золоті+е+срібні

(презираемый) згордований, погорджений, знехтуваний [Будеш ти згордованим рабом хилитися під нагаєм турецьким (Грінч.)]; (ничтожный) нікчемний, хирний, плюгавий, злиденний; (позорный) ганебний. -ный металл - святі отці-карбованці, золоті круглячки. -ный человек, -ная личность - поганець (-нця), нікчема, паскуда (общ. р.).

* * *

1) прич. зне́хтуваний; знева́жений

2) в знач. прил. оги́дний, оги́дливий; паску́дний; ( мерзкий) мерзе́нний, мерзо́тний; ( никчёмный) нікче́мний

1) (в церкви) престол (-толу);

2) (царский) престол, стіл (р. стола), столець (р. стольця), престолець (-тольця), (трон) трон (-ну), трона. [Галицький Осьмомисле княже Ярославе, на золотім столі своїм ти сидиш у славі (Рудин.). А Саул престол із золота кує (Шевч.)]. Наследник -стола - см. Престолонаследник. Престол перешёл к кому - царство перейшло до кого. Возвести на -стол - поставити на царство. Вступить на -стол - стати на царство, (гал.) засісти трон. [І на царство Лизавета серед ночи стала (Руд.). І з цісарем трон засіла цісарева молода (Гал. пісня)]. Занимать -стол - держати царство, бути на царстві, обіймати трон (престол). Отказаться от -ла - зректися царства.

* * *

1) действ. - см. Приискивание, -кание;

2) прииск (что приискано, найдено) - знахідка;

3) копальня, копня. Золотые прииски - золотокопні (-пень), золотокопальні (- лень), золоті копні, копальні. [Утік з тюрми й тинявся по всіх усюдах, був на золотих копальнях у Сибіру, на уральських заводах (Черкас.)]. Рудные -иски - рудокопні, рудокопальні.

* * *

провіщення, провість (-ти), (провозвещание) провіщання. [Це вже нового співця радісне провіщання (Єфр.). Здалека море хвилі золотії шле наче провість волі і надії (Л. Укр.)].

* * *

1) ( действие) см. провозвещение

2) (то, что провозвещено) торж. прові́щення

пташка, пташина, пташинка, пташок (-шка). [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Пташина гніздо своє має (Сам.). Прилетів пташок - золоті крильця (Чуб. V)].

* * *

1) уменьш. пта́шка, пта́шечка, пташи́на, пташи́нка, пташи́ночка, пташо́к, -шка́, пти́чка

2) ( пометка) по́значка, за́значка; пта́шка, пти́чка

пуститься

1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;

2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;

3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];

4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.

* * *

несов.; сов. - пуст`иться

1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити

2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися

3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися

4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися

1) (великолепный, торжественный) пишний, бучний, бундю[я]чний; розкішний. [Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани, - всі в золоті (Шевч.). Що з того, що замкнули мене у сей холодний льох, коли ввесь пишний світ, всі барви, увесь рух життя отут у мені, в голові, в серці (Коцюб.). Мов панський дім - будинок пишний твій (Грінч.)]. -ное празднество, -ная свадьба - пишне, бучне, бундю[я]чне свято, весілля. [Наш возний… на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне, що ну! (Котл.)]. -ный обед - пишний, розкішний обід. -ная одежда, -ное убранство - пишні, розкішні шати, пишне, розкішне убрання. [Являється мій світ у пишних шатах (Куліш)];

2) (роскошный, обильный) пишний, буйний, розкішний. -ные волосы - пишне, розкішне, буйне волосся; (только у женшин) пишні, розкішні, буйні коси. [Хвилі шовкові пишного волосся спадали на плечі (Грінч.). Розкішне чорне волосся хвилею впало на плечі (Коцюб.). Поет поправив своє буйне волосся (Л. Укр.)]. -ная борода - пишна борода. [Увійшов піп, погладжуючи свою пишну бороду (М. Вовч.)]. -ный цвет, -ная зелень - пишний, буйний цвіт, пишна, буйна зелень. -ные колосья - пишне, розкішне, буйне колосся, пишні, розкішні, буйні колоски (и пишний колос). [Як їдем сіяти, то раз-у-раз добре пообідаєм, - то тоді будуть розкішні колоски на всякому хлібові (Звин.)];

3) (раздутый, полный) пишний, пухнатий. -ное праздничное платье - пишне святне убрання;

4) (спесивый, чванный) пишний, пихатий, бундючний, пиндючний. [І в багатих санках пан пихатий (Грінч.)].

* * *

золото, ум. золотце, (в поэзии) злато, ум. злітце, злотечко, (слав.) злато. [Золото і в огні блищить (Приказка). Єсть люди на світі сріблом-злотом сяють (Шевч.). Дружина, отроки, народ кругом його во златі сяють (Шевч.)]. Жильное -то - жилове золото. Красное -то - червоне золото, червінь (-іни). Сусальное -то - сухозлітка, шумиха, позолотка, позлітка. Самородное -то - саморідне золото. Чистое -то - щире (чисте) золото. Из чистого -та - щирозолотий, сутозолотий, (в поэзии) щирозлотий, сутозлотий. [Щирозлотий перстень (Чуб. III). Червінці сутозлоті (Драг.)]. -том шитый - золотом гаптований. Сиять -том - сяяти золотом. Сияющий -том - золотосяйний. Блестеть, заблестеть как -то (-том) - золотіти, зазолотіти, зазолотитися. Лить, плавить -то - лити, топити золото. Накладывать - то на что - садити золото на що. Плющить -то - бити, плющити золото. Слиток -та - виливок золота. -то в слитках - золото у виливках. Не всё то -то, что блестит - не все те золото, що блищить (Номис); (зап.) не все те золото, що ся світить. Ценить что на вес -та - цінувати (шанувати) що як золото. Продавать на вес -та - продавати (важити) наче золото.