лечь

(где, на чём, на что, куда) лягти (ляжу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла), (о мн.) полягати, полягти, (улечься) покластися, положитися де, на чому (реже на що), куди; см. Ложиться и Лежать. [Розбивши вітер чорні хмари, ліг біля моря одпочить (Шевч.). Смерть лягла вже на устах (Грінч.). Полягали на соломі (Рудан.). Дочка заміжня була - в землю полягла (Грінч.). На землі поклався (Рудан.). На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (Коцюб.)]. Лечь вокруг чего - облягти що, лягти, положитися круг чого, (о мн.) облягти що, полягати круг чого. Лечь под что - лягти, підлягти, (о мн.) попідлягати під що. Лечь на спину - лягти горілиць, (грубо) лягти горічерева, догори черева. Лечь ничком - лягти ниць. Всё -гло на твои плечи - усе лягло на твої плечі, усе зависло на твоїй голові (шиї). Лечь спать - лягти спати, (о мн.) полягати, полягти (спати). [Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж (Номис)]. Лечь в постель - лягти (покластися, положитися) в ліжко (в постіль). [Він мусів положитися в постіль (Крим.)]. Лечь в бою, лечь головою, костьми - (по)лягти в полі, в бою (в бої), накласти (лягти) головою, лягти, полягти кістьми. [Ой, Бог знає, чи жив вернусь, чи поляжу в полі (Пісня). Найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.)]. Рожь -ла - жито вилягло, полягло. Лечь в дрейф, морск. - лягти в дрейф, задрейфувати.

* * *

облечь о[в]дягати, о[в]дяг(ну)ти, убирати, убрати, прибирати, прибрати кого в що. [Убирає мене в шати традицій (Коцюб.)]. Облекать, -лечь властью - надавати (надати) владу, право кому. -кать, -лечь что-л. в одеяние - прибирати (прибрати) чому одяг. -кать в человеческие формы - чоловічити. Облечённый - одягнений, одягнутий, убраний, прибраний в що. -ный властью - наділений владою від кого. Облечённое ударение - см. Ударение.

* * *

несов.; сов. - обл`ечь

1) ( одевать) убира́ти, убра́ти и повбира́ти, одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти; (перен.) прибира́ти, прибра́ти

2) (покрывать, окутывать) покрива́ти, покри́ти, укрива́ти, укри́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти

3) (перен.: воплощать) вті́лювати, вті́лити; ( выражать) виявля́ти, ви́явити, ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( о форме) надава́ти, нада́ти

4) ( наделять) наділя́ти, наділи́ти

1) (силой) потягти, поволокти, (вульг.) потар(а)ганити що. Срв. Потащить. -лечь за собой кого - потягти за собою кого. -или бедняжку на виселицу - потягли бідолаху на шибеницю. -лечь за собой последствие - (с)причинитися до чого, викликати, потягти, дати наслідок. [Ця політика потягла за собою цілу низку (целый ряд) наслідків ваги надзвичайної (Єфр.)]. Это -чёт за собой важные последствия - це викличе важливі по собі наслідки;

2) к чему - повабити, потягти, порвати до чого, закортіти, скортіти кого и кому до чого. [Мене потягло до театру. Скортіло його до шинку].

* * *

1) ( потащить) поволокти́, потягти́ и потягну́ти

2) (перен.: куда-л., к кому-чему) потягти́; ( поманить) пова́бити

3) (вызвать что-л. как последствие) потягти́, спричини́ти, спричини́тися, ви́кликати; ( повести) повести́; ( к плохим результатам) призвести́

бік (р. боку, мн. боки), Бок-о-бок с кем, обок - попліч кого-чого, побіч кого-ч., обік кого-чого, поруч кого-чого, з ким-чим. [Попліч його сідає. Побіч неї жиють люди. Поруч історичного студіювання українського письменства йшов і перегляд поточної літератури (Єфр.). Укр. література може йти тільки поруч з народнім життям (Єфр.)]. Бок-о-бок - бік- у-бік [Бік-у-бік труться]. Расположенный обок - узбічний. [Ширив свої займища що-року по узбічних пустинях (Куліш)]. Побоку - геть на-бік, пріч. Отдуваться боками - платити своїми боками. Бока отбить, отвалять - бебехи (-хів) кому надсадити. Намять бока, взять кого за бока - облатати (полатати) боки, дати наминачки. Сидеть боком - бокувати. [Не бокуй, сядь прямо]. Лечь на бок - збочитися, лягти (покластися) на бік. Лежать на боку (ленясь) - лежні справляти. С боку припёка - приший кобилі хвіст, п'яте колесо до воза.

