Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

землю

  • 81 вниз

    1) вниз, наниз, донизу. [Спускайсь із гори тихіше вниз (Ном.)];
    2) (к земле, на землю, на пол) додолу, на-діл, долі. [Сердитий вітер завива, додолу верби гне високі (Шевч.). Спущені додолу очі (Коцюб.). Сльози котилися по щоках та спадали на-діл (Крим.). Заверещить жінка: долі, долі! - він зараз присіда додолу (Мар. Вовчок)];
    3) (под гору) з гори. [Сапати й косити краще під гору, ніж в гори (Звиног.)]. Вниз по реке, вниз по течению - за водою на-низ. [Пливе на-низ. Іди, доле, за водою]. Вниз под что-л., под низ - наспід. [Сховала в скриню аж наспід]. Вниз головой - сторч, сторч головою, сторчака, сторчма, сторчки, до гори ногами. [По хаті ходжу сторч. Він буде летіти сторчака з Тарпейського урвища (Кул.). Так сторчма й покотивсь (Крим.)]. Повесить вниз головою - повісити сторчма, стрімголов, стрімглав. Упасть вниз головою - сторчака дати.
    * * *
    нареч.
    уни́з, нани́з; диал. надоли́ну, удоли́ну; ( книзу) дони́зу, додо́лу, до́лі

    \вниз по реке́ — уни́з (нани́з) рі́чкою (ріко́ю, по рі́чці, по ріці́); ( по течению) за водо́ю, за течіє́ю

    Русско-украинский словарь > вниз

  • 82 вода

    вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.
    * * *
    вода́

    во́ды — мн. во́ди, род. п. вод

    Русско-украинский словарь > вода

  • 83 врезывать

    -ся, врезать, -ся
    1) врізувати, -ся, врізати, -ся, вдаватися, вдатися, вганятися, вігнатися. [У землю ту, мов величезний клин, вганялося далеко синє море (Грінч.)]; в'їдатися, в'їстися. [Обручка в'їлася в палець]. Врезаться топором (в дерево, в ряды войска) - врубатися. -ться в песок (о судне) - зашихуватися; (увязнуть в песок, снег, грязь) зашеретуватися, зарізатися, умулитися. -ться (в чужие владения) через покупку земли - вкуплятися, вкупитися. -ться в память - датися (вдатися) в тямку, вбитися (в'їстися) в тямку, в помку, в мозок [Мабуть добре Московщина в тямку їй далася (Шевч.)], врізатися, врізатися в пам'ять;
    2) (влюбиться) втіпатися (втьопатися) в кого.
    * * *

    Русско-украинский словарь > врезывать

  • 84 всаживать

    всадить
    1) (в землю кол, лопату) стромляти, встромити, застромляти, застромити, засаджувати, засадити, заганяти, загнати;
    2) (штык, кинжал) застромити, встромити, затопити, загнати, вгородити; (пулю) загнати, увігнати;
    3) (гвоздь, пробку) забивати, забити, заганяти, загнати, угнати, засаджувати, засадити, всадити, сов. закатати. [У тім'я цвяшок закатай (Шевч.)];
    4) всадить так, что трудно вынуть - заперти, (вульг.) замегелити, засурпелити;
    5) (в тюрьму, в клетку) всадити, засадовити. [В темницю всадіте];
    6) (деньги) втелющити. [Трицять карбованців утелющив, а воно й двацятьох не варт]. Всаженный - встромлений, застромлений, забитий, загнаний, всаджений, запертий, (вульг.) замегелений, засурпелений.
    * * *
    несов.; сов. - всад`ить
    1) уса́джувати, усади́ти; ( втыкать) устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти, стромля́ти, строми́ти, утика́ти, уткну́ти и увіткну́ти, угоро́джувати, угородити; ( вгонять) уганя́ти и уго́нити, увігна́ти и угна́ти, заганя́ти, загна́ти
    2) (затрачивать деньги, средства) уга́чувати, угати́ти, уса́джувати, усади́ти, сов. утелю́щити

    Русско-украинский словарь > всаживать

  • 85 входить

    войти увіходити, входити, увійти, вхожати (несов.), вступати, вступити. -ить с трудом - вдибати, сов. вдибати. -ить протискиваясь - всуватися, всунутися, протовплюватися, протовпитися. -ить малозаметно - просмикатися, просмикнутися. Войти в воду - вбрести (сов.). -ить в землю - вгрузати, вгрузнути. -ить судном в реку - спадати, спасти. -ить во вкус чего - набиратися, набратися смаку до чого. -ить в силу (о человеке) - вбиватися (вбитися) в силу, в потугу; (о законе) набирати (набрати) сили, ставати правосильним. Войти в обычай - повестися (сов.). -ить в товарищество, заплатив вступительный взнос, пай - вкупатися, вкупитися. -ить во что (вмешиваться) - вмикуватися, втручатися до чого. [Батько тепер до господарства не вмикуєтьея, син сам усім порядкує]; срв. Вникать. -ить в соглашение - вступати в згоду, порозуміватися. Войти в милость к кому - підійти під ласку кому, здобутися ласки в кого. -ить с представлением - звертатися з поданням. -ить в пререкания - заходити (вдаватися) в суперечки. -ить в долги - запозичуватися (сов. -зичитися), напозичатися.
    * * *
    несов.; сов. - войт`и
    1) вхо́дити и увіхо́дити, увійти́ и мног. повхо́дити и поввіхо́дити; ( заходить) захо́дити, зайти́ и мног. позахо́дити; ( вступать) вступа́ти, вступи́ти
    2) (обращаться с просьбой, предложением) зверта́тися, зверну́тися

    Русско-украинский словарь > входить

  • 86 выемочный

    1) виїмочний;
    2) вийнятий, вибраний, викопаний. [Куди переносити вибрану землю?].
    * * *
    спец.
    ви́їмковий

    Русско-украинский словарь > выемочный

  • 87 выкупной

    відкупний, окупний; (платёж за землю) викупне, викуп.
    * * *
    викупни́й

    Русско-украинский словарь > выкупной

  • 88 выпускать

    выпустить випускати, випустити, пускати, пустити (мног. - повипускати). [Бранців з темниці повипускали. Пущено стрілу. Меча не пускає з лицарських він рук (Грінч.). Де-ж-таки видано, щоб землю з рук пускати! (Грінч.)]; (отстать от чего) пуститися чого. [Як припала до кухля, то поки всього не випила,- не пустилася (Мирн.)]. Выпускать из рук друг друга - пускатися. Не выпуская из виду - не пускаючи з очей, назирцем, назирці, наглядом, позирці. Выпустить из виду - спустити з очей, з уваги. Выпустить тепло - вистудити (хату). Выпустить в свет - випустити в світ, появити. Выпускаемый - появлюваний, пусканий (що випускається).
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпустить
    випуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти

    Русско-украинский словарь > выпускать

  • 89 выступ

    виступ; (крыши) випуст; (скалы) прискалок; (земли, вдающийся в чужую землю) закло; (у печки для спичек и пр.) карунка.
    * * *
    ви́ступ, -у

    Русско-украинский словарь > выступ

  • 90 вытаптывать

    вытоптать витоптувати, витоптати, стоптувати, стоптати, ступцювати (сов.) ступати (сов.), витупувати, витупати, збродити (сов.). [Увесь поміст у хаті ступали діти]; (топая копытами) ґрасувати, зґрасувати. [Татари стояли, копитами землю ґрасували]; (посев, траву) толочити, витолочувати, витолочити, утолочити, збивати, збити, талувати, (сов.) потропити, збродити. [Худоба збродила луку].
    * * *
    несов.; сов. - в`ытоптать
    вито́птувати, ви́топтати и мног. повито́птувати; (затаптывая, уничтожать) стоптувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; (посевы, траву) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати, толочи́ти, столочи́ти и потолочи́ти; ( ногами) вибива́ти, ви́бити и мног. повибива́ти, збива́ти, зби́ти

    Русско-украинский словарь > вытаптывать

  • 91 гулко

    гучно, голосно, аж луна пішла (йде), аж загомоніло, аж загупало. [Кинув оберемок дров на землю, аж загомоніло (загупало) (Звин.)].
    * * *
    нареч.
    гу́чно; го́лосно; лу́нко

    Русско-украинский словарь > гулко

  • 92 движение

    1) рух, хід (р. ходу). [Життя - то вічний рух. Море-море, без краю просторе, руху повне і разом спокою! (Л. Укр.). Громадський рух. Хід небесних планет];
    2) (проявление -ния, жест) рух, порух, мах. [Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Звичним порухом торкнувсь держака від кинжала. Інтимний порух душі (Єфр.). Кинув зручним махом на плечі пальто (Неч.-Лев.)]. Он весь в движении (фамил.) - движки його всього беруть. Движение рефлекторное (невольный жест) - відрух. Сделать быстрое движение к чему - порватися до чого. [Порвався бігти (Крим.)]. Делать, сделать быстрое судорожное движение ногою - дриґати, -ся, дриґнути, -ся, дриґонути. Быстрое судорожное движение ногою - дриґання;
    3) движение многих одушевл. предметов - рух, ворушня, руханина. Движение суетливое - метушня. [Метушня в хаті зчинилася: всі метушаться, не знають, що почати. Ворушня, гамір, крик, біганина (Франко)];
    4) (волнение, смута) розрух, ворохобня;
    5) движение вперёд (о культуре = прогресс) - поступ. [Шляхом вічного поступу]; (к известной цели) прямування, простування, хід (р. ходу) до чого. [Невпинний хід до кращих форм життя (Єфр.)]. Дать делу движение - дати справі хід, зрушити справу. Дело лежит без движения - справа не рушає наперед, (диал.) діло лежить (в суді) без подвигу;
    6) прийти в движение (зашевелиться) - заворушитися. [В корчмі все заворушилося; жид утік; горілка булькотіла на землю]. Привести в движение - двигнути, зворухнути, пустити в рух.
    * * *
    1) рух, -у; ( к известной цели) прямува́ння; ( перемещение) посува́ння
    2) (телодвижение, жест) рух, по́рух, -у

    Русско-украинский словарь > движение

  • 93 договор

    договір (р. -вору), а оттенки: (условие) умова, (соглашение) умовини, угода, (контракт) ряд, рядна (р. -ної), рядні, пакта (р. -тів), контракт, трактат. [Показав-би, що з Богданом були договори не для того (Рудан.) Виконано всі умови того договору. Переяслівська умова 1654 р. Наняли землю на три роки і підписали умову. Свої умовини ламають. Із греками - зовсім не варварську рядну вони написали (Куліш). Вимушені в ляхів пакта (Куліш). Скажи, чи в нас у шлюбному контракті стоїть, щоб я твоїх не знала тайн? (Куліш)]. Заключать договор - складати умову (договір). Нарушить, расторгнуть договор - зламати (зірвати, скасувати) умову (договір), відкинутися від умови, від договору.
    * * *
    до́говір, -вору и догові́р, -во́ру, уго́да; ( уговор) умо́ва

    заключа́ть \договор — уклада́ти (склада́ти) до́гові́р (уго́ду)

    Русско-украинский словарь > договор

  • 94 дождить

    безл. дощувати, дощити [Бо господь-бог не повелів іще дощувати на землю (Св. Письмо)], (обильно, часто с грозою) тучити.
    * * *
    безл.
    дощи́ти

    Русско-украинский словарь > дождить

  • 95 доказывать

    доказать доводити, довести, (подтверждать данными) доказувати, доказати; (свидетельствовать) свідчити (досвідчати), досвідчити. [Доведено, що з посланцем еспанським, Мендозою, змовлялись ви (Грінч.). Коли він неправду говорить, то ви доведіть це йому. Скажім і докажім, що ми бойці (Л. Укр.). Маю безперечні дані, які свідчать, що Кониський помилявся (Доман.). А ти-ж теє, що кажеш, досвідчиш? - Досвідчу, бо певні докази маю]. На деле доказать - ділом довести. [Я ладен вам ділом довести, що ваша гадка про мене помилкова (Крим.)]. Доказывать свои права на что - доводити (свідчити) свої права до чого, (вести дело) справуватися за що. [Справується за землю]. Доказанный - доведений, доказаний, досвідчений (доказами, доводами).
    * * *
    несов.; сов. - доказ`ать
    1) дово́дити, довести́, дока́зувати, доказа́ти
    2) ( доносить) дока́зувати, доказа́ти; доно́сити, донести́

    Русско-украинский словарь > доказывать

  • 96 доставать

    достать
    1) (до чего, куда) сягати, сягнути, досягати, досягти, достягати, достягти (чого, до чого, куди). [І далеко сяга рушниця? - Ген до того дуба сягнула. На кілку висіли віжки, - Демко досяг їх рукою й зняв]. Достать дно где - ґрунтувати, зглибити що. [Місця того ніхто не зґрунтує. Мудрець своїм розумом зглибив землю, обняв небеса]. См. ещё Достигать 3;
    2) (з)добувати, (з)добути що и чого, (з)добуватися, (з)добутися на що, чого, діставати, дістати, роздобути, -ся, доскочити, доп'ясти, запобігти чого, (о многом) подоставати, поздобувати. [Панували, добували і славу, і волю (Шевч.). Грошей нема, не добувся (Квітка). А ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати (Квітка). Доскочив я собі шматок м'ясця (Греб.). Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога (Г. Барв.). Таки доп'яв собі жінку і хорошу, і багату. Ото подоставали усього, почали обід варити]. См. ещё Достигать 2;
    3) доставать откуда, из чего - виймати, ви(й)няти, добувати, добути, видобувати, видобути, (снимать) здіймати, зняти. [Із торбини прездоровий пиріг добуває (Рудан.). Видобув він з кешені конвертика]. -вать раков из их нор - печерувати, видирати - раки. -вать невод, сети из воды - вибирати;
    4) (быть достаточну) вистачати, вистачити, вистарчати, вистарчити, ставати, стати. [Виста(р)чило на юшку, виста(р)чить і на петрушку. Щось ссало серце, чогось не ставало (Коцюб.). Ще трьох карбованців не стає]; срв. Хватать. Не доставать - не ставати, бракувати, хибувати. Чего кому не достаёт - що (или чого) кому бракує.
    * * *
    несов.; сов. - дост`ать
    1) ( брать) дістава́ти, діста́ти и мног. подостава́ти; ( извлекать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти
    2) ( дотягиваться) дістава́ти, діста́ти, досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти
    3) ( приобретать) дістава́ти, діста́ти, здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добути (що); ( с трудом) роздобува́ти, роздобу́ти (що); добува́тися, добу́тися (чого)
    4) ( быть достаточным) вистача́ти, ви́стачити, става́ти, ста́ти; диал. вистарча́ти, ви́старчити

    Русско-украинский словарь > доставать

  • 97 достаточный

    1) (зажиточный) заможний, заможненький, зажитий, достатній. [Він зажитий чоловік, на все достатній, у його всього доволі єсть];
    2) имеющийся в достаточном количестве - достатній, довільний. [Достатня одіж (Шевч.). Тепер на селі краще жити: і хліб довільний, і до хліба є що їсти. Добре, що вода довільна, дак буду полоскатися всю ніч]. Имеется в достаточном количестве что - довільно на що. [Тут таки й на землю довільніш. Землі у нас достатньо];
    3) (удовлетворительный) достатній. Достаточное основание - достатня причина (достатнє обґрунтування). Быть -ным, безл. - ставати, стати, виставати, вистати, виста(р)чати, виста(р)чити, хапати, хопити. [Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку (Ном.). Тієї їжі не вистачало на двох (Грінч.). Заполочи мені не хопило]. Дать в -ном количестве - виста(р)чити, постачити, настачити. [Ця криниця вистачить води на цілий город. Хіба-ж на таку сім'ю може одна людина настачити?]. Срв. Доставать и Доставлять.
    * * *
    1) доста́тній; ( обильный) дові́льний
    2) ( зажиточный) замо́жний

    Русско-украинский словарь > достаточный

  • 98 жадный

    1) (жаждущий, хотящ. пить) жадний, жажденний, спраглий, жадібний; (страстный) жадібний, пожадливий, жагучий. [Жадна земля випила за літо сонце (Коц.). Спраглі губи. Жадібними грудима впивав у себе вільне повітря (Крим.). І швидко жадібному люду воду холодну, солодку з важкої баклажки вділяє (Л.-Укр.). Жадібна втіха];
    2) (обжорливый) ненажерливий, пажерливий, ненажерний, ненаїдний, ненаситний. [Коні, сказано, худобина пажерлива];
    3) (алчный, желающий всё присвоить) жаднючий, зажерливий, ненажерливий, жаденний, неситий, ненаситний, невситимий на що, загребущий, жадобен (-бна, -бне) на що. [Жаднючий пан. І в кого він такий ненажерливий вдався? все йому мало (Тоб.). От іще ненаситні люди, все їм мало. Неситі очі. Наші люди невситимі на землю (Кон.). Руки загребущі]. Жадный (скупой) человек - см. Жадёха.
    * * *
    1) жа́дібний и жаді́бний, жа́дний и жадни́й, пожа́дливий, жадли́вий, жажди́вий; диал. запопа́дливий, запопа́дний; ( ненасытный) заже́рливий, ненаже́рливий, ненаже́рний, хти́вий, диал. захла́нний, нена́тлий, ненатле́нний
    2) поэз. см. жаждущий 3)

    Русско-украинский словарь > жадный

  • 99 животина

    одно животное) тварина, животина; (о домашн. скоте) товарина, товаряка, худобина, скотина, скотиняка, скотинюка; (шутл.) хвіст, хвостина. [Вона теребила з жадобою, наче животина (Неч.-Лев.). Землю, славою покриту, топче товарина (Щог.). Купим волів або корову, або так яку скотиняку. І хвоста нема у дворі (Ном.). Я останню хвостину збуду, аби й ти була як людські діти (Свидн.)].
    * * *
    1) худо́бина, тварю́ка, твар, -і, скотиня́ка, скотиню́ка, хвости́на, хвостя́га, хвостя́ка
    2) собир. худо́ба, това́р, -у, скоти́на

    Русско-украинский словарь > животина

  • 100 загребать

    загресть
    1) загрібати, загребти, загортати, загорнути, загромаджувати, загромадити, (о мног.) позагрібати, позагортати, погромадити, позагромаджувати що. [Вони мерців у землю загрібають (Л. Укр.). Загромадити сіно]. -бать жар - загортати жар. -бают жар (перен.) - гріють руки. Чужими руками жар -бать - чужими руками жар загрібати, чужими пирогами батька поминати (Приказка);
    2) (захватывать чужое) гарбати, загарбати, позагарбувати. Загребённый - загребений, загорнений, загромаджений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - загрест`и
    1) загріба́ти, загребти́ и мног. позагріба́ти; ( лопатой) загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти; ( присваивать чужое) зага́рбувати и га́рбати, зага́рбати, сов. диал. зга́рбати, загра́бати

    \загребать бать де́ньги — загріба́ти (огре́бом бра́ти) гро́ші

    2) (сов.: начать грести) загребти́; ( веслом) поча́ти веслува́ти

    Русско-украинский словарь > загребать

Страницы

См. также в других словарях:

  • землю носом рывший — прил., кол во синонимов: 3 • землю рывший (37) • землю рывший носом (36) • старавшийся …   Словарь синонимов

  • землю рывший — прил., кол во синонимов: 37 • бившийся (111) • вкладывавший всю душу (36) • …   Словарь синонимов

  • землю рывший носом — прил., кол во синонимов: 36 • бившийся (111) • вкладывавший всю душу (36) • …   Словарь синонимов

  • землю рыть — надсаживаться, вкладывать всю душу, прилагать все силы, проявлять усердие, не щадить усилий, не жалеть усилий, вкладывать много труда, надрываться, делать все возможное, усердствовать, выбиваться из сил, лезть из шкуры вон, расшибаться в лепешку …   Словарь синонимов

  • Землю попашет, попишет стихи — Из поэмы «Хорошо» (1927) поэта Владимира Владимировича Маяковского (1893 1930): В полях деревеньки. В деревнях крестьяне. Бороды веники. Сидят папаши. Каждый хитр. Землю попашет, Попишет стихи. Иносказательно: о человеке, который умудряется… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • землю буду есть — клянусь богом, с места не сойти, провались я на этом месте, провались я на этом самом месте, провалиться мне на этом месте, клянусь, ей богу, не сойти мне с этого места, чтоб мне с места не сойти, провалиться мне на этом самом месте, сейчас… …   Словарь синонимов

  • Землю тяготить(напрасно) — Землю тяготить (напрасно) жить на землѣ безъ пользы (о безполезномъ человѣкѣ). Ср. ...Ни въ какую работу не годный, Слабый, гнилой старичишка, земли безполезное бремя. Жуковскій. Одисс. 20, 378 379. Ср. Γῆς βάρος. Пер. Бремя земли. Diogen. 3, 90 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • землю рыть — 1) быстро стартовать с прокручиванием колес; 2) усердно работать. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 …   Автомобильный словарь

  • землю ори – доорёшься до хлеба. — землю ори – доорёшься до хлеба …   Словарь употребления буквы Ё

  • Землю копать. — Камни ворочать. Землю копать. Воду толочь. См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Землю роет — Разг. Ирон. Проявляет чрезмерную активность для достижения своих (обычно корыстных) целей. [Бусыгин:] Что Зойка делает землю роет! И откуда что берётся! То опустит глазки, то таким подарит взглядом молния! Или заливается, смеётся. Любой кокетке… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»