-
21 countermark
nконтрольне клеймо; проба (на золоті і сріблі)* * *nконтрольне клеймо; проба ( на золоті е сріблі) -
22 gold
1. n1) золотоmade of gold — із золота, золотий
2) золоті монети (гроші)3) багатства; скарби4) високі моральні (фізичні) якості5) колір золота; золотистий колір6) центр мішені (при стрільбі з лука)7) тканина з золотою ниткою, парча2. adj1) золотий2) золотистого кольору* * *I n1) золото2) золоті монети, гроші; багатства, скарби3) високі ( моральні або фізичні) якості4) колір золота; золотавий колір6) icт. золота нитка, мішура; тканина із золотою ниткою, парчаII a1) золотий -
23 gold-digging
-
24 gold-works
n plзолоті рудники* * *nвикор. з дiєcл. у мн.; oдн. золоті копальні -
25 neat-handed
adjвправний, умілий, майстерний; що має золоті руки* * *aспритний, вправний, майстерний, який має золоті руки -
26 ormolu
n1) сплав міді, олова й свинцю для золотіння2) порошкове золото для золотіння3) золочена бронза4) меблі, оздоблені золоченою бронзою* * *n1) сплав міді, олова е свинцю для позолочення; позолотна бронза; порошкоподібне золото для позолочення -
27 specie
n(тільки sing)1) металеві гроші (золоті, срібні); дзвінка монета2) рід, видin specie — певною мірою; по суті; готівкою; натурою
* * *I n; тк.; singметалеві гроші ( золоті е срібні); дзвінка монетаII див. -
28 tissue
1. n1) тонка дорога тканина2) парча3) павутина, сітка; сплетення4) біол. тканина5) китайський шовковий папір6) паперова носова хусточка; паперова серветка7) пігментний фотопапірtissue rejection — мед. реакція відторгнення пересадженої тканини
2. v1) ткати, вплітати срібні й золоті нитки2) прикрашати* * *I n1) тонка дорога тканина (особ. з срібними, золотими нитками)her dress was of silk tissue — її плаття було зшите з дорогої шовкової тканини; icт. парча
2) павутина, мережа, сплетення3) бioл. тканинаnerve /nervous/ tissue — нервова тканина
connective [muscular] tissue — сполучна [мишечная]тканина
tissue rejection — мeд. реакція відторгнення ( пересадженої) тканини
4) = tissue paper5) паперова носова хустка, паперова серветкаcleansing /face/ tissue — косметична серветка
6) вугільний, пігментний фотопапір (carbon tissue, autotype tissue)II1) υl. ткати, вплітати срібні, золоті нитки2) прикрашати3) протирати обличчя косметичною серветкою; знімати косметичною серветкою (крем, макіяж) -
29 touch
1. n1) дотик; торкання; доторкання, дотиканняto know smth. by touch — розпізнати щось на дотик
2) зв'язок, спілкування, контактto get in (into) touch with smb. — зв'язатися з кимсь
3) штрих; характерна риса4) художня манера, художній стиль (прийом)5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)6) муз. удар7) муз. туше8) присмак; відтінок, наліт9) легкий приступ (удар)10) квач (дитяча гра)11) моральний вплив; навіювання12) розм. сума13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені грошіto come for a touch — прийти, щоб поживитися
14) проба на якість (золота тощо)15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)16) пробний камінь17) мед. обмацування18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля20) статевий контактrum touch — а) дивна людина; б) дивна справа
2. v1) торкатися, доторкатися; чіпатиto touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)
2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити3) відчувати на дотик, сприймати дотиком4) стикатися, прилягати, межувати5) досягати, діставати6) зрівнятися (з чимсь)7) впливати фізично9) завдавати шкоди; злегка псувати10) діяти (впливати) на психікуhe is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома
11) зворушувати, хвилювати12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живеto touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі
13) злегка забарвлювати; надавати відтінку15) натякати, згадувати16) мед. обмацувати17) мат. бути дотичною19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити20) заштриховувати; лініювати21) змінювати, підправляти; перефарбовувати23) давати сигнал (дзвінком тощо)26) амер. красти (з кишені)27) намагнічувати (дотиком до магніту)touch down — приземлитися, торкнутися землі
touch off — а) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)
touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)
to touch bottom — а) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися
to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню
* * *I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
