Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

карты

  • 1 карты

    •
    - карты разрушения - карты формоизменения

    Словарь металлургической терминов > карты

  • 2 карты деформации

    Словарь металлургической терминов > карты деформации

  • 3 карты разрушения

    Словарь металлургической терминов > карты разрушения

  • 4 карты формоизменения

    Словарь металлургической терминов > карты формоизменения

  • 5 потасовать

    карты) потасувати, поталювати; см. Тасовать.
    * * *
    потасува́ти

    Русско-украинский словарь > потасовать

  • 6 игорный

    гральний. -ный дом - гральня. -ные карты - гральні карти.
    * * *
    гра́льний; ( картёжный) картя́рський

    \игорныйый дом — ( для игры в карты), картя́рський (гра́льний) дім

    Русско-украинский словарь > игорный

  • 7 игрок

    грач, (і)грець, (і)граль, гравець (-вця). [Ні грач, ні помагач (Номис). Які грачі, такі й танці (Приказка)]. -рок в карты - картяр (-ра), картник, картівник. -рок в кости - костяр (- ра), костир (-ря), костирник. -рок на скрипке - скрипник, скрипаль, на свирели - дудник, дудар (-ря), на лире - лірник, лірач и т. п. Это записной -рок - це відомий (завзятий) грач.
    * * *
    граве́ць, -вця́, грач, -а; грець, -ця́; ( в карты) картя́р, -а

    Русско-украинский словарь > игрок

  • 8 болван

    1) бовван, идол;
    2) колода, оцупок;
    3) (болван для выправления шляп, корсетов и т. п.) бовванець, буванець (р. -нця);
    4) (о человеке) балабан, бевзь, бевзень (р. -зня), дурнило, бовдур, лобур (р. -ра), йолоп, штурпак, надовбень, идоляка. Стоит, как болван - стирчить мов бовдур. Играть с болваном (в карты) - гуляти (в карти) з дідком (з дурнем).
    * * *
    1) ( чурбан) коло́да, оцу́пок, -пка
    3) (перен.: тупица) жарг. ду́рень, -рня, бо́вдур, ло́бур, -я, лобуря́ка, йо́лоп, бевзь, -зя, бе́взень, -зня, на́долобень, -бня, на́довбень, -бня, те́лепень, -пня; диал. довбня́к, -а
    4) ( идол) бовва́н; і́дол

    Русско-украинский словарь > болван

  • 9 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 10 взятка

    1) (при игре в карты) взяток (р. -тка), братка, взятка;
    2) хабар (р. -ря), хапанка, скуп, скупка, дуюн, кубан, баз[с]аринка, ралець (р. -льця), мазанка (підмазка), помазало, вирва, тринкаль. [Тринкалі старшина побрав, а діла не зробив (Полт.). Писар вирви хоче, тим зразу й не дає білета]. Дать -ку - дати хабаря кому, підмазати кого, дати куку в руку, ткнути в лапу кому, підплатити кого, засолити. [А вони засолили: дали скупку]. Падкий на -ки - хабарний.
    * * *
    1) хаба́р, -а; побі́р, -бо́ру, базари́нка
    2) карт. бра́тка, взя́тка

    с него взя́тки гла́дки — з ньо́го нічо́го не ві́зьмеш

    Русско-украинский словарь > взятка

  • 11 выигрывать

    выиграть вигравати (н. вр. виграю), виграти. [Від цього твори його виграють]; (несколько раз в карты) навигравати. [Оце все я в карти навигравав]; (в чет и нечет) вицятати. Выиграть процесс, тяжбу - виграти справу, випозивати щось, висудити щось; (время) вигадати часи (на чём) зиськати, позиськати на чому, вигадувати, вигадати на чому. [Та й на тім, що я помру, світ нічого не зиськає (Крим.). Фабрикант на робітниках чи ще на чому вигадає]. Выигрываемый - виграваний. Выигранный - виграний, випозиваний, висуджений, вигаданий на чому.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыиграть
    виграва́ти, ви́грати

    Русско-украинский словарь > выигрывать

  • 12 доигрывать

    -ся, доиграть, -ся догравати, -ся, дограти, -ся; в карты - догулювати, -ся, догуляти, -ся. [Дограла свою ролю. Грав музика, грав, - догравсь аж до ранку]. Доигранный - дограний; догуляний.
    * * *
    несов.; сов. - доигр`ать
    дограва́ти, догра́ти

    Русско-украинский словарь > доигрывать

  • 13 дуться

    1) (надуваться) дутися, (дмуся, дмешся,), надиматися, сов. надутися (надмуся, -дмешся). [А жаба дметься, дметься (Гліб.)];
    2) (сердиться молча) дутися, дути [Певно, він і досі дметься. Він на тебе дме (Мирн.)], супитися, (полон.) дусатися [Він налаяв, то вона й дусається тепер (Звиног.)], (иронически) мурмоситися, губи копилити;
    3) (гордиться, спесивиться) дутися [Багатая, губатая, вона к чорту дметься], пизитися, пиндючитися;
    4) (играть в карты) в карти тнутися, різатися. Продуться - програтися, спектися, (всі) кешені видмухати.
    * * *
    1) ( раздуваться) ду́тися
    2) ( сердиться) ду́тися
    3) (с азартом играть во что-л.) рі́затися, тну́тися, ду́тися

    Русско-украинский словарь > дуться

  • 14 жарить

    1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];
    2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].
    * * *
    1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити
    2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити
    3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш
    4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш)

    Русско-украинский словарь > жарить

  • 15 заигрывать

    заиграть
    1) загравати, заграти. [Музики заграли. Сонечко заграло]. -ть кого - перегравати, переграти кого. [Він на скрипці усіх переграє (заигрывает)];
    2) -вать с кем - (шутить) жартувати з ким, (возиться) мизкатися з ким, (ухаживая) женихатися до кого, (шалить) жирувати з ким, (подделываться) загравати з ким, лабузнитися до кого. Чи з ким иншим мизкаєшся з нудьги та з похмілля? (Шевч.). ІОзефович загравав з українством (Крим.). Загнибіді кинулася в вічі Христинина врода, і вік почав лабузнитись до неї (Мирн.)]. См. Играть.
    * * *
    I несов.; сов. - заигр`ать
    1) (часто играя, изнашивать) заграва́ти, загра́ти; ( карты) заяло́жувати, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш
    2) ( делать избитым) заяло́жувати, заяло́зити, заграва́ти, загра́ти
    II
    ( с кем) заграва́ти, -граю́, -грає́ш залиця́тися (до кого, на кого, коло кого, з ким)

    Русско-украинский словарь > заигрывать

  • 16 игра

    1) гра, ігра (им. мн. гри и ігри, р. ігор), грання, (забава) іграшка, грашка, ігрище, грище, гулянка, забава, забавка. [Люби гру, люби й прогру (Номис). Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був (Котл.). З другими дітьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь (Бодянський). Дівочі ігрища незабутні (Куліш). Яка-ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно; коли вже гратися, то вкупі (Грінч.)]. -ра в карты, в шахматы, в шашки, на бильярде - гра в карти, в шахи, в дамки, на більярді. -ра азартная - газардов(н)а, запальна гра. Биржевая -ра - біржова гра. Игры (развлечения, забавы) - ігри, (р. ігор), грища, ігрища (-рищ), гульня, (і)грашки (-шок). -ры гладиаторские, олимпийские - гладіяторські, олімпійські ігри, (і)грища. [Він досі вже на грищах олімпійських отримує вінці (Л. Укр.)]. -ра на лице, в глазах - гра, міна на обличчі, в очах. -ра крови - гра, грання крови. -ра цветов - гра, міна фарб. -ра драгоценных камней - гра самоцвітів. -ра слов - гра слів. -ра природы, случая, судьбы - гра природи, випадку, долі. -ра страстей, воображения, остроумия - гра пристрастей, уяви, дотепу. -ра фантазии - гра фантазії. -ра пчёл - прийгра бджіл. -ра дипломатическая - дипломатична гра. Раскрывать -ру - виявляти, показувати гру. -ра не стоит свеч - не варта справа заходу; для такої забави шкоа й світло світити (Приказки). -ра жизнью и смертью - гра життям і смертю. -ра с огнем, с опасностью - гра з огнем, з небезпекою. Была -ра! - було клопоту! Предаваться -ре - вдаватися, вкидатися в гру;
    2) (действие) гра, драння, граття на чому, в що; гуляння в що, в чого; см. Играние. [З його граття не буде пуття (Приказка)]. -ра на скрипке, на пианино - гра, грання, граття на скрипку (реже на скрипці), на піяніно. -ра пианиста, актёра - гра, грання, граття піяніста, акте[о]ра. -ра напитков - грання, шумування напоїв, трунків.
    * * *
    гра, грання́, ігра́; гра́йка; ( забава) заба́ва, за́бавка, і́грашка; гри́ще

    \игра ры — мн. і́гри, род. п. і́гор; заба́ви, -ба́в, і́грашки, -шок

    биржева́я \игра ра — біржова́ гра

    \игра ра́ воображе́ния — гра уя́ви (фанта́зії)

    \игра ра́ на трубе́ — гра (грання́) на сурмі́ (на трубі́), су́рмлення, сурмлі́ння

    игра́ть (вести́) большу́ю \игра ру́ — гра́ти (вести́, прова́дити) вели́ку гру

    опа́сная \игра ра́ — небезпе́чна гра

    \игра ра́ не сто́ит свеч — погов. не ва́рта спра́ва за́ходу, шко́да́ [й] за́ходу, шко́да й во́ску псува́ти, шко́да й сві́чку світи́ти

    Русско-украинский словарь > игра

  • 17 игральный

    гральний. -ные кости - бабки (-бок). -ные карты - карти, гральні карти.
    * * *

    \игральныйые ка́рты — гра́льні ка́рти

    Русско-украинский словарь > игральный

  • 18 играный

    прил. граний. -ные карты - грані карти.
    * * *
    прил.
    гра́ний

    \играныйая коло́да карт — гра́на коло́да карт

    Русско-украинский словарь > играный

  • 19 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 20 карточный

    1) (из карточек состоящий) картковий, картяний. -ный домик - карткова (картяна) будівля, (перен.) солом'яна хатка. -ный каталог - картковий каталог;
    2) (относящ. к игре в карты) картівний, картярський. -ный долг - картярський борг. -ная зала - картярська заля. -ная игра - гра в карти, картярська (картяна) гра. -ный игрок - картяр (- ра), картівник, картник, картограй (-рая). -ный мастер - см. Карточник. -ный стол - стол до карт (до гри), картярський стіл. -ная фабрика - картівня. -ные фокусы - фокуси на картах, картові фокуси (штучки).
    * * *
    1) картко́вий и карткови́й
    2) карт. картя́рський

    Русско-украинский словарь > карточный

Страницы

См. также в других словарях:

  • Карты — Карты, деньги, два ствола Карты, деньги, два ствола Lock, Stock and Two Smoking Barrels Жанр комедия / Криминальный фильм …   Википедия

  • Карты — *КАРТЫ, сплошн. изображеніе на плоскости части или всей земной поверхности въ перемѣнномъ масштабѣ. Вслѣдствіе шарообразности земли пов сть ея м. б. изображена точно съ сохраненіемъ подобія фигуръ и площадей только на глобусѣ, при чемъ численный… …   Военная энциклопедия

  • карты — игра в карты, карточная игра, картеж Словарь русских синонимов. карты сущ., кол во синонимов: 6 • игра (318) • …   Словарь синонимов

  • КАРТЫ — географические, уменьшенные, математически определенные, обобщенные образно знаковые изображения земной поверхности на плоскости. Показывают размещение, сочетания и связи природных и общественных явлений, отбираемых и характеризуемых в… …   Современная энциклопедия

  • КАРТЫ — (от греч. chartes лист свиток), 1) уменьшенные обобщенные изображения поверхности Земли, других небесных тел или небесной сферы на плоскости в той или иной картографической проекции и системе условных обозначений. Важнейшее средство научного… …   Большой Энциклопедический словарь

  • КАРТЫ — см. Курты …   Большой Энциклопедический словарь

  • КАРТЫ — «КАРТЫ», СССР, киностудия ИМ. А.ДОВЖЕНКО, 1964, ч/б, 18 мин. Сатирическая комедия. По рассказу А.П.Чехова «Винт». Глубокой ночью четыре чиновника играют в винт. Оригинальность их игры заключается в том, что каждая карта колоды это фотография… …   Энциклопедия кино

  • карты — КАРТЫ, карт, мн. Фишки домино …   Словарь русского арго

  • карты — — [Е.С.Алексеев, А.А.Мячев. Англо русский толковый словарь по системотехнике ЭВМ. Москва 1993] Тематики информационные технологии в целом EN mapsM …   Справочник технического переводчика

  • КАРТЫ —     Видеть во сне игральные карты предвещает алчные, но глупые поступки себе в убыток.     Колода карт, в беспорядке рассыпанная на столе, говорит о том, что скоро попадете в пестрое общество с людьми самых разнообразных занятий и интересов.    … …   Сонник Мельникова

  • Карты —     Если во сне вы играли в карты для развлечения – ждите осуществления своих надежд. Исчезнут незначительные заболевания.     А вот сон об азартной игре на деньги предвещает очень серьезные затруднения.     Если вам приснилось, что вы проиграли… …   Большой универсальный сонник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»