-
61 tirar
1. vt1) algo (a uno; a algo; a un sitio) бро́сить, ки́нуть что (в кого; что; куда); чем в кого2) урони́ть; оброни́ть3) algo (de un sitio) сбро́сить, ски́нуть, свали́ть, сбить что (откуда)4) вы́бросить; вы́кинутьeste traje está para tirar(lo) — э́тот костю́м годи́тся то́лько на сва́лку
5)tb tirar algo de largo — перен растра́тить; промота́ть
tirar coces — ляга́ться
tirar estocadas — наноси́ть уда́ры ( шпагой и т п)
tirar mordiscos — куса́ться
tirar pellizcos — щипа́ться
7)tirar una foto — см foto
8) прочерти́ть, провести́ ( черту)9) начерти́ть2. v absolno la tira | estudiar | el estudio — её не тя́нет учи́ться
1) (algo; con algo; a uno; a algo)3. vitb
tirar tiros — вести́ ого́нь, стрельбу́ (чем; по кому; чему); стреля́ть, пали́ть (чем; в кого; что); пуска́ть (стрелы; ракеты и т п)2) de algo притя́гивать (к себе́) что3) de algo потяну́ть, дёрнуть (за) чтоtiraron de navaja — они́ | схвати́лись за | вы́хватили | ножи́
7) ( о дымоходе) име́ть хоро́шую тя́гу; тяну́ть; ( о сигарете и т п) тяну́ться8) разг ( о двигателе) тяну́ть9) + circ разг (об одежде; утвари и т п) прослужи́ть, протяну́ть ( к-л срок); дослужи́ть, дотяну́ть до ( к-л момента)10) genir tirando — разг (ко́е-ка́к) жить, скрипе́ть, перебива́ться
¿qué tal estás? - voy | vamos | tirando — как живёшь? - живём помале́ньку
te toca tirar a ti — а) твой ход; ходи́! б) твой уда́р
12) + circ разг дви́гаться: шага́ть, то́пать, бежа́ть, кати́ть и т п куда¡tira adelante! — шага́й, тж езжа́й вперёд!
tirar a la derecha, izquierda — взять впра́во, вле́во
13) a + s, nc, adj быть (отча́сти) похо́жим, походи́ть, сма́хивать на кого; что; име́ть ( признаки чего-л); каза́ться кем; чем; какимcolor azul tirando a verde — си́ний цвет | с зелёным отте́нком, отли́вом |, отдаю́щий зе́ленью
tira a su padre — он похо́ж на отца́
tira a tacaño — он, похо́же, скупова́т
tira para cura — быть ему́ свяще́нником
- tira y aflojatira a general — он ме́тит в генера́лы
- tirar a matar
- tirar de largo -
62 лягать
ruer vi, regimber viляга́ть кого́-либо — donner un coup de sabot à qn; lancer une ruade à qn
-
63 лягнуть
-
64 лягать
-
65 выеденный
ви́їденийвы́еденного яйца не стоит — ла́маного гроша́ (ше́ляга, ша́га) не ва́ртий (не варт), не ва́ртий ді́рки з бу́блика, нічо́го не ва́ртий
-
66 засыпать
заснутьI. засинати, засипати, засипляти, заснути, (о многих) позасинати, позасипати, позасипляти, поснути, об(і)снути, поспатися, (достаточно -нуть) поспатися. [Од маку дитина добре засинає (Звин.). Серед миру я лягаю, тихо засипаю (Куліш). Лягає на землю та й засипляє (Куліш). Промовляє ледве чутно, немов засипляючи (Л. Укр.). Плач-же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Шевч.). Встань, козаче, вже поспався, вже твій коник попасався (Пісня). Ніде ні гуку: все навкруг поснуло (Самійл.). Люди обляжуть, обснуть (Сл. Гр.). А нас тут не обікрадуть, як ми поспимось? (Звин.)]. Начать -пать - почати засин[п]ати, (образно) заводити очі. [Тільки почав заводити очі, коли тут щось як стукне в вікно]. -ть крепко - усиплятися, успатися, (о мног.) повсиплятися, обіснути; засинати, заснути, (о мн.) позасинати твердим (міцним) сном. [Люди саме повсиплялися добре. А мати заснула твердим сном і не почула, як я вийшла з хати]. Заснувший - заснулий, (о мн.) поснулі.II. Засыпать, засыпать - засипати, засипати, (-сиплю, -плеш и -пеш), присипати, присипати, закидати, закидати, (землею) засувати, засунути, загортати, загорнути, (о мног.) позасипати позасипувати, позакидати и т. д. що чим [Поховали; засипали домовину (Г. Барв.). Його житло засипле з неба сірка (Куліш). В кінці поля єсть тополя, могила під нею, - там Івася присипали сирою землею (Рудан.). Справжня просвіта має ту безодню закидати (Єфр.). Усі ями в земляній долівці позасипувано (Грінч.). Викопали деревину, пересадили, а яму не засунули (Звиног.). Викопали яму, вкинули туди вішалника і загорнули (Звиног.)]