дрібний

3) малий, незначний; другорядний

4) обмежений

5) дрібний, ниций, підлий

6) принижений; присоромлений

7) недовгий, короткочасний, нетривалий; короткий, недовгий (нaпp., про відстань); нечисленний

8) половинний, який має неповну міру

9) слабкий; тихий, неголосний (про звук, голос)

10) скромний; убогий, бідний

11) поганий, кепський

12) тонкий ( про талію)

13) вузький

14) легкий, неміцний, слабкий (про вино, пиво)

15) кapт. молодший

1) дрібно, на маленькі шматочки

2) тихо ( про манеру говорити)

3) у невеликому обсязі, у невеликому масштабі

1) німий

2) безмовний; мовчазний

3) онімілий; що онімів

4) розм. п'яний як чіп

5) невимовний

* * *

1) німий; безмовний, мовчазний; який втратив дар мови, який онімів

2) невимовний

1. n

1) поет. тиша; безмовність

2) фотознімок

3) кін. рекламний кадр, фотореклама

4) телеб. студійна заставка

5) діаграма

6) пожежна тривога (по радіо тощо; тж still alarm)

7) перегінний куб; дистилятор

8) винокурний завод, ґуральня

2. adj

1) нерухомий, непорушний; спокійний

2) тихий, безшумний, безмовний

3) негучний, приглушений

4) не ігристий (про вино)

3. adv

1) нерухомо, спокійно; тихо

2) досі; все ще; як і раніше

3) все ж, все-таки, проте, однак

4) ще (у порівнянні)

4. v

1) заспокоювати; утихомирювати

2) примусити замовкнути; примусити зупинитися

3) угамовувати, заспокоювати, утамовувати

4) заспокоюватися

5) переганяти, дистилювати; опріснювати

6) заколисувати

5. conj

все-таки, проте, однак

* * *

1) пoeт. тиша, безмовність

2) = still picture

3) кiнo рекламний кадр, фотореклама

4) тб. студійна заставка; діаграма, фотографія

5) = still alarm

1) нерухомий, спокійний

2) тихий, безмовний, безшумний

3) тихий, неголосний, приглушений

4) неігристий ( про вино)

1) заспокоювати, утихомирювати; змусити замовчати; змусити зупинитися

2) угамовувати, заспокоювати; заспокоюватися

1) дотепер, ( усе) ще, як, раніше

2) ще ( у порівнянні)

3) крім того, ще

cj все-таки, проте, однак

1) перегінний куб, дистилятор

2) винокурний завод

1. n

1) мотузка; стрічка; шнур; зав'язка; шнурок

2) вузол, петля

3) pl узи

4) зв'язок, сполучення

5) галстук, краватка

6) обов'язок; зобов'язання

7) тягар, клопіт

8) рівна кількість голосів (виборців)

9) амер. шпала

10) коса (волосся)

11) спорт. нічия

12) спорт. вирішальна зустріч (після нічиєї)

13) муз. ліга, знак легато

14) тех. зв'язок

15) буд. розтягнутий елемент; затяжка

2. v

1) зв'язувати, прив'язувати

2) зв'язувати, скріпляти узами

3) скріпляти, зав'язувати вузлом; перев'язувати; шнурувати

4) зав'язуватися, з'єднуватися

5) зобов'язувати; обтяжувати; обмежувати

6) обмежувати умовами; робити застереження

7) сковувати; перешкоджати

8) амер. в'язати (у снопи)

9) амер., розм. приєднуватися; узгоджуватися

10) амер., розм. покладатися (на когось, на щось — to)

11) (into) амер., розм. займатися (чимсь); братися (до чогось)

12) одержувати однакову кількість голосів

13) спорт. зрівняти рахунок; зіграти внічию

14) муз. з'єднувати знаком легато

15) амер. укладати шпали

* * *

1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба

2) звичн. pl узи; зв'язок

3) борг, зобов'язання

4) тягар

5) рівне число голосів ( виборці)

6) краватка

7) aмep. шпала

8) pl низькі черевики зі шнурками

9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасно

10) мyз. ліга, знак легато

11) мop. ( причальний) бридель

12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування

••

1) зв'язувати, прив'язувати

2) зв'язувати узами

3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнурувати

4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснути

5) aмep. в'язати ( у снопи)

6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими

7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)

8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)

9) одержувати рівне число голосів

10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)

11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою

12) aмep. вкладати шпали

13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпше

1) охороняти від вторгнення

2) зв'язувати обітницею мовчання

* * *

phr v; амер.

1) сидіти, немов води в рот набравши; мовчати

2) обдурити, обвести; зробити удаваний рух ( у футболі)

1) лід; крига

2) pl морозиво; aмep. фруктове морозиво

3) = icing I 1

4) стриманість; холодність

5) aмep.; cл. алмази, діаманти; коштовності

6) aмep.; cл. хабар; відступне; могорич

1) (ice up, ice over) заморожувати; покривати кригою, сковувати кригою; замерзати, покриватися кригою; перетворюватися на лід, заморожуватися

2) обмерзнути, обледеніти (ice up, ice over)

3) охолоджувати

4) леденити

5) мовчати, тримати язик за зубами

6) не звертати уваги; ігнорувати; холодно поводитися

7) покривати глазур'ю, глазурувати

8) aмep.; cл. відкладати, заморожувати; убити

1) морда, рило ( тварини)

