-
1 train
1. n1) поїзд, потяг; составboat train — поїзд, узгоджений з розкладом пароплавів
down train — поїзд, який іде з Лондона (з великого міста)
up train — поїзд, що йде у Лондон (у велике місто)
the morning (the night) train — ранковий (нічний) поїзд
wild train — поїзд, що йде не за розкладом
to make (to catch, to nick) the train — устигнути на поїзд
to take the train — сісти у поїзд, поїхати поїздом
2) процесія, кортеж3) караван4) військ. обоз5) почет; натовп (шанувальників)6) ланцюг, ряд, низка (подій)7) шлейф (сукні)8) хвіст (павича)9) наслідок, результат10) pl військ. тили12) військ. наводка за азимутом14) послідовний ряд15) мет. прокатний стан16) тех. зубчаста передачаtrain bombing — військ. серійне бомбометання
train butcher — амер. рознощик у поїзді
train officer — військ. начальник ешелону
train service — зал. служба руху
gravy train — амер., розм. тепленьке місце, «годівниця»
2. v1) розм. їхати поїздом3) принаджувати, заманювати4) виховувати; учити; привчати (до чогось)6) тренувати (ся)to train for a boxing match — тренувати (ся) перед матчем з боксу
9) військ. наводити за азимутом* * *I [trein] n1) потяг; складboat train — потяг, узгоджений з розкладом пароплавів
goods /freight/ train — вантажний /товарний/ состав
local /branchline/ train — місцевий потяг
slow /stopping/ train — потяг, що йде зі всіма зупинками
relief [excursion] train — додатковий [туристичний]потяг
the morning [the night] train — уранішній [нічний]поїзд
the 2:15 train — потяг, що відходить в 2:15
wild train — потяг, що йде не за розкладом
to travel by train — їхати або їздити поїздом
to board /to take/ the train — сісти в потяг, поїхати потягом
to lose /to miss/ one's train — запізнитися на потяг
to make /to catch, to nick/ the train — поспішити на потяг
the train is in — потяг прийшов; трактор з причіпом
2) процесія, кортеж3) караванa train of camels — караван верблюдів; війск. обоз ( baggage train wagon train)
4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)a staff of 80 in smb's train — свита у складі 80 чоловік
5) ряд, ланцюг, низкаa train of misfortunes — ланцюг нещасть; смуга невдач
a train of words — ряд слів; хід ( думок)
to follow the train of smb 's thoughts — стежити за ходом чиєїсь думки
to lose the train of smb 's thought — втратити нитку чиїхось міркувань; хід, розгортання, розвиток ( подій)
it was already in fair train to develop party out of faction — все йшло до перетворення фракції на партію
6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)7) наслідокin the train of — в результаті, унаслідок
the war brought famine and disease in its train — війна принесла з собою голод, хвороби
the ruins that they left in their train — розвалини, які вони залишили за собою; результати
to write in the train of NN's study — йти ( у своїй книзі) шляхом, прокладеним дослідженнями NN
8) pl війск. тили9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом10) cпeц. серія (хвиль, коливань)wave train — фiз. цуг /серія/ хвиль; послідовний ряд
11) метал. прокатний стан12) тex. зубчата передача; система важелів13) війск. запав14) полюв. приманка ( у вигляді покладених один за одним шматочкі)15) icт. алюр ( коняки)••in train — у готовності, напоготів
to put /to set/ things in train — готувати до дії
gravy train — aмep.; cл. "годівниця", тепленьке містечко
II [trein] vto ride the gravy train — aмep.; cл. дістати тепленьке містечко; загрібати бариші
to train from York to Leeds — їхати ( поїздом) з Йорка в Лідс
2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися4) icт. притягати, заманюватиIII [trein] v1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитинуto train smb 's taste — виховувати чий-н. смак
trained to obedience — привчений до слухняності; привчати (дитину, домашню тварину) проситися
2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворимиto train hospital nurses [airmen, botanists] — готувати медичних сестер [льотчиків, ботаніків]
to train smb for the stage [for the diplomatic service, for the army] — готувати кого-н. для виступів на сцені [для дипломатичної служби, до армії]
to train smb for the navy /to serve in the navy/ — готувати кого-н. до флотської служби
this school trained many good officers — з цієї школи випустилось багато хороших офіцерів; вчитися, навчатися, готуватися
to train for priesthood — готуватися стати священиком, готуватися до кар'єри священика
3) ( for) тренуватиto train smb for a contest [for a championship] — готувати кого-н. до змагання [до чемпіонату]; тренуватися
to train for a boatrace [for a boxing matçhˌ for a mountain-çlimbing] — тренуватися перед гонками на човнах[матчем з боксу, сходженням на гору]
4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)to train dogs to catch hares — навчати собак ( ловлі) на зайців
5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)6) війск. (on, upon) наводити за азимутомhe had trained his news camera on celebrities for 40 years — образн. протягом 40 років він тримав знаменитостей під прицілом своєї кінокамери
-
2 train
I [trein] n1) потяг; складboat train — потяг, узгоджений з розкладом пароплавів
goods /freight/ train — вантажний /товарний/ состав
local /branchline/ train — місцевий потяг
slow /stopping/ train — потяг, що йде зі всіма зупинками
relief [excursion] train — додатковий [туристичний]потяг
the morning [the night] train — уранішній [нічний]поїзд
the 2:15 train — потяг, що відходить в 2:15
wild train — потяг, що йде не за розкладом
to travel by train — їхати або їздити поїздом
to board /to take/ the train — сісти в потяг, поїхати потягом
to lose /to miss/ one's train — запізнитися на потяг
to make /to catch, to nick/ the train — поспішити на потяг
the train is in — потяг прийшов; трактор з причіпом
2) процесія, кортеж3) караванa train of camels — караван верблюдів; війск. обоз ( baggage train wagon train)
4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)a staff of 80 in smb's train — свита у складі 80 чоловік
5) ряд, ланцюг, низкаa train of misfortunes — ланцюг нещасть; смуга невдач
a train of words — ряд слів; хід ( думок)
to follow the train of smb 's thoughts — стежити за ходом чиєїсь думки
to lose the train of smb 's thought — втратити нитку чиїхось міркувань; хід, розгортання, розвиток ( подій)
it was already in fair train to develop party out of faction — все йшло до перетворення фракції на партію
6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)7) наслідокin the train of — в результаті, унаслідок
the war brought famine and disease in its train — війна принесла з собою голод, хвороби
the ruins that they left in their train — розвалини, які вони залишили за собою; результати
to write in the train of NN's study — йти ( у своїй книзі) шляхом, прокладеним дослідженнями NN
8) pl війск. тили9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом10) cпeц. серія (хвиль, коливань)wave train — фiз. цуг /серія/ хвиль; послідовний ряд
11) метал. прокатний стан12) тex. зубчата передача; система важелів13) війск. запав14) полюв. приманка ( у вигляді покладених один за одним шматочкі)15) icт. алюр ( коняки)••in train — у готовності, напоготів
to put /to set/ things in train — готувати до дії
gravy train — aмep.; cл. "годівниця", тепленьке містечко
II [trein] vto ride the gravy train — aмep.; cл. дістати тепленьке містечко; загрібати бариші
to train from York to Leeds — їхати ( поїздом) з Йорка в Лідс
2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися4) icт. притягати, заманюватиIII [trein] v1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитинуto train smb 's taste — виховувати чий-н. смак
trained to obedience — привчений до слухняності; привчати (дитину, домашню тварину) проситися
2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворимиto train hospital nurses [airmen, botanists] — готувати медичних сестер [льотчиків, ботаніків]
to train smb for the stage [for the diplomatic service, for the army] — готувати кого-н. для виступів на сцені [для дипломатичної служби, до армії]
to train smb for the navy /to serve in the navy/ — готувати кого-н. до флотської служби
this school trained many good officers — з цієї школи випустилось багато хороших офіцерів; вчитися, навчатися, готуватися
to train for priesthood — готуватися стати священиком, готуватися до кар'єри священика
3) ( for) тренуватиto train smb for a contest [for a championship] — готувати кого-н. до змагання [до чемпіонату]; тренуватися
to train for a boatrace [for a boxing matçhˌ for a mountain-çlimbing] — тренуватися перед гонками на човнах[матчем з боксу, сходженням на гору]
4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)to train dogs to catch hares — навчати собак ( ловлі) на зайців
5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)6) війск. (on, upon) наводити за азимутомhe had trained his news camera on celebrities for 40 years — образн. протягом 40 років він тримав знаменитостей під прицілом своєї кінокамери
-
3 подрез
-
4 конский
кінський, конячий. -кий волос - волосінь (-ни), волосня. Сделанный из -кого волоса - волосяний. Сделанный из -кой кожи - шкаповий. [Чобітки шкапові (Шевч.)]. -кий завод - см. Конный (1) завод. -кий навоз - кінський (конячий) гній (р. гною), коняк (-ка) (и мн. коняки). -кая сбруя - (кінська) збруя. -кий топот - кінський тупіт (-поту). -кий барышник - см. Барышник. -кая грива, бот. - см. Посконник. -кий гриб, бот. Agaricus cinereus - поганка, поганий гриб (-ба). -кий каштан, бот. Aesculus Hippocastanum - кінський каштан. -кий ладан, бот. - см. Копетень. -кий хвост, бот. - см. Конехвост.* * *кі́нський, коня́чий -
5 начало
1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;7) (химич. элемент) елемент (-та);8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).* * *1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ннядать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь
в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку
в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]
\начало ло улицы — початок вулиці
от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю
2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початокжизненное \начало ло — життєва (життьова) основа
организующее \начало ло — організуюча основа
сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа
3)\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів
\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики
4)\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи
5) (научный закон, правило) принцип6) (ед.: о начальнике, главе) начальникбыть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою
под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)
См. также в других словарях:
бичівник — а/, ч., діал. Жердина у возі для третьої коняки … Український тлумачний словник