-
61 астигматический
астигмати́чний, різназало́мний, нерівнозало́мний, різнозало́мленнєвий -
62 бездымный
бездимний.* * *безди́мний\бездымный по́рох — безди́мний по́рох
-
63 беззапретный
-
64 безумный
безрозумний, безумний, божевільний, навіжений, навісний, навісноголовий, шалений, безтямний. Б-ым сделать - обезумити, з розуму звести.; -но - безумно, божевільно, шалене[о].* * *1) ( сумасшедший) божевільний; причи́нний2) ( безрассудный) безу́мний, божеві́льний; ( неистовый) шале́ний, навіже́ний, безтя́мний, несамови́тий, навісни́й3) ( чрезвычайный) божеві́льний, страше́нний; надзвича́йний, фантасти́чний -
65 безуспешный
надаремний, марний, даремний; невдалий. -но - надаремне[о], надармо, марне, марно, даремне, не спосудившись. [Думав оце в ярмарку телицю продати, та не спосудившись і вернувсь].* * *невда́лий; ( тщетный) даре́мний, ма́рний, надаре́мний -
66 бесполезный
некорисний, непожиточний, марний, нікчемний, даремний. [Марний трутень. Даремна то праця, бо нікому не потрібна]. -но - марно, марна річ; даремно, надаремно, дурно; без пуття. [Без пуття гинуть люди].* * * -
67 беспроблемный
безпробле́мний, непробле́мний -
68 бессмысленный
безглуздий, безтямн[к]ий, нісенітний. -но - безглуздо, безтямн[к]о, безтямки, нестямно. -но смотреть (иронич.) - солопіти.* * *1) безглуздий, безтя́мний; ( нелепый) нісені́тний2) ( неразумный) безглуздий, безтя́мний, недоре́чний; недоу́мкуватий; ( тупой) тупи́й -
69 бреющий
1) прич. який (що) го́лить (бри́є)2) в знач. прил. ав. бри́ючий; позе́мний\бреющий полёт — позе́мний літ
-
70 буреломный
бурело́мний, вітроло́мний, вітрова́льний -
71 бурный
1) бурхливий, буйний. [Бурхливе море. Бурхливі хвилі. Бурхлива розмова. Буйне море. Буйна молодість. Буйний вітер];2) хуртовинний, нагальний, навальний, рвачкий. [Хуртовинна година. Наг[в]альний вітер. Рвачкий вітер].* * *1) ( с бурями) бу́ряний, буре́мний, бу́рний, бурхли́вий3) (перен.: проявляющийся с необычайной силой) бурхли́вий, бу́рний; ( пылкий) палки́й; ( неистовый) шале́ний, несамови́тий4) (стремительный) бурхли́вий, бу́рний -
72 велемудрый
велему́дрий; великорозу́мний, високорозу́мний -
73 взаимный
обопільний, зобопільний, взаємний. [Обопільна (зобопільна, взаємна) приязнь, зненависть, допомога, порада, повага]. -ое понимание - порозуміння. -ое согласие - обопільна згода, лад. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити]. -но - обопільно, зобопільно, навзаєм.* * *взає́мний; ( обоюдный) обопі́льнийвзаи́мное понима́ние — порозумі́ння, взаєморозумі́ння, взаємне розумі́ння
-
74 дымный
1) димний, курний, димливий, димуватий [Димливий ліхтар. Димувата кузня], (с копотью) чадний;2) (серо-синев. цвета) димний. [Мак червоний, перістий і димний].* * *ди́мний, курни́й\дымный по́рох — ди́мний по́рох
-
75 иноземный
чужинний, чужоземний, чужинецький чужоземський, чужосторонній, иноземний; срвн. Иностранный. [Визволення з неволі чужинецької (Єфр.). Чужоземські звіри (Звин.). Заводять усе в своїх домах по-иноземному (Куліш)]. -ное слово - чуже, чужомовне слово.* * *торж.інозе́мний; чужозе́мний, чужи́нський, чужи́нницький, чужи́нний -
76 иностранный
чужоземний, чужоземський, (заграничный) закордонний. -ный язык - чужоземна, чужа мова. -ное слово - чужомовне, чуже слово. -ная политика - закордонна, чужоземна політика. Министерство, министр -ных дел - міністерство, міністр закордонних (чужоземних) справ. Комиссар по -ным делам - комісар закордонних справ. -ные обычаи, порядки и т. п. - чужоземщина, (редко) иноземщина. [Мова московського панства, помазаного чужоземщиною (Куліш)].* * *1) інозе́мний; чужозе́мний, чужи́нний2) ( относящийся к ведению внешней политики) закордо́ннийМинисте́рство \иностранный ых дел — Міністе́рство закордо́нних справ
-
77 исступлённый
несамовитий, нестямний, безтямний, навіжений, навісний, (бешеный) скажений. [Як несамовитий, він з усієї сили вдарив Грицька (Грінч.). Аж тремтів немов несамовитий (Франко). Безтямні викрики (Франко). Крик скажений (Франко)].* * *1) ( находящийся в исступлении) несамови́тий, шале́ний; ( крайнє возбуждённый) знетя́млений; ( выражающий исступление) нестя́мний, безтя́мний2) (необузданный, неистовый) несамови́тий, шале́ний -
78 кабацкий
шинковий, шиноцький, шинкарський, корче[о]мний. -кий прилавок - шинквас (- су). -кие радости - корчемні втіхи. -кая совесть - пропита совість (-те сумління), корчемна совість. -кие ухватки - п'яницькі вихватки. -кий поэт - корчемний віршопис.* * *шинкови́й и шинко́вий, корче́мний, каба́цький; ( относящийся к кабатчику) шинка́рський -
79 круто
1) (свить, ссучить, замесить, сварить) круто, ум. крутенько. [Нитки зсукані дуже круто (Харківщ.). Тісто замісила круто (Київщ.)];2) (о наклоне) круто; (очень -то) стрімко, прикро, круто. [Драбина стоїть круто (стрімко, прикро). Круто спускалася гора (Стор.). Круто з'їздити сюдою (Сл. Гр.). Стрімко крокви поставив (Канівщ.)];3) -то повернуть, свернуть в сторону - круто (прикро) повернути, звернути вбік. [Круто звернув з шляху. Круто (прикро) повернув коня (М. Грінч.)]. Он повернул -то этим делом - він круто повернув цюю справу. -то поворачивающий (о повороте) - залі[о]мний, заломистий. [Залімний берег];4) -то приходится (пришлось) кому - сутужно, круто, скрутно, до скруту приходить (прийшлося, довелося) кому; круто було з ким; (насм.) урвався бас кому. -то добыть что - сутужно з чим. [Сутужно з грішми тепер. В Звиногородці сутужно з землею (Звиног.)]. -то обходиться с кем - суворо (круто) поводитися з ким; суворим бути до кого.* * *нареч.кру́то; стрі́мко; суво́ро\круто посоли́ть — гу́сто посоли́ти
-
80 малоприятный
малоприє́мний, неприє́мний
См. также в других словарях:
МНИЙ — МНИЙ, мни(е)йший, меньший, см. малый. Мнее, менее. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
мний — меньший, последний Словарь русских синонимов. мний прил., кол во синонимов: 3 • малый (57) • меньший … Словарь синонимов
ємний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мний — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} прил. меньший, младший. (Матф. 5,… … Словарь церковнославянского языка
Мний — меньший, младший … Краткий церковнославянский словарь
ємний — а, е. Те саме, що ємкий … Український тлумачний словник
мний — меньший … Cловарь архаизмов русского языка
мний — по малък … Църковнославянски речник
таємний — а, е. 1) Якого навмисне приховують від інших, який відомий небагатьом або тільки кому небудь одному. Таємний намір. || Який діє приховано, замасковано. Таємний ворог. 2) Який не підлягає розголошенню; секретний. || Призначений для ведення справ,… … Український тлумачний словник
таємний — I 1) (якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом; чинить приховано), потаємний, потайний, потаєний, прихований, захований, хований, скритний, таємничий, розм. секретний 2) (що не підлягає розголосу, тримається в таємниці від інших),… … Словник синонімів української мови
анонімний — а, е. 1) Який не зазначив у листах або в творах свого прізвища (про автора). Анонімний писака. 2) Невідомо ким написаний, не підписаний; безіменний (про лист або твір). •• Аноні/мний раху/нок банківський рахунок, розпорядження коштами на якому… … Український тлумачний словник