* * *

несов.; сов. - взвал`иться

1) (грузно лечь, сесть) зва́люватися, звали́тися; ( взбираться) видира́тися, ви́дертися и ви́дратися, здира́тися, зідра́тися и зде́ртися

2) страд. несов. зва́люватися, скида́тися; братися на пле́чі, завдава́тися; звалюватися, спиха́тися; бра́тися

дрейф (р. -фу).

* * *

започить

1) засипати и засинати, заснути;

1) (умереть) опочити, упокоїтися, навіки заснути, в[по]мерти, сконати.

* * *

извлечь

1) (кого, что откуда) витягати, витягти, видобувати, видобути, добувати, добути, виймати, вийняти кого, що відкіля. [Треба його витягти з негарного товариства (Київ). Видобули (витягли) з архіву давно забуту справу (Крим.). Кулю з рани вийнято (М. Грінч.)]. -ть зерно из ореха - вилущувати, вилущити зерно з горіха. -ть масло из маслянистых зёрен (подсолнухов, конопляного семени и т. п.) - бити олію (з сонячників, з насіння і т. и.), (из маслин, орехов и т. п.) вичавлювати, вичавити олію; (выделять) вилучати, вилучити. [Із каменя він вилучив метал (Крим.)];

2) -кать пользу, выгоду от чего - см. Польза, Выгода;

3) матем. -кать, -лечь (квадратный) корень из числа - добувати, добути (квадратовий) корінь з числа. Извлечённый откуда, из чего - (з)добутий, витягнений и витягнутий, вийнятий, вилучений звідки, з чого. [Здобутий з архівів Максим Залізняк (Ніков.)]. Извлекаемый - витягуваний; (мат.) добуваний. -ться - добуватися, витягатися, вийматися, бути (з)добутим, витягненим, вийнятим.

* * *

несов.; сов. - извл`ечь

1) ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, -гую, -гуєш, ви́тягти, -гну, -гнеш и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; ( добывать) видобува́ти, ви́добути, -буду, -будеш, добува́ти, добу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти, -йму, -ймеш и мног. повийма́ти

2) (выделять из чего-л. путём обработки) добува́ти, добу́ти, здобува́ти, здобу́ти; (материалы, цитаты) вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти, витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати

3) (получать, приобретать) ма́ти (несов. и сов.), дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш, здобува́ти, здобу́ти

4) (перен.: вызывать, застав іять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш

5) мат. добува́ти, добу́ти

(о направлении, движении) догори, вгору. [Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору (Шевч.)]. Лечь лицом -ху - лягти горілиць. Упал -ху ногами - упав догори ногами. Огонь стремится -ху - огонь рветься догори (вгору). Всё перевернули -ху ногами - усе поперевертали (поперекидали) догори коренем.

