-
41 попасть
сов1) (куда-л.) get; (на поезд и т.п.) catchкак попа́сть на вокза́л? — how can I get to the railway station?
2) ( в цель) hit•- попасть пальцем в небо
- как попало
- куда попало
- что попало -
42 попадать
-
43 попадать1
1. < попасть> (25; Prät. st.) geraten, gelangen, (на В a. gegen A) stoßen; treffen (в В A; Д/в В jemanden an D); finden (в В A); kommen (Д + Inf. N + Ind.; Jur. под В vor A; Mil. в В zu D); Schule: ankommen (в В an D); fallen (unter A); werden (в И pl. N); F was abkriegen; не попасть verfehlen (в В A ); я не туда попал ich bin hier falsch od. falsch verbunden; где od. как od. что попало F wo od. wie es od. was gerade kommt; как попало кое-как, наугад; kunterbunt; какой попало F irgendwelche(r), ein beliebige(r); кто попало f der erste beste; куда попало F ganz gleich wohin, wahllos; чем попало F was einem gerade unter die Hände kommt; попадаться gehen, hineingeraten; ertappt werden (на, в П bei D); kommen (на В unter A); F begegnen, (Д/И N auf A) stoßen; in die Hände fallen; erwischen (Д/И N/A), geraten (N an A); F попался ( И jemanden) hat's erwischt; попавшийся -beste(r); -
44 попадать1
1. < попасть> (25; Prät. st.) geraten, gelangen, (на В a. gegen A) stoßen; treffen (в В A; Д/в В jemanden an D); finden (в В A); kommen (Д + Inf. N + Ind.; Jur. под В vor A; Mil. в В zu D); Schule: ankommen (в В an D); fallen (unter A); werden (в И pl. N); F was abkriegen; не попасть verfehlen (в В A ); я не туда попал ich bin hier falsch od. falsch verbunden; где od. как od. что попало F wo od. wie es od. was gerade kommt; как попало кое-как, наугад; kunterbunt; какой попало F irgendwelche(r), ein beliebige(r); кто попало f der erste beste; куда попало F ganz gleich wohin, wahllos; чем попало F was einem gerade unter die Hände kommt; попадаться gehen, hineingeraten; ertappt werden (на, в П bei D); kommen (на В unter A); F begegnen, (Д/И N auf A) stoßen; in die Hände fallen; erwischen (Д/И N/A), geraten (N an A); F попался ( И jemanden) hat's erwischt; попавшийся -beste(r); -
45 попадать1
1. < попасть> (25; Prät. st.) geraten, gelangen, (на В a. gegen A) stoßen; treffen (в В A; Д/в В jemanden an D); finden (в В A); kommen (Д + Inf. N + Ind.; Jur. под В vor A; Mil. в В zu D); Schule: ankommen (в В an D); fallen (unter A); werden (в И pl. N); F was abkriegen; не попасть verfehlen (в В A ); я не туда попал ich bin hier falsch od. falsch verbunden; где od. как od. что попало F wo od. wie es od. was gerade kommt; как попало кое-как, наугад; kunterbunt; какой попало F irgendwelche(r), ein beliebige(r); кто попало f der erste beste; куда попало F ganz gleich wohin, wahllos; чем попало F was einem gerade unter die Hände kommt; попадаться gehen, hineingeraten; ertappt werden (на, в П bei D); kommen (на В unter A); F begegnen, (Д/И N auf A) stoßen; in die Hände fallen; erwischen (Д/И N/A), geraten (N an A); F попался ( И jemanden) hat's erwischt; попавшийся -beste(r); -
46 шуын
шуын1. деепр. от шуаш II2. употр. в сочет. с вопр. местоимениями и наречиями; передаётся словом попало; безразличноКӧ шуын кто попало;
кушко шуын куда попало;
кузе шуын как попало.
Торта воктен йолышташ тегак ок тошт марием, мо шуын тудден перкалаш лӱдеш. Н. Мухин. Теперь мой муж не решается запрячь (букв. привязать к оглоблям), боится бить чем попало.
Идиоматические выражения:
-
47 тышке-тушко
тыш(ке)-туш(ко)1. туда-сюда (букв. сюда-туда); по сторонам; из стороны в сторону; то в одну, то в другую сторону; взад и вперёд; в разные местаТыш(ке)-туш(ко) коштедаш ходить туда-сюда, расхаживать взад и вперёд;
тыш(ке)-туш(ко) ончышташ поглядывать по сторонам;
тыш(ке)-туш(ко) тайнышташ качаться (покачиваться) в разные стороны.
