-
1 наносити
-
2 наносити
( побої тощо) inflict -
3 наносити
-
4 наносити
I нано́сити= нанестинаносить, нанестиII наноси́ти -
5 наносити
техн. наноси́ть -
6 наносити
მიყენება -
7 наносити
нацягаць -
8 наносити образу
-
9 наносити побої
-
10 наносити покриття
coat; plateУкраїнсько-англійський словник з аналітичної хімії > наносити покриття
-
11 нацягаць
наносити -
12 нацягаць
наносити -
13 nanosić
наносити -
14 return a visit
-
15 porcelainize
наносити фарфорове покриття; зварювати метал з склом (для ГІС)English-Ukrainian dictionary of microelectronics > porcelainize
-
16 punktować
наносити пунктиром (мист.) -
17 наносить
(несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].II. Наносить, нанести и нанесть -1) см. I. Наносить;2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -1) см. подI. Наносить:2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;3) занесений, позаношений;4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;5) зазначений, позазначуваний;6) накиданий, понакид(ув)аний;7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;8) набитий, підбитий.* * *I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти\наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т
\наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́
\наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́
\наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́
-
18 blow
n удар- pre-emptive blow превентивний, запобіжний удар- retaliatory blow удар у відповідь; відплата- to administer a blow наносити удар- to deal a blow наносити удар- to deliver a blow наносити удар- to inflict a blow наносити удар- to strike a blow against smbd./ smth. протидіяти кому-небудь/ чому-небудь -
19 chart
1. n1) морська карта2) діаграма, схема, таблиця; план; графікperiodic chart — хім. періодична таблиця Менделєєва
3) заст. хартія; грамота; документ2. v1) наносити на карту2) складати (креслити) карту3) намічати (план тощо); планувати4) складати таблицю (схему, діаграму, графік)* * *I n1) ( морська) карта2) діаграма, схема; таблиця; план, графік; номограма3) кiнo, фoтo тест-таблиця4) pl ( the charts) списки найбільш популярних дисків, книг; список шлягерів, бестселерів5) icт. хартія, грамотаII v2) креслити, складати карту3) складати таблицю, діаграму, схему, графік, план4) намічати; планувати -
20 contour
1. n1) контур, обрис; абрис; окреслення2) топ. горизонталь (тж contour line)3) амер. стан справ, розвиток подій2. v1) наносити контур2) креслити в горизонталях* * *I n1) контур, обрис, абрис2) aмep. стан справ, розвиток подій3) склад, характерII a1) контурний; який відноситься до контурів, до рельєфу2) який облягає; прилягаючий; який відповідає форміIII v1) наносити контур; викреслювати в горизонталях
См. также в других словарях:
наносити — I нанос ити ошу/, о/сиш, док., перех. Кількома заходами принести велику кількість чого небудь. II нан осити о/шу, о/сиш, недок., нанести/, су/, се/ш; мин. ч. нані/с, нанесла/, нанесло/; док., перех. 1) Приносити велику кількість чого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
наносити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. возлагать; нанести вину представить обвинение (Деян. 25,… … Словарь церковнославянского языка
наносити — НАНО|СИТИ 1 (1*), ШОУ, СИТЬ гл. Принести что л. в несколько приёмов: наносиша воды до избытка. ЖФП XII, 42в. НАНО|СИТИ 2 (26), ШОУ, СИТЬ гл. 1. Наносить, причинять кому л. что л.: ѥще же и раны нанос˫аще ѥмѹ ЖФП XII, 38а; а ѥже преславно дѣла… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наносити — I [нано/сиетие] о/шу, сиеш; нак. о/с , о/с теи, недок. II [наноси/тие] ноушу/, о/сиеш; нак. си/, ноус і/т , док … Орфоепічний словник української мови
наносити — див. нанести … Словник синонімів української мови
наносити — дієслово недоконаного виду наносити дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
різьбити — (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), вирізьблювати, вирізьбити, вирізати, вирізувати, вирізати; карбувати, викарбовувати, викарбувати (на поверхні твердого матеріялу); мережа[и]ти, вимережувати,… … Словник синонімів української мови
вибивати — а/ю, а/єш, недок., ви/бити, б ю, б єш; мн. ви/б ють; наказ. сп. ви/бий; док. 1) перех. Відокремлювати ударами від чого небудь; поштовхами викидати, виламувати. •• Вибива/ти з ко/лії порушувати узвичаєний плин життя, ставити в незвичайні умови.… … Український тлумачний словник
нанести — 1) = наносити (про вітер, заметіль, воду, а також безос. захопивши своїм рухом, принести й скупчити в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу тощо), нагнати, наганяти, нагонити, нагорнути, нагортати; намести, намітати, навіяти, навівати … Словник синонімів української мови
вина — ВИН|А (1167), Ы с. 1.Причина, повод: ˫Аκο ѥже... ||...зълѣ гл҃ати и клеветати. вражьды и ненависти. рати начѩло вина бываѥть. Изб 1076, 99 об. 100; Вьсемоу ли грѣхоу и блоудоу оубо. вина ѥсть ди˫аволъ. Там же, 190; обави виноу ѥ˫а же ради прииде … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
воиникъ — ВОИНИК|Ъ (64), А с. Воин: Оувѣдѣ на с˫а паче нежели на ѡны. ѡроужиѥ подвизавъ. неправьдьныи воиникъ. страстьнѣ падъ на ||=брани. и ц(с)рьствоу же римьскомоу и воиномъ. посрамлѥни. (ὁ ἀλιτήριος!) ЖФСт XII, 93 об. 94; законъ б҃иi пов(е)лѣваѥть.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