* * *

1) (анат.) кість (р. кости, тв. кістю, мн. кості), кістка, маслак, (соб.) маслаччя. [Ой побив-потрощив мені кості (Пісня). Застудилася - у кістках крутить (М. Грінч.). Брати гризлися за тую батьківщину як собаки за маслак (Грінч.). В одного пана, кажуть, є такий мертв'як, що без шкури і без мняса, саме маслаччя (Сл. Гр.)]. Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) - суреля. Кость плечевая - цівка. Кость голенная - гомілка. Кости плесневые - плесна. Кость пальца (фаланга) - челенок (-нка), маслачок (-чка). Кость на спине у красной рыбы - скаба. Кость слоновая (в изделиях) - слонова кістка, слонівка. Твёрдый как кость - твердий як кістка, окостуватий. [Окостувате дерево - сокира відскакує (Вас.)]. Рожа да кости - самі кістки та шкура; сама снасть. [Не їсть хлопець, схуд, сама снасть (Звин.)]. У него только кожа да -сти - у його самі кістки та шкура, у його кості обтягнуло. Промокнуть до -стей - змокнути до рубця, до рубчика. Промёрзнуть до -стей - задубіти, заклякнути. Проникнуться чем-л. до мозга -стей - перейнятись чим до останньої волосинки. [До останньої волосинки перейняті вузеньким дрібним міщанством (Єфр.)]. До мозга -стей - до самого шпику, до самих кісток, до самої кости. Кость от -стей - кість од кости. Лечь -стьми - головою накласти, кістьми полягти. Белая -сть - панська (біла) кістка. С -тей - скинути (з рахівниці). На -сти - докинути (на рахівниці). Пересчитать кому -сти - полічити кому ребра. Загоню туда, куда ворон -стей не занесёт - туди зажену, куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пар -стей не ломит - пара парить, а не ламає. Язык без -стей - язик без кісток (то й меле);

2) (игральная) кість (р. кости). Играть в -сти - грати (гуляти) в кості. [Програв чумак вози й воли в кості (Пісня)]. Игрок в -сти - костяр (-ра), костир (-ря), костирник, костиря (м. р.).

* * *

лягати, (укладываться) кластися, покладатися, (опускаться) налягати, полягати на що; срв. Лечь. [Лягає тінь вечірняя на небо голубе (Крим.). Курява лягає (Шевч.). Шовкова трава на коси полягає (Пісня). Ой туман яром та налягає (Грінч. III)]. -житься спать - лягати спати, кластися спати, облягатися, (диал.) обкладатися, ляговитися, кладовитися. [Заходилися лягати спати (М. Вовч.). Ще дівчина спатоньки не клалась (Пісня). Тихо було і в спальні, коли облягалися (Коцюб.). Час уже й ляговитися (Крим.)]. -житься в постель - лягати в ліжко. -житься в десять часов - лягати в [о] десятій (годині). Я как раз -жился (спать) - я саме лягав (спати). Пора -житься (спать) - час лягати (спати), час уже кластися (облягатися). Время, когда -жатся (спать) - обляги, (у)ляги (-гів); см. Время. Хлеб -жится - хліб вилягає. -житься на якорь (бросать якорь) - кидати кітву. -житься на (в) дрейф - лягати в дрейф, дрейфувати. Как на вертись, а в могилку -жись - смерти не одперти, крути-верти, а доведеться вмерти, (шутл.) круть-верть, а під черепочком смерть.

* * *

ніж (р. ножа); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колодач (-ча), колодій (-дія); (кузнечный для отсекания копыт) обтинач; (короткий сапожный) ґнип, ґнипець, книп (-па), книпець (-пця); (мездрильный) штрихоль; (кессона, колодца) різак (-ка); (в трепалке и электрич.) мечик; (запоясный) запоясник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топуз; (засапожный) захалявник, (иносказ., в разб. языке) товариш; (с отломанным кончиком) чепель; (из обломка косы) скісок (-ска), кіска, косар (-ря); (резец) різець (-зця). [Вийде злодій на шлях погулять з ножем у халяві (Шевч.). Гострі, як ніж, очі (Н.-Лев.). По саму колодку так і всадила йому колодач (Кониськ.). Всі ласки мої, ніби ніж-колодій, в серце різались їй (Черняв.). Мечик терниці (Н.-Лев.). Блиснув перед очима турецьким запоясником (Куліш). Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.)]. Вращающийся нож - обертовий ніж. Вспомогательный нож, электр. - допомічний мечик. Гладильный нож - гладильний ніж, правило. Жатвенный нож - жниварний ніж. Контактный нож, электр. - дотичковий мечик. Кухонный (поварской, приспешный) нож - кухенний (кухняний, куховарський) ніж. Луговой нож (в культиваторе) - луковий ніж. Мясничий нож - різничий (різницький) ніж, (секач) сікач (-ча), сікачка. Окулировочный нож - очкувальний ніж. Плужной (сабанный) нож - чересло. Полольный нож - полільницький (політницький) ніж. Пчеловодный нож - бджільницький ніж. Садовой нож - садовий (садівницький) ніж. Сахароварный нож - см. Мешалка 1. Свекловичный нож - бурячний ніж. Складной нож - складаний (гал. бганий) ніж, (карманный, гал.) забигач (-ча), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепелик. Соломорезный нож - січкарний ніж. Тупой нож - тупий ніж, тупак (- ка), тупець (-пця), тупиця. Фальцовочный нож - фальцівний ніж, правило. Финский нож - фінський ніж, фінка. [В руці йому блиснула фінка (Микит.)]. Без -жа зарезать кого - без ножа зарізати кого. Быть на -жах с кем - бути на ножах, ворогувати з ким. Всадить нож кому во что - встромити (застромити, загнати, вгородити) ножа (ніж) кому в що. [Мов ніж мені встромив у серце він (Грінч.)]. Лезть (приставать) с -жом к горлу к кому - лізти з ножем до горла кому, приставати з короткими гужами до кого; срв. Приставать 4. Точить нож на кого - гострити ніж на кого. Дело дошло до -жей - дійшлося до ножів. Как -жом отрезало - як ножем (різцем) відрізало (відтяло). Как -жом отрезать - як ножем (різцем) відрізати (відтяти); (отказать) відмовити як відрізати. Это мне как нож в сердце - це мені як ніж у серце.

* * *

одеться (з)одягатися, (з)одягтися, вдягатися, вдягтися, убиратися, убратися, прибиратися, прибратися, строїтися, вистроїтися. пристроїтися, рядитися, урядитися, (о многих) по(з)одягатися, повдягатися, повбиратися, поприбиратися, попристроюватися. Он встал и -вается - він уже встав і одягається (вбирається). -вайся скорее и идём - одягайся (убирайся) швидше та й ходім. Оденься в новое платье - уберися в нове убрання. Оденься потеплее - вдягнися тепліше, укутайся гарненько. Одеться в праздничное платье - убратися (прибратися, урядитися) в святну одежу (в святне убрання). Каждый -вается насколько может лучше - кожен прибирається (строїться) як-найкраще. Оделась как куколка - прибралася (вистроїлась) як лялечка. Она так бедна, что ей не во что одеться - вона така, бідна, що нічим грудини прикрити. -ваться в лохмотья - ходити в латаній одежі, в дранці. Он хорошо -вается - він хороше (гарно) ходить. Она со вкусом -вается - вона знає смак одягтися (прибратися), вона хороше прибирається. Лечь в постель и одеться одеялом - лягти в ліжко і обгорнутися ліжником (вкутатися в ліжник). Деревья оделись цветами (зеленью) - дерева вбралися (вкрилися, вкуталися) цвітом (листом). Небо оделось тучами - небо вкрилося (вкуталося) хмарами.

* * *

несов.; сов. - од`еться

1) одяга́тися, одягти́ся (одягну́ся, одя́гнешся) и одягну́тися и поодяга́тися, удяга́тися, удягти́ся и удягну́тися и повдяга́тися, убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и повбира́тися; зодяга́тися, зодягти́ся и зодягну́тися

2) укрива́тися, укри́тися (укри́юся, укри́єшся) и повкрива́тися; заку́туватися, заку́татися и позаку́туватися

несов.; сов. - пол`ечь

1) с.-х. виляга́ти, ви́лягти, поляга́ти, полягти́

2) (несов.: лечь - о всех, многих) поляга́ти

3) (несов.: на поле боя) полягти́

см. Прилегать.

* * *

1) прилягти́; ( лечь) лягти́

2) (утихнуть - о шуме, ветре) ущуха́ти, ущу́хнути; прищуха́ти, прищу́хнути