2) намордник

3) вiйcьк. дуло, дуловий зріз, жерло

4) тex. сопло; насадок

5) вiйcьк.; жapг. респіратор, протигаз

1) надягати намордник

2) змушувати мовчати, затикати рота

3) обнюхувати ( про тварин)

4) мop. підбирати ( парус)

1) = muzz II

2) напиватися

1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба

2) звичн. pl узи; зв'язок

3) борг, зобов'язання

4) тягар

5) рівне число голосів ( виборці)

6) краватка

7) aмep. шпала

8) pl низькі черевики зі шнурками

9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасно

10) мyз. ліга, знак легато

11) мop. ( причальний) бридель

12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування

••

1) зв'язувати, прив'язувати

2) зв'язувати узами

3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнурувати

4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснути

5) aмep. в'язати ( у снопи)

6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими

7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)

8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)

9) одержувати рівне число голосів

10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)

11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою

12) aмep. вкладати шпали

13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпше

1) знімати намордник ( з собаки)

2) давати можливість вільно висловлюватися; знімати зобов'язання мовчати

1) німий, безмовний, той, що мовчить

2) той, що тримає язик за зубами

int дiaл. тсс!, шшш!, циц!

1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];

2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;

3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;

4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;

5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];

6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];

7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;

8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.

* * *

1) дух, -у

2) миф. дух, -а

3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

4) ( воздух) дух, -у

5) ( запах) дух, -у; пах, -у

1) (действие дышущего) дихання, подих, віддих, дух. [Причувається дихання сонних. Дослухався до кожного подиху. Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя (Коц.)]. Тяжёлое, стеснённое -ние - відсапування. Переводить -ние - зводити дух (после усталости) відсапувати. Перевести -ние - звести дух, передихнути, віддихатися, відсапати, відсапнути. Притаить -ние - затаїти (притаїти) духа (дух), заперти (затамувати) дух (віддих), мовчати та й тихо дихати. Остановить -ние - спинити дух. Захватывать, спирать -ние - запирати дух, спирати дух (дихання), забивати дух, захопляти дух. Дыхание спёрло, захватило (безл.) - сперло духа (дух), сперло груди, перехопило дух, забило дух, дух забивсь, дух занявсь. [Вона аж зблідла, дух забивсь (Неч.-Лев.). Ноги затрусилися, і дух занявсь, і сама ні з місця (Кв.)]. Отогревать, -греть -нием что - відхук[х]увати, відхук[х]ати. [Насилу відхукав собі руки];

2) (веяние чего) подих, подихання, дихання. [Подих ночи. Подих революції. Дихання землі, весни]. -ние жизни - дух життя, дух живий. [Помер - і ніхто вже в нього не вдмухне духа живого].

* * *

1) ди́хання и диха́ння

2) ( вдохи и выдохи) ди́хання, по́дих, -у, ві́ддих, -у; дух, -у

3) ( веяние) по́дих, ди́хання

затаить затаювати, затаїти, притаювати, притаїти, заховувати, заховати, (припрятать) приховувати, приховати що. [Ну-ну, сестро, ну! Викладай, викладай, що затаїла за душею (Мирн.)]. -ить свои мысли, чувства - затаїти, за[при]ховати свої думки, свої почуття. -ить дух, дыхание - дух (віддих) затамувати, запинити, затаїти, (образно) мовчати та дихати; срвн. Задерживать дыхание. [Дівчина аж дух запинила слухаючи (Корол.). Хоч-би що побачив - мовчи та диш! (Звин.)]. Затаённый - затаєний, притаєний, захований, прихований. [Вгадала мої притаєні думки (Н.-Лев.). Ох, як я не люблю тих прихованих хитрощів! (Крим.). Має приховану думку, вдачу].

* * *

несов.; сов. - зата`ить

затихнуть затихати и тихнути, затихнути, стихати, стихнути, затишуватися, затишитися, стишуватися, стишитися, (о мног.) позатихати, постихати, поза[пос]тишуватися; (униматься) угавати (только с отриц. не), (диал.) убавлятися, убавитися; (прекращаться, переставать) ущухати, ущухнути, занишкнути, (притаиться) (образно) мовчати та дихати, (замолкнуть) замовкати, замовкнути. [Затихло все, тілько дівчата та соловейко не затих (Шевч.). І тихнуть Божії слова (Шевч.). В людських хатах все було позатихає, все посне (Н.-Лев.). То стала злая хуртовина (буря) по Чорному морю стихати (Макс.). Постихали співи й жарти (Гліб.). Затишивсь уже грім, не гримить (Конгр. п.). В горницях стишилось, як надворі після заверюхи (Н.-Лев.). Там внизу музика дика не вгаває на хвилину (Франко). Помалу занишкло шепотіння (Грінч.). Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). Вийшов Хмельницький до чорного війська, почав мирову читати; ущухла чернь прислухаючись (Куліш)]. Буря не -хает - буря не вгаває, не втишується. Ветер -тих - вітер ущух, (улёгся) заліг. [Вітерець заліг десь, тиша (М. Вовч.)]. Дождь -тих - дощ ущух. Шаги, звуки -хли - хода затихла (завмерла), звуки затихли (завмерли). Затихший - затихлий, ущухлий.

* * *

несов.; сов. - зат`ихнуть

ідоловірець, ідолянин, кумирник, (язычник) поганин (мн. погани), (устар.) болвохвалець. [Я ідолянам не вступаю з шляху, не час тепер мовчати (Л. Укр.). Не щирим серцем молились недавні кумирники християнському богові (Куліш)].

* * *

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який