(Пайрем) лӱҥгалтыш варам тышке-тушко коштыкта, Йӱкталчым лӱҥгыкта. К. Васин. Пайрем толкает шесты качелей туда-сюда, качает Юкталче.
Машина тыш-туш лупшалтеш. О. Тыныш. Машину заносит то в одну, то в другую сторону.
2. перен. туда-сюда; куда попало, бестолково, небрежноМӱетым тышке-тушко ит шалатыл. Тений колхозник-влаклан трудодня почешат пуаш лиеш. М. Шкетан. Мёд-то не расходуй куда попало. В этом году колхозникам и на трудодни можно выдать.
-
48 вуй кушко пура
не выбирая пути, куда попало; куда глаза глядятВара эрла кушко вуй пура, тушко ошкылшаш. М. Евсеева. Потом завтра должен пойти туда, куда глаза глядят.
Идиоматическое выражение. Основное слово:
пураш -
49 бить
1) ( ударять) battere, picchiare2) ( ударами производить звуки) battere, suonare3) ( отмечать звуками) battere4) ( избивать) battere, percuotere, picchiare••5) ( побеждать) battere, vincere6) ( умерщвлять) ammazzare, macellare7) ( ломать) rompere, frantumare8) ( стрелять) tirare, sparare, colpireбить из орудий — sparare con i cannoni, cannoneggiare
••9) ( в футболе) tirare, battereбить угловой — battere il calcio d'angolo [il corner]
10) ( вредить) ledere11) (о лихорадке и т.п.)12) ( стремительно вытекать) sgorgare, zampillare••13)••* * *несов.1) ( ударять) battere vtбить по воротам спорт. — tirare in porta
2) ( производить звуки) battere vt, suonare vtбить в барабан — battere il tamburo, tambureggiare vi (a)
3) (ударять, избивать) colpire vt, picchiare vtбить куда попало — menare botte da orbi / a casaccio
4) В ( наносить поражение)5) (умерщвлять животных, в т.ч. охотясь) abbattere vt, macellare vt6) (ломать, раздроблять) rompere vt, infrangere vt7) ( стрелять) sparare vt, tirare vtбить из орудий — sparare coi cannoni, cannoneggiare vt
бить в цель — colpire il bersaglio тж. перен.
бить мимо цели тж. перен. — fallire / sbagliare il colpo
бить наверняка тж. перен. — andare a colpo sicuro
8) (по кому-чему-л., направлять свои действия против кого-чего-л.) colpire vt, attaccare vt, sparare controбить по чьим-л. интересам разг. — colpire gli interessi di qd
9) (вытекать откуда-л.) zampillare vt10) ( изготовлять) battere vtбить через край — straripare vi, fare un travaso
•- биться- как ни бейся••бить некому разг. ирон. — si dovrebbe fucilarlo / fucilarla
бить головой о стену тж. перен. разг. — battere la testa contro il muro
* * *1.2) tuscan. (zombo) zombare2. v1) gener. mazziare (v. tr. merid. sin.: percuotere, bastonare), batacchiare, battere (о часах), bordare, condire, gettare (о фонтане), lapidare, macerare, percuotere, pestare, rifilare, ripassare, scoccare (о часах), scocciare, sonare, suonare, bussare, menare, picchiare, sbattere, adoperar le mestole, bastonare, battere, battere (qd) (кого-л.), buttare (струёй), dar delle botte, dare, dare a (qd) (кого-л.), forbottare, malmenare, menar le mestole, rintoccare (о часах, колоколе), scazzottare, sonar le nacchere, sorgere (о ключе), vergare2) colloq. rimbussolare3) liter. fulminare -
50 швырять
1) ( бросать) scagliare, scaraventare2) ( качать) sballottare* * *несов. В1) тж. Т lanciare vt, scagliare vt; scaraventare vt2) обычно безл. разг. перен. ( заставлять перемещаться) sbattere vt, sbalestrare vt3) ( выбрасывать вон) buttare / gettar via4) ( раскидывать) sparpagliare vt, buttare < (di) qua è (di) la / per ogni dove>швыря́ть вещи куда попало — buttare / lasciare la roba dove capita
••швыря́ть деньги (на ветер) — buttar i quattrini dalla finestra; spendere è spandere
* * *vgener. fiondare, arrandellare, batacchiare, schiaffare, sbacchiare, ammenare, avventare (тж. перен.), cacciare, lanciare, piombare, scaraventare -
51 Позасовывать
-совать, -сунуть позасовувати. -вал вещи куда попало - позасовував речі де попадя. -
52 швырять
[švyrját'] v.t. impf. (pf. швырнуть - швырну, швырнёшь)1) scaraventare, buttare, lanciareшвырнуть камень в + acc. — scagliare un sasso contro
2) (+ strum.; + acc.) sperperare3) швыряться (+ strum.)a) -
53 ирын
ирындико, дикобразно, странноИрын кычкырен, автомат дене кушко логалын тӱкален, эрдене (немец-влак пленный-влакым) кырен кынелтышт, касвеке поктен наҥгайышт. А. Краснопёров. Дико крича, тыча куда попало автоматами, немцы утром подняли пленных, погнали их на запад.
-
54 шӧрынан
шӧрынан1. гранёный, с гранями, имеющий несколько гранейКум шӧрынан трёхгранный;
шӧрынан вазе гранёная ваза.
Ӧрдыж гыч ныл шӧрынан пучым шӱдырен луктыч. А. Мурзашев. Со стороны выволокли четырёхгранную трубу.
Урядник-влак шӧрынан лупшышт дене кушеч верештын, тушеч солкедылыт. Н. Лекайн. Урядники своими гранёными плётками бьют куда попало.
2. перен. со сколькими-нибудь гранями; охватывающий различные стороны чего-л.Тӱрлӧ шӧрынан разносторонний.
Анык верч кучедалмаш – шуко шӧрынан творческий паша. «Мар. ком.» Борьба за экономию – многогранная творческая работа.
«Элнет» романын йылме ойыртемже, сылнылыкше – шуко шӧрынан йодыш. «Мар. филолог.» Языковые особенности романа «Элнет», его художественность – это многогранный вопрос.
-
55 bête
(f) зверь, животное♦ bête à concours (ирон.) зубрила♦ bête brute скотина; грубое животное (о человеке)♦ bête de somme вьючное животное♦ bête noire предмет особой ненависти♦ bête puante гад ползучий♦ bonne bête глупый, но добрый (человек)♦ être livré aux bêtes быть брошенным на растерзание♦ être malade comme une bête [ un chien] быть тяжело больным♦ frapper comme sur bête morte бить куда попало♦ grosse bête (шутл.) дуралей, дурачок♦ [lang name="French"]morte la bête, mort le venin мёртвый враг не опасен♦ ne faites pas la bête! не стройте из себя дурака!♦ regarder qn comme une bête curieuse таращиться на кого-л.1) окрепнуть, набраться сил2) выкарабкаться из какой-л. беды♦ [lang name="French"]sale bête, sale brute (ругат.) грязная скотина; дрянь♦ travailler comme une bête работать как вол -
56 логалаш
Алогалаш-амГ.однокр. боднуть кого-что-л.Ӧрдӹж гӹц логалаш боднуть в бок;
когон логалаш сильно боднуть.
Кӹтӧштӹ патянам тӓгӱн ышкалжы логалын. В стаде чья-то корова боднула нашего ягнёнка.
Составные глаголы:
I-ам1. трогать, тронуть кого-что-л.; задевать, задеть кого-что-л.; касаться, коснуться кого-чего-л.; прикасаться, прикоснуться к кому-чему-л.; притрагиваться, притронуться к кому-чему-л.; дотрагиваться, дотронуться до кого-чего-л.Кид дене логалаш трогать рукой.
– Колжым кучаш кучо, но тиде нужым ит логал – ер пундаште лият, – Юра Ваням шижтарен ойла. А. Айзенворт. – Ловить-то рыбу лови, но эту щуку не трогай – окажешься на дне озера, – Юра, предупреждая, говорит Ване.
Кумшо пуля шолыш логалын. Мом ыштет – войнан пӧлекше. А. Эрыкан. Третья пуля задела кишки. Что поделаешь – подарок войны.
