Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

истратить

  • 1 истратить

    см. Истрачивать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > истратить

  • 2 истрачивать

    истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -
    1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;
    2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).
    * * *
    несов.; сов. - истр`атить
    витрача́ти, ви́тратити, тра́тити (тра́чу, тра́тиш), потра́тити, стра́чувати, стра́тити; (время, силы, здоровье) марнува́ти, змарнува́ти, гайнува́ти, згайнува́ти; ( время) га́яти, зга́яти; (силы, здоровье) збавляти, зба́вити; ( терять силу на работе) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити, перево́дити, перевести́

    Русско-украинский словарь > истрачивать

  • 3 Измелить мел

    истратить) списати, витратити усю крейду. -лить весь стол (измарать мелом) - вимазати крейдою увесь стіл (усього стола).

    Русско-украинский словарь > Измелить мел

  • 4 потратить

    потратити, протратити, витратити, (о мн.) повитрачати що; срв. Истратить. -тить время - з[про]гаяти час. Потраченный - по[ви]трачений. -ться - витратитися, утратитися на що.
    * * *
    потра́тити; ( истратить) ви́тратити, протра́тити; (попусту, напрасно) промарнува́ти, змарнува́ти, згайнува́ти, прогайнува́ти, погайнува́ти; ( зря потерять время) зга́яти

    Русско-украинский словарь > потратить

  • 5 загубить

    загубити, занапастити, запропастити, змарнувати, стратити кого, що. [Не загуби свого віку веселого (М. Вовч.). Свою долю занапастила (Шевч.)].
    * * *
    1) загуби́ти, -гублю́, -гу́биш; ( привести к гибели) занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш, запропасти́ти, погуби́ти, ви́губити, -блю, -биш, стра́тити (страчу, стра́тиш); ( исковеркать - о жизни) поні́вечити; ( уничтожить) зни́щити

    \загубитьть [свою́] ду́шу — загуби́ти (занапасти́ти) [свою́] ду́шу

    \загубитьть жизнь чью (век чей) — перен. занапасти́ти (загуби́ти, перевести́) життя́ чиє́ (вік чий); зав'яза́ти світ (реже о́чі, вік) кому́, утопи́ти го́лову (голо́воньку) [наві́ки] чию́, утопи́ти до́лю чию́

    2) ( истратить без пользы) перевести́, -веду́, -веде́ш; загуби́ти

    \загубитьть мно́го де́нег — перевести бага́то гро́шей

    Русско-украинский словарь > загубить

  • 6 изживать

    изжить
    1) (где) проживати, прожити де. -жить век еде - звікувати (вік) де, життя зжити де. [У неволі вік звікує (Грінч.). У цій хаті зросла я, звікувала, зазнала добра й лиха (Коцюб.). Життя зжити - не поле перейти (П. Мирн.)];
    2) (что) переживати, пережити що, перебувати, перебути що, збувати, збути що, зживати, зжити що. [Ті забобони ми вже пережили (Київ). Перебули одно лихо, перебудем друге (Крим.). Давні наші погляди на власність ми потроху збуваємо, але ще не збули (Крим.)]. -ть себя - см. Изживаться. Изжитый - прожитий, пережитий, перебутий, збутий, геть вижитий. [Хапається за старі, цілком перебуті форми життя (Крим.). Недовіра до нас, колись дуже сильна, тепер справа збута (Крим.). Це вже вижитий настрій (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - изж`ить
    1) (избавляться от чего-л.) зжива́ти, зжи́ти (зживу́, зживе́ш) и мног. позжива́ти, збува́ти, збу́ти (збу́ду, збу́деш) (що); ( искоренять) викорі́нювати и викоріня́ти, ви́коренити и мног. повикорі́нювати и повикоріня́ти (що), збува́тися, збу́тися (чого), позбува́тися, позбу́тися (чого)
    2) ( переживать) пережива́ти, пережи́ти (що); ( проживать) прожива́ти, прожи́ти (що); ( переносить) перебува́ти, перебу́ти (що)