. -ть снегом, песком и т. п. (слегка) - запорошувати, запорошити, (сильно) заносити, занести, забуртити. [Се самум, що заносить піском і великі, спокійні озера (Л. Укр.). Вікна забуртило снігом - нічого не видно (Мнж.)]. -ть рану чем-либо - за[при]сипати, за[при]сипати, затоптувати, затоптати, затрушувати, затрусити рану (виразку) чим. [Треба виразку затоптати синім камінцем (Богодухів). Як де попріло, - затрушують гречаним борошном (Грінч. II)]. -ть щебнем для сухости - вигрузити, висипати грузом. [Вигрузили перед хатою, то як тепер гарно, сухо (Сквирщина)]. -пать хворост чем-либо сыпучим при постройке плотины - засипати, сипцю давати. [Сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом (Сл. Гр.)]. Засыпанный - засипаний, (землёю) засунений, загорнений, (слегка) запорошений, (сильно) занесений; (о ране) засипаний, затоптаний, затрушений; (щебнем) вигружений.* * *I несов.; сов. - засн`утьзасипа́ти и засина́ти, засну́ти и мног. позасипа́ти и позасина́ти; несов. засиплятиII несов.; сов. - зас`ыпать1) засипа́ти, заси́пати, -плю, -плеш и мног. позасипа́ти; ( вопросами) закида́ти, заки́дати; (посыпая чём-л.) затру́шувати, затрусити, -трушу́, -тру́сиш и мног. позатру́шувати2) (сов.: начать сыпать) поча́ти си́пати -
67 искристый
і[и]скрявий, і[и]скравий, і[и]скрястий, і[и]скристий, огнистий. [По блискучій искрявій Росі від них лягає тінь (Н.-Лев.). Сміялося море свіжим искристим сміхом (Л. Укр.). Тільки зористі искраві очі блищать (М. Вовч.)]. -стый кремень - іскряний кремінь. -стый излом камня - іскрястий злам на камені.* * *іскри́стий, іскря́стий; поэз. іскроме́тний; диал. іскряни́й, і́скрявий -
68 легавая
в знач. сущ., охотн.ляга́ва, -ої -
69 мгла
1) (і)мла, (і)мгла, морок (-ку); (марь) юга, суга; (холодная, сырая, с мелким дождём) мрака, мрачка и мряка, мрячка; срв.I. Марь и Мга 2. [Ген-ген у жовтій млі безмірної долини синіє щось (Мирний). Ой, імла, імла по полю лягла (Метл.). Непрозорі бовдури теплої і рожево забарвленої мгли (Франко). Дим ляга на світ імглою (Крим.). Зірочки ледве- ледве блимали у блакитному мороці (Мирний). Усе небо аж сіре, - така юга сьогодні (Звиног.). Видно було сіру мряку, що залягла долину (Франко)]. Покрываться, покрыться, подёргиваться, подёрнуться -лою - повиватися, повитися, затягатися, затяг(ну)тися, заволікатися, заволоктися (і)млою;2) см. I. Медянка.* * *імла́, мла; ( туманная погода с мелким дождём) диал. мря́ка; ( облако тумана) кури́ще -
70 надводный
надводний, понадводний. [Лягає він по холодках надводних (Куліш)].* * *надво́дний, понадво́дний -
71 напирать
напереть напирати, наперти, натискати, натиснути, налягати, налягти, (надавливать) надавлювати, надавити, (о мног.) понапирати, понатискувати и т. п. на кого, на що. [Із-за Дніпра напирає дурний Самойлович (Шевч.). А биймо двері! напрімо скільки сили! (Куліш). Та не налягайте бо! не встою! (Звин.)]. Лёд -рает на мост - крига напирає (натискає, пре) на міст. Неприятель сильно -рал на нас - ворог міцно напирав (налягав) на нас. Он всё -рает на этот факт - він все натискає (напирає, на(по)лягає) на цей факт. Напёртый - напертий, натиснутий и натиснений, надавлений, понапираний, понатискуваний, понадавлюваний. -ться -1) (стр. з.) напиратися, бути напираним, напертим, понапираним и т. п.;2) (наваливаться) напирати(ся), наперти(ся), навалюватися, навалитися, налягати, налягти, (о мног.) понапирати(ся) и т. п.;3) (нажираться) напиратися, напертися, нажиратися, нажертися, (о мног.) понапиратися, понажиратися.* * *несов.; сов. - напер`еть1) напира́ти, напе́рти, -пру́, -пре́ш; (несов.: надавливать, теснить) натиска́ти, нати́скувати, -кую, -куєш2) (несов.: делать упор) натиска́ти, нати́скувати; напира́ти; ( налегать) наляга́ти; ( настаивать) наполяга́ти3) (набираться, скопляться) напира́тися, напе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, натиска́тися и нати́скуватися, -кується, нати́снутися -
72 обессилевать
обессилеть зне[збез]силюватися, зне[збез]силитися, зне[збез]силіти, побезсиліти (о мног.), виснажуватися, виснажитися, занепадати, занепасти від чого, упадати, упасти на силі, хляти, хлянути, (сов.) за[о]хляти, за[о]хлянути, за[о]хлясти, (о мног.) похлянути, отати (сов.). [Занепав од ран наш батько. Як покоситься до півдня Хведь, то вже й отав-отав, ляга й спить]. См. Ослабевать, Изнемогать, Истощаться. -леть от работы - виробитися. Обессилевший - знесилений, виснажений, занепалий, охлялий.* * *несов.; сов. - обесс`илетьзнеси́люватися, знеси́литися, вибива́тися з сил, ви́битися з сил, несов. знеси́літи; висиля́тися, ви́силитися, несов. збезси́літи; (несов.: изнемочь) знемощі́ти, онемощі́ти; (несов.: преим. отощав) охля́нути, охля́ти, захля́нути, захля́ти, похля́нути, позахлява́ти -
73 падать
пасть1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.* * *несов.; сов. - п`асть1) па́дати, упа́сти2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути -
74 покос
I. 1) (место) сіножать (-ти); (заливной) лука;2) (время -са) косовиця;3) (скошенная полоса, ряд) покіс (-осу), ручка, (гал.) поліг (-огу). [Пройшов ручку на вівсі. Дзвенить коса, покіс лягає (Грінч.). Овес не пов'язаний у покосах лежить]. Кончать полосу -са - доходити ручки.II. Покос - косина, косинець (-нця), перекіс (-косу).* * *с.-х.1) (косьба, время косьбы) косови́ця; ( сенокос) сінокі́с, -ко́су2) (место косьбы, луг) сіножа́ть и сіно́жать, -ті, сіножа́тка, сіножа́ття; ( поле) по́ле, лан, -у3) (скошенная полоса, ряд) покі́с, -ко́су, диал. перекі́с, -ко́су, полі́г, -ло́гу -
75 полденьги
півшага́, півше́ляга -
76 полёживать
полежувати, прилежувати; (насм.) вилежуватися, лежні справляти. [Ще не зовсім видужав - прилежую часом. Ти таки любиш вилежуватися - разів по п'ять на день лягаєш].* * *лежа́ти; ( вылеживаться) виле́жуватися -
77 полушка
півшага, дрібна мідяна рос. монета вартістю ½ коп. і ¼ коп.* * *півшага́, півше́лягани полу́шки — ні копі́йки
-
78 сантим
(денежная единица во Франции, Бельгии и некоторых других странах) санти́мни \сантим ма — ні копі́йки; ні гроша́, ні ше́ляга
-
79 тень
1) тінь, -ні; (темнота; тёмное отражение, тёмный отсвет) су́тінок, -нку, су́тінь, -нівече́рние те́ни — вечі́рні ті́ні (су́тінки)
наводи́ть, навести́ \тень [на плете́нь, на я́сный день] — наво́дити, навести́ тінь, напуска́ти, напусти́ти тума́ну (тума́н)
те́ни под глаза́ми (вокру́г глаз) у кого́ — ті́ні під очи́ма (навко́ло оче́й) у ко́го
2) ( затенённое место) за́тінок, -нку, тінь; заті́ння; ( в знойную пору) холодо́к, -дку́; ( укромное место) за́тишок и зати́шок, -шкув тени́ дере́вьев — у за́тінку дере́в
держа́ться (быть, стоя́ть) в тени́ — перен. трима́тися (держа́тися, бу́ти, стоя́ти) в ті́ні
оставля́ть в тени́ что — лиша́ти в ті́ні що
отдыха́ть в тени́ — відпочива́ти в за́тінку (в ті́ні, в заті́нні, в холодку́)
3) (перен.: малейшая доля) кри́хта; ( слабое подобие) тіньни те́ни сомне́ния — найме́ншого су́мніву, ні кри́хти (ні ті́ні) су́мніву
4) (перен.: подозрение) тінь, підо́зраброса́ть (кида́ть) \тень на кого что — ки́дати тінь (підо́зру) на ко́го-що
\тень ложи́тся (па́дает) на кого́-что — тінь (підо́зра) па́дає (ляга́є) на ко́го-що
5) (силуэт, призрак) тіньбыть (сде́латься) те́нью кого́ — бу́ти (зробитися) ті́нню кого
[одна́] \тень оста́лась от кого́ — ті́льки тінь з ко́го, зві́вся (переві́вся) ні на що (на ніщо́) хто, перепа́вся на смик хто
ходи́ть (идти́, сле́довать) за кем как \тень — ходи́ти (іти́) за ким як тінь (ті́нню)
-
80 укладываться
I несов.; сов. - улож`иться1) (собирать вещи, готовясь к отъезду) склада́тися, скла́стися, уклада́тися, укла́стися2) (умещаться в каких-л. пределах) уклада́тися, укла́стися, уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися3) строит. (несов.) кла́стися, уклада́тися; склада́тися, уклада́тися; виклада́тися; обклада́тися; уклада́тися, уміща́тися; убива́тисяII несов.; сов. - ул`ечься1) ( ложиться) ляга́ти, лягти́ и поляга́ти, уляга́тися, улягти́ся и повляга́тися, уклада́тися, укла́стися и повклада́тися2) ( умещаться лёжа) уляга́тися, улягти́ся и повляга́тися, уклада́тися, укла́стися и повклада́тися3) ( оседать - о летучих частицах) осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти4) (перен.: успокаиваться, утихать) уляга́тися, улягти́ся, ути́шуватися и утиша́тися, ути́шитися, утиха́ти, ути́хнути и повтиха́ти, стиха́ти, сти́хнути и постиха́ти; (о ветре, волнах) ущуха́ти, ущу́хнути
См. также в других словарях:
ляга́н — ляган … Русское словесное ударение
Ляга-Ёль — Характеристика Длина 10 км Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Водоток Устье Пив Ю · Местоположение … Википедия
ляга́ть(ся) — лягать(ся), лягаю(сь), лягаешь(ся) … Русское словесное ударение
ЛЯГА — тул. ляжка, ляшка, жен. лядвея, верхняя половина ноги, нижней конечности, от таза до колена; стегно, бедра, бедро, бедреная кость со всеми мягкими частями, с ягодицею, окороком. Ляжка и бедро говорят о человеке; бедро о животных; стегно, нышко, б … Толковый словарь Даля
ЛЯГА — (арх.) 1. Яма среди ровного дна реки или озера. 2. Наполненное водою углубление в земле, отсюда заляжистый покрытый лягами, напр. заляжистый луг. 3. Болотистое место. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское… … Морской словарь
ляга — сущ., кол во синонимов: 1 • болото (59) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ляга — I ляга I., уменьш. ляжка; отсюда лягать(ся), последнее в диал. также в знач. качаться ; лягушка, возм., связано с др. чеш. lihati двигать, шевелить , польск. диал. ligac лягаться, бить ногой , ligawka, ligawica скользкий грунт, болото, топь ; см … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Ляга-Вож — Ляга Вож: Ляга Вож (приток Большой Ляги) река в России, протекает в Республике Коми. Ляга Вож (приток Ыджыд Ляги) река в Российской Федерации, протекает в Республике Коми … Википедия
Ляга-Вож (приток Большой Ляги) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ляга Вож. Ляга Вож Характеристика Длина 22 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток … Википедия
Ляга-Вож (приток Ыджыд-Ляги) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ляга Вож. Ляга Вож Характеристика Длина 36 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток … Википедия
Ляга (приток Ирбита) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ляга (значения). Ляга Характеристика Длина 67 км Площадь бассейна 912 км² Бассейн Карское море Бассейн рек Ирбит → Ница (река) → Тура → Тобол → … Википедия