Сравни с:
тӱкаш2. тревожить, встревожить кого-чтоВет ончычшат колынам: маскам от логал, тудым от шыдештаре, тудат тыйым ок тӱкӧ. М.-Азмекей. Ведь и раньше слыхал я: если медведя не встревожишь, не разозлишь, то и он тебя не тронет.
Ожно Пӱрӧ воктен Алан лӱман марий разбойник илен, тудат нужна-влакым логалынак огыл. Я. Ялкайн. Раньше у Бири жил один марийский разбойник по имени Алан, и он не тревожил бедняков.
3. перен. трогать, тронуть кого-чего-л.; вызывать (вызвать) глубокие чувстваУтларакшым аважын шыма йӱкшӧ Сакарын чонешыже логале. С. Чавайн. Ласковый голос матери сильно тронул душу Сакара.
Керек-могай мурым муралте, эре муро йӱкыштӧ шочмо-кушмо элын, пӱртӱсын йӱк-йӱанже шокта, чонышко логалеш. М. Шкетан. Спой любую песню, в мелодии песни всегда слышится голос родины, природы, западает в душу.
4. перен. трогать, тронуть; брать, взять что-л. тайком– Терентей Ершов ӱмырыштыжӧ ик пурса пырчымат тӱкен огыл, ок тӱкӧ нигунам, теат лавыра кидда дене ида логал! Г. Ефруш. – В своей жизни Терентей Ершов не крал ни единой горошины, и никогда не украдёт, вы тоже не трогайте своими грязным руками!
Идиоматические выражения:
II-ам1. попадать, попасть куда, во что, к кому-чему-л.Палыдыме верыш логалаш попасть в незнакомое место.
Ик кечын ала-кузела моткоч тымык, улак изуремыш логална. В. Косоротов. В один день мы как-то попали на очень тихий, уединённый переулок.
2. попадать, попасть в кого-что; кому; по кому-чему-л.Шӱмыш логалаш попасть в сердце.
Людмила лумым Миклайын шӱйышкыжӧ кудалтыш, а тудо шӱргышкыжӧ логале. В. Косоротов. Людмила бросила снег в шею Миклаю, а он попал ему в лицо.
Ик йоча так шуэн колтыш (мечым), вуемлан изши гына ыш логал. П. Корнилов. Один мальчик так кинул мяч, что чуть не попало в мою голову.
3. попасть, попадать куда-л.; быть назначенным на службу, принятым куда-нТудын (Миклайын) частьым вигак фронтыш колтышт. Вара Панфиловын дивизийышкыже логале. А. Эрыкан. Часть Миклая сразу отправили на фронт. Потом он попал в дивизию Панфилова.
(Ольга:) Кушечын тудо? Кузе мемнан колхозыш логалын? Н. Арбан. (Ольга:) Откуда он? Как попал в наш колхоз?
4. попасть, попадать во что, на что, куда-н.; оказываться (оказаться) где-н., в каких-н. обстоятельствахТуткарыш логалаш попасть в затруднительное положение;
ссылкыш логалаш попасть в ссылку.
Блокаде годым мемнан йоча ясльым Кавказыш эвакуироватленыт. Корнышто эшелон бомбёжкыш логалын. М. Казаков. Наши детские ясли во время блокады звакуировали на Кавказ. В пути эшелон попал под бомбёжку.
– Очыни, рвезе еҥ йӱдым тӱтан мардежыш логалын, – шоҥго кува шешкыжлан ойым пуыш. М. Евсеева. – Наверное, молодой человек ночью попал в ураган, – сказала старуха своей снохе.
5. безл. попадать, попасть от кого-л.; получать (получить) взыскание, наказание за что-нАча деч логалаш попасть от отца.
Ты пашам погынымаште ончышна, Пашкам чот тергышна. Бригадирланат логале. А. Эрыкан. Это дело мы рассмотрели на собрании, крепко ругали Пашку. Попало и бригадиру.
«Ну ынде Мичук деч логалеш!» – Кырля шоналтыш, туге гынат, кредалаш ямде шога. К. Васин. «Ну теперь попадёт от Мичука!» – подумал Кырля, но, несмотря на это, он стоит готовый драться.
6. попасть в качестве кого, стать или прослыть кем-нМемнан колхоз ял озанлык выставкыш кандидатлан логалын. Г. Ефруш. Наш колхоз стал кандидатом на Всесоюзную сельскохозяйственную выставку.
