-
1 kolektywista
[колективіста]m -
2 kolektywistyka
[колективістика]f -
3 kolektywizacja
[колективізацья]f -
4 kolektywizm
[колективізм]m -
5 kolektywizować
[колективізовачь]v.ndk -
6 załoga
[залога]fкоманда, екіпаж, колектив -
7 kolektywistyczny
[колєктивістични]adj -
8 kolektywizowany
[колсктивізовани]adj -
9 zespół
-
10 ekipa
ж колектив, команда, група -
11 grupa
ж1. група;2. категорія;3. колектив -
12 kolektyw
ч колектив -
13 kolektywizacja
ж колективізація -
14 kolektywizm
ч колективізм -
15 obsada
ж склад; колектив; персонал; obsada filmu: в ролях -
16 towarzystwo
с1. товариство; присутність;2. товариство; колектив; середовище; коло знайомих; компанія;3. товариство; організація; асоціація; компанія;- akcyjne: акціонерне товариство; towarzystwo naukowe, krajoznawcze: наукове, краєзнавче товариство -
17 załoga
ж1. персонал, колектив;2. команда, екіпаж;3. гарнізон (війс.) -
18 zespół
ч1. колектив, група;2. ансамбль, група (муз.);3. комплекс (архіт.);4. комплект, вузол (техн.)
См. также в других словарях:
колективізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
колективіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
колективіст — а, ч. Послідовник, прибічник колективізму … Український тлумачний словник
колективізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
колективізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
колективізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
колективізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
колективістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
колективістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
колективістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
колективізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колективізувати. || колективізо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