    \изживатьть себя́ — (отживать, устаревать) пережива́ти, пережи́ти (зжива́ти, зжи́ти) себе́, віджива́ти, віджи́ти своє́

    3) (сов.: истратить, израсходовать) диал. прожи́ти, ви́тратити; ( издержаться) ви́тратитися, прожи́тися

    Русско-украинский словарь > изживать

  • 7 излетать

    излететь
    1) (откуда) вилітати, вилетіти, вилинати, вилинути звідки; срвн. Вылетать;
    2) -тать (соверш.) - облітати, вилітати, облинути що; срвн. Облетать 1.
    * * *
    I несов.; сов. - излет`еть
    ( вылетать) виліта́ти, ви́летіти; поэз. вилина́ти, ви́линути
    II
    1) (побывать, летая) обліта́ти, облеті́ти и мног. пообліта́ти
    2) ( израсходовать при летании) виліта́ти; ( истратить) ви́тратити

    Русско-украинский словарь > излетать

  • 8 измазывать

    -ся, измазать, -ся
    1) (испачкивать, -ся) вимазувати, -ся, вимазати, -ся, умазувати, -ся, умазати, -ся, замащувати, -ся, замастити, -ся, вимащувати, -ся, вимастити, -ся, умащувати, -ся, умастити, -ся у що, (коломазью) зашмаровувати, -ся, зашмарувати, -ся;
    2) (истратить, -ся на мазание) вимащувати, -ся, вимастити, -ся, вимазувати, -ся, вимазати, -ся, вишмаровувати, -ся, вишмарувати, -ся. [Вимастила всю крейду (Н.-Вол. п.). Вишмарувавсь увесь дьоготь на один віз (Київщ.)]. Измазанный -
    1) (испачканный) замащений, умащений, замазаний, умазаний, зашмарований. [Сорочка на йому така замащена, наче місяць не скидав (Поділля)];
    2) вимащений, вимазаний, вишмаруваний.
    * * *
    несов.; сов. - изм`азать
    1) ( пачкать) вима́зувати, ви́мазати и мног. повима́зувати, вима́щувати, ви́мастити и мног. повима́щувати, масти́ти (мащу́, ма́стиш), помасти́ти; ( обмазывать) обма́зувати, обма́зати и мног. пообма́зувати, обшмаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обшмарува́ти и мног. пообшмаро́вувати, сов. обква́цати, обква́цяти
    2) ( расходовать при мазании) вима́зувати, ви́мазати, вима́щувати, ви́мастити

    Русско-украинский словарь > измазывать

  • 9 исстрочить

    1) вистебнувати що; см. Выстрачивать;
    2) (истратить шёлк, нитки) вистебнувати (шовк, нитки);
    3) списати, (о мн.) посписувати (увесь папір); см. Исписать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > исстрочить

  • 10 истапливать

    истопить
    1) (печь, печку) палити (в печі, в грубці), напалювати, напалити (піч, грубку), топити, витопити (в печі, в грубці), (избу) топити хату и в хаті. [Чужу хату топить - свої очі сліпить (Шейк.). Добре напали піч: хліб сажатимемо (Звин.). Так напалив грубку, що не можна в хаті висидіти (Сл. Ум.)];
    2) (воск, свинец: плавить) топити, стопити, розтопити що (віск, олово); см. Растопить;
    3) -пить судна - потопити судна, кораблі;
    4) (истратить топкой) спалювати, спалити, випалювати, випалити чого (дров, вугілля). Истопленный - напалений, витоплений; стоплений, розтоплений; потоплений; спалений, випалений. -ться -
    1) (о печи: топиться) витоплятися, витопитися, (нагреваться) напалюватися, напалитися. [Піч витопилася (Сл. Гр.). Напалилась груба добре (Сл. Гр.)];
    2) (о воске, свинце) топитися, стопитися, розтопитися;
    3) -питься (о мн.: утонуть) - потопитися;
    4) спалюватися, спалитися, випалюватися, випалитися.
    * * *
    I несов.; сов. - истоп`ить
    1) ( нагревать топкой) топи́ти и вито́плювати, ви́топити и мног. повито́плювати, пали́ти, -лю́, -лиш, ви́палити, -лю, -лиш; сов. прокури́ти, -курю́, -ку́риш
    2) ( расходовать на топку) спа́лювати, спали́ти, випа́лювати, ви́палити и мног. повипа́лювати
    II несов.; сов. - истоп`ить
    (нагревая, расплавлять) топи́ти и сто́плювати, стопи́ти, розто́плювати и розтопля́ти, розтопи́ти; ( перетапливать) перето́плювати и перетопля́ти, перетопи́ти

    Русско-украинский словарь > истапливать

  • 11 истыкивать

    истыкать
    1) что чем (утыкать) - витикати, витикати що, що чим (напр. мапу прапорцями, грядку кілками), (вехами) витичувати, витичити що;
    2) (искалывать) тикати, потикати, (пырять) штрикати, поштрикати що. Все стены гвоздями -кал - усі стіни цвяхами потикав;
    3) (истратить тыкая) витикати, витикати що (напр. усі шпильки). Истыканный -
    1) витиканий, витичений;
    2) потиканий, поштриканий. -ться - бути витиканим.
    * * *
    несов.; сов. - ист`ыкать
    1) ( искалывать) коло́ти, поколо́ти; шти́ркати, пошти́ркати, штри́кати, поштри́кати, сов. пошти́рхати
    2) (тыкая, покрывать поверхность чем-л.) витика́ти, ви́тикати; сов. поти́кати, -ти́чу, -ти́чеш, мног. перети́кати

    Русско-украинский словарь > истыкивать

  • 12 исхарчиться

    диал.
    1) ( издержаться на еду) ви́тратитися на харчі́
    2) ( истратить запас еды) ви́харчувати, ви́харчуватися

    Русско-украинский словарь > исхарчиться

  • 13 лакомство

    1) см. Лакомление 2;
    2) (реже) ласощ (-щи) и (обычно) ласощі (-щів и -щей), лакомина и (пров.) ла[и]гомина, присмачка, смакота, ум. лакоминка, ла[и]гоминка, присмачка. [Як почне жінка вередувати, забажаючи усякої ласощи (Квітка). Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін (Номис). Мати дає дітям лакоминки (р. п.ед.) (Звин.). Не їсти беруться, а курить,- смакота яка! (Борзенщ.)]. -ства - ласощі, лакомини (-мин) и (пров.) ла[и]гомини, ум. лакоминки (-нок), (сладости) солодощі (-щів) (вкусные вещи) смакощі (- щів), присмаки (-мак). [Насіння, оріхи та инші сільські ласощі (Єфр.). Там лакомини різні їли (Котл.)]. Истратить на -ства что - потратити на ласощі, проласувати що.
    * * *
    ла́сощі, -щів; лагоми́на, уменьш. лагоми́нка

    ла́комства — мн. ла́сощі

    Русско-украинский словарь > лакомство

  • 14 освещение

    1) (действие) освітлювання, осявання, (оконч.) освітлення, осяяння, (абстр.) ви[о]світлювання, висвітлення, освітлення, світло;
    2) (свет) освітлення, світло, освіт (-віту), посвіта. Искусственное -ние - штучне освітлення, світло. Электрическое -ние - електричне освітлення. Газовое, керосиновое -ние - газове, гасове (от гас - керосин) освітлення. Истратить на -ние - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили]. Доставлять кому -ние (обслуживать -нием) - обсвічувати, обсвітити кого.
    * * *
    1) ( действие) осві́тлення, осві́тлювання; ви́світлення, осві́тлення, висві́тлювання, осві́тлювання
    2) ( свет) осві́тлення, сві́тло; диал. по́світ, -у, по́світа
    4) (перен.: объяснение, истолкование чего-л.) ви́с

    Русско-украинский словарь > освещение

  • 15 погубить

    погуби́ти, згуби́ти, загуби́ти, ви́губити, позгу́блювати; зба́вити; ( привести к гибели) занапа́стити; (испортить, перевести) зніве́чити, поні́вечити, зані́вечити; ( бесцельно истратить) змарнува́ти, помарнува́ти, стра́тити; ( уничтожить) зни́щити, пони́щити; ( извести) зве́сти, ( человека) зве́сти зі сві́ту; ( сделать несчастным) утопи́ти

    Русско-украинский словарь > погубить

  • 16 погублять

    погубить губити, згубити и загубити, запагубити кого, погубляти, погубити кого, занапащати, занапастити, запропащати, запропастити кого, збавляти, збавити, нівечити, занівечити, (диал.) тратити, страчувати, стратити, затрачувати, затратити, (изводить), зводити, звести (з світу) кого, з світу зігнати (згладити) кого, збавляти, збавити життя (віку) кому, (истратить понапрасну) марнувати, змарнувати, переводити, перевести (о мног. помарнувати, попереводити) що. [Придумували, як-би його згубити (Єв.). Бодай-би вам стільки кар, скільки ви людей занапастили (Грінч.). Я сам занівечив свій вік (Шевч.). І куля і шаблюка не звела тебе з світу (Куліш)]. -бить душу, себя - загубити (згубити, погубити, запагубити, занапастити, затратити) душу, себе. -бить своё здоровье, счастье - занапастити, занівечити своє здоров'я, свою долю. Эта страсть -била его - ця пристрасть згубила його. -били девушку - занапастили (занівечили, звели) дівчину. Это навсегда -било его в общественном мнении - це назавсіди згубило його перед громадською думкою. Погублённый - згублений, загублений, погублений, занапащений, занівечений, страчений, змарнований.
    * * *

    Русско-украинский словарь > погублять

  • 17 пробухать

    1) прогу́пати; ( о пушке) пробу́хати
    2) ( безрассудно истратить) пробу́хати, протри́нькати

    Русско-украинский словарь > пробухать

  • 18 проезжать

    проехать
    1) (мимо чего) проїжджати, проїздити, проїхати, минати, поминати, поминути що. [Усюди, де не проїздив Кобза, народ ворушився (Стор.). Стоїть циган на снігу, мужик проїжджає (Рудан.). Козаки на байдаках пороги минали (Шевч.). Ми вже той хутір поминули (Зміїв. п.)]. -хать в карете, верхом, четвёркою - проїхати в кареті; проїхати, пробігти верхи (конем), четвернею. [Пан четвернею пробіжить (М. Вовч.)];
    2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджати, переїздити, переїхати чим или що, проїжджати, проїздити, проїхати чим или що. [Спочину, заким піски переїдемо (Кониськ.). Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч (Номис). Переїхав лісом. Над вечір другого дня він уже переїздив Києвом (Крим.). Проїхали поле, проїхали друге (Чуб.). Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає (Чуб.). Тридцять семисотних верст, іще з гаком, не спочиваючи переїхав (Квітка)]. -едем-ли дорогой? - чи проїдемо сюдою? Когда -жают по мостовой, то у нас в доме окна дрожат - як проїздять (переїздять) бруком, то в нашому будинку шибки дрижать;
    3) (известное расстояние) проїжджати, проїздити, проїхати, в'їжджати, в'їздити, в'їхати. [Проїхав дві верстви. Ще сей посланець може й верстви не в'їхав (Свидн.). Виїздили ми пізно, в'їздили мало (Корол.)]. -жать сто километров в час - в'їздити, проїздити, пробігати сто кілометрів за(на) годину. - жать, -хать быстро - пробігати, пробігти, проскочити; (известное расстояние) перебігати, перебігти. [Проскочили ми так іще станцій зо три (Грінч.)]. -хать рысью - проїхати тюпки, вклус, клусом, труськом. -хать шагом - проїхати ходою, ступою. -хать цугом - витягом, упростяж проїхати.
    * * *
    I несов.; сов. - про`ехать
    проїжджа́ти и проїзди́ти, прої́хати; (через что-л.) переїжджа́ти и переїзди́ти, переїхати (що, через що); (мимо кого-чего-л.) минати, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти (кого-що)
    II несов.; сов. - про`ездить
    1) ( лошадь) прої́жджувати и проїжджа́ти, прої́здити
    2) (несов.: истратить на проезд) проїзди́ти
    3) (несов.: провести определённое время в езде) проїзди́ти

    Русско-украинский словарь > проезжать

  • 19 прокармливать

    прокормить
    1) прохарчовувати, харчувати, прохарчувати, харчити, прохарчити прогодовувати, прогодувати; (довольствовать) контентувати, проконтентувати, згодовувати, згодувати кого. [Як вона їх за ті гроші прохарчовує, і сам не знаю (Звин.). На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку (Неч.-Лев.). Зосталося двоє дітей, і тих нічим прогодувати (Грінч.). Всі безземельні або такі, що їх земля не могла згодувати (Коцюб.)]. -мить в течение зимы - перезимувати, визимувати, (о мног.) поперезимовувати, повизимовувати кого, що. [Навчи-ж мене літати за те, що я тебе перезимувала (Рудч.) Насилу визимувала свою худобу (Грінч.)]. -мить в течение лета - перелітувати, вилітувати кого, що. -мить до определенного времени - доконтентувати кого до якого часу. [До весни ще далеко, - чим він нас доконтентує до весни? (Драг.)];
    2) (истратить на прокорм) схарчовувати, схарчувати, схарчити, згодовувати, згодувати, вихарчовувати, вихарчити, витрачати, витратити на харч. [Овес тепер дорогий: більше коням згодуєш, ніж заробиш]. Прокормленный - прохарчований, прогодований, проконтентований; схарчований, згодований, витрачений на харч.
    * * *
    несов.; сов. - прокорм`ить
    1) прогодо́вувати, прогодува́ти и згодува́ти; ( предоставляя продовольствие) прохарчо́вувати, прохарчува́ти
    2) (кормя, расходовать) згодо́вувати, згодува́ти
    3) (несов.: кормить в течение определённого времени) годува́ти [ці́лий тиждень], прогодува́ти

    Русско-украинский словарь > прокармливать

  • 20 прохарчить

    1) ( истратить на еду) прохарчи́ти, прої́сти
    2) ( прокормить) прохарчува́ти, прогодува́ти; прохарчи́ти

    Русско-украинский словарь > прохарчить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ИСТРАТИТЬ — ИСТРАТИТЬ, истрачу, истратишь, совер. (к истрачивать), что. Потратить до конца, целиком. Истратить деньги. Истратить силы. Истратить здоровье. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • истратить — излетать, растратить, растранжирить, истереть, затратить, потратить, ухлопать, ухнуть, разбазарить, пустить по ветру, пустить на ветер, протранжирить, употребить, выбросить, израсходовать, протратить, истощить, профинтить, угрохать, бросить на… …   Словарь синонимов

  • ИСТРАТИТЬ — ИСТРАТИТЬ, ся, см. истрачивать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • истратить — ИСТРАТИТЬ(СЯ) см. тратить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Истратить — сов. перех. см. истрачивать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • истратить — истратить, истрачу, истратим, истратишь, истратите, истратит, истратят, истратя, истратил, истратила, истратило, истратили, истрать, истратьте, истративший, истратившая, истратившее, истратившие, истратившего, истратившей, истратившего,… …   Формы слов

  • истратить — глаг., св., употр. нечасто Морфология: я истрачу, ты истратишь, он/она/оно истратит, мы истратим, вы истратите, они истратят, истрать, истратьте, истратил, истратила, истратило, истратили, истративший, истраченный, истратив см. нсв …   Толковый словарь Дмитриева

  • истратить — сберегать собрать …   Словарь антонимов

  • истратить — истр атить, ачу, атит …   Русский орфографический словарь

  • истратить — (II), истра/чу(сь), ра/тишь(ся), тят(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • истратить — Syn: потратить, израсходовать Ant: приобрести, сохранить, сберечь …   Тезаурус русской деловой лексики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»