(Тамара:) А те кузе пастухлан логалында? Н. Арбан. (Тамара:) А вы как попали в пастухи?
7. попадать, попасть, очутиться; случайно оказаться у кого-н., где-н«Кушеч мыйын Катян фотожо нунын деке логалын», – шоналта Алексеев, ӱстел кокласе еҥ-влакым туран онча. Н. Лекайн. «Откуда попало к ним фото моей Кати», – думает Алексеев, пристально смотрит на людей за столом.
Икана Чеховын «Злоумышленник» ойлымашыже кидышкем логале, эй лудым вет! В. Аксар. Однажды в мои руки попал рассказ Чехова «Злоумышленник», ну и читал же я!
8. повстречаться, встречаться (случайно)Икмыняр жап гыч ваштареш толшо еҥ логале. М. Казаков. Через некоторое время мне навстречу попался человек.
Йолташемын пиалешыже кугурак олаҥге да нужгол логалын. Н. Лекайн. На счастье моего приятеля попались щука и окунь покрупнее.
(Осяндр:) Логальыч. Ынде неретым кӱш нӧлтымым чарнет. А. Волков. (Осяндр:) Попался. Теперь перестанешь задирать нос.
Тыге ыштымет дене ме ынде коктынат логалына. Н. Лекайн. Из-за зтого твоего поступка теперь мы оба попадёмся.
10. доставаться, достаться (в собственность кому-л. при разделе, раздаче)Кузык шотеш логалаш достаться в качестве приданого;
шулдын логалаш достаться дёшево.
«Капитан» манын возымо шерева Ялпайлан логале. Е. Янгильдин. Жребий, где написано «Капитан», достался Ялпаю.
Ачат огыл гын, тыгай полат тылат огеш логал ыле. К. Коршунов. Если бы не отец, такой дворец тебе не достался бы.
11. безл. приходиться, прийтись (что-л. делать)Салтак корным тошкаш кажне пӧръеҥлан логалын. Й. Осмин. Каждому мужчине приходилось быть солдатом.
Но Айметлан вигак лётчикым ямдылыме школыш каяш ыш логал. А. Бик. Но Аймету не пришлось сразу же идти в школу лётчиков.
Составные глаголы:
Идиоматические выражения:
-
57 попадать
I попасть1. (в вн.; в цель и т. п.) hit* (d.)пуля попала ему в ногу — the bullet hit / struck him in the leg
попасть на поезд, трамвай и т. п. — catch* a train, tram, etc.
попасть кому-л. в руки — fall* into smb.'s hands
попасть в беду — get* into trouble; come* to grief идиом.
попадать в неприятное положение — get* into trouble; get* into a scrape; be in a nice mess
♢
попасть пальцем в небо разг. — be wide of the mark; take* the wrong sow by the ear идиом.попасть в самую точку — hit* the (right) nail on the head, hit* the mark, strike* home
ему попало разг. — he caught it (hot)
ему попадёт! разг. — he will catch it!, he will get it hot!
II сов.как попало — ( небрежно) anyhow; any old way; (в беспорядке, панике) helter-skelter
fall* one after the other -
58 попасть
1) ( поразить цель) colpire, centrare••попасть в точку — far centro, indovinare, azzeccare
попасть не в бровь, а в глаз — mettere il dito nella piaga
2) ( просунуть) riuscire a infilare3) ( угодить) mettere il piede4) (упасть, проникнуть) penetrare, entrare, cadere5) ( очутиться) capitare, venire a trovarsi••6) ( достичь намеченного места) riuscire ad arrivare, giungere, ottenere7) (быть принятым, назначенным) essere ammesso, entrare8) ( влететь) безл. buscarle, prenderle9) ( потерять) rimetterci, perdere10) (попало)* * *сов.1) в + В (поразить цель) тж. перен. cogliere / colpire <nel segno / il bersaglio>, azzeccare vt, centrare il bersaglioне попа́сть в цель — mancare / fallire il bersaglio; andare fuori bersaglio
2) (достигнуть чего-л.) arrivarci, conseguire vtпопа́сть на след — mettersi sulla pista buona, scoprire le tracce di qd
как мне попа́сть в город? — come potrei arrivare in città?
мяч попа́л в штангу — la palla ha colpito il palo
3) ( очутиться) capitare vi (e), venire a trovarsi, imbattersi; andare a sbattere ( contro) экспресс.попа́сть ногой в лужу — mettere il piede in una pozzanghera
попа́сть под суд — finire sul banco degli accusati
попа́сть в тюрьму — finire <in carcere / dietro le sbarre>
попа́сть в засаду / ловушку — cadere in un'imboscata / una trappola
попа́сть в затруднительное положение — trovarsi in una situazione imbarazzante / difficile
попа́сть в беду — trovarsi a mal partito; capitare male
попа́сть кстати — cadere a proposito
мы попа́дём к вам только вечером — saremo da voi soltanto la sera
4) ( быть принятым) riuscire ad entrare, essere ammesso / ricevuto (к кому-л.)попа́сть во флот — entrare nella marina
попа́сть в университет — iscriversi all'università
5) в + В (стать кем-л.) diventare vtпопа́сть в начальники — diventare un pezzo grosso
6) безл. Д разг.тебе попа́дёт — sta' attento, chè le prendi
7) прош. вр. (попа́ло)где попа́ло, куда попа́ло — dove capita; all'impazzata
как попа́ло — alla meglio; come vien viene; alla rinfusa
кому попа́ло — a chiunque capiti
что попа́ло — qualunque cosa capiti per le mani
чем попа́ло — con il primo oggetto capitato sotto le mani
••попа́сть в тон — essere in chiave
попа́сть в точку — far centro
попа́сть впросак — cadere / cacciarsi in un impiccio / bel guaio
попа́сть в лапы (кому-л.) — cadere nelle grinfie (di qd)
* * *vgener. capitare, cadere, centrare, entrare, cacciarsi in un ginepra, trovarsi -
59 попасть
лучыць; падпасці; падпасьці; патрапіць; пацэліць; трапіць* * *совер.он доволен, что попал в университет
— ён задаволены, што трапіў (папаў) ва універсітэт— стралок папаў (трапіў, пацэліў) у мішэнь3) безл. разг. папасці, уляцець— трапіць (папасці, пацэліць) пальцам у неба— трапіць (папасці, пацэліць) у самую кропку— трапіць у няёмкае становішча, укляпацца, ашукацца -
60 ни
1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].* * *I1) част. ні, усилит., ані; ніже́ни души́ — ні (ані́) душі́
ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі
ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не
ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже
2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хочкто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в
во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь
как ни на е́сть — хоч би там я́к
како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший
3) союз ніни..., ни... — ні..., ні
IIни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю
См. также в других словарях:
куда попало — куда попало … Орфографический словарь-справочник
куда попало — нареч, кол во синонимов: 8 • без цели (3) • все равно куда (10) • куда глаза глядят (19 … Словарь синонимов
Куда попало — Прост. 1. В любое место, всё равно куда. Сдурел ты совсем! Такие деньги угробишь! Работал работал и выкинешь куда попало. А если уж на то пошло, где тут тебе строиться! Тесно тут, тесно! (А. Меньков. Самая счастливая забота). За окнами, в голубом … Фразеологический словарь русского литературного языка
куда попало — Разг. Неизм. Не выбирая места, не думая куда. С глаг. несов. и сов. вида: бросать, класть, ставить, бросить, положить, поставить… куда? куда попало. Что ты бросаешь свои вещи куда попало, положи все на свое место. Не ставь лыжи куда попало, для… … Учебный фразеологический словарь
Куда Попало — нареч. обстоят. места разг. В любое место. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
куда попало — куда/ попа/ло (везде, в любое место), нареч … Слитно. Раздельно. Через дефис.
куда попало — куд а поп ало … Русский орфографический словарь
куда попало — (в любое место) … Орфографический словарь русского языка
кто попало / куда попало — см. где / как / кто / куда... попало … Словарь-справочник по пунктуации
куда-нибудь — куда либо, всё равно куда, куда угодно, куда попало; куда, куда ни на есть, куда ни то (прост.) / пойти: куда глаза глядят (разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. куда нибудь… … Словарь синонимов
куда угодно — хоть куда, везде и всюду, куда ни то, куда ни на есть, куда попало, всюду, куда нибудь, везде, куда вздумается, повсюду, кругом, все равно куда, куда глаза глядят, во все края, куда хочешь, по горам и долам, где вздумается, во все концы, куда… … Словарь синонимов