30 Гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *полит. ист.Гора́ -
31 гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *1) гора́в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру
в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)
2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява -
32 насыпь
1) см. Насыпка 1 и 2. Грузить -пью - вантажити насипом;2) насип, висип (-пу, м. р.), наспа, наспище, (пересыпь) пересип, переспа, (вал) вал (-лу), (могильная, курган) могила, (бугор, груда) бурта, (канавная вместе с канавой) окіп (р. окопу), (реже) рів (р. рову), (межевая вместе с ямой) копець (-пця). [Страх брав його, щоб не звалитися десь з насипу (М. Левиц.). Живе за насипом (Кременчуч.). Турок наробив такі високі висипи, от як-би хата (Брацл.). Обличчя України скрізь позначене наспищами (Куліш). Із трупів бурти насипає (Котл.)]. Железнодорожная -сыпь - залізнич(н)ий насип;3) (крапины) крапки, цятки (-ток), цяткування и цятковання. Золотая -сыпь по атласу - золоте цятку[о]вання (золоті крапки, золоті цятки) на отласі; отлас, поцяткований золотими крапками.* * *насип, -у; диал. ви́сип, -у -
33 прельщать
прельстить кого чем или собою вабити, зваблювати и звабляти, звабити, повабити, надити, знаджувати, знадити кого чим, собою, манити, приманювати, приманити, прилещати, прилестити, (привлекать) приваблювати, привабити, принаджувати, принадити кого чим, (соблазнять) спокушати, спокусити, зводити, звести кого чим; (о мн.) позваблювати, повабити, познаджувати, поприваблювати; позводити и т. д.; см. Привлекать, Обольщать. [О чарівнице-природо! нащо ти мене вабиш своїм чаром? (Мирн.). Се ще більше його зваблювало, що воно заборонене (Грінч.). Звабила очами, то тяжко відбити бичами. Ви звабили мене ласкавими словами (Сам.)]. Меня -ет что-нибудь (перспектива чего-н.) - мене вабить що-небудь, мені манеться чого-небудь. [Невже таки вам сварки зо мною манеться?]. -щать обманчивыми обещаниями - вабити (манити) кого облудними надіями, (опис.) кози в золоті показувати кому. -щать невероятными обещаниями - золоті гори обіцяти кому, обіцяти на осиці кислиці, а на вербі груші. Прельщённый - зваблений, приваблений, знаджений чим.* * *несов.; сов. - прельст`ить1) ( привлекать) прива́блювати, прива́бити, прина́джувати, прина́дити, несов. ва́бити, на́дити; ( очаровывать) чарува́ти и зачаро́вувати, зачарува́ти, очаро́вувати, очарува́ти, захо́плювати, захопи́ти; ( пленять) причаро́вувати, причарува́ти2) ( соблазнять) спокуша́ти, спокуси́ти; ( обольщать) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити; ( подманивать) підма́нювати, підмани́ти и підману́ти -
34 Злат
кратк. форма от Златой (в песнях) золот. [Золот перстінь (Метл.)]. -
35 or
%=1 m1. зо́лото;un chercheur d'or — золотоиска́тель, стара́тель; une mine d'or — золото́й при́иск; une pépiteicTor [— золото́й] саморо́док; un filon d'or — золота́я жи́ла; un lingot d'or — сли́ток зо́лота; de l'or en feuilles — листово́е зо́лото; une feuille d'or — листо́к зо́лота; des fils d'or — золоты́е ни́ти; une bague (des dents) en or — золот|о́е кольцо́ (-ые зу́бы); un bijou en or massif — ювели́рное изде́лие из чи́стого зо́лота; une montre plaquée or — позоло́ченные часы́; le titre de l'or — про́ба зо́лота; l'or blanc — бе́лое зо́лото; хло́пок; пла́тина; l'or noir — чёрное зо́лото, нефть; l'or mussif — суса́льное зо́лото; ● la ruée vers l'or — золота́я лихора́дка; il est cousu d'or ∑ — у него́ де́нег ку́ры не клюю́т; э́то золото́й мешо́к; il roule sur l'or — он купа́ется в зо́лоте; c'est une affaire (une vraie mine) d'or — э́то золото́е дно; il m'a fait un pont d'orl'extraction (l'affinage) de l'or — добы́ча (очи́стка) зо́лота;
1) он мне дал отступно́го (pour renoncer et changer de situation)2) он мне предложи́л <предоста́вил> осо́бо вы́годные усло́вия (pour occuper un poste);cette pluie c'est de l'or pour les vignerons — для виногра́дарей э́тот дождь — как ма́нна небе́сная; je ne le ferai pas pour tout l'or du monde — я ни за что на све́те э́того не сде́лаю; la Horde d'or hist. — Золота́я Орда́; les noces d'or — золота́я сва́дьба; la règle d'or — золото́е пра́вило; la Toison d'or — золото́е руно́; le veau d'or — золото́й <злато́й littér.> теле́ц; je l'ai acheté à prix d'or — я приобрёл э́то за о́чень высо́кую це́ну; cela vaut son pesant d'or — э́то це́нится на вес зо́лота; c'est une femme en or — она́ прекра́сная же́нщина, ∑ у неё золото́й хара́ктер; un public en or — доброжела́тельная пу́блика; c'est (il a> un cœur d'or ∑ — у него́ золото́е се́рдце; il est franc comme l'or — он беспреде́льно че́стен <прямоду́шен>; он о́чень открове́нный челове́к; tu parles d'or — ты говори́шь де́ло; золоты́е сло́ва!; la parole est d'argent, mais le silence est d'or — сло́во — серебро́, молча́нье — зо́лото; tout ce qui brille n'est pas or — не всё зо́лото, что блести́тc'est une vraie mine d'or — э́то про́сто золото́е дно;
2. fin. зо́лото;le cours de l'or — курс зо́лота, золото́й курс; l'étalon-or — золото́й станда́рт; l'encaisse-or (la couverture-or) de la Banque de France — золота́я нали́чность (золото́е обеспече́ние) Францу́зского ба́нка; un emprunt or — золото́й заём; la valeur [en] or du rouble — сто́имость рубля́ в зо́лотом исчисле́нииla monnaie (une pièce) d'or — золот|ы́е де́ньги rare. (-ая моне́та coll. aussi);
3. (couleurs) золоти́стый цвет;des cheveux d'or — золоти́стые во́лосы; aux cheveux d'or — золотоволо́сый; златовла́сый poét.; l'or des blés — золота́я ни́ва; les ors de l'automne — зо́лото о́сени, ∑ золота́я о́сень; les ors d'un tableau — золоты́е то́на карти́ныjaune d'or — золоти́сто-жёлтый;
OR %=2 conj.1. (objection) a, но, одна́ко;or donc — ита́кnous voulions aller au cinéma or il était déjà 8 heures — мы хоте́ли пойти́ в кино́, но бы́ло уже́ во́семь часо́в;
║ (succession de faits) и тут2. (raisonnement) ne se traduit pas;tous les hommes sont mortels. Or Socrate est un homme. Donc... — все лю́ди сме́ртны. Сокра́т челове́к. Сле́довательно... (par conséquent)
-
36 алтын
(алтыллар СБ)1. золото; бӱйӱк алтын велика золота монета СБ; сары алтын червоне золото Б; фах алтын дрібне золото, дрібні золоті вироби Б, Г; йығ ао алтыннарын позбирай оте своє золото СК; алтын-кӱмӱш таш эт'ен, арпа-кӱрпе аш эт'ен золото й срібло — це всетаки каміння, а ячмінь і крупа — їжа СБ; холу алтын т'есей його руки крають золото — він є вправним, здобутливим СБА.2. золотий; алтын ахча золоті гроші, золота валюта П; алтын ханат золотокрилий Г.3. золотий, дирхем, дукат, таляр У, СЛ; сана заамет ахы йӱз бин алтын сайарым я відлічу тобі як платню сто тисяч золотих СЛ. -
37 золотой
1. заррин, тиллогин; золотые слйтки тиллоҳои рехта; золотые приски кони тилло // (из золота) …и тилло; золотое кольцо ангуштарини тилло; золотые часы соати тилло // (шитый золотом) зарбофт; зардӯзӣ // (исчисляемый на золото) …и тилло; золотая валюта валютаи (пули) тилло; золотой рубль сӯми тилло // в знач. сущ. золотой м уст. тилло; один золотой як тилло2. (золотистый) зарринтоб, тилло-ранг; золотые кудри мӯйҳои ҷингилаи зарринтоб (тиллоранг)3. перен. (замечательный) бебаҳо, гаронбаҳо, беҳтарин, аъло; золотой работник коркуни бисёр нағз; у него золотое сердце ӯ дили наҷиб дорад; золотые слова суханони олиҷаноб4. перен. (счастливый) босаодат, хушбахтона; хуш5. перен. обращ. (дорогой, любимый) азизам, ҷоноҷонам; золот ые мой! азизони ман!6. қисми таркибии баъзе номҳои ботаникӣ, зоологӣ ва минералӣ заррин, …и тилло, тиллоранг; золотой жук гамбуски заргинак; золотая рыбка зармоҳӣ, зарринмоҳӣ <> золотой век асри тиллоӣ; золотых дел мастер заргар; золотое дно кори сердаромад; ганҷи беранҷ; золот ой дождь давлати бодовард (пули калони ногаҳон ба даст даромада); золотая лихорадка васвасаи тилло (дар мамлакатҳои капиталистӣ ошубу ҳаяҷонеро мегуянд, ки ба муносибати кашф шудаии коии нави тилло ҷамъиятро фаро мегирад); золотой мешок дуньёдор, симу зардор, хеле бой; золотая молодёжь презр. буйдоқиҳои такасалтанг; золотая осень тирамоҳи заррин, айёми хушобу ҳавои тирамоҳ; золотая рота уст. прост. пойлучон, оворагардон; золотые руки 1) устои гулдаст 2) у кого-л. одами дасташ гул 3) ҳунарварӣ; золотое руно пашми заррин, пӯсти зарринтоб; золотая середйна беҳтарин, аз ҳама дуруст, хайрулумури авсатаҳо; золот6е сечёние мақтаъи муҳандам (таносубе, ки дар он нисбати як қисм ба қисми дигар монанди нисбати тамоми воҳид ба қисми аввали он мебошад); золотой стандарт эк. стандарти тилло (шакли ташкили капиталистонаи роҳи пулӣ иборат аз иваз кардаии пулҳои коғазӣ ба тилло ё худ валютаи хориҷӣ); золотой телец книжн. давлату сарват, симу зар; золотой фонд 1) захираи тилло 2) дурри якто, ганҷина; гавҳари ноёб; сулить (обещать) золотые горы кому-л. ба касе канор-канор ваъда додан, домани касеро бо чормағзи пуч пур кардан; терять (упускать) \золотойое время вақти қиматбаҳоро аз даст додан -
38 золото
ср.
1) gold;
or не все золото, что блестит ≈ посл. all is not gold that glitters содержащий золото ≈ auric россыпное золото ≈ stream-gold, alluvial gold горн. сусальное золото ≈ tinsel, gold leaf червонное золото ≈ pure gold чистое золото ≈ pure gold самородное золото ≈ native gold золото в слитках ≈ gold bullion добыча золота ≈ gold mining матовое золото ≈ dead gold
2) ( что-л. ценное;
перен.) gold она настоящее золото ≈ she is pure gold -
39 золотой
1. прил.
1) gold(en) ;
or сулить золотые горы ≈ to promise wonders, to promise the moon/earth золотая середина ≈ the golden mean золотой песок ≈ gold dust золотой призер ≈ gold medallist золотые промыслы ≈ oil-fields, gold-mines золотой фонд ≈ gold reserves;
gold fund, fund/stock of gold;
перен. capital, most valuable possession золотой телец ≈ the golden calf золотое сечение ≈ golden section золотая фольга ≈ gold foil золотая валюта ≈ gold standard золотое дно ≈ gold(-) mine - золотой запас
2) перен. dear, precious, invaluable ∙ у него золотые руки ≈ he is a handy man золотой век золотая молодежь золотые руки золотая середина
2. муж.;
скл. как прил. gold coinзолот|ой -
1. прил. gold;
(похожий на золото) golden (тж. перен.) ;
~ слиток gold bullion;
~ые россыпи placer sg. ;
~ые часы gold watch sg. ;
~ая валюта gold currency;
~ые кудри golden curls/locks;
~ое сердце heart of gold;
~ работник invaluable worker;
2. в знач. сущ. м. gold coin, gold piece;
~ стандарт the gold standard;
~ое содержание валюты gold content of a currency, extent to which a currency is backed by gold;
~ запас gold reserve(s) ;
~ых дел мастер уст. goldsmith;
~ век the Golden Age;
~ая молодёжь gilded youth;
~ая осень golden autumn;
~ая пора golden days;
~ая середина the golden mean;
~ая рыбка goldfish;
~ое дно goldmine;
~ое руно golden fleece;
~ое сечение golden section;
~ые руки a wonderful pair of hands;
у него ~ые руки he is a wizard with his hands/fingers. -
40 Werkblei
сущ.1) тех. веркблей, черновой свинец2) золот. верблей, сплав верблей, сплав веркблей, недостаточно очищенный слиток цветных или драгоценных металлов
См. также в других словарях:
золотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
золот. — з. зол. золот. золотник единица веса ед. изм. з. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. зол. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника,… … Словарь сокращений и аббревиатур
Золот-Иоль — Характеристика Длина 14 км Бассейн Белое море Бассейн рек Мезень Водоток Устье Зырянская Ежуга · Местоположение … Википедия
Золоті ворота — власна назва пам ятка архітектури … Орфографічний словник української мови
золотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
золотіти — і/є, недок. Те саме, що золотитися 1), 2) … Український тлумачний словник
золот. — золотник … Словарь сокращений русского языка
золотіння — я, с. Дія за знач. золотити … Український тлумачний словник
золоті ворота — Парадна брама давньоруського міста. Являла собою розташований в оборонному валі арковий проїзд, над яким підносився храм з позолоченими банями … Архітектура і монументальне мистецтво
золоті руди — золотые руды gold ores Golderzen природні мінеральні утворення з вмістом золота у таких кількостях, що його економічно доцільно видобувати. Розрізняють корінні родовища (представлені г.ч. жилами із вмістом золота 1…30 г/т) й розсипи у вигляді… … Гірничий енциклопедичний словник
Отдай мой золот перстень, возьми свой шелков платок! — См. ЛЮБОВЬ НЕЛЮБОВЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа