Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мний

  • 81 многобрачный

    1) багатошлюбний, одружений з батать(о)ма, полігамічний, поліандричний;
    2) що кілька раз(ів) одружувався, -валася (дружився, -лася, брав, брала шлюб);
    3) бот. - полігамічний.
    * * *
    1) этногр. багатошлю́бний, поліга́мний, полігамі́чний
    2) зоол. полігамний, полігамічний
    3) бот. однодо́мний

    Русско-украинский словарь > многобрачный

  • 82 многопрограммный

    багатопрогра́мний, кількапрогра́мний

    Русско-украинский словарь > многопрограммный

  • 83 надземный

    надзе́мний, понадзе́мний

    Русско-украинский словарь > надземный

  • 84 неверный

    1) (вероломный, изменяющий) невірний, (сщ.) невірник, (ненадёжный) непевний, (склонный к изменам) зрадливий, зрадний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непевний. [З невірною дружиною куди піду, то загину (Пісня). Невірний (непевний) приятель (Київ). Човен непевний воді доручив (Л. Укр.). Зрадливий чоловік (Київ)]. -ная женщина - невірна (зрадлива) жінка (женщина), невірниця. -ное счастье - непевне щастя. -на их любовь - непевна (зрадлива, зрадна) їх любов, непевне (зрадливе, зрадне) їх кохання;
    2) (ложный) неправдивий, невірний, (неправильный) несправедливий, неправильний, непоправний, (неосновательный) неслушний, (ошибочный) хибний, помилковий, (фальшивый) фальшивий. [Неправдиве змалювання події (Київ). Несправедливе (неслушне) зауваження (Київ). Чи вірна наша, чи хибна дорога? (Франко)]. - ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгляд (в перен. знач.) - неправдивий (хибний, помилковий) погляд. -ное вычисление - неправильне (невірне) обчислення. -ный (фальшивый) голос - фальшивий голос. -ное известие - неправдива (помилкова, грубо: брехлива) (з)вістка. -ный ответ - неправдива (хибна, помилкова) відповідь. -ный перевод - неправильний (непоправний, невірний) переклад. -ный путь - непевна (хибна) путь (дорога). -ный слух (молва) - неправдива (грубо: брехлива) чутка. -ный счёт (бухг.) - неправильний (невірний) рахунок. -ные часы - неправильний (невірний) годинник;
    3) (нетвёрдый, неустойчивый) непевний, невпевнений; (колеблющийся) хиткий, хисткий; (капризный) химерний. [Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.). Блимає непевний огник (Р. Край)]. -ный взгляд (в прям. знач.) - непевний (невпевнений) погляд, непевне око. -ный (неуверенный) голос - непевний (невпевнений) голос. -ная походка - непевна (невпевнена, хитка) хода. -ный свет, блеск - непевне (химерне) світло, непевний (химерний) блиск. -ные тени - непевні (хисткі, химерні) тіні;
    4) (сомнительный, ненадёжный) непевний. -ное дело - непевна справа;
    5) (не исповедующий господств. веры) невірний, (сщ.) невір (-ра, м. р.), невіра (-ри, общ. р.), невірник, -ниця, (соб.) невірство; (язычник, -ница) поганин (стар.) поган (мн. -гани) поганка, (соб.) поганство; (басурманский) бузувірний, (сщ.) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверующий 1. [Абдулла сумно дивився на цього невірного, з котрим так довго змагався (Олм. Примха). Ця, бачте, невіра, то й темниці доладу не вміє змурувати, - не то що ми, християни (М. Вовч.). Християни ставали учениками невірника (Павлик). Бо незрячий сей поганин був, ще вірив непохитно в честь і в вірність (Крим.)];
    6) (недоверчивый) невірний, неймовірний. Фома -ный - Хома невірний, Хома неймовірний (Д. Укр.). [Знайшовся таки один Хома невірний, та так Хомою і звався (Франко)].
    * * *
    1) неві́рний; ( неправильный) непра́вильний; ( фальшивый) фальши́вий

    \неверныйая но́та — неві́рна (фальши́ва) но́та

    \неверныйое вычисле́ние — неві́рне (непра́вильне) обчи́слення

    \неверныйый глаз — невірне о́ко

    \неверныйьй перево́д — непра́вильний пере́клад

    сде́лать (соверши́ть) \неверныйый шаг — перен. зроби́ти непра́вильний крок

    2) ( ненадёжный) неві́рний; ненаді́йний, непе́вний; ( вероломный) віроло́мний, зрадли́вий

    \неверныйое — дело непе́вна річ

    мый сою́зник — неві́рний (ненаді́йний, непе́вний, віроло́мний, зрадли́вий, підсту́пний) сою́зник (спільник)

    \неверныйый муж — зрадли́вий чолові́к

    3) ( колеблющийся) непе́вний, хитки́й, хистки́й, хитли́вий, хитля́вий

    \неверныйая похо́дка — непе́вна (хитка́, хистка́, хитли́ва) хода́

    \неверныйый свет — непе́вне (хитке́, хистке́, хитли́ве) світло

    4) ( недоверчивый) диал. неві́рний
    а) прил. невірний
    б) в знач. сущ. неві́рний, -о́го, невіра, -ри
    6) (в знач. сущ.: чёрт, нечистый) диал. нечи́стий; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > неверный

  • 85 неистощимый

    невичерпний, невичерпанний, безпереводний; (о почве и перен.) невиснажний; срв. Неиссякаемый 2. -мое воображение - невичерпна (невиснажна) уява. - мый рудник - невиснажна (невичерпна) копальня.
    * * *
    ( неиссякаемый) невиче́рпний; (о почве и перен.) невисна́жний; (в разговоре, выдумке) невто́мний

    \неистощимыйые бога́тства — невиче́рпні бага́тства

    \неистощимыйая эне́ргия — невиче́рпна (невисна́жна) ене́ргія

    \неистощимыйая по́чва — невисна́жний ґрунт

    \неистощимыйый собесе́дник — невто́мний співрозмо́вник (співрозмо́вець, співбе́сідник)

    Русско-украинский словарь > неистощимый

  • 86 необузданный

    1) незагнузданий. [Незагнузданий кінь (Полт.)];
    2) неприборканий, невгамовний, непогамов(а)ний, нестрим(а)ний, неспинний, (образно) незагнузданий, свавільний, своєвільний; срв. Неукротимый, Своевольный. [Ставити межі й перешкоди проти непогамованої самоволі (Гр. Думка). Топлять у нестримній розпусті своє горе (Ле). І гарний хлопець, та незагнузданий (Кобеляч.). Він сам терпів од незагнузданого панського норову (Грінч.)]. -ная страсть - невгамовна (неприборкана) жага (пристрасть). -ные поступки - свавільні (своєвільні) вчинки.
    * * *
    неприбо́рканий, невгамо́вний, непогамо́вний, непогамо́ваний; ( неудержимый) нестри́мний, невтри́мний

    \необузданныйое воображе́ние — нестри́мна уя́ва

    \необузданныйые стра́сти — неприбо́ркані (невгамо́вні, непогамо́вні) при́страсті

    Русско-украинский словарь > необузданный

  • 87 несгибаемый

    негнучкий, негнучий.
    * * *
    1) незги́нний, негнучки́й, негну́чий
    2) (перен.: непреклонный) непохи́тний, незла́мний, незло́мний

    Русско-украинский словарь > несгибаемый

  • 88 несимпатичный

    несимпатичний, (неприятный) нелюбий, неприємний, прикрий, (не по вкусу, не по нраву) невподібний, несподібний, не до вподоби, не до сподоби. [В його очах було щось прикре (Крим.)].
    * * *
    несимпати́чний; ( неприятный) неприє́мний

    Русско-украинский словарь > несимпатичный

  • 89 неудержимый

    невтримний, нестримний, (реже) невтримливий, невдержний, нездержний, (преимущ. безостановочный) невпинний, неспинний, (непреодолимый) непоборний, непереможний, (неукротимый) невгамовний, невгамований, непогамов(а)ний. [Невтримне бажання (Крим.). В гніві нестримний (струмок) порухом гордим кидався з кручі (Дніпр. Ч.). Веселий нестримний регіт (Черкас.). Як зберегла ти оцей тихий нестримний запал? (В. Підмог.). В огні нестримної навали рубали, різали наш сад (Сосюра). Сльоза в неї в очах бриніла від гарячих невтримливих слів (Л. Укр.). Сліпа невдержна сила (Стебн.). Гомін нездержного, мов стихія, потоку людського (Корол.). Ще хвилина - і криком, як невпинна стихія, полине кудись невільницька туга (Васильч.). Невпинні сльози заливали її обличчя (Коцюб.). Неспинний потяг (поезд) (В. Підмог.). Жадоба невгамовна помсти (Франко). Душа стрепенеться від дум невгамовних (Самійл.). Ідуть потужні голоси, як лави невгамовні (Бажан). Непогамований потяг (порыв) кудись далеко (Корол.)].
    * * *
    невтри́мний, неспи́нний, незде́ржний, невдержи́мий; ( безудержный) нестри́мний, невпи́нний

    Русско-украинский словарь > неудержимый

  • 90 неутомимый

    невтомний, (устар.) невтомимий; (неусыпный) невсипущ[ч]ий. [З його косар такий жвавий, такий робочий - невтомний (Мирний). Невтомні руки (Грінч.). Невтомна погоня за багатством (Франко). Невтомний рух праці (А. Любч.) Невсипуща з неї хазяйка була (М. Вовч.). Невсипуща революційна кров бурлива (Франко)].
    * * *
    невто́мний, невтоми́мий, невсипу́щий, невсипу́чий; поэз. безуто́мний

    Русско-украинский словарь > неутомимый

  • 91 обоюдный

    1) двосторонній, двобічний. -ный меч, нож - дволезий, двосічний меч, ніж. См. Обоюдуострый;
    2) обопільний, взаємний. [Обопільна згода]. По -ному соглашению - за обопільною згодою;
    3) двозначний. [Двозначне речення].
    * * *
    1) обопі́льний; ( взаимный) взає́мний
    2) ( двусторонний) двобі́чний, двосторо́нній; обою́дний

    \обоюдный меч — дволе́зий (двосі́чний; обою́дний) меч

    Русско-украинский словарь > обоюдный

  • 92 особый

    1) особий, осо[і]бний, окре[о]мий, окро[е]мний, окрімний, окромішний, опрічний. -бая комната - окрема (осібна) кімната. -бое мнение - осібна (опрічна) думка. Это -бая (особь) статья - це річ инша;
    2) особливий, См. Особенный 1.
    * * *
    1) ( особенный) особли́вий; диал. особі́тний; ( необычный) незвича́йний; опрі́чний
    2) (отдельный, не общий) окре́мий, відру́бний, осі́бний, окре́мішній, осо́бий; опрі́чний; ( имеющий специальное назначение) особли́вий

    Русско-украинский словарь > особый

  • 93 отрицательный

    1) заперечний, заперечливий, відмовний, відкидний, (негативный) негативний. -ный ответ - заперечна, відмовна (негативна) відповідь. -ное предложение, грам. - заперечне речення;
    2) мат. - від'ємний, негативний. -ная величина - від'ємна величина. -ное электричество - від'ємна електричність.
    * * *
    1) негати́вний; ( заключающий отрицание) запере́чний, запере́чливий
    2) грам. запере́чний
    3) мат. від'є́мний
    4) физ. негати́вний

    Русско-украинский словарь > отрицательный

  • 94 отчаянный

    1) (полный отчаяния) розпачливий, розпучливий. -ный крик, плач - розпа[у ]чливий, несамовитий, шалений, навісний (крик, плач). [Чи тільки в казці лебідь умирає не з криком навісним, а з любим співом? (Л. Укр.)]. -но - розпа[у]чливо; шалено, несамовито;
    2) (о человеке: кому всё нипочём) о(д)чайдушний, запеклий, навісноголовий, шалений, неприторенний, забісований. -ная голова, башка - шибай-голова, очайдуха (общ. р.), одчаюга (общ. р.);
    3) (крайний и опасный) о(д)чайдушний. -ный поступок, -ная храбрость - очайдушний учинок, очайдушна хоробрість. Употребить последнее -ное средство (прибегнуть к…) - вжити останнього очайдушного засобу, способу, на одчай душі (на одчай божий) пуститися (піти). -ное (безнадёжное) дело, положение - безнадійна справа, безнадійне становище. Очутиться в -ном положении - опинитися в безнадійному становищі. Отчаянно - о(д)чайдушно, запекло, шалено, несамовито, безнадійно. Сражаться -но - битися шалено (очайдушно, несамовито). Защищаться -но - боронитися шалено (очайдушно). Она больна -но - вона хора безнадійно.
    * * *
    1) ( полный отчаяния) розпа́чливий, відчайду́шний, ( исступленный) несамови́тий, нестя́мний, шале́ний
    2) ( чрезвычайно тяжелый) [надзвича́йно] важки́й, найва́жчий; ( безвыходный) безви́хідний, безпора́дний
    3) ( крайне смелый) відчайду́шний, (неистовый, бешеный) шале́ний, нестя́мний, несамови́тий, (ярый, бесстрашный) запе́клий, завзя́тий, заповзя́тий, завзяту́щий; ( опасный) небезпе́чний; ( рискованный) риско́ваний, ризико́ваний, ( безнадежный) безнаді́йний
    4) ( плохой) жахли́вий; ( ужасный) страше́нний

    Русско-украинский словарь > отчаянный

  • 95 переломный

    переломовий. [Переломовий період (Єфр.)].
    * * *
    перело́мний, зла́мний

    Русско-украинский словарь > переломный

  • 96 подземный

    підзе́мний; попідзе́мний

    Русско-украинский словарь > подземный

  • 97 подневольный

    (зависимый) підневільний кому, заневільний (принудительный) з(а)неволений, поневільний, приневільний, невільний, яремний, під'яремний, примусовий. [Підневільна служба. Долі немає, світ заневільний. Поневільний шлюб].
    * * *
    підневі́льний; ( подчинённый) підле́глий, підвла́дний; ( принудительный) примусо́вий; ( подъяремный) під'яре́мний, яре́мний, уя́рмлений

    Русско-украинский словарь > подневольный

  • 98 подымный

    подимний, від диму. -ная подать, подымное, подымщина - подимне, димове, коминне (-ного).
    * * *
    ист.
    поди́мний

    \подымный нало́г — поди́мний пода́ток, поди́мне, (-ого)

    Русско-украинский словарь > подымный

  • 99 преемственный

    наступницький, (наследственный) спадковий, спадкоємний. -нный порядок - наступницький порядок. -ная власть - спадкова влада. -ная связь - наступницький звязок. -венно - наступно; спадково, спадком, спадкоємно.
    * * *
    1) спадкоє́мний; ( наследственный) спадко́вий
    2) ( последовательный) послідо́вний

    Русско-украинский словарь > преемственный

  • 100 пренеприятный

    дуже неприємний, дуже прикрий. -но - дуже неприємно, дуже прикро; см. Неприятный, Досадный.
    * * *
    ду́же неприє́мний; (вызывающий неудовольствие, досаду) ду́же при́крий

    Русско-украинский словарь > пренеприятный

Страницы

См. также в других словарях:

  • МНИЙ — МНИЙ, мни(е)йший, меньший, см. малый. Мнее, менее. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • мний — меньший, последний Словарь русских синонимов. мний прил., кол во синонимов: 3 • малый (57) • меньший …   Словарь синонимов

  • ємний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • мний — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  прил. меньший, младший.      (Матф. 5,… …   Словарь церковнославянского языка

  • Мний — меньший, младший …   Краткий церковнославянский словарь

  • ємний — а, е. Те саме, що ємкий …   Український тлумачний словник

  • мний — меньший …   Cловарь архаизмов русского языка

  • мний —   по малък …   Църковнославянски речник

  • таємний — а, е. 1) Якого навмисне приховують від інших, який відомий небагатьом або тільки кому небудь одному. Таємний намір. || Який діє приховано, замасковано. Таємний ворог. 2) Який не підлягає розголошенню; секретний. || Призначений для ведення справ,… …   Український тлумачний словник

  • таємний — I 1) (якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом; чинить приховано), потаємний, потайний, потаєний, прихований, захований, хований, скритний, таємничий, розм. секретний 2) (що не підлягає розголосу, тримається в таємниці від інших),… …   Словник синонімів української мови

  • анонімний — а, е. 1) Який не зазначив у листах або в творах свого прізвища (про автора). Анонімний писака. 2) Невідомо ким написаний, не підписаний; безіменний (про лист або твір). •• Аноні/мний раху/нок банківський рахунок, розпорядження коштами на